CC BY
40
УДК: 339.9: 636:3
Диндин М.Л., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ш. С.З. Гжицъкого
ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ СИСТЕМИ В1ВЧАРСТВА
Проанал1зовано основт тенденци розвитку системы в1вчарства.
Ключое1 слова: в1вчарство, погол1в'я овецъ, система, виробництво.
Постановка проблеми. Розвиток в1вчарства залежить вщ вибору науково-обгрунтованих метод1в господарювання. Вщхщ вщ науково! основи, порушення економ1чних закошв розвитку сусшльства привело в1тчизняне в1вчарство у кризове становище. Тому в сучасних умовах велике значения мае активне використання св1тового досвщу у подоланш кризових ситуацш в економщ сщьського госиодарства.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Розвитку галуз1 в1вчарства ирисвячено багато ираць економюив-аграрниюв, зокрема: Шелест Л. С., Тараненко В. П., Петровсько! Т. М., Сокола О.1., Коновалова 1.В, Туринського В.М. та шш. Проте недостатньо розглянуто розвиток системи в1вчарства в сучасних умовах господарювання.
Формулювання цшей статть Розглянути основш тенденци розвитку системи в1вчарства в сучасних умовах господарювання.
Виклад основного матер1алу дослвдження. В1вчарство займае важливе мкце в тваринництв1 багатьох кра!н свпу. До 1991 року спостер1гався стшкий рют погол1в'я овець. Однак в силу об'ективних економ1чних закошв в останш роки у в1вчарств1 вщбулися вагом1 структурш змши як за чисельшстю овець, так I у виробництв1 продукцп. Так за даними Продовольчо! I сшьськогосподарсько! оргашзацп ООН (ФАО) протягом останшх роюв спостер1гаеться зменшення погол1в'я овець.
Однак зменшення чисельност1 погол1в'я не вплинуло на виробництво баранини. Застосування штенсивних технологш у в1вчарств1 дозволило збщьшити виробництво м'яса овець.
Змша погол1в'я I р1вень виробництва м'яса в крашах, де в1вчарство е традицшним, вщображае загальну тенденцш, характерну для всього св1ту, (табл.1).
Як показують дослщження, сьогодш в свт сформувалась так звана вщгод1вельна шдустр1я. Суть И в проведен! штенсивного вирощування ягнят на м'ясо.
© Диндин М.Л., 2013
59
Таблиця 1
Виробництво баранини 1 козлятини (у забшнш вазГ), тис. т*
Краша Р1к
2000 2005 2008 2009 2010
всьо-го вт.ч. баранина всьо-го вт.ч. баранина всьо-го вт.ч. баранина всьо-го вт.ч. баранина всьо-го вт.ч. баранина
Св1т 11429,7 7636,9 12516,9 7881,2 13138,7 8330,0 13119,5 8248,2 13047,9 8109,2
Австрал1я 725,8 715,0 615,4 595,2 699,8 683,6 710,1 693,8 674,6 658,4
Бразил1я 101,1 71,5 105,4 76,0 107,4 78,0 108,8 79,3 108,8 79,3
Казахстан 96,7 91,7 106,6 93,6 123,6 104,3 131,0 110,4 134,9 113,9
Китай 2721,3 1523,0 3504,3 1800,0 3829,7 2000,0 3806,3 1978,0 3867,3 2014,0
Марокко 145,5 125,0 137,0 115,0 142,0 120,0 142,0 120,0 142,5 120,0
Роая 134,1 114,1 152,3 134,4 167,9 149,6 174,2 156,2 182,6 164,5
США 101,2 101,2 84,8 84,8 104,1 82,6 104,3 81,7 103,0 80,4
Турц1я 351,0 303,0 315,0 272,0 323,0 280,0 319,6 278,0 299,0 262,0
еС-27 1158,3 1066,7 1154,9 1056,2 1097,1 1001,6 1023,7 932,2 945,5 859,5
Австр1я 8,0 7,2 7,3 6,6 6,3 5,7 7,8 7,3 7,1 6,5
Бельг1я 5,2 5,2 3,3 3,3 3,3 3,3 3,1 3,1 3,1 3,1
Великобритан1я 267,0 267,0 331,0 331,0 325,0 325,0 326,0 326,0 302,6 302,6
1тал1я 66,2 62,1 61,6 58,6 61,3 59,1 59,7 57,3 41,0 39,6
Люксембург 0,0 0,0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,1
Польща 1,3 1,3 1,2 1,2 1,5 1,5 1,4 1,4 1,2 1,2
Швец1я 3,9 3,9 4,1 4,1 4,6 4,6 4,6 4,6 5,1 5,1
*Станом на 1 ачня
Джерело: розраховано за даними [14].
