CC BY
21
УДК 616.441-008.64: 611.018.74: 616.12-008.33-073.7 DOI: 10.22141/2224-0721.15.8.2019.191687
Пасечко Н.В.1 ©, Свстратьева Ю.В.12 ©
1Терноп1льський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен11.Я. Горбачевського, м. Тернопль, Укра'на
2КП «Хмельницький м1ський л1кувально-д1агностичний центр», м. Хмельницький, Укра'на
Особливост взаемозв'язюв mík вмгстом тиреотропного гормону i деякими маркерами серцево-судинного ризику при субкл^чному гiпотиреозi
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(8):633-638. doi: 10.22141/2224-0721.15.8.2019.191687
Резюме. Вступ. Ппотиреоз, у тому числ'1 субклнчний, асо^юеться з п'щвищенням ризику розвитку хро-н'чно)' серцево)' недостатност'1. Зпдно з даними дослдження Cardiovascular Health Study, пдвищений р'вень тиреотропного гормона (ТТГ) можна розглядати як фактор ризику розвитку серцево) недостатност'1. Мета дослдження — вивчення взаемозв'язюв мiж р ':внем ТТГ i наявнстю серцево-судинних порушень у пац'ь енток ¡з субкл'н'нним ппотиреозом. Матер'шли та методи. В одномоментне поперечне дослдження були включен 26 жнок репродуктивного вiку (в'щ 32 до 47 роюв) ¡з субклiнiчним ппотиреозом (група 1) i 25 жiнок без порушення функционального стану щитопо^бно)' залози (ЩЗ) i кар^ально)' патологи в анамнезi (група 2). У вс'к жiнок о^нювали наявнсть факторiв i маркерiв серцево-судинного ризику, раннiх ознак ураження мокарда. Для порiвняння груп пациенток ¡з нормальною функц1ею ЩЗ та ¡з субклiнiчним ппотиреозом (групи 1 i 2) був застосований ROC-анал'з для щентифкаци р'тн'т ТТГ, асоцйованих. ¡з найбль-шою ймов'рн'ютю виявлення дослджуваних порушень. Результати. За даними ROC-аналiзу, р'вень ТТГ > 4,67 мМО/л прогнозував розвиток д1астол'ино)' дисфункцп л'вого та/або правого шлуночюв ¡з чутливстю 70,6 (49,8; 89,1) % i специфiчнiстю 69,3 (53,2; 80,6) % (AUC 0,672 (0,561; 0,787), p = 0,032). Аналог'чно значения ТТГ > 4,8 мМО/л вказувало на можливсть виявлення сегментарних порушень релаксаци з чутлив'ютю 61,9 (46,2; 77,7) % i специфiчнiстю 73,1 (42,9; 91,0) % (AUC 0,680 (0,543; 0,831), p = 0,042). Ви-сновки. Початков '1 прояви серцево-судинних порушень частше виникають при значеннях ТТГ у дiапазонi 4,6-5,9 мМО/л. Рiвень ТТГ понад 5,45 мМО/л може розглядатися як предиктор розвитку асоцйованих. ¡з субклiнiчним ппотиреозом кардоваскулярних розла^в.
Ключовi слова: субкл'т'иний ппотиреоз; тиреотропний гормон; ROC-анал'з; серцево-судинн'1 порушення
Вступ
Ппотиреоз, у тому чи^ субклжчний, асощ-юеться з шдвищенням ризику розвитку хрошчно! серцево! недостатност (СН). Зпдно з даними до-слщження Cardiovascular Health Study, високий рiвень тиреотропного гормона (ТТГ) можна розглядати як фактор ризику розвитку СН. У рамках
цього дослвдження вивчалася частота розвитку серцево-судинних ускладнень у бшьше шж трьох тисяч хворих вжом понад 65 роюв iз субклжчним ппотиреозом (СГ), але без СН [1]. Через 12 роюв спостереження СН розвинулася у 736 учасниюв дослщження, при цьому значно частше вона зу-стрiчалася у хворих iз початково високим рiвнем
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Свстратьсва Юл1я Володимир1вна, астрант кафедри внутршьо! медицини № 1, ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського», Майдан Вол1 1, м. Терношль, 46000, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Yuliia Yevstratieva, post-graduate student of the Department of Internal Medicine 1, State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil National Medical University'; Maidan Voli, 1, Ternopil, 46000, Ukraine; e-mail: [email protected] Full list of author information is available at the end of the article.
