CC BY
32
The method of determination of damage degree the arboreal plants by mistletoe white (Viscum album L.) in the "Pionersky'" park in Uman is chosen on the basis of literary sources. Specific composition of arboreal plants is set in the park. Damage degree the arboreal plants by mistletoe white is determined on the basis of 7-ball scale. The ball assessment of damage trunk and top of a tree the arboreal plants in the "Pionersky'" park.
Keywords: arboreal plants, mistletoe white (Viscum album L.), damage assessment, 7-ball scale, damage degree, complex coefficient.
УДК 630*15:630*451:630*64 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шейгас1, канд. с.-г. наук
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВЕДЕННЯ Л1СОМИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДН Л1М1ТУЮЧИХ ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА СТАН МИСЛИВСЬКОГО РЕСУРСУ
Стан ресурсу мисливських тварин, яга становлять основу ведення люомис-ливського господарства, як одше! з галузей природокористування, е результатом ди рiзноманiтних чинниюв впливу. Зазвичай вони характеризуются трьома основними групами: абютичними, бютичними та антропогенними. Визначальний як позитив-ний, так i негативний вплив на життедiяльнiсть популяцш основних видiв мисливських тварин мае дiя лiмiтуючих факторiв з рiзних функщональних груп. Як показали авторсьга дослщження, найбшьш визначальними з них е: боштет кормових та захис-них умов мiсць проживання диких тварин, вплив хижагав, насамперед - вовгав, пре-сування незаконних полювань, а також фаховий рiвень ведення господарства. Пошук дiевих методiв протиди негативу та посилення позитивних складових впливу е основою стратеги шдвищення продуктивной мисливсько! галузi.
Ключовг слова: люомисливське господарство, фактори впливу, вовк, незаконне полювання, продуктивнiсть мисливсько! галузi.
Мисливське господарство в Украш ведуть 1057 юридичних ос1б на площ1 46,4 млн га упдь. З них 31,9 млн га (68,7 %) надано для користування 401 оргашзацп Укра1нського товариства мисливщв та рибалок; 696,4 тис. га (1,5 %) - 23 господарствам Товариства вшськових мисливщв та рибалок; 8,2 млн га (17,7 %) - 423 шшим оргашзащям (мисливським клубам, гро-мадським мисливським оргашзащям, як не входять в структуру УТМР). На 5,2 млн га (11,4 %) ведуть господарство 204 тдприемства Держлюагентства [4]. Внаслщок маемо: монополт у користуванш мисливськими упддями ор-гашзащями УТМР на фош не найкращого р1вня використання ними мис-ливського ресурсу; порушення вимог статп 29 Закону Укра1ни "Про мисливське господарство та полювання" (2), коли 300 1з 1057 користувач1в зави-щують розм1ри площ мисливських упдь для охорони, закршлено! за кожним егерем; 1гнорування вимог наказу Держлюагентства за № 784 вщ 30.11.2011 р. про стабЫзащю та збшьшення л1мтв добування ратичних тварин на р1вш минулого року, внаслщок чого сумарна вартють л1м1ту зменши-лася на 1 млн грн [4], тобто штенсившсть ведення вггчизняного мисливства знизилася. Разом з тим, з боку держави зроблено реальш кроки та покладено початок реформуванню в1тчизняного мисливського господарства вщповщно
1 Державне тдприемство "Степовий 1м. В.М. Виноградова фшал Украшського ордена "Знак пошани" на-уково-достдного шституту лкового господарства i агролкометорацл"
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
до прийнято! Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни Постанови № 245 "Про внесення змш i доповнень до Положення про мисливське господарство та порядок здшснення полювання" (3), яка законодавчо визначила галузевий статус мис-ливського господарства, затвердила перелж видiв мисливських тварин. Ухва-лення Закону Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання" (2) зi змшами, внесеними згiдно iз Законом № 1827-У1 (1827-17) вiд 21.01.2010 р., визначило правов^ економiчнi та оргашзацшш засади дiяльностi юридичних та фiзичних осiб у галузi мисливського господарства та полювання, забезпе-чило рiвнi права усiм користувачам мисливських упдь у взаeмовiдносинах з органами державно! влади щодо ведения мисливського господарства, охоро-ни, використання та вщтворення тваринного свiту.
