CC BY
43
Оболенцев Валерш Федорович,
кандидат юридичних наук, доцент Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в
ОИСЮ 0000-00001-8360-8959
УДК 343.9
БАЗОВ1 ЗАСАДИ СИСТЕМНОГО АНАЛ1ЗУ ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИННОСТ1 В УКРА1Н1
Стаття присвячена використанню системного методу при вивченж системи запобггання злочинности Обгрунтовуеться методика дослгдження, визначаеться поняття «система», опису-ються основн системт властивост1 досл1джуваного явища.
Ключовi слова: система, системний метод, системний аналiз, запобкання злочинносп.
Оболенцев В. Ф., кандидат юридических наук, доцент, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
ОКСт 0000-00001-8360-8959
Основные принципы системного анализа предупреждения преступности в Украине
Статья посвящена исследованию основных принципов системного анализа предупреждения преступности. Обосновывается методика и системные свойства этой деятельности.
Ключевые слова: система, системный анализ, системный метод, предупреждение преступности.
Постановка проблеми. Складна кримшогенна ситуащя в УкраТш вима-гае розробки нових кримшолопчних теорш, яю б стали надшним шдГрунтям ефективноТ правоохоронноТ д1яльност1. Тому в цш публшацп спробуемо роз-крити базов1 засади системного анал1зу вггчизняноТ системи запоб1гання зло-чинност - методу, який, на наш погляд, е одним з перспективних напрямюв кримшолопчних пошуюв.
Аналiз дослгджень та публжацш. Фах1вщ називають знання та методоло-пю системологп метазнаннями, осюльки вони можуть бути використаш в ус1х без винятку роздшах традицшноТ науки [15, с. 13]. Тож не дивно, що системний шдхщ впродовж столггь вважаеться ефективним науковим шструментом. Ще у працях Платона було викладено фшософське тлумачення Всесвггу як взаемо-пов'язаних елеменпв [19, с. 26-27]. У роботах I. Канта фактами юторп шдкрес-лювалася системшсть розвитку сусшльства [8, с. 43-59]. В. Гегель вказував, що
природу треба розглядати як систему ступешв, яы з необхвдшстю виникають один з одного [2, с. 172]. На аналопю розвитку сощальних та природних явищ та на наявшсть унiверсалiй наукового свггу звертав увагу Г. Спенсер [25, с. 26]. На системних засадах матерiалiзму розглядали природш й сощальш явища К. Маркс та Ф. Енгельс [11]. Останшм часом багато теоретичних i практич-них проблем рiзних наук вдалося виршити завдяки напрацюванням фахiвцiв теорп системотехшки: О. О. Богданова, Н. Вшера, Р. Мертона, I. I. Пригожина, У. Р. Ешб^ О. I. Уемова, Е. Г. Юдiна, В. В. Садовського.
Практика застосування системного шдходу не оминула й кримшологш, здебшьшого торкаючись проблем злочинностi. Так, Н. Ф. Кузнецова Грун-товно розглянула взаемодш кримiногенноí та антикримшогенно! систем як елементiв бiльш загально! системи суспiльства [10, с. 32]. Доволi переконливо обгрунтовувала системний характер злочинност кримiнолог А. I. Долгова. На !! переконання, злочиннiсть - це специфiчна пiдсистема бiльш загально! системи - протиправних суспiльних ввдносин як елемента соцiуму в щлому. Дослiдниця, вбачаючи певну цiлiснiсть злочинност й окремих !! елементiв, стверджуе, що конкретнi елементи (пiдструктури) злочинност перебувають у взаемозв'язках, що зумовлюе !! новi якiснi характеристики. На !! думку, оскiльки злочиннiсть - це сощальна система, тож вона мае й риси останньо!: щлеспрямовашсть, вiдкритiсть, самодетермiнацiя тощо [6, с. 52].
На засадах системотехшки Д. О. Лi проаналiзував соцiум злочинщв, вста-новив його структурнi закономiрностi [14, с. 51-53] i спрогнозував число засу-джених у Росшськш Федерацп в 1996 р. з похибкою вiд фактичних даних лише на 1,6947% [14, с. 159].