ТТГ (> 10 МО/л) порiвняно з особами з нормаль-ним або незначно пщвищеним рiвнем ТТГ (вщ-повщно 4,2 i 2,3 % на рж; р = 0,01). Хворi з рГв-нем ТТГ > 10 МО/л початково характеризувалися бГльш високою швидкiстю раннього трансмгтраль-ного кровотоку (80 i 72 см/с вщповвдно; р = 0,002). Через 5 роюв у пiдгрупi оаб iз високим рiвнем ТТГ вщзначалося збiльшення маси мiокарда лГво-го шлуночка. Важливо вiдзначити, що в разi менш вираженого пiдвищення рiвня ТТГ (вiд 4,5 до 9,9 МО/л) ризик розвитку СН був таким же, як в оаб iз нормальним вмiстом ТТГ.
Для ощнки прогностично! значущостi рiвня ТТГ в умовах СН обстежено 338 хворих на хрошчну СН i СГ. У дослiдженнi було показано, що навГть незна-чне пГдвищення вмiсту ТТГ у сироватцi кровi хворих асоцiювалося з несприятливим перебГгом хрошчно! СН [2].
На особливу увагу клiнiцистiв заслуговуе той факт, що тиреощш гормони задiянi в синтезГ маркера наявностi i тяжкостi перебiгу хрошчно! СН — Ntpro-BNP. Так, гiпотиреозу притаманне знижен-ня рiвня Ntpro-BNP, а гшертиреозу — пiдвищення концентраци Ntpro-BNP у сироватщ кровi хворих. Терапя левотироксином супроводжуеться пщви-щенням вмГсту Ntpro-BNP у хворих на хронГчну СН, тому оцшювати рiвень Ntpro-BNP доцГльно в станi еутиреозу [3].
Вщомо, що манiфестний гiпотиреоз характери-зуеться розвитком негативних серцево-судинних г метаболiчних ефектГв, включаючи змГни лГпГдного профГлю, дисфункцГю мГокарда та ендотелГю, пору-шення гематологГчних показникГв. У той же час дан про наявшсть та вираженГсть аналогГчних зрушень при субклшГчному гГпотиреозГ залишаються супе-речливими [4—7]. Неоднозначш результати част-ково пояснюються неоднорГднГстю обстеженого контингенту за рГвнем ТТГ й Гншими показниками (вж, стать, наявнГсть супутньо! серцево-судинно! патологи та Гн.). При цьому основну увагу зверта-ють на показник ТТГ стосовно кардюваскулярних порушень. За результатами дослГджень, ризик ше-мГчно! хвороби серця при СГ зростае паралельно збГльшенню ТТГ (р < 0,001) незалежно вГд вжу, ста-тГ, вже наявних серцево-судинних розладГв [8]. Фак-тично вплив СГ на маркери серцево-судинного ри-зику може бути пропорцГйним ступеню пГдвищення ТТГ, зростаючи при прогресуванш СГ у манГфестну форму тирео!дно! недостатностГ [7]. До того ж вГд-мГнностГ вмГсту ТТГ всередиш референтного дГапа-зону можуть асоцговатися з певними метаболГчни-ми зрушеннями [9].
Взаемозв'язки м1ж рГвнем ТТГ Г метаболГчними розладами пГдтверджуються Г думкою експертГв, якГ рекомендують замГсну терапГю при рГвнГ ТТГ понад 10 мМО/л та ГндивГдуальний шдхщ у разГ менш ви-ражено! тирео!дно! недостатностГ [10—13]. Однак фактичний рГвень ТТГ, що асоцГюеться зГ збГльше-ним ризиком основних серцево-судинних порушень, залишаеться нез'ясованим.
