CC BY
56
УДК 340:12 О. I. Колич
Навчально-науковий шститут права та психологи, здобувач, асист. кафедри теорй та фшософй права
ОСОБЛИВОСТ1 ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ В1ДНОСИН У ПЕР1ОД КИ1ВСЬКО1 РУС1
© Колич О. I., 2014
Здшснено анаиз особливостей господарсько-правових вщносин у КнТвськш Русi. Висвiтлено основнi джерела права, а також особливостi станового подшу у Киeворуськiй держав! та вщмшност м1ж обсягом економичнiх прав представнишв рвних станiв.
Ключовi слова: господарсько-правовi в1дносини, економiчнi права, КиТвська Русь, Руська Правда, право власностi.
О. И. Колич
ОСОБЕННОСТИ ХОЗЯЙСТВЕННО-ПРАВОВЫХ ОТНОШЕНИЙ
В ПЕРИОД КИЕВСКОЙ РУСИ
Осуществлен анализ особенностей хозяйственно-правовых отношений в Киевской Руси. Освещены основные источники права, а также особенности сословного деления в киеворусских государстве и различия между объемом экономических прав представителей разных сословий.
Ключевые слова: хозяйственно-правовые отношения, экономические права, Киевская Русь, Русская Правда, право собственности.
O. I. Kolych
FEATURES OF THE ECONOMIC AND LEGAL RELATIONS IN THE PERIOD OF KIEVAN RUS
The paper analyzed the characteristics of economic and legal relations in Kievan Rus. The basic source of law, and especially the caste division in Kyiv Rus state and the difference between the amount ekonomychnih rights of different classes.
Key words: economic and legal relations, economic rights, Kievan Rus, Ruska Pravda, ownership.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку та закршлення на державному та мiжнародному рiвнi основних прав, зокрема й економiчних, на особливу увагу заслуговуе процес становлення, закршлення та розвитку цих прав на територи першо'' Укра'нсько'' держави, становлення та розвиток господарсько-правових ввдносин, а також особливоси правового регулювання права власносп та обсяг цього права для рiзних прошарюв тогочасного суспшьства.
Мета роботи - проаналiзувати особливосп господарсько-правових ввдносин у перюд Киеворусько'' держави.
Стан дослщження. Над дослвдженням ютори держави i права Укра'ни працювала значна кшьюсть науковщв, зокрема З. Боярська, П. Захарченко, I. Терлюк та ш. Вивченням економiчноi
гётори Украши займалися Р. Васильева, Л. Горюна, Б. Лановик, М. Лазарович, Н. Петровська, П. Пеняк, В. Чайковський. 1стори Украши присвяченi пращ Л. Копиленко, А. Чайковсько1, I. Крип'якевича та ш. Саме на основi зазначених праць здiйснений аналiз економiчних прав перiоду Кшвсько! Рус1
Виклад основних положень. Бiльшiсть дослвдниюв сходяться на тому, що Кшвська Русь була феодальною державою. Вона виникла в умовах формування та розвитку феодально!' власносп та подшу суспильства на два прошарки: пршарок феодалiв, якi мали земельнi угвддя, та прошарок феодально-залежного населення, яке складалося переважно iз селян, яким у користування та за умови несення служби або ж за умови певно! плати надавалися невелик земельни дшянки.
Зазначений становий подш визначав суспшьний устрiй Кшвсько! Русi та з розвитком майнових феодальних ввдносин остаточно сформувався. Стани у Кшвськш Русi подшялися на групи. Панiвний клас феодалiв, до яких належали княз^ бояри та духовенство, мали землю. Найбагатшими на Руш були князi. Князi заводили власт господарства, якi дiстали назву "жизнь" (вотчина). Як верховний власник земл^ великий князь мав право на частину додаткового продукту з пвдвладно! територй, що вилучався через податки (данина, судовi збори) [5, с. 97].
Суспшьш вiдносини у Ктвськш Русi регулювалися нормами "Русько! правди". Вiдомо про три редакцii "Русько! правди": коротка, просторова та скорочена. Саме у просторовш "Руськш правдГ', яка пов'язуеться з iменем Володимира Мономаха, знаходяться норми, як регулюють не лише кримiнальнi вiдносини (як у попереднш редакцii' - короткш "Руськш правдi"), а й цившьш. Так, у нiй мiстилися норми, що регулювали порядок укладення окремих договорiв i встановлювали вiдповiдальнiсть за !х порушення. Детально регулювалися правоввдносин мiж феодалом-боргодавцем i залежним ввд нього селянином-закладником (закупом).
