CC BY
13икономически науки
Мовчанюк Анастасiя Валентинiвна ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ...
Наукова спещальшсть: 08.00.05
UDC 332.2.021
DOI: 10.34671/SCH.BSR.2019.0303.0021
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЩНОСИН В УМОВАХ АГРАРНО1 РЕФОРМИ УКРА1НИ
© 2019
Researcher ID: V-8625-2018
ORCID ID: 0000-0002-1536-3408
Мовчанюк Анастасiя Валентишвна, кандидат економ1чних наук, доцент кафедри публ1чного управлшня та адмшстрування Уманський нацюнальний ун1верситет сад1вництва (20301,Укра'та, Умань, вул.1нститутська,1, e-mail:anastasiyamov@gmail.com)
Анотащя. У статп окреслено основш етапи становлення земелъних ввдносин в процеа реал1зацИ аграрно! ре-форми в Укра!ш та !х вплив на сощально - економ1чну складову житгевого р1вня сшьсько! територп. Ввдзначено, що розвиток ринкових вщносин в аграрному сектор1 економ1ки Укра!ни, запровадження приватно! власносп на землю, формування реального li власника, користувача та господарсъких структур ринкового типу, зумовлюють необхвдшсть в обгрунтуванш як1сно нових методичних п1дход1в щодо оргашзацп використання сшьськогосподарських земель з метою забезпечення д1евого мехашзму для !х рацюнального використання i охорони. Адже розвиток суспшьства, у процес його еволюци, на всiх етапах безпосереднъо пов'язаний iз землею. Ключовим аспектом сталого розвитку агровиробництва виступае наявшсть ресурсного потенцiалу виробництва де земля сшьськогосподарського призна-чення слугуе не лише засобом виробництва, а i мае соцiалъний напрям, так як е основним ресурсом у створенш робочих мюць для сшьського населення та поряд з цим, забезпечуе робочi мiсця в цшому рядi iнших секторiв вичизняно! економiки — харчово! i переробно! промисловосп, торгiвлi, транспортi i т. д. Розглянуто результати роздержавлення земель сшьськогосподарського призначення та проаналiзовано трансформацiю взаемоввдносин, що виникають мiж власником, розпорядником земельних ресурсiв та !х користувачем. Наголошено на необхiдностi розроблення комплексного тдходу щодо забезпечення реалiзацil вшьного володiння та розпорядження земельних ресурав iз врахуванням потреб суспiлъства та юторичних традицiй укра1нського селянства.
Ключовi слова: земелънi вiдносини, аграрна реформа, землеволодшня та землекористування, ринковi вщносини, реорганiзацiя сiлъсъкогосподарсъких п1дприемств.
STATE REGULATION OF LANDED RELATIONS IN THE CONDITIONS OF AGRARIAN REFORMS OF UKRAINE
© 2019
Movchaniuk Anastasiia Valentinovna, PhD (Economics), associate professor of the Department of Public Management and Administration Uman National University of Horticulture (20301, Ukraine, Uman, Institutskaya, 1, e-mail: anastasiyamov@gmail.com)
Abstract. In the article outlines the main stages of formation of landed relations in the process of realization of agrarian reform in Ukraine and their influence are outlined on socially - economic constituent of the living standard of rural territory. It is marked that development of market relations in the agrarians sector of economy of Ukraine, input of peculiar onearth, forming of her real proprietor, user and economics structures of market type, predetermine a necessity for aground qualitatively of new methodical approaches in relation to organization of the use of agricultural earth with the aim of providing of effective mechanism for their rational use and guard. In fact development of society, in the process of his evolution, on all stages directly related to earth. As a key aspect of steady development of agricultural production is the availability of resource potential of production comes forward, where earth of the agricultural setting serves as not only the mean of production but also has social direction, so as is a basic resource in creation of workplaces for a rural population and next to it, provides workplaces in a number of other sectors of home economy - food and processing industry, trade, transport, etc. The results of denationalization of earth of the agricultural setting are considered and transformation of mutual relations, that arise up between a proprietor, manager of the landed resources and their user, is an alysed. It is marked the necessity of development of complex approach in relation to providing of realization of free possession and order of the landed resources with taking into account of necessities of society and historical traditions of the Ukrainian peasantry.
