CC BY
42условиях развития рабочей гипертермии. Поскольку, как изложено выше, при повышении Т тела на 1,5°С у спортсменов не отмечено такого увеличения степени напряжения изучаемых показателей карди-ореспираторной системы, какое бы выходило за пределы физиологической нормы (по Р.М.Баевскому «стадия умеренного напряжения»), то можно полагать, что этот факт еще раз доказывает полезность рабочей гипертермии, не увеличивающей физиологическую стоимость работы. Таким образом, при изучении влияния на организм обследуемых 4-х видов стрессирующих физических нагрузок нами обнаружен сдвиг терморегуляции лишь в одном случае, а в 3-х имела место функциональная недостаточность адаптивных систем организма. Следовательно, можно полагать, что смещение уровня Т-регуляции - не обязательно (!), как считали сторонники этой теории, оно может происходить или не происходить, в зависимости от совокупности действия стрессирующих факторов. В определенных условиях, как изложено выше, этот уровень сдвигается, обеспечивая эффективность функционирования организма, и, таким образом, выживание в опасных для жизни условиях. Такой феномен нам и удалось выявить в чистом виде, его повторяемость не вызывает сомнений. Изложенные данные позволяют понять борьбу мнений, которая ведется в науке, поскольку методические подходы у исследователей разные, следовательно, одни авторы обнаруживали сдвиг «set point», другие - нет.
Выводы.
Внешний перегрев и рабочая гипертермия оказывают разное влияние на функциональное состояние человека, природа гипертермии определяет ге-нез перегревания. Нагревающий микроклимат оказывает в основном негативное влияние на организм работающего человека, может вызывать глубокие сдвиги физиологических функций, снижает работоспособность; здесь повышение Т тела обусловлено превышением эрготермической нагрузки функциональных возможностей терморегуляции. Рабочая гипертермия может являться одним из необходимых условий для эффективности мышечной деятельности, ректальная Т при выполнении прерывистой работы довольно быстро повышается до уровня «плато» -38,7°С, где стабилизируется. Здесь же отмечена наивысшая работоспособность, которая начинает снижаться лишь при дальнейшем перегреве организма.
Существует два характера накопления тепла в организме человека в условиях эрготермической нагрузки: экзогенный «насильственный» и эндогенный (центральный). В первом случае повышение Т тела обусловлено превышением термической нагрузки функциональных возможностей системы Т-регу-ляции субъекта. Эндогенный же характер сводится к увеличению теплового содержания организма за счет сдвига в центральном звене установочной точки, в результате чего уровень Т-регуляции устанавливается на 1,5°С выше, чем уровень нормотермии и регулируется не внешней эрготермической нагрузкой, а
эндогенно. Оба характера накопления тепла в организме могут переходить один в другой. Явление смещения Т-регуляции на второй уровень, единый для всех людей, является готовой программой гомеостатического регулирования, которая, вероятно, генетически закреплена и может извлекаться при адаптационной перестройке организма человека лишь в ответ на экстремальные воздействия. Очевидно, этот феномен объясняет факты чудесного спасения индивидов, попавших в смертельно опасные условия. Совершенствование концептуальной модели предстоящей деятельности (т. е. тренировки: и физиологические и психологические) ускоряет извлечение адекватной программы гомеостатического регулирования [7].
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем гипертермии в спорте.
Литература
1. Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии. М.: Физкультура и спорт. - 1979. -152 с.
2. Агарков Ф.Т., Павлов А.С. К вопросу о повышении тепловой устойчивости организма человека средствами мышечной тренировки //Космическая биология и медицина. - 1975. - №5. - С.75-80.
3. Павлов А.С. Роль физиологической гипертермии в изменении физической работоспособности //Космическая биология и авиакосмическая медицина. -1983.- №6. - С.95-96.
4. Павлов А.С. Биологическая значимость гипертермии при мышечной работе. Автореф. дисс. на соиск. уч. степени доктора биол. наук. - Минск, 1990. - 44с.
