CC BY
27
УДК 636.32/.38.03
Похил В.1., доцент, к.с.-г.н., Завийборода Д.1., астрант © Днтропетровсъкий державный аграрнииутверситет
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ ОЗНАК В ТОНКОРУННОМУ В1ВЧАРСТВ1
Висвтлено актуалът питання, що стосуютъся покращення продуктивных ознак в тонкорунному в1вчарств1, наведет дат динамжи прирост1в живог маси тддослгднш груп, встановлено коефщенти росту молодняку овецъ.
Ключое1 слова. Аскатисъка тонкорунна порода, жива маса, коефщент
росту.
Постановка проблеми. Як структурна складова галуз1 тваринництва та агропромислового комплексу Украши в цшому, в1вчарство е найменш штенсивною галуззю, що грунтуеться переважно на дешевих пасовищах, грубих кормах з незначним використанням концентрованих. За традищею в Укра!ш склалися окрем1 зони спещал1заци в1вчарства, де розводять овець за напрямами продуктивное^ (тонкорунний, нашвтонкорунний, нашвгрубововний, грубововний).
На сучасному еташ розвитку галуз1 в1вчарства найбшьш рацюнальним та економ1чно обгрунтованим е м'ясо-вовновий та м'ясний напрям продуктивности Тому покращення м'ясно! продуктивное^ овець, що не вщр1зняються штенсившстю в приростах е першочерговим завданням в породоутворюючому процесс
В зош Придншров'я районованим напрямом було переважно тонкорунне в1вчарство, представлене такою високопродуктивною породою як асканшська тонкорунна. Тонкорунне в1вчарство розташоване в бшьшост1 господарств Степу \ Лкостепу Украши, а розведення таких порщ, це основа виробництва мериносово! вовни.
Добр1 вовнов1 якосп, в умовах сучасних технолопчних ршень ведения галуз1 в1вчарства при незадовшьних р1внях штенсифкацп морфолопчних процеЫв накопичення живо! маси, дають пщетави до скорочення овець мериносового напрямку.
Тому робота, яку проводить Дншропетровський державний аграрний ушверситет в напряму покращення м'ясних якостей у тварин асканшсько! тонкорунно! породи при одночасному збереженш якосп \ р1вня вовново! продуктивное^, е актуальною.
Матер1али та методика доелвджень. Дослщження проводяться на баз1 ФГ «Золоте руно I К» Новомосковського району Дншропетровсько! область Об'ектом дослщжень е молодняк р1зних статево-вжових груп асканшсько! тонкорунно! породи тавршського типу та !х помюей з баранами - плщниками породи ол1бс. Ркт I розвиток молодняку визначали в р1зш в1ков1 перюди
© Похил В.1., Завийборода Д.1., 2012
158
постнатального розвитку. Умови утримання та год1вл1 були однаковими та характерными для овець даного напрямку продуктивность Результати дослщжень оброблено методом вар1ацшно! статистики з визначенням основних показниюв х±8х, коефщент вар1ацп, коефщент росту.
Результати дослщжень. Оргашзм - це цшсна система, яка являе собою ланцюг перюдичних кшькюних I якюних змш [2, 5]. Останшм часом значна увага придшяеться вивченню законом1рностей росту I розвитку овець пщ впливом спадкових фактор1в, умов утримання I год1влг Вивчення цих фактор1в дозволяе проводити ранню д1агностику та вщб1р тварин з добрими вщтворними та репродуктивними якостями, а також здшснювати прогнозування р1вня основних селекцшних ознак.
В господарських умовах основним завданням вирощування ягнят, е одержання добре розвинених, з високою продуктивною та здатшстю до вщтворення тварин. Досягнення ще! мети можливе насамперед при забезпеченш повноцшно! рацюнально! год1вл1, належних умов догляду I утримання молодняку вщ народження до переведения в основне стадо [3,4].
Постембрюнальний розвиток тварин характеризуеться неоднаковою штенсившстю росту р1зних тканин I оргашв в окрем1 в1ков1 перюди та змшою сшввщношень м1ж ними. Дослщження особливостей та законом1рностей росту I розвитку тварин засвщчують, що успадкована генетична програма росту оргашзму корегуеться паратиповими (середовищними) факторами.
Генетично запрограмована продуктившсть може бути реал1зована тшьки за сприятливих умов вирощування тварин. Численними дослщженнями доведено, а практикою пщтверджено, що р1зш умови середовища, в яких знаходяться тварини у перюд 1х росту I розвитку, можуть як сприяти формуванню високо1 продуктивное^, так I пригшчувати И [1].
Нами проведено дослщження росту та розвитку молодняку овець р1зних статево-в1кових груп асканшсько! тонкорунно! породи та помкей першого поколшня при використанш барашв-плщниюв породи ол1бс на матках асканшсько! тонкорунно! породи тавршського типу.
Динамжа живо! маси пщдослщних баранчиюв наведена в таблиц! 1.
Таблиця 1.