На основi системного шдходу В. М. Дрьомш розробив теорш шститущо-нально! кримiнологií, предметом яко! стала сощальна система (шдсистеми) у контекст кримiногенних та антикримiногенних чинникiв [4, с. 67]. Використо-вуючи запропонований шдхщ, науковець наочно показав сутшсть кримiногенних процесiв в Украíнi як частини загально! системи сусшльних вщносин [5, с.123].
Достатньо переконливо злочиншсть як систему охарактеризувала О. Г. Фролова. Як системш ознаки цього явища вона назвала цтсшсть, новi властиво-стi, яких не мають окремi елементи, стiйкi внутршш зв'язки, що переважають над зовшшшми, iерархiчнiсть (багаторiвневiсть) [28, с. 11-12]. Як систему було розглянуто i практику кримiнальних покарань в Укра!ш [28, с. 76].
Використовуючи системний шдхщ, новий рiвень розумiння сшввщношення вiктимностi до злочинностi пропонуе В. О. Туляков. Властивють !х взаемовизна-чення i взаемопереходу розкриваеться описаними в теорГ! синергетики законами й закономiрностями самоорганiзацií системи суспiльного оргашзму, доводить автор [27, с. 256]. Залишивши осторонь усталенi погляди попередниюв, якi тривалий час розкривали цю проблему в механiзмi «злочинець — жертва», вш обгрунтовуе взаемодiю вштимносп та злочинностi як однорiвневих явищ у меха-нiзмi системного функщонування соцiуму [27, с. 254]. Практичне значення такого положення втшилося у пропозицГ! В. О. Тулякова переорiентувати правоохо-ронну полiтику на потенцшного потерпiлого та на його захист [27, с. 257].
Серед видань, у яких на засадах системного шдходу розглядались окремi проблеми кримшолопчно! доктрини, варто видшити дисертацшну роботу О. 6. Манохи «Системний аналiз в кримшологп» [16]. Автор виклав результата свого системно-кримшолопчного аналiзу юльысно-яысних показниыв злочинност в Украíнi за перiод 1972 - 1995 рр. i продемонстрував системшсть зв'язкiв мiж !! структурними елементами, а також iз зовшшшм середовищем -процесами суспiльного життя. Дiяльнiсно-людиномiрний принцип системного аналiзу було покладено в основу вивчення запобтання злочинность
Узагальнюючи викладене, можна стверджувати про двi характернi риси сфери використання системотехшки в кримшологп. Першу з них окреслив А. П. Закалюк: «... через наукову привабливкть, щншсть ^ так би мовити, «модшсть» системно-структурного методу посилання на його застосування можна нерщко зустрм в дослiдженнях, де далi визначення структури предмета справа не шшла, системш зв'язки, залежностi, навггь системоутворюючi, залишилися нерозкритими, а можливост саме сучасного системного шд-ходу - невикористаними» [7, с. 104]. Друга - системний шдхщ здебшьшого використовуеться у вивченнi властивостей злочинность А значний напрямок роботи - системний аналiз правоохоронно! сфери - до цього часу залишаеться фактично не дослщженим.
