CC BY
14
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 639:050(09)(477.83/. 86) Гол. спещалкт О.Р. Проще - 1вано-Франквське
ОУЛМГ, м. 1вано-Франк1вськ
Д1ЯЛЬН1СТЬ ЖУРНАЛУ "LOWIEC" - ДРУКОВАНОГО ОРГАНУ ГАЛИЦЬКОГО МИСЛИВСЬКОГО ТОВАРИСТВА
1878-1939 РОК1В
Журнал "Lowiec" утворено за шщативи крайового мисливського товариства i почав виходити з 1878 р. Вщроджував культуру полювання, рацiональне ведення мисливського господарства. Дослщження матерiалiв, яю публiкувались у цьому журнал^ дадуть змогу об'eктивнiше висвiтлювати матерiали з мисливського законодав-ства, розвитку мисливсько науки, етнографп та краезнавства Галичини.
Ключов1 слова: Галицьке мисливське товариство, культура полювання, мис-ливське господарство.
Громадськ мисливськ органiзацiï, як юнували в Галичиш для пропа-гування своеï д1яльност1, засновували часописи. Зокрема, Галицьке мисливське товариство видавало журнал "Lowiec". З щеолопчних причин дослщження д1яльност1 громадських мисливських оргашзацш, як вели свою д1яльн1сть до 1939 р., не схвалювались. У сучаснш в1тчизнян1й л1тератур1 д1яльн1сть журналу "Lowiec" не висвгглено. Для повноцшного дослщження проблематики д1яльност1 громадських оргашзацш в Галичиш потр1бно висв1тлити д1яль-шсть ïхнiх друкованих оргашв.
Метою цього дослщження е спроба проанал1зувати основш в1хи д1яль-ност Галицького мисливського товариства та його друкованого органу у сфер1 лобдавання штереЫв товариства, охорони природи, краезнавства.
Перший прим1рник мюячника "Lowiec" ("Мисливець") з'явився 10 шч-ня 1878 р. у Львов1 як орган Галицького мисливського товариства мисливщв. За допомогою журналу товариство пропагувало культуру полювання. Вщзна-чалось, що ця галузь економжи, як i галузь мисливського спорту стоггь на захист природи та вщповщних законiв, якi врегульовують цю галузь господарства в Галичиш та за межами держави. "Lowiec" конкурував з подiбними закордонними журналами. Вш намагався зберегти автентичш Галицьк тра-дицiï, культуру полювання, мобшзував суспiльство до бережливого ставлен-ня до природи та ращонального його використання. Особливо в цьому ракур-сi вiдзначився Юлiуш Старка (1887-1897), який старався, щоб журнал давав своïм читачам не тшьки приемнiсть вiд читання, й надихав мисливщв на культуру полювання, догляду за тваринами, боротьбу з браконьерством, пщ-готовщ вщповщних кадрiв для мисливського господарства, а також домагав-ся, щоб мисливство було економiчно ефективним по всш Галичинi.
На сторшках журналу систематично друкували мисливський кален-дар, який iнформував про час та види тварин, на як заборонено полювання. Починаючи з 1882 р. календар видавали окремо вщ журналу.
З 1899 р. "Lowiec" зi щомiсячника переходить у двомюячний формат. Кiлькiсть читачiв та членiв товариства збiльшилась бшьш як у десять разiв. Журнал не переставав виходити i шд час Першо! свггово! вiйни. Шсля вiйни видання журналу "Lowiec" припинилось на 3 роки. Журнал поновив свою роботу у 1921 р. як видавничий орган Малопольського мисливського товариства. Традици, як склалися в журналi "Lowiec", переходять також у тодiшнiй журнал "Lowiec Polski" (Польський мисливець).
30 Ычня 1875 р. Галицький сейм у Львовi прийняв новий закон "Про полювання", в якому було звернуто увагу на необхщшсть збереження стану популяцп мисливських тварин у люах Галичини. Щоб згуртувати суспiльство для виконання цього закону, граф Володимир Дiдушицький, засновник Львiвського природничого музею, закликав мисливщв Галичини до створен-ня крайового товариства мисливцiв. На цей заклик вiдгукнулися професiйнi мисливщ та лiсники, власники та орендарi полювань, представники iнших со-щальних груп [1].