5. Павлов А.С. Сдвиг установочной точки температурной регуляции в условиях физической нагрузки //Известия АН СССР. - 1988. - №2. - С.229-237.
6. Павлов А.С., Молоштан В.С. О возможности и эффективности повышения работоспособности человека путем нагрева тела //Космическая биология и авиакосмическая медицина. - 1988. - № 3. - С.42-45.
7. Павлов А.С. Влияние совершенствования концептуальной модели деятельности на скорость поиска и извлечение оптимальной программы гомеостатического регулирования //Физиология человека. - 1991. - № 6. -С.88-94.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ УСТАНОВИ
Пангелов Борис Державний вищий навчальний заклад “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”
Анотація. В статті розглядається питання можливостей використання елементів туризму в процесі фізичного виховання в умовах дошкільної і гармонійного розвитку дитини. Використання засобів туризму в основних організаційних формах фізичного виховання дошкільників буде сприяти більш ефективному розвитку фізичних здібностей дітей 5 і 6 років. Ігрова туристська діяльність створює умови для формування вмінь будувати дружні відносини з однолітками і дозволяє підвищити рівень позитивних взаємовідносин.
Ключові слова: туристсько-краєзнавча робота, старші
дошкільники.
Аннотация. Пангелов Б.П. Организационно-методические основы туристско-краеведческой работы с детьми в условиях дошкольного образовательного учреждения. В статье рассматривается вопрос возможности использования элементов туризма в процессе физического воспитания в условиях дошкольного образовательного учреждения с целью оздоровления и гармоничного развития ребёнка. Использование средств туризма в основных организационных формах физического воспитания дошкольников будет оказывать содействие более эффективному развитию физических способностей детей 5 и 6 лет. Игровая туристская деятельность создает условия для формирования умений строить дружеские отношения с ровесниками и позволяет повысить уровень положительных взаимоотношений.
Ключевые слова: туристско-краеведческая деятельность, старшие дошкольники.
Annotation. Pangelov B.P. Organizational structure of tourist-regional work with children in the conditions of preschool educational establishment. In the article is considered the question of possibility of the use of elements of tourism in the process of physical education in the conditions of preschool educational establishment with the purpose of making and harmonious development of child healthy.
Use of tools of tourism will assist in the basic organizational forms of physical training of preschool children to more effective development of physical abilities of children of 5 and 6 years. Game tourist activity frames requirements for shaping skills to build friendly attitudes with coevals and allows to raise a level of positive mutual relations.
Keywords: tourist-regional activity, senior under-fives.
Вступ.
У теперішній час організація навчально-виховного процесу в дошкільних освітніх закладах України регламентується комплексними програмами розвитку і виховання дітей “Малятко”, “Дитина”, “Крок за кроком”, “Будь здоровим, малюк!” та ін. Всі ці програми декларують, що головними завданнями навчання і виховання є - зміцнення фізичного і психічного здоров’я дитини, прищеплення дітям основних навичок рухової та гігієнічної культури (Е. С.Віль-чковський, 1997; Н.А.Ноткіна, 2002).
Рухова активність є найважливішою умовою нормального розвитку дитини, а також однією із необхідних форм життєдіяльності зростаючого організму дошкільника. Від рухової активності багато у чому залежать розвиток моторики, фізичних здібностей, стан здоров’я, нарешті, настрій дитини (С.Б. Шар-манова, А.І.Федоров, 2002; Н.А.Ноткіна, Л.І.Казьмі-на, Н.Н.Войнович, 2002). Недостатня рухова активність дітей негативно впливає на їх організм. Рухова активність дитини (як і дорослої людини) змінюється в залежності від сезону: у зимовий період вона знижується, а влітку підвищується приблизно на 30% порівняно із середніми величинами.
