CC BY
42
УДК: 636.32/.38:631.1
Микитин Л.С., асистент Бшкевич В.Я., к.вет.н., доцент Бшик О.Я., асистент© Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В1ВЧАРСТВА В УКРА1Н1
У cmammi розглянуто функцюнування галуз1 eienapcmea в Укртт, зокрема динамгку погол1в'я та виробництво основных eudie продукцп, також здтснено ощнку сучасних перспективрозвитку eienapcmea.
Ключое1 слова: eienapcmeo, економжа, порода, динамжа, розвиток, погол1в'я, вовна, баранина.
В1вчарство кторично було невщ'емною частиною народного господарства Украши, забезпечуючи його потреби в специф1чних видах сировини i продуктах харчування. На пасовищах, що не можуть прогодувати велику рогату худобу, в1вщ ефективно перетворюють грубий корм на м'ясо, яке за цшшстю — вм1стом бшка, амшокислот, в1тамш1в i мшеральних речовин — не поступаеться яловичиш, а вм1ст холестерину в ньому в кшька раз1в менший, шж в яловичиш й свиниш. Ушкальним продуктом в1вчарства е натуральна овеча вовна. Вона характеризуеться цшними технолопчними властивостями, що роблять И щеальною сировиною для виробництва р1зномаштних вцщв одягу, техшчних тканин, килим1в, валяного взуття й фетрових вироб1в. Товари, що iix виготовляють з натурально! mepcri, мають висок1 теплозахисш властивост1, добру пгроскотчшсть та rnmi якостс, що ix позбавлена решта натуральних, а також штучних волокон [2,4,8].
В1тчизняний генофонд складаеться з р1зних за напрямком продуктивное^ порщ i тишв овець, зокрема: тонкорунш (асканшська тонкорунна з тавршським внутршньопородним типом; прекос з закарпатським та харк1вським типами); нашвтонкорунш (цигайська з приазовським та кримським, асканшська м'ясо-вовнова з кросбредним, чорноголовим, одеським, буковинським та дшпропетровським типами); смушков! (каракульська, сокшьська породи та асканшський тип багатоплщного каракулю); грубововнов1 (украшська прськокарпатська порода) [4,6].
В даний час створення нових порщ, тишв i лшш овець, пристосованих до р1зних природно-кл1матичних умов нашо! краши, розробка сучасних прогресивних технологш виробництва i переробки продукцп в1вчарства зумовлюеться сощально-економ1чними умовами розвитку сусшльства, р1внем фундаментальних теоретичних знань, усшхами галузево! науки i ефективнютю використання наукових досягнень у виробництв1 [7,9,13].
© Микитин Л.е., Бшкевич В.Я., Б1лик О.Я., 2013
133
Сьогодш над виршенням проблем галуз1 тд науково-методичним кер1вництвом Национального наукового селекцшно-генетичного центру з в1вчарства илщно працюють науковщ восьми науково-дослщних установ снстемн НААНУ (1нститут тваринництва степових райошв ¿м. М.Ф. 1ванова "Аскашя-Нова", 1нстнтут бюлогп тварнн, 1нститут землеробства I тваринництва захщного регюну, 1нститут тваринництва центральних райошв, Буковинський шститут АПВ, Закариатський шститут АПВ, Кримський шститут АПВ, Коломийська та Прськокарпатська ДСДС) та аграрних ушверситет1в: НАУ, Херсонський ДАУ, Одеський ДАУ, Луганський ДАУ, Дншроиетровський ДАУ, Харювська ЗВА. Взагал1, науковою стльнотою в1вчар1в Украши накопичено багатий теоретичний та практичний матер1ал з селекци, генетики, технологи, бютехнологи, год1вл1 овець [7,15].
В процеЫ реформування аграрного сектора економжи в1вчарство виявилося найменш захищеним. Неврегульовашсть економ1чних ироцеЫв у перехщний иерюд иризвели до скорочення погол1в'я овець та виробництва иродукци в1вчарства [11,12,14] (д1аграма 1, 2).