Незабаром Галицьке мисливське товариство отримало вiд Галицького намюництва дозвiл на свою дiяльнiсть i з весни 1876 р. розпочало свою дiяль-нiсть. Голова товариства виршив утворити власний друкований орган, який би надавав допомогу в охорош природи, а особливо мисливських тварин, впорядкуванню мисливських взаемин у Галичиш, а також звертав увагу ш-ших держав iмперil на високий рiвень мисливства в Галичиш. Журнал отри-мав назву "Lowiec" i його забезпечено належним фшансуванням. Вiн став не лише рупором Галицького мисливського товариства, але й органом пропаган-ди мисливсько! лiтератури, хронiки подiй у галузi мисливства, публiкацiй статистичних даних, а також науково-популярних статей на тему природи.
10 шчня 1878 р. вийшов перший номер мюячника "Lowiec", який нара-ховував 16 сторшок формату трохи бiльшого як А4. Майже вс статтi в пер-шому екземплярi написав головний редактор Йозеф Лозинський, котрий пра-цював бiблiотекарем у Володимира Дiдушицького. Спочатку редактор скар-жився, що йому було дуже тяжко переконати мисливщв у сшвпращ з журналом. Бшьшють мисливщв мала схильшсть до розмов, шж взяти в руки перо [2]. Починаючи з 1879 р., у редакщю надходили статт з рiзних сторiн Галичини. Лозинський та його заступник турбувались про високий рiвень журналу, його бездоганну л^ературну мову, а також графжу. Схвальнi вiдгуки були вiд Варшавського редактора журналу "Besiada literacka" (Лiтературна бесь да) Йозефа 1гнащ Крашевського, де давались вщгуки про те, що "Lowiec" пiдтримуе народнi мисливськi традици, друкуе цiкавi статтi "про гончих, пта-хiв та мисливськi забави" [3].
Також позитивно на новий журнал вщреагували варшавський журнал "Klosy" (Колос): "У Львовi виходить журнал шд назвою "Lowiec", який е дру-кованим органом Товариства мисливцiв Галичини, шд старанною редакцiею Йозефа Лозинського. Журнал з початку виходу дотримуеться певних стандарта. Вiдомо, що товариство було створено у Львовi у 1876 р. i ставить перед собою мету контролювати стан виконання мисливського закону, охорону мисливських тварин, яю безгосподарно знищуються. Багато активiстiв з числа охоронщв природи iз задоволенням вступили в колектив мисливського то-
вариства" [4]. З похвалою сприйняли читачьмисливщ новий журнал. 1снують так дописи: "З цього журналу я вiдтепер довiдався, як n0Tpi6H0 охороняти звiрину", "З "Lowca" довiдaвся, що там, де немае природнiх ремiзiв, на полях потрiбно закладати штучнi" [5].
Шсля десятирiчноï прaцi Йозеф Лозинський зржся сво1'х редакторсь-ких обов'язюв на користь Юлiушa Старка, який ïx виконував аж до 1897 р., утримуючи журнал на досить високому рiвнi. У 1897 р. керiвником редакци став Едмунд Колбушевський, який вiдiйшов вiд трaдицiйниx юторичних мисливських мотивiв. Редaкцiйнa пол^ика журналу вiдтодi була сконцентрована на утриманш доброго стану мисливськоï популяцп звiрини, що базувалось на прaгмaтизмi та дотримaннi законодавства [6]. Новий редактор вважав, що "Lowiec" повинен дбати не лише про приемне читання для читaчiв чи про рекламу мисливських задоволень, але й про економiчну користь для держави, шдтримку мисливсько1' культури на високому рiвнi. Колбушевський вiв толе-рантну редакторську пол^ику i давав змогу публжувати стaттi в журнaлi за-тятим консерваторам, завдяки чому полемжа та дискусiï ставали щораз щка-вiшими [7].
