CC BY
47
УДК 630 *174.754 Асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОЛ1МОРФ1ЗМ I ОСОБЛИВОСТ1 АВТОВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ TAXUSBACCATA L.
Проан^зовано лкературш джерела щодо тематики проведених дослщжень. Наведено коротку характеристику найбшьш цшних для садово-паркового господарства декоративних форм Taxus baccata L. Проведено експериментальш дослщження з автовегетативного розмноження Taxus baccata L. типово! форми, 'Fastigiata' та 'Aurea' зимо-вими та лiтнiми живцями iз використанням рiзних стимуляторiв укоршення. Детально описано використану методику дослiджень: термiни заготiвлi живцiв та проведения ек-сперименпв, види та концентрацп стимуляторiв, тип субстрату. Узагальнено, проаналь зовано та наведено отримаш результати.
Ключовi слова: Taxus baccata L., декоративна форма, стимулятор укоршення, жи-
вець.
Тис япдний, негнiй-дерево (Taxus baccata L.) е релiктовим видом мезо-зойсько! ери. В умовах ареалу може сягати висоти 10-25 м. Це дуже повшьно-ростуча рослина, яка доживае до 2000 i бшьше рокiв. Варто зазначити, що дос-лiджуваний вид е досить пньовитривалим, стiйким до урбанiзованого середови-ща та декоративним [7]. Проте, незважаючи на наведенi переваги, тис япдний не дуже поширений в озелененш населених пунктiв. Це пояснюеться його ввд-сутнiстю в асортиментi вичизняних декоративних розсадникiв. Головною причиною низько! зацiкавленостi виробникiв садивного матерiалу тисом ягiдним е труднощi генеративного та вегетативного розмноження як виду, так i його чис-ленних декоративних форм [10], а також недостатне ознайомлення з ними.
Саме тому метою нашо! роботи було узагальнення, на основi лггератур-них джерел, наявностi цiнних для садово-паркового господарства декоративних вщмш тиса япдного, а також дослiдження можливостi !х вiдтворення.
У лiтературi описано таю форми тиса япдного [2-5, 8-9]: 'Fastigiata' -крона ширококолоноподiбна, висотою до 3-5 м iз пониклою верхнвкою. Гiлки численнi, гострi, прям^ короткi та висхiднi; 'Fastigiata Robusta' - вертикальний великий чагарник зi стрункою щ1льною, колоноподабною кроною i густо розмь щеними, мало розгалуженими гiлками, 4-8 м заввишки; 'Fastigiata variegata' -колоноподiбна форм iз бiло-строкатою хвоею; 'Fastigiata viridis' - суворо коло-ноподiбна форма iз дуже шдльною, тонкою (25 мм завдовжки) та м'якою на дотик хвоею, яскраво-зеленою зверху та блвдо-зеленою знизу; 'Melfard' - колоно-подiбна форма, але нижча за 'Fastigiata', iз короткою, темно-зеленою хвоею; 'Cheshuntensis' - форма iз широкою прямою кроною (перехвдна мiж типовою формою i 'Fastigiata'). Пагони прям^ хвошки дрiбнiшi, нiж у виду, на кшцях па-гон1в коротшi i вужчi, знизу зазвичай блакитнувато-зелеш; 'Raket' - ширококег-леподiбна форма iз дуже густо розмiщеними гшками; 'Неssei' - дуже щiльно плляста форма iз прямою кроною.