Право феодально!' власносл мало iерархiчний характер. Князi надавали на умовне володшня землi боярам та дружинi. Оскшьки верховна власнiсть на землю була в руках князя, то приватна властсть на землю не була непорушною. Не юнувало механiзму захисту ввд конфiскацii державою (князем) боярського та церковного землеволодшня. Таке становище деякою мiрою забезпечувало систему економiчноi пiдпорядкованостi [2, с. 208].
Бояри були найчисленшшою групою феодалiв, i у iхнiй вланостi знаходилися велик землеволодiння. До напiввiльного населення належали вшьш общинники (смерди), закупи, рядовичу iзгоi та холопи.
Найчисленнiшою групою натввшьного населення у Киiво-Руськiй державi були смерди, тобто особисто вшьш селяни, що "сидши" на державних ("окняжених") землях, сплачували данину та виконували на користь князя повинносп (постачання транспорту для потреб князiвськоi адмiнiстрацii, будiвництво мiст i укршлень тощо) [3, с. 65].
1згоями називали людей, якi втратили "законний" зв'язок iз сво'м соцiальним середовищем (колишнi смерди, якi позбулися землi й засобiв виробництва, збанкрутiлi купщ, дiячi духовенства, що не могли ввдправляти церковну службу, князi, як не мали престолiв). Проте слвд зазначити, що закон охороняв !х як вшьних людей.
Закупами називали групу колишнiх смердiв, якi повинш були вiдпрацювати грошову позику ("купу"), отриману ввд землевласника.
За правовим становищем до смердiв були близькими рядовичу - люди, що потрапили в економiчну кабалу, юридично оформивши свш стан спещальним договором - "рядом", який виступав у двох формах - договору-найму i договору-позики.
У давньоруських мктах населення подшялося на двi основнi категорii - мюьку аристократiю (князi i бояри, князiвська адмiнiстрацiя, багате купецтво, заможш ремiсники, вище духовенство, у чи!х руках зосереджувалися великi багатства), й мгёью низи (ремiсники, дрiбнi торговщ, челядь. Бшьша частина цього люду в X- XI ст. була залежною ввд сво!х хазя!в, проживала на !хшх садибах). Значну частину мюького населення на Русi становили мешканщ, зайнятi у сферi сшьськогосподарського виробництва [6, с. 35].
Одтею з найважливiших суспiльно-полiтичних сил у Кшвськш Русi була Руська православна церква, яка ввд самого початку ставилася в економiчну залежшсть ввд свггсько' влади. Та згодом церква стала власником земл^ тобто почала одержувати певну економiчну самостiйнiсть. Кшвсью
K^3i дарували церквi не лише майно, а й землю. Десятина з часом перетворювалася з частки K^3iBCbKm доходiв на особливу данину, яку церкви стали збирати самостшно через сво1'х чиновникiв-десятинникiв.
У X-XII ст. активно формувалися васальнi вiдносини у давньоруському суспшьствк за вiрну службу князь дарував своим боярам та дружинникам мюта i села. Дарувалася не територiя, а право стягувати податки. Так склалася помiсна форма феодального землеволодшня, яка не передбачала передачi землi в спадок та ïï вiдчуження без згоди князя. Згодом поширення набирае вотчина -спадкове володшня, що могло вшьно вiдчужуватися (продаватися, передаватися в спадок, даруватися) [3, с. 78].
Хоча процес утвердження феодальних господарських ввдносин у Ктвськш Русi загалом збшався iз загальноевропейськими тенденцмми, вiн мав i своï особливостi. По-перше, у Давньоруськш державi феодалiзм зароджувався на основi первiснообщинного ладу, схiднослов'янське суспшьство перескочило через рабовласницький етап розвитку. По-друге, на Русi темпи феодалiзацiï були уповшьненими порiвняно з Свропою, де ще з античних чашв прижилися традицiï приватноï власностi; по-трете, виникнення та становлення великого землеволодшня не призвело до масового обезземелення селян, оскшьки в межах державноï територи юнувала значна кiлькiсть незаселено].', господарськи неосвоеноï землi [8, с. 352].