Пiд кiнець Х1Х ст. почалися непевнi часи для редакци та читaчiв "Lowca". Читaчi зауважили, що 1'хне товариство та журнал занедбуеться, i що потрiбно надати журналу бшьш привабливу форму та скоректувавати змют журналу вщповщно до змш, якi сталися в культур^ економiцi i суспiльствi. Товариство на сторшках журналу опублiкувaло звернення, в якому закликало до "пробудження життя в тiй чaстинi, яка занедбувалась" [8]. Це звернення було широко прокоментоване i дало очжуваний ефект.
Влггку 1914 р. Галичину було подiлено лiнiею фронту. Росшська вла-да на територiï свое1' окупaцiï заборонила роботу Галицького мисливського товариства [9]. Випуск "Lowca" був шд загрозою, оскiльки зменшилась кшь-кiсть читaчiв. Товариство перестало шдтримувати журнал зi сво1'х членських внесюв. Читaчiв, якi не належали до товариства i передплачували журнал, було небагато, наприклад, у 1897 р. - лише 40 передплатниюв. Сума рiчниx членських внесюв до 1912 р. становила 4,5 злотих (9 крон), а по^м 6 злотих (12 крон). У перший рш виходу "Lowiec" мав 150 передплатниюв, на другий рш його чисельшсть подвошась. Потiм вона систематично збшьшувалась i тривалий час становила близько 500 оЫб. Шковий перiод розвитку товариства припав на початок ХХ столггтя, коли в ньому перебувало 1500 члешв. Приблизно таку ж кiлькiсть становили передплатники "Lowca" [10].
Военний редактор Северин Кругловський використав сво1' зв'язки, щоб зберегти "Lowiec" у цей важкий час i постарався отримати дозвш на випуск журналу як приватного видання. Такий статус "Lowiec" збер^ до жов-тня 1918 р. Журнал залишався на високому рiвнi. Редактор зберiгaв екзем-пляри журналу для тих читaчiв, якi у военний час вшхали за межi держави. Пiсля повернення до Галичини австршських вiйськ "Lowiec" залишився пiд военною цензурою.
31 липня 1915 р. вщбулось перше засщання керiвництвa Галицького мисливського товариства, на якому виршено звернутися до намюника Галичини про незадовшьний стан дичини внaслiдок вiйни. Це звернення було
прийнято не лише з поваги до природи, але й через турботу про перспективу розвитку мисливства.
Шсля вшни Галицьке мисливське товариство поновило свою дiяль-шсть i було перейменоване у Малопольське мисливське товариство. Вихщ журналу "Lowiec" було припинено на три роки з фшансових причин. Перший повоенний номер вийшов лише у 1921 р. i мав лише 4 сторшки. Дякуючи ста-ранням тодiшнього редактора, кiлькiсть сторшок збiльшилась до восьми. У 1928 р. "Lowiec" стае знову двотижневиком, але шд час велико! кризи (19291933 рр.), за редактора Вггольда Зембiцького повернувся до щомюячника. З огляду на змiст та форму, "Lowiec" конкурував з вщомими шоземними журналами подiбного типу "Wild und Hund", "Le saint Hubert", коли журнал було продовжено в мiжвоенний час та шсля Друго!' свггово! вiйни, про що iз задо-воленням вiдзначив "Lowiec Polski" у 1961 р. [11].
Мисливщ ощнили високий рiвень львiвськоi перiодики, а його голов-ний редактор ЮЮшуш Старкель у 1887 р. писав "... знаючи шмецьку мис-ливську перiодику, яка виходить великими тиражами (...) i яка мае у штат справжнiх професiоналiв, можу i повинен сказати з чистою совютю, що !м ще далеко до "Lowca" [12].