ВРХ Свиш Птиця В1вц1та Крол1 Кош
кози
Д1аграма. 1.Структура вирощеного погол1в'я рпннх вид1в тварин, %
Д1аграма. 2. Структура виробництва м'яса р1зних вид1в тварин, %
Дальший розвиток в1вчарства в Укра!ш здшснюватиметься на основ! збшьшення иогол1в'я овець I пщвищення 1х продуктивное^ [3,9].
134
Для рентабельного ведения галуз! в умовах ринку необхщно створити систему захисту I державно! пщтримки. Для забезиечення екв1валентного обмшу м1ж галуззю в1вчарства та промисловктю важливе значения мае встановлення цшового паритету, щоб товаровиробник за виручеш кошти вщ реал!заци власно! продукци мав можливкть вщновити не тшьки використаш у процес! виробництва ресурси, а й здшснювати розширене вщтворення [2,7,9].
Пщвищення економ1чно! ефективност! в1вчарства передбачае збшьшення виробництва продукци на основ! зростання погол1в'я овець та !х вовново1 I м'ясно! продуктивность Враховуючи сучасний стан розвитку в1вчарства та потребу промисловосп у вовновш продукци, основним на перспективу залишаеться тонкорунне I нашвтонкорунне в1вчарство, представлене на 35% в1вцями асканшсько! породи (Степова зона), на 25% цигайськими в1вцями (АР Крим, Одеська I Донецька облает!). Значш перспективи мае розведення прськокарпатських овець з бшою килимовою вовною та смушкове в1вчарство, представлене каракульською та сокшьською породами [11,13].
В1вчарство пор1вняно з шшими галузями продуктивного тваринництва е найменш штенсивним. Воно розвиваеться переважно на дешевих пасовищах I грубих кормах з невеликими витратами концентрованих корм1в. У зв'язку з цим головним напрямом розвитку в1вчарства е штенсифшащя галуз!. Виробництво продукци в1вчарства можна значно збшьшити за умови розвитку I змщнення кормово! бази, пщвищення р1вня I якост! год1вл1 овець [1,2].
Ефектившсть в1вчарства залежить також вщ удосконалення юнуючих порщ I тишв овець з метою пщвищення !хнього продуктивного потенщалу I адаптованост! до конкретних умов розведення [8,9].
Удосконалення породного складу I племшних якостей овець передбачае не тшьки збшьшення вовново! продуктивное^ погол1в'я, а й селекцш !х на багатоплщшсть, високу оплату корму продукщею, мщшсть конституцш та пристосовашсть до нових технологш [1,3].
Основою штенсифшаци в1вчарства е розвиток I змщнення його матер!ально-техшчно! бази. 1нтенсивш технологш значно зменшують трудомюткють виробництва продукци I в 2-3 рази пщвищують продуктившсть пращ при повному використанш потенщальних можливостей овець [5].
Розвиток в1вчарства найефектившший у спещал!зованих господарствах. Рацюнальний розм1р в1вчарсько! ферми в спещал1зованих господарствах Степово! I Лкостепово! зон - 6-12, ав Полка - 3-6 тис. овець [10,13].
У м1жгосподарських пщприемствах рекомендуеться в1вчарськ1 комплекси вовнового напряму в зош Степу на 12-24, Люостепу - на 6-12 I Полюся - на 3-6 тис. гол. в1вцематок. Досвщ впровадження прогресивно! технолог!! в дослщному п!дприемств! „Аскашя-Нова" св!дчить, що в спещал!зованих в!вчарських п!дприемствах можна одержувати до 6 кг вовни на в!вцю ! до 130 ягнят на 100 маток ¿з закр!пленням за одним оператором до 500 маток або 1200 гол. молодняку [7,10].
135
На сьогодш розвиток в1тчизняного тваринництва потребуе розрахунку балансу виробництва, споживання та експортного потенщалу. Так, перспективним м'ясним напрямом нараз1 е украшське в1вчарство, яке може стати потужним експортером баранини на м1жнародному ринку [7].
