CC BY
14
УДК 612.018:616.248-036.1-053.2 DOI: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100600
Колоскова О.К., Буринюк-Глов'якХ.П., Крецу Н.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет»,
м. Черн1вц1, Укра'на
Особливосп персистування бронжальноТ астми у школярiв залежно BiA кортизол-продукуючоТ функцiТ надниркових залоз
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:128-33. doi: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100600
Резюме. Актуальнють. Нгаляцйш глюкокортикостероди (irKC) в^грають зараз провдну роль у лку-ванн бронхально]' астми (БА) на етап як досягнення, так i пдтримки повного контролю за клiнiчними симптомами захворювання. Вдомо, що застосування irKC у високих дозах може супроводжуватися си-стемними поб'чними ефектами, найбльш тривожним ¡з них е пригнчення функцюнально)' активност ппо-таламо-гiпофiзарно-наднирково'i системи. Проте особливост перебiгу захворювання та змiни кортизол-продукуючо]' функцИ надниркових залоз у дтей, як отримують ГКС, вивченi недостатньо. Мета роботи. Досл'1дження клнчних особливостей БА у дтей, як отримують базисну протизапальну терамю ГКС, з ура-хуванням стану кортизол-продукуючо)' функци надниркових залоз. Матер'али та методи. Для досягнення мети досл'1дження методом простоi випадковоi вибрки комплексно обстежено когорту з 45 дтей шкльного вiку, хворих на БА, як отримували iГКС у складi базисного лiкування. Вивчення особливостей перебiгу БА у хворих проводили у двох групах, залежно в 'щ значення сироваткового кортизолу (СК), що або не досягало мiнiмального показника норми (< 50,0 нг/мл, 20 дтей), або перевищувало його (СК > 50,0 нг/мл, 25 дтей). Результати. Захворювання мало тенденщю до тяжчого варiанта клнчних проявiв у хворих з'1 зниженням кортизол-продукуючоi функци надниркових залоз. Попри вщсутнють статистично вiрогiдних розб'жностей за маркерами тяжкост перебiгу БА, показники iiконтролю за даними клЫкочнструменталь-но)' о^нно!' шкали виявилися в'ропдно пршими у хворих ¡з показниками СК < 50,0 нг/мл, у першу чергу за рахунок клЫчно'1 складовоi ще'1 шкали. За даними клт1ко-еп '1дем'1олопчного аналiзу встановлений ризик вмсту СК > 50,0 нг/мл (як маркера збережено'1 кортизол-продукуючоi функци надниркових залоз) за ви-користання низьких доз iГКС. Так, в 'щношення шансв даноi поди становило 3,14, в 'щносний ризик — 1,5, абсолютний ризик — 0,26. При цьому використання середн'х. доз ГКС асо^ювало з незначно п'щвищеним ризиком пригнчення кортизол-продукуючоi функци надниркових залоз (за даними СК < 50,0 нг/мл): в 'щношення шанав — 3,14, вдносний ризик — 2,1, абсолютний ризик — 0,26. Висновки. Перебiг БА у школярв з ум'ютом СК < 50,0 нг/мл характеризуеться вираженими клнчними ознаками атопи з «накопиченням» коморбiдностi, тяжчим перебгом у мжприступному i приступному перодах, а також пршим контролем за захворюванням при незначно довшй його тривалосл. При цьому низьк дози ГКС у 3,14 раза пдвищують ¡мов 'рн'ють збереження кортизол-продукуючоi функци надниркових залоз, а середн дози асоцюють з ана-лопчним пригнченням даноi функци.
