CC BY
24
УДК 616-053.3-056.3:613.22]-084-085.874.2
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., 1ВАХНЕНКО О.С., АОБРЯНСЬКИЙ А.О. Льввський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Аанила Галицького
ОСОБЛИВОСТ\ ПРОФ\ЛАКТИКИ \ Д\еТОТЕРАП\Т ХАРЧОВОТ АЛЕРГ\Т У Д\ТЕЙ РАННЬОГО В\КУ
Резюме. Уробоmi наведет основнi дат щодо профыактики й лкування харчовоХ непереносимостi в дiтей. Розглянутi сучаст алгоритми дiагностики й лкування алерги до блка коров'ячого молока в дiтейраннього вку, сучаст принципи застосування елiмiнацiйних дieт, використання сумшей зрЬзним ступенем гiдролiзу.
Ключовi слова: харчова алерг1я, непереносимсть бшка коров'ячого молока, профыактика, лтування, дти.
Протягом останшх десятирiч у рiзних кра!нах, особливо у промислово розвинутих, вчеш з тривогою спостериають рiзке зростання кшькосп рiзномашт-них алерпчних захворювань у дггей i дорослих [1, 2]. Навггь у наймолодших дiтей можуть спостериатися клiнiчнi прояви алергiчних реакцiй, яш переважно пов'язанi з особливостями харчування. На сьогод-нi не юнуе чiтких епiдемiологiчних даних щодо по-ширеностi харчово! алерги в дгтей раннього вiку. За даними дослщжень, прояви харчово! алерги зустрiча-ються у 3—35 % людей, у той же час доведена харчова алерпя, шдтверджена вiдповiдними iмунологiчними дослщженнями, спостерiгаеться в 1—4 % випадкiв [3]. За даними шших дослiджень, поширенiсть алерпчних реакцш i захворювань у дггей становить 15— 20 %, харчово! гшерчутливосп або харчово! алерги у дгтей на першому рощ життя — 6—8 % i !х кiлькiсть продовжуе збiльшуватися, незважаючи на суттеве покращення методiв профшактики i лiкування [4—6]. Протягом 2007 р. симптоми харчово! алерги у США були зареестроваш бшьше шж у 3 мiльйонiв дiтей вь ком до 18 рокiв, а !! поширенiсть протягом 10 рошв збiльшилась на 18 % [7].
С^мке збiльшення поширеностi алергiчних захворювань у дней пов'язують зi змiнами оточуючого середовища, способу життя i харчування, збшьшен-ням алергенного навантаження на дитячий оргашзм. Цьому сприяе i покращення дiагностики цих захворювань, завдяки чому з алерпею/гшерчутливютю асощюеться ряд симптомiв i станiв у дiтей раннього вшу, таы як змiни зi сторони шыри, кольки, дiа-рея, ришт, повторш захворювання верхнiх дихаль-них шляхiв, якi ранiше не пов'язували з алерпею на харчовi продукти. Певну роль у розвитку алерпчних захворювань вщграе генетична схильшсть. Майже у третини дгтей, у яких розвинулись алерпчш захворю-
вання, можна знайти прямих родичiв з алерпчними захворюваннями. Манiфестацiя алергiчних захворювань у дгтей мае чiтку залежшсть вiд вiку. У дiтей раннього вшу переважно спостериають рiзноманiтнi гастроштестинальш симптоми, ознаки атопiчно! ек-земи, обструктивш симптоми, що супроводжуються свистячим видихом. У старшому ввд частше спосте-рiгаеться астма та ринокон'юнктивгт [8, 9].
Сенсибiлiзацiя до алергешв у дiтей мае свою осо-бливiсть. Як правило, на початку, протягом перших двох-трьох роыв життя, це сенсибшзащя до хар-чових алергешв, шзшше до алергенiв помешкання (домашнiй пил, клiщi, домашнi тварини), з подаль-шим розвитком гшерчутливосп до алергенiв зо-внiшнього середовища (у тому чи^ рiзноманiтних алергешв рослин) [8]. Поширешсть реакцiй на бшок коров'ячого молока (БКМ) у дгтей раннього вiку за-лишаеться дискутабельною. Незважаючи на те що реальна частота алерпчних реакцш на БКМ, за даними лгтератури, становить вщ 2 до 7,5 % [10], симптоми, яы можна вщнести до непереносимост БКМ, спостериаються в 5—15 % дгтей раннього вiку [11]. Це обумовлюе можливють застосування тривалих елiмi-нацшних дiет у матерi-годувальницi або у дитини, з ризиком порушення фiзичного розвитку дитини, у випадках, коли вони цього не потребують.