Хвошки 30-35 мм завдовжки i 3,5-4 мм шириною, частково серпоподiб-но загнута, згори темно-зелеш з виразною центральною жилкою, знизу яскраво-зелеш; 'Neidpathensis' - колоноподiбна форма, на кшщ iз розрихленою кроною, нагадуе 'Cheshuntensis', але жорсткiша; 'Overeynderi' - росте як широкий щшь-
ний кущ заввишки 3-5 м, в KynbTypi часто мае пiрамiдальну форму i3 численни-ми гiлками; 'Erecta' - кущ до 6-8 м заввишки. Крона широка, у дiаметрi бшьша, шж у висоту. Верхiвка зрiзана навкiс. Плки численнi, тонкi, прям! Хвоя сро-зелена, коротка, тонка; 'Fastigiata Aurea' - i3 колоноподiбною кроною. Молодi пагони i хвоя золотисто-жовп i3 зеленою смужкою; 'Fastigiata auremarginata' -подобна на типову форму, але хвоя молодих пагошв з широким краем золотис-то-жовтого кольору, впродовж року стае яскраво-зеленою; 'David' - колонопо-дiбна повiльноростyча форма, хвоя зелена з жовтою облямiвкою; 'Standishii' -шрамвдальна форма висотою до 2 м. Пагони золотисто-жовтого кольору; 'Glauca' - нещшьна, пряма, пишна форма iз монотонно блакитнувато-зеленою хвоею згори; 'Dovastonii' - деревце або кущ до 3-5 м заввишки. Пагони зелеш, розмь шенi горизонтально ввд стовбура, кiнцi 1х звисають.
Хвоя темно-зелена, близько 3 см завдовжки i 3 мм шириною, розташова-на дворядно; 'Horizontalis' - карликова форма до 0,8 м заввишки, яка сильно розростаеться у ширину. Пагони розкидисп, далеко вщдалет один вщ одного. Юнщ пагон1в загнyтi. Хвоя 2,5 см завдовжки i 4 мм шириною, серповидна, згори темно-зелена, знизу яскраво-зелена з темною центральною смужкою; 'Pendula Graciosa' - iз короткими, закрученими та звисаючими гшками. Полки 1,5 см завдовжки i 2 мм шириною, тоню, м'ят на дотик, згори яскраво-зелеш, знизу ще свгшшого кольору; 'Elegantissima' - чагарник висотою до 3-5 м. Пагони широко розкидисп, щшьш, блiдо-жовтого кольору. Хвоя 1-1,5 см завдовжки, бшо-строката з жовтуватим вiдтiнком; 'Jacksonii' - пiрамiдальна форма, але iз поник-лими пагонами. Хвоя широка, серпоподабна, загнута всередину, шiльно покри-вае верхiвковi пагони; 'Nissens Corona' - чагарник з косо-шднятими, розпрос-тертими гiлками i злегка звисаючими кшцями пагонiв. Хвошки свiтло-зеленого кольору; 'Nissen's Kadett' - форма рихла, без центрального пагона. Полки темно-зелеш, шжш на дотик; 'Nissen's Page' - кущиста пряма форма iз короткими пагонами; 'Nissen's President' - розкидиста швидкоросла форма, до 5 м шириною i 2 м висотою; 'Spickermann' - чагарникова форма, ширина яко1 бшьша шж висо-та; 'Procumbens' - сланка, повзуча форма; 'Schwarzgrun' - широкий чагарник iз виразно темно-зеленою хвоею; 'Cavendishii' - повзуча карликова форма до 2,02,5 м шириною i 0,3-0,4 м висотою. Плки розкинуп над землею, кiнцi пагошв звисаюч! Молод пагони далеко ввддалеш один вiд одного та загнута. Хвошки вiддаленi, спрямованi вгору i вперед, злегка серпоподiбнi, плоскi, згори штен-сивно блакитнyвато-зеленi, знизу яскраво-зелеш; 'Repandens' - сланкий кущ до 0,4-0,5 м заввишки i 2-5 м шириною. Плки горизонтально вщдалеш вщ стовбура, притиснyтi до земл! Хвоя до 3 см завдовжки, серпоодiбна, спрямована вгору i вперед. Згори хвошки з виразною центральною лiнiею, блискyчi, темно-зе-ленi з блакитнуватим вiдтiнком, знизу - свiтлiшi; 'Decora' - карликова форма до 1 м у висоту з плоскою верх1вкою, короткими, звисаючими плками.