У перюд феодалiзму основним засобом виробництва була земля. Правовим пвдгрунтям та економiчною основою отримання ренти феодалами було право володшня феодалами на землю.
Позаекономiчний примус у виглядi прямого насильства та економiчна кабала смердiв були характерними ознаками формування вiдносин залежностi. У Ктвськш Русi iснувало три види ренти, як вiдображали динамiку соцiально-економiчного розвитку. "Полюддя" було формою натурально'' ренти. Ввдробгткова рента з'явилася у результат захоплення феодалами земель общин та формування вотчини. У Х ст. зародилася грошова рента, яка з часом стала найпоширетшою. Для ïï' виникнення виршальну роль ввдшрав розвиток товарно-грошових вiдносин.
Сшьське госполарство було основною галуззю економ1ки Киïвськоï Русi. Особливе значення мало землеробство. Це сталося за рахунок використання досконалих та рiзноманiтних знарядь пращ та рiзних, залежно ввд географiчних умов, систем обробiтку. У сукупносп цi чинники сприяли високому р]вню продуктивностi зернового господарства. Здобутки в землеробстш в поеднаннi iз значними площами пасовиськ та сшоко^ були пвдгрунтям для розвитку приселищного скотарства. Допомшними галузями господарства стали промисли - бджшьництво, мисливство, рибальство [4, с. 105].
Важко переощнити роль ремесла у Кшвськш Русi. У зазначений перюд налiчували близько 60 видiв ремесел, таких як залiзообробне, гончарне, ювелiрне, ткацьке виробництва. Оргашзацм ремесел вiдображала процес розвитку феодальних ввдносин. Ремюниюв подшяли на мюьких, сшьських та вотчиних. Сшьське ремесло було простшим, менш рiзноманiтним та менш якiсним. Найрозвиненiшими видами ремюництва була металурпя та обробка залiза.
Прогресуюче вiдокремлення ремесла вiд землеробства, диференщацм ремiсничих спецiальностей, концентрацм та оргашзацм ремiсникiв зумовили пiднесення торгiвлi та зростання мiст. Розквiту Киïвськоï Русi сприяло й те, що ïï територ1я була вкрита мережею важливих мiжнародних торговельних шляхiв. Одним iз найдавнiших i освоених був "грецький" шлях ("is варяг в греки"), що через Дтпро поеднував Прибалтику та Причорномор'я. "Шовковий" шлях, який пролягав через Наддншрянщину, з'еднував Центральну Свропу з Середньою Азiею та Китаем. "Соляний" та "залiзний" були сполучною ланкою мiж Кавказом та Прикарпаттям [7, с. 122-125].
Активiзацiя вiдносин торгiвлi, виникнення нових торгових операцш були вирiшальними чинниками становлення у Кшвськш Руш грошовоï системи. У II-III ст. в Украт з'явилися першi римськi монети. Згодом в обiг була введена спещфична монета схiдних слов'ян - куна. Проте зб1льшення обсягiв торгових операцш зумовило появу новоï лiчильноï одиницi - гривнi, яка дорiвнювала 50 кунам. З часом м'яю хутрянi грошi витiснила тверда валюта - гривня (злиток срiбла завважки 160-196 г). У XIII ст. в обш вводиться срiбний зливок - карбованець. У перюд князювання Володимира Великого почали карбувати першi вiтчизняi монети - золотники та срiбляники. Проте аж до XIV ст. основним цшовим еквiвалентом було хутро, незважаючи на iснування металевоï валюти. Починаючи iз XIV ст., ввдбувалося масове карбування монет, яю стали основним платiжним засобом.
Доволi розвиненим у Ктвськш Pyci було зобов'язальне право. Руська правда регламентувала як зобов'язання за нанесення школи, так i зобов'язання Í3 договорiв. Невиконання зобов'язання давало потерпшому право на особу, яка його порушила, а не на його майно. Також застосовувалися майновi стягнення та ввдшкодування збитюв [1, с. 89].