Розвиток галуз1 визначае переважно тонкорунне в1вчарство, представлене такими високопродуктивними породами, як асканшська I прекос. Тонкорунне в1вчарство розмщуеться в бшьшост1 господарств Степу I .Шсостепу Украши. У степовш зош розводять овець асканшсько! породи, а в лкостеповш -породи прекос. 3 метою пщвищення племшних I продуктивних якостей тонкорунних порщ овець у кра!ш створеш спещал1зоваш в1вчарськ1 господарства, яю займаються розведенням тварин, що добре поеднують високу вовнову I м'ясну продуктившсть [1,4].
Натвтонкорунне в1вчарство розвиваеться здебшьшого в господарствах АР Крим, Донецько! та Одесько! областей. Продуктами виробництва е нашвтонка вовна р1зно! якост1 та баранина. Тому поряд з пщвищенням вовново! продуктивное^ овець велике значения мае полшшення !хшх нагульних I вщгод1вельних якостей. Основною породою нашвтонкорунних овець, яких розводять у твденних районах Украши, е цигайська. В1вщ ще! породи скороспш, мають якюну вовну I пор1вняно високу м'ясну продуктившсть нагульного погол1в'я. Кр1м того, цигайсью в1вщ, особливо молодняк, дають ОВЧИНИ, ЯЮ широко використовують ДЛЯ виробництва ЦШН01 хутряно! сировини
[1,4].
У господарствах Р1вненсько! та Чершпвсько! областей розводять овець чорноголово! породи з вовною крос-бредного типу. В1вщ ще! породи мають середню вовнову продуктившсть, добру скоро епшеть, вщзначаються хорошими м'ясними якостями I пристосоваш до пор1вняно вологого мкцевого кл1мату [1,2].
Нашвгрубововних овець розводять переважно в передпрних I прських районах Карпат. Вовна цих овець неоднорщна за сво!м складом, вона включае пух, перехщний волос I пор1вняно тонку ость. При розведенш таких овець одержують килимову вовну, а також баранину та овчини. У нашш кра!ш нашвгрубововний напрям в1вчарства розвиваеться на основ! розведення прсько-карпатських овець. Для збшьшення виробництва I полшшення якосп вовни мюцевих овець схрещують з нашвтонкорунними баранами цигайсько! породи [1,2,4].
Грубововне в1вчарство представлене багатьма породами таких напрям1в, як смушковий, шубний, м'ясо-сальний (курдючний) та м'ясо-вовно-молочний. В Одеськш I Чершвецькш областях розводять грубововних овець смушкового напряму. Вщ основно1 породи - каракульсько! - одержують цшш каракульсью смушки, як1 користуються великим попитом у населения I е важливим товаром м1жнародно! торпвл1 [2,4].
У господарствах Полтавсько! I Дншропетровсько! областей розводять грубововних овець смушкового напряму сокшьсько! породи. Основною продукщею сокшьських овець е с1р1 смушки р1зних вщтшмв. Важливе значения
136
в сокшьському в1вчарств1 мае також дошня маток: за перюд лактаци (100-120 дшв) одна в1вцематка може дати 50-60 кг молока середньо! жирност1 7,8% [2].
Стан агропромислового комплексу свщчить, що економ1чний мехашзм державн в пореформеннй перюд не спрацював на користь сшьськогосподарського виробництва, в тому числ11 галуз1 в1вчарства [5,13].
Збереження в1вчарства для Украши мае глобальний характер. Продукщя галуз1 найменш трудомютка I е найкорисшшою серед ус1х вид1в тваринництва.
У зв'язку з кризовими явищами в агропромисловому комплекс! краши економ1чш процеси, пов'язаш з вщродженням галуз1 в1вчарства, стають можливими лише у фшансово забезпечених господарствах р1зних форм власност1 [7,8].
