CC BY
23
CD ■ Fl ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International Journal of endocrinology
УДК 616.379-008.64: 616.12-008.33-072: 611.018.74-008.6 DOI: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130556
Перцева Н.О., Чуб Д.1.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
Особливост добового профшю opTepi^bHoro тиску у хворих на цукровий дюбет залежно вiд eндoтeлiальнoí дисфункцiT
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(2):131-137. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130556
Резюме. Актуальнють. Цукровий дабет (ЦД) — захворювання, що супроводжуеться оксидативним стресом, хрон'чним неспециф'чним запаленням, пошкодженням судинно)' стнки, ендотел'альною дисфунк-ц)ею. Особливстю перебгу артер'ально)' ппертензП у хворих на ЦД е бльш ранне формування д1абетично) хвороби нирок (ДХН). Сьогоднi з^йснюеться пошук маркерiв ендотел'ально)' дисфункцИ, що дозволять виявляти ДХН на ран^х стад'ях, коли зм'ми в нирках потен^йно обороти:. Метою роботи було дослдити показники добового профлю артер:ального тиску у хворих на ЦД та визначити )х взаемозв'язки з показни-ками швидкостi клубочково)' ф'тьтрац'п й ендотел'ально)' функцi) за р:внем показниюв TGF-^1 (transforming growth factor beta-1 — трансформуючий фактор росту бета-1) та VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule 1 — васкулярна молекула судинно)'адгезп 1). Матер'али та методи. Удосл:дження включенi 124 хворi на ЦД, :з них 66 па^ентв :з ЦД 1-го типу, 58 — :з ЦД 2-го типу. Результати. Р':вн': показниюв ендотел'ально)' функцй' TGF-e1 та VCAM-1 у хворих на ЦД 1-го та 2-го титв юльюсно залежали вщ показника швидкост клубочково)'фльтрацп. Мжпоказниками ендотел'ально)'функцИ TGF-^1, VCAM-1 та показниками добового монторування артер'!ального тиску виявлен сильн та середньо) сили кореляцйн зв'язки, у зв'язку з чим комплекс показниюв добового монторування артер'!ального тиску та наявнсть ендотел'ально)' дисфункцп можна вважати ранами ознаками прогресування ДХН. Висновки. Для добового профлю артер'1ального тиску у хворих на ЦД на раннiх сталях д 'абетично)' нефропатИ характерне в '1ропдне порушення циркадних ритм:в. Недостатне н 'чне зниження артер'!ального тиску у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу характеризуе на-явнсть прогресування д)абетично)' нефропати за показниками добового iндексу артер'!ального тиску. Ключовi слова: д'абетична хвороба нирок; маркери ендотел'ально)' дисфункцп; швидксть клубочково) фтьтрацП; добове монторування артер '!ального тиску
Робота е фрагментом науково-до^дницьког роботи кафедри ендокринологи «Особливостi коморбiдних статв при ендокринних захворюваннях», державний реестрацшний номер 0116 U004964. Шифр 1Н 02.16.
Вступ
Сьогодт цукровий дiабет (ЦД) розглядаеться як захворювання, що супроводжуеться оксидативним стресом, хротчним неспецифiчним запаленням, пошкодженням судинно! стшки, ендотелiальною дис-функщею (ЕД). ЦД найчастше супроводжуеться наявшстю артерiальноl гшертензи (АГ), що поясню-
еться спльними патогенетичними мехашзмами роз-витку — шсулшорезистентшстю (IP) i пов'язаною з нею гiперiнсулiнемieю. Сполучною ланкою мiж IP i кардюваскулярними захворюваннями розглядаеться ЕД [1]. Особливютю перебяу АГ у хворих на ЦД е бшьш ранне формування даабетично! хвороби нирок (ДХН) — невщ'емного компонента кардюренального континууму, що визначае взаемозалежнють патоло-пчних процемв серцево-судинно! системи i нирок [2].
Сьогодш золотим стандартом дiагностики дiа-бетично! нефропати (ДН) е визначення альбум^рп (АУ). Проте почата^ струкгурш i функцюнальш
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Чуб Дар'я 1гс^вна, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (093) 181-78-01.
For correspondence: Daria Chub, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38 (093) 181-78-01.