Метою дослГдження було вивчення взаемо-зв'язкГв м1ж рГвнем ТТГ Г деякими маркерами сер-цево-судинного ризику при субклГнГчному гГпотиреозГ.
Матерiали та методи
В одномоментне поперечне дослГдження були включен 26 жшок репродуктивного вГку (вГд 32 до 47 роюв) Гз субклшГчним гГпотиреозом (група 1) Г 25 жшок без порушення функцГонального стану щитоподГбно! залози (ЩЗ) Г кардГально! патологи в анамнезГ (група 2). У всГх ж1нок оцГнювали наявнГсть факторГв Г маркерГв серцево-судинного ризику, раншх ознак ураження мГокарда Г певних станГв, потенцшно здатних зумовити бГльшу вираженГсть кардюваскулярних порушень.
Для порГвняння груп пащенток Гз нормальною функцГею ЩЗ та Гз СГ (групи 1 Г 2) був застосований ROC-аналiз для щентифжаци рГвшв ТТГ, асоцшо-ваних Гз найбгльшою ймовГрнГстю виявлення досль джуваних порушень.
ПотГм установлювали граничний рГвень ТТГ, зпдно з яким розподглили жшок на новГ групи (А Г Б). Факт виявлення виражених вщмшностей м1ж групами А Г Б порГвняно з групами 1 Г 2 розглядали як пГдтвердження прогностично! значущостГ вста-новленого рГвня ТТГ для виявлення серцево-су-динних порушень у молодих осГб Гз СГ без супутньо! кардГально! патологГ! в анамнезГ.
ДГагноз СК був установлений на основГ пГдвище-ного рГвня ТТГ Г нормальних показникГв вГльного тироксину.
КритерГями виключення були вузловий зоб, явний гГпотиреоз, субклГнГчний Г явний гГперти-реоз, артерГальна гГпертензГя, наявнГсть в анам-незГ вказГвок на будь-яю серцево-судиннГ за-хворювання, Гнша клГнГчно значуща соматична патологГя.
Групи 1 Г 2 не вщрГзнялися за вжом (39,2 ± 7,3 Г 38,4 ± 6,9 року, р = 0,46), шдексом маси тгла (1МТ) (27,3 ± 2,6 Г 25,8 ± 2,3 кг/м2, р = 0,57). У жшок першо! Г друго! груп не вщрГзнялися показники вГльного тироксину (14,2 ± 3,1 Г 14,3 ± 2,8 мкмоль/л, р = 0,78), однак рГвень ТТГ був вищим при СГ (7,29 ± 2,80 Г 2,14 ± 0,91 мМО/л вщповщно, р < 0,05).
ПГд час дослГдження вивчали показники, що пов'язанГ зГ станом серцево-судинно! системи Г мають вплив на !! функцГонування. Насамперед оцГнювали наявнГсть таких загальновизнаних факторГв серцево-судинного ризику, як дислшь демГ! й ожирГння. Хоча в дослГдження не включали жшок з АГ, були враховаш рГвень артерГаль-ного тиску (АТ) Г його можливГ ввдмшностГ вГд оптимального.
КрГм того, оцГнювали можливГсть розвитку ане-мГй. Хоча такий стан сам по собГ не розглядаеться як фактор чи маркер серцево-судинного ризику, негативний вплив анемГ! на стан мГокарда та пере-бГг вже наявно! кардГально! патологГ! е загально-визнаним.
Дiастолiчна дисфункцiя серця e доказом наяв-носп ураження мiокарда, а ii виявлення в молодих ж1нок i3 СГ без кардюлопчного анамнезу не ви-ключае початкових розладiв серця на xni мтмаль-но! тирео^дно! недостатносп. З аналогiчних позицiй оцiнювали ендотелiальну функцiю судин та ii по-рушення. Дiастолiчну функцiю серця дослщжували методом тканинного допплерiвського сканування на апарат Toshiba Aplio MX (Япошя).
Ендотелiальну функцiю оцiнювали ультразву-ковим методом за показником ендотелiйзалежноi вазодилатаци (ЕЗВД). Дослщження лiпiдного спектра мютило оцiнку загального холестерину (ЗХС), триглщервддв (ТГ), лшопротешв низько! i високо! щiльностi (ЛПНЩ i ЛПВЩ). Феритин визначали iмуноферментним методом, вмют сироваткового залiза — з використанням набору «БюТест».
