CC BY
49
ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
Микола МИХАЙЛ1ЧЕНКО
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКО! КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОМПЛЕКСНОГО ПЕДАГОГ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Охарактеризовано технологт формування громадянсько'1 компетентностг майбутшх учителгв як результат комплексного педагоггчного дослгдження на основI цШсного й особистгсно ор1ентованого п1дход1в, реалгзованого у проектI «Громадянська освгта — Укра'та» I навчальному курсI «Громадянська освта». В основу педагог1чно'1 технологи формування громадянсько'1 компетентностг майбуттх вчителгв покладено 1дею оргашзацИ та координацИ ргзних дидактичних I виховних впливгв на майбуттх учителгв у процеа вивчення фахових, педагоггчних та соцгально-гуматтарних дисциплт, системного залучення Их до виховно'1 та громадсько'1 роботи у ВНЗ.
Необхщшсть розбудови в Укра!ш громадянсько! осв^и зумовлюсться потребою розвитку державотворчих процесiв на засадах гумашзму, демократа, сощально! справедливости що мають забезпечити вшм громадянам рiвнi стартовi можливосп для розвитку й застосування !хшх потенщйних здiбностей, досягнення суб'ективно привабливих i водночас сощально значущих щлей як умови реатзаци найголовшшо! сощально-психолопчно! потреби особистосп - потреби в самовизначеннi i самоствердженнi [7].
Оскiльки мета громадянсько! осв^и передбачае формування громадянськосп як штегровано! якостi особистостi, що мае культуролопчш засади i е фундаментальною духовно-моральною яюстю, св^оглядною i психологiчною характеристикою особистостi, учитель як суб'ект i органiзатор процесу громадянського виховання повинен володiти вщповщним рiвнем громадянсько! компетентностi, що визначае його громадянську зрiлiсть i професшну готовнiсть.
Рiзнi аспекти професiйного становлення майбутнього вчителя, його пiдготовки до здшснення громадянського виховання дослiджували В. Андрущенко, С. Бондаревська, О. Вишневський, О. Киричук, Н. Косарева, В. Пащенко, Л. Печуркшою-Шумейко, О. Пометун, В. Постовий, М. Рагозш, Ю. Руденко, О. Савченко, В. Сластьонш, М. Стельмахович, Б. Ступарик, В. Сухомлинський, О.Сухомлинська, А. Хуторской та ш.
Однак аналiз наукових праць дае тдстави стверджувати, що проблема створення цiлiсних науково обгрунтованих технологш формування громадянсько! компетентностi майбутнiх учителiв як складово! !х професiоналiзму та громадянсько! зршосп у практичнiй площиш висвiтлена недостатньо.
Зважаючи на це, визначено мету статтг охарактеризувати технолопю формування громадянсько! компетентностi майбутнiх учителiв як результат комплексного педагогiчного дослщження на основi цiлiсного й особистюно орiентованого пiдходiв.
У процесi розробки авторсько! педагогiчно! технологi! враховувались концептуально новi погляди на освiтнi системи. Сучасний св^ з кожним роком стае дедат складнiшим, динамiчнiшим, тому входження в сьогоденне суспшьство i знаходження свого мiсця в житп вимагають значних зусиль вiд кожно! людини. Треба не лише багато знати, а й ум^и постшно розширювати й оновлювати знання, виршувати численнi проблеми на роботi i в особистому життi, прогнозувати сво! плани i методи !х здшснення. Отже, нинi тiльки той може усшшно дiяти в сучасному свт, хто здатний самостiйно приймати правильш рiшення. Усi цi обставини зумовлюють потребу в оволодшш сучасними компетентностями, яю дають особистостi можливiсть реатзувати в життi свiй пiзнавальний, творчий, дiяльнiсний потенцiал. Саме розвиток життево важливих компетентностей може вiдкрити людиш можливостi орiентуватись
у сучасному суспiльствi, шформацшному npocTopi, швидкоплинному розвитковi ринку пращ, подальшому здобуттi освiти. Громадянська компетентнють — це здатнiсть захищати та тклуватися про вiдповiдальнiсть, права, штереси та потреби людини й громадянина Украшсько1' держави та суспiльства.