Редактори журналу "Lowiec" старалися прищепити суспшьству вщпо-вiдальнiсть за стан природи. Ще у 1882 р. Артур Яновський писав: "Поруч з людською цившзащею йде его!'зм i розюш, якi не звикли шанувати закон, по^м йде виродження та варварство, там жорстока рука людини вбивае все, що рухаеться i живе" [13]. На його думку, з ще! причини зник тур, який зали-шився лише в назвах сш, селищ та лiсових масивiв. Автор застерiгае, що така ж доля може стткати бобра, дикого кота, лося, оленя, ведмедя, рись, а щодо птахiв, то чисельшсть глухарiв дуже зменшилась.
Журнал протистояв стереотипам, вщповщно до яких певш види тва-рин, визнанi колись шюдливими i в подальшому такими вважаються, хоча !х кiлькiсть зменшилась настiльки, що вони не тшьки нiкому не загрожують, але як види самi знаходиться на межi знищення. Масово зникали видри, яких добувалось з огляду на шкоду, яку вони завдають рибним господарствам. Найчаслше вони ловились капканами, а по^м добивались.
Галицьке мисливське товариство турбувалось насамперед про стан популяцп корисно! звiрини з економiчного погляду. До шкiдникiв було вiдне-сено ворони, лисищ, вовки. За кожного впольованого шюдника виплачува-лись преми за рахунок Галицького мисливського товариства або старост. До тварин, яю не шдлягали охоронi, зараховувались також дию свинi i ведмедi, на яких можна було полювати протягом року [14].
Справа знищення хижаюв з плином часу ставала сшрною, що тдтвер-джують дискуси на зборах члешв Галицького мисливського товариства. Ко-рисну звiрину пiдгодовували зимою. На сторшках "Lowca" з'являеться низка статей з циклу про потреби годiвлi дичини шд час морозiв. В однiй з них йшлося про те, що причина збитюв, яю спричиняють козулi лiсовим культурам, полягае у неправильнш 1хнш годiвлi. Пропонувалось для li пiдгодiвлi використовувати бiлу та червону конюшину, овес в снопиках, жито, а також рiзноманiтне сшо, моркву, дию каштани, ршак. Згадувалось, що дичину тре-
ба шдгодовувати весною та лiтом, щоб запоб^ти зaподiянню шкоди сшьсько-господарським культурам та створити для не1' споюйш умови пiд час пару-вання та народження потомства. Необхщним вважалось створення солонцiв для мiнерaльноï пiдгодiвлi [15]. Пропаганда захисту дичина давала результата, наприклад в 1900 р. було надруковано такий лист: "Давшше козуля була бшою вороною по люах. Тепер е господарства, де часто трапляеться козуля, i ïï е навпъ бiльше шж зайця" [16]. На дiяльнiсть Галицького мисливського товариства i його друкований орган звернено увагу суспшьства, а також шших природоохоронних оргашзацш, наприклад, товариство захисту тварин звер-нулося до мисливського товариства з проханням про шдтримку сво1'х почи-нань i вщкрило для ix членiв свою оргaнiзaцiю. Остаточно дану справу було вирiшено у 1912 р., коли керiвництво мисливського товариства уклало дого-вiр з Галицьким товариством охорони тварин, згiдно з яким кожен член мисливського товариства залишився записаним до Галицького товариства охорони тварин. Посвщчення надавало право втручання у рaзi порушення ким-не-будь закону про охорону тварин, а особливо коли ïï вщстршювали i продавали у недозволений час [17]. У вщповщь на звернення, яке було оголошене у Франци на Мiжнaроднiй конвенци захисту птaxiв у 1902 р., "Lowiec" активь зуе свою дiяльнiсть в напрямку охорони шж^в.