Динамжа живо!' маси шддослщних баранчнкш, кг (х±8х)_
Вж, м1с Генотип
АС FlOл
При народженш 4,8±0,4 5,1±0,11
1 10,9±0,37 12,9±0,19
2 16,80±0,39 19,60±0,89
3 22,02±0,47 25,30±0,51
4 26,90±0,49 30,40±0,35
6 33,50±0,52 38,7±0,44
8 39,70±0,36 45,5±0,41
12 49,9±1,62 57,3±0,94
Даш дослщжень пщтверджують, що жива маса баранчиюв асканшсько! тонкорунно! породи значно менша пор1вняно з помшними однол1тками в уЫ в1ков1 перюди.
Так, при народженш р1зниця становить 6,25 % на корист! помшного молодняку. В подальшому штенсившсть накопичення живо! маси збшьшуеться
159
у помкних баранчиюв пор1вняно з чистопородными однол1тками. Р1зниця достов1рно становить 13,0-16,6% залежно вщ вшу.
При боштуванш в вщ1 12 мюящв р1зниця за живою масою становила 14,8% на користь пом1сей. Таку законом1ршсть слщ вщнести на значний прояв ефекту гетерозису при м1жпородному схрещуванш.
Помкний молодняк характеризуемся вищою енерпею росту пор1вняно з чистопородними однол1тками, е крупшшим, I в нього краще виражеш м'ясш форми. Контролем р1вном1рност1 розвитку баранчиюв дослщних груп е коефщент росту, який дае змогу контролювати дотримання ус1х технолопчних процеав при вирощуванш молодняку.
Визначення коефщента росту проводили динам1чно протягом року.
Таблиця 2.
Коефщ1енти росту баранчик1в_
Вж, м1с. Генотип
АС FlOл
1 2,27 2,53
2 3,50 3,84
3 4,58 4,96
4 5,60 5,96
6 6,98 7,59
8 8,27 8,92
12 10,39 11,23
Слщ зазначити, що за даним коефщентом в ус1 в1ков1 перюди спостеркаеться домшування помюей над чистопородними однол1тками, що вказуе на бшьш штенсивш обмшш процеси, яю пов'язаш з ростом оргашзму.
Одним з найбшьш об'ективних показниюв м'ясно! продуктивное^ е жива маса та И змши в р1зних статево-в1кових груп овець, яю проходять з неоднаковою штенсившстю, що обумовлено в основному обмшними процесами та статевим деморф1змом. Динамжа живо! маси пщдослщних груп ярок в р1зш в1ков1 перюди наведена у таблиц! 3.
Таблиця 3.
Динамжа живо!' маси шддослщних ярочок кг (x±Sx)_
В1к, м1с Генотип
АС FlOл
При народженш 4,6±0,35 4,9±0,29
1 10,40±0,42 12,2±0,45
2 15,9±0,59 18,6±0,49
3 21,3±0,71 24,2±0,62
4 25,8±0,84 29,30±0,51
6 31,9±0,61 36,1±0,84
8 37,5±0,92 42,6±0,67
12 47,01±0,75 53,7±0,89
Дослщженнями динамжи живо! маси пщдослщних ярок встановлено, що використання м1жпородного схрещування з метою покращення м'ясних якостей дало можливють зберкати р1зницю за живою масою у ярок на р1вш 6,5-17,3% залежно вщ в1ку.
160
Домшування пом1сних ярок над чистопородными спостеркаеться також за коефщентом росту. Помкш ярки характеризуються вищою штенсившстю збшьшення живо! маси пор1вняно з чистопородними однол1тками, що дае можливкть мати бшьш розвинений репродуктивний молодняк.
Таблиця 4.
Коефщ1енти росту ярочок_
В1к, м1с. Генотип
АС Г:Ол
1 2,26 2,48
2 3,46 3,79
3 4,63 4,94
4 5,61 5,98
6 6,93 7,36
8 8,15 8,69
12 10,22 10,96
3 вище наведених даних можна зробити загальний висновок, що при однакових умовах год1вл1 та утримання помшний молодняк в р1зш перюди вирощування переважав чистопородних однол!тюв за уЫма показниками.
3 позици практично! селекц!! тварин велике значения мае прогнозування параметр!в росту ! розвитку у зв'язку ¿з застосованими в процес! !х отримання методами розведення та впливом одного з найб!льш вагомих фактор!в середовища - р!вня ! якост! год!влг В процес! анал!зу зм!н живо! маси в зоотехни найчаст!ше використовують в!дносну величину - середньодобовий прирют, який мае вигляд л!н!йно! функци. Однак вона не враховуе зв'язюв м!ж в!ком ! живою масою в р!зн! пер!оди життя тварин.
3 метою бшьш рац!онально! оцшки штенсивност! росту тварин при вщомих результатах живо! маси, ми визначили абсолютний та середньодобовий прирости. Цд показники використовують як один ¿з основних елемент!в прижиттево! оц!нки м'ясно! продуктивност! тварин [6].
Дан! динам!чно! зм!ни абсолютних та середньодобових прироста баранчиюв та ярочок п!ддосл!дних груп наведен! в таблиц! 5 та 6.