Враховуючи можливють негативного впливу тривалих елiмiнацiйних дiет у матерi-годувальницi й у дитини, встановлення дiагнозу харчово! алерги в дней раннього вшу вимагае застосування четких дiагностичних алгоритмiв у медичнiй практицi лiкарiв-педiатрiв i сiмейних лiкарiв. Симптоми не-переносимостi БКМ i супутнi функцюнальш розла-ди травно! системи можуть з'явитися не тшьки в дь тей, у рацiон яким вводиться коров'яче молоко, але й у немовлят, яш перебувають на виключно грудно-
71
му вигодовуванш. У молоцi значно1 кiлькостi жiнок мiстяться харчовi протеши. Так, БКМ знаходять у грудному молощ в кшькосп вiд нанограмiв (10—9 г) до мiкрограмiв (10—6 г) в 1 мл у 50—95 % годувальниць, бшок курячого яйця — у 60—75 %, бшок пшениц — у 70 %, протеш арахiсу — у 50 %. Незважаючи на не-значну !х кiлькiсть, цi бшки можуть спричинювати сенсибiлiзацiю у деяких немовлят, яы перебувають на грудному вигодовуванш, i розвиток у них алерпч-них реакцiй [12]. Зазвичай харчовi алергiчнi реакцп в дггей на грудному вигодовуваннi менш тяжш або маловираженi, що пояснюеться незначною кшьшс-тю алергену, який потрапляе в оргашзм немовляти з грудним молоком. Найчастше трапляються блювота, дiарея, кишковi кольки i неспокiй, симптоми атошч-ного дерматиту, хоча описаш й 3 випадки синдрому некротичного ентероколпу в недоношених новона-роджених як вияв алергп на БКМ [12].
На сьогодш iснуе доволi багато класифiкацiй ре-акцiй шдвищено! чутливостi на харчовi продукти у дгтей (рис. 1).
З практичного погляду алерпчна реакцiя е рiзно-видом iмунноl реакцп, що мае на мет звiльнення ор-гашзму вiд речовин з антигенними властивостями за допомогою антитiл (АТ) або Т^мфоципв. Водночас iмунну реакцiю вшносять до фiзiологiчного захисту вiд Л§, тодi як алергiчну реакцiю вважають типовим патологiчним процесом. Це пояснюеться тим, що iмунна реакцiя школи не супроводжуеться клМч-ними ознаками, школи не попршуе загальний стан людини, школи не ушкоджуе власш тканини. Алер-гiчна реакцiя, на вщмшу вiд iмунноl, завжди супроводжуеться попршенням загального стану, рiзною симптоматикою i ушкодженням тканин. Порушення функцп та структури тканин i органiв при цьому на-стшьки значнi, що видiлено окрему нозолопчну гру-пу алергiчних захворювань.
При iмуннiй реакцп комплекс Л§ + АТ вшьно циркулюе в бюлопчних рiдинах (в тому числi в кро-вi), нiколи не пов'язаний з клпинами органiзму, не
фшсуеться до !х клiтинних мембран. При алерпчних реакцiях комплекс Л§ + АТ обов'язково прикршлю-еться до мембран клгтин з наступним 11 ушкодженням i збiльшенням проникность Бiологiчно активнi речовини, якi до ушкодження були iзольованi в кль тинi, виходять в мiжклiтинне середовище i викли-кають рiзноманiтнi ефекти, так як розширення або звуження судин, шшрний свербiж i набряк, спазм гладенько! мускулатури, секрещя слизу й шш^ що обумовлюе появу вщповщно! кшшчно1 симптоматики i погiршення загального стану дитини. Таким чином, принципова рiзниця iмунних i алергiчних ре-акцiй полягае в тому, що iмунна реакцiя видаляе Л§ з органiзму i при цьому не ушкоджуе тканини, тодi як алерпчна реакшя видаляе Л§ з органiзму, одночасно ушкоджуючи власш тканини.