Хвошки близько 30 мм завдовжки i 3-4 мм шириною, закручен вгору, темно-зелеш, блискучц 'Erecta aureovariegata' - форма iз зрiзаною вершиною. Хвоя шiльна, загнута, тонка, плоска, 2-2,5 см завдовжки i 2 мм завширшки, гос-тра, згори зелена з жовтим краем, знизу рiвномiрно бiло-жовтого кольору; 'Eri-coides' - повшьноростуча карликова форма до 0,8 м у висоту. Плки тоню, ко-
ротю, прямi i вiддаленi вiд стовбура. Хвоя дабна та густа; 'Compacta' - карли-кова форма Í3 кулястою кроною висотою до 45 см i шириною 35 см. Плки чис-ленш, 4-6 см завдовжки, коричнев! Хвоя розташована навколо плок, 5-10 мм завдовжки i 1-1,5 мм шириною, злегка серпоподабна, згори блискуча, темно-зелена, знизу свггтша, з темною центральною плоскою; 'Nutans' - витончений, округло!' форми з густою кроною, невеликий кущ висотою 45 см, шириною 40 см. Хвоя - темно-зелена, коротка (довжиною 5-10 мм, шириною - 1 мм); 'Pygmaea' - кулястий карликовий кущ висотою до 30 см i шириною до 25 см iз густою, темно-зеленою, дуже короткою хвоею; 'Nana' - кущова карликова форма з дуже короткою густою хвоею темно-зеленого кольору; 'Miniata' - карликова форма з рвдкою кроною, свило-червоними пагонами i плоскою на кшцях та короткою загостреною хвоею; 'Adpressa' - невелике деревце або кушд до 3 м у висоту та ширину. Крона широка, нерiвнoмiрнo розвинена. Плки коротт, роз-простерт! Хвоя ^бна, 5-9 мм завдовжки i 2-4 мм шириною, згори темно-зелена, знизу злегка блакитнувато-зелена; на кшщ хвоя закруглена, розташована у два ряди; 'Adpressa aurea' - чагарник, досягае 1,5 м висоти.
Голки на тнцях пагошв золотисто-жовп вс iншi жовто-строкатц 'Adpressa pyramidalis' - зовшшнш вигляд аналопчний 'Adpressa erecta', але паго-ни вiддаленiшi один вщ одного та хвоя лише 1 мм шириною; 'Adpressa variegata'
- ззовш дуже гiллястий кущ, iз пагонами спрямованими вгору. Хвоя жовто-строката iз зеленими центральними лiнiями, часто жoвтуватo-бiла; 'Amersfoort'
- невисокий чагарник, що зростае повшьно, кеглепoдiбнoí форми. Плки досить жорстш i стислi, пагони щшьно стоять, коротт, кoричневi. Хвоя коротка, 5-7 см завдовжки i 3-4 мм завширшки, злегка загнута назад, згори темно-зелена, знизу свилта; 'Aurea' - форма iз золотисто-жовтою хвоею; 'Linearis' - щшьна i пиш-на форма. Хвоя до 3 см завдовжки, тонка, серпоподабна, жовто-зеленого кольору; 'Lutea' - деревце до 3-5 м заввишки iз зеленою хвоею. Найважливтою ввд-мшною ознакою е яскраво-жовп (замкть червоних) плоди; 'Barronii' - крона ширoкoпiрамiдальна, верх1вковий пагiн косий з потужними ввдаленими один вiд одного боковими гаками жовтого кольору. Хвошки далеко вщдалеш одина вiд одно!, 2 см завдовжки i 2 мм завширшки, згори з жовто-зеленою центральною смужкою, знизу свило-золотисто-жовтц 'Semperaurea' - кущ до 2 м заввишки. Крона широка, пряма, iз зрiзанoю верх1вкою. Дiаметр крони до 4 м. Плки численш, жовто-коричнев^ дуже кoрoткi. Хвоя 1 -2 см завдовжки, на кшцях пагошв поступово коротшае, злегка серпoпoдiбна, згори золотисто-жовта, знизу з жовтуватим краем; 'Summergold' - широка i плоска форма, плки шдшмаються навис. Хвоя золотисто-жовтого кольору влггку; 'Washingtonii' - висотою 1,5-2 м i значно бшьшим дiаметрoм крони. Плки налягають одна на одну. Хвоя сильно змута, влику - зелена з жовтою облям1вкою, взимку забарвлення хво! стае зо-лотисто-жовтим або бронзовим.
Aналiз лггературних джерел показав, що досить ефективним способом вiдтвoрення дoслiджуванoгo виду е живцювання. Треба зазначити, що при вегетативному розмноженш утворюеться рослина iз пoвнiстю iдентичним генотипом вихвднш материнськiй oсoбинi, а це дуже важливий аспект для ввдтворення цiнних декоративних форм [7, 10].
