CC BY
22УДК378.015.311
Тюльпа Т.М.
Глухiвський нацюнальний педагогiчний yuieepcumem iMem О. Довженка
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11369 ОСОБИСТ1СНИЙ ЩДХ1ДДО ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СОЦ1ОНОМ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Tulpa Т.М.
OleksandrDovzhenkoHlukhivNationalPedagogicalUniversity
PERSONAL APPROACH TO THE OF SOCIAL COMPETENCE FORMATION OF INTENDED
SOCIONOMIC SPECIALISTS
Анотац1я
У cmammi показано ефективтсть використання особистiсного nidxody до формування cоцiальноi KOMnemeHmHocmi майбуттх фахiвцiв соцiономiчних спещальностей у професшнш пiдготовцi.Доведено суб'ективтсть засвоення соцiального досвiдy в процеci формування cоцiальноi компетентностi.
Abstract
Thearticleshowstheeffectivenessofusing a
personalapproachtothesocialcompetenceformationofintendedspecialistsofsocionomicspecialtiesinvocationaltrain ing. Subjectivityofsocialexperienceassimilationintheprocessofsocialcompetenceformationisproved.
Ключов1 слова:оcобиcтicний nidxid, cоцiальна компетенттсть, фахiвцi cоцiономiчних cпецiально-стей.
Keywords: personalapproach, socialcompetence, socionomicspecialists.
Системоутворювальним фактором ново! пара-дигми професшно1 освгти е особиспсть людини в особистiсно-орieнтованому освггаьому процесс Свиовий досввд показуе, що на перше мюце вихо-дить розумшня професшно1 освiти як соцiального шституту, що створюе умови i сприяе розвитку осо-бистостi вiдповiдно до шдивщуальних потреб, схи-льностей, прагнень, у тому числi в аспекп профе-сшно1 дiяльностi. Це ввдповщае й тенденцiям розвитку соцiономiчноl сфери як соцiально орiентованоl, що стае шструментом розв'язання за-вдань сощального прогресу. При цьому зростае роль людського фактора. Роль людини у виробниц-твi стае роллю творця i органiзатора. Недооцiнка статусу людини у сощальному середовищi веде до загострення суспiльних, соцiально-полiтичних i економiчних проблем. У зв'язку з цим особливо ва-жливим е подолання технократичного погляду на професшну освiту як на систему, орiентовану пере-важно на розвиток у майбутшх фахiвцiв здатностей в будь-якш конкретнiй галузi працi, набуття певно! квалiфiкацil. Для педагопчно1 науки змша мети освiти з накопичення знань на формування суб'ект-них якостей особистосп привело до переосмис-лення багатьох позицiй. Виникла необхiднiсть на-дання звичним термiнам гуманiстичного, «людського звучания», що характеризуе будь-яку д1яльшсть з позицп iнтересiв конкретное' людини. Соцiономiчна складова у професшнш дiяльностi типу «людина - людина» виражаеться для особис-тостi в дiалектицi власне духовних, соцiальних, психолопчних i бiологiчних основ, у процес про-фесiоналiзацil стае можливим становлення сутшс-них сил людини: психофiзичних, iнтелектуальних, комунiкативних, творчих та ш[1, с. 83].
1з багатьох аспектiв модершзаци процесу розвитку вичизняно1 системи освiти нами виокрем-лено п позитивнi тенденци, що спираються на на-ступнi особистiсно-орiентованi спрямування:
- формування вдеологи розвитку в едносп суспiльства, освiти i особистосп (Ш. Амонашвiлi, Л. Гриценко I. Щдласий, С. Сисоева);
- перехвд до рiзноманiття освiтнiх програм, що створюють передумови для реального вибору iндивiдуальних освiтнiх траекторiй вiдповiдно до запипв i можливостей особистостi (В. Артемов, I. Зязюн, Г. Полякова);
- сшввщношення технологи професшно1 освiти на вах И щаблях iз закономiрностями профе-сiйного становлення особистостi (I. Бех,Р. Вайнола, В. Рибалка);
- переорiентацiя освiтнього процесу на ово-лодiння студентами унiверсальними способами засвоення знань (осягнення науки вчитися) (В. Безпа-лько, В. Бондар, I. Зязюн);
- максимальне спрямування особиспсно-орiентованоl професшно1 освiти на шдиввдуальний досвiд студента, його потреби в самооргашзацп, са-мовизначеннi й саморозвитку (М. Кларш, М. Чобь тько, С. Шандрук);
- розвиток орiентацil на бiльш повне використання освгтшх можливостей соцiального середо-вища щодо особистiсного зростання майбутшх фа-хiвцiв (О. Безпалько, Р. Вайнола, Карл Роджерс, Н. Чернуха,).