Формування i розвиток громадянсько1' компетентностi учшвсько1' молодi значною мiрою залежить вщ тих освiтнiх технологiй, якi використовують педагоги в процесi навчання. Беручи до уваги те, що учень як суб'ект навчання отримуе вщ педагога лише певнi орieнтири процесу засвоення знань, а бiльшiсть шформаци повинен здобувати сам, основу осв^нього процесу мають становити iнновацiйнi технологи, зорiентованi не тiльки i не стшьки на знанневий компонент, скшьки на дiяльнiсть й особисту творчють.
Здобутi автором цiеï статтi результати дослщження технологiï формування громадянсько1 компетентносп значною мiрою реалiзованi у проект «Громадянська освiта — Украша».
Мета проекту — консолщувати i поширити кращий досвiд викладання громадянськоï освгги, пiдвищити рiвень усвiдомлення вчителями значення i потенщалу рiзних навчальних предмеив у громадянськiй освiтi учнiв, тдготувати методичнi рекомендацiï щодо формування громадянсько1' компетентностi учнiв на основi мiжпредметного пiдходу та у позакласнiй робота
Сутнiсть педагогiчноï технологiï виражена насамперед у методичному пошбнику «Громадянська освга» [4]. Вiн впроваджуеться компанiею «Cambridge Education Ltd.» — членом Mott Mac-Donald Group (Велика Бриташя) у консорцiумi iз Всеукрашським фондом «Крок за кроком», громадською органiзацiею «Кмецько-росшський обмiн» (Нiмеччина) i Центром громадянсько1' освiти (Польща).
Структурнi компоненти громадянсько1' компетентностi та ix характеристика подаш у табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика структурних компонентгв громадянськоХ компетентностг
КОМПОНЕНТ ЗМ1СТ КОМПОНЕНТА
Знанневий а) Знання, якi стосуються правил колективного життя, демократичних умов встановлення цих правил, про взаемодда влади, суспiльства й особистостi, про розбудову демократа (правовi, полiтичнi, сощальш); б) знання про свою нацюнальну культуру, iсторiю, традици, звича!, мову; в) знання про сучасний св^ (глобалiзацiя, мiжнароднi вiдносини); г) знання принцитв i цiнностей прав людини, демократичних свобод.
Цшнюний а) Повага до Батьювщини, народу, держави, И символши, традицш, мови; б) почуття власно! гiдностi; в) повага до таких цшностей, як права людини, свобода, рiвнiсть, солiдарнiсть; г) визнання та дотримання закошв, вмiння орiентуватись у проблемах сучасного суспiльно-полiтичного життя в Укра!ш та визначати власну позищю; д) толерантнiсть, здатнiсть до емпати.
Дiяльнiсний а) Здатнiсть робити вибiр у ситуацiях реального життя; б) здатнють спiвпрацювати з органами державно! влади та мюцевого самоврядування; в) здатнють до порозумiння з iншими, до сшвпращ, роботи в командi; г) здатнють розробляти i впроваджувати спшьш проекти; д) умiння вирiшувати конфлшти вiдповiдно до законiв демократп.
Процесуально-особистiсний а) Здатнють критично й незалежно мислити; б) здатнють брати на себе вщповщальнють; в) здатнють робити свщомий вибiр та застосовувати демократичнi технологи прийняття рiшень; г) здатнiсть брати участь у дебатах, аргументувати; д) здатнють поважати погляди шших людей.
Педагогiчна технологiя враховуе те, що 3mîct громадянсько' компетентност для учшв початково', ochobhoï i старшо' школи рiзний.
Аналiз iснуючих нормативно-правових докуменпв, держаних стандартiв освiти та навчальних програм 12-рiчноï школи дае змогу зробити висновок, що розвиток громадянськоï компeтeнтностi учнiв забезпечуе формування у них таких рис особистосп, як пошформованють, здатнiсть до дослщження, активнють, iнiцiативнiсть, комунiкативнiсть, участь i вщповщальна дiя.
Це завдання виршуеться як у навчальному процeсi, так i позакласнш та позашкiльнiй робот вiдповiдно до ступeнiв шкiльноï осв^и, змiсту навчальних прeдмeтiв та вшових особливостей учнiв на кожному з них.
Особливютю завдань громадянськоï осв^и у початковiй школi (1-5 класи) е створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права i вщповщальнють людини i громадянина, основш моральш цiнностi i норми поведшки. На цьому ступеш у дитини розвиваються такi комушкативш здiбностi, завдяки яким вона може штегруватися в суспiльство, формуеться умшня спiлкуватися й вирiшувати конфлiктнi ситуаци через дiалог. Закладаються основи цшнюних орiентацiй свiдомого громадянина.