порушення, що розвиваються задовго до прояв1в АУ, залишаються невизначеними. Вгдомо, що поява АУ свщчить про наявнiсть склерозу 20—25 % нефрошв, а прогресування до стадГi протешурп — про втрату в1д 50 до 70 % клубочк1в нирок [3]. Таю змши свiдчать про необоротне ураження нирок, коли ефективнiсть терапГi вкрай обмежена, i прогресивне зниження фшьтрацшно! функцГ! стае неминучим. Доклiнiчна дiагностика ДН, а отже, можлив1сть призначення патогенетично! терапГi та упов1льнення прогресування патологи нирок залишаються надзвичайно актуальною проблемою. Сьогодш ведеться пошук маркер!в ЕД, що дозволять виявляти ДН на раннiх стадiях, коли змши в нирках потенцшно оборотнг
TGF-Pj (transforming growth factor beta-1 — транс-формуючий фактор росту бета-1) розглядаеться як один Гз ключових медiаторiв пошкодження нирок. У дослщженнях доведено, що TGF-P1 е важливим мед1атором у розвитку хрошчних захворювань нирок, якг характеризуются накопиченням компо-нент1в позакл1тинного матриксу (ПКМ) у клубочках (гломерулярний ф1броз, гломерулосклероз) та труб-частому шгерстици (тубуло1нтерстиц1йний ф1броз) [4, 5]. Гломерулосклероз — основна причина зниження швидкосп клубочково! фшьтрацп (ШКФ), i вс1 три основн1 типи клубочкових кл1тин (подоцити або в1сцеральн1 ештел1альш кл1тини, мезанг1альн1 й ендотел1альн1 клгтини) беруть участь у ф1брогенному процесс Д1я TGF-pi обумовлена подоцитопен1ею, спричиненою апоптозом подоцит1в та ЗСх вщшаруван-ням вГд основи клубочково! мембрани, ппертроф1ею мезанг1альних кл1тин, еп1тел1ально-мезенх1мальною трансформащею з утворенням гломерулярних мю-ф1бробласт1в, якг е основним джерелом ПКМ.
VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule 1 — вас-кулярна молекула судинно! адгезГi 1) опосередко-вуе адгезго циркулюючих лейкоцит1в (не належать до нейтрофшв), моноцит1в, еозиноф1л1в, базофшв до ендотел1ю з подальшою трансендотел1альною м1грац1ею. ЕД — один Гз найперших етап1в атеро-генезу, а VCAM-1 розглядаеться як раннш маркер розвитку атеросклерозу [6]. На думку S. Blankenberg i сп1вавт., VCAM-1 — в1рогщний показник високого ризику смертност1 в1д серцево-судинних захворювань [7]. Пдвищений р1вень VCAM-1 асощюеться не т1льки з коронарним атеросклерозом, а й з поши-реним атеросклеротичним ураженням судин. Доведено, що тдвищений р1вень VCAM-1 належить до предиктор1в розвитку хрошчно! нирково! недостат-ност1 у хворих на ЦД 1-го типу [8]. Розвиток хрошчно! нирково! недостатност1 передбачае наявшсть та прогресування АГ. Зггдно з багатоцентровими до-слгдженнями устшний контроль АТ на р1вн1, що не перевищуе 130/80 мм рт.ст., дозволяе уникнути швидкого прогресування судинних ускладнень ЦД i продовжити життя пащента.
Отже, необхщшсть вивчення зм1н показниюв до-бового мон1торингу артер1ального тиску (ДМАТ) у хворих на ЦД залежно в1д вираженост1 ЕД обумовлена можливютю виявлення !х т1сного взаемозв'язку та використанням як предиктор1в прогресування ДХН.
Мета роботи: досл1дити показники добового профГлю артер1ального тиску у хворих на цукровий д1абет та визначити !х взаемозв'язки з показниками швидкост1 клубочково! фгльтрацГ! та ендотел1ально! функцГ!.
Матерiали та методи
У досл1дження включено 124 хвор1 на ЦД, Гз них 66 хворих на ЦД 1-го типу, 58 — на ЦД 2-го типу. Наб1р проводили в ендокринолопчному вщдГлен-ш ВСП «Клшжа медично! академГ!» (м. Дншро) у 2016—2017 рр. Серед хворих було 68 жГнок i 56 чо-лов1к1в в1ком в1д 18 до 64 (33,0 ± 5,6) рок1в. Анамнез ЦД — вгд 3,5 до 25 (12,0 ± 6,3) рок1в. Хворг були розподГлеш на три групи залежно в1д ШКФ: група 1 — ШКФ 90 мл/хв/1,73 м2 та вище; гру-па 2 — ШКФ 89-60 мл/хв/1,73 м2; група 3 — ШКФ 59-45 мл/хв/1,73 м2. У кожнш груп1 видГлено двг п1дгрупи: п1дгрупа 1 — хвор1 на ЦД 1-го типу, шд-група 2 — хвор1 на ЦД 2-го типу. Групу контролю становили 20 практично здорових ос1б, як1 Гстотно не в1др1знялися за в1ковими i статевими характеристиками в1д хворих груп дослщження, що дозволило коректно !х пор1внювати за Гншими параметрами.
Кл1н1ко-лабораторне дослщження включало: визначення р1вня креатин1ну в сироватщ кров1 за допомогою набору «СпайнЛаб» (Укра!на), ШКФ розраховували за формулою CKD-EPI. Ендотел1-альну функщю визначали за показниками TGF-Pj та VCAM-1 на баз1 д1агностичного центру ТОВ «Аптеки медично! академГ!» (м. Дншро) за допомогою набор1в реактив1в виробництва Bender Medsystems та BCM Diagnostics.