Таким чином, за наявносп законодавчо визначених рiвноправних пра-вових засад для користувачiв угiдь, сприятливих природних умов для реального збшьшення розмiру державного мисливського фонду, прекрасних мисливських традицш, рiвень ведення вичизняно! мисливсько! галузi значно нижчий вiд сучасних европейських зразкiв найближчих географiчних кра!н-сусiдiв. Що ж заважае мисливському господарству Укра!ни у перiод реформ поидати належне мiсце у системi природокористування держави?
Характер дп основних факторiв (чинникiв), що впливають на стан по-пуляцiй мисливських тварин, вщповщно - на рiвень ведення фахового корис-тування мисливським ресурсом, традицшно вiдносять до трьох основних функщональних груп: абiотичних, бiотичних та антропогенних.
Зпдно з рiзноманiтними класифжащями, найбiльш важливими з абь отичних факторiв визнають: геологiчний, що визначаеться рельефом мюце-востi, характеристикою Грунпв, наявнiстю води, а також кшматичний (температура повiтря, висота сшгового покриву, глибина промерзання Грунту, три-валiсть свiтового дня тощо). Геолопчний фактор, звичайно ж, вiдiграе певну роль у поширеннi та житл кожного виду тварин, але його вплив мае, скорше всього, опосередкований аспект. Аналiз дп "водного" чинника показав, що в умовах перезволоженого Полюся та Карпат вш не мае визначального впливу на стан аборигенних видiв тварин. Його роль тдвищуеться у пiвденних реп-онах. Багаторiчний досвiд створення ПОК (природоохоронних комплекшв) у зонi Нижнього Дншра показав !х високу ефективнiсть та позитивний вплив саме через наявшсть у комплексах непересихаючо! водойми. Навль у твшч-них областях (Ки!вська та Черкаська: Ржищiвський та Кашвський ДЛГ) знач-не збiльшення чисельносп кабана, на наш погляд, сталося в мисливських гос-подарствах, де шляхом бютехшчних заходiв були створеш штучнi водойми по ярах та балках. Iншi абiотичнi чинники не мають лiмiтуючоl дп завдяки видовш пластичностi бiльшостi видiв мисливських тварин. До бютичних факторiв, що впливають на життедiяльнiсть популяцiй диких мисливських тварин, зазвичай вщносять: стан кормових та захисних властивостей мисливських упдь, виражений через клас боштету певного типу упдь та !х моза-!чнють; вплив хижаюв; внутршньо- та мiжвидовi конкурентнi вiдносини у тваринному свт; вплив хвороб (саштарний стан популяцiй дичини). Кормовi властивосп угiдь - один з основних бютичних факторiв у мисливських гос-
подарствах. Вщ того, наскiльки мисливськi види тварин забезпечеш природ-ною !жею в зимовий перюд, залежать розмiри фаунютичного ресурсу, його фiзiологiчний стан ^ вiдповiдно, перспектива розвитку мисливського госпо-дарства на майбутне. Основним показником встановлення допустимо! щшь-ностi оленячих, вважають бiльшiсть дослiдникiв, е рiвень використання де-ревно-гiлкових кормiв у зимовий перюд i ступiнь пошкоджень основних у кормовому вiдношеннi господарсько-щнних молодникiв, памолодi, пiдлiску. Придатнiсть мисливських упдь для життя того або шшого виду диких тварин передушм залежить вiд кормово! емностi упдь i 1х захисних властивостей. Вщсутнють мiсць вiдпочинку i затаювання не дае жодному видовi мисливсь-ко! фауни шанив на виживання, бо з ними пов'язаний ритм життя будь-яко! дико! ютоти. Фактор моза!чносп упдь та його дiя на стан популяцш мисливських тварин визначаеться через рiзноманiття у чергуванш лiсових та ш-ших титв угiдь. Вiдзначено роль узлiсь - територш мiж двома екосистемами, в межах яко! поеднуються деякi позитивш !