УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
два основш екологiчнi коридори через мюто); мереж малих водойм мюта -"блакитного кiльцям - з урахуванням бюеколопчних особливостей i потреб на-земних хребетних; системи природоохоронних iнфoрмaцiйних, роз'яснюваль-них та виховних aншлaгiв у скверах, парках та люопарках КЗЗМ Львова.
Лггература
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
2. Мовчан Я., Шеляг-Сосонко Ю. Шляхи втшення екомереж Укра'ни// Розбудова екомереж Укра'ни. - К., 1999. - С. 104-115.
3. Новиков Г. А. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных. - М.: Сов. наука, 1953. - 499 с.
4. Парчук Г., Мовчан Я. Свропейська екомережа та досвщ формування нащональ-них екомереж у кра'нах Свропи// Розбудова екoмережi Укра'ни. - К., 1999. - С. 2-6.
5. Р1зун Е.М. Про адаптацп наземних хребетних до умов урбашзованого середови-ща// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мiськi сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 383-386.
6. Р1зун В.Б., Р1зун Е.М. Фрагментащя бюгеоценотичного покриву Укра'нських Карпат i проблеми збереження р1зноман1ття тварин// Мат. м1жн. конф. "Гори i люди (у контекст сталого розвитку)". - Рaхiв, 2002. - 2. - С. 455-459.
7. Рогатньова Е.М., Хоецький П.Б. Фаунютичш характеристики природозаповщ-них oб'ектiв Розточчя як еталонш параметри системи трансевропейських еколопчних коридо-рiв// Мат. мiжн. наук.-практ. конф. "Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Рoзтoччi". - Львiв: Логос, 2000. - С. 57-58.
8. Чорнобай Ю.М., Тасенкевич Л.О. Лiсoвi бioтoпи Рoзтoччя-Опiлля та проблеми 'х ^еграцп до пан-европейсько'' еколопчно'' мережi// Мат. мiжн. наук.-практ. конф. "Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на РозточчГ'. - Львiв: Логос, 2000. - С. 68-72.
9. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головш риси екoмережi Укра'ни// Розбудова екoмережi Ук-ра'ни. - К., 1999. - С. 13-22.
УДК 721.01 Доц. 1.В. Русанова, канд. архтектури; доц. Г.М. Шульга,
канд. архтектури - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ
М1СЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглядаеться методика дослщжень принцитв формування мюького середови-ща. Анaлiзуеться вплив iерaрxii озеленених прoстoрiв на процес формування мюько-го ландшафту. Пропонуеться районування територи мiстa за лaндшaфтнo-екoлoгiч-ною ознакою.
Doc. I.V. Rusanova, G.M. Shulga-NU "Lvivs'kapolytechnica" Landscape-ecological pre-conditions forming of city environment
The methology of reserved of urban environment has been considered. The influence of green space hierarchy on urban landscape has been analyzed.
М1ське середовище - широке поняття, е предметом дослщження ба-гатьох дисциплш у теоретичному i предметно-практичному аспектах. Як час-тина антропогенного ландшафту, де створеш людиною споруди сполучають-ся is природними компонентами, воно розглядаеться нами з позицп ландшаф-тно-арх^ектурно'' оргашзацп територи.
220
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
Ландшафтно-еколопчний напрям дослiджень мiста й довкшля впро-довж тривалого часу застосовуеться на кафедрi Мютобудування НУ "Львiвська полiтехнiкам. На основi узагальнення досвщу наукових дослщ-жень i проектування дана стаття мае за мету надати методику дослщження у формуванш мiського середовища, засновану на системних принципах його iерархiчноl побудови i з точки зору пiдвищення еколопчних якостей.
Ландшафтно-природнi передумови як першооснова формування мiсь-кого середовища.
Важливим принципом до реконструкци i удосконалення мiського середовища - е його зв'язок з ландшафтною першоосновою, що створена рельефом, морфолопею поверхнi, рослиннiстю, водними джерелами.
Велике розмаггтя краевидiв Львова обумовлене розташуванням мiста на стику трьох географiчних поясiв - Розточчя, Побужжя i Львiвськоl висо-чини. У напрямку з швшчного заходу на швденний схiд ландшафт Львова творить вал Розточчя у виглядi узпрЧв, що поросли лiсом i прорiзанi долинами i ярами. Тут проходять узвишшя горбисто! мюцевосл Брюховичi - Голос-ко (382 м), Кортумiвка (374 м), Високий Замок з Шсковою горою (389 м), Ли-чакiвське узгiр,я до Чортово! скелi (414 м). Багату люову i скельну рослин-шсть т1е1 частини мiста, що переходить на його околищ, можна розглядати як елементи природного ландшафту, серед яких культурно освоеними е парк Високий Замок i Шевченювський Гай.