На сторiнкax журналу велась також боротьба з браконьерством, яке широко практикувалось у Галичиш та вкоренилось тут через велику бщшсть населення. До журналу надходили листи, що браконьерством займаються широк маси населення, i не лише селяни, яю намагались юридичним способом вщобразити свое законне право на полювання, але також куxaрi, город-ники, вiзники, якi працювали у сшьськогосподарських фiльвaркax i яким власники фшьварюв давали змогу полювати на свош територи. Власники фiльвaркiв намагалися боронитися перед навалою браконьерства через визна-чення бiльшоï оплати за оренду мисливських упдь, якi розтaшовaнi ближче до люових угiдь. Галицьке монарше намюництво своïм розпорядженням зо-бов'язало старост повiтiв конфiсковувaти зброю, якщо хтось носив ïï в лiсi без дозволу. Конфiсковaнa зброя продавалась через аукщони, а вирученi гро-шi використовувались для потреб суспшьства. Така ж доля чекала на конфю-коване м'ясо диких тварин, яке продавалось на ринку в перюд заборони полювання [18]. Товариство запровадило мисливсью посвщчення i створило ль сову охорону, про що "Lowiec" iз гордiстю повщомив: "Браконьерство стри-муемо великою охороною, яка добре виконуе своï обов'язки З року в рж маемо прирiст дичини, а особливо зайщв i курiпок" [19].
1шщативою природооxоронноï дiяльностi були подання проекпв но-вих бiльш гуманних мисливських закошв, пiдтримкa реформи навчання у Львiвськiй лiсовiй школi та дiяльнiсть, яка спрямовувалась на створення в нш окремоï кафедри мисливства, оргашзаци мисливського музею в Львовi, орга-нiзaцiя рiзниx виставок як у Галичиш, так i за ïï межами, шформування про загрозу з боку дичини [20].
Важливою справою в цьому напрямку було видання Мисливського календаря для мисливщв i люниюв, який подавав заборонений час для полювання на певш види дичини. У червш 1901 р. календар шформував, що в
цьому мюящ можна вже взяти до рук мисливську зброю, хоча полювання о цш TOpi вщбувались рiдко. Редакщя "Lowca" вважае, що у червш: особливо привабливою здобиччю е олеш-рогач^ якi при 3mïhî пори року змшюють колip шеpстi. М'ясо дорослих самцiв лося i оленя в цей час е найсмачшшим. KpÏM того, з половини червня дае змогуться полювати на пернатих" [21]. Далi з ентузiазмом сповщалось, що у сеpпнi можна полювати на вщкритих вод-них площах на всю водно-болотну дичину, проте лише шсля жнив почи-наеться полювання з хортами на лисицю, а знищувати вовкiв потpiбно цший piк. Календар видавався з журналом вщ початку випуску до 1881 р., а шзшше видавався окремо. Вш мав кишеньковий формат, щоб мисливщ постiйно могли його мати при собь Через деюлька pокiв календар було вдосконалено, в ньому пропонувались новi способи охорони тварин та витяг з мисливського законодавства.
Треба також вщзначити заслуги "Lowca", яю були безпосередньо пов'язаш з охороною природи i пiднесенням культури мисливства, а голов-ним чином з шзнаванням i збагаченням мисливсько! мови та пiдтpимкою ху-дожньо! лiтеpатуpи з мисливсько! тематики, яка грунтувалась на любовi до природи та ïï краси. Спецiально для "Lowca" писав pепоpтажi Генрик Сшке-вич (наприклад "Репоpтажi з Бшовежсько1" пущi"), на стоpiнках журналу пуб-лiкувались А. Дигасiнський, Й.1. Крашевський, вipшi А. Мiцкевича, В. Поля, а також iншi менш вiдомi автори. Читачi оцiнювали "Lowiec", як видання, яке забавляе, вчить i облагороджуе [22]. Значна роль выводилась журналу у вис-в^ленш краезнавчих питань на територи Галичини. 1ван Франко зазначае в стати "Галицьке краезнавство" роль часописiв "Lowiec", "Sylwan", "Rolnik", "Przyrodnik", якi зробили ютотний вклад у Галицьке краезнавство [23]. Так, на сторшках "Lowca" вмщуеться багато краезнавчого матеpiалу про Прикар-патський край. Практично в кожному номеpi в pубpицi "Кореспонденщя" вмiщувались матеpiали про хiд полювання на територи краю, з чого можна дiзнатись про стан дичини, господарське значення мисливства.
