CC BY
91спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №5.. - С. 82-84.
5. Репневський С.М., Повх В.М., Пінчук Н.І., Іванов О.В., Репневська М.С. Дослідження фізичної підготовленості школярів//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №5.. - С. - С. 29-32.
Надійшла до редакції 21.05.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ТУРИЗМУ
Маковецька Н. В., Коваленко Ю.О. Запорізький національний університет
Анотація. В статті висвітлюється актуальність проблеми оздоровлення дітей дошкільного віку, доводиться важливість застосування у цьому процесі засобів туризму. Окрім цього в статті визначаються зміст і напрями туристської діяльності дошкільного навчального закладу, наведений огляд кількох програм, що передбачають вирішення цієї проблеми. В статті виокремлено засоби туризму, застосування яких можливе як під час фізкультурно-оздоровчої, так і під час інших видів діяльності.
Ключові слова: фізкультурно-оздоровча діяльність, елементи туризму, засоби туризму, дошкільний туризм, діти дошкільного віку.
Аннотация. Маковецкая Н.В., Коваленко Ю.А. Особенности организации физкультурно-оздоровительной деятельности в дошкольном учреждении с использованием средств туризма. В статье
рассматривается актуальность проблемы оздоровления детей дошкольного возраста, доказывается важность применения в этом процессе средств туризма. Кроме этого в статье определяются содержание и направление туристической деятельности дошкольного учебного учреждения, приведён обзор нескольких программ, предусматривающих решение этой проблемы. В статье выделены средства туризма, применение которых возможно как во время физкультурно-оздоровительной, так и во время других видов деятельности.
Ключевые слова: физкультурно-оздоровительная деятельность, элементы туризма, средства туризма, дошкольный туризм, дети дошкольного возраста. Annotation. Makovetskaya N.V., Kovalenko Yu.A. Features of organization of athletic-health activity in preschool establishment with the use of facilities of tourism. Actuality of problem of making of children of preschool age healthy is examined in the article, importance of application in this process of facilities of tourism is proved. Except for the maintenance and direction of tourist activity of preschool educational establishment are determined in the article, the review of a few programs foreseeing the decision of this problem is resulted. Funds of tourism, application of which is possible both during athletic-health and during other types of activity, are provided in the article.
Keywords: athletic-health activity, elements of tourism, facilities of tourism, preschool tourism, children of preschool age.
Вступ.
Сучасні умови життя й освіти пред’являють високі вимоги до психофізичного стану дошкільників, їхньої загальнокультурної готовності до переходу із
дошкільного навчального закладу до загальноосвітньої школи. У зв’язку з цим активізується пошук таких підходів до оздоровлення, навчання, виховання і розвитку дітей засобами фізичної культури, які б могли не тільки підвищувати фізичну підготовленість, але й одночасно розвивати пізнавальні здібності дітей, готувати їх до життя.
Аналіз наукових досліджень у цій галузі, вивчення перспективного педагогічного досвіду довели, що одним із таких підходів є застосування елементів туризму в роботі з дошкільниками. З’ясовано, що доступні форми туризму застосовуються в дошкільних навчальних закладах найчастіше з пізнавальною і виховною метою. Питання активізації рухового режиму з використанням засобів туризму, що дозволяють не тільки вдосконалювати рухову сферу дитини, але й формувати її особистісні якості, а також поширювати інформацію про навколишнє середовище, ще не посіли необхідного місця у фізичному вихованні дошкільників. Однією з причин цього, на нашу думку, є неготовність педагогів організувати цю роботу так, щоб вона була ефективною як з точки зору оздоровлення, так і фізичного виховання дошкільників. Безперечно ця проблема є актуальною як для майбутніх фахівців у галузі дошкільного освіти, так і для педагогів, які вже мають досвід роботи.
Як майбутні педагоги, так і ті, хто вже працює у дошкільних навчальних закладах, по-перше, мають усвідомити оздоровчу цінність туризму для дошкільників, яка визначається перебуванням в природних умовах, позитивній дії різноманітних природних факторів у поєднанні з фізичною діяльністю. Все це сприяє повноцінному відпочинку, зміцненню здоров’я та загартуванню організму вихованців.