Актуальшсть поставлено! проблеми ставить на порядок денний пошук резерв1в для формування ресурсного потенц1алу галуз1 в1вчарства як економ1чно! системи, спроможно! забезпечити розширене в1дтворення стада овець в ринкових умовах [10,16].
3 метою пошуку резерв1в зб1льшення наявного погол1в'я в держав! поставлено завдання по визначенню можливостей розведення великих стад овець у фшансово ст1йких сшьськогосподарських п1дприемствах в ринкових умовах. Саме в таких господарствах е як фшансов1, так I орган1зац1йн1 резерви для зб1льшення погол1в'я овець I здешевлення !х утримання [13].
Але поряд з великими в1вчарськими господарствами правом1рне ¿снування I невеликих селянських (фермерських) в1вчарських господарств. Для цих господарств витримати конкуренц1ю з великими в1вчарськими господарствами можна т1льки використовуючи комплексну продуктивн1сть овець: вовну, ягнятину, молоко, овчини, смушки [13,16].
Занепад в1вчарства в Укра!н1 протягом трансформацшного пер1оду в першу чергу позначився на скороченн1 погол1в'я, яке за перюд 1991-2012 рр. в ус1х категор1ях господарств зменшилося в1д 7,9 млн до 1,1 млн гол1в, або в 7,2 рази, в тому числ1 у с1льськогосподарських пщприемствах вщ 7,1 млн гол. до 0,3 млн гол., або в 24,3 рази ¿з збшьшенням вщ 0,7 млн гол до 0,8 млн гол. у господарствах населения, або на 10% [12,14]. (таб. 1 ).
Таблиця 1
Динамжа погол1в'я овець, 1991-2012 рр._
Рж Загальна шльюсть овець, тис.гол. В1вцематки \ ярки, тис.гол.
1991 7896,2 3251,0
1996 3209,3 1738,8
2001 963,1 593,5
2006 872,2 609,6
2008 1095,7 805,9
2009 1197,0 872,9
2011 1100,5 792,3
2012 1093,2 751,2
Анал1з даних свщчить про перерозподш погол1в'я овець м1ж категор1ями господарств. Якщо у 1991 р. сшьськогосподарсью п1дприемства утримували 90,7 % погол1в'я, то у 2012 р. !х частка склала 26,1% [11,12,14]. (таб. 2).
137
Таблиця 2
Погол1в'я овець в господарствах рйннх форм власносл, тис. гол.
По вах господарствах Форми господарств
Р1к с.-г. п1дприемства приватш господарства
Загальна В1вцематки 1 Загальна В1вцематки 1 Загальна В1вцематки 1
К1ЛЬК1СТЬ ярки К1ЛЬК1СТЬ ярки К1ЛЬК1СТЬ ярки
1991 7896,2 1171,7 7164,1 2811,4 732,1 439,6
1996 3209,3 1738,8 2420,7 1226,2 788,6 512,6
2001 963,1 593,5 412,4 242,7 550,7 350,8
2006 872,2 609,6 268,8 169,5 603,4 440,1
2010 1197,0 872,9 313,1 199,5 883,9 673,4
2011 1100,5 792,3 294,9 185,3 805,6 607,0
2012 1093,2 751,2 285,8 169,9 807,4 581,3
Не дивлячись на суттеве скорочення обсяпв виробництва продукци в1вчарства за перюд 1995-2012 рр., у 2012 р. пор1вняно з 2000 р. виробництво баранини зросло вщповщно на 13,9 %. Така позитивна динамжа стала можлива завдяки збшьшенню виробництва в особистих селянських господарствах [10,12,14] (доаграма 3).
Д1аграма 3. Виробництво баранини в забшнш мас1 за 1995-2012 рр.
Середньор1чний настриг вовни вщ одше! в1вщ зменшився з 4,2 кг у 1995 р. до 3,1 кг у 2012 р. (на 1,1 кг, або 26%), що можна пояснити поганими умовами утримання, неналежним рацюном год1вл1, несвоечасною стрижкою. Зниження продуктивное^ по настригу вовни свщчить про неконкуренспроможшсть с1льськогосподарських пщприемств. Щодо валового виробництва вовни, то можна пом1тити суттевий занепад, адже воно зменшилося з 13,9 тис. т у 1995 р. до 3,9 тис. т у 2011 р., або у 4 рази [10,12,14] (таблиця 3).