В наслщок р1зних природнокл1матичних умов в р1зних крашах здшснюеться диференцшний пщхщ год1вл1 овець. Наприклад, в Австрали \ Новш Зеланди ягнят вщгодовують на пасовищг Забш молодняку проводять в ранньому вшд, коли середня маса туш1 досягае 13,3 кг.
Анал1з спещально! л1тератури показав, що майже у вс1х крашах св1ту широко використовують попереднш нагул молодняку овець на звичайних \ заЫяних пасовищах. Такий споЫб забезпечуе отримання найб1льш дешево! баранини. Пкля зак1нчення нагулу проводиться заключна в1дгод1вля молодняку. Його зд1йснюють на площадках. Вщгод1вля на механ1зованих площадках розповсюджена в Болгар11, Чех11, Угорщини, США, Н1меччин1 \ ¿нших крашах. В Австрал1! \ США одночасно на площадц1 в середньому розмщують до 35 тисяч гол1в.
Для Португали характерно наявн1сть др1бних ферм. В1вщ в основному утримуються в загонах. Забш проводять при живш мас1 12-15 кг.
60
У Франци, бшьше уваги придшяють отриманню товарного молока, а шж вщгод1вл1 молодняку. Однак вщгод1вля ягнят теж проводиться. Молодняк вирощують до вшу 187 дшв I отримання маси туш1 22,7 кг.
За даними ФАО, в бшьшост1 кра!н, де в1вчарство займае вагоме м1сце в тваринництв1, питома вага баранини в загальному виробництв1 м'яса дуже висока: так в Австрали I Новш Зеландп - 23,3 - 37,9%, в Пакистан! I Туреччиш -32,6 - 36,9%, в 1раш 27,5%, Марокко - 26,1%, Судаш - 26,8%. Отриманню молодо! ягнятини надаеться велика увага у Франци, Новш Зеланди, США, Туреччиш, Пакистан! I в шших крашах. Це пов'язано з тим, що цши на молоду баранину е високими в пор1внянш з цшами на м'ясо шших вид1в тварин.
Однак потенщал продуктивное^ овець для отримання м'яса в бшьшост1 крашах використовуеться недостатньо.
Для св1тового виробництва шерст1 в цшому характерш т1 ж тенденцп, що I для св1тового виробництва ягнятини I баранини, так як в1вчарство бшьшосп кра!н м'ясний напрям.
Проведен! дослщження показали, що в структур! св1тового виробництва вовни на частку тонко! I нашвтонко! припадае дв1 трет1, нашвгрубо! I грубо! -одна третина обсяпв. Р1зномаштшсть вироблено! вовни зумовлено як попитом, так I породами овець, а територ1альне розмщення порщ, у свою чергу, залежить вщ кл1матичних умов регюну.
Високоцшну однорщну тонку, натвтонку I натвгрубу шерсть виробляють в Австрали, Новш Зеландп, Аргентит I ПАР. У цих крашах широкого поширення набула технологш цшор1чного пасовищного утримання овець.
Як показують дослщження, в США, крашах Захщно! Свропи та Ази в основному застосовуеться пасовищне-стшлового технолопя утримання овець. Тому в соб1вартють продукци включаються додатков1 витрати на утримання примщень, енергопостачання, загот1влю та роздачу корм1в та шшг Отже, виробництво вовни стае вже не таким рентабельним, як у крашах Океани, Швденно! Африки I Швденно! Америки. Тому основним напрямком розвитку в1вчарства в даних регюнах св1ту е м'ясо-вовняне.
Вивчення м1жнародного досвщу реал1заци в1вчарсько! продукци показуе, що в крашах, яю займають провщш позици з виробництва та продажу вовни, е добре оргашзований ринок вовни з налагодженими економ1чними та адмшктративними методами його управлшня, аж до жорстко! централ1зацп I ч1тко! системи розподшу I коопераци пращ.
В Австрали, наприклад, найбшьш поширеними прийомами збуту вовни е продаж вовни з аукцюну за сертифжатами I збут вовни за скороченим показом кип з доданим сертифкатом. При цьому, координацш техшчно! пол1тики в галуз1 випробування вовни та И продажу за дорученням Уряду краши здшснюе Австралшська вовняна корпоращя.
В Аргентиш головна маса експортуеться вовни йде через кооперативи, а невелика частина - безпосередньо вщ фермер1в. Кооперативи сам1 проводять всю пщготовку вовни до продажу.
61
У Великобритани д1е розгалужена система, що об'еднуе вс1х виробниюв вовни. У регюнальш вщдшення фермери завозять вироблену шерсть, тут же проводяться фшансов1 та шш1 операци. 31брана в регюнах шерсть вщправляеться в центр, де йде И повна классировка, оцшка якост1 та перерахунки. Пот1м оброблена вовна надходить на найбшьш1 в кра!ш аукцюни -у Брадфорд та Единбург.