Keywords: the landed relations, agrarian reform, landownership and land tenure, market relations, reorganization of agricultural enterprises.
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УСЛОВИЯХ
АГРАРНОЙ РЕФОРМЫ УКРАИНЫ
© 2019
Researcher ID: V-8625-2018
ORCID ID: 0000-0002-1536-3408
Мовчанюк Анастасия Валентиновна, кандидат экономических наук, доцент кафедры публичного управления и администрирования Уманского национального университета садоводства Уманский национальный университет садоводства (20301, Украина, Умань, Институтская,1, e-mail: anastasiyamov@gmail.com)
Аннотация. В статье обозначены основные этапы становления земельных отношений в процессе реализации аграрной реформы в Украине и их влияние на социально - экономическую составляющую жизненного уровня сельской территории. Отмечено, что развитие рыночных отношений в аграрном секторе экономики Украины, введение частной собственности на землю, формирования реального ее владельца, пользователя и хозяйственных структур рыночного типа, обусловливают необходимость в обосновании качественно новых методических подходов к организации использования сельскохозяйственных земель с целью обеспечения действенного механизма для их рационального использования и охраны. Ведь развитие общества, в процессе его эволюции на всех этапах непосредственно связан с землей. Ключевым аспектом устойчивого развития агропроизводства выступает наличие ресурсного потенциала производства где земля сельскохозяйственного назначения служит не только средством производства, а и имеет социальное направление, так как является основным ресурсом в создании рабочих мест для сельского
Movchaniuk Anastasiia Valentinovna
STATE REGULATION OF LANDED RELATIONS .
economic sceinces
населения и наряду с этим, обеспечивает рабочие места в целом ряде других секторов отечественной экономики - пищевой и перерабатывающей промышленности, торговле, транспорте и т. д. Рассмотрены результаты разгосударствления земель сельскохозяйственного назначения и проанализировано трансформацию взаимоотношений, возникающих между владельцем, распорядителем земельных ресурсов и их пользователем. Отмечена необходимость разработки комплексного подхода по обеспечению реализации свободного владения и распоряжения земельных ресурсов с учетом потребностей общества и исторических традиций украинского крестьянства.
Ключевые слова: земельные отношения, аграрная реформа, землевладения и землепользования, рыночные отношения, реорганизация сельскохозяйственных предприятий.
ВСТУП
Постановка проблеми. Сталий розвиток аграрного сектору економiки багато в чому залежить вщ на-явного ресурсного потеншалу виробництва, при цьо-му одним i3 ключових аспекпв якого виступае земля сшьськогосподарського призначення, яка слугуе як за-собом виробництва, так i економiчним об'ектом майно-вих вiдносин, зокрема, оренди.
В економщ Укра!ни земельнi ресурси вщграють провiдну роль, осшльки вони е робочим шструментом для реалiзацil виробничих програм iз формування про-довольства та сировини для переробно! промисловосп. Загальна площа сiльськогосподарських земель в Укра!ш становить близько 70 % вае! територи держави i складае 42,7 млн. гектарiв, з яких 32,5 млн. гектарiв це рiлля.
Розвиток ринкових вiдносин в аграрному секторi економiки Укра!ни, запровадження приватно! власносп на землю, формування реального власника, користува-ча землi i господарських структур ринкового типу, зу-мовлюють необхiднiсть в обгрунтуваннi як1сно нових методичних пiдходiв щодо оргашзаци використання сiльськогосподарських земель з метою забезпечення дiевого механiзму для !х рацюнального використання i охорони. Структурна перебудова земельних вщносин на селi, яка в процеа земельно! реформи та реформування колективних сiльськогосподарських пщприемств протя-гом 90-х рок1в двадцятого столггтя, стали поштовхом до становления та розвитку орендних земельних вщносин в сшьськогосподарському виробництвi.