Подаються матеpiали про перебш сказу на територи Галичини в 1900 -1901 р. [24]. У розлогих статтях шших номеpiв описуеться ведення мисливства з описом добутоï дичини. Докладно описано ведення мисливського господарства в упддях села Лисець з 1894 по 1903 pp., подаеться докладний звгг добутоï дичини за цей перюд [25]. Друкуються спогади про проведет полювання в горах. Так, у стати "Спогади з rip" подаеться опис полювання селi Рафайлiв, тепершня Бистриця, а у статп "На Перегшському pиковищi" подаються спогади з полювань у Перегшську [26]. У статп "Про результати полювання шд час риковища в Надвipнянському повiтi" подаються результати полювань високих гостей, яю пpиïхали на полювання до князя Лiхтенштейна, який орендував в держави мисливсью угiддя у Ворохт^ Татаpовi, Надвipнi. Серед гостей, яю полювали, були князь Демидов, князь Альба з 1спани, художник Рудольф Шк. Пiд час полювання добуто 37 олешв [27]. Також про полювання у Рафайловi подаеться у стати "Спогади про прське життя" [28].
У трьох номерах журналу подаеться розлогий матеpiал про мисливсь-кий палац князя Лiхтенштейна у Татаpовi i про полювання у схщному Бески-дi, у якому докладно описуеться будiвля, ведення мисливського господар-
ства, проведення полювань на територи господарства. Сучаснику цей палац вщомий як вщпочинковий комплекс "Шги" [29].
У статт "З Мiзунськиx риковищ i архикняжих полювань" подаеться опис мисливського господарства та полювання у Мiзунi, мисливських упдь, яю орендував великий князь Леопольд Сальватор. [30]. Подаються мaтерiaли стенографи дебaтiв в Галицькому сеймi щодо ухвалення змiн в новий мис-ливський закон [31]. Друкуеться список оЫб, якi визнaнi винними у порушен-нi правил полювання [32].
Отже, часопис "Lowiec" виходив як друкований орган Галицького мисливського товариства з 1878 р. i завершив свою дiяльнiсть разом з лшвь дащею товариства у вересш 1939 р. з приеднанням захщноукрашських земель до складу УРСР. На його сторшках друкувались мaтерiaли, в яких ут-верджувалась культура полювання, рaцiонaльне ведення мисливського господарства, шформувалось суспiльство про дiяльнiсть Галицького мисливського товариства, охорону природи. Подавались мaтерiaли з мисливських поxодiв багатих мисливцiв в iншi частини свiту, в яких висвплювалось як загальну культуру тaмтешнix нaродiв, так i особлива увага придшялась мисливськiй культурi взaгaлi. Друкований орган "Lowiec" був знаряддям товариства для лобшвання статутних цiлей товариства в запровадженш рaцiонaльного ведення мисливства, вщстоював iнтереси мисливцiв, орендaрiв мисливських упдь перед органами держaвноï влади, сшьським населенням, оскiльки мис-ливсью тварини завдавали 1м значних збитюв.
Дiяльнiсть часопису "Lowiec" в Укра1ш практично не дослiджувaлaсь з щеолопчних причин. Дослiдження мaтерiaлiв, якi публжувались у цьому жур-нaлi, дадуть змогу об'ектившше висвiтлювaти мaтерiaли з мисливського зако-нодавства, розвитку мисл^сь^ науки, етнографи та краезнавства Галичини.
Лггература
1. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 19.
2. Lowiec. - 1878. - № 1. - S. 5.
3. Besiada literacka. - 1878. - № 5. - S. 115.
4. Klosy. - 1878. - № 26. - S. 672.
5. Korespondencje // Lowiec. - 1883. - № 1. - S. 15.
6. Lowiec. - 1903. - № 7. - S. 112.
7. Lowiec. - 1902. - № 9. - S. 107.
8. Lowiec. - 1897. - № 2. - S. 21.
9. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 177.