ДМАТ здшснювали за допомогою портативного автоматичного монгтора «ВАТ41-2» (Укра!на). До-сл1дження починалося о 10-й годит ранку i закш-чувалося через добу, АТ вим1рювали з 10-i до 23-i години i з 7-i до 10-i години наступного дня кожнг 15 хвилин, а з 23-i до 7-i години — кожш 30 хв. Для анал1зу добового профГлю АТ використовували показники: середш значення систол1чного (САТ) i д1а-стол1чного АТ (ДАТ) за 24 години, за день i шч; для к1льк1сного визначення навантаження тиском — ш-декси часу САТ (1Ч г1перСАТ, 1Ч г1поСАТ), i ДАТ (1Ч г1перДАТ, 1Ч ппоДАТ); добовий Гндекс АТ (Д1АТ) (в1дсоткове в1дношення р1зниц1 середнього АТ вдень i вноч1 до середнього АТ вдень). При роз-рахунку добового шдексу використовували шдив1-дуальн1 часов1 рамки «день — н1ч». При розрахунку показник1в навантаження тиском за верхню межу норми в денний час брали 140/90 мм рт.ст., у н1ч-ний — 120/80 мм рт.ст.
Дослщження проводили вщповщно до етичних принцитв Гельсшсько! декларацГ! з дозволу комюп з бюетики ДЗ «Дн1пропетровська медична академгя МОЗ Укра!ни».
Статистичну обробку результат1в здшснювали за допомогою Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT) Гз програмною надбудовою AtteStat та програм-ного продукту Statistica 6.1 (StatSoft Inc., сершний
№ AGAR909E415822FA). Для описания вибiрково-го ненормального розподтення кiлькiсиих озиак використовували медiаиу (Ме) й штерквартиль-ний розмах (25 %; 75 %); для аналiзу взаeмозв'язкiв мж рiзиими ознаками — кореляцiйиий ан^з iз розрахунком коефiцieитiв рангово! кореля-Ц11 Спiрмеиа (р). Коефiцieит кореляцп в дiапазо-иi 0,7 < |р| < 1 вказував на сильний кореляцiйиий зв'язок; 0,3 < |р| < 0,7 — на зв'язок середньо! сили;
0 < |р| < 0,3 — на слабкий кореляцiйиий зв'язок [9].
Результати
Хворi ус1х груп дослiджеиия порiвняно з групою контролю мали вiрогiдио (р < 0,05) вищi показники рiвиiв бiлкiв TGF-P1 та ^АМ-1, що свщчить про иаявиiсть у них дисфункцп еидотелiю. Результати дослщження стану показиикiв ЕД у хворих груп до-слщження залежно вщ ШКФ иаведеиi в табл. 1.
У вах групах дослiджеиия TGF-P1 та VCAM-1 були вищими в середньому в 1,3 та 1,21 раза вщ-повщно в тдгрупах ЦД 2-го типу, що свщчить про бiльш виражену дисфуикцiю ендотелш в цих хворих. Кшьюсно TGF-P1 та VCAM-1 збiльшувались при зниженш ШКФ незалежно вiд типу ЦД. Так, у пщгруш з ЦД 1-го типу TGF-P1 був вищим на 57,0 % у другш групi i на 78,7 % — у третш груш порiвня-но з групою 1. У шд1рут ЦД 2-го типу TGF-P1 у другiй групi був вищим на 30 % i на 64,2 % — у третш груш порiвняно з групою 1. У потрут ЦД 1-го типу VCAM-1 у другш груш був вищим на 16,2 %
1 на 46,2 % — у третш груш порiвняно з групою 1. У потрут ЦД 2-го типу VCAM-1 у другш груш був вищим на 18,3 % i на 47,4 % — у третш груш порiв-няно з групою 1. Доведено, що розб1жносп в групах дослщження за показниками TGF-P1 (р1-2 = 0,001;
p1-3 < 0,001) та VCAM-1 (p1-2 = 0,001; p1-3 < 0,001) статистично значущь Визначено, що показники TGF-Pj та VCAM-1 корелюють i3 ШКФ оберне-ним сильним кореляцiйним зв'язком (р = —0,56, p < 0,001, та р = —0,51, p < 0,001 вщповщно).
Таким чином визначено, що стан ЕД за показниками piBmB бшюв TGF-Pj та VCAM-1 змiнюeться залежно вщ ШКФ. Чим нижча ШКФ, тим вищими стають показники TGF-pt та VCAM-1, що свщчить про прогресування дисфункцп ендотелго.
Результати ДМАТ у групах дослщження наведено в табл. 2.