При порiвняннi незалежних вибiрок викорис-товували метод Манна — Уйга для кiлькiсних i критерiй х2 — для яюсних показникiв. Побудова ROC-кривих застосовувалася для визначення порогового рiвня ТТГ, який прогнозуе виявлення серцево-судинних порушень. ROC-крива (англ. receiver operating characteristic, операцшна характеристика приймача) — графж, що дозволяе оцiнити яюсть бiнарноi класифжацп та вiдображаe ств-вiдношення м1ж часткою вiрних позитивних кла-сифiкацiй вiд загального числа позитивних класи-фiкацiй (англ. true positive rate — TPR) та часткою помилкових позитивних класифжацш вщ загального числа негативних класифжацш (англ. false positive rate — FPR) при змшних показниках порога визначального правила. При цьому TPR називають чутливютю (sensitivity) алгоритму класифжацп, а FPR визначають як 1-специфiчнiсть (1-specificity). Вiдповiдно специфiчнiстю (specificity) алгоритму класифжацп називають частку вiрних негативних класифжацш (true negative rate — TNR) вiд загального числа негативних класифжацш. 1нтерпре-тацiю ROC вщображае показник AUC (англ. area under ROC curve — площа тд ROC-кривою) — площа, обмежена ROC-кривою i вiссю частки помилкових позитивних класифжацш [14]. При штерпретацп результапв враховували показники площi пiд AUC, дiагностичноi специфiчностi i чут-ливость Вiдмiнностi вважалися статистично значу-щими при p < 0,05.
КлГнГчне дослГдження проводилось Гз дотриман-ням передбачених у таких випадках заходГв безпеки для здоров'я пащента, захисту його прав, людсько! гГдностГ та морально-етичних норм вГдповщно до принципГв Гельсшсько! декларацГ! прав людини, КонвенцГ! Ради бвропи про права людини Г бюме-дицини, вГдповГдних законГв Укра!ни; дозволу комГ-сГ! з бГоетики (протокол засГдання комГсГ! з питань етики при ТернопГльському нацГональному медич-ному унГверситетГ ГменГ 1.Я. Горбачевського № 4 вГд 23 квгтня 2019 року).
Результати
Результати порГвняльного аналГзу в двох групах обстежених жГнок наведенГ в табл. 1.
Як бачимо, у жГнок Гз СГ виявленГ статистично значущГ несприятливГ порушення в станГ серцево-судинно! системи. Насамперед це стосувалося по-казника ХС ЛПНЩ (р = 0,04). Хоча при цьому не було вГдзначено Гстотних мГжгрупових вГдмГнностей за рГвнем артерГального тиску та 1МТ.
Нами не встановлено рГзнищ в показниках ЕЗВД мж групами обстежених жшок. Однак при СГ вгд-значалися вГрогГдно нижчГ рГвнГ феритину, що про-гнозуе бГльший ризик анемГй, в тому числГ залГзоде-фГцитних.
Для бгльш детального вивчення взаемозв'язкГв м1ж концентрацГею ТТГ Г показниками серцево-судинного ризику у хворих на СГ був застосований ROC-аналiз. Визначали «пороги вщсжання» ТТГ Гз точки зору ймовГрностГ розвитку дислГпГдемГй, ане-мГй, дисфункцГ! серця Г судин та ш. Фактично побу-дова характеристичних кривих мала на метГ виявити той дГапазон рГвшв ТТГ, при яких у хворих на СГ можуть виникати серцево-судинш розлади або асо-цГйованГ до них стани. При побудовГ ROC-моделей, що стосуються взаемозв'язку м1ж ТТГ Г розвитком порушень дГастолГчно! функцГ! серця, були отрима-нГ характеристичнГ кривГ, якГ не перетинали конт-рольну дГагональ, забезпечували чутливГсть Г специ-фГчнГсть > 50 %, площу пГд кривою > 0,6 (принаймш задовГльну якГсть моделГ) при рГвнГ статистично! значущостГ р < 0,05.