Результати, проведеного С.Б. Шармановою у 2004 р. соціологічного дослідження свідчать про дуже низький рівень фізкультурно-спортивної активності батьків і дошкільників: лише 11% з них систематично приділяють увагу фізичному вихованню своїх дітей. Тільки 12% батьків відмітили, що їх діти займаються у
спортивних секціях і фізкультурно-оздоровчих групах.
Застосування доступних форм туризму у роботі з дошкільниками є одним з оптимальних підходів щодо всебічного виховання дитини. Однак у практиці вітчизняного дошкільного виховання застосування елементів туризму є обмеженим, що пов’язано з недостатньою розробленістю організаційно-методичних підходів даного питання. Виключенням є дослідження, які були проведені Г.П.Зав’яловою (2001) і Т.І.Грицишиною (2004).
Робота виконана за планом НДР державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмель-ницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження є аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та передової педагогічної практики щодо організаційно-методичних засад туристської роботи в процесі фізичного виховання в умовах дошкільної освітньої установи.
Результати дослідження.
Аналіз даних науково-методичної літератури [2,3,4] дозволив встановити, що при розробці методики і визначення її змістовної сторони дослідники виходили із змісту загальної підготовки туриста, яка включає різні за змістом види туристської підготовки: теоретичну, фізичну, технічну і тактичну, а також формування особистісних якостей.
При підборі засобів для кожного виду підготовки враховувались вікові потреби дитини-дошкіль-ника, а також можливості їх сприяння у вирішенні програмних завдань дитячої освітньої установи.
Загальна підготовка туриста-дошкільника має наступний зміст.
1. Теоретична підготовка включає в себе:
- краєзнавчу (формування знань про рідний край, формування знань щодо правил поведінки на природі);
- топографічну (робота з найпростішими схемами, планами, картами);
- орієнтування на місцевості (орієнтування у предметно-просторовому середовищі; ходіння за “легендою”);
- формування знань у галузі фізичної культури, туризму.
2. Фізична підготовка:
- загальна (розвиток фізичних здібностей: витривалості, швидкості, гнучкості: загальних координаційних, швидкісно-силових);
- спеціальна (формування вмінь і навичок у пішохідних і лижних прогулянок).
3. Т ехнічна і тактична підготовка:
- оволодіння технікою рухів у пішохідних і лижних прогулянках:
- раціональне подолання природних перешкод;
- вибір місця бівака, участь в його організації за допомогою дорослих.
4. Формування особистісних якостей, дружніх відносин:
- виконання туристських ролей;
- моделювання педагогічних ситуацій.
Відомо, що туризм як засіб фізичного виховання включає різноманітні за формою і змістом рухові дії. Характеризуючи туризм як засіб фізичного виховання у межах запропонованої методики, слід підкреслити доведеної практикою положення про те, що завдання фізичного вдосконалення можуть вирішуватись лише у сукупності з іншими засобами фізичного виховання - іграми, спортивними вправами, гімнастикою.
Засоби туризму можуть бути включені не тільки у фізкультурно-оздоровчу роботу та активний відпочинок дітей, як це склалось, в основному, у практиці роботи у дошкільних закладах, але і в навчальну роботу з фізичного виховання старших дошкільників.
У запропонованій класифікації [3; 4] навчальна робота представлена пізнавальними і фізкультурними заняттями:
- пізнавальні заняття проводяться один раз на тиждень як у приміщенні, так і на відкритому повітрі у формі бесід, дидактичних ігор, ігрових завдань;
- фізкультурні заняття, як і визначено традиційною програмою, проводяться на відкритому повітрі один раз на тиждень. ГП.Зав’яловою (2001) було розроблено вісім типів занять - ігрові, сюжетно-рольові, колові тренування, заняття-змагання, заняття-тренування, прогулянки-розвідки, прогу-лянки-пошуки, природознавчі прогулянки.