Як видно з даних, наведених у табл. 2, у першш групi хворих визначеш такi особливостi щодо по-казниюв ДМАТ. У пiдгрупi хворих на ЦД 1-го типу не виявлено хворих з АГ за показниками середнього САТ та середнього ДАТ. Також за показником Д1АТ визначено, що 28,0 % хворих ще"! шдгрупи були з over-dipper типом добового ритму АТ, 9,5 % — з non-dipper, 62,5 % — з dipper. У потрут ЦД 2-го типу в 38,8 % хворих виявлена АГ за показником добового шдексу АТ: 33,0 % пащенпв були з non-dipper типом добового ритму АТ, 16,0 % — з night-piker, 51,0 % — з dipper. У зв'язку з цим вiрогiднi вщмшносп м1ж тдгрупами групи 1 були виявлет за показниками: максимального САТ (p < 0,001); максимального ДАТ (p < 0,001); 1Ч гшерСАТ вдень (p < 0,001); 1Ч гшоСАТ вночi (p < 0,001). Бшьш вираженi змiни циркадного ритму та наявнiсть АГ у хворих iз ЦД 2-го типу ще на етат нормально! або пщвищено! ШКФ можна пояснити сукупшстю факторiв гше-ршсулшемп, 1Р та атеросклеротичного ураження судин, якi потенцгоють дiю один одного та призво-дять до бiльш ранньо! порiвняно з хворими на ЦД 1-го типу появи АГ.
Таблиця 1. Показники ендотел'шльноi дисфункцп хворих на ЦД 1-го та 2-го типв залежно
вщ швидкосл клубочково/ ф'тьтрацп
Показники Me (25 %; 75 %) ЦД 1-го типу ЦД 2-го типу р Група контролю p
Група 1 (ШКФ > 90 мл/хв/1,73 м2)
TGF-ß1, нг/мл 16332,34 (13422,76; 18015,52) 28934,6 (17118,26; 39332,34) 0,003 9526,572 (5726,05; 11557,6) p1_2 = 0,001; p1_3 < 0,001
VCAM-1, пг/мл 674,54 (539,97; 764,75) 811,75 (740,45; 901,92) 0,004 551,2272 (493,914; 717,593) p1-2 = 0,001; p1_3 < 0,001
Група 2 (ШКФ 89-60 мл/хв/1,73 м2)
TGF-ß1, нг/мл 37998,89 (29927,94; 39147,93) 41633,59 (39664,41; 48309,88) < 0,001 9526,572 (5726,05; 11557,6) p1-2 = 0,001; p1_3 < 0,001
VCAM-1, пг/мл 805,04 (698,73; 982,51) 993,6223 (796,69; 1213,26) < 0,001 551,2272 (493,914 717,593) p1-2 = 0,001; p13 < 0,001
Група 3 (ШКФ 59-45 мл/хв/1,73 м2)
TGF-ß1, нг/мл 76838,11 (61207,08; 82426,8) 80840,4 (71987,8; 87414,63) < 0,001 9526,572 (5726,05; 11557,6) p1-2 = 0,001; p1_3 < 0,001
VCAM-1, пг/мл 1255,708 (966,53; 1520,31) 1544,27 (1201,13; 1865,97) < 0,001 551,2272 (493,914; 717,593) p1-2 = 0,001; p1-3 < 0,001
Примтки: р — розб'жност м'ж тдгрупами з р 'зним типом ЦД за критер'!ем Манна — Упн'г, p12 — м'ж пд-групою ЦД 1-го типу i групою контролю; p13 — MiM пдгрупою ЦД 2-го типу i групою контролю.
Показники Me (25 %; 75 %) Група 1 (ШКФ > 90 мл/хв/1,73 м2) Група 2 (ШКФ 89-60 мл/хв/1,73 м2) Група 3 (ШКФ 59-45 мл/хв/1,73 м2) Пор1вняння м1ж групами
ЦД 1-го типу ЦД 2-го типу Р ЦД 1-го типу ЦД 2-го типу Р ЦД 1-го типу ЦД 2-го типу Р
Середнм CAT, мм рт.ст. 124 (122; 130) 134 (124; 144) 0,005 126 (122; 136) 137,5 (128; 147) 0,001 143 (137; 147) 146 (140; 154) 0,15 Р >0,05; р,_3< 0,001; р2_3< 0,001
Середнм ДАТ, мм рт.ст. 78 (75; 84) 80,5 (72; 86) 0,693 82 (78; 86) 87,5 (83; 93) 0,003 89,5 (86; 95) 92,5 (88; 97) 0,192 Pl_2= 0,015; р,_3< 0,001; р2_3= 0,001
Максимальний CAT, мм рт.ст. 135 (133; 141) 159,5 (151; 168) < 0,001 142 (137; 146) 162 (154; 169) < 0,001 165,5 (157; 182) 171 (158; 183) 0,634 Р >0,05; р13< 0,001; р2_3< 0,001
Максимальний ДАТ, мм рт.ст. 90 (87; 92) 96 (94; 99) < 0,001 92 (88; 96) 101 (97; 104) < 0,001 102 (98; 111) 102 (98; 112) 0,86 Pi-2> 0,05; р,_3< 0,001; р2_3< 0,001