3 усього вище викладеного можна зробити висновок, що основним прийомом реал1заци вовни у свт е И продаж з аукцюну.
Таким чином, у розвитку в1вчарства вщбуваються суттев1 змши в структур! погол1в'я, але при цьому продовжуеться процес штенсифжаци ще! галузг У багатьох крашах, в залежност1 вщ природно-господарських та економ1чних особливостей, в1вчарство мае р1зний вплив на сшввщношення виробництва продукцп тваринництва, але його мюце в аграрному комплекс! е значним I досить диференцшованим по окремих крашах.
Вивчення св1тового досвщу ведения в1вчарства дозволило сформулювати нов1 пщходи до питания про виведення в1тчизняного в1вчарства з кризового стану.
Для виршення завдань з виведення галуз1 з кризи I стабшзаци його стану потр1бен комплексний нормативний документ - система ведения в1вчарства, в якому повинш бути даш науков1 основи ведения господарства в тепершшх умовах господарювання.
Враховуючи, що агропромислове виробництво - найбшьш складний комплекс серед шших галузей народного господарства, вщ розвитку якого залежить продовольча безпека краши, системи ведения агропромислового виробництва, що штегрують ршення всього комплексу проблем збшьшення продукта харчування, 1х збереження I полшшення якост1 в умовах ринку, повинш представляти собою науково обгрунтоваш модел1 оргашзацп рацюнально! побудови сшьськогосподарського виробництва та шших галузей АПК. У них повинш розглядатися не тшьки сшьське господарство, а й ус1 галуз1 агропромислового комплексу та 1х взаемод1я.
Бшьшкть економ1ст1в при розробщ систем ведения агропромислового виробництва основним методичним пщходом вважають системнють, яка дозволить забезпечити на практищ комплексний вплив безл1ч1 заход1в на рацюнальне використання природних, трудових I матер1ально-техшчних ресуршв, а також вплив комплексу досягнень науково-техшчного прогресу на вс1х стад1ях вщтворення з метою отримання прогнозованих обсяпв сировини I продовольства в регюш, в кожному його райош та пщприемствг
Сутшсть системного пщходу зводиться до того, що д1яльшсть будь-яко! частини системи робить деякий вплив на д1яльшсть вЫх шших И частин. У системному пщход1 в особливий об'ект дослщження видшяються структура зв'язк1в м1ж елементами системи I м1ж даною системою I системами, з нею взаемодшчими, при цьому необхщно вивчити всю систему зв'язюв I вщносин в економщ, весь комплекс окремих пщсистем та 1х найважливших параметр1в.
62
Тшьки такий пщхщ дае можливють визначити найкращ1 шляхи розвитку т1е! чи шшо1 галуз1 сшьського господарства I сприяе виконанню нам1чених щлей.
На думку економюпв, система в1вчарства, як оргашзацшно-економ1чне ионяття, повинна включати в себе напрямок продуктивное^ I породи овець, структуру I вщтворення стада, селекцшно-племшну роботу, систему кормо виробництва, технологш отримання продукци, оргашзащю I ефектившсть виробництва.
Сутшсть системи в1вчарства мае полягати в тому, щоб на основ! науково обгрунтованого комплексу взаемопов'язаних оргашзацшно-економ1чних, зоотехшчних, агротехшчних I техшчних заход1в найбшьш повно реал1зувати досягнення науково-техшчного прогресу, передового досвщу та забезпечити максимальне виробництво продукци потр1бно! якост1 при високш И ефективностг
Однак, в сучасних умовах господарювання, становище ютотно змшилося. Виникло безл1ч нових оргашзацшно-економ1чних проблем, пов'язаних з питаниями оргашзаци ринку, його шфраструктури, економ1чного мехашзму, господарювання, товарно-грошових, розподшьних, земельних вщносин, вщносин власност1 та шшими.
За останш роки ютотш змши I доповнення внесен! наукою в технологи вирощування сшьськогосподарських культур, утримання I год1вл1 тварин, ветеринарш, а також у виршення проблем, пов'язаних з еколопею.
Проведен! дослщження дозволили нам уточнити I доповнити концептуальш пщходи до системи в1вчарства. Ми вважаемо, що основними напрямами концепци розвитку в1вчарства повинш стати наступи!:
- штегрування економ1чних штереав товаровиробниюв I переробниюв сировини;
- штегрування промислових I сшьськогосподарських пщприемств;
- швестування проект1в з розвитку галуз1 сшльними зусиллями промисловост1 та бюджету краю;
- пщвищення конкурентоспроможност1 товаровиробниюв за рахунок штенсивного ведения господарства та впровадження досягнень науково-техшчного прогресу.
Ефективне зростання виробництва можливе тшьки при розвитку широко1 мереж1 ринкових структур, зокрема, наявност1 ринюв товар1в I послуг, пращ, щнних папер1в, шформаци.