В основнш школi (6-9 класи), водночас iз поглибленням знаннево' та морально-етично' складово' громадянсько' компeтeнтностi, акцент мае бути зроблений на сощальнш складовiй громадянсько' компeтeнтностi, яка забезпечуе учнiв знаннями й умiннями, що нeобхiднi для участ в життi школи i громади (спiвпраця, спiвробiтництво, комунiкацiï, повага до шших, толерантна повeдiнка, права та обов'язки, плюралiзм, вирiшeння конфлштв, громадянське суспiльство).
У старшiй школi (10-12 класи) треба концентрувати увагу на пол^олопчш, правовi та eкономiчнi аспекти громадянсько' компeтeнтностi, якi передбачають розумiння сутностi дeмократiï, форм участ громадян у життi суспiльства i держави, прав та обов'язюв, прав i свобод людини, форм i функцш державно' влади, процeсiв прийняття рiшeнь та контролю за ними, сутност ринкових вiдносин, eкономiчних чинниюв розвитку демократичного суспiльства. Особливiстю формування громадянських умiнь на цьому рiвнi освiти е здатнiсть учня свщомо застосовувати набутi знання, умiння i навички для вирiшeння проблем власного життя, життя громади, держави i суспшьства, орiентуючись на цiнностi громадянського суспшьства.
У процeсi теоретико-експериментального дослщження визначено, що педагопчна тeхнологiя формування громадянсько' компeтeнтностi майбутнiх учитeлiв передбачае сукупнють заходiв:
1. Органiзацiю i проведення щоквартальних науково-методичних нарад та конференцш з викладачами ВНЗ з метою координаци дiй та вдосконалення науково-методичного забезпечення навчальних курсiв, спрямованих на формування громадянсько' компeтeнтностi майбутшх учитeлiв.
2. Введення теми «Громадянська компетентнють майбутнього вчителя» до курсу «Вступ до спещальностЬ».
3. Запровадження на I i II курсах навчального предмета «Громадянська освга».
4. Оптишзащю викладання навчальних курсiв «Фiлософiя», «Iсторiя Укра'ни», «Полiтологiя», «Основи правознавства» в контeкстi формування громадянсько' компетентность
5. Оптишзащю викладання фахових дисциплш i методик ix викладання у контекст формування в майбутнix учитeлiв компетентностей використання потенциалу цих навчальних дисциплш у громадянськш освiтi.
6. Оптимiзацiю навчального курсу «Пeдагогiка», проведення спещальних занять стосовно впровадження технологи громадянського виховання.
7. Корегування тематики курсових i дипломних робiт з педагопки.
8. Запровадження студентських наукових гуртюв i проблемних груп з проблем громадянсько' освiти.
9. Розроблення методичних рeкомeндацiй для кураторiв акадeмiчниx груп.
10.Розроблення i запровадження на V курсах учительських спещальностей навчального курсу «Основи професiйного становлення особистосп сучасного вчителя», а також шдготовку навчального посiбника.
11.Включення громадянського компонента до змюту спецкурсiв i спецсемiнарiв, якi викладаються на IV-V курсах.
12.Введення теми «Традици громадянсько! осв^и в кра!нах Свропи» до структури навчального курсу «Вища освiта Укра!ни та Болонський процес» i теми «Громадянська осв^а у вищий школЬ> до змiсту курсу «Педагопка вищо! школи» у магiстратурi.
13.Вдосконалення змюту педагопчних практик, !хне спрямування на оргашзащю студентами-практикантами системи заходiв громадянського виховання в ЗОШ.
14.Органiзацiйно-методичне сприяння розбудовi студентського самоврядування в навчальних групах.
15.Проведення дiагностики динамiки сформованостi громадянсько! компетентносп у майбутнiх учителiв.
Перелiченi вище заходи вiдображають теоретично обгрунтовану осв^ню технологiю, виражену у практичних оргашзацшних кроках, якi треба здiйснити для !! комплексного провадження. Вiдзначимо, що комплексний тдхщ мае велике значення у формуванш й розвитку громадянсько! компетентность Сднють навчального курсу «Громадянська осв^а», позакласно! дiяльностi громадянського спрямування, позашкшьно! громадсько! дiяльностi учнiв дае змогу реалiзувати одне з найважливших освiтнiх завдань — становлення особистосп, здатно! до громадянсько! дi! в умовах сучасного св^у.