Як вже зазначалось, поширешсть харчово! алергп точно не визначена i залежить вiд спадкових факто-рiв, вiку дитини, особливостей 11 харчування, гео-графiчного мiсця проживання, доступносп сучасних дiагностичних процедур, еколопчних характеристик оточення [13, 14]. Якщо в нашiй кра1ш в дггей най-частiше трапляються алергiчнi реакцп на БКМ i яеч-ний бшок, то у Францп — на яечний бшок i горiхи, у Сiнгапурi — на м'ясо птахiв та морепродукти.
Група европейських експерпв у 2004 роцi запро-понувала стандартнi дiагностичнi критерп харчово1 алергп, якi використовуються й сьогодш До таких критерпв вiдносять:
— стшш або рецидивнi симптоми, пов'язаш з при-йманням харчового продукту;
— обтяжений спадковий алерголопчний анамнез;
— комбшащю 2 або бшьше рiзних симптомiв;
— симптоми, що виявляються з боку 2 або бшьше рiзних оргашв [15].
Дiагностика харчово1 алергп може бути достат-ньо простою, якщо дитина мае стшш або рецидивнi симптоми, пов'язаш зi споживанням певного харчового продукту. Проте доволi часто вона е утрудне-ною, тому що кшшчш прояви, якi спостерiгаються
Кропив'янка/набряк КвЫке Анафiлаксiя
Шлунково-кишковi реакцií негайного типу
Бронхоспазм
ХА на пилковi алергени
Атопiчний дерматит Еозинофiльний ГЕ Астма
Ентеропа™ Проктоколiт Синдром Гейнера Дерматит Дюринга Целiакiя
Рисунок 1. Реакцп на харчов! продукти у дтей
у дитини, можуть мати рiзноманiтнi причини. Крiм того, самi симптоми мають тенденцш змiнюватися з вшом дитини i поширюватися на iншi харчовi про-дукти. Тому зазвичай це вимагае проведення додат-ково! лабораторно1 дiагностики.
Дiагностику харчово1 алергп слiд починати з уточ-нення ммейного анамнезу i сiмейно! схильност до атопп. Абсолютно доцiльним е ведення харчового щоденника матер^ якщо вона годуе груддю, ^або дитини, якщо вона знаходиться на змшаному/штуч-ному вигодовуванш. Такий щоденник може ютотно допомогти дiетологу або шшому лiкарю встановити найбiльш iмовiрнi продукти, на яш дитина мае неба-жанi реакцп. Пiсля цього можливим е застосування iмунологiчних тестiв, яш можуть допомогти шдтвер-дити iмуноопосередковану реакцiю на харчовi продукти, проте е неефективними у разi шших варiантiв харчово1 непереносимостi.
Шшрш тести з харчовими алергенами доволi часто проводять у дгтей з пiдозрою на харчову алерпю. Проте вони е iнформативними у випадках алергп з 1§Е-опосередкованим мехашзмом, мають численнi недолiки i протипоказання, можуть давати хибш ре-зультати i мають проводитися лiкарем-алергологом у вiдповiдних умовах [16]. Найбiльш апробованим i надiйним уважаеться шкiрний пункцiйний тест. У дiтей старше 1 року негативний результат фактично виключае наявшсть 1§Е-залежно1 харчово1 алергп (у немовлят iмовiрнiсть 80—85 %). Дiагностична точ-нiсть позитивного результату цього тесту е меншою, що зазвичай визначае потребу проведення провока-цшно! проби. У дгтей вiком менше 1,5 року дiагнос-тичним е результат > 8 мм. За умови такого результату
недоцшьно проводити провокацшну пробу. Негативний результат тесту не виключае можливост алергп за ктшчними даними.
Доволi часто в дГтей застосовують рiзноманiтнi iмунологiчнi методи дослГдження, як дозволяють ви-значити в сироватщ кровi специфiчнi IgE-антитша до рiзних харчових алергенiв. Для цього може бути ви-користаний радюалергосорбентний тест (РАСТ) або iмуноферментний аналiз (1ФА). Першiй РАСТ був проведений бшьше 20 рокiв тому, i на сьогоднi до-ступними е бшьше 200 рiзноманiтних алергешв харчових продуктiв. Флуоресцентний 1ФА (CAP-FEIA) вiдрiзняеться найкращими дiагностичними характеристиками, що перевищують можливостi шшрних тестiв, однак вимагае спещально! сертифГковано! ла-бораторп.