х характеристики. Професор В. Бондаренко (1) зазначае, що ефект узлюся виникае не лише там, де лю ме-жуе з вщкритим простором, а часто поширюеться на рщколюся, галявини, "вiкна" в намет лiсу. Подiбнi елементи лiсу приваблюють тварин, особливо ратичних звiрiв, яю надають перевагу жируванню i вщпочинку в умовах широкого кругозору та кругово! доступност кормових рослин. Ц данi шдтвер-дженi результатами стежкувань у рiзних зонах. Зокрема, авторське вивчення рiвня пошкоджень чистих та змшаних лiсових культур сосни лосями у Жи-томирськш, Полтавськш, Кшвськш та Чернiгiвськiй областях (паралельно з облiками тварин рiзними методами, включно авiацiйний) показало, що стан пошкоджених насаджень Х1 та Х2 залежить вiд сумарно! ди тринадцяти основних факторiв (Х3 _ Х15), якi допустимо впливають на ступiнь пошкоджень. Результати факторного аналiзу значною мiрою пiдтвердилися елементами кластерного аналiзу, що дало змогу видшити частину молоднякiв у зону тд-вищеного ризику. До не! потрапили сильно пошкодженi насадження, створе-ш на невеликих за площею дшянках у вiкнах серед суцiльних люових масивiв (Хб = 0,12). Вони знаходились поруч з зимовими стшбищами лося (Х15 = 0,02) та далеко вщ джерел антропогенно! небезпеки (Х5 = 2,5б).
Найактивнiшим ( найшкiдливiшим) хижаком мисливського господар-ства вважаеться вовк, чисельнiсть якого ниш по Укра!ш досягае 2,8 тис. осо-бин. У критичний для його жертв зимовий перюд абютичш фактори дтть на цього хижака не так вщчутно. Снiгове вкриття вносить вщповщш корективи у стввщношення сил мiж вовком i копитними. Якщо у вовка вагове наванта-ження становить 89-114 г/см2, то у лося _ 440-570, кабана _ 900, козулi _ 600720, а оленя _ 440-720 г/см2 [5]. З авторських спостережень: тд час трену-вального полювання вовченят у жовтш 1984 р. вовчий молодняк пошматував вим'я та задш ноги корови та телищ, яких вдалося вiдбити вщ хижакiв. Але пiзнiше тварини загинули вiд ран, разом з телятком, яке насмокталося молока з пошвеченого материнського вименц 28 ланей, що були завезет до Костог-ризiвського лiсництва Цюрупинського лiсомисливського господарства на Херсонщиш, перетриманi у загонi сшгову зиму 1992 р., не дожили в упддях
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
навггь до кшця весни; за двi ночi на Херсонщинi у 2009 р. вовча зграя розiр-вала 152 вiвцi; в кiнцi 2012 р. та на початку 2013 р. зграя вовюв тероризувала i продовжуе терор проти жителiв трьох невеликих сш Кiнбурнського твос-трова на Микола!вщиш, регулярно знищуючи приватний молодняк велико! рогато! худоби, кiз та майже повшстю ви!вши мiсцевих собак та копв.
Санiтарна роль вовка у популящях мисливських тварин часто пере-бiльшуeться. Практика показуе, що за певних умов (наст, глибокосшжжя та iншi причини) вовк винищуе копитних невибiрково, а типово по-вовчому: про запас, значно бiльше, шж може з'!сти за раз. Корифей мисливствознав-ства П. Мантейфель вщзначав, що вiдбiр у мисливському господарст повинна вести людина, а не вовк.
Серед антропогенних факторiв впливу незаконш полювання, бiльш вь домi пiд назвою браконьерства, посiдають особливе мюце. Причиною цього е не лише великий розмiр економiчних втрат вщ стихiйно! дi! браконьерiв, але й моральна та етична складова цього антиприродного явища. Вiдзначено майже повну вiдсутнiсть методик та способiв визначення величини збиткiв, що зазнае господарський комплекс та розмiрiв шкоди, що вiдчувае людина.