Регулярні заняття туризмом сприяють успішному розвитку у дітей таких цінних фізичних якостей та рис характеру, як витривалість, сила, спритність, швидкість, гнучкість, сміливість, наполегливість, вміння орієнтуватися на місцевості [3, 7].
Слід зазначити, що туристські подорожі доступні для різних верств населення і є складовою частиною системи фізичного виховання. Саме тому оздоровчий аспект туризму полягає також у позитивному впливі на організм дитини факторів природи в сполученні із загальнозміцнюючою м’язовою діяльністю [2,3].
Науково доведено, що регулярні заняття туризмом значно покращують усі морфофункціо-нальні, психофізіологічні та інші головні показники міцного здоров’я і гармонійного розвитку людини.
По-друге, туризм має неабиякі виховні можливості. Цей вид діяльності є одним із найбільш активних і цікавих видів дозвілля, що поєднує в собі одночасно захоплюючу і пізнавальну діяльності [1,2,3,7].
Під час туристичної діяльності у дітей виховується сміливість, терпіння, витривалість, допитливість тощо; заохочується пізнавальна активність, розвиваються творчі здібності. Все це створює сприятливий ґрунт для виховання трудових і вольових якостей.
Туризм - це різнобічний виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру й оволодіння життєво необхідними навичками та вміннями.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета статті - з’ ясувати коло питань, вирішення яких визначає готовність педагога до організації туристської діяльності дітей дошкільного віку.
Результати дослідження.
Організація туризму в дошкільному навчальному закладі, перш за все, передбачає визначення напрямів і змісту діяльності. З огляду на дослідження Г. Буковської, Т. Грицишиної, Т. Зав’ялової, Л. Купр-іної, з’ясуємо це питання більш докладно [1, 4, 5, 6].
Так, Т. Грицишина зазначає, що краєзнавчо-туристська діяльність має велике значення для гармонійного розвитку особистості старших дошкільників.
Вона вважає, що під час краєзнавчо-туристської діяльності відбувається зміна типу взаємодії вихователя з дітьми від позиції наставника до позиції співдружності, коли між дорослим і малюками встановлюються партнерські стосунки. Саме ця діяльність є найкращою формою пізнання кожного вихованця, тому що тут ми спостерігаємо дитину в діяльності, в природних умовах, коли вона розкута, коли між нею і педагогом немає бар’єра. Та найважливіша сутність краєзнавчо-туристської діяльності, на думку автора,
— це нерозривний зв’язок вивчення основ наук з практикою, життям, довкіллям.
Регулярні прогулянки-походи, цільові прогулянки, переходи, екскурсії різної тривалості та інтенсивності з подоланням перешкод, які розвивають у дітей витривалість, перебування впродовж тривалого часу на свіжому повітрі в русі загартовує організм, проведення на місці привалу ігор-естафет, рухливих ігор, змагань, подолання смуги перешкод та інших рухових завдань на маршруті удосконалює
рухові вміння дітей, розвиває їхні фізичні якості. Діяльність у цьому напрямі сприяє створенню активного рухового режиму в дошкільному навчальному закладі.
За Т. Грицишиною, краєзнавчо-туристську діяльність можна організовувати в усіх групах дошкільного навчального закладу. Освоєння довкілля відбувається поступово від споглядально-ознайомлюваль-них форм сприйняття навколишнього до глибокого його пізнання дітьми старшого віку.
На думку іншого дослідники проблеми залучення дошкільників до туристської діяльності - Г. Буковської, засобом виховання носіїв нової культури взаємовідносин із природи, людиною і власне собою є екологізована краєзнавчо-туристська діяльність. За Г. Буковською, в сучасній освітній системі краєзнавчо-туристська діяльність старших дошкільників розглядається як ефективний засіб, що дозволяє вирішувати в комплексі освітні й оздоровчі завдання, розвиваючи дитину інтелектуально, морально, фізично й емоційно. Цей вік, на думку науковця, є найбільш
сприятливим для формування основ екологічної культури, адже в цей період розвитку дитини інтенсивно формуються властивості та якості особистості, що визначають її сутність у майбутньому.
Дійсно, у безперервній екологічній освіті дошкільне дитинство - початковий етап формування особистості людини, її відповідального ставлення до навколишнього середовища. Це твердження є підґрунтям іншої програми, присвяченій як залученню дітей до туристської діяльності, так і їхньому екологічному вихованню - “Книга природи туристят”, автором якої є Л. Купріна.