Об'еднуючим аспектом наукових розвщок е констатащя того, що реал1защя завдань особиспс-ного розвитку майбутнього професiонала можлива тiльки на тл1 сприятливого освинього середовища, яким повинен бути вищий навчальний заклад.
Особистiсний пiдхiд передбачае створення умов, за яких суб'екти освинього процесу, спираю-чись на iндивiдуальнi особливостi знаходять власнi
<<шушетим~^©и©мак>>#41!6)),2©2© / РЕБЛООО1СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
способи суб'ективацп в окремих видах дiяльностi й у життeдiяльностi загалом. Процес формування особистостi майбутнього фах1вця зумовлюеться синтезом можливостей, здiбностей, активностi студента i вимог професшно! дiяльностi. На думку В. Бодрова, основний сенс змХсту зазначеного тдходу зводиться до наступних положень:
- «прояв особистостi у професп», тобто у ви-борi i оволодшш професiею, в задоволеннi особис-псних пiзнавальних iнтересiв;
- «розвиток особистосп в дХяльносп», що вiдбиваеться у формуванш професiйно орХентова-них якостей людини (11 особистiсних рис), розши-реннi сфери пiзнання навколишнього свХту, розви-тку форм i змХсту предмета спiлкування [2].
Ми погоджуемося з думкою Р. Вайноли, яка у процесi дослiдження педагопчних засад особиспс-ного розвитку майбутнього сощального педагога в прoцесi професшно! тдготовки розглядае особис-тiсний шдхХд як метoдoлoгiчний iнструментарiй, свoерiдну сукупнють концептуальних уявлень, психoлoгiчних i педагопчних технологш, метою яких е забезпечення бiльш глибокого, цiлiснoгo ро-зумшня oсoбистoстi й закoнoмiрнoстей особиспс-ного розвитку, найважлившою умовою тдви-щення якoстi пХдготовки сoцiальних педагогiв. На-уковець наголошуе на необхiдностi орХентацп практики викладання на застосування особиспсно-oрiентoванoгo пiдхoду, при якому найважлившого значения набувае самoцiннiсть того, хто навчаеться [3, с. 56]. Отже, метою професшно! пХдготовки ав-торка визначае створення умов для розвитку цшсно! особистостi фахiвця високого рiвня квалiфiкацil, розвитку особистiсних якостей, oрiентoванoгo на майбутню прoфесiйну дiяльнiсть i на потреби професшного самовдосконалення.
Проведений аналiз дозволяе зробити певнi ви-сновки про особистiсно-орiентований пХдхХд до ро-зумiння сутностi сощально! компетентностi:
- сощальну компетентнiсть розумiемо i як штегративну як1сть особистостi, i як результат сощально! взаемодп;
- сощальна компетентнiсть характеризу-еться i як результат певно! дiяльностi i як показник досягнень особистостi в певному видi дiяльностi;
- сформована сощальна компетентшсть - це мета будь-яко! формувально! програм, ядро про-цесу сощалХзаци;
- соцiальна компетентшсть дозволяе особистосп аналiзувати повсякденну ситуацiю, прогнозу-вати !! розвиток, планувати рiзнi варiанти поведь нки iнших людей, дае здатнiсть сшвпрацювати, са-мостiйно i вiдповiдально дiяти на основi зХбрано! i оброблено! сощально! шформаци.
Процес формування сощально! компетентно-стi повинен враховувати специфжу умов реального життя сучасно! людини, так як людина сьогоднi мае великХ соцiальнi вiдносини i зв'язку, виконуе скла-днi соцiальнi дп, якХ повинш бути освоенi особистХ-стю вже в перiод дорослшання.