В Укра!ш тривае процес реформування мисливського господарства, який супроводжуеться як позитивними, так i негативними елементами. Збшь-шуеться варiантнiсть форм власностi та кшьюсть мисливських господарств, що, безумовно, сприяе переходу мисливства на вищий, бшьш професiйний, рiвень господарювання. Однак, знищення мудрих та рацiональних традицiй минулого УТМР, зменшення площ угiдь для полювання рядових мисливцiв призводить до зростання та появи рiзноманiтних, подекуди потворних, форм браконьерства. Статистичнi характеристики дисперсшного та регресiйного аналiзу показують, що чисельнiсть видiв, що вивчалися (олень благородний, кабан, козуля та заець-русак), значною мiрою залежала вщ дi! двох факторiв: незаконних полювань та хижацтва вовюв. Цi чинники тддаються регуляцi! шляхом проведения оргашзацшних та бiотехнiчних заходiв. Для загально! ор-ганiзацi! та координацi! дш пiд час реформування мисливсько! галузi необхщ-но завершити розробку на державному рiвнi Концепцi! розвитку мисливського господарства Укра!ни та забезпечити обов'язковють виконання !! основ для мисливських господарств ушх форм власносп. Така Концепцiя мае стати основою нового Закону Укра!ни про мисливське господарство та полювання.
Мисливство е одшею з активних форм природокористування. У про-цеш саме цього виду дiяльностi були зроблеш першi кроки до узгодження ш-тересiв людини i природи. Справжне, науково оргашзоване мисливство е не тшьки засобом добування щнного продукту, але й обов'язковою умовою збе-реження i примноження тваринного свпу.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Бютехшя / В.Д. Бондаренко. - Льв1в : Вид-во "Престиж-1нформ", 1998. - Ч. I. - 260 с.
2. Закон Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання" // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), офщ. вид., № 18, 22 лютого 2000 р., № 1478-Ш. - м. Ки!в, 2000 р.
3. Положення про мисливське господарство та порядок здшснення полювання / Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 19 березня 1997 р., № 245. - м. Ки1в, 1997 р.
4. Про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угщь в АР Крим, Дншропетровськш та Хмельницькiй областях // Наказ Державного агентства люових ресурав Укра1ни вiд 26.04.2012 р., № 156. - м. Ки1в, 2012 р.
5. Саблина Т.Б. Копытные Беловежской Пущи / Т.Б. Саблина // Труды Института морфологии животных им. А.Н. Северцова. - 1955. - Вып. II. - С. 15-191.
Шейгас И.Н. Эффективность ведения лесоохотничьего хозяйства, как результат действия лимитирующих факторов влияния на состояние охотничьего ресурса
Состояние ресурса охотничьих животных, соответственно - основа ведения ле-соохотничьего хозяйства, одной из отраслей природопользования, является результатом действия разнообразных факторов влияния. Обычно они характеризуются тремя основными группами: абиотическими, биотическими и антропогенными. Определяющее, как позитивное, так и отрицательное, влияние на жизнедеятельность популяций основных видов охотничьих животных имеет действие лимитирующих факторов из разных функциональных групп. Как показали авторские исследования, наиболее акцентированными из них выступают: бонитет кормовых и защитных условий мест проживания диких животных влияние хищников, в первую очередь - волков, пресс незаконных охот, а также профессиональный уровень ведения хозяйства. Поиск действенных методов противодействия негативу и усиление положительных составляющих влияния является основой стратегии повышения продуктивности охотничьей отрасли.
Ключевые слова: лесоохотничье хозяйство, факторы влияния, волк, незаконная охота, продуктивность охотничьей отрасли.
Sheygas I.M. Efficiency of conduct of forest hunting economy, as result of action of limiting factors of influence on the state of hunting resource
State of resource of hunting animals, accordingly - basis of conduct of forest and hunting economy, to one of industries of using of natural resources, is the result of action of various factors of influence. Usually they are characterized three basic groups: abiotic, biotic and anthropogenic. Determining, both positive and subzero, influence on the vital functions of population of basic types of hunting animals has an action of limiting factors from different functional groups.
As author researches rotined, from them it is come forward most accented: bonitet of forage and protective terms of places of residence of wild hunting animals, influence of predators, above all things - wolves, press of illegal hunt, and also professional level of manage. A search of effective methods of counteraction a negative and strengthening of positive constituents of influence is basis of strategy of increase of the productivity of hunting industry.
Keywords: forest hunting economy, factors of influence, wolf, illegal hunt, productivity of hunting industry.