Педагогiчна технолопя формування громадянсько! компетентностi перевiрялась нами експериментально. Учасниками педагогiчного експерименту були студенти контрольних (291 особа) та експериментальних (294 особи) груп. В експериментальних групах (ЕГ) застосовувались описаш вище елементи педагогiчно! технологi!, тодi як у контрольних групах (КГ) формування громадянсько! компетентности здiйснювалось традицшно. Деталiзуемо змiст й особливостi оргашзацп окремих !! складових як педагопчного процесу, органiзованого в експериментальних групах вищого педагогiчного закладу освiти.
Формування громадянсько! компетентносп починаеться вже у процес професiйного вiдбору. Його мета — виявлення рiвня розвитку педагопчних здiбностей i громадянських якостей абiтурiентiв. Цi данi мають слугувати основою для детально! дiагностики сформованостi основних якостей i характеристик, якi визначають змют початкового рiвня громадянсько! компетентносп майбутшх учителiв.
Основнi функцi! цшепокладання й узгодження свiтоглядних позицiй майбутшх учителiв стосовно змiсту i необхщност формування громадянсько! компетентностi покладено на навчальний курс «Громадянська осв^а». Вш створений за участю науковцiв класичних i педагогiчних унiверситетiв Укра!ни шд керiвництвом., професора Нацiонального педагогiчного ушверситету iменi М.П. Драгоманова Т. В. Ладиченко. Апробацiя його окремих складових у процес експериментально! роботи мала на мет як реалiзацiю завдань експериментально! роботи, так i розроблення оптимальних варiантiв запровадження ново! навчально! дисциплiни у ВНЗ.
Специфiкою предмета «Громадянська осв^а» е його штегративнють — поеднання рiзних гуманiтарних дисциплш: фiлософi!, соцiологi!, iсторi!, соцiально! педагопки, психологi!, полiтологi!, iсторi! полiтичних i правових вчень тощо в оргашчне цiле з метою використання !х гуманiтарного потенцiалу й формування у студенев вiдповiдних знань, якостей i компетенцiй.
Вiн побудований так, щоб студенти не лише отримали готовi знання, а й мали орiентири для !х самостiйного пошуку. Пропонована навчальна програма розрахована на шдготовку вчителiв до викладання навчально! дисциплши «Громадянська освiта», яка сво!м змютом i прикладним характером мае сприяти розвитку громадянськостi особистостi, формуванню громадянсько! компетентность
Мета курсу — створити умови для розвитку змютовних характеристик громадянсько! компетентносп майбутшх учителiв, актуалiзувати !хню громадянську активнiсть i позищю, пiдготувати до викладання дисциплiни «Громадянська осв^а» та реалiзацi! громадянознавчого потенщалу фахових навчальних дисциплiн у ЗОШ.
Завдання курсу:
- формування громадянсько' компетентност в майбутнix учитeлiв ПГЦ;
- поглиблення, оновлення та систeматизацiя знань студенпв про дeмократiю, громадянське суспшьство та його iнститути;
- ознайомлення iз свiтовим, европейським та нацюнальним досвiдом громадянсько' освiти;
- рeалiзацiя особистiсно орiентованого, дiяльнiсного та компетентнюного пiдxодiв до навчання дорослих;
- пiдготовка майбутшх учитeлiв до використання iнновацiйниx осв^шх тexнологiй, iнтeрактивниx методик у викладанш курсу;
- створення умов для набуття учителями досвiду громадянсько' дп, демократично' повeдiнки та конструктивно' взаемоди.
Програма розрахована на 72 навчальш години i складаеться з науково-теоретичного та методичного модулiв: науково-теоретична шдготовка студeнтiв — модуль I (42 год.) передбачае вивчення теоретичних засад громадянсько' освiти (2-й семестр); методична шдготовка студентв — модуль II (30 годин) спрямована на формування практичних умшь i навичок, оргашзащю i проведення занять з громадянсько' освiти (3-й семестр).
Змiст курсу Модуль I. Змют громадянсько' осв^и
Тема 1. Предмет i завдання курсу громадянсько' освiти. Змiст громадянсько' компeтeнтностi вчителя (2 год.).