Ключовi слова: дти; бронх\альна астма; кортизол; наднирковi залози
0 ■ gj ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
1нгаляцшш глюкокортикостерощи (irKC) вь д^ають зараз провщну роль у профшактичному лжуванш бронхiальноI астми (БА) як на етат досягнення, так i пщтримки повного контролю за клтчними симптомами захворювання. Застосу-
вання цих препарапв спочатку було спрямоване на зменшення використання системних ГКС у хворих на БА через низку побiчних ефекпв останшх. Глюкокортикостерощи виявилися ефективними при л^ванш БА завдяки рiзнобiчнiй протизапальнш дц, що охоплюе численш впливи на транскрипцго
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Колоскова О.К., доктор медичних наук, професор, Вищий державний навчальний заклад Украши «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, Украина; е-mail: [email protected]
For correspondence: Olena Koloskova, MD, PhD, Professor, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
багатьох гешв, пригнiчення надм1рно! активнос-Ti ефекторних клiтин [1], вони здатт зменшувати aHrioreHe3 бронх1ально! стшки та гiпeрплазiю ке-лихоподiбних клггин [2]. На фонi протизапального ефекту irKC у дихальних шляхах зменшуеться 1х гiпeррeaктивнiсть на нeспeцифiчнi провокацшт чинники [3], нормaлiзуеться функцiя легень, полш-шуеться якiсть життя хворих, зменшуеться частота i вирaжeнiсть симптомiв БА й астматичних нaпaдiв, що призводять до госштал1зацп або смерт1 [4].
Незважаючи на достатню безпеку, дана група л1-карських зaсобiв не позбавлена побiчних eфeктiв, причому особливо! гостроти набувае це питання при тривалих курсах лiкувaння у дгтей дошк1льного та шк1льного в1ку. Кандидоз слизово! порожнини рота, захриплють (дисФон1я) е найб1льш поширени-ми та загальновизнаними по61чними ефектами те-рапп irKC, i ц1 ефекти легко усуваються. В1домо, що застосування irKC у високих дозах може супрово-джуватися системними по61чними ефектами, най-61льш тривожним з них е пригшчення функцюналь-но! активносп гшоталамо-гшоф1зарно-наднирково! системи [5]. Так, змши функцп надниркових залоз були вщзначет у пaцiентiв, як1 отримували бекло-метазону дипропiонaт та будeсонiд у дозах, що пере-вищували 1500 мкг/добу [6]. У дослщженнях F. Lapi та спiвaвт. (2013) показано, що поточне викорис-тання високих доз irKC збшьшуе ризик розвитку наднирково! нeдостaтностi [7]. Проте особливосп пeрeбiгу захворювання та зм1ни кортизол-продуку-ючо! функцп надниркових залоз у дггей, як1 отриму-ють irKC в шших режимах доз вивчене недостатньо, а юнуюч1 в1домост1 е почасти довол1 суперечливими.
Мета роботи: досл1дити кл1н1чн1 особливост1 БА у д1тей, як1 отримують базисну протизапальну тера-п1ю 1нгаляц1йними глюкокортикостеро!дами, з ура-хуванням стану кортизол-продукуючо! функщ! над-ниркових залоз.
Матерiали та методи
Для досягнення мети досл1дження методом просто! випадково! виб1рки комплексно обстежено когорту з 45 дгтей шильного в1ку, хворих на БА. У робой використан1 класиф1кац1я та менеджмент БА за вщповщним протоколом д1агностики й л1куван-ня захворювання в дгтей [8]. Хлопчики становили 58,3 % ус1х обстежених, а решту 41,3 % — д1вчатка. Середн1й в1к обстежених хворих — 10,1 ± 0,4 (95% дов1рчий 1нтервал (Д1) — 9,3—10,9) (min 6 — max 15) року, а тривал1сть захворювання на БА сягала 5,4 ± 0,5 (95% Д1 — 4,3-6,4) (min 1 — max 13) року. Легкий персистуючий переб1г астма мала у 10,4 % випадк1в, середньотяжкий зареестровано у 22 (45,8 %) хворих, а тяжке персистування — у 43,8 % спостережень.
