5. Билай В.И. Микроорганизмы - возбудители болезней растений / В.И. Билай, Р.И. Гвоз-дяк, И.Г. Скрипаль и др.; под ред. В.И. Билай. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - 552 с.
6. Падш М.М. Жсова ентомологш : шдручник / М.М. Падш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во УСГА, 1993. - 352 с.
7. Гойчук А.Ф. Патологш д1бров : монография / А.Ф. Гойчук, М.1. Горд1енко, Н.М. Гор-д1енко и др.; за ред. М.1. Горд1енка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : [Б.в.], 2004. - 470 с.
8. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель в 3-ех т. - Т. 1. Грибы совершенные / Н.М. Пидопличко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 295 с.
9. Семенкова 1.Г. Фггопатологш / 1.Г. Семенкова, Е.С. Соколова. - М., 2003. - 236 с.
10. Шевченко С.В. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Изд-во "Вища шк.", Головное изд-во, 1986. - 384 с.
11. Горд1енко М.1. Ясени в Укралш / М.1. Горд1енко, А.Ф. Гойчук, Н.М. Горд1енко, Г.П. Ле-онтяк. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвга", 1996. - 392 с.
Кульбанская И.Н. Инфекционная и неинфекционная патология ясеня обыкновенного
Приведены результаты фитопатологических исследований патологических изменений вегетативных и генеративных органов ясеня обыкновенного под действием патогенной мико- и микрофлоры, а также вредоносной энтомофауны. Показано, что наиболее распространенным и вредоносным для этого древесного растения является инфекционное заболевание туберкулез. Возбудитель - фитопатогенная бактерия Pseudomonas syringae pv. savastanoi - поражает как стволы, ветви и побеги, так и соцветия ясеня обыкновенного. Описан ряд возбудителей микофитозов и представителей вредоносной энтомофауны, что в силу своей деятельности существенно ослабляют рост, развитие и занижают качественные характеристики древесины ясеня обыкновенного.
Ключевые слова: патогенная микрофлора, инфекционная патология, вредоносая энтомофауна, симптомы болезней, генеративные органы ясеня, туберкулез ясеня, патогенез, распространенность болезней, вредоносность болезней.
Kulbanska I.N. Infectious and Noninfectious Pathology of Fraxinus excelsior L.
Some research results of pathological changes of vegetative and generative organs of Fraxinus excelsior L. under the influence of pathogenic myco- and microflora, as well as harmful entomofauna, are summarised. The most common and harmful to this woody plant is shown to be such infectious disease as tuberculosis. A causal agent phytopathogenic bacteria Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) affects both the trunk, branches and twigs, and also buds of Fraxinus excelsior L. There is a variety of other pathogens and pests that considerably slow ash growth and development and reduce its qualitative characteristics.
Key words: рathogenic microflora, infectious diseases, harmful entomofauna, symptoms, ash generative organs, ash tuberculosis, pathogenesis, disease prevalence, disease severity.
УДК 630*161.443.6 Докторант М.М. Л1совий, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук; доц. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
здобувач Ю.€. Синявський -НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 АВТОВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ METASEQUOIA GLYPTOSTROBOIDES HU & CHENG
Виконано критичний анал1з лггературних джерел щодо тематики проведених дос-лщжень. Наведено коротку характеристику бюлого-еколопчних особливостей Metaseq-uoia glyptostroboides Hu & Cheng та обгрунтовано актуальшсть поставлених експери-менпв. Проведено низку експериментальних дослщжень з автовегетативного розмно-ження дослщжуваного виду зимовими i лггшми живцями 1з використанням р1зних сти-мулятор1в укоршення. Детально охарактеризовано ви етапи застосовано! методики дос-
лщжень: приготування cTMMyflMTopiB; заготiвлю, o6po6iTOK та шюрування живцiв. Уза-гальнено, проаналiзовано та наведено отримаш результати.