Тема 2. Демократя в сучасному свт (2 год.).
Тема 3. Громадянин i суспiльство (4 год.).
Тема 4. Людина (громадянин) i держава (4 год.).
Тема 5. Людина в ринковш економщ (2 год.).
Тема 6. Суспшьш вiдносини (2 год.).
Тема 7. Громадянське суспшьство (4 год.).
Тема 8. Свропейський Союз. Укра'на в контекст европейських штеграцшних процeсiв (2 год.).
Модуль II. Методика оргашзаци громадянсько' освгти
Тема 9. Громадянська компeтeнтнiсть вчителя (2 год.).
Тема 10. Форми оргашзаци громадянсько' осв^и у загальноосв^шх закладах (2 год.).
Тема 11. Змют i методика громадянсько' осв^и в процeсi вивчення гуманiтарниx дисциплш у загальноосв^шх закладах (2 год.).
Тема 12. Методика формування громадянознавчих понять (2 год.).
Тема 13. Методи та засоби навчання в процес громадянсько' осв^и (4 год.).
Тема 14. !нформацшно-комушкацшш технологи в процес викладання громадянсько' освiти (2 год.)
Тема 15. Оргашзащя громадянського виховання у загальноосвiтньому закладi (2 год.)
Тема 16. Дiагностика й оцшювання навчальних досягнень учнiв з громадянсько' освiти (2 год.).
Результативнють викладання зазначеного навчального курсу як стрижневого i систeмотвiрного компонента педагопчно' технолог^' ми пов'язували iз застосуванням елементв кредитно-модульно' системи навчання в такш послiдовностi:
- сформульовано цш кожного модуля (модуля I — ошташзувати формування насамперед спeцiально-науковоï, пол^ично', правово' компeтeнтностi; модуля II — управлшсько', виховно', комунiкативноï, дидактично' та методично'' компетентностей);
- спрогнозовано результати навчання (досягнення вказаних компетентностей), розроблено критери ощнювання цих компетентностей;
- визначено стратепю викладання, яка передбачае поеднання рiзниx форм i мeтодiв навчання (читання лeкцiй з кожно' теми, проведення сeмiнарськиx занять у виглядi дискусiй з таких тем: «Громадянин i суспшьство», «Громадянське суспшьство», «Пол^ична i правова культура», «Методика оргашзаци громадянсько' освiти в ЗОШ», «Методика громадянського
виховання в ЗОШ», розробка завдань для самосттно! роботи, бiблiографiï до кожно1 теми тощо).
Пщ час дослiдження ми дiйшли висновку, що подальше розширення й укрупнения змюту соцiально-полiтичноï i психологiчноï шдготовки в навчально-виховному процесi може здшснюватися переважно двома шляхами. Перший шлях — розвиток i змщнення мiжпредметних зв'язкiв, другий — цiлеспрямоване, заздалепдь сплановане зосередження уваги студентiв на визначених знаннях, положеннях, поняттях, явищах, що мають вiдношення до формування професшно-педагопчних якостей у процесi вивчення дисциплiн загальнокультурного, психолого-педагогiчного i предметного блоюв, а також педагогiчноï практики.
Одержат результата дають пiдставу стверджувати, що запроваджена авторська педагогiчна технологiя формування громадянсь^' компетентностi у майбутнiх учителiв мае високий рiвень ефективностi.
Подiбний висновок пiдтверджуеться результатами застосування ушх методик дiагностики рiвня сформованостi цього утворення, та порiвняльним аналiзом одержаних даних з аналопчними показниками КГ, представники я^' мали приблизно однаковий з ЕГ рiвень громадянськоï компетентносп на початку експерименту, а також — з показниками п'ятикурсниюв, дiагностованих на констатувальному етапi експерименту. Так, на вiдмiну вiд ЕГ у КГ кшькють студентiв з оптимальним та достатнiм рiвнями громадянськоï компетентносп значно менша (53%), в учасниюв констатувального зрiзу — 40%. Натомють в обох згаданих групах були виявлеш майбутнi вчителi з початковим рiвнем громадянськоï компетентностi -2% i 4% вщповщно.