Саме тому метою нашо! статтi е наступне :
1)обгрунтувати можливiсть системного аналiзу запобтання злочинностi;
2)визначити прийнятне розумiння «системи» як базово! категорп системного аналiзу запобiгання злочинностi;
3)окреслити основш властивостi запобiгання злочинностi як системно! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. На обгрунтування можливост системного аналiзу запобтання злочинностi маемо вказати наступне. На думку фахiвцiв, системою у найширшому розумiннi можна вважати будь-яку окрему сутшсть. Наприклад, Всесв^ е системою. Системами е фiзичнi об'екти, процеси й поняття [26, с. 334]. Використовуючи ще! юбернетики, науку можна охарактеризувати як вщносно вiдособлену шформацшну систему [3, с. 30]. За системи можна приймати навггь таю абстрактш об'екти, як математичш змшш, рiвняння, правила й закони, процеси i т. iн. [29, с. 253]. Сьогодш вважаеться, що оточуючий свгт та дiяльнiсть людини, спрямована на його шзнання та перетворення, мають системний характер. Системшсть свпу проявляеться у виглядi об'ективно юнуючо! iерархií рiзно-органiзованих, взаемодiючих мiж собою природних та штучних систем. Системшсть мислення виявляеться в тому, що нашi знання представлеш у виглядi iерархiчноí системи взаемопов'язаних моделей оточу-ючого свiту [15, с. 12]. Ввдтак, можна стверджувати i про системний характер дiяльностi iз запобiгання злочинностi, i про можливють !"! системного аналiзу.
Щодо визначення «системи» як базово! категорп системного аналiзу запо-бiгання злочинностi маемо звернути увагу на таку обставину. Як це не парадоксально, але й досi в наущ немае усталеного !"! розумшня. Так, В. Н. Садовський нарахував майже 40 найбшьш поширених визначень [22, с. 93-99]. !снуе навiть
думка, що «система» не може бути остаточно визначена методами лопки, в уся-кому разi через найближчi родовi поняття [21, с. 204].
Улм, узагальнюючи, можна говорити про три основних pÎBrn розумшня дослiджуваного явища.
Спрощено система може бути визначена через сукупшсть певних елемен-тiв. «Система - це цШсна сукупнiсть елеменпв, у якiй всi елементи настшьки тiсно пов,язанi один з одним, що виступають стосовно навколишнiх умов i iнших систем як едине щле» [24, с. 297]. «Система - це оргашзована множина елеменпв (довiльноï природи), що мае ввдносну цiлiснiсть i полiфункщональ-нiсть, iерархiчну органiзацiю, включае в себе елементи i структури (лопчш, просторово-тимчасовi, стохастичш й iн.); динамiку, що охоплюе функщону-вання i розвиток; особливост й умови iснування iнших систем» [18, с. 84]. «Система це таке сшвюнування елеменпв, яке у сукупност отримуе нову яшсть...» [1, с. 88]. «Шд системою зазвичай прийнято розумгги сукупнiсть функ-щонально об'еднаних елементiв, яка характеризуеться внутршньою еднiстю, цiлiснiстю та вiдносною самостшшстю (з причин специфiчностi внутрiшнiх суперечностей та закошв побудови, функцiонування та генезису), динамiзмом та внутрiшньою структурною складшстю» [13, с. 16].
Таке розумшня системи вважаеться припустимим, але ж неповним: сукуп-ност бувають скiнченнi та нескiнченнi, впорядкованi та невпорядковаш.
На другому, бiльш складному рiвнi система розумiеться не тшьки через констатацiю певно1 сукупностi елеменпв, але й встановлення зв'язкiв мiж ними [15, с.13]. «... Шд системою розумiеться множина елементiв разом iз сукуп-нiстю вiдношень мiж цими елементами. Сукупнiсть таких вщношень (i усi ïхнi iзоморфнi перетворення) називаеться структурою системи» [12, с. 196]. «Система - це множина об'екпв разом iз вщношеннями мiж об'ектами i мiж ïхнiми атрибутами (властивостями)» [29, с. 252]. «...Система являе собою сукупшсть елеменпв, що знаходяться у вщносинах та зв'язках одне з одним, яка утворюе певну цШсшсть та еднiсть» [23, с. 25].
На наш погляд, такий шдхщ бшьш конструктивний. Саме в цьому варЬ антi системний шдхвд протиставляеться аналiтико-сумативнiй, статистичнiй та мехашстичнш концепцiям сприйняття явищ. Як стверджують фахiвцi, головне, що визначае систему - це взаемозв'язок та взаемодiя частин у рамках щлого. Якщо така взаемодiя кнуе, то можна казати про систему, хоча ступшь взаемодп може бути рiзним [21, с. 201].