На рис. 1 видно, що рГвень ТТГ > 4,67 мМО/л прогнозував розвиток дГастолГчно! дисфункцГ! лГ-вого та/або правого шлуночкГв Гз чутливГстю 70,6 (49,8; 89,1) % Г специфГчшстю 69,3 (53,2; 80,6) %
Таблиця 1. Показники для пор'1вняльного анал'зу в обстежених жшок
Показник Група 1 (n = 26) Група 2 (n = 25) Р
ЗХС, ммоль/л 5,65 ± 0,82 5,17 ± 0,78 0,17
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,95 ± 0,14 3,16 ± 0,09 0,04
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,37 ± 0,36 1,23 ± 0,27 0,34
ТГ, ммоль/л 1,32 ± 0,29 1,17 ± 0,23 0,28
ЕЗВД, % 12,3 ± 7,1 14,5 ± 8,1 0,92
ГемоглобЫ, г/л 118,3 ± 14,7 124,2 ± 15,2 0,24
Залiзо, ммоль/л 13,1 ± 4,2 13,9 ± 4,6 0,37
Феритин, мкг/л 13,7 (9,5; 34,5) 32,0 (11,0; 45,0) 0,025
Анемiя, абс. (%) 8 (30,7) 1 (4,0) 0,02
TSH
о
1— f
- j—1
r
J
1 ; i i , , , , , , i ; i г
20 40 60
100 — специфiчнiсть
80
100
Рисунок 1. Характеристичн крив/
для концентрацй' тТг i наявност дiастолiчноl дисфункцп л'/вого Уабо правого шлуночюв
(Аис 0,672 (0,561; 0,787), р = 0,032). Аналопчно значення ТТГ > 4,8 мМО/л вказувало на можли-вють виявлення сегментарних порушень релаксаци з чутливютю 61,9 (46,2; 77,7) % i специфiчнiстю 73,1 (42,9; 91,0) % (Аис 0,680 (0,543; 0,831), р = 0,042). Крiм того, були модет, якi забезпечували прийнят-нi показники чутливостi, специфiчностi i площi пiд кривою, однак без належного рiвня статистично! значущостi. Так, концентрацiя ТТГ > 5,35 мМО/л асощювалася з наявнiстю анемп (чутливють — 53,8 (38,7; 69,1) %; специфiчнiсть — 54,6 (44,1; 65,4) %; Аис 0,601 (0,514; 0,668), р = 0,062).
Iншi побудоваш моделi характеризувалися мен-шою статистично! значущютю, хоча в окремих випадках показники чутливосп, специфiчностi i площi пiд кривою залишалися доволi високими. Наприклад, рiвень ТТГ > 5,95 мМО/л прогнозував наявнiсть 1МТ понад 30 кг/м2 з чутливiстю 52,4 %, специфiчнiстю 75,1 %, Аис 0,610 i р = 0,082. ТТГ > 5,9 мМО/л вказував на рiвень АТ, що перевищу-вав оптимальний (> 120/80 мм рт.ст.), iз чутливiстю 50,6 %, специфiчнiстю 69,2 %, Аис 0,603 i р = 0,36. Порогових рiвнiв ТТГ для порушень ЕЗВД i пара-метрiв лiпiдного спектра отримати не вдалося (Аис < 0,6 при р > 0,05).
Обговорення
Зпдно з отриманими даними при СГ виявлеш статистично значущi несприятливi порушення в станi серцево-судинно! системи, якi, однак, належать до обмеженого числа дослщжуваних показни-кiв. Так, хоча загалом лшщний профiль при СГ ви-глядав менш сприятливо, н1ж у контрольнш групi, статистично значущi вiдмiнностi виявлялися лише
стосовно одного, хоча i дуже важливого показника (ХС ЛПНЩ, р = 0,04). Аналог1чно не було вщзна-чено 1стотних м1жгрупових вщмшностей за р1внем артер1ального тиску та 1МТ.