Повноцшний р!вень год!вл! ягнят за перюд в!д народження до 12-м!сячного в!ку забезпечував штенсивний р!ст молодняку та формування у тварин з добре виражено! м'ясно! продуктивност!.
Анал!з проведених досл!джень дае пщставу стверджувати, що прирости живо! маси у помкей перевищують показники вих!дно! породи. Сл!д зазначити, що в пер!од в!д народження до вщлучення спостер!гаеться б!льш штенсивний ркт ! розвиток пом!сного молодняку. Пщ впливом зовн!шн!х фактор!в, що пов'язано з в!длученням ягнят, змшою умов та р!вня год!вл!, вш дещо спов!льнюеться, а згодом набувае стаб!льного характеру.
Найб!льш високим середньодобовим приростом характеризувалися ягнята у перюд вщ народження до в!длучення, що свщчить про ¿нтенсивний р!ст ягнят у даний пер!од вирощування та добру молочшсть в!вцематок, а також коефщент молочност!.
161
Таблиця 5.
Динамжа приростов живо!' маси шддослщних баранчнкш
В1к, м1с. Генотип
АС Г:Ол
Абсолютни й прирют, кг Середньо-добовий прирют, гр Абсолютни й прирют, кг Середньо-добовий прирют, гр
0-1 6,1 203,3 7,8 260,0
1-2 5,9 196,0 6,7 223,3
2-3 5,2 174,0 5,7 190,0
3-4 4,8 162,6 5,1 170,0
4-6 6,6 110,0 8,3 138,3
6-8 6,2 103,3 6,8 113,3
8-12 10,2 65,0 11,8 98,3
0-4 22,1 184,2 25,3 210,8
0-6 28,7 159,4 33,6 186,7
0-8 34,9 145,4 40,4 168,3
0-12 45,1 123,5 52,2 143,0
Таблиця 6.
Динамжа прирослв живо!' маси шддослщних ярочок
Генотип
АС Г:Ол
В1к, мю. Абсолютний прирют, кг Середньо-добовий прирют, гр Абсолютний прирют, кг Середньо-добовий прирют, гр
0-1 5,8 193,3 7,3 243,4
1-2 5,5 183,3 6,4 213,3
2-3 5,4 180,0 5,6 186,7
3-4 4,5 150,0 5,1 170,0
4-6 6,1 101,6 6,8 113,3
6-8 5,6 93,3 6,5 108,4
8-12 10,3 85,8 11,1 92,5
0-4 21,3 176,6 24,4 203,3
0-6 27,3 151,7 31,2 173,4
0-8 32,9 137,1 37,7 157,1
0-12 43,2 118,4 48,8 133,7
Слщ також зазначити, що динамжа середньодобових прироспв живо! маси повшстю не вщдзеркалюе особливостей росту \ розвитку оргашзму. При вивченш ефективност1 проведения м1жпородного схрещування, особливе значения мае оцшка екстер'еру тварин, бо за будовою тша е можливкть зробити висновок про 1х розвиток I продуктивн1сть в р1зш в1ков1 пер1оди.
Висновки. Використання баран1в-пл1дник1в породи ол1бс при м1жпородному схрещуванн1 в тонкорунному в1вчарств1 з одночасним
162
збереженням яюсних та кшьккних показниюв bobhoboï продуктивност! дае можливкть покращувати прирости живо! маси та отримувати добре розвинений репродуктивний молодняк. При цьому помюний молодняк бшьш рацюнально використовуе кормов i засоби, що характеризуемся добрими приростами живо! маси в pi3Hi bîkobî перюди.
Л1тература
1. Енергетичний пщхщ до визначення в онтогенез! бажаного типу молочно! худоби. М.Я. Сфименко, E.G. Подоба, H.G Чернякова та ш.// Науково-техшчний бюлетень. - Харюв 2001. - № 80. - С. 12-14.
2. Пшеничный П.Д. Проблемы роста и развития с.-х. животных // Животноводство. - 1961. - №6. - С.19.
3. Сабденов К.С., Скоробогатов Л.Б., Шаденко С.К. Рост и развитие ярок казахской тонкорунной породы в зависимости от типа рождения // Вестник сельскохозяйственной науки Казахстана. - Алма-Ата - 1990. - №11. - С. 63-65.
4. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных. - К., Урожай. - 1976. - 288с.
5. Федоров В.И. Рост, развитие и продуктивность животных. - М.; Колос. - 1973. - 272с.
6. Штомпель М.В., Вовченко Б.О. Технолопя виробництва продукци в1вчарства: Навч. видання. - К.: Вища осв1та, 2005.- С. 343.
Summary Pohil V.I., Zaviyboroda D.I.
The actual problems are shown as for improvement of productive characteristics in fine-pleesed sheepbreeding, the data are given concerning dinamics of alive weight growth in experimental groups. The coefficients of growth are settled in the young sheep.
Key words. Askanian fine pleeced breed, alive weight, coefficient of growth.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
163