Улм у самiй системологп дискусп про шдходи до визначення системи (через ввдношення або через множину компонент) все ще тривають [22, с. 93].
Зараз спостер^аеться третiй рiвень розумiння системи, де окрiм вказаних вище ознак у визначення системи вводиться також аспект мети ïï кнування: «Система - це сукупшсть взаемозалежних елеменлв, що утворюють едине щле i мають одне призначення або мету» [18, с. 84]. «Система — це видшена iз середовища сукупшсть матерiальних чи абстрактних об'еклв, що мають певний набiр властивостей, взаемодiя яких забезпечуе досягнення необхщно1 мети за певний перюд» [15, с. 20].
На наш погляд, за умов ввдсутност однозначного тлумачення категорп «система» ïï найбшьш ращональне розумшня треба визначати за KprnepieM практично'1 дощльность Як стверджують фахiвцi, у поняття «системи» на рiз-них етапах ïï розгляду можна вкладати рiзний змют, говорити про систему у рiзних ï"ï формах залежно ввд завдання, яке ставить перед собою спостертач [1, с. 86]. Тож у сучасному науковому i техшчному знаннi фактично вико-ристовуеться не едине розумiння системи з жорстко фжсованим значенням, а деяка «^м'я» понять «система», причому для рiзних наукових сфер спе-цифiчне використання цього поняття з досить визначеним змктом (напри-клад, для математично'1 теорп систем характерним е розумшня системи як ввдношення, кiбернетичне трактування системи робить акцент на видшення у нш вiдповiдних входiв, виходiв, законiв опрацювання iнформацiï i т. ш.) [22, с. 209]. I дшсно, розумiння системи як сукупност елементiв прийнятне, якщо для шзнання не обов'язково враховувати зв'язки мiж елементами системи (наприклад, у випадках статистичних узагальнень). Розумшня системи як сукупност взаемопов'язаних елеменив дощльне, якщо вивчаеться саме аспект дiяльностi системи. А враховувати цiлi у системи обов'язково, якщо треба виршувати питання про проблему ïx недосягнення.
Цшком очевидно, що змiст та обсяг трьох вказаних варiантiв визначення поняття системи перетинаеться. Але в аналiзi запобтання злочинностi ми будемо розглядати систему на третьому, бшьш змютовному рiвнi, де «система -це сукупшсть взаемопов'язаних, впорядкованих елеменпв, вiдособлениx вiд зовнiшнього середовища, об'еднаних для досягнення: 1) загально'1 кшцево'1 мети - у живих систем, загального кшцевого результату - у неживих систем» [17, с. 22]. Такий шдхщ ми вважаемо дощльним зокрема тому, що у сучасних методиках системного аналiзу визначення мети е принциповим. А сам системний аналiз здшснюеться, щоб виршити проблему ï"ï недосягнення.
Вочевидь ознаки, закршлеш в обраному нами визначенш поняття «система», вбачаються i в системi запобiгання злочинностi. IÏ елементами е правоохо-роннi органи, перелж яких наведено в ст. 2 Закону Украши «Про державний захист пращвнишв суду i правоохоронних оргашв» (органи прокуратури, вну-трiшнix справ, Служби безпеки, Вшськово'1 служби правопорядку у Збройних Силах Украши, органи охорони державного кордону, органи доxодiв i зборiв, органи i установи виконання покарань, ^^i iзолятори, органи державного фшансового контролю, рибоохорони, державно'1 лiсовоï охорони) [20]. У цих структурах присутня iерарxiчнiсть пiдпорядкованиx шдроздтв-систем. Вони вiдкритi для зовнiшньоï шформацп, пов'язанi спiльною дiяльнiстю (мiжвi-домчi та внутрiшньовiдомчi координацiйнi наради правоохоронних оргашв, взаемний обмш iнформацiею, сшльне планування заxодiв запобiгання, вка-зiвки прокуратури, СБУ iншим вiдомствам з приводу ïx дш). Вочевидь щодо них нормативно врегульована вiдособленiсть за компетенщею i впорядкова-нiсть задля досягнення мети, окреслено'1 у ч. 2 ст. 3 Конституцп Украши: «Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави» [9]. Динамiчнiсть як властивкть правоохоронно'1 дiяльностi прояв-
ляеться у зм1ш ТТ поточних сташв залежно вщ зовшшшх та внутр1шшх факто-р1в, а емерджентшсть - у скоординованост1 структурних елемент1в.