Середня доза irKC, що за добу отримували об-стежеш хвор1, у склад1 базисно! терапп становила 394,2 ± 49,6 (95% Д1 — 293,3-495,2) (min 100 — max 1200) мг/добу. Беклометазону дипротонат отримували 28,6 % хворих, будесошд — 22,90 %, а флутика-зон — 14,3 % пащенпв. Решта пац1ент1в отримували
pi3Hi irKC у складi базисного лiкування. 3a3Ha4eHi препарати irKC у режимi низьких доз застосовува-ли у 31,3% хворих, середш дози препаратiв irKC — у 39,6 %, а високодозове л^вання проводилося 8,3 % хворих. Решта пащенпв у м1жприступному пе-рiодi отримувала iнший склад базисного лжування.
За допомогою iмуноферментного аналiзу, про-веденого iмунологiчною лабораторiею обласно! дитячо! клш1чно! лiкарнi м. Чершвщв, у сироват-цi периферично! кровi визначали концентрацiю сироваткового кортизолу (СК) (реактиви Diameb, Укра!на) як маркера регулящ! функщ! надниркових залоз. Середнш умiст СК у когортi обстежених хворих становив 131,9 ± 10,0 (95% Д1 — 112,1-151,8) (min 5,0 — max 430,0) нг/мл при нормi виробника 50,0-230,0 нг/мл. Вивчення особливостей перебь гу БА у хворих проводили у двох групах, залежно значения СК, яке або не досягало мшмального показника норми (< 50,0 нг/мл), або перевищува-ло його (СК > 50,0 нг/мл). До складу 1-! групи увь йшло 20 хворих, до складу 2-i групи — решта 25 дь тей. За основними клжчними характеристиками групи були порiвняннi, а встановлеш незначш вщ-мiнностей не мали суттевого впливу на результати дослщження, що свщчило про мiнiмальний ризик систематично! помилки.
Бальна оцiнка контролю БА здшснювалася за допомогою клшжо-шструментально! ощнно! шкали (К1О) [9], згщно з якою 10 i нижче балiв в1-дображували контрольовану БА, 11-16 балiв — частково контрольоване захворювання, а вище 17 балiв — неконтрольований варiант БА. Тяжкiсть бронхообструктивного синдрому пiд час загострен-ня захворювання, при надходженш дiтей до стащо-нару, оцiнювали за багатобальною системою впро-довж перших 7 дшв госпiталiзацii [10], згiдно з якою посилення ознак бронхiальноi обструкщ! вщобра-жувалося зростанням суми балiв бронх!ально! обструкщ!.
Статистичний аналiз отриманих результа-тiв здiйснювали за допомогою пакета програм Statistica -v. 6.0 (StatSoft, США). При пор1внян-ш середнiх абсолютних значень використовували критерiй Стьюдента (Pt), для порiвняння двох час-ток (у %) — критерш кутового перетворення Фше-ра (Рф). При проведеннi популяцшного аналiзу ощ-нювали вiдносний ризик (ВР), а також вщношення шанав (ВШ) реалiзацl! поди з обчисленням !х довь рчих iнтервалiв (95% Д1).
Результати
Загальна характеристика клшчних груп пор1в-няння наведена у табл. 1.
За ступенем тяжкосп БА д1ти 1-! клш1чно! групи розподшялися так: тяжка форма спостерталася у 60,0 % хворих, середньотяжка — у 40,0 % дггей, а легка не визначалася. У 2-й груп1 легка персис-туюча БА визначалася у 20,0 % пащенпв, тяжкий варiант захворювання вщзначено у 48,0 %, у решти 32,0 % — середньотяжкий вар!ант перебiгу БА (в уах випадках Рф > 0,05).
Слщ зауважити, що хворi зазначено1 групи у грудному i ранньому вщ частiше страждали через шюрш прояви атопiчного конституцiйного типу у виглод дерматиту, який виявлявся у 90,0 % представниюв
1-1 та лише у кожно1 друго1 дитини (52 %, Рф > 0,05)
2-1 групи порiвняння. Разом iз тим у 1,3 раза часть ше у дiтей 1-1 групи визначалася атошчна форма БА (55,6 проти 41,2 %, Рф > 0,05), а змшана — настшьки же рiдше (44,5 проти 58,8 %, Рф > 0,05).