10. Lowiec. - 1908. - № 7. - S. 60.
11. Lowiec Polski - 1961. - № 13. - S. 4.
12. Kronika // Lowiec. - 1887. - № 6. - S. 106.
13. Janowski А. Znikanie niektorych zweirz^t // Lowiec. - 1882. - № 1. - S. 17-19.
14. Kronika // Lowiec. - 1889. - № 5. - S. 33.
15. Kronika // Lowiec. - 1889. - № 5.
16. Korespondencje // Lowiec. - 1900. - № 2. - S. 52.
17. Lowiec. - 1912. - № 7. - S. 89.
18. Kilka slow o stanie mysliwstwa w Galicji // Lowiec. - 1882. - № 9. - S. 2-4.
19. Korespondencje // Lowiec. - 1883. - № 1. - S. 7.
20. Lowiec. - 1882. - № 2. - S. 2-6.
21. Kalendarz lowiecki // Lowiec. - 1878. - № 7. - S. 112.
22. Kronika // Lowiec. - 1880. - № 5.
23. Франко I. З1брання твор1в у 50 томах. - Т. 46, книга 2: 1сторичш пращ (1891-1897). -К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - С. 124.
24. Lowiec. - 1902. - № 16. - S. 187.
25. Lowiec. - 1904. - № 23. - S. 295-296.
26. Lowiec. - 1904. - № 21. - S. 243-245.
27. Lowiec. - 1906. - № 23. - S. 279-280.
28. Lowiec. - 1910. - № 23. - S. 275-276.
29. Lowiec. - 1906. - № 11-13. - S. 75-76.
30. Lowiec. - 1908. - № 2. - S. 2-3.
31. Lowiec. - 1904. - № 3-7. - S. 27-28.
32. Lowiec. - 1905. - № 11. - S. 130.
Процив О.Р. Деятельность журнала "Lowiec" - печатного органа Галицкого охотничьего общества 1878-1939 гг.
Журнал "Lowiec" образован по инициативе краевого охотничьего общества и начал выходить из 1878 г. Возрождал культуру охоты, рациональное ведение охотничьего хозяйства. Исследования материалов, которые публиковались в этом журнале, дадут возможность более объективно освещать материалы по охотничьему законодательству, развитию охотничьей науки, этнографии и краеведения Галиции.
Ключевые слова: Галицкое охотничье общество, культура охоты, охотничье хозяйство.
Protsiv О.Р. Activity of the journal "Lowiec" - printed edition of Galicia hunting society in 1878-1939
Journal "Lowiec" was organized on initiative of regional hunting society and was published in 1878 for the first time. It renewed the culture of hunting, rational transaction of hunting economy. Journal "Lowiec" it is formed for initiatives of regional hunting society and began to go out from 1878 revived the culture of hunt, rational conduct of hunting economy. Researches of materials which was published in this magazine will enable more objectively to light up materials on a hunting legislation, development of hunting science, ethnography and study of a particular region of Galicia.
Keywords: Galicia hunting economy, rational transaction of hunting economy.
УДК 159.942.5 Астр. С. А. Наличаева - Филиал МГУ в г. Севастополе
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ИСТОЩЕНИЯ У ПЕДАГОГОВ С РАЗНЫМ УРОВНЕМ САМОРЕАЛИЗАЦИИ
Описаны результаты исследования профессионального истощения педагогов средней и высшей школы. Исследование было проведено на 40 учителях и 40 преподавателях. Уровень истощения был измерен при помощи методики К. Маслач и методики для измерения эмоционального истощения В.В. Бойко; самореализация изучалась при помощи методики "Самоактуализационный тест" и опросника терминальных ценностей. У педагогов с высоким уровнем самоактуализации - низкие показатели профессионального истощения. Самореализация является одним из факторов резистентности педагогов к профессиональному истощения.
Ключевые слова: профессиональное истощения, самоактуализация, самореализация, терминальные ценности, эмоциональное истощение, деперсонализация, редукция персональных дострижений, фаза "Тревожное напряжение", фаза "Резистен-ция", фаза "Истощение".
Постановка проблемы. Напряжённость педагогической деятельности является одним из факторов возникновения и развития профессионального выгорания. Однако, интересен тот факт, что многие педагоги с большим ста-