Висновки. Що ж до перспектив подальшоТ роботи у напрямку системного анал1зу запобйання злочинност1, то вш мае бути проведений вщповвдно до стандартних еташв. На першому еташ в процес1 шдготовчих процедур формального характеру визначаються точка зору анал1тика, цШ системи, ТТ ото-чення та кордони, формулюеться проблема та контекст ТТ розгляду, мета та завдання системного анал1зу. На другому еташ збираеться та опрацьовуеться шформащя про систему: юторичний анал1з (генетичний та прогностичний аспект), субстрактний анал1з, структурний анал1з (виявлення законом1рностей координацшних та субкоординацшних зв'язюв елемент1в системи), функцю-нальний анал1з внутршнього та зовшшнього функцюнування (адаптивна та адаптуюча актившсть), шформацшний опис системи [15, с. 24-26]. А вже на шдстав1 з1браного матер1алу мае бути побудовано модель системи 1 розроблено рекомендацГТ щодо виршення юнуючих проблем.
Список лiтератури:
1. Акимова Т. А. Экономика Природы и Человека / Т. А. Акимова, В. В. Хаскин. - Москва : ЗАО Экономика, 2006. - 334 с.
2. Гегель В. Работы разных лет / В. Гегель ; под ред. А. В. Гулыги : [в 2 т. - Т. 2]. - Москва : Мысль, 1971. - 630 с.
3. Добров Г. М. Наука о науке : монография / Г. М. Добров. - Киев : Наук. думка, 1989. - 304 с.
4. Дрёмин В. Н. Институционализация преступности и институциональная криминология: концептуальные подходы / В. Н. Дрёмин // Кримшолопя в УкраТш та притидiя злочинносп : зб. наук. ст. / за ред. М. П. Орзiха, В. М. Дрьомша. - Одеса : Фешкс, 2008. - С. 56-68.
5. Дрёмин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества : монография / В. Н. Дрёмин. - Одесса : Юрид. лит., 2009. - 550 с.
6. Долгова А. И. Криминология : учебник / А. И. Долгова. - Москва : Норма, 2001. - 272 с.
7. Закалюк А. П. Курс сучасноТ украТнськоТ кримшологп: теорiя i практика / А. П. Зака-люк : [у 3 кн. - Кн. 1: Теоретичш засади та iсторiя украТнськоТ кримшолопчно'Т науки]. - КиТв : 1н Юре, 2007.- 424 с.
8. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. - Москва : Наука, 1980. - 709 с.
9. Конститущя УкраТни: прийнята на п'ятш сесп ВерховноТ Ради УкраТни 28 червня 1996 р. // Ввдом. Верхов. Ради УкраТни. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
10. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации : монография / Н. Ф. Кузнецова. - Москва : Изд-во МГУ, 1984. - 208 с.
11. Кузьмин В. П. Принцип системности в теории и методологии К. Маркса: монография / В. П. Кузьмин. - [3-е изд., доп.].- Москва : Политиздат, 1986. - 399 с.
12. Ланге О. Целое и развитие в свете кибернетики / О. Ланге // Исследования по общей теории систем: сб. переводов. - Москва : Прогресс, 1969. - 520 с.
13. Лейман И. И. Наука как социальний институт / И. И. Лейман. - Ленинград : Наука, 1971. - 179 с.
14. Ли Д. А. Преступность как социальное явление: монография / Д. А. Ли. - Москва : Информ.-издат. агентство «Русский мир», 1997. - 176 с.