21% репрезенпв у ЕГ та 8% у КГ мету своеï професiйноï дiяльностi пов'язували з вихованням свiдомого громадянина, активною професшною i громадянською позищею. Майже 48% опитаних ЕГ i 35% КГ вважали, що мета професiйноï дiяльностi — це виховання Людини, всебiчно розвиненоï особистостi з високими громадянськими якостями, а також ефективна фахова дiяльнiсть i професшне самовдосконалення. 21% студентiв ЕГ i 35% КГ вщзначили, що метою професiйноï дiяльностi вчителя е формування в учшв якiсних знань зi свого предмета та 1хне моральне виховання (з елементами громадянського).
17% опитаних майбутшх вчителiв з ЕГ i 4% з КГ першочергово пов'язують своï сенсожиттевi орiентацiï з активною громадянською та професшною дiяльнiстю. Майже 12% респонденпв ЕГ i 10% КГ назвали побудову громадянського суспшьства одшею з прiоритетних цшей життя; майже 25% респондентiв з обох груп вважали однiею з цшей життя виховання «справжнiх громадян».
Майже 78% репрезентiв ЕГ i лише 35% КГ включили громадянський компонент до мети i завдань виховноï роботи в сучаснш ЗОШ. 52% представниюв ЕГ i 21% КГ розглядали виховання громадянина i громадянськосп як прюритетний напрямок у цьому вид дiяльностi. Майже 85% опитаних ЕГ i 68% КГ усвщомлювали мету i завдання виховноï роботи у школi вiдповiдно до юнуючих вимог.
На основi аналiзу вiдповiдей можна зробити висновок, що майбутш вчителi великого значення надавали такому компоненту громадянського виховання, як формування громадянина (41% у ЕГ та 49 % у КГ). Меншу значущють респонденти надали формуванню правовоï i полiтичноï культури (15% у ЕГ i 45% у КГ). Лише 5% опитаних КГ дали свш варiант вщповщ, розкривши iнтегрований змiст громадянського виховання. В ЕГ це показник склав бшя 40% загальноï кiлькостi респонденпв.
Враховуючи, що застосоваш пiд час дослщження методики кореляцiï одержаних даних показали припустимi результати розходжень в оцшках, варiативнiсть методики дiагностики сформованосп громадянськоï компетентностi майбутнiх учителiв, вщповщшсть результатiв оцiнювання як окремих компоненпв (критерiïв), так i утворення загалом, та зважаючи на виявлену позитивну динамшу якiсних змiн в ЕГ порiвняно з КГ та шшими контрольними дослiдженнями, ми дiйшли висновку про позитивний характер дослiдно-експериментальноï роботи.
На основi проведеного дослiдження можна зробити таю висновки:
1. В основу педагопчно' технологи формування громадянсько' компeтeнтностi майбутшх вчитeлiв доцiльно покласти iдeю оргашзаци та координаци рiзниx дидактичних i виховних впливiв на майбутнix вчитeлiв у процeсi вивчення фахових, педагопчних та сощально-гуманiтарниx дисциплiн, системного залучення 'х до виховно' та громадсько' роботи у ВНЗ.
2. Функци цiлeпокладання та координаци педагопчних впливiв на процес формування громадянсько' компетентносп майбутнix учитeлiв виконують новi навчальнi курси «Громадянська освiта» та «Основи професшного становлення особистостi сучасного вчителя», якi викладалися в ЕГ протягом I-II та V куршв навчання в ушверситеть
3 Ефективними у контeкстi формування громадянсько'' компетентносп виявилися вiдповiднi фрагменти навчальних курав «Фiлософiя», «Iсторiя Укра'ни», «Полгтолопя», «Основи правознавства». Тут значну роль може вщграти посилення громадянського компонента курсу «Педагопка», вдосконалена програма пeдагогiчноï практики, активне залучення студeнтiв до науково-дослщно'' дiяльностi й самоосвiти, рiзниx вцщв громадсько'' роботи.
4. Результати визначення рiвнiв громадянсько' компeтeнтностi пiсля заюнчення формувального етапу експерименту та порiвняння 'х з даними, одержаними на констатувальному eтапi експерименту, засвiдчили, що загалом та за усiма окремими критeрiями (компонентами) показники рiвня громадянсько' компетентносп студeнiв якiсно зросли.