Ключов1 слова: Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng, автовегетативне розмно-ження, стимулятор укоршення, живець.
Вступ. На сьогодш дед^ бшьшого промислового застосування набува-ють цiннi голонасiннi iнтродукованi види, що зумовлено необхiднiстю розши-рення асортименту, покращення декоративностi та довговiчностi рiзних типiв i видш зелених насаджень та забезпечення високо!' продуктивностi i бiологiчноí стiйкостi штучних лiсових насаджень. При цьому проявляеться тенденцiя, коли деят попередньо випробуванi види не мають широкого застосування у штучних насадженнях через недостатню вивчешсть особливостей ix розмноження i вщповвдно через дефiцит садивного матерiалу в умовах штродукцц. Впрова-дженню таких видш перешкоджае вiдсутнiсть науково обгрунтованих техноло-гiй розмноження i вирощування садивного матерiалу та практичних рекоменда-цiй щодо !'х застосування у лковщновленш, лiсовирощуваннi та садово-парковому господарств!
Саме до таких перспективних, але мало поширених i мало вивчених ш-тродуцентш, належить дослвджуваний вид - Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng (метасеквоя китайська, глiптостробоподiбна, розсiченошишкова або во-дяна ялиця), яку успiшно застосовують у штучних лкових насадженнях та ландшафтному дизайш у багатьох кра'нах свиу. Цей iнтродуцент в умовах Украши донедавна дослiджували тiльки в умовах Криму та Лiсостепу Украши, де ця порода випробувана у колекщях ботанiчниx садш i зелених насадженнях. У назва-них умовах порода виявилася стiйкою до несприятливих факторiв навко-лишнього середовища, а також щнною високодекоративною рослиною [7].
Актуальшсть дослщження. Дослiджуваний вид - це хвойне "листопад-не" i плкопадне дерево до 30 (50) м заввишки, до 2,3 м у дiаметрi стовбура та з дiаметром проекцií крони - до 13 м iз прямим, збiжистим стовбуром з потовще-ною ребристою комлевою частиною. Крона метасекво!' розлога широка, округла, а у молодому вщ - конусоподiбна. Кора темно-червонуватого кольору, бо-розенчаста, яка у старих екземплярiв вщшаровуеться довгими волокнами, а в молодих - лускуватими пластинками. Дерева метасекво!' китайсько!' доживають до 600-рiчного вку i бшьше [7].
Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng вирiзняеться щнними бюлого-екологiчними особливостями, декоративними властивостями та багатством ге-нетичного полiморфiзму. Зокрема Г. Д. Ярославцев [8], зазначае, що iз 1000 d-янщв, якi було висаджено у 1959 р. на однш дiлянцi в лкових культурах у горах Криму, було видшено 26 морфолопчних форм. Декоративш культивари для дослiджуваного виду описано в [2, 7]. Враховуючи наведеш вище данi, можна зробити висновок про необхщнкть удосконалення методик виробництва садивного матерiалу Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng iз заданими селек-цiйно-цiнними ознаками для майбутнього його використання пiд час створення i вирощування рiзниx тишв i видiв насаджень.
Вiдомо, що насшний спосiб розмноження метасекво!' китайсько!' не зав-жди може забезпечити необхвдний результат, оскiльки при ньому спостерь
гаеться значна комбшативна мiнливiсть [8]. Також е данi дослiдникiв НУБ1П Украши про дуже низьку грунтову схожiсть насшня дослiджуваного виду в умовах нашо! кра'ни - 3-7 (до 30) % [8]. Високу ефективнкть при розмноженш цього виду забезпечуе мшроклональне розмноження, проте воно потребуе наяв-ностi спецiального дорогого обладнання та лабораторп [2]. Саме тому, на нашу думку, одним iз шлянв вирiшення зазначено! проблеми зменшення дефщиту садивного матерiалу виду може бути автовегетативне розмноження, яке забезпечуе отримання необидно! кiлькостi рослин-клонiв iз генотипом iдентичним до материнсько!' особини [1]. Масове розмноження метасекво!' китайсько!' жив-цюванням набуло широкого практичного застосування у вирощуваннi садивного матерiалу i на батькiвщинi ще!' наразi раритетно!' деревно!' рослини [9-10].