15. Лямець В. I. Системний аналiз. Вступний курс / В. I. Лямець, А. Д.Тевяшев. - 2-ге вид., перероб. та доп. - Харюв : ХНУРЕ, 2004. - 448 с.
16. Маноха О. 6. Системний аналiз в кримшологп : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / О. 6. Маноха. - КиТв, 1996. - 22 с.
17. Маца К. А. Системы неорганические, органические, социальные: свойства и принципы организации : монография / К. А. Маца. - Киев : Обри, 2008. - 196 с.
18. Методы исследований и организация экспериментов / под ред. проф. К. П. Власова. - Харьков : Гуманитарный Центр, 2002. - 256 с.
19. Платон. Диалоги / пер. с древнегреч.; сост. и ред. А. Ф. Лосев. - Москва : Мысль, 1986. - 607 с.
20. Про державний захист пращвниюв суду i правоохоронних оргатв : Закон УкраТни ввд 23.12.1993 р. № 3781-XII // Ввдом. Верхов. Ради УкраТни. - 1994. - № 11. - Ст. 50.
21. Рузавин Г. И. Методология научного познания : учеб. пособ. для вузов / Г. И. Рузавин. -Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2009. - 287.
22. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ / В. Н. Садовский. - Москва : Наука, 1974. - 279 с.
23. Сатурин М. А. Преступность как система / М. А. Сатурин // Сибирский юридический вестник. - 2005. - № 4. - С. 25-30.
24. Спиркин А. Г. Философия : учебник / А. Г. Спиркин. - Москва : Гардарики, 1999. - 816 с.
25. Тексты по истории социологии XIX-XX вв.: хрестоматия / под ред. Е. Л. Жукова. -Москва : Наука, 1994. - 357 с.
26. Тода М. Логика систем: введение в формальную теорию структуры / М. Тода, 6. Х. Шуфорд // Исследования по общей теории систем. - Москва : Прогресс, 1969. - С. 320-383.
27. Туляков В. О. Вжтимолопя (сощальт та кримшолопчт проблеми) / В. О. Туляков. -Одеса : Юрид. тт., 2000. - 336 с.
28. Фролова О. Г. Злочинтсть i система кримшальних покарань (сощальт, правовi та кримшолопчт проблеми й шляхи Тх виршення за допомогою лопко-математичних методiв) : навч. пошб. / О. Г. Фролова. - КиТв : АртЕк, 1997. - 208 с.
29. Холл А. Д. Определение понятия системы / А. Д. Холл // Исследования по общей теории систем : сб. переводов. - Москва : Прогресс, 1969. - 520 с.
Obolentsev V. F., PhD, Associate Professor, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
ORCID 0000-00001-8360-8959
Background of the system analysis of crime prevention of properties of criminality
^e article describes the basic facts of the system analysis of crime prevention. Substantiates the methodology and system properties of this activity.
The article presents the results of a systematic analysis of the formal procedures prevent crime in Ukraine.
The purpose of crime prevention as an artificial system is defined as the absence of crime - penal violations of existing social relations, preservation of the latter.
Purpose of the system of crime prevention - keeping people from violating the legitimate social relations, blockades or start a potential criminal activity.
For a system of crime prevention functions can be considered a means of keeping the population from criminal acts and termination initiated criminal attacks.
The problem of crime prevention system - inconsistency functions, parameters and structure of the system to its destination.
Context of the system of crime prevention - a modern Ukrainian society
Virtual border crime prevention system it is advisable to consider virtual demarcation between the subjects of crime prevention and social relations protected
The external environment for the system to prevent crime in our opinion are protected social relations.
The purpose of system analysis system to prevent crime we mean to the improvement of its efficiency, building generalizing the content model of interaction with social relationships (legitimate and criminal) in modern conditions Ukrainian society.
Objective analysis of the system of crime prevention - identifying ways to improve the effectiveness of the system in achieving its goal, to provide advice on compliance functions, parameters and structure of the system to its destination.
Надшшла до редколегп 26.09.2015 р.