14 rinepCAT вдень, % 0 (0; 4) 14,55 (2,7; 22,69) < 0,001 5 (0; 12,4) 33,7 (13,48; 52,7) < 0,001 33,45 (24; 38,4) 36,9 (33,2; 54) 0,112 р,_2= 0,009; р,_3< 0,001; р2 3< 0,001
14 п пер ДАТ вдень, % 1,2 (0; 5) 4,93 (2,3; 16) 0,022 0 (0; 4,9) 24,25 (6,4; 39,1) < 0,001 27,75 (19,4; 36,4) 36,8 (27,6; 47,4) 0,084 Pi~2> 0,05; р13< 0,001; р2_3< 0,001
14 rinepCAT BHOHi, % 0 (0; 2) 2,86 (0; 27) 0,099 3,8 (0; 15,4) 51,4 (34,2; 87) < 0,001 31,36 (22,5; 42) 33,85 (27,1; 54,2) 0,289 р12< 0,001; р,_3< 0,001; р2_3> 0,05
14 ri пер ДАТ BHOHi, % 0 (0; 1,51) 3,13 (0; 18) 0,032 1,8 (0; 19,3) 38,5 (9,64; 60,32) < 0,001 31,05 (23,8; 48) 38,05 (25,4; 49,1) 0,308 Pl_2= 0,001; р,_3< 0,001; р2_3= 0,004
14 rinoCAT вдень, % 11 (7,14; 14) 0 (0; 0) < 0,001 1 (0; 5) 0 (0; 0) 0,138 0 (0; 2,2) 0 (0; 2,21) 0,775 Pi~2> 0,05; Pi-3> 0,05; р2_3> 0,05
14 ппоДАТ вдень, % 7(4; 17) 1 (0; 8,2) 0,002 3,2 (1,6; 14) 1 (0; 9,14) 0,247 0 (0; 1,09) 0 (0; 1,8) 0,714 Pi-2> 0,05; р,_3< 0,001; р2_3< 0,001
14 rinoCAT BHOHi, % 9 (0,23; 11,85) 0 (0; 0) < 0,001 0 (0; 10) 0 (0; 0) 0,058 0 (0; 1,31) 0 (0;1,31) 1 Pi~2> 0,05; Pi-3> 0,05; Р2-з> 0-05
14 ппоДАТ BHOHi, % 14 (2; 22) 1,59 (0; 5,36) 0,035 0 (0; 24) 4,11 (0; 15) 0,768 0 (0; 0) 0 (0; 0) 0,838 Pi~2> 0,05; р13< 0,001; р2_3= 0,001
Примаки: р — розбжност! м'!ж пщгрупами з р'/зним типом ЦД за критер'/ем Манна — У/'тн/; пор'тняння м'!ж групами за непараметричним дисперсшним аналгзом Краскела — Уоллюа.
Аналiз кореляцiйних зв'язкiв у груш 1 виявив, що показник TGF-Pj корелюе оберненими зв'язками середньо! сили з Д1АТ (р = -0,32; р = 0,047), 1Ч гшоСАТ вдень (р = -0,45; р = 0,004); прямими зв'язками середньо! сили iз середшм САТ (р = 0,4; р = 0,013); максимальним САТ (р = 0,48; р = 0,002), максимальним ДАТ (р = 0,32; р = 0,045), 1Ч гiпер-САТ вдень (р = 0,5; р = 0,001), 1Ч гшерДАТ вдень (р = 0,39; р = 0,013), 1Ч гшерСАТ вночi (р = 0,38; р = 0,018); 1Ч гшерДАТ вжга (р = 0,36; р = 0,023). Розбгжиосп за рiвнем TGF-pt у пщгрупах хворих is ЦД рiзного типу пiдтвердженi результатами кореля-цiйного аналiзу (р = 0,48; р = 0,002).
Кореляцшний аналiз у групi 1 виявив, що показник VCAM-1 корелюе оберненими зв'язками середньо! сили з Д1АТ (р = -0,48; р = 0,002). Прям1 зв'язки середньо! сили виявлено для VCAM-1 iз середшм САТ (р = 0,39; р = 0,015), максимальним САТ (р = 0,45; р = 0,004), максимальним ДАТ (р = 0,44; р = 0,005), 1Ч гшерСАТ вдень (р = 0,46; р = 0,004), 1Ч гшерСАТ вжга (р = 0,4; р = 0,011).
У другш груш хворих визначеш таю особливосп показниюв ДМАТ. У пiдгрупi ЦД 1-го типу АГ виявле-на у 26 % хворих. За показником Д1АТ визначено, що 8,6 % хворих дано! пщгрупи були з over-dipper типом добового ритму АТ, 34,7 % — з non-dipper, 4,7 % — з night-piker, 52,0 % — з dipper. У пщгрут ЦД 2-го типу в 68,18 % хворих виявлена АГ. За показником Д1АТ визначено, що 50,0 % хворих дано! пщгрупи були з non-dipper типом добового ритму АТ, 27,3 % — з night-piker, 23,7 % — з dipper. Вiрогiднi вщмшносп (p < 0,001) у пщгрупах групи 2 були виявлеш за показниками се-реднього САТ, середнього ДАТ, максимального САТ, максимального ДАТ, 1Ч гшерСАТ вдень, 1Ч гшерДАТ вдень, 1Ч гшерСАТ вноч^ 1Ч гшерДАТ вноч^ яю були в пiдгрупi ЦД 2-го типу вищими.