Потенц1йно СГ може сприяти розвитку ендоте-л1ально! дисфункцп, в тому числ1 за рахунок дис-л1п1дем1й та !х негативного впливу на артер1альну ст1нку. Однак показник ЕЗВД був лише незначно нижчим при СГ, н1ж у контрол1 (p = 092). У той же час при СГ вщзначалися в1ропдно нижч1 показники феритину, що прогнозуе б1льший ризик анемш, в тому числ1 зал1зодеф1цитних.
Отже, пащентки репродуктивного в1ку 1з СГ без кардюлопчного анамнезу та АГ можуть демонстру-вати деяк1 серцево-судинш порушення, однак !х ви-раженють м1н1мальна i вони належать до окремих параметр1в.
У проведеному дослщженш не вдалося отримати порогових рiвнiв ТТГ для порушень ЕЗВД i па-раметрiв лiпiдного спектра. Однак це не виключае юнування певних взаемозв'язкiв м1ж СГ i станом лiпiдного обмiну й ендотелiально! функцп. Наприклад, вираженого порогу ТТГ для явно! гшер-триглщеридемп виявлено не було (AUC 0,580), але високонормальний i/або пiдвищений рiвень мiг бути прогнозований при ТТГ > 4,8 мМО/л з чут-ливiстю 69,3 %, специфiчнiстю 56,1 %, AUC 0,620 i р = 0,063.
Пдсумовуючи результати ROC-аналiзу, можна зробити висновок, що початковi змiни показни-кiв, якi вщображають, асоцiюються або посилюють серцево-судинний ризик, виникають при значен-нях ТТГ у дiапазонi 4,6—5,9 мМО/л (у середньому 5,45 мМО/л).
Ураховуючи, що дотепер немае достатньо! до-казово! бази для визначення верхньонормального рiвня ТТГ iз можливим його впливом на серцево-судинну i загальну смертшсть, назрiла необхiднiсть проведення великих дослщжень, присвячених проблемам терапп субклiнiчного гiпотиреозу [15, 16]. Однак на сьогодш неможливо не враховувати факт гшотиреозу вже на його субклжчнш стадп, про-гнозуючи ризик розвитку серцево-судинних захво-рювань.
Висновки
Жшки репродуктивного вжу iз субклiнiчним ri-потиреозом, в яких вiдсутнiй кардiальний анамнез, бшьшою мiрою схильнi до розвитку дислшщемш, дiастолiчно! та ендотелiально! дисфункцiй, анемiй i порушень обмшу залiза.
Початковi прояви цих порушень частше виникають при значеннях ТТГ у дiапазонi 4,6—5,9 мМО/л. Рiвень ТТГ понад 5,45 мМО/л може розглядатися як предиктор розвитку асоцшованих iз СГ кардювас-кулярних розладiв.
Конфлiкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штереав та власно! фшансово! за-щкавленосп при пiдготовцi дано! статтi.
0
References
1. Iacoviello M, Guida P, Guastamacchia E, et al. Prognostic role of .sub-clinical hypothyroidism in chronic heart failure outpatients. Curr Pharm Des. 2008; 14(26):2686-92. doi: 10.2174/138161208786264142.
2. Biondi B, Cappola AR, Cooper DS. Subclinical Hypothyroidism: A Review. JAMA. 2019 Jul 9;322(2): 153-160. doi: 10.1001/ jama.2019.9052.
3. Ozmen B, Ozmen D, Parildar Z, Mutaf I, Bayindir O. Serum N-terminal-pro-B-type natriuretic peptide (NT-pro-BNP) levels in hyperthyroidism and hypothyroidism. Endocr Res. 2007;32(1-2):1-8. doi: 10.1080/07435800701670047.
4. Biondi B. Natural history, diagnosis and management of sub-clinical thyroid dysfunction. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2012Aug;26(4):431-46. doi: 10.1016/j.beem.2011.12.004.
5. Brenta G, Vaisman M, Sgarbi JA, et al. Clinical practice guidelines for the management of hypothyroidism. Arq Bras Endocrinol Metabol. 2013 Jun;57(4):265-91. doi: 10.1590/s0004-27302013000400003.