Закутвельна цша на баранину \ вовну не покривае витрати на !х виробництво. Звщси I хрон1чна збитков1сть виробництва, р1вень яко! по баранин! склав у 2012 р. - 29,5%, по вовш - 82,2%. Зауважимо, що збитковим виробництво баранини та вовни було у вс1х оргашзацшно-правових формах господ арювання: господарських товариствах, приватних товариствах,
138
сшьгоспкооперативах, недержавних I державних сшьськогосподарських пщприемствах [2,17].
Таблиця 3
Виробництво вовни в господарствах рпннх форм власносл __за 1995-2012 рр., тис.т_
Рж По вах господарствах Форми господарств
С.-г. шдприемства Фермерсьш господарства Приватш господарства
1995 13,9 9,7 0,07 4,2
2000 3,4 1,3 0,01 2,1
2005 3,2 0,7 0,07 2,5
2009 4,1 0,8 0,1 3,2
2010 4,2 0,7 0,13 3,5
2011 3,9 0,6 0,1 3,2
2012 3,7 0,5 0,1 3,1
Сучасне в1вчарство сконцентроване головним чином у господарствах населения, яю виробляють 94,3% баранини та 83,1% вовни вщ загального обсягу виробництва вовни в Укра!ш [5,7].
Висновки
У галуз1 в1вчарства_необхщно виршити так1 основш проблеми:
- використовувати високопродуктивш породи I типи овець, як1 б забезпечували 2,0-2,5 кг. чисто! вовни, 20-25 кг. м'яса в живш вазц
- запровадити штенсивне вщтворення стада овець, при цьому мати питому вагу в1вцематок у товарних господарствах 60 % I одержувати вщ 100 маток при вщлученш 90-100 ягнят;
- сприяти створенню в райош сервюно! служби по обслуговуванню в1вцеферм р1зних форм власност1 у проведенш селекцшно - племшно! роботи, оргашзаци стрижки овець, оцшки !! якост1, пщготовщ та реал1заци продукци в1вчарства.
Головними причинами зниження виробництва продукци в1вчарства в Укра!ш е неповне використання генетичного потенщалу овець перспективних напрям1в продуктивное^, недостатшсть селекцшного, технолопчного I техшчного забезпечення галуз1 в1вчарства, особливо на невеликих в1вцефермах, недосконалкть процеЫв вщтворення I вирощування здорового молодняку, штенсивно! вщгод1вл1 ягнят, машинного до!ння овець та переробки молока, швидюсного стриження, слабка розробка, недосконала первинна обробка та вщеутшеть поглиблено! переробки вовни у конкурентоспроможш вироби. В даний перюд в Укра!ш недостатньо уваги придшяеться оргашзацшно-економ1чним заходам, залученню швестицш, створенню штегрованих формувань, оргашзаци ринку продукци в1вчарства та вщетоювання штереЫв товаровиробнимв через вщповщш професшш об'еднання та асощаци.
Вщродження в1вчарства неможливе без державно! пщтримки (у вигляд1 дотацш за погол1в'я I приркт в1вцематок I ярок старше 1 року), без удосконалення управлшня та оргашзаци виробництва у пщприемствах, виробниках в1вчарсько! продукци. Оргашзацшна перебудова галуз1 повинна базуватися на основ! створення нових виробничих колективних формувань, а
139
також шдивщуальних фермерських, пщсобних та особистих господарств. Основним виробником продукци в1вчарства на перспективу мають бути сшьськогосподарсью пщприемства, оскшьки вщновлення колишнього виробничого потенщалу галуз1 поки що не пщ силу фермерським, пщсобним та особистим господарствам. Завдяки збшьшенню виробництва баранини Украша може стати експортером даного виду в1вчарсько! продукци1 отримувати значш грошов1 надходження.