Найбiльш надiйним способом довести наявшсть алергп на певний харчовий продукт е проведення провокацшно! проби. Проте при застосуванш ще! методики юнуе небезпека виникнення анафшактич-но! реакцп, i !! проведення мае здшснюватися алер-гологами в умовах лшарш КрГм того, до початку проведення провокацшно! проби мають бути вшмшеш b-мГметики (за 12—36 годин) й антилейкотрiеновi препарати (за 1 тиждень).
Вшкриту провокацшну пробу використовують, щоб виключити або шдтвердити наявнiсть реакцп на певний алерген (харчовий продукт), просту слшу провокацшну пробу — для шдтвердження наявнос-т об'ективних симптомГв. Золотим дiагностичним стандартом уважають подвшну слшу провокацш-ну пробу, яку використовують для вивчення нових дГагностичних методГв i оцшювання суб'ективних
Таблиця 1. ОсновН системн1 прояви алергп на БКМ залежно вд тяжкост алерпчних реакц1й
Системи/ симптоматика Помiрнi алерпчш прояви Тяжк алергiчнi прояви
Травний канал Част зригування Блювота Дiарея Запори Кров у калi Залiзодефiцитна анемiя Зупинка у набираннi ваги через дiарею i регургiтацiя/блювота Вiдмова вщ íжi Значна кiлькiсть кровi у випорожненнях з розвитком залiзодефiцитноí анемп Ентеропатiя з втратою бiлкiв Гiпоальбумiнемiя Виразковий колiт (пiдтверджений ендоскопiчно)
Шюра Атотчний дерматит Ангiоневротичний набряк* Кропив'янка, не пов'язана з шфек^ями, медикаментами або Ышими причинами* Ексудативний або тяжкий атотчний дерматит з гiпоальбумiнемieю, або зупинкою збтьшення маси тiла, або залiзодефiцитною анемieю
Дихальна система* Не пов'язанi з iнфекцiями Видтення з носа Середнш отит Хронiчний кашель Бронхообструктивний синдром Не пов'язанi з iнфекцiями Гострий набряк гортан Гострий бронхоспазм
lншi симптоми Рдко Стмкий неспокiй або кишковi кольки (> 3 годин на добу протягом 3 дыв на тиждень до-вше 3 тижыв) Гiпотрофiя внаслiдок хронiчних зригувань, блювоти ^або дiареí Вiдмова вiд íжi* Залiзодефiцитна анемiя Анафiлаксiя*
Примтка: * — у дтей на змшаному або штучному вигодовуванш.
симптомiв харчово! алергп. При проведенш прово-кацшно! проби перевагу вщдають свiжим харчовим продуктам, титрування дози проводять кожш 20 хв (0,1-0,3-1,0-3,0-10,0-30,0-100,0 мл). Максимальна доза продукту, що використовують для провока-цп, обумовлюеться середньою кiлькiстю продукту, що зазвичай споживаеться (наприклад, 100 мл молока, 1 яйце, 5 г пшеничного бшка). Негативну реакцш визначають протягом 1 тижня спостереження. Кшь-шсне спiввiдношення плацебо/алерген — 1 : 2; штер-вал — 1 день.
З огляду на те, що основною харчовою проблемою у дггей раннього вшу е алерпя на БКМ, у 2007 р. був запропонований алгоритм дiагностики i спостереження у дгтей з шдозрою на алерпю на БКМ залежно вiд типу !х вигодовування i тяжкостi алергiчних про-явiв.
Тяжкiсть стану алерпчних проявiв реакцп на БКМ можна визначити залежно вщ наявних кшшчних про-явiв (табл. 1).
Так, у дггей, якi перебувають на виключно грудному вигодовуваннi i мають клiнiчнi ознаки, що до-зволяють запiдозрити алергiю на БКМ, слщ застосо-вувати такий алгоритм (рис. 2).
Дiтям, як1 знаходяться на штучному вигодовуван-нi i мають клiнiчнi ознаки, що дозволяють запiдозрити алергiю на БКМ, слщ застосовувати дещо iнший алгоритм (рис. 3).