Новизна програми полягає в тому, що вперше пропонується формувати у дітей дошкільного віку еколого-туристські вміння (норми і правила поведінки вт навколишньому середовищі), передбачається поступове формування екологічних знань у туристят.
Зміст програми “Книга природи туристят” спрямований на розвиток пізнавальної активності дошкільників, формування у дітей усвідомленого правильного ставлення до природи і розуміння цілісності природи.
Означена програма підготовки юних туристят розрахована на дітей від 3 до 7 років - для кожної вікової групи передбачається своя система занять, яка характеризується наступністю.
Програма побудована за принципом щаблів і охоплює 4 роки навчання. Всю роботу з еколого-ту-ристської підготовки дітей автор пропонує організовувати за циклами - порами року з практичними заняттями, екскурсіями в навколишньому середовищі.
Зміст програми “Книга природи туристят” розподілено на такі блоки:
1. Знайомство з “Книгою природи туристят”
- про сторінки “Книги...”, про види туризму і його роль у житті людини.
2. “Що де росте і хто де живе?” - про рослини і тварин, їхню роль в житті людини, про норми людського природокористування, про особливості поводження з дикими тваринами.
3. “Я і моє здоров’я” - надання дітям санітарно-гігієнічних і еколого-гігієнічних знань і вмінь.
4. “Збирайся у похід” - ознайомлення дітей з початковими знаннями щодо туристської техніки і туристського побуту, норм пересування в навколишньому середовищі.
5. “Без язика, а розмовляє” - початкова топографічна підготовка, ознайомлення з елементами орієнтування.
6. “Туристята - друзі природи” - ознайомлення дошкільників з нормами і правилами туристського природокористування , “законами туристят”.
7. “Сторінками Книги природи” - формування вмінь і навичок вивчення природи, оформлення матеріалів спостережень.
Програма Л. Купріної “Книга природи туристят” побудована на таких принципах: краєзнавчий підхід, наступність, поступовість, екодіяльність. Вивчення тем - наскрізне, їх зміст - інтегрований.
Програмою передбачено застосування таких
форм роботи з дітьми, як-от:
- екскурсії екологічною тропою;
- уроки доброти;
- уроки мислення;
- конкурси;
- КВК, вікторини;
- трудові десанти;
- складання екологічних карт;
- феноспостереження;
- екологічні свята;
- інсценування екологічних казок;
- нетривалі походи;
- ігри туристської тематики.
Цікавою і насамперед корисною ми вважаємо програму рухової і пізнавальної діяльності з використанням засобів туризму, яку рекомендує Т. За-в’ялова .
Програма має ряд особливостей, що відрізняють її від відомих методичних рекомендацій щодо організації туристських прогулянок.
По-перше, в програмі дана система взаємозв’язаних екскурсій, прогулянок, прогулянок-походів, а також фізкультурних і пізнавальних занять, об’єднаних сюжетною лінією, що детально розкриває зміст програми впродовж всього навчального року.
По-друге, основу програми складає раціональне поєднання рухової (перш за все), ігрової, пізнавальної діяльності.
По-третє, програму можна використовувати як компонент базової в системі дошкільної освіти або самостійної в системі додаткової освіти. При цьому програмний матеріал може включатися не тільки в активний відпочинок і фізкультурно-оздоровчу роботу, але і в роботу з фізичного виховання як самостійні фізкультурні заняття з туристською спрямованістю.
По-четверте, зміст фізкультурних занять з туристською спрямованістю узгоджується із завданнями чинних програм розвитку, навчання і виховання в дошкільному навчальному закладі і спрямований на вдосконалення основних видів рухів.
По-п’яте, в програмі дана розгорнена характеристика її основних змістовних блоків; кожний з них відповідає певному виду туристської підготовки і адаптований до віку дитини. Автор навмисно не дає жорстких розпоряджень щодо розподілу годин на різні види підготовки туриста-дошкільника, що обумовлює можливість творчого підходу педагога, заснованого на його досвіді, активності і підготовленості дітей, їх батьків, а також на можливостях конкретного дитячого саду (устаткування, місце знаходження).