Слщ вщзначити, що тривалiший перебiг БА у хво-рих 1-1 групи, в яких виникала схильнiсть до пригш-чення кортизол-продукуючо1 функци надниркових залоз (СК < 50,0 нг/мл), вщбивався на «накопи-ченш» коморбщно'1 алерпчно'1 патологи. Так, лише у 45,5 % дней 1-1 групи та у 70,0 % спостережень у 2-й груш не виявлялося коморбщних алерпчних захворювань, алергiчний ришт визначався в 1-й гру-т у 1,5 раза частiше (45,5 проти 30,0 % (Рф > 0,05), а поеднання деюлькох нозолопчних форм атотч-них захворювань траплялося у 9,1 % хворих лише у 1-й груш. Слщ зауважити на тому, що обтяженють сiмейного алерголопчного анамнезу, визначена за допомогою генеалопчного iндексу, у групах порiв-няння практично збiгалася (0,14 ± 0,02 ум.од. у 1-й груш та 0,13 ± 0,02 ум.од. у 2-й груш, р > 0,05).
Сприятлив^ показники co^anbHO-eKOHOMi4-ного статусу визначалися серед родин представни-юв 2-1 групи, в яких у 41,7 % випадюв (проти 25,0 % у 1-й груш, Рф > 0,05) обидва батьки мали постшне мюце працевлаштування, а вщсутносп працевла-штування обох батькiв не виявлялося взагалi (проти 25,0 % спостережень у 1-й клшчнш груш). О^м того, кожний четвертий пащент 1-1 групи був сиротою або виховувався у неповнш ам'1, на противагу цьому у 2-й груш таких випадюв не було. Вщбит-ком несприятливого соцiального оточення хворих 1-1 групи було i те, що випадки вiдсутностi тютюно-палiння у данiй групi виявлялися з частотою лише 37,5 % на противагу 83,3 % спостережень у 2-й груш (Рф < 0,05).
Попри зниження показниюв СК, що асоцгова-ли з пригтченням кортизол-продукуючо'1 функцп надниркових залоз, схильшсть до надмiрноI маси тiла була бшьш вираженою також у представниюв 1-1 групи: при обстеженнi 1МТ у середньому стано-вив 19,4 ± 1,0 кг/м2 проти 18,7 ± 1,0 кг/м2 у 2-й кль нiчнiй групi, р > 0,05).
Порiвняльний аналiз показникiв контролю симптомiв БА за допомогою бально'1 К1О-шкали наведений у табл. 2.
Таблиця 1. Загальна характеристика груп пор'1вняння
Кл^чж групи К-сть хворих Частота випадмв, % BiK (роки)
Стать Мешканщ сшьсько! мюцевосл
хлопчики дiвчатка
1-ша (СК < 50,0 нг/мл) 20 50,0 50,0 60,0 9,10 ± 0,72
2-га (СК > 50,0 нг/мл) 25 60,0 40,0 52,0 10,10 ± 0,58
Рф, t > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 2. Пор'вняльна оцнка контролю БА в м'жприступному перiодi за клЫкочнструментальною шкалою у дтей кл'/шчних груп пор'1вняння (М ± т)
Показники контролю бронхiальноí астми Кл^чж групи Р
(в балах) 1-ша (n = 20) 2-га (n = 25)
Симптоми захворювання денш 3,31 ± 0,33 3,30 ± 0,21 > 0,05
s Симптоми захворювання нiчнi 2,15 ± 0,41 1,40 ± 0,37 > 0,05
щ. * P2-агонiсти за потребою 2,31 ± 0,37 1,30 ± 0,34 < 0,05
■is ^ 2 Обмеження фiзичноT активностi 2,62 ± 0,39 1,50 ± 0,17 < 0,05
° о. 'i 0 т m Частота госпiталiзацiй 2,08 ± 0,29 2,00 ± 0,39 > 0,05
х ^ го со Частота загострень 3,23 ± 0,28 3,30 ± 0,30 > 0,05
Позаплановi звернення до лкаря 1,69 ± 0,33 1,90 ± 0,43 > 0,05
Сума балiв (1) 17,31 ± 1,21 14,50 ± 1,12 0,05
Показники спiрографil ФОВ1 (% вiд норми) 1,46 ± 0,45 1,78 ± 0,43 > 0,05
ПОШ видиху (% вiд норми) 3,08 ± 0,29 3,56 ± 0,24 > 0,05
Загальна кiлькiсть балiв 21,28 ± 0,65 19,27 ± 0,60 < 0,05
Примтки: ФОВ1 — форсований об'ем видиху за 1 с; ПОШ видиху — пкова об'емна швидксть видиху.