Доволi часто у матерiв, якi годують груддю, й у дгтей старше 6 мюящв, у разi шдозри на харчову алергiю виникае необхщшсть застосовувати елiмi-нацiйну дiету. Це передбачае виключення одного, кiлькох або вмх продуктiв, за винятком «дозволених» (олiгоалергенна дiета), i призначення лшувальних гiпоалергенних продуктiв. Тип елiмiнацiйноl дiети
залежить вiд наявно! проблеми, вшу дитини i типу харчування. У дней першого року життя найбшьше значення мае виключення БКМ, у бшьш старшому вiцi — звуження харчового рацюну (рис або кукуру-дза, 2-3 овочевих продукти, 2-3 рiзновиди фруктiв, вода (можливо, яблучний сш), сiль, цукор, маслино-ва олiя). Доцiльно використовувати iндивiдуальну схему розширення харчового рацiону; введення про-дуктiв прикорму пiсля 6 мю., вщдавати перевагу од-нокомпонентним стравам, застосовувати iнтервали 5-7 днiв мiж уведенням нових продуктiв. Як почат-ковий продукт рекомендують використовувати кашi (рис, овес). Симптоми зникають за умови усшшного використання елiмiнацiйноl дiети, i тi самi симптоми знову з'являються шсля контрольовано! провокацш-но!проби.
Ключовi питання призначення елiмiнацiйноl дь ети такi:
— Алерген вiдомий чи нi?
— Дiагностика чи лiкування?
— Тип алергену (поширешсть, харчове значен-ня)?
— Доза, що спричинюе реакцш?
— Тип реакцп (негайного чи сповшьненого типу, анафшактична реакцiя)?
— Клiнiчна машфестащя (шкiра, травний канал, дихальна система, системна)?
— Вш дитини?
— Моно- чи полiвалентна алергiя?
— Супутнi захворювання?
При цьому виникае ряд проблем, що вимагають певно! вщповщ. Це наявшсть у багатьох продуктах прихованих антигешв, контамiнацiя алергенами, можливiсть неадекватного маркування продукпв i перехресних реакцiй. Ми знаемо, що БКМ наявний
Рисунок 2. Спрощений алгоритм д'агностики i спостереження за д 'иьми з пдозрою на непереносимсть блка коров'ячого молока, як перебувають на виключно грудному вигодовуванн
(за Yvan Vandenplas et а1., 2007)
у таких продуктах, як молоко (в тому чи^ сухе i згу-щене), вершки, пiнка, сметана, масло, маргарин, сир, йогурт, сироватка. Проте вш може мютитися i в таких продуктах, як промислово вироблене м'ясо, овоч^ консервованi супи, соуси, шдливи, хлiб, десерти, со-лодощi, у продуктах, смажених (тушкованих) на мас-лi або маргариш
Окремою загрозою при немотивованому застосу-ваннi елiмiнацiйних дieт е !х розбалансованiсть i не-адекватне забезпечення харчовими iнгредieнтами, якi критично потрiбнi для забезпечення нормального росту й розвитку дитини. Повнощнне харчування у ран-ньому дитинствi е надзвичайно важливим фактором адекватного фiзичного i нервово-психiчного розвитку з мшмальним ризиком негативних наслiдкiв. Так, у 2004 рощ L.C. Меёепо8 й а1. у бразильському журналi J. РеШа^. опублiкували результати дослiдження впли-ву елiмiнацiйноl дieти на фiзичний розвиток у 26 дь тей з харчовою алергieю (середнiй вш — 19,1 мiс.). Авторами вщзначено значно менше споживання цими дггьми енергп, бiлкiв, жирiв, мшроелеменпв (в тому числi Са, Р), що супроводжувалося значною затрим-кою 1х фiзичного розвитку порiвняно з дгтьми, якi знаходились на повнощннш вiковiй дieтi.
Доцiльнiсть збереження природного годування у немовлят з харчовою алергieю на сьогодш шдтри-муeться бiльшiстю науковцiв i практичних лiкарiв. Надзвичайно важливим e рацiональний шдхщ до призначення харчування дiтям з ризиком або про-явами алергп на БКМ, якi знаходяться на змшаному або штучному вигодовуваннi. Основш положення такого харчування мютять як мiнiмум 2 постулати. Це необхщшсть гiдролiзу коров'ячого молока у сумшах i обов'язкова присутнiсть пребютичного комплексу — сумiшi олiгосахаридiв.