Найпоширешшими були договори купiвлi-продажу, займу, поклажа
Високий рiвень торгiвлi в Кшвськш Русi змусив законодавця включити в Руську Правду цший устав банкрутства.
Руське право знало i договiр особистого найму. При цьому найми™, як правило, перетворювали у залежних людей.
Висновки. Отже, у перюд Ки!всько1 Русi почали формуватися феодальш вiдносини. Ввдбуваеться становлення системи приватного землеволодшня, ускладнюеться iерархiя панiвного класу, iнтенсивно проводиться диференцiацiя феодально залежного населення.
Сшьське господарство було основною галуззю економiки. Вiдбувався пошук нових технологш для обробки землi, постшно вдосконалювалися знаряддя працi. У мютах концентрувалися ремiсники, ремiсництво вiдокремилося ввд землеробства. У результат активiзацii торгiвлi та обмiну виникае грошова система.
Проввдною галуззю економiки цього часу було сшьське господарство, розвиток якого спирався на традищю та досввд попередшх поколiнь. Дедалi енергiйнiше йшов пошук нових технологiй обробiтку земл^ вдосконалювалися знаряддя працi. Вiдокремлення ремесла ввд землеробства, концентрацм ремiсникiв у мютах, активiзацiя обмiну та торгiвлi сприяли становленню грошовоi' системи.
Основним засобом виробництва була земля, яка, однак, не перебувала у приватнш власносп, i могла бути конфюкована князем. З початку iснування Кй^сько! Русi навiть церковнi землi не перебували у приватнiй власностi, проте згодом церква одержала певну економiчну самостшшсть, ставши власником землi та подарованого майна. Князi сплачували на потреби церкви своервдний податок - десятину.
Для Х-Х11 ст. характерним був розвиток васальних вiдносин, феодального землеволодшня. Формувалися феодальнi господарськi ввдносини, економiчною основою яких була земля, на якш працювало феодально залежне населення. О^м того, на користь феодала селяни змушеш були сплачувати ренту.
Отже, сшьське господарство, зокрема землеробство, було основною галуззю господарства, хоча певного розвитку досягли i промисли.
Важливе мюце в господарському житп давньоруського суспшьства належало ремеслу (гончарство, ювелiрне, ткацьке виробництво, металурпя, обробка залiза тощо). При цьому сшьське ремесло вiдрiзнялося вiд мiського.
Ввдокремлення ремесла вiд землеробства, диференцiацiя ремюничих спецiальностей, концентрацм та органiзацiя ремюниюв зумовили пiднесення торгiвлi та зростання мют, розвиток мiжнародних торгових шляхiв. Цi фактори зумовили становлення та розвиток грошово! системи.
1. Боярська З. I. - 1сторгя держави i права Украгни: навч.-метод. посгб. для самост. вивч. дисц. / З. I. Боярська. - К.: КНЕУ, 2001. - 280 с. 2. Захарченко П. П. Iсторiя держави та права Укрспни: навч. поыб. для дист. навч. /П. П. Захарченко. - К.: Утверситет "Украгна", 2005. - 208 с. 3. Iсторiя економiчног думки Украти: навч. поаб. / Р. Васильева, Л. Горкта, Н. Петровська та т. -К., 1993. - 451 с. 4. Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство /1. Крип'якевич. - К., 1984.
5. Лановик Б. Д. Економiчна iсторiя: курс лекцш / Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, В. Ф. Чайковський / за ред. Б. Д. Лановика. - 2-ге вид., перероб. - К. : Вжтар, 2000. - 300 с.
6. Медюсон В. В. Основи фтософп приватного права: навч. mti6. /В. В. Медксон. - Наук.-до^д. гн-т приватного права i тдприемництва АПрН Украгни. - К. : Школа, 2004. - 143 с. 7. Пеняк П. Про ремiсничi об'еднання Руа та Вiзантiг / П. Пеняк // Укр. ктор. журнал. - 1995. - № 1. 8. Терлюк I. Я. Держава i право в УкраШ : стортки юторп : навч. mti6. /1. Я. Терлюк. - Львiв: Сполом, 2008. -352 с. 9. Хрестоматiя з кторп держави i права Украгни: навч. mti6. / А. С. Чайковський, О. Л. Копиленко, та т. - К.: Юртком ттер, 2003. - 656 с.