На схiд вiд Розточчя шдступають гряди Побужжя iз глибокими долинами. Найбшьша з яких долина р.Полтви, а з швдня на терени Львова захо-дять Львiвська височина з висотою 330-350 м, яка на твшчному заходi переходить у Бiлогiрське зниження з комплексом торфовищ. Кращi краевиди i складний рельеф, непридатний до забудови сприяли створенню тут парюв: Стрийського, Залiзна Вода, Боднарiвка, Погулянка
Вивчення ландшафтно-природно! першооснови у сшвставленш iз за-будованими територiями веде до розмежування мюького середовища за озна-кою належностi до певного типу природного ландшафту i тим самим обумов-люе рiзнi шдходи до його перетворення. Одночасно досягаеться мета визна-чення ландшафтiв, що шдлягають охоронi i збереженню, порушених - iз не-обхiднiстю рекультиваци. Завдання полягае у тому, щоб ввести зони i дшян-ки, де юнуе бiологiчне життя в антропогенш простори. Це не обов'язково по-виннi бути лiси, га! i луки, але й оброблеш дiлянки землi - городи, водш по-верхнi, пiдземнi джерела.
1ерарх1я системи озеленених простор1в
Контакти мешканщв iз природою вiдбуваються на рiзних мютобудь вельних рiвнях. Вiдповiднiсть вщкритих просторiв цим рiвням - двору, вули-цi, житловому кварталу, району, мюту, примiськiй зонi - забезпечуе багато-рiвневу побудову середовища проживання i разом iз тим - цшстсть системи вiдкритих просторiв. Верхшм рiвнем е зовнiшня зона мюта, що складаеться переважно з люопарюв та агроландшафтiв i оточуе сформований урбашзова-ний ландшафт. Вона е резервуаром чистого пов^я, який проникае у забудо-ву, iстотно полшшуе мiкроклiмат.
2. Урбоекологiя
221
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Околицi Львова складають Брюховичський, Винникiвський i БаЫвсь-кий лiсопарки, площа яких становить близько 7 тис. га. До люопаркового поясу включаються Бшогорща i Гамалiïвка. З пiвденно-захiдноï сторони на pi4-цi Щирек лежить пдропарк Глинна-Наварiя площею 400 га, що його створено у повоенш роки як водозабiр для мюь^' теплоелектростанцiï. З пiвденноï й пiвденно-схiдноï сторони переважають сiльгоспугiддя. 1з-за вiдсутностi у Львовi потужних водно-зелених просторiв на примiськi парки припадае вели-чезне рекреацiйне навантаження, що заставляе формувати зони короткочас-ного вщпочинку за межами примiськоï зони.
Основною ланкою системи озеленених просторiв мюта е сади i парки. Вони, як найбiльшi за площею природоохоронш об'екти, поеднуються мiж собою бульварами, скверами, зеленими масивами невеликих дшянок, вщгра-ють велику роль у створенш безперервно1' системи вщкритих просторiв. Серед паркiв юнуе свiй iерархiчний подiл на парки житлових i планувальних районiв, загальномюью або парки регiонального, або державного значення. До чинниюв, що характеризують ix значення можна вiднести: величину, фун-кцiональну класифiкацiю, атрактивнiсть, доступшсть, наявнiсть ландшаф-тних та архггектурних домiнант, ступiнь сформованостi, частота вiдвiдувань.
У Львовi площа паркових зелених насаджень, доступних для загалу населення, досягае близько 140 га. Сюди входять: юторичш парки (Стрийсь-кий, iм. 1вана Франка, Залiзна Вода, Високий Замок), що е пам'ятками садово-паркового мистецтва, а також створеш в останш десятилiття. Чекають свого формування регiональний ландшафтний парк Знесшня, Погулянка, Кортумо-ва гора. 1снуе проблема необxiдностi нових парюв при планувальних районах, де е для цього ландшафтно-еколопчш умови. ïx треба розглядати не тiльки в аспект природоохоронному - для рiвномiрного розподiлу зелених зон по мюту i розвантаження iсторичниx паркiв, а й з функцiональноï точки зору - забезпечення потреб мешканщв доступними мюцями вщпочинку.