Огляд лтратури. Перспективи розмноження метасекво! китайсько! стебловими живцями дослiджено у багатьох наукових працях, але наведеш у них результати значно рiзняться мiж собою. Так, у сво!'х дослiдженнях Р.В. Кармазiн [4] отримав 0-100 % укорiнених лiтнiх живщв та 0-94 % укорше-них зимових стеблових живцiв. Згаданий автор зазначае про вщсутнкть необ-хвдносп застосування стимуляторiв укорiнення. У до^дженнях Т.6. Золо-тарьова [7] укоршилось 90 % здерев'яшлих живцiв метасекво!', якi було оброб-лено гетероауксином концентращею 0,002 %.
Д.А. Комкаров [5] стверджуе, що здатнiсть до ризогенезу живщв досль джуваного виду залежить вiд вiку маточних рослин: чим старша рослина, тим прше вiдбуваеться укорiнення. Г. Д. Ярославцев [8] отримав 32-90 % укорше-них зелених живцiв в умовах НЫтського ботанiчного саду. С.1. Слюсар [7] у сво!'х дослiдах iз розмноження стебловими живцями довiв, що ризогенеративна здатнiсть пагошв дослiджуваного виду значно знижуеться з вiком та практично втрачаеться до 25-рiчного вiку маточних рослин. Для масового розмноження метасекво! С.1. Слюсар вважае оптимальним використання 5-7-рiчних рослин, з яких можна заготовляти до 50-70 живщв з особини за сезон. При цьому використання стимуляторiв укоршення шдвишуе ефективнкть процесу автовегетативного розмноження. Особливо ефективне використання 1ОК у концентращях 50-100 мг/л. Подальше збшьшення концентращ! бiостимулятора призводить до зворотного ефекту [7].
MaTepia™ та методи. Критичний аналiз лиературних джерел дав змогу зробити висновок про дощльнкть автовегетативного розмноження Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng стебловими живцями, що i спонукало нас до проведения подальших дослщжень. Автовегетативне розмноження або живцювання -це споаб вегетативного розмноження дерев i чагарникiв, який вiдбуваеться зав-дяки здатностi рослин вiдновлювати оргашзм з тiеí чи iншоí невелико!' частини И вегетативного органу тобто регенеращ! [1].
Дослiдження iз розмноження метасекво! китайсько! живцюванням проведено на територц декоративного розсадника Державного боташчного саду НЛТУ Укра!'ни (м. Льв1в) за загальноприйнятими методиками. Загалом увесь процес автовегетативного розмноження можна умовно роздшити на такi етапи: вибiр маточних рослин; заготiвля живщв; обробиок живцiв стимуляторами ко-ренеутворення; пiкiрування живщв у субстрат, догляди та облж живщв, якi
прижилися [1, 3]. Як маточники використано молодi рослини (вком 5-7 роюв). 1з цих саджанцiв Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng заготовляли як зде-рев'янш (зимовi), так i зелеш (лiтнi) стебловi живцi i3 "п'яткою" та довжиною близько 10-12 см (рис. 1). У зелених живщв вкорочували листкову пластину приблизно на половину з метою зменшення транстраци та, вiдповiдно, запобь ганню дефщиту вологи. Пiкipування зимових живцiв виконували у пеpшiй по-ловинi березня, а лiтнiх - у липш.
Рис. 1. Стебловi живщ Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng:
а) зелений; б) здерев'ятлий
Для пришвидшення укоршення живщв застосовано таю найпоширен^ водорозчинш стимулятори росту у piзних концентpацiях: iндолiлоцтова кислота (1ОК), нафтилоцтова кислота (НОК) та поpошкоподiбний комерцшний стимулятор "Коpневiн" торгово'1 марки "Новоферт" (табл. 1).