Аналiз кореляцшних зв'язкiв у групi 2 виявив, що показник TGF-Pj корелюе оберненими зв'язками середньо! сили з Д1АТ (р = -0,44; р = 0,003), серед-ньою частотою середшх скорочень вночi (р = -0,39; р = 0,007), 1Ч гшоСАТ вдень (р = -0,32; р = 0,031); прямими зв'язками середньо! сили з максимальним САТ (р = 0,38; р = 0,010), максимальним ДАТ (р = 0,4; р = 0,007), 1Ч гшерСАТ вдень (р = 0,34; р = 0,022), 1Ч гшерДАТ вдень (р = 0,34; р = 0,024), 1Ч гшерСАТ вночi (р = 0,47; р = 0,001). Розб1жност1 за рiвнем TGF-pt у пщгрупах хворих друго! групи з ЦД рiзного типу пщтверджено результатами коре-ляцiйного аналiзу (р = 0,59; р < 0,001).
Кореляцшний аналiз у групi 2 виявив, що показник VCAM-1 корелюе оберненими зв'язками середньо! сили з Д1АТ (р = -0,48; р = 0,002); прямими зв'язками середньо! сили iз середшм САТ (р = 0,39; р = 0,015), максимальним САТ (р = 0,45; р = 0,004), максимальним ДАТ (р = 0,44; р = 0,005), 1Ч гшерСАТ вдень (р = 0,46; р = 0,004), 1Ч гшерСАТ вноч1 (р = 0,4; р = 0,011).
У третш груш хворих визначеш таю особливосп щодо показниюв ДМАТ. У пщгруш ЦД 1-го типу АГ виявлена в 63,6 % хворих. За показником Д1АТ визначено, що 59,0 % хворих дано! групи були з non-
dipper типом добового ритму АТ, 22,7 % — з night-piker, 18,3 % — з dipper. У пщгрут ЦД 2-го типу в 94,44 % хворих виявлена АГ. За показником добового шдексу АТ визначено, що 66,6 % дано! пщгрупи були з non-dipper типом добового ритму АТ, 33,3 % — з night-piker, 0,01 % — з dipper. Вiрогiдних вщмшностей за шшими показниками ДМАТ м1ж пщгрупами групи 3 виявлено не було.
При зниженш ШКФ показники ДМАТ значно попршувались незалежно вщ типу ЦД. Так, у пщгрут ЦД 1-го типу групи 3 юльюсть хворих з АГ становила 63,6 %, тодi як у груш 1 хворих з АГ виявлено не було. У груш 3 юльюсть хворих iз non-dipper типом добового ритму АТ на 83,8 % бшьша, а кль-юсть пашенпв iз dipper типом на 70 % менша, нж у груш 1. Рiзке збгльшення частоти виявлення АГ та порушення циркадних ршадв у хворих груп досль дження обумовлене активашею ренш-анпотензин-альдостероново! системи через прогресуючу ДХН.
У груш 3 виявлено статистично значущi обернеш зв'язки TGF-Pj iз Д1АТ (р = -0,43; р = 0,006), пря-мi — iз середшм САТ (р = 0,47; р = 0,002) та середшм ДАТ (р = 0,51; р = 0,001). VCAM-1 корелював прямими зв'язками з максимальним САТ (р = 0,36; р = 0,024), 1Ч гшерСАТ вжга (р = 0,37; р = 0,020), 1Ч гшерДАТ вночi (р = 0,32; р = 0,045); оберненими зв'язками з Д1АТ (р = -0,48; р = 0,002).
Обговорення
Наявшсть порушень циркадних варiацiй АТ ба-гатьма авторами розглядаеться як маркер ураження оргашв-мшеней [10]. У проведеному дослщженш визначено, що добовий профiль АТ у хворих на ЦД характеризувався прогресуванням порушення цир-кадного ритму вщповщно до зниження ШКФ.
Результатами дослщження показникiв ДМАТ 124 хворих на ЦД доведено, що при зниженш ШКФ у групах дослщження незалежно вщ типу ЦД збшь-шувалась кiлькiсть хворих iз недостатнiм нiчним зниженням АТ (при ЦД 1-го типу — 43,8 %, при ЦД 2-го типу — 74,1 % випадюв).
Бшьшють науковшв сьогодш розглядають факто-ри ендотелiально! функцГ! як можливi ранш маркери прогресування ДН при ЦД [11-13]. Результатами проведеного дослщження на достатнш ктькосп фактичного матерiалу доведено, що стан ендотелiально! функцп за показниками TGF-pt та VCAM-1 попршу-вався залежно вщ ШКФ. Важливо, що вiрогiднi вщ-мшносп (p < 0,005) цих факторiв порiвняно iз здоро-вими (p < 0,005) та в групах дослщження (p1-2 = 0,001; p1-3 < 0,001) були визначенi в груш хворих на ЦД без клтчних ознак ДН. Таким чином, динамжа показниюв ендотелiально! дисфункцп TGF-pt та VCAM-1 може бути раншм маркером прогресування ДН.