Аналгз остантх досл1джень i публ1кац1й. Проблеми реформування i становлення земельних вiдносин, як складово! суспiльно-економiчних взаемин, завжди були в полi зору вiтчизняних учених-аграрник1в. Вагомий внесок щодо !х вирiшення, а також дослщження специфiки розвитку на сучасному етапi зробили Ю.Д. Бшик, П.1. Гайдуцький, С.1. Дем'яненко, Т.Г. Дудар, П.М. Макаренко, П.£. Матковський, В.Я.Месель-Веселяк, Л.Я. Новаковський, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, А.М. Третяк, В.В. Юрчишин та iншi вчеш. Проведенi ними науковi дослiдження дали пщгрунтя для реформування i розвитку земельних вщносин в Укра!нi.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування цшей cmammi. Мета статл полягае в проведеннi аналiзу етатв розвитку земельно! реформи в Укра!ш, визначеннi становлення земельних вiдносин у зв'язку iз роздержавлення земель сшьськогосподарського призначення, та утворення нових форм господарювання в сшьськогосподарському виробнищга заснованих на приватнiй, приватно - оренднш формах власностi.
Використаш в до^джеш методи. Методолопчною основою дослiдження е дiалектичний метод пiзнання та системний пщхщ до вивчення економiчних явищ. У ходi дослщження використовувалися економшо-статистичний, монографiчний, розрахунково-конструк-тивний, абстрактно-лопчний, системного аналiзу та iншi.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Виклад основного матерiалу до^дження. Протягом багатовжового вторичного розвитку Укра!ни селянство традицшно посiдае досить важливе мюце як найдавнiша спiльнота, безпосередньо пов'язана iз землеробством та сiльськогосподарським виробництвом. Його трудо-ва дiяльнiсть вщграе значну роль у стiйкому створенш продовольчих ресурсiв для забезпечення потреб насе-лення кра!ни, гарантування !! продовольчо! безпеки у
свгтовому ринковому npocTopi. На сьогодш аграрний сектор кра!ни е ключовим сегментом iï eKOHOMÎKH, фор-муючи в межах 60 % фонду споживання та створюючи понад 10 % валового внутршнього продукту.
Говорячи про роль аграрно! економши, першо-чергово слщ зазначити, що дана галузь е основним ресурсним потенщалом у створеннi робочих мюць для сiльського населення, та поряд з цим, забезпечуе робочi мюця в цiлому рядi iнших секторiв вiтчизняноï економiки — харчовоï i переробноï промисловостi, торгiвлi, транспортi i т. д. Тому, функцюнування та розвиток аграрного виробництва у сшьськш мюцевосп прямо пропорцшно впливае на рiвень безробiтгя, трудову мiграцiю, соцiально - економiчну складову життевого рiвня сiльськоï територiï. В той же час, m про який розвиток сiльськогосподарського виробництва не можливо говорити без основного засобу виробництва, яким е земля. Адже розвиток суспшьства, у процесi його еволюци, на всiх етапах безпосередньо пов'язаний iз землею.
Конституцiею Укра!ни визначено, що земля в Укршш е основним нацюнальним багатством i знаходиться шд особливою державною охороною, так як земельш ресурси займають особливе мюце в економщ краши. Вщповщно до статтi 13 Конституцiï Украши земля е об'ектом права власносп украшського народу. Вщ iменi украшського народу права власника реалiзують органи державноï влади та мiсцевого самоврядування, в межах визначених Основним законом Украши [4].
Прагнення Украши перебудувати земельнi вщноси-ни в сшьському господарствi й розвивати хх у вщповщ-ностi iз свiтовими стандартами, об'ективно спонукало до формування адекватноï' системи земельних вiдносин, першочергово орiентованоï на формування повноправ-ного господаря-власника землi на селi.