Отже, попри вщсутшсть статистично в1рогщних розб1жностей за маркерами тяжкост1 перебцу БА, показники 11 контролю за даними К1О-шкали ви-явилися в1рогщно г1ршими у хворих 1з показниками СК < 50,0 нг/мл, у першу чергу за рахунок клш1чно1 складово1 дано1 шкали.
Слщ зауважити, що нападний пер1од БА у хворих 1-1 клш1чно1 групи також характеризувався тяжчим переб1гом синдрому бронх1ально1 обструкци впро-довж перших семи д1б стац1онарного л1кування (табл. 3).
Отже, попри вщсутшсть статистично1 значу-щост1 в1дм1нностей (за винятком тяжкосп бронхь ально1 обструкци на четверту добу стацюнарного л1кування), виражен1сть загострення астми пере-важала у хворих 1з СК, що не досягав нормальних значень.
У позанападному пер1од1 тератю беклометазо-ном отримували 30,0 1 28,0 % хворих 1-1 та 2-1 груп вщповщно, будесонщ — 20,0 1 24,0 % дггей, по-еднану терап1ю — 20,0 1 24,0 % хворих, а флутика-зон — лише 24,0 % хворих 2-1 групи (в ус1х випад-ках Рф > 0,05). Середня добова доза 1ГКС у хворих 1-1 групи становила 471,4 ± 131,8 мг/добу, а у пред-ставник1в 2-1 клшчно'! групи — 360,5 ± 59,5 мг/добу, але зважаючи на те, що р1зш препарати мають р1зну екв1потентн1сть, проведено анал1з дано1 складово'1 базисного л1кування.
Розпод1л пац1ент1в за дозовим навантажен-ням 1ГКС (за рекомендац1ями GINA) наведений у табл. 4. Згщно з результатами, суттевих вщмш-ностей у призначених еквшотентних доз препарат1в 1ГКС у групах пор1вняння не виявлено, як 1 при по-р1внянн1 середн1х добових доз.
Обговорення
Отже, у хворих з1 зниженням кортизол-про-дукуючо'1 функци надниркових залоз БА мае тен-денц1ю до тяжчого вар1анта клш1чних прояв1в, що п1дтверджуеться нав1ть попри вщсутшсть статис-
тично в1рогщних розб1жностей за маркерами тяж-кост1 переб1гу БА, оск1льки показники 11 контролю, за даними К1О-шкали, виявилися в1рог1дно г1ршими у хворих 1з показниками СК < 50,0 нг/мл, у першу чергу, за рахунок клш1чно1 складово'1 дано! шкали. Також попри вщсутшсть суттевих вщмшностей у призначених еквшотентних доз пре-парат1в 1ГКС у групах пор1вняння та статистично! значущост1 вщмшностей (за винятком тяжкост1 бронх1ально1 обструкци на четверту добу стащ-онарного лжування), виражен1сть загострення астми переважала у хворих 1з СК, що не досягав нормальних значень.