Дощльшсть гiдролiзу БКМ пояснюeться тим, що чим коротша довжина ланцюга i менша молекулярна маса бiлка, тим нижча остаточна алергеншсть бiлка/ пептиду. Цього можна досягнути за допомогою вщ-повiдного пiдiгрiву, ензиматичного гiдролiзу або уль-трафшьтрацп. Так, у сумiшi Nutri1on Гiпоалергенний, яку дощльно використовувати з профiлактичною метою для харчування у дгтей з популяцшним ризиком або пiдозрою на харчову алерпю, використовуeться частковий гiдролiз бiлкiв (< 5000 D). Ця сумш маe значно меншу алергеншсть, прийнятну варпсть, добру харчову збалансовашсть i смаковi якостi й iмуно-логiчнi властивостi, подiбнi до таких у грудного молока. Крiм того, ця сумш мютить унiкальний комплекс пребiотикiв-олiгосахаридiв (IMMUNOFORTIS), що забезпечуe розвиток нормального бiоценозу кишок, сприяe адекватним iмунологiчним реакцiям i розвитку харчово'1 толерантностi.
Ряд дослщнишв беззаперечно довели iснування зв'язку мiж складом мiкрофлори кишок i ступенем зрiлостi механiзмiв iмунно! вiдповiдi. Порушення мь кроекологп кишок вiдiграe значну роль у формуваннi у дггей харчового несприйняття, у розвитку харчово'1 алергп. У нормi не виникаe активно'1 iмунно! вiдповiдi проти значно'1 кiлькостi харчових алергенiв, як що-дня потрапляють в оргашзм дитини. Це пояснюeться неможливiстю '1х доступу до iмунно! системи через стшку кишок внаслiдок деструкцп ештошв травними ферментами, неможливiстю подолання антигенами кишкового ештелш i пов'язаного з ним слизового шару, що запобiгаe контакту молекул з клгтинами, як презентують антиген. Значною мiрою толерант-нiсть до харчових антигенiв пов'язана з особливос-тями мiсцевого iмунiтету, а саме з супресieю iмунно! вiдповiдi за участi феноменiв орально! толерантносп,
Рисунок 3. Спрощений алгоритм дiагностики i спостереження за дтьми з пдозрою на непереносимсть блка коров'ячого молока, як перебувають на штучному вигодовуванн (за Yvan Vandenplas et а1., 2007)
контрольованого фiзiологiчного запалення i мюцево! секрецп 1§Л. Кишкова мiкрофлора може шдукувати i пiдтримувати оральну толерантшсть — стан активно! iмунологiчноl ареактивностi до антигенiв, з яки-ми оргашзм ранiше контактував оральним шляхом. В останшх дослiдженнях було доведено, що саме мь крофлора кишок мае фундаментальне значення для розвитку харчово! алергп та толерантност за рахунок природжених реакцiй iмунно! системи на бактерп товстих кишок й шдукцп Т-регуляторних лiмфоци-пв. Був зроблений аргументований висновок, що не-стача лакто- та бiфiдобактерiй може призводити до зменшення харчово! толерантност [7, 18].
В останньому дослГдженш S. Лге1апо§1и i сшвавт., яке було опублiковане в 2008 р., було доведено, що ранне призначення сумiшi з пребютичним комплексом олпосахарвддв, якi мiстяться у сумшах лiнiйки Nutri1oп ^шшипойг^), ютотно зменшуе кiлькiсть випадкiв алергiчно! машфестацп й iнфекцiйних за-хворювань у дГтей перших 2 рокiв життя [19]. Щ ви-сновки шдтверджуються i рядом iнших наукових робГт, якi були проведенi на належному науковому i доказовому рiвнi [20].
За наявност доведено! алергп на БКМ з вГдповГд-ними ктшчними ознаками доцiльнiсть використан-ня гшоалергенно! сумiшi Nutri1oп Гiпоалергенний е сумшвною. У таких випадках необхiдно застосовувати спещальну лiкувальну сумiш Nutri1oп Лшування алергп. Це сумiш зi значно зниженою алергеннiстю (зна-чний гiдролiз бiлкiв), яку вiдносять до класу нашвеле-ментних лiкувальних сумшей (розмiр частинок бiлка < 3000 D). Важливим е i той факт, що ця сумш не мютить лактози, мiстить олiгопептиди i триглiцериди з серед-ньоланцюжковими жирними кислотами, нуклеотиди i довголанцюжковi полшенасичеш жирнi кислоти, якi забезпечують метаболiчний ефект, подiбний до ефекту грудного молока. Ця сумш мае лише незначний прку-ватий присмак i добре сприймаеться дiтьми.