Таким чином, експериментальне впровадження авторсько' педагопчно' технологи дало позитивш результати. Подальшо' уваги науковцiв заслуговують такi проблеми: дослiджeння спeцифiки формування громадянсько' компетентносп майбутшх учитeлiв на рiзниx ступенях i за рiзними напрямами педагопчно' освпи, визначення можливостей розвитку громадянсько' компетентносп у OTCT^i пiслядипломноï педагопчно' освпи, застосування нових iнформацiйниx технологш у громадянськiй освiтi майбутнix учитeлiв, роль мeдiаосвiти у формуваннi громадянсько' компетентность
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. П. Теоретико-методолопчш засади реформування вищо'' освгти в Укршш // Педагопчна газета. — 2000. — № 12. — С. 1-2.
2. Бондаревская Е. В. Воспитание как возрождение гражданина, человека культуры и нравственности // Опыт разработки концепции воспитания: В 2-х ч. — Ростов-на-Дону.: Ростов. ОИУУ, 1993. — Ч. 1. — С. 11-42.
3. Вишневський О. Громадянський (цившьний) аспект зм1сту виховання // Теоретичш основи педагопки: Курс лекцш. Шдручник для студенпв / За ред. О. Вишневського. — Дрогобич, 2000. — С. 190-207.
4. Громадянська освгта: Методичний поабник для вчителя. — К.: Етна-1, 2008. — 194 с.
5. Зб1рник нормативно-правових докуменпв з вищо'' освпи // Укл.: В. Д. Шинкарук, А. В. Кудш, К. М. Левшвський та ш.; За заг. ред. С. М. Школаенка. — К., 2007. — 87 с.
6. Киричук О. Нацюнально-громадянське виховання: сутшсть, функци, генеза: З доповщ на Всеукрансько'' наук.-практ. Конференци, «Педагопчш шноваци: вде'', реали, перспективи» // Педагопчна газета. —1997. — № 10.
7. Концепщя громадянського виховання особистосп в умовах розвитку укра'нсько'' державносп // Осв1та Укра'ни. — 2000. — № 2. — С. 6-7.
8. Косарева Н. I. Виховання громадянськосп учшв на вдеях укра'нсько'' державност1 // Педагопка i психолопя. — 1996. — № 3. — С. 130-136.
9. Пащенко В. Поняття «громадянськосп» i теор1я громадянського сусп1льства // Полттичний менеджмент. — 2005. — № 2 (11). — С. 118-126.
10. Педагопчна майстершсть учителя: Навч. пос1бник / За ред. В. М. Гриньово', С. Т. Золотухшо'. — Харшв: ОВС, 2006. — 224 с.
11. Психолопчш законом1рност1 розвитку громадянсько'' св1домост1 та самосвдомосп: У 2-х т / За заг. ред. М. Й. Боришевського. — К.: Дншро, 2001.
12. Печуркша-Шумейко Л. Громадянське виховання пвдлитав як соц1ально-педагог1чна проблема // Радна школа. — 2000. — № 7. — С. 33-37.
13. Пометун О. Формування громадянсько'' компетентность погляд з позици сучасно' педагопчно' науки // Вюник програм шк1льних обм1н1в. — 2005. — № 23. // [Електоронний ресурс] / http://visnyk.iatp.org.ua
14. Постовий В. Г. вторична основа громадянського виховання // Гумашзащя навчально-виховного процесу: Наук.-метод. збiрник. — Слов'янськ, 2001. — Вип. 11. — С. 140-144.
15. Рагозш М. Громадянське виховання: методолопя та оргашзащя у свгт европейського досвiду // Шлях освгти. — 1999. — № 4. — С. 16-20.
16. Савченко О. Я. В1д людини осв1чено1 до людини культури // Рщна школа. — 1996. — № 6.
17. Сластенин В. А., Руденко Н. Г. О личностно ориентированных технологиях подготовки учителя // [Електоронний ресурс] www/auditorium.ru
18. Ступарик Б. Громадянське виховання сучасно1 молод1 // Вюник Прикарпатського ушверситету: Сер1я «Педагопка». — 1вано-Франшвськ, 2000. — Вип. 3. — С. 3-14.
19. Сухомлинська О. В. 1де1 громадянськосп й школа в УкраМ // Шлях освгти. — 1999. — № 4. — С. 20-25.
20. Сухомлинський В. О. Народження громадянина // Сухомлинський В. О. Вибраш твори. В 5 т. — К., 1977. — Т. 3. — С. 283-582.