Живцювання ми проводили як зимовими (здерев'яшлими), так i лiтнiми (зеленими) живцями. Пшрування зимових живцiв проводили наприкiнцi берез-ня, а лiтнiх - напритнщ червня. Живцi заготовляли з п'яткою iз вiдносно моло-дих рослин iз середньо! частини крони зпдно iз загальноприйнятою методикою [1, 7]. У дослщженнях як маточнi рослини було використано форми тиса япд-ного, як найчастше використовують у мкькому зеленому господарствi та при благоустро! присадибних далянок нашо! кра!ни: Taxus baccata L. типово! форми та 'Fastigiata' i 'Aurea'.
Для пришвидшення укорiнення застосовували стимулятори росту у рiз-них концентрацiях: нафтилоцтову кислоту (НОК), препарат "Корневiн" та зви-чайну водопровiдну воду для контролю. НОК використовували у вигляд водного розчину, який готували таким чином: вiдважували необхiдну кшьккть реактиву, який розчиняли у невеликш кiлькостi 96 %-го етилового спирту, пiсля чого в отриманий розчин доливали необхвдну кiлькiсть води, температурою 4045 0С та добре збовтували. Коли розчин охолоджувався до кшнатно!' температу-ри, у нього занурювали нижнi кiнцi заготовлених живцiв на 1/3 !х довжини та ставили у темне мкце на 24 год. Препарат "Корневш" використовували у порошковому вигляд^ яким обробляли попередньо зволоженi нижш кiнцi живщв (довжиною 0,7-1,0 см), безпосередньо перед пшруванням (табл. 1). У кожному варiантi дослiду використовували по 30 живщв кожно! дослщжувано!' декоративно! форми.
Табл. 1. Застосоваш стимулятори укортення
BapiaHT дослiду Стимулятор Вид стимулятора Концентращя стимулятора, мг/л
1 НОК 30
2 НОК Водний розчин 60
3 НОК 90
4 "Корневш" Порошок 0,01 % активно!' речовини
5 Вода - -
Укоршення проводили у ящиках розмiром 40 х 60 см, де на дно насипа-ли 2-3-сантиметровий шар дренажу (керамзитний гравш), зверху насипали 56 см сумiшi торфу та чорнозему (сшввщношення 1:1), а попм - бший крупно-зернистий шсок шаром 3-4 см (термiчно оброблений протягом 0,5 год. за темпе-ратури 120 0С). Пiкiрування живщв проводили за схемою 5 х 5 см, попередньо провшши маркування садивних мiсць дерев'яною паличкою для запобкання пошкодження кори. Глибина садшня становила 3-4 см, так щоб живець ледь до-торкався до шару торфу з чорноземом. Шд час приживления шдтримувалась температура пов^я 22-36 0С та вiдносна вологкть повiтря 90-95 %, яка забез-печувалась регулярним дрiбнодисперсним поливом. За коренеутворенням проводили спостереження протягом трьох мiсяцiв.
Встановлено, що через 35-40 дшв пiсля пiкiрувания у зимових та лишх живщв розпочиналось утворення калюсу, а через 1,5-2 мкящ - коренеутворен-ня (рис. 1). Процес коренеутворення був рiзним для живцiв рiзного походження (табл. 2, 3). Даш табл. 2 свдаать, що в разi застосування для обробiтку зде-рев'янших живщв Т. Ъассага Ь. (типова форма) НОК (60 мг/л), НОК (90 мг/л) та
"Корневшу" отримано найбiльший вiдсоток укоршених живцiв - 80, 83 та 80 % вщповщно. Найпрше укорiнились живцi, оброблеш водою - лише 6 %. Для T. baccata L. 'Fastigiata' найкращим е обробiток живцiв стимулятором росту "Кор-невiн", який забезпечив укоршення - 73 %. Найпрше укоршювались живцi об-робленi водою - лише 3 %. Подiбнi результати отриманi для T. baccata L. 'Aurea' - 60 % при використанш "Корневшу" та 13 % при обробггку водою.