Реформа аграрного сектора економ^ в УкраЫ вщ-бувалася поетапно. Одним iз основних етапiв якоï стала земельна реформа, розпочата тсля виходу Постанови Верховно].' Ради Украшсько].' РСР «Про земельну реформу» вщ 18 грудня 1990 року, яка сприяла органiзацiï по-шуку ефективного користувача сiльськогосподарських угiдь. Даним нормативним документом, передбачалось перерозподiл земель з одночасним наданням ïх в довiч-не спадкове володiння громадян, в постшне володiння колгоспам, радгоспам та шшим пiдприемствам, оргаш-зацiям, установам [1, с.8]. Тобто, сiльськогосподарськi угiддя надавались тiльки в безстрокове користування, при цьому, монополiя держави на земельну власшсть була збережена.
Надання землi в довiчне i постiйне володiння давало право користуватись нею на власний розсуд без вказь вок, але не дозволяло розпоряджатись нею, тобто не давало права на продаж i передавання в оренду.
Важливу роль в формуваннi та удосконаленш законо-давства щодо проведення земельно!' реформи вiдiграли закони Украши: «Про селянське (фермерське) господар-ство», «Про колективне сiльськогосподарське пщпри-емство», «Про форму власностi на землю», Земельний кодекс Украши, як були прийняп у 1992 роцi.
Вщбулося реформування земельних вiдносин, кол-госпи були реоргашзовано в колективнi альськогоспо-дарсьш пщприемства (КСП), яким держава безкоштовно передала у колективну власшсть землi альськогоспо-дарського призначення. Мотивуючись сошально - еко-номiчними аспектами бшьшють вiтчизняних учених на початку 90-х рошв цiлеспрямовано доводили, що землю
икономически науки
Мовчанюк Анастаая Валентин1вна ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ...
треба приблизити до виробника, що система земельних ввдносин, яка функцюнуе пльки на державнш власност! на землю, перешкоджае формуванню умов для бшьш ефективного використання земельних угвдь, робочо! сили, а також матер!альних ресурав.
Згвдно Указу Президента Укра!ни ввд 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, пере-даних у колективну власшсть сшьськогосподарським пвдприемствам 1 оргашзащям» [5] проведено паювання сшьськогосподарських угвдь м1ж членами колективних сшьськогосподарських тдприемств. Фактично ново-створен! колективш альськогосподарсьш тдприемства шчим не ввдр!знялись ввд колгоспно! модел1 господарю-вання, единою ввдмшшстю стало переход ввд державно! форми власност! на землю до колективно! з подальшим розподшом на земельш частки (па!) на як1 набувались права приватно! власност!.
В1дсутн!сть еколого-економ!чного обгрунтування перерозпод!лу земельних ресурс!в призвело до подр!бнення 27 млн. гектар!в с!льськогосподарських уг1дь (65 % сшьгоспугвдь кра!ни) м!ж 6,9 млн. грома-дян, або 46,4 % сшьського населення набули право на земельну частку (пай), як1 !м передано у приват-ну власн!сть. Середнш розм!р земельно! частки (паю) по Укра!ш склав 3,9 га. В залежносп в1д наявних с!льськогосподарських ресурав та ос!б - член!в колективних сшьськогосподарських тдприемств по регюнах держави середн!й розм!р земельного паю коливаеться ввд 1,1 га до 8,8га.
9-6"
■Ьгт- „ М 1.1 4 ,, _-
3 1 ; ' \ [ ' Я ' 1 1 | * 5 ' 1 г ¡'Е'Р'й'г'з'р !? 8 - з - 5 з | п 1 | | 1 а = | | 1
ли земельш частки (па!) цшсними масивами в оренду. Така ж тенденция залишаеться 1 на сьогодш, в межах 97 % альськогосподарських уг1дь, приватно!, комунально!, державно! власност1 знаходиться в оренд1 у р1зних за орган1зац1йною формою агроформуваннях.