У фізкультурно-оздоровчу роботу засоби туризму включаються у ранкові і вечірні прогулянки не менше двох разів на тиждень і представлені топографічними прогулянками, рухливими іграми з включенням пошукових ситуацій.
Засоби туризму дозволяють урізноманітнити активний відпочинок дітей. Фізкультурні розваги з туристською спрямованістю і туристські свята організуються у формі ігрових комплексів та прогулянок-походів. День здоров’я можна проводити у формі зльоту у різних варіантах проведення.
В основу планування процесу фізичного виховання з елементами туризму дослідники [3; 4] пропонують покласти принцип циклічності. Побудова циклів базується на особливостях туристської діяльності, яка включає три безперервні взаємопов’язані етапи: підготовку, проведення та підведення підсумків. Основу кожного циклу складають “виходи” дітей як у природну, так і в соціальну сферу. Повторне звернення у різних циклах до одних і тих самих соціальних об’єктів з поступовим ускладненням рухового і пізнавального навчального матеріалу дозволяє поглиблювати знання про навколишній світ і вдосконалювати рухові уміння та навички дитини.
Весь навчальний рік (з вересня по травень) умовно поділяється на три квартали, три сезонних циклу - осінній, зимовий, весняний. В одному циклі планується 12 пізнавальних і 12 фізкультурних занять. Підведення підсумків може проводитись як після кожного заняття, так і після завершення цілої серії занять. Щомісячно після восьми занять підводяться підсум-
ки у формі фізкультурних розваг туристської спрямованості. Сезонний цикл може завершуватись туристським святом. Підведення підсумків проводиться у формі туристського зльоту дошкільників.
Висновки.
Таким чином, можна констатувати, що використання засобів туризму в умовах дошкільної освітньої установи розкриває нові можливості у підвищенні ефективності процесу фізичного виховання і дозволяє зробити наступні висновки:
1. Використання засобів туризму в основних організаційних формах фізичного виховання дошкільників буде сприяти більш ефективному розвитку фізичних здібностей дітей 5 і 6 років.
2. Ігрова туристська діяльність створює умови для формування вмінь будувати дружні відносини з однолітками і дозволяє підвищити рівень позитивних взаємовідносин.
3. Застосування елементів туризму в навчальній роботі створює можливість більш результативного впливу на успішність засвоєння знань у галузі фізичної культури, правил поведінки у природному середовищі.
Перспективою подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем питання можливостей використання елементів туризму в процесі фізичного виховання в умовах дошкільної і гармонійного розвитку дитини.
Література
1. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів, 1997. - 327 с.
2. Бочарова Н.И. Организация краеведо-туристской деятельности старших дошкольников: Метод. реком. - М.: ЦДЮТ РФ, 1992. - 44 с.
3. Грицишина Т.І. Маленькі туристи. Краєзнавство і туризм у дошкільному закладі /Упоряд. Т.Вороніна. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 128 с.
4. Зав’ялова Т.П..Дошкольный туризм: проблемы, поиски, решения. /Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2001. - №2. - С. 45-50.
5. Оценка физического и нервно-психического развития детей раннего и дошкольного возраста /Сост. Н.А.Нот-кина, Л.И.Казьмина, Н.Н.Бойнович. - СПб.: Детство-Пресс, 2003. - 32 с.
6. Шарманова С.Б., Федоров А.И. Развитие познавательных способностей детей дошкольного возраста в процессе физического воспитания //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1998. - №1. -С. 50-54.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ИССЛЕДОВАНИЕ КОРРЕЛЯЦИИ ПРЯМЫХ И РАСЧЕТНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ОРГАНИЗМА ЧЕЛОВЕКА
Панов С.Ж.
Запорожский национальный университет
Аннотация. В работе представлен корреляционный анализ расчетных (программа «ШВСМ») и прямых (клинико-биохимические пробы) показателей, характеризующих уровень функционального состояния организма человека.
Ключевые слова: спортивно-оздоровительный туризм, функциональная диагностика, клинико-биохи-