У частиш випадкiв тяжко! алергi! на БКМ засто-сування навiть лiкувально! нашвелементно! сумiшi може бути недостатньо ефективним. Тодi необхiдно використовувати елементнi (амшокислотш) сумiшi, якi мiстять кристалiчнi амшокислоти, зовсiм не ма-ють алергенних властивостей, не мiстять лактози i легко всмоктуються, проте мають неприемний смак, високу осмоляршсть i дуже дороп. В Укра!нi на сьо-годнi такi сумiшi не завозяться жодним виробником дитячого харчування.
Сумiшi на основi бiлкiв iншого походження (у тому чи^ соевi) фактично не е гшоалергенними, i !х недоцiльно використовувати як профшактичш або лiкувальнi продукти.
Таким чином, шдсумовуючи особливостi пробле-ми харчово! алергп i алергп до БКМ у дiтей раннього вшу, слГд враховувати доволi значну поширешсть цiе! патологп i необхГдшсть використання додаткових до-слiджень для встановлення кшцевого дiагнозу.
Сучасна стратегГя годування дiтей з групи ризику або дпей на грудному вигодовуванш з клiнiчними ознаками непереносимостi БКМ передбачае таке:
— продовжити грудне вигодовування, якщо не-мовля годували груддю;
— призначити елГмшацшну дГету матерГ (коров'яче молоко, яйця, соя тощо) + препарати Ca (1 г/добу) 2—4 тижш;
— вГдмшити продукти прикорму на 2—4 тижш або до досягнення 6 мю. або вГдмшити основнГ алергеннГ продукти;
— при покращенш припинити/вГдновити дГету, використовувати сумГш зГ значним гГдролГзом бГлкГв пГсля закГнчення грудного годування протягом мшь мум 6 мю.;
— тяжкий активний алергГчний ентероколгт з ане-мГею i гшоальбумшем1ею, вГдсутнГсть позитивно! динамГки, недостатнГсть молока е показаннями до проведення додаткового диференщального дГагнозу i лГкування сумшами зГ значним гГдролГзом бГлкГв (Nutrilon ЛГкування алергГ!) або елементними сумь шами.
ДГтям, якГ знаходяться на штучному годуваннк
— з профГлактичною метою, дГтям з групи ризику призначати сумГшГ з частковим гГдролГзом бГлка i пребГотичним комплексом олГгосахаридГв — Nutrilon ГГпоалергенний;
— дГтям з клГнГчними проявами алергГ! на БКМ призначати сумГшГ зГ значним гГдролГзом бГлкГв (на-пГвелементнГ) — Nutrilon ЛГкування алергГ!;
— у тяжких випадках дитину необхГдно госшталь зувати, перевести на повне парентеральне харчуван-ня протягом 2 тижшв або призначити амГнокислотну сумГш з подальшим призначенням напГвелементно! або елементно! сумГшГ;
— тривалГсть лГкування — щонайменше до 12— 18 мю. життя або протягом не менше 6 мГс.
Список л1тератури
1. Halken S. Prevention of allergic disease in childhood: clinical and epidemiological aspects of primary and secondary allergy prevention // Pediatric Allergy and Immunology. — 2004. — Vol. 15 (Suppl. 16). — P. 4-5.
2. Prescott S., Tang M. The Australasian Society of Clinical Immunology and Allergy position statement: Summary of allergy prevention in children // Medical Journal of Australia. — 2005. — Vol. 182. — P. 464-467.
3. Mills E.N., Mackie A.R. et al. The prevalence, cost and basis of food allergy across Europe // Allergy. — 2007. — 62 (7). — Р. 717-22.
4. Sampson H.A. Update on food allergy // Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2004. — Vol. 113. — P. 805-819.
5. Osterballe M, Hansen T.K., Mortz C.G., Host A., Bindslev-Jensen C. The prevalence of food hypersensitivity in an unselected population of children and adults // Pediatric Allergy and Immunology. — 2005. — Vol. 16. — P. 567-573.
6. Warner J.O., Kaliner M.A., Crisci C.D., Del Giacco S.D. et al. Allergy Practice Worldwide: A Report by the World Allergy Organization Specialty and Training Council// Int. Arch. Allergy Immunol. — 2006. — Vol. 139. — P. 166-174.