6. CooperDS, Biondi B. Subclinical thyroid disease. Lancet. 2012 Mar 24;379(9821):1142-54. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60276-6.
7. Duntas LH, Wartofsky L. Cardiovascular risk and subclinical hypothyroidism: focus on lipids and new emerging risk factors. What is the evidence? Thyroid. 2007 Nov;17(11):1075-84. doi: 10.1089/ thy.2007.0116.
8. Rodondi N, den Elzen WP, Bauer DC, et al. Subclinical hy-pothyroidism and the risk of coronary heart disease and mortality. JAMA. 2010Sep 22;304(12):1365-74. doi: 10.1001/jama.2010.1361.
9. Sviridonova MA, Fadeyev VV, Sych YP, Melnichenko GA. Clinical significance of TSH circadian variability in pa-
tients with hypothyroidism. Endocr Res. 2013;38(1):24-31. doi: 10.3109/07435800.2012.710696.
10. Garber JR, Cobin RH, Gharib H, et al. Clinical Practice Guidelines for Hypothyroidism in Adults: Co-sponsored by the American Association of Clinical Endocrinologists and the American Thyroid Association. EndocrPract. 2012 Nov-Dec;18(6):988-1028. doi: 10.4158/EP12280.GL.
11. Mariotti S, Zoncu S, Pigliaru F, et al. Cardiac effects of L-thyroxine administration in borderline hypothyroidism. Int J Cardiol. 2008May 23;126(2):190-5. doi: 10.1016/j.ijcard.2007.03.130.
12. Pearce SH, Brabant G, Duntas LH, et al. 2013 ETA Guideline: Management of Subclinical Hypothyroidism. Eur Thyroid J. 2013 Dec;2(4):215-28. doi: 10.1159/000356507.
13. Razvi S, Weaver JU, Butler TJ, Pearce SH. Levothyrox-ine treatment of subclinical hypothyroidism, fatal and nonfatal cardiovascular events, and mortality. Arch Intern Med. 2012 May 28;172(10):811-7. doi: 10.1001/archinternmed.2012.1159.
14. Hilgers RA. Distribution-free confidence bounds for ROC curves. Methods Inf Med. 1991 Apr;30(2):96-101.
15. Virgini V, Collet TH, Christ E, Aujesky D, Rodondi N. Should we screen and treat subclinical hypothyroidism? Rev Med Suisse. 2012Mar 7;8(331):501-2, 504-6. (in French).
16. Weiss IA, Bloomgarden N, Frishman WH. Subclinical hy-pothyroidism and cardiovascular risk: recommendations for treatment. Cardiol Rev. 2011 Nov-Dec; 19(6):291-9. doi: 10.1097/ CRD.0b013e318227df87.
OTpuMaHo/Reeeived 28.08.2019 Pe^H30ßaH0/Revised 26.09.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 05.11.2019 ■
Information about authors
N.V. Pasyechko, MD, PhD, Professor, Head of the Department of internal medicine 1, I. Horbachevskyi Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine; e-mail: [email protected]; ÖRCID:https://orcid.org/0000-0002-2081-4269
Yuliia Yevstratieva, post-graduate student of the Department of Internal Medicine 1, State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil National Medical University'; Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: [email protected]; ÖRCID iD: https://orcid.org/0000-0001-7227-9870
Пасечко Н.В.1, Евстратьева Ю.В.1,2
1Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского, г. Тернополь, Украина
2КП «Хмельницкий городской лечебно-диагностический центр», г. Хмельницкий, Украина
Особенности взаимосвязей между содержанием тиреотропного гормона и некоторыми маркерами сердечно-сосудистого риска при субклиническом гипотиреозе
Резюме. Введение. Гипотиреоз, в том числе субклинический, ассоциируется с повышением риска развития хронической сердечной недостаточности. Согласно данным исследования Cardiovascular Health Study, повышенный уровень тиреотропного гормона (ТТГ) можно рассматривать как фактор риска развития сердечной недостаточности. Цель исследования — изучение взаимосвязей между уровнем ТТГ и наличием сердечно-сосудистых нарушений у пациенток с субклиническим гипотиреозом. Материалы и методы. В одномоментное поперечное исследование были включены 26 женщин репродуктивного возраста (от 32 до 47 лет) с субклиническим гипотиреозом (группа 1) и 25 женщин без нарушения функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ) и кардиальной патологии в анамнезе (группа 2). У всех женщин оценивали наличие факторов и маркеров сердечно-сосудистого риска, ранних признаков поражения миокарда. Для сравнения групп пациенток с нормальной функцией ЩЖ и с субклиническим гипотиреозом (группы 1 и 2) был применен ROC-анализ для иден-