Висновки
1. Для добового профшю АТ у хворих на ЦД на ран-нгх стад1ях ДН (стад!! гшерперфузи та нормально! або пщвищено! ШКФ) характерне вiрогiдне (p < 0,005) порушення циркадних ршадв. У групах хворих на ЦД 1-го та 2-го типу були визначеш збгльшення юлькосп
пащенпв !з non-dipper та night-piker типом добового ритму АТ залежно вщ пщвищення р!вня ШКФ: вщ 7,5 та 20,0 % при ШКФ > 90 мл/хв/1,73 м2 i до 27,5 та 60,5 % при ШКФ 59-45 мл/хв/1,73 м2.
2. Недостатне шчне зниження АТ у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу характеризуе наявшсть прогре-сування ДН за показниками Д1АТ (р = 0,018).
3. р1вн1 показникiв ендотелiально! функцп VCAM-1 та TGF-Pj у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу кшьюсно залежать в1д показника ШКФ. Уже на стадп гшерперфузп та пщвищеного р1вня ШКФ показники в1др1знялися в1рог1дно (p < 0,005) вщ показникiв здорових ос16. м1ж показниками ен-дотелiально! функцп VCAM-1 та TGF-pt та показниками ДМАТ виявлеш сильн1 та середньо! сили кореляцшш зв'язки, у зв'язку з чим комплекс по-казникiв ДМАТ та наявшсть ендотелiально! дис-функцп можливо вважати раннiми ознаками про-гресування ДН.
Актуальшсть подальших наукових дослщжень. У подальших дослщженнях представляеться важли-вим визначити особливост добового ритму АТ у хворих на ЦД залежно вщ вжу, статi та стажу ЦД. Важ-ливим е i визначення препаратiв та схем лжування, як1 б сповшьнювали темпи диспропорцшного приросту систол1чного АТ та пщвищення пульсового АТ як маркерiв прогресування дiабетичних ускладнень. Актуальним е i визначення способу оцшки показника достатнього зниження АТ у шчний час у хворих на ЦД, який в поеднанш з показниками ендотелiальноi функцп м1г би розглядатися як раннiй критерш прогресування дiабетично! нефропати.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту iнтересiв при пщготовш дано! статтi.
References
1. Patel TP, Rawal K, Bagchi AK, et al. Insulin resistance: an additional risk factor in the pathogenesis of cardiovascular disease in type 2 diabetes. Heart Fail Rev. 2016 Jan;21(1):11-23. doi: 101007/s10741-015-9515-6.
2. Evseeva MV, Kalaeva VV. Clinical and pathogenetic aspects of cardiorenal relationships on background of type 2 diabetes. Sibirskoe medicinskoe obozrenie. 2016;(98):5-12. (in Russian).
3. Pasiechko NV, Pankiv IV, Vatsyk LM. Clinical value of mi-croalbuminuria in patients with arterial hypertension and diabetes mellitus. Mznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2011;4(36):59-62. (in Ukrainian).
4. López-Hernández FJ, López-Novoa JM. Role of TGF-ß in chronic kidney disease: an integration of tubular, glomerular and vascular effects. Cell Tissue Res. 2012 Jan;347(1):141-54. doi: 10.1007/s00441-011-1275-6.
5. MengX, Nikolic-Paterson DJ, Lan HY. TGF-ß: the master regulator of fibrosis. Nat Rev Nephrol. 2016 Jun;12(6):325-38. doi: 10.1038/nrneph.2016.48.
6. Gimbrone MA, García-Cardeña G. Endothelial Cell Dysfunction and the Pathobiology of Atherosclerosis. Circ Res. 2016 Feb 19;118(4):620-36. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.115.306301.
7. Blankenberg S, Rupprecht HJ, Bickel C, et al. Circulating cell adhesion molecules and death in patients with coronary artery disease. Circulation. 2001;104(12):1336-1342. PMID: 11560847.
8. Triñanes J, Salido E, Fernández J, et al. Type 1 Diabetes Increases the Expression of Proinflammatory Cytokines and Adhesion Molecules in the Artery Wall of Candidate Patients for Kidney Transplantation. Diabetes Care. 2012 Feb;35(2):427-33. doi: 10.2337/dc11-1665.
9. Rebrova OYu. Statistical analysis of medical data. Application package STATISTICA. Moskow: Media-Sfera; 2006. 312 p. (in Russian)
10. Aksit E, Gursul E, Aydin F, Samsa M, Ozcelik F. Non-dipper hypertension is associated with slow coronary flow among hypertensives with normal coronary angiogram. Cardiovasc J Afr. 2017 Jan/Feb 23;28(1):14-18. doi: 10.5830/CVJA-2016-045.