Табл. 1. Застосоват стимулятори укортення
BapiaHT дослiду Стимулятор Вид стимулятора Концентращя стимулятора
1 1ОК 50 мг/л
2 1ОК Водний розчин 100 мг/л
3 НОК 50 мг/л
4 НОК 100 мг/л
5 "Корневш" Порошок 5 г/кг
Даш табл. 1 свщчать, що загалом пеpевipено п'ять ваpiантiв стимулятоpiв укоpiнення. Ауксини НОК та 1ОК використовували у виглядi водного розчину, для приготування 1 л якого, необхiдну кшьюсть поpошкоподiбного реактиву спочатку розчиняли у 20 мл етилового спирту, який тзшше доливали у воду (температурою близько 40-45 0С) та ретельно перемшували. Для обpобiтку живщв 1х занурювали нижнiми кiнцями на 1/3 довжини у приготовлений розчин та помщали на 24 год у темне мюце. Порошком "Корневш" обробляли попередньо зволоженi кiнцi живщв (0,5-1,0 см) безпосередньо перед птруванням. У кожному ваpiантi до^ду використано по 50 живцiв дослщжуваного виду.
Процес укоршення живцiв вiдбувався на грядках спещально'* культива-цiйноí споруди (парника), розмщеного пiд наметом дерев, де тдтримувалась постiйна температура повiтря на рiвнi 22-26 0С, а також вщносна вологiсть по-вiтря - 90-92 %, якi забезпечувались регулярним дрiбнодисперсним поливан-ням. Субстрат для укоршення складався i3 дренажу (гравiй фракцн 15-25 мм) товщиною 5-6 см, по верх якого насипали сумш торфу та чорнозему (стввщ-ношення 1:1), а зверху - 3-5 см шар бтого крупнозернистого тску (простериль зованого окропом). Пiкiрування живщв проводили на глибину 3-5 см у попе-редньо промаркованi садивн мiсця за схемою 5x5 см, тсля чого мiцно притис-кали ''х по колу (рис. 2).
Рис. 2. Запшровам живщ Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng:
а) лтт; б) 3UMoei
Результати дослщження. За коренеутворенням як зелених, так i зде-рев'ян1лих живцiв спостернали протягом 3-4 мiсяцiв. Орieнтовно на 20-25-й день у здерев'янших живщв вщбувалось активне бубнявiння бруньок, а на 4045-й день - з них утворювались молодi пагони довжиною близько 2-3 см (рис. 3). Проте на 60-70-й день тсля птрування спостерналось всихання бть-шо' частини живцiв незалежно вщ застосованого стимулятора. При цьому не спостережено утворення калюсу, а тшьки в окремих живцiв вiдзначено появу невеликих коршщв (табл. 2). Отримаш результати (табл. 2) свiдчать про те, що при автовегетативному розмноженш дослiджуваного виду здерев'ян1лими жив-цями спостернався дуже низький вiдсоток укоршення (0-14 % приживлюванос-тi), який можна охарактеризувати як незадовiльний у вах варiантах дослiду.
На вщмшу вiд здерев'ян1лих, у зелених живщв на 35-45-й день тсля т-крування спостерiгалось масове калюсоутворення, а вже починаючи з 50-55-го дня у бшьшосп живцiв з'являлись коршщ Проте ''х кiлькiсть та розмiр були не-однаковими, що швидше за все могло бути спричинене застосуванням рiзних стимуляторiв укорiнення (табл. 2, рис. 4).
Рис. 3. Розпускання бруньок у зимових живщв (40-й день) Табл. 2. Результата укортення живщв метасеквог китайськог
№
з/п
Застосований стимулятор укоршення
Кшькютъ укоршених живщв
весняне живцювання
шт.
%
лггне живцювання
шт.