Навчальна робота припускає пізнавальні (бесіди, дидактичні ігри, конкурсні завдання) і фізкультурні заняття. Рекомендується проведення практичних занять за типом
- природознавчих прогулянок;
- прогулянок-розвідок;
- прогулянок-пошуків;
- занять-тренувань;
- сюжетно-ролевих занять;
- кругових тренувань;
- занять-змагань тощо.
Засвоєнню програми відводиться 36 фізкультурних і 36 пізнавальних занять на рік.
Фізкультурно-оздоровча робота - руховий і пізнавальний матеріал програми закріплюється й удосконалюється під час проведення
- ранкових і вечірніх прогулянок за допомогою рухливих ігор пошукового характеру;
- фізичних вправ з туристською спрямованістю.
Час на виконання не регламентується. Проте педагог повинен враховувати попередню діяльність дітей і знати допустимі для цього віку фізичні навантаження. В ході апробації програми визначилися варіанти фізкультурно-оздоровчої роботи з елементами туризму:
- за типом фізкультурного заняття (вправи в невимушеній формі з урахуванням інтересів дітей);
- самостійне виконання рухових і пізнавальних завдань під керівництвом педагога.
Тривалість занять - 20-25 хвилин, кількість на тиждень - не більш одного-двох; їх доцільно запланувати на ті дні, коли проводяться пізнавальні заняття з використанням засобів туризму.
Активний відпочинок. Програмний матеріал передбачає різні форми туристських розваг (не рідше одного разу на місяць) як у приміщенні, на ділянці дошкільного закладу, так і на прилеглій до нього території. Тривалість така ж, як у фізкультурного заняття.
Туристські свята проводяться у формі змагання не менше двох разів на рік (тривалість кожного
- близько години).
День здоров’я організовується раз на рік у формі зльоту. Розроблено два варіанти проведення Дня здоров’я - з виїздом в заміську зону і на ділянці дошкільного закладу.
Основою програми є зміст загальної підготовки туриста, яка включає теоретичну, фізичну, технічну і тактичну підготовку, а також формування особистих якостей.
Зміст і напрями туристичної діяльності, що організовується в дошкільному навчальному закладі, визначають зміст загальної підготовки туриста-дош-кільника, на яку педагоги мають звернути особливу увагу.
Отже, загальна підготовка туриста-дошкіль-ника посідає неабияке місце в освітньому процесі дошкільного закладу і умовно розподіляється на чотири напрями, а саме:
- теоретична підготовка юних туристів (формування у дітей знань у галузі фізичної культури, туризму, краєзнавча, топографічна підготовка, навчання орієнтування на місцевості);
- формування особистісних якостей дітей, дружніх стосунків між ними (виконання дітьми туристських ролей, моделюванні вихователем педагогічних ситуацій);
- технічна і теоретична підготовка дошкільників до туристичної діяльності (оволодіння технікою руху під час пішохідних прогулянок, участь у виборі
місця бівуаку, його організації за допомогою дорослих, раціональне подолання природних перешкод);
- фізична підготовка дітей до туристичної діяльності (загальна - розвиток фізичних якостей, спеціальна - формування вмінь і навичок пішохідних прогулянок).
Саме ці положення дають педагогу можливість визначити засоби туризму, застосування яких є доцільним у фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми дошкільного віку.
Перш за все, педагог має пам’ятати, що під час добору засобів туризму слід ураховувати вікові запити дитини-дошкільника, а також можливості сприяння цих засобів вирішенню завдань розвитку, навчання і виховання дітей у дошкільному навчальному закладі.
Отже, до основних засобів туризму у роботі з дітьми дошкільного віку належать:
- фізичні вправи з максимальним використанням природного і соціального оточення, спрямовані на розвиток фізичних якостей, координаційних здібностей, раціональне подолання природних перешкод і оволодіння технікою руху під час пішохідних прогулянок;
- спеціальні рухові завдання для розвитку орієнтування у просторі;
- рухливі ігри з пошуковими ситуаціями в приміщення і на місцевості;
- доступні для дошкільників туристські вправи прикладного багатоборства (в’язання вузлів, укладання рюкзака тощо);
- безпосередньо туристська діяльність, через яку формуються моральні якості дітей, пізнається навколишній світ.
Досить важливим для педагога є те, що вищезазначені засоби можуть бути використані не тільки під час туристської, але й під час інших видів діяльності.