11. MacIsaac RJ, Ekinci EI, Jerums G. Markers of and Risk Factors for the Development and Progression of Diabetic Kidney Disease. Am J Kidney Dis. 2014 Feb;63(2 Suppl 2):S39-62. doi: 10.1053/j.ajkd.2013.10.048.
12. Futrakul N, Chanakul A, Futrakul P, Deekajorndech T. Early stage of vascular disease and diabetic kidney disease: an underrecognized entity. Ren Fail. 2015;37(8):1243-6. doi: 10.3109/0886022X.2015.1073054.
13. Rossi GP, Seccia TM, Barton M, et al. Endothelial factors in the pathogenesis and treatment of chronic kidney disease Part II: Role in disease conditions a joint consensus statement from the European Society of Hypertension Working Group on Endothelin and Endothelial Factors and the Japanese Society of Hypertension. J Hypertens. 2018 Mar;36(3):462-471. doi: 10.1097/HJH.0000000000001600.
OTpuMaHO 09.02.2018 ■
Перцева Н.О., ЧубД.И.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Особенности суточного профиля артериального давления у больных сахарным диабетом в зависимости от эндотелиальной функции
Резюме. Актуальность. Сахарный диабет (СД) — заболевание, сопровождающееся оксидативным стрессом, хроническим неспецифическим воспалением, повреждением сосудистой стенки, эндотелиальной дисфункцией. Особенностью течения артериальной гипертензии у больных СД является более раннее формирование диабети-
ческой болезни почек (ДБП). В настоящее время ведется поиск маркеров эндотелиальной дисфункции, которые позволят выявлять ДБП на ранних стадиях, когда изменения в почках потенциально обратимы. Целью данной работы было исследовать показатели суточного профиля артериального давления у больных СД и определить их
взаимосвязь с показателями скорости клубочковой фильтрации и эндотелиальной функции по уровню показателей TGF-Pj (transforming growth factor beta-1 — трансформирующий фактор роста бета-1) и VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule 1 — васкулярная молекула сосудистой адгезии 1). Материалы и методы. В исследование включены 124 больных СД, из них 66 пациентов с СД 1-го типа, 58 — с СД 2-го типа. Результаты. Уровни показателей эндотелиальной функции TGF-Pj и VCAM-1 у больных СД 1-го и 2-го типов количественно зависели от показателя скорости клубочковой фильтрации. Между показателями эндотелиальной функции TGF-Pp VCAM-1 и показателями суточного мониторинга артериального давления выявлены сильные и средней силы корреляционные связи, в
связи с чем комплекс показателей суточного мониторинга артериального давления и наличие эндотелиальной дисфункции можно считать ранними признаками прогрес-сирования ДБП. Выводы. Для суточного профиля артериального давления у больных СД на ранних стадиях диабетической нефропатии характерно достоверное нарушение циркадных ритмов. Недостаточное ночное снижение артериального давления у больных СД 1-го и 2-го типов характеризует наличие прогрессирования диабетической нефропатии по показателям суточного индекса АД. Ключевые слова: диабетическая болезнь почек; маркеры эндотелиальной дисфункции; скорость клубочковой фильтрации; суточный мониторинг артериального давления
N.O. Pertseva, D.I. Chub
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
The features of 24-hour ambulatory blood pressure in patients with diabetes mellitus depending on endothelial dysfunction
Abstract. Background. Arterial hypertension in patients with diabetes mellitus (DM) plays a main role in the earlier formation of diabetic kidney disease (DKD). Endothelial dysfunction is considered to be a process based on the development of diabetic complications. It is important to study the markers, which gives the opportunity to identify DKD in early stage. Objective: to evaluate 24-h ambulatory blood pressure data in patients with DM and its correlation with estimated glomerular filtration rate and endothelial dysfunction. Materials and methods. The endothelial function was determined by the levels of transforming growth factor-beta 1 (TGF-b1) and vascular cell adhesion molecule 1 (VCAM-1). There were 124 patients with DM (66 with type 1 and 58 with type 2) under observation. Results. Levels of endothelial function (TGF-b1 and VCAM-1) indexes in patients with type 1 and type 2 DM depended on glomeru-
lar filtration rate. Between the indexes of endothelial function (TGF-b1, VCAM-1) and the 24-hour ambulatory blood pressure, there is strong and average correlation, therefore, parameters of 24-hour ambulatory blood pressure and presence of endothelial dysfunction can be considered as early signs of DKD progression in patients with DM. conclusions. 24-hour ambulatory blood pressure in patients with DM on the early stages of diabetic nephropathy is characterized by significant circadian rhythm disorders. The insufficient night decline of blood pressure in patients with type 1 and type 2 DM characterizes the presence of diabetic nephropathy progression according to the indexes of 24-h ambulatory blood pressure. Keywords: diabetic kidney disease; endothelial dysfunction markers; glomerular filtration rate; 24-h ambulatory blood pressure monitoring