%
НОК (50 мг/л)
39
78
НОК (100 мг/л)
34
68
1ОК (50 мг/л)
44
1ОК (100 мг/л)
14
32
64
"Корневш"
10
47
94
Рис. 4. Укортений живець Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng:
а) оброблений 1ОК (50мг/л); б) оброблений "Корневтом"
Загалом при автовегетативному розмноженш метесекво'1 лггшми живця-ми, отримали досить висок результати приживлюваносп, застосовуючи yci ти-пи стимyляторiв yкорiнення - вщ 64 до 94 %. Найкращi результати отримано 3i застосуванням водного розчину 1ОК (50 мг/л) - 88 % та "Корневш" - 94 % укоршених живщв. Окремо зазначимо, що використовуючи "Корневш" утворюва-
0
0
2
4
1
2
7
5
лась набагато густша коренева система (рис. 4, б) nopiBHHHO з iншими стимуляторами. На нашу думку, це може бути спричинено його повшьшшою, але про-лонгованою дieю порiвняно з чистим гетероауксином, про що зазначають ви-робники [6].
Висновки. Внаслiдок проведених експериментiв з автовегетативного розмноження Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng отримано досить неод-нозначш результати укорiнення живцiв. Так, використовуючи рiзнi види жив-щв, незалежно вiд застосованого стимулятора, весняне живцювання (здерев'яш-лими живцями) дослiджуваного виду виявилось абсолютно неефективним. Разом з тим використання лiтнiх живцш характеризувалось бiльш вагомими результатами укоршення. При цьому найбшьше укоршених зелених живц1в отримано в разi застосування як стимулятор комерцшного препарату " Корневiн".
Отримаш результати автовегетативного розмноження метасекво!' свщ-чать про можливiсть використання цього способу розмноження виду для масо-вого розмноження садивного матерiалу з метою подальшого його використання у лковщновленш, лiсовирощуваннi та садово-парковому господарств^
Лiтература
1. Бiлоус В.1. Жсова селекцш : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.1. Бшоус. - Умань : Уманське вид.-полкраф. шд-во, 2003. - 534 с.
2. Гузь М.М. Розмноження Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng в умовах in vitro / М.М. Гузь, Р.М. Гречаник, М.М. Жсовий, Ю.С. Синявський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.06. - С. 8-15.
3. Зеленое черенкование хвойних растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.zvenkedr.ru/zelcherenkiconif.
4. Кармазин Р.В. Вегетативне розмноження метасекво! / Р.В. Кармазин // 1нтродукцш та ак-лiматизацiя рослин на Украíнi : респ. мiжвiд. зб. - 1968. - Вып. 3. - С. 152-165.
5. Комиссаров Д. А. Биологические основы размножения древесных растений черенками / Д.А. Комиссаров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - 289 с.
6. Корневин - мощный биостимулятор растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.7dach.ru/Alensel/kornevin—moschnyy-biostimulyator-rasteniy_2-2257.html.
7. Слюсар С.1. 1нтродукцш таксодieвих (Taxodiaceae F.W. Neger) в Люостепу Украши / С.1. Слюсар, С.1. Кузнецов; за ред. проф. М.А. Кохна. - К. : Вид. центр НАУ, 2008. - 154 с.
8. Ярославцев Г.Д. Биологические основы расширения ареала культуры секвойевых в СССР. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.dissercat.com/content / bioekologicheskie-osnovy-rasshireniya-areala-kultury-sekvoievykh-v-sssr.
9. Ma J. On the unsolved mystery of Metasequoia // Acta Bot. Yunn. - 2003. - Vol. 25(2). - Pp. 155-172. (In Chinese, with detailed summary in English.).
10. Ma J. The chronology of the "living fossil" Metasequoia glyptostroboides (Taxodiaceae) a review (1943-2003) // Harvard Papers in Botany. - 2003. - Vol. 8, № 1. - Pp. 9-18.