Вщсутшсть вщмшностей за розподшом еквь потентних доз у групах пор1вняння могла св1дчити про вщсутшсть комплаенсу у вигляд1 порушення режиму дозування препарат1в, помилки у викорис-танн1 1нгалятор1в чи неправильну профилактику всмоктування 1ГКС з1 слизово1 ротоглотки, або про те, що вплив на кортизол-продукувальну функ-щю надниркових залоз мають не лише висою дози 1ГКС, що ствпадае з даними окремих автор1в [1, 5]. Проте за даними клшжо-епщемюлопчного анал1зу встановлений ризик вм1сту СК понад 50,0 нг/мл (як маркера збережено1 кортизол-продукуючо1 функ-цП надниркових залоз) за використання низьких доз 1ГКС. Так, ВШ дано1 поди становило 3,14 (95% Д1 — 0,4-26,6), ВР — 1,5 (95% Д1 — 1,1-2,2) та абсо-лютний ризик — 0,26. При цьому використання се-реднк доз 1ГКС асоц1ювало з незначно пщвищеним ризиком пригн1чення кортизол-продукуючо1 функци надниркових залоз (за даними СК < 50,0 нг/мл): ВШ — 3,14 (95% Д1 — 0,4-26,6), ВР — 2,1 (95% Д1 — 0,3-12,6) та абсолютний ризик — 0,26.
Висновки
Переб1г БА у школяр1в з ум1стом СК < 50,0 нг/мл характеризуеться вираженими клтчними озна-ками атоп!1 з «накопиченням» коморб1дност1, тяжчим переб1гом у м1жприступному 1 приступному
Таблиця 3. Динам'чна оцнка тяжкост синдрому бронх'шльно)' обструкци' у дтей груп пор'1вняння в нападному перiодi захворювання
Кл^чж групи К-ть д^ей Тяжмсть бронхообструкцп (у балах), M ± m
Дт
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й
1-ша 20 14,5 ± 1,4 13,1 ± 1,2 10,9 ± 0,7 8,3 ± 0,8 6,4 ± 0,7 5,3 ± 0,5 4,2 ± 0,6
2-га 25 12,1 ± 1,3 10,7 ± 1,1 8,5 ± 0,9 7,0 ± 0,9 5,3 ± 0,7 4,1 ± 0,6 3,1 ± 0,5
Pt > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 4. Розподл дтей у групах пор'вняння за о^нкою доз ГКС-препаралв
Клiнiчнi групи К-ть хворих Не отримували irKC Низьк дози irKC Середж дози irKC Висок дози irKC
1-ша (СК < 50,0 нг/мл) 20 10,0 30,0 50,0 10,0
2-га (СК > 50,0 нг/мл) 25 16,0 32,0 44,0 8,0
Рф > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
nepiogax, a Tamx ripmHM KomponeM 3a 3axBopro-BaHHAM npn He3HaHHO goBmiö noro TpHBanocri. npn ^OMy HH3bKi go3H irKC y 3,14 pa3a nigBH^yroTb iMO-BipHicTb 36epexeHHA KopTH3O.n-npogyKyroHoi ^yHK^i HagHHpHHKiB, a cepegHi go3H aco^roroTb 3 aHanorin-hhm npnrameHHflM gaHoi ^yH^ii.
Koh$.tokt iHTepeciB. ÄBTopn 3aaB^aroTb npo BigcyT-HicTb KOH^niKTy iHTepeciB npn nigroTOB^ gaHoi craTri.
References
1. Chanez P, Bourdin A, Vachier I, Godard P, Bousquet J, Vignola AM. Effects of inhaled corticosteroids on pathology in asthma and chronic obstructive pulmonary disease. Proceedings of the American Thoracic Society. 2004;1(3):184-90. PMID: 16113433. doi: 10.1513/pats.200402-006MS.
2. Feltis BN, Wignarajah D, ReidDW, Ward C, HardingR, Walters EH. Effects of inhaled fluticasone on angiogenesis and vascular endothelial growth factor in asthma. Thorax. 2007;62(4):314-9. doi: 10.1136/thx.2006.069229.