21. Сухомлинская О. В. Формирование гражданской зрелости студенческой молодёжи. — К.: Вища школа, 1978. — 133 с.
22. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированой парадигмы образования // Народное образование. — 2003. — № 2. — С. 58-64.
Галина АДАМ1В
ПЕДАГОГ1ЧНА 1НТУЩ1Я ЯК СКЛАДОВА nEAArOri4HOÏ КУЛЬТУРИ
У cmammi розглядаеться Mi^e ттущИ' в педагогiчному процеа. Розкрито 3Micm понять «iнmyïцiя» та «педагогiчна iнmyïцiя», показано взаемозв 'язок педагогiчноï iHmy'^iï i педагогiчноï meop40cmi.
Один iз стратепчних напрямюв розвитку нацiональноï системи осв^и полягае у виршенш проблеми професiйноï культури педагога. Традицшш осв^ш технологи, яю втшюються у навчально-виховний процес вищоï школи, орiентуються лише на передання знань майбутшм педагогам, не завжди сприяють розвитку ix творчого потенцiалу. Якщо увага звертатиметься на розвиток тiльки логiчного мислення, логiчниx методiв пiзнання iстини, то це буде зменшувати творчу шщативу студенпв. Розвиток ж чуттевого (штугтивного) пiзнання майбутнix педагогiв сприятиме ефективному формуванню творчосп у професiйнiй дiяльностi.
Мета статт — показати мюце iнтуïцiï у педагогiчному процесi, охарактеризувати змют понять «iнтуïцiя» та «педагопчна iнтуïцiя», розкрити взаемозв'язок педагогiчноï штущп та педагогiчноï творчостi.
В остант роки у педагогiцi спостерiгаегься зростання iитересу до вивчення iитуïцiï [11]. Це зумовлено тим, що ^угтивш можливостi допомагають вчителям пiдвищувати ефективнють навчально-виховного процесу. Педагогiчна дiяльнiсть поспйно ставить вчителя в проблемну ситуащю вибору та прийняття правильного ршення. Практично кожному педагоговi у професшшй дiяльностi для прийняття рiшення доводилося вдаватися до штущп. Прийняття ршення i його реалiзацiя в дп залежить вiд рiвня педагогiчноï, псиxологiчноï та методичноï пiдготовленостi вчителя. Педагог плануе професiйнi д^ на основi глибокого аналiзу всix структурних елеменпв навчально-виховного процесу з урахуванням власного досвщу i знань, умiиия передбачити хщ подiй, реалiзувати своТ здiбностi при змiнi обставин. Якщо врахувати неповноту i приблизнiсть iнформацiï, яку отримуе вчитель, рiзноманiття можливих варiантiв, обмеженiсть часу для пошуку ршень, то стае зрозумiлим, що в таких умовах точний розрахунок дуже часто просто неможливий, а штуттивне передбачення може виявитися точнiшим вщ будь-яких логiчниx розмiрковувань. Педагогiчна дiяльнiсть не може мислитися без чуття, передбачення, iнтуïцiï, iмпровiзацiï. Iитуïцiя, педагопчне чуття часто замiняють досвiдченому вчителевi логiчнi мiркування. За допомогою використання iнтуïтивниx можливостей, як показують науковi дослiдження, вчитель знаходить найбiльш правильне рiшення в ситуац^ вибору [10].
Розглядаючи сутшсть поняття «iнтуïцiя», потрiбно вiдзначити, що воно не е однозначно визначеним. ^ту^я е складним феноменом i розглядаеться у фшософськш, психолопчнш i спецiальнiй (бiологiчнiй, медичнш, нейрофiзiологiчнiй i iншiй) лiтературi.
Теоретичний аналiз науковоï лiтератури показав, що в рiзнi часи думки про змют iитуïцiï суттево вiдрiзнялися. Древш мислителi пiд нею розумiли безпосереднш погляд на реально iснуючий стан речей. Таке знання згодом отримало назву «почуттева iнтуïцiя». Простота i наочний характер цiеï форми знання позбавляли ïï проблемностi. Уперше риси фшософського трактування iитуïцiï спробували визначити Платон й Арютотель [4]. Однак вони не розглядали чуттеву природу iитуïтивного пiзнаиня, iитуïцiя була тби перенесена до сфери абстрактного мислення. За