З’ясуємо це більш докладно.
Отже, засоби туризму можуть використовуватися педагогом під час організації:
- освітнього процесу (на заняттях пізнавального характеру у приміщенні або на свіжому повітрі
- бесіди, дидактичні ігри, конкурсні ігрові завдання; на заняттях з фізичної культури на свіжому повітрі -сюжетні заняття, заняття - тренування, заняття-зма-гання тощо);
- фізкультурно-оздоровчої роботи впродовж дня (фізичні вправи природно-прикладного характеру, що формують навики, необхідні у повсякденному життя - проводяться під час ранкової і вечірньої прогулянок; топографічні прогулянки; рухливі ігри з включенням пошукових ситуацій, ігрові комплекси у приміщенні і на ділянці дошкільного навчального закладу з використанням природних і соціальних об’єктів);
- активного відпочинку вихованців (туристські розваги, свята, Дні здоров’я, туристські зльоти).
Неабияке місце в організації туристської
діяльності з дітьми дошкільного віку належить тісній співпраці педагога з батьками вихованців.
Неабиякого значення тут набуває налагоджування взаємовідносин між сімейною й офіційною системами виховання. Поєднання цих систем передбачає інтеграцію різноманітних форм залучення дітей до цінностей культури, як вічного джерела збереження і розвитку духовності народу.
Важко переоцінити виховне значення подібної співтворчості педагогів, батьків і дітей - вона зміцнює морально-психологічні підвалини родини, сприяє збагаченню емоційного світу дітей, формуванню їхньої естетичної зрілості.
Діти дошкільного віку допитливі, активні і безпосередні, їхньою провідною діяльністю є гра [1, 2].
Саме тому батькам доцільно пропонувати залучення дітей до різноманітних видів ігрової діяльності.
Тут можуть бути використані спортивні, інтелектуальні, народні ігри. Існує безліч ігор-вправ з елементами туризму, головне призначення яких - відтворення предметних дій, а також рольові ігри, в яких на перший план висувається відтворення суспільних стосунків і трудових функцій.
Безперечно, гра є найефективнішим методом розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку. За допомогою гри дошкільником не тільки пізнається навколишній світ, але й у нього виховується творча ініціатива, пробуджується допитливість, активізується мислення тощо. Завдяки грі діти легко залучаються до різноманітних дій, учаться взаємодіяти з оточуючими. Для старших дошкільників неабиякого значення набувають ігри, наповнені романти-ко-героїчним змістом, пов’язаним з туристськими походами. Саме в цьому віці гра стає потужним засобом самовиховання і самовдосконалення.
На наш погляд, найбільш цікавими і привабливими для дошкільників можуть бути організовані спільно батьками і педагогом ігротеки, святкові ранки, казкові подорожі, конкурси малюнків, присвячені туризму, а також нетривалі походи, фізкультурно-оздоровчі заходи туристської тематики тощо.
Висновки.
Отже, фізкультурно-оздоровча робота в дошкільному навчальному закладі з використанням засобів туризму є досить різноманітною і багатогранною. Різні підходи до застосування засобів туризму сприяють можливості творчого підходу педагогів щодо вирішення проблеми оздоровлення дітей, формування, розвитку і збереження їхнього фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я.
Перспективою подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем впровадження засобів туризму в освітній процес дітей у ДНЗ.
Література
1. Буковская ГВ. Игры, занятия по формированию экологической культуры младших школьников. - М.: ВЛА-ДОС, 2002. - 192 с.
2. Булыгина И.И. Игра как наиболее эффективное воспитательное средство тураниматорской работы при организации детского досуга // Актуальные проблемы ту-ризма’99. - М.: РМАТ, 1999. - С.2.
3. Булыгина И.И. Методические основы профессиональной подготовки организаторов туристической анимации: Автореф. дисс. канд. пед. наук. - М.: 1999. - 5б с.
4. Грицишина Т. Маленькі туристи (краєзнавство - дошкільникам) // Дитячий садок. - 2002. - № 40. - С.5.
5. Завьялова Т. Туристята. Программа двигательной и познавательной деятельности с использованием средств туризма // Дошкольное воспитание.- 200З.- № 8.- С.50-5З.