Л1тература
1. В1вчарство Украши / Йовенко В. М., Польська О. Г. [та ш.] ; За редак.
B. П. Бурката. - К. : Аграрна наука, 2006. - 614 с.
2. Вороненко В. I. В1вчарство Украши, стан та перспективи розвитку / ВороненкоВ. I., 1овенкоВ. М., ЖарукП. Г. // В1вчарство : М1жвщомчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка : «ПИЕЛ», 2007. - Вип. 34. -
C. 3-7.
3. ВороненкоВ. I. Науков1 основи сталого розвитку в1вчарства /
B. I. Вороненко // Вкник аграрно! науки. - 2006. - № 3-4. - С. 121-123.
4. Довщник з в1вчарства / Вороненко В. I., 1овенко В. М., ПольськаП. I. [таш.]. - НоваКаховка : ПИЕЛ, 2008. - С. 113-115.
5. ЖарукЛ. В. Анал1з конкурентноздатност1 в1вчарських господарств в ринкових умовах / Л. В. Жарук, Л. С. Шелест // В1вчарство : М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка : «ПИЕЛ», 2007. - Вип. 34. -
C. 171-176.
6. Иовенко В. Н. Генофонд овец и свиней юга Украины по иммуногенетических маркерам / Иовенко В. Н., Герасименко В. В., Плахотников А. Г. - Новая Каховка : ПИЕЛ, 2007. - С. 66-67.
7. Лукша Г. I. Стан та проблеми розвитку в1вчарства в Укра1ш / Г. I. Лукша // Економка АПК. -2005. - № 3. - С. 37-41.
8. Мороз В. А. Овцеводство и козоводство: Учебник. - Ставрополь: Изд-во СтГАУ «АГРУС», 2005. - 496 с.
9. Науково-техшчш розробки в галуз1 тваринництва / Пщ редак. В. I. Вороненка. - НоваКаховка : «ПИЕЛ», 2006. - С. 166-168.
10. ПетровськаТ. М. Динамжа виробництва та реал1зац11 продукци в1вчарства / Т. М. Петровська // Економ1ка АПК. - 2006. - № 4. - С. 48-53.
11. Робин Дж. Берн. Эффективное использование результатов маркетинговых исследований. - М.: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 272 с.
12. Сшьське господарство Украши : статистичний зб1рник / Державна служба статистики Украши. - Ки!в, 2012. - 386 с.
13. Сухарльов О. В. В1вчарство Украши, стан та прогноз стабшзаци / В. О. Сухарльов, О. М. Гетманець // В1вчарство : М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка : ПИЕЛ, 2007. - Вип. 34. - С. 77-79.
14. Тваринництво Украши : статистичний зб1рник / Державна служба статистики Украши. - Ки!в, 2012. - 211 с.
15. Ф1зюлого-бюх1м1чш основи живлення овець / СтапайП. В., Макар I. А., Гавриляк В. В. [та ш.]. - Льв1в : Лео-Бланк, 2007. - С. 5-8.
140
16. Шелест Л. С. Роль обкових кошт1в у формуванш конкурентноздатних в1вчарських господарств / Л. С. Шелест // Ефективне тваринництво. - 2008. - №1. - С. 3-6.
17. Шелест Л. С. Управлшня галуззю в1вчарства на основ! витратно-цшового мехашзму / Науковий вюник „Аскашя-Нова". - Вип. 1. - 2008. -С. 245-253.
Summary Mykytyn L., Binkevych V., Bilyk O. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z.Gzhytskyj CONSISTING AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF SHEEP BREEDING OF UKRAINE This article is considered functioning of industry of the sheep breeding in Ukraine, in particular dynamics of population and production of basic types of products, the estimation of modern prospects of development of the sheep breeding is also carried out.
Keywords: sheep breeding, economy, breed, dynamics, development, population, wool, mutton.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
141