тификации уровней ТТГ, ассоциированных с наибольшей вероятностью обнаружения исследуемых нарушений. Результаты. По данным ROC-анализа, уровень ТТГ > 4,67 мМЕ/л прогнозировал развитие диастолической дисфункции левого и/или правого желудочков с чувствительностью 70,6 (49,8; 89,1) % и специфичностью 69,3 (53,2; 80,6) % (АиС 0,672 (0,561; 0,787), р = 0,032). Аналогично значение ТТГ >4,8 мМЕ/л указывало на возможность выявления сегментарных нарушений релаксации с чувствительностью 61,9 (46,2; 77,7) % и специфичностью 73,1 (42,9; 91,0) % (АиС 0,680 (0,543; 0,831), р = 0,042). Выводы. Начальные проявления сердечно-сосудистых нарушений чаще возникают при значениях ТТГ в диапазоне 4,6—5,9 мМЕ/л. Уровень ТТГ более 5,45 мМЕ/л может рассматриваться как предиктор развития ассоциированных с субклиническим гипотиреозом кардиоваскулярных расстройств. Ключевые слова: субклинический гипотиреоз; тирео-тропный гормон; ROC-анализ; сердечно-сосудистые нарушения
N.V. Pasiechko1, Yu.V. Yevstratieva12
1State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil National Medical University", Ternopil, Ukraine 2Khmelnytskyi City Medical and Diagnostic Centre, Khmelnytskyi, Ukraine
Features of the relationship between thyroid-stimulating hormone values and some markers of cardiovascular risk in subclinical hypothyroidism
Abstract. Background. Hypothyroidism, including subclinical one, is associated with an increased risk of chronic heart failure. According to the Cardiovascular Health Study, an increased level of thyroid-stimulating hormone (TSH) can be considered as a risk factor for heart failure. The purpose of the study was to investigate the relationship between TSH levels and the presence of cardiovascular disorders in female patients with subclinical hypothyroidism. Materials and methods. Twenty-six women of reproductive age (32 to 47 years old) with subclinical hypothyroidism (group 1) and 25 women without a history of thyroid dysfunction and cardiac pathology (group 2) were included in a cross-sectional study. In all patients, the presence of factors and markers of cardiovascular risk, early signs of myocardial damage were evaluated. To compare groups of patients with normal thyroid function and with subclinical hypothyroidism (groups 1 and 2), the receiver operating characteristic (ROC) analysis was used to identify
the TSH levels associated with the highest likelihood of detecting abnormalities. Results. According to the ROC analysis, TSH level > 4.67 mlU/l predicted the development of diastolic dysfunction of the left and/or right ventricle with sensitivity of 70.6 (49.8; 89.1) % and specificity of 69.3 (53.2; 80.6) % (area under the ROC curve (AUC) 0.672 (0.561; 0.787); p = 0.032). Similarly, TSH value of > 4.8 mlU/l indicated the possibility of detecting segmental relaxation disorders with sensitivity of 61.9 (46.2; 77.7) % and specificity of 73.1 (42.9; 91.0) % (AUC 0.680 (0.543; 0.831); p = 0.042). Conclusions. Initial manifestations of cardiovascular disorders more often occur with TSH values in the range of 4.6-5.9 mlU/l. TSH level of more than 5.45 mlU/l can be considered as a predictor of the development of cardiovascular disorders associated with sub-clinical hypothyroidism.
Keywords: subclinical hypothyroidism; thyroid-stimulating hormone; ROC analysis; cardiovascular disorders