Табл. 2. Результатиукортення здерев'ятлих живщв
Вид, морфолопчна форма НОК, мг/л "Корневш" Вода
30 60 90 0,01 % -
Прижилось, шт./%
T. baccata L. (типова форма) 22/73 24/80 25/83 24/80 2/6
T. baccata L. 'Fastigiata' 18/60 19/63 18/60 22/73 1/3
T. baccata L. 'Aurea' 12/40 16/53 15/50 18/60 4/13
Середне значення, % 57 65 64 71 7
Табл. 3. Результати укортення зелених живщв
Вид, морфолопчна форма НОК, мг/л "Корневш" Вода
30 60 90 0,01 % -
Прижилось, шт./%
T. baccata L. (типова форма) 11/37 13/43 9/30 17/57 2/7
T. baccata L. 'Fastigiata' 12/40 14/47 10/33 15/50 0/0
T. baccata L. 'Aurea' 9/30 11/37 10/33 13/43 1/3
Середне значення, % 35 42 32 50 3
Даш табл. 3 свщчать, що при живцюванш тиса япдного та уах без ви-нятку його морфологiчних форм зеленими живцями спостерiгався низький вщ-соток укоршення при використанш уах стимуляторiв росту. Найкращi результати отримаш при обробiтку "Корневiном" T. baccata L. (типова форма) - 57 % приживлюваносп. Iншi результати, на нашу думку е незадовшьними.
Рис. 1. Укортений жиеець Рис. 2. Пересаджений жиеець тиса
тиса ягодного ягЬдного (закрита коренееа система)
Через 2,5-3,0 мкящ пiсля пшрування, коли живщ добре укорiнились, ix частина була пересаджена на дорощування в умови закритого грунту у спещ-ально приготовлену грунтосумт засипану у контейнери (вирощування i3 зак-ритою кореневою системою): торф, чорнозем та бший пiсок у спiввiдношеннi 1:1:1, де за ними проводили ввдповвдний догляд, а шша частина була висаджена у ввдкритий грунт (рис. 2).
Отже, варто зазначити, що для вдаворення тиса ягiдного та його морфо-логiчних форм автовегетативним способом дощльно застосовувати живцюван-ня зимовими живцями, обробленими комерцiйним стимулятором "Корневш", за якого забезпечуеться в середньому 71 % yкорiнення живцiв.
Лггература
1. Бiлоус В.1. Жсова селекцш : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.1. Бiлоус. - Умань : Уманське видав.-полкраф. пд-во, 2003. - 534 с.
2. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродо-вич. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1979. - 251 с.
3. Заячук В.Я. Дендрологiя : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.Я. Заячук. - Львiв : Вид-во "Ап-р1ор1", 2008. - 656 с.
4. Калшченко О.А. Декоративна дендролоня : тдручник [для студ. ВНЗ] / О.А. Калшчен-ко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 740 с.
6. Кохно М.А. Дикороаи та культивоваш дерева та кущ1: голонасшш, довщник, НАН Украши / М.А. Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2000. - 207 с.
7. Усольцева О.Г. Особливост вегетативного розмноження тису япдного стебловими живцями в степу Украши / О.Г. Усольцева // Зб1рник наукових праць / Уманський державний аграр-ний ушверситет. - Умань : Вид-во УДАУ. - 2009. - Вип. 71, ч. 1. - С. 183-187.
8. Хессайон Д.Г. Все о декоративно цветущих кустарниках / Д.Г. Хессайон. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2005. - 127 с.
9. Энциклопедия декоративных садовых растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://flower.onego.ru.
10. Особливост насшненошення... Taxus baccataL. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja& ved=0CC4QFjAB&url=http%3A%2F%2Fbotsad.nubip.edu.a%2Fdoc_pdf%2F24.pdf&ei=-6jnUr WOLZO4hAfTwYCYDQ&usg=AFQjCNHAPf-3DWvLuK8NmBZKlpvWg9JQbg&bvm= bv.59930103, d. Yms.
Лисовый Н.Н. Полиморфизм и особенности автовегетативного размножения Taxus baccata L.