Спираючись на дослiдження Н. 1ванцовох, Т. Кудрявцева, А. Марковох та ш., зазначимо, що формування особистосп професюнала характери-зуеться внутрХшньою суперечливютю процесiв ш-дивХдуального сощального розвитку людини - не-
рХвномХршстю змш Х гетерохроншстю фаз розвитку, а також його залежшстю вХд змши рХзних видХв дХяльносп на шляху оволодшня професХею протя-гом коротких промХжкХв часу. Суб'ективне засво-ення соцiального досвХду в процесХ формування сощально! компетентностi йде складним Х суперечли-вим шляхом, адже розгляд осо6истХсного зростання в контексп пХдготовки майбутнiх фахiвцiв соцюно-мХчних спецiальностей дае можливХсть визначення умов, що полегшують, сприяють прагненню лю-динХ до самовдосконалення.
Особиспсно орХентований шдхХд до формування сощальнох компетентносп майбутнХх фахХв-щв соцХономХчних спецХальностей спрямовуе вияв-лення особливостейстудента- суб'екта, що визнае самобутшсть Х самоцХннХсть його досвХду, вибудо-вування педагопчно! взаемодп на основХ суб'ект-ного досвХду.
ПровХдними Хдеями особистХсно-орХентованого пХдходу в контекстХ нашого дослХдження е:
- розвиток ХндивХдуальних здХбностей студе-нтХв, максимальне розкриття особистосп;
- засвоення соцХального досвХду розумХеться як суто ХндивХдуальна дХяльшсть окремого студента;
- суб'ектнХсть майбутнього фахХвця соцХономХчних спецХальностей розглядаеться як шдивХдуа-льне новоутворення,притаманне тшьки йому;
- конструювання Х реалХзащя процесу формування сощально! компетентносп майбутнХх фа-хХвцХв соцХономХчних спецХальностей здшснюеться з урахуванням суб'ектного досвХду кожного;
- засвоення сощально спрямованих знань з мети перетворюеться на засХб розвитку студента, що враховуе його можливосп й шдивХдуально - зна-чущХ цХнностХ.
1ншими словами, процес формування соцХальнох компетентносп майбутнХх фахХвщв соцХономХчних спецХальностей не спльки задае вектор розвитку, скХльки створюе для цього всХ необхХдш умови. Тим самим Хстотно змХнюеться функцХя зазначеного процесу. Його завдання не планувати загальну, едину Х обов'язкову для всХх лХнХю ХндивХдуально-особистХсного розвитку, а допомагати кожному майбутньому фахХвцю соцХономХчних спецХальностей з урахуванням наявного у нього досвХду пХ-знання вдосконалювати свох ХндивХдуальнХ здХбно-сп, розвиватися як особистХсть. У цьому випадку вихХднХ моменти формування соцХальнох компетентносп не реалХзацХя його кшцевих цХлей, а розкриття ХндивХдуальних тзнавальних можливостей кожного учня Х визначення педагогХчних умов, не-обхХдних для хх задоволення. Розвиток здХбностей майбутнього фахХвця- основне завдання особисп-сно-орХентовано! педагогХки, Х напрямок розвитку будуеться не вХд навчання до навчання, а, навпаки, вХд студента до визначення педагогХчних впливХв, що сприяють його розвитку. На це повинен бути на-цшений весь освХтнХй процес.
СуспХльство здатне визначати прюритети розвитку, певш загальнХ принципи сприйняття та ште-рпретування картини свХту, значущХсть тих чи тих аспектХв життя. Але й сама особистХсть виступае як сукупнють внутрХшнХх умов, через якХ переломлю-ються зовнХшнХ соцХальнХ впливи. Отже, саме осо-бистХсно-орХентований шдхХд е необхХдною умовою
побудови процесу професшно! пХдготовки, який формуе свггоглядну позицХю майбутнього фахХвця соцХономХчно! сфери.
Список лггератури
1. Тюльпа Т. М. ПровХдш фактори професш-но! пХдготовки майбутнХх фахХвцХв соцХономХчних спецХальностей. ВХсник ГлухХвського нащональ-ного педагопчного унХверситету ХменХ Олександра Довженка. 2020. Вип. 22. С. 78-87.
2. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов - М.. ПЕР СЭ 2001. - 511 с.
3. Вайнола Р. Х. Педагопчш засади особисть сного розвитку майбутнього сощального педагога в процесХ професшно! пХдготовки : дис...д-ра пед. наук : спец. 13. 00. 04 «ТеорХя Х методика професшно! освХш» /. Ренате ХейкХ!вна Вайнола. - К. : 2006. - 542 с.