Таблиця 1 - Пор1вняльна характеристика стану зем-лекористування в европейських кра!нах та Укра!н1*
Найменування показника Укра!на Кра!ни Свропи Кра!ни СС
Площа земель, млн. гектар1в 60,4 1015,6 437,4
Площа чорнозем1в, млн. гектар1в 28 84 18
Площа сшьськогосподарських земель, млн. гектар1в 42,7 474,8 177,7
Частка сшьськогосподарських земель в загальнш площ1, вщсотюв 70,7 46,8 40,6
Площа орних земель, млн. гектар1в 32,5 277,8 115,7
Частка орендованих сшьськогосподарських угщь, вщсотюв 97 62 53
Рисунок 1 - Середнш розм1р земельно! частки (паю) в розр1з1 рег1он1в Укра!ни, га (складено автором)
Селяни стали власниками земельних сертиф1кат1в, що тдтверджували !х право на земельну частку пай, при цьому, земельн1 па! в натур1 на м1сцевост1 не вид1лялись. В с1льськогосподарському виробництв1 значних змш не ввдбулось, створенн1 колективш с1льськогосподарськ1 п1дприемства продовжували функц1онувати за принципами колгосшв, тобто колективно! власност1, 1 тому селяни особливо! р1знищ ввд реформування колгосшв не ввдчули. Сшьськогосподарське виробництво в Укра!ш продовжувало розвиватись екстенсивним шляхом, що неминуче поглиблювало кризовий стан галузг У 2000 рош виробництво валово! с1льськогосподарсько! продукц1! в держав1 скоротилось на 46,6%, або на 131752 млн. грн. в пор1внянш з виробництвом у 1990 рощ.
Указ Президента Укра!ни ввд 3 грудня 1999 року № 1529 «Про неввдкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економши» [6] стимулював створення агроформувань 1з залученням 1нвестиц1йних потоков яш базуються на приватн1й власност1. Господарсьш товариства, приватн1 п1дприемства та шш1 форми господарських структур, взявши в оренду земельш частки (па!) селян, з цшлю розвитку власного сшьськогосподарського виробництва та основною метою - отримання прибутку.
З огляду на обмежен1 матер1альн1 ресурси у власнишв земельних часток (па!в), а школи 1 повна !х ввдсутшсть, стали визначальними факторами у напрямку вибору орендних в1дносин щодо передач! земельних дшянок в оренду новоствореним агроформуванням. Майже 99 % власнишв па!в на початку 2000-их рок1в переда-
* складено автором
На даному еташ земельних перетворень в укра!нському сел!, розвиток орендних земельних ввдносин в!д!грае надзвичайно важливе значення в план! формування доходу власника (розпорядника) земл1 який в!н отримуе в розм!р! орендно! плати та ввдповвдш податков! надходження до бюджет!в р!зних р!вн!в з отримано! орендно! плати.
Фактично п!сля видання указу Президента Укра!ни ввд 3 грудня 1999 року № 1529 «Про неввдкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економ!ки» [6] розпочався етап формування орендних ввдносин м!ж селянами, як набули право на земель-ну частку (пай) та новоствореними агроформування-ми, яш створилися на баз! реформованих колективних сшьськогосподарських тдприемств (КСП). В результат! реформування 10833 КСП у 2000 рош було створено 14241 сшьськогосподарське пвдприемство !з новим пра-вовим статусом на основ! приватно!, приватно-орендно! власност!. Найб!льшу частку новостворених агроформувань зайняли господарськ! товариства, переважно товариства з обмеженою ввдповвдальшстю - 6761, що скла-ло 47,5%. Дан! товариства засновувались на приватнш власност! ф!зичних ос!б, в свою чергу, товариство на основ! орендних договор!в використовувало земельн! та майнов! па! колишн!х член!в реформованих КСП. Кр!м того, приватних п!дприемств було створено 2901 (20,4%). Залишалась привабливою колективна форма господарювання, проте ввдмшна в!д КСП, якою стали сшьськогосподарсьш виробнич! кооперативи заснован! на пайовш участ! колишн!х член!в реформованих КСП, яш сво! майнов! частки внесли до статутного катталу виробничого кооперативу, а земельн! частки (па!) передали в оренду створеному ними ж пвдприемству. За такою формою господарювання протягом 2000 року було створено - 3325 (23,3%) альськогосподарських виробничих кооператив!в. Фермерських господарств на баз! реформованих КСП створилось 1254 (8,8%). При цьому слвд в!дзначити, що бшьша частина новостворених тдприемств на орендних ввдносинах продовжували використовувати земельн! масиви колишшх КСП з единою ввдмшшстю, що до 80% використовуваних сшьськогосподарських угвдь орендували у власник!в земельних часток (па!в), а 20% складали земл! державно! власност!.