У зв'язку з повсюдним попршенням еколопчно! ситуаци в систем! в1вчарства велике мкце мае бути вщведено охорош природи I навколишнього середовища.
Необхщно звернути увагу також на питания, пов'язаш з розвитком сощально-економ1чних умов труд1вник1в села; пщготовкою та перепщготовкою кадр1в з урахуванням освоения мехашзму ринкових вщносин.
Отже, особливу увагу необхщно придшити розробщ питань виробничо!, ринково! та сощально! шфраструктури в АПК, зокрема, оргашзаци та ращонального розмщення пщприемств з переробки, збер1гання,
63
транспортування, торпвл1, ремонту, буд1вництва; створення та розмщення в perioHi оптових ринюв худоби, вовни i засоб1в виробництва; оргашзацп маркетингово! та комерцшно! служб на Bcix р1внях; шформацшного та наукового забезпечення.
Висновки. Пщвищення ефективност1 в1вчарства значною м1рою залежить вщ здшснення цшого комплексу оргашзацшно-економ1чних, технолопчних i сощальних заход1в, викладених у пропонованш систем! в1вчарства. Через ¿гнорування або недооцшку одного з компонента порушуеться цшсшсть системи. Тшьки рацюнальне використання наявних природно-кл1матичних pecypciß при багатоукладност1 економ1ки, розвиток кооперац11 та ¿нтеграц11 р1зних господарських формувань, вдосконалення в1дносин власност1, земельних, ф1нансово-кредитних та розпод1льчих в1дносин, податково! системи, принцип1в управл1ння, подальший розвиток виробничо! й соц1ально! ¿нфраструктури створять найкращ1 умови для орган1зацй' ефективно! роботи п1дприемств та ix пщроздшв.
Л1тература
¡.Анализ мирового рынка баранини в2007-2011 гг, прогнозна 2012-2016 гг[Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу : http://marketing.rbc.ru /research/562949982754719.shtml
2.Анализ мирового рынка баранини: 2005-2014гг:[Електронний ресурс]. -Доступ до ресурсу . http://marketing.rbc.ru/research/562949977216527.shtml
3.Говядины и баранины на мировом рынке мяса больше нестанет [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу .http://fermer.ru/news/121872
4.Желтиков В. П. Экономическая география:уч.пособ. Для студ. эконм.спец.Вузов/В.П.Желтиков//.-2001г.- Ч. 3, Разд. I: [Електронний ресурс]. -Доступ до ресурсу: http;//www.iu.ru/biblio/archive/zcheltikov_ ekonomihteskaja_geogr...
5.Мастер-план развитие производства мяса и м'ясопродукив :[Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу .https://www.google.com.ua/search?
6. Мировое производство баранины [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://marketing.rbc.ru/news_research/23/05/2012/5629983920895.shtml
7.Новоставська A.B., Свютула O.B. CeiTOBi тенденци розвитку тваринництва/ A.B. Новоставська, О.В. СвАстула // Науковий в1сник «Аскашя -Нова» . - Аскашя-Нова,2009 . - вип.2. - С.3-7.
8.Прогноз производства и потребления мяса в мире // Ефективне тваринництво. - 2010 - . № 4(44) . - С.14- 19.
9.Продовольственный прогноз. Анализ мирового рынка: [Електронний ресурс]. - Доступ доресурсу: http://www.google.com.ua/ur=http%3A%2F%2 Fwww.fao.org% .
Ю.Салай П.В., Гавриляк В.В.,Параняк М.Н. Перспективи розвитку в1вчарства в Укра!н1/ ПВ.Салай , В.В.Гавриляк , М.Н.Параняк // Ефективне тваринництво. - 2011. - № 4(32) . - С.40-44
11.Сокол О. Основн1 тенденци розвитку в1вчарства в Укра1ш i свт / О.Сокол // Тваринництво Украши. - 2003. -№4 . - С.5-7
64
12.Хесс С., Вогет Б., Кузнецова А. Свропейсью ринки м'яса: реальш можливосп для Украши?: [Електронний ресурс]. - Доступ доресурсу: http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&ved=0C DsQFjAD&url=http%3A%2F%2Fwww.ier.com.ua%
13.Чертыгеографииживотноводства[Интернетресурс] : http;//www.orsha.by/?p age_ld=94
14.1.Аграрний сектор економши Украши ( стан i перспективи розвитку)/ [Присяжнюк М.В., Зубець М.В., Саблук П.Т. та ш.]; за ред. М.В. Присяжнюка М.В. Зубця П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, ММ. Федорова. -К.; ННЦ IAE, 2011. -1008 с.
Summary MAIN TRENDS OF SHEEP
The basic trends of sheep.
Keywords: sheep, system, production.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.
65