7. Branum A.M., Lukacs S.L. Food allergy among U.S. children: Trends in prevalence and hospitalizations. NCHS data brief, no 10. Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics. 2008.
8. Arshad S.H., Kurukulaaratchy R.J., Fenn M, Matthews S. Early life risk factors for current wheeze, asthma, and bronchial hyperresponsiveness at 10 years of age // Chest. — 2005. — Vol. 127. — P. 502-508.
76
^¿Г/ребёнка
9. Osborn D.A., Sinn J.H. Probiotics in infants for prevention of allergic disease and food hypersensitivity (Review) The Cochrane Library. — 2009. — Issue 4.
10. Hill D.J., Firer M.A., Shelton M.J. et al. Manifestations of milk allergy in infancy: clinical and immunologic findings // J. Pediatr. — 1986. — 109. — P. 270-6.
11. Host A. Frequency of cow's milk allergy in childhood // Ann. Allergy Immunol. — 2002. — 89 (Suppl. 1). — P. 33-7.
12. Anne Des Roches. Food Allergy and Very Early Allergy Prevention in Neonates. 3rd Congress of the EAPS, 2010. Cophenhagen, Denmark//www.nestlenutrition-institute.org
13. Muraro A., Roberts G. et al. The management ofanaphylaxis in childhood:position paper of the European Academy of Allergology and Clinical Immunology//Allergy. — 2007. — Vol. 62. — P. 857871.
14. Sampson H.A. Update on food allergy // J. Allergy Clin. Immunol. — 2004 Jul. — 114 (1). — P. 127-30.
15. Muraro S., Dreborg S., Halken S., Host A. et al. Dietary prevention of allergic diseases in infants and small children. Part II. Evaluation of methods in allergy prevention studies and sensitization markers. Definitions and diagnostic criteria of allergic
Няньковский С.Л., Ивахненко Е.С., Аобрянский А.А. Львовский национальный медицинский университет им. Аанила Галицкого
ОСОБЕННОСТИ ПРОФИЛАКТИКИ И ДИЕТОТЕРАПИИ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. В работе представлены основные данные по профилактике и лечению пищевой непереносимости у детей. Рассмотрены современные алгоритмы диагностики и лечения аллергии к белку коровьего молока у детей раннего возраста, современные принципы использования элиминационных диет, применения смесей с разной степенью гидролиза.
Ключевые слова: пищевая аллергия, непереносимость белка коровьего молока, профилактика, лечение, дети.
diseases // Pediatr. Allergy Immunol. — 2004 Jun. — 15 (3). — 196-205.
16. Чоп 'як В.В., Fonoein Р.Р. та in. Харчова алергiя // Клин. иммунология. Аллергология. Ипфектология. — 2008. — № 17. — С. 45-51.
17. Boehm G., Fanaro S., Jelinek J. et al. Prebiotic concept for infant nutrition //Acta Paediatrica. — 2003. — Vol. 441. — P. 6476.
18. Moro G., Arslanoglu S. Reproducing the bifidogenic effect of human milk in formula-fed infants: why and how? // Acta Pae-diatr. — 2005. — Vol. 94. — P. 14-17.
19. Sertac Arslanoglu, Guido E. Moro, Joachim Schmitt, Laura Tandoi, Silvia Rizzardi, and Gunther Boehm. Early Dietary Intervention with a Mixture of Prebiotic Oligosaccharides Reduces the Incidence of Allergic Manifestations and Infections during the First Two Years of Life // J. Nutr. — 2008. — 138. — Р. 1091-1095.
20. Moro G., Arslanoglu S., Stahl B., Jelinek J., Wahn U, Boehm G. Mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of atopic dermatitis during the first six months of age // Archives of Disease in Childhood. — 2006. — Vol. 91. — P. 814-819.
Отримано 22.10.10 □
NyankovskyS.L., Ivakhnenko O.S., Dobryansky D.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky,
Ukraine
FEATURES OF PROPHYLAXIS AND DIETOTHERAPY OF FOOD ALLERGY IN INFANTS
Summary. The information on prevention and treatment of food hypersensitivity in children is presented in the article. The current algorithms of diagnostics and treatment of cow's milk hypersensitivity, principles of elimination diet, administration and usage of milk formulas with protein hydrolysis of different degrees have been discussed.
Key words: food allergy, cow's milk protein hypersensitivity, prevention, treatment, children.