3. Brannan JD. Bronchial hyperresponsiveness in the assessment of asthma control: airway hyperresponsiveness in asthma: its measurement and clinical significance. Chest. 2010;138(2_suppl):11S-17S. PMID: 20668013. doi: 10.1378/ chest.10-0231.
4. Fanta CH. Asthma. The New England journal of medicine. 2009;360(10):1002. PMID: 19264689. doi: 10.1056/ NEJMra0804579.
5. Todd GR, Acerini CL, Ross-Russell R, Zahra S, Warner JT, McCance D. Survey of adrenal crisis associated with inhaled corticosteroids in the United Kingdom. Arch Dis Child. 2002;87:457-61. PMID: 12456538.
6. HananiaNA, Chapman KR, Kesten S. Adverse effects ofinhaled corticosteroids. The American Journal of Medicine. 1995;98(2):196-208. PMID: 7847437. doi: 10.1016/S0002-9343(99)80404-5.
7. Lapi F, Kezouh A, Suissa S, Ernst P. The use of inhaled corticosteroids and the risk of adrenal insufficiency. Eur Respir J. 2013;42(1):79-86. PMID: 23060630. doi: 10.1183/09031936.00080912.
8. Nakaz MOZ Ukrai'ny vid 08.10.2013 N 868 Pro zatverdzhennja ta vprovadzhennja mediko-tehnologichnih dokumentiv zi standartizacii medichnoi dopomogi pri bronhial'nij astmi [Approvement and implementation of medical and technical documents on unification of medical care in bronchial asthma]. (in Ukrainian).
9. Boulet LP, Boulet V, Milot J. How should we quantify asthma control? A proposal. Chest. 2002 Dec;122(6):2217-23. PMID: 12475866.
10. Bezrukov LA, Nechytajlo JuN, Cherevko SA, et al, authors; Mozolevskyy AF, editor. Dyagnostyka y lechenye ostryh pnevmonyj y ORVY, oslozhnennyh BOS u detej rannego vozrasta [Diagnosis and treatment of acute pneumonias and ARVI complicated by bronchoobstructive syndrome in infants]. Chernovtsy; 1989. 231p. (in Russian).
OTpuMaHO 17.03.2017 ■
Колоскова Е.К., Буринюк-ГловьякК.П., Крецу Н.М.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Особенности персистирования бронхиальной астмы у школьников в зависимости от кортизол-продуцирующей функции надпочечников
Резюме. Актуальность. Ингаляционные глюкокорти-костероиды (иГКС) сейчас играют ведущую роль в лечении бронхиальной астмы (БА) на этапе как достижения, так и поддержки полного контроля над клиническими симптомами заболевания. Известно, что применение иГКС в высоких дозах может сопровождаться системными побочными эффектами, наиболее тревожным из которых является подавление функциональной активности гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы. Однако особенности течения заболевания и изменения кортизол-продуцирующей функции надпочечников у детей, получающих иГКС, изучены недостаточно. Цель работы. Исследование клинических особенностей БА у детей, получающих базовую противовоспалительную терапию иГКС, с учетом состояния кортизол-продуцирующей функции надпочечников. Материалы и методы. Для достижения цели исследования методом простой случайной выборки комплексно обследована когорта из 45 детей школьного возраста, больных БА, получавших иГКС в составе базисного лечения. Изучение особенностей течения БА у больных проводили в двух группах, в зависимости от значения сывороточного кортизола (СК), которое либо не достигало минимального показателя нормы (< 50,0 нг/мл, 20 детей), либо превышало его (СК > 50,0 нг/мл, 25 детей). Результаты. Заболевание имело тенденцию к тяжелому варианту клинических проявлений у больных со снижением кортизол-продуцирующей функции надпочечников. Несмотря на отсутствие статистически достоверных
различий по маркерам тяжести БА, показатели ее контроля, по данным клинико-инструментальной оценочной шкалы, оказались достоверно хуже у больных с показателями СК < 50,0 нг/мл, в первую очередь за счет клинической составляющей. По данным клинико-эпиде-миологического анализа установлен риск содержания СК > 50,0 нг/мл (как маркера сохраненной кортизол-про-дуцирующей функции надпочечников) при использовании низких доз иГКС. Так, соотношение шансов данного события составило 3,14, относительный риск — 1,5 и абсолютный риск — 0,26. При этом использование средних доз иГКС ассоциировало с незначительно повышенным риском угнетения кортизол-продуцирующей функции надпочечников (по данным СК < 50,0 нг/мл): соотношение шансов — 3,14, относительный риск — 2,1 и абсолютный риск — 0,26. Выводы. Таким образом, течение БА у школьников с содержанием сывороточного кортизола менее 50,0 нг/мл характеризуется выраженными клиническими признаками атопии с «накоплением» коморбидности, более тяжелым течением в периодах ремиссии и обострения, а также худшим контролем над заболеванием при его более длительной продолжительности. При этом низкие дозы иГКС в 3,14 раза повышают вероятность сохранения кортизол-продуцирующей функции надпочечников, а средние дозы ассоциируют с аналогичным подавлением данной функции.