6. Куприна Л.Е. Программа “Экология, туризм, рекреация”. - http://ecotour.utmn.ru/d8.htm.
7. Мамонова Ю.Н. Программа краеведческо-туристской деятельности в детском саду // Отечество. - M., 1995. -С.З9.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ И СПОРТА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ ЖИЗНИ
Маликов Н.В.
Запорожский национальный университет
Аннотация. В статье приведены материалы относительно наиболее актуальных проблем физической культуры и спорта в условиях жизни современного общества, а также предложены средства практического решения данных вопросов.
Ключевые слова: физическая культура, спорт, актуальные проблемы, общество, современные условия жизни.
Анотація. Маліков М.В. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту в сучасних умовах життя. У статті приведені матеріали щодо найактуальніших проблем фізичної культури і спорту в умовах життя сучасного суспільства, а також запропоновані засоби практичного вирішення даних питань.
Ключові слова: фізична культура, спорт, актуальні проблеми, суспільство, сучасні умови життя. Annotation. Malicov M.V. The actual problems of physical culture and sport in the modern terms of life. In the article the resulted materials in relation to the most actual problems of physical culture and sport in the conditions of life of modern society, and also the offered facilities of practical decision of the given questions.
Keywords: physical culture, sport, actual problems, society, modern terms of life.
Введение.
Современные условия жизни предъявляют высокие требования к организму человека и характеризуются повышенной степенью экстремальности. Связано это не только с особенностями окружающей среды, предопределяющими неблагоприятную экологическую обстановку, но и с большинством факторов социальной, экономической, психологической природы и т.п.
Сегодня стало очевидным, что в современном обществе любой человек испытывает на себе громадный объем неблагоприятных воздействий различного характера, что неминуемо сказывается как на его психологическом состоянии, так и общем уровне здоровья [1-5]. Не случайным является тот факт, что в последние годы зарегистрирован выраженный всплеск различного рода острых и хронических заболеваний среди самых разнообразных слоев населения, причем нередко существенно отличающихся по свое-
му социальному статусу, уровню доходов и т.п.
Вполне естественно, что сложившаяся в настоящее время сложная социально-экономическая, психологическая и экологическая ситуация предъявляют совершенно новые требования к различным отраслям общественной жизни, в том числе и к такому роду человеческой деятельности как физическая культура и спорт. Что же является наиболее актуальным в данной области научно-практических знаний, способным оказать реальное позитивное воздействие на представителей различных слоев современного общества.
Прежде всего, необходимо отметить, что и сегодня не потеряло своей актуальности положение о необходимости широчайшего распространения различных видов физической культуры и спорта среди разнообразных слоев населения. Очевидно, что систематические занятия различными видами физических упражнений в самых разнообразных формах будут способствовать повышению общей резистентности организма современных жителей к неблагоприятным воздействиям различного характера.
Особенно острой эта проблема является в отношении нашего подрастающего поколения. Существенное падение уровня физического здоровья среди молодежи, распространение среди них различных заболеваний ставит под угрозу экономическую, интеллектуальную и социальную стабильность нашего общества в самой недалекой перспективе. К сожалению, в последние годы, приходится констатировать выраженное падение уровня физического воспитания как среди школьников, так и учащейся молодежи. Наблюдается не только необоснованное уменьшение времени занятий физической культурой и спортом среди школьников и студентов, но, что самое печальное, падение престижности здорового образа жизни, систематических занятий спортом, не говоря уже о стремительном падении престижности в обществе профессий школьного учителя физической культуры, тренера в детско-юношеских спортивных школах различной направленности.
Более того, наметился необоснованный уклон в сторону занятий, так называемыми, элитными видами физических упражнений, в частности, такими как фитнесс, бодибилдинг, большой теннис и т.п., причем преимущественно для строго ограниченной группы людей с определенным социальным положением и финансовым достатком. Следствием данной стратегии развития физической культуры и спорта стало сокращение количества учебных занятий в общеобразовательной школе и в высших учебных заведениях. Все это привело не только к снижению уровня физического здоровья и физической подготовленности детей и молодежи, но и к формированию неблагоприятного имиджа массовой физической культуры.
Формулирование целей работы.
Цель статьи - исследовать актуальные проблемы физической культуры и спорта в условиях жизни современного общества и указать средства