Лисовый Н.Н., Гузь Н.М., Гречанык Р.М, Синявский Ю.Е. Особенности автовегетативного размножения Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng
Осуществлен критический анализ литературных источников, касающихся тематики проводимых исследований. Приведена краткая характеристика биолого-экологических особенностей Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng и обоснована актуальность поставленных экспериментов. Проведен ряд экспериментальных исследований по автовегетативному размножению изучаемого вида зимними и летними черенками с использованием различных стимуляторов укоренения. Подробно охарактеризованы все этапы примененной методики исследований: приготовление стимуляторов; заготовка, обработка и пикировка черенков. Обобщены, проанализированы и приведены полученные результаты.
Ключевые слова: Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng, автовегетативное размножение, стимулятор укоренения, черенок.
Lisovyi M.M., Guz M.M., Grechanyk R.M., Sinjavskyi Y.E. Some Features of Autovegetative Propagation of Metasequoia Glyptostroboides Hu & Cheng
A critical analysis of the literature concerning the subject matter of the research is carried. A brief description of biological and ecological characteristics of Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng is made, and the urgency of a set of experiments is justified. A number of experimental studies on the autovegetative propagation of the studied species under winter and summer cuttings using a variety of stimulants rooting are conducted. All phases of applied research methodologysuch as the preparation of stimulants, harvesting, processing and swordplay cuttings, are characterized in details. The results are compiled, analysed and presented.
Key words: Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng, autovegetative propagation, root stimulator, engraftment.
УДК630*2:582.632.2 Аспр Т.В. ЛустюК -
НУ бюресурав I природокористування Украти, м. Кшв
ВПЛИВ ОСВ1ТЛЕНОСТ1 П1Д НАМЕТОМ ДЕРЕВОСТАН1В НА К1ЛЬК1СТЬ I ЯК1СТЬ ПРИРОДНОГО НАСШНеВОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR У ВОЛОГИХ СУБОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщження осв^леност шд наметом деревосташв та й вплив на кшьюсть i яюсть природного насшневого поновлення дуба звичайного (2иег-сип гоЬиг Ь.) в умовах вологих суборш Захщного Полюся Украши. Встановлено, що зi зниженням повноти зростае пропускна здатшсть намету деревостану, тобто шд намет деревостану проникае бiльше свiтла, i як наслщок - збшьшуеться кiлькiсть пiдросту. Встановлено, що вертикальна структура деревостану та шдрют старших поколшь без-посередньо впливають на надходження сонячно! радiащi до природного насiнневого поновлення дуба.
Ключовi слова: дуб, шдрют, природне поновлення, свггло, сонячна радiацiя, су-бiр, ФАР.
1з усього спектра випромiнювання у життедыльносп рослин найважли-вiшу роль ввдграе видиме випромiнювання з довжиною хвилi близько 0,380,71 мкм, яке називають фотосинтетично активною радаащею (ФАР). Основним джерелом енерги ФАР на Землi е Сонце, шд даею якого утворюеться основна маса рослинно! продукцií [4].
Енерпя фотосинтетично активно! радiацií' е необхщною умовою кнуван-ня i нормально! життедiяльностi рослин. Згiдно зi сучасним уявленням, квант фотосинтетично активно! радiащí', поглинаючись молекулою хлорофшу, приводить ц у збуджений стан, внаслiдок чого вона вiддае свiй електрон, який, мкру-ючи, витрачае енергда на утворення вiдновлювальних форм оргашчних з'еднань. Здатнiстю приводити молекулу хлорофшу у збуджений стан володiе тшьки фотосинтетично активна радiацiя, що е найхарактершшою Г! рисою [4].
Режим променево! енергií' у лкових фiтоценозах визначаеться цiлим комплексом факторiв, серед яких, передусш, е астрономiчнi та погоднi умови, фенологiчний стан деревосташв, структура i стереометрия крон дерев, площа ль
1 Наук. кергвник: доц. В.1. Карпенко, канд. с.-г. наук