Ключевые слова: дети; бронхиальная астма; кортизол; надпочечники
O.K. Koloskova, H.P. Buryniuk-Glovyak, N.M. Kretsu
Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Peculiarities of bronchial asthma persistence in schoolchildren depending on adrenal cortisol-producing function
Abstract. Background. Nowadays, inhalation glucocortico-steroids (IGCS) play a leading role in the treatment ofbronchial asthma (BA), both on the stage of achieving and maintaining a complete control of clinical signs of the disease. IGCS administration in high doses is known to be associated with systemic side effects, one of the most troubled of which is inhibition of the functional activity of the hypothalamic-pituitary-adrenal system. Nevertheless, the peculiarities of the diseases course and changes of the adrenal cortisol-producing function in children receiving IGCS are not studied sufficiently. The purpose of the study was to examine clinical peculiarities of bronchial asthma in children receiving basic anti-inflammatory therapy with IGCS considering the state of the adrenal cortisol-pro-ducing function. Materials and methods. To achieve the purpose of the study, the cohort of 45 schoolchildren suffering from BA receiving IGCS as a part of basic therapy were examined comprehensively by means of simple random sampling. Peculiarities of BA course in patients were examined in two groups depending on the value of serum cortisol (SC) that was either lower than minimal value of the norm (< 50.0 ng/ml, 20 children), or higher than it (> 50.0 ng/ml, 25 patients). Results. The disease had a tendency to severe type of clinical manifestations in patients with low adrenal cortisol-producing function. In spite of the lack of statistically reliable differences
by the markers concerning BA severity, the control indices according to the data of clinical-instrumental estimating scale appeared to be reliably worse in patients with the parameters of SC < 50.0 ng/ml, first of all at the expense of its clinical constituent. According to the data of clinical and epidemiologi-cal analysis, the risk of SC content more than 50.0 ng/ml (as a marker of preserved adrenal cortisol-producing function) was found with the use of low doses of IGCS — odds ratio of this event was 3.14, a relative risk — 1.5, and absolute risk — 0.26. At the same time, the use of average doses of IGCS was associated with inconsiderably high risk of inhibition of the adrenal cortisol-producing function (by the data of SC < 50.0 ng/ml): odds ratio — 3.14 (95% confidence interval (CI) 0.4-26.6), relative risk — 2.1 (95% CI 0.3-12.6), and absolute risk — 0.26. Conclusions. Therefore, the course of BA in schoolchildren with the content of serum cortisol less than 50.0 ng/ml is characterized by pronounced clinical signs of atopy with "accumulation" of comorbidity, more severe control of the disease with its longer duration. At the same time, 3.14 times lower doses of IGCS increase the probability of maintaining the adrenal cortisol-producing function, and average doses are associated with similar inhibition of this function. Keywords: children; bronchial asthma; cortisol; adrenal glands