Завдяки формуванню висококонкурентного сере-довища щодо використання орних земель, особливо в останн! десять рошв, в!дзначаеться зростання середньо! орендно! ставки за якою власники земельних па!в пере-дають в користування сво! д!лянки.
Так, якщо в 2000 роц! розм!р плати за оренду земельно! частки (паю) складав на р!вш одного ввдсотка визначено! в!дпов!дно до законодавства вартосп
Movchaniuk Anastasiia Valentinovna
STATE REGULATION OF LANDED RELATIONS .
economic sceinces
орендовано! земельно! частки (паю), то указ Президента Укра!ни № 92 вщ 2 лютого 2002 року «Про додатковi заходи щодо сощального захисту селян - власник1в зе-мельних дiлянок та земельних часток (па!в)» iз внесени-ми змшами згщно указу № 725 вщ 19 серпня 2008 року, стимулював шдвищения розмiру орендно! плати до рiвня 3 % вiд вартосп земельно! частки (пай) [7].
Земельш ресурси сiльськогосподарського призна-чення е основним засобом сiльськогосподарського виробництва, а враховуючи, що аграрна галуз е прюритетним напрямком розвитку економiки держа-ви i в останнi роки тдтверджуе сво! лiдируючi позици, тому защкавлешсть аграрi!в у розширеннi використання обсягiв сiльськогосподарських угiдь сприяе тдвищенню попиту на оренду землi, що в свою чергу вiдзначаеться на шдвищенш розмiру орендно! плати за орендоваш земельнi дiлянки селян. В той же час, вщсутшсть зако-нодавчо визначеного ринку землi, неможливють легально реалiзувати свое право щодо вщчуження земельного паю (подарувати, продати, виставити об'ектом застави) визначае для власнишв земельних часток (па!в) практично лише один напрямок це передача земельно! дiлянки в оренду.
ВИСНОВКИ
Висновки до^дження. Незважаючи на здiйснення низки важливих органiзацiйно-економiчних i правових заходiв, пов'язаних iз переходом до приватно! власностi на землю, передачею !! у власшсть селянам, формуван-ням господарських структур ринкового типу й досяг-нення на цщ основi певних позитивних зрушень, проте, укра!нське селянство очiкуе позитивного врегулювання наступного етапу земельно! реформи, який мае забезпе-чити правовi основи формування ринку земл^ причому, без будь яких гострих конфлiктiв на селi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гайдуцький П.1. Аграрна реформа Л. Д. Кучми в УкраШ: icmopuKO-eKOHOMiHHi аспекти. Економка АПК. 2015. № 1. С. 5-13.
2. Земельний кодекс Украши : Закон Украши eid 25.10.2001 № 2768-111. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
3. Саблук П. Т. Розвиток земельних вiднocuн в Украiнi. К. : ННЦ АЕ, 2006. 396 с.
4. Констит^я Украши вiд 28 червня 1996 р. // Вiдoмocтi ВерховноiРади Украши. —1996. — № 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
5. Про порядок паювання земель, переданих у колективну влас-нicть Ыльськогосподарським тдприемствам i oрганiзацiям : Указ Президента Украти вiд 08.08.1995 №720/95. URL: https://zakon.rada. gov. ua/laws/show/720/95
6. Про нeвiдкладнi заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економши: Указ Президента Украши вiд 03.12.1999 №1529. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1529/99
7. Про дoдаткoвi заходи щодо сощального захисту селян - власнишв земельних дыянок та земельних часток (па1'в): Указ Президента Украши вiд 02.02. 2002 № 92: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/92/2002
8. Федоров М.М. Трансформащя земельних вiднocuн до ринкових умов. Економка АПК. 2009. № 3. С. 4-19