Проанализированы литературные источники по тематике проведённых исследований. Приведена краткая характеристика наиболее ценных для садово-паркового хозяйства декоративных форм Taxus baccata L. Проведены экспериментальные исследования по автовегетативному размножению Taxus baccata L. типичной формы, 'Fastigiata' и 'Aurea' зимними и летними черенками с использованием различных стимуляторов укоренения. Подробно описана использованная методика исследований: сроки заготовки черенков и проведения экспериментов, виды и концентрации стимуляторов, тип субстрата. Обобщены, проанализированы и приведены полученные результаты.
Ключевые слова: Taxus baccata L., декоративная форма, стимулятор укоренения, черенок.
Lisoviy M.M. Polymorphism and features of autovegetativе reproduction
of Taxus baccata L.
Literature sources on the subject of the research are analysed. A brief description of the most valuable for Landscape Architecture decorative forms of Taxus baccata L is provi-
ded. Experimental studies on autovegetative reproduction of Taxus baccata L typical form, 'Fastigiata' and 'Aurea' by winter and summer cuttings with using different rooting stimulants are undertaken. Methods used in the studies such as timing of harvesting cuttings and experiments, the types and concentrations of stimulants, the type of substrate, are described in detail. The results obtained are summarized, analyzed, and presented .
Keywords: Taxus baccata L., decorative form, root stimulator, graft.
УДК 712.253(477.63) Викл. О.А. Пономарьова, канд. бюл. наук;
проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук; доц. О.€. 1ванченко, канд. бюл. наук -
Днтропетровський ДА У
ДЕНДРОФЛОРА ПАРКУ 1М. Ю. ГАГАР1НА У ДНШРОПЕТРОВСЬКУ
Дендрофлора парку ím. Ю. Гагарша представлена 29 видами дерев, 13 видами ча-гарниюв i 2 видами лiан, що належать до 24 родин. Переважна бiльшiсть видiв (62 %) е штродукованими. Bík бшьшост дерев сягае близько 50 роюв. Тшьки 35 % екземплярiв рослин мають добрий життевий стан. Це представники таких видiв, як Tilia platyphyllos Scop., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L., Ulmus parvifolia Jacq., Ulmus scabra Mill., Acer pseudoplatanus L., Populus alba L. Найбшьшу юльюсть пошкоджень виявлено в екземплярiв таких видiв, як Robiniapseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Betula pendula Roth, Acer negundo L., Ulmus scabra Mill., Quercus robur L., якi становлять бiльше половини деревно! рослин-ност парку.
Ключовi слова: дендрофлора парку, життевий стан.
Вступ. Дендрофлора парив та crnepÍB урботехногенних територiй фор-муе систему зелених насаджень загального користування, яка е основою зелено!' зони мкт. Зеленi насадження серед забудови сприяють полiпшенню мезо- i mík-pоклiмату та санiтаpно-гiгiенiчних умов. У населених пунктах вони створюють природне пейзажне середовище, умови для масового вщпочинку населения серед природного оточення i оздоровлюють пов^яний басейн [3]. Вивчення стану та видового складу паркових насаджень такого великого промислового мс-та, як Дншропетровськ стае дедалi бшьше актуальнiшим у зв'язку з ростом ш-тенсивностi техногенного навантаження.
Дшпропетровський парк iменi Юpiя Гагаpiна - це теpитоpiя ушверси-тетського мктечка Днiпpопетpовського нацiонального университету iм. О. Гончара. Парк було засновано в 1964 р., його територ1я займае близько 13 га. У 1996 р. парк було введено до складу боташчного саду Дншропетровського нащ-онального унiвеpситету. Таким чином, зараз парк е об'ектом природно-заповвд-ного фонду загальнодержавного значення [8].
Зважаючи на те, що парк несе ктотне pекpеацiйне навантаження, а дерева мають немолодий вiк (за умов зростання в мкькому сеpедовищi), ми вва-жаемо актуальним проведення дослiдження видового складу дендрофлори парку, а також ощнку життевого стану деревно! рослинносп для подальшо! опти-мiзацií паркових насаджень.
Методи дослщжень. Облiк деревних та чагарникових рослин виконува-ли зпдно з "Iнстpукцiею з техшчно! iнвентаpизацií зелених насаджень у мктах та iнших населених пунктах Укра!'ни" № 226 вiд 24.12. 2001 р. [2]. Життевий стан встановлювали за трьохбальною шкалою [5].