Елементами мiського середовища, безпосередньо пов'язаного з люди-ною, е прибудинковi територи, що дшяться вiдповiдно до типу забудови. В юто-рично сформованiй забудовi домшують, як правило, замкнутi двори з браком зелеш й низьким саштарно-гтешчними якостями, що викликае дискомфортне почуття вiдриву вiд природи. Рiзновидом цих просторiв е бiльшi за площею двори житлового кварталу анфiладного типу або перетiкаючi один до другого.
Малоповерхова забудова з присадибними дшянками, палiсадниками, ш-дивiдуальними садами створюе привабливють мiського ландшафту, яку можна шдвищити, наприклад, шляхом знищення глухих огорож i тим самим ввести щ дшянки у поле зорового сприйняття. Внутрiшнi простори масовоï житловоï забудови пiдсилюють ïï монотоншсть i повторюють ïï недолiки: безконтрольшсть, шум вiд дитячих майданчиюв, вщсутшсть цiкавиx композицiй, тощо.
Львiвськi двори iсторичноï забудови, внутрiшнi простори нових житлових райотв е предметом дослщжень i проектних пропозицiй арxiтекторiв i мютобуда-вельникiв тому, що саме на цьому рiвнi досягаеться комфорт мюького середовища.
Районування м1ста за ступенем ландшафтно-еколопчно'1
сприятливост1 територи
Яюсть мiського середовища часто оцiнюеться таким нормативним по-казником, як площа насаджень на 1 мешканця. У Львовi вона становить
222
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
2
приблизно 18 м /люд. Будучи загальним по мюту, цей показник ще не дае уявлення про еколопчний стан мiського середовища в окремих районах, який рiзко вiдрiзняеться за ступенем забрудненостi, якiстю природних умов, типом забудови. Розроблення основних положень полшшення мюького середовища повинно спиратись на дослщження за цими показниками.
У Львовi загазованiсть повггря вiдбуваеться вiд автотранспорту, особливо в його центральны частинi, що погiршуеться непровiтрюванiстю тери-торй, щшьною фронтальною i периметральною забудовою. Зпдно санiтарних норм глибина активно! дй вихлопних газiв вiд транспорту - 0,1 км, а рiвень шуму визначаеться за допомогою карт методом демаркацшних кривих акус-тичного комфорту. Визначеш по районах мiста показники загазованост^ вiб-рацй, шумового режиму, електромагштного фону i нанесенi на карту-схему повинш виявляти джерела i зони за рiвнем забруднення.
Природно-ландшафтна оцiнка територй проводиться iз врахуванням яюсних i кiлькiсних характеристик прилягаючих просторiв, серед яких - дос-тупнiсть, у вимiрах часу, взаемодiя на мiське середовище, естетичнi якость Оцiнка природних умов доповнюеться характеристиками радiацiйного стану - шсоляцй i освiтленостi, що обумовлено рiзною експозицiею схилiв забудови, вiтровим режимом.
Характеристика територй за типами забудови враховуе 11 розташуван-ня у рiзних частинах мiста та 11 щiльнiсть. З цiею метою видшяеться:
• юторична забудова центрально! частини, розташована переважно в низиннш
частит долини р.Полтви, 1з щшьтстю бшьше 50 %;
• каттальна 1 щшьна забудова з пол1пшеними саттарно-гшетчними умова-
ми. Щшьтсть менше 50 %;
• багатоповерхова забудова нових райотв 1з шдльтстю 16-40 %;
• садибна забудова.
Дослщження мжрокшматичних показникiв (температурного режиму, аерацii) в цих типах забудови, проведет у Львовi московським ЦН1ЕП мюто-будування, дозволили здшснити мiкроклiматичне районування мюта, вияви-ти екологiчнi проблеми i 1х територiальну локалiзацiю.
Таким чином, для оцшки стану мiського середовища може бути запро-понований метод, який полягае у виявленш зон за згаданими вище ознаками i нанесенням 1х на план мюта. Шляхом накладання границь цих зон визначаеться сумарна характеристика ландшафтно-еколопчних умов рiзних районiв мiста, вщповщно до яких розробляються природоохороннi i реконструктивнi заходи, що необхiдно для врахування цiнностi земельних дiлянок.
Лггература
1. Белкин А.Н. Городской ландшафт. - М.: Высшая школа, 1987.
2. Степашв О. Сучасний Льв1в. Льв1в, ВЦ "Фенкс", 1992.
3. Науково-техтчна робота ТЦНДИ I мютобудування (м. Москва). "Пропозици по вдосконаленню територ1ально-планувально'1 оргашзаци м. Львова", 1989.
2. Урбоеколопя
223