CC BY
49лечения метаболического синдрома Х.
Литература
1. Бугрова С. А. Метаболический синдром: патогенез, клиника, диагностика, подходы к лечению // Русск. мед. журн. - 2001 - №2. - С. 5б-б0.
2. Дзяк Г.В., Перцева Н.О. Сахарный диабет и артериальная гипертензия // Укр. кардюл. журн. - 1998 - №11. - С. 55-59.
3. Научный симпозиум. Метаболический синдром. Новые подходы к лечению // Кардиология. - 2000 - №8. - С ll-80.
4. Целуйко В.И., Малая Л.Т., Чернышов В.А. Метаболический синдром Х // Харьков:Гриф.-2002.-248 с.
5. Alberti K.G., Zimmet P.Z. For the WHO Consultation. Defiminition, diagnosis and classification of diabetes mellitus and if s complications, part I: diagnosis and classification of diabetes mellitus: provisional report of WHO Consultation // Diabetic. Med. - 1998.-15. - p. 539553.
6. Reaven G.M., Lithell H., Landsberg L. Hypertension and associated metabolic abnormalities: the role of insulin resistanse and the sympatho-adrenal system // N. Engl. J. Med. - 199б. - Vol. 334. - p. 3l4 - 381.
l. Thesixth report of tht Joint National Committee on prevention, detection, evaluation and treatment of high blood pressure // Arch Intern. Ned. - 199l. - Vol. 15l (21).
- p. 2413 - 244б.
8. Watanabe K., Sekiya M., Tsuruoka T. et. al. Relationship between insulin resistanse and cardiac sympathetic nervous function in essential hypertension // J. Hypertens. - 1999.
- Vol. 1l. - p. 11б1 - 11б8.
9. 1999 World Heals Organization International Society of Hypertension Guidelines for the management of Hypertension Guidelines Subc // J. Hypertens. - 1999. -Committee Vol. 1l (2). - p. 151 - 153.
Поступила в редакцию 25.09.2001г.
ІНТЕГРАЦІЯ МУЗИЧНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК УМОВА ЇХ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
Шевченко Ю.М.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. У статті подано аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових розробок і практичних рекомендацій щодо інтеграції музичного та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку як умови їх фізичного розвитку. При цьому спостерігаються різні підходи до визначення її сутності та можливостей використання. Представлено аналіз сучасних шляхів реалізації інтеграції в процесі навчання дітей. Проблема інтеграції фізичного та музичного виховання дітей дошкільного віку досліджена на рівні обох спрямувань, однак, у безсистемному порядку.
Ключові слова: інтеграція, музичне, фізичне виховання; діти старшого дошкільного віку; фізичний розвиток.
Аннотация. Шевченко Ю.М. Интеграция музыкального и физического воспитания детей старшего дошкольного возраста как условие их физического развития. В статье анализируются отечественные и зарубежные научные разработки и практические рекомендации по интеграции музыкального и физического воспитания детей старшего дошкольного возраста как условие их физического развития. При этом наблюдаются разные подходы к определению ее сущности и возможностей использования. Представлен анализ современных путей реализации интеграции в
процессе обучения детям. Проблема интеграции физического и музыкального воспитания детей дошкольного возраста исследована на равной степени в обеих направлениях, однако, в бессистемном порядке. Ключевые слова: интеграция, музыкальное, физическое воспитание; дети старшего дошкольного возраста; физическое развитие.
Annotation. Shevchenko J.M. Integration of musical and physical education of senior preschool age children as condition of their physical development. The author analyses in this article native and foreigner scientifically materials and methodical recommendation of integration of musical and physical education of senior preschool age children as condition of their physical development. Thus different approaches to definition of its nature and opportunities of use are observed. Analysis of modern pathesof realization of integration during learning is submitted to the children. The problem of integration of physical and musical education of children of preschool age is investigated on a peer degree in both directions, however, in the unsystematic order. Keywords: integration; musical and physical education; senior preschool age children; physical development.
Вступ.
Серед різноманітних видів діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі освіти надзвичайно вагомим є оволодіння ними фізичними вправами: гімнастикою (основні рухи, загальнорозвивальні вправи, стройові та танцювальні); спортивними та рухливими іграми, вправами спортивного характеру; елементами туризму [1].
Навчання дошкільників рухів пов’язане з організацією системи фізичного виховання, що спрямоване на морфологічне і функціональне вдосконалення організму, формування і поліпшення основних життєво важливих умінь, навичок і пов’язаних з ними знань [2].
Багатьма українськими та російськими вченими, педагогами, фізіологами, лікарями (Є.Аркіним, Є.Вавіловою, Е.Вільчковським, Н. Денисенко, Ю.Зма-новським) визначено унікальний вплив фізичної культури, зокрема рухів, на здоров’я дитини, її інтелектуальний, моральний, естетичний розвиток.
Актуальною проблемою сьогодення є фізичний розвиток дітей, формування його основ (морфології тіла, постави, рухових якостей), - підкреслює дослідник Н.Денисенко. Воно виявляється у становленні та зміні біологічних форм і функцій організму дитини в процесі життя та визначається рівнем антропометричних і біометричних показників (маса та довжина тіла, окружність грудної клітини, частота дихання та серцевих скорочень), положенням тіла (постава). У свою чергу фізичний розвиток дитини впливає на формування у неї рухових якостей (швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості) та якісне формування постави (вигинів хребта, відстані між кутами лопаток тощо).
Фізичний розвиток є морфологічними змінами тіла, його будови та функціонування. Все, що відбувається в організмі (збільшуються органи, функціонують фізіологічні процеси) свідчить про фізичний розвиток дитини.
Багатогранний вплив фізичного виховання
на дітей дошкільного віку та реальний його стан у дошкільних навчальних закладах породжує ряд проблем. Однією з найважливіших є те, що предметна система навчання дітей у дошкільному навчальному закладі орієнтує їх на диференційоване засвоєння знань з різних галузей.
Потоки інформації та її обсяги настільки великі, що стає важко своєчасно та якісно відстежувати її з різних спрямувань наукових знань. Тому більша частина інформації залишається незатребуваною, а суспільство втрачає можливість використовувати її вчасно. У зв’язку з цим більш важливо показати дітям шляхи здобування знань через методологію, ніж вимагати від них набору наукових знань.
В якості такого інструмента, який забезпечить повноту і цілісність в усвідомленні навколишнього світу, що весь час змінюється, може бути інтеграція
[3, с.4].
Учені Л.Корожньова та Е.Мельник стверджують, що інтеграція знань може виступити одним із шляхів мобільності і варіативності змісту освіти.
Проблема інтеграції та диференціації наук є актуальною на даному етапі їх розвитку.
Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, як складової навчально-виховного процесу дошкільної освіти, не має винятків з цього правила. Його ефективність також може бути обумовлена інтеграцією з музичним вихованням дошкільників.
На нашу думку, процес інтеграції може мати місце й у процесі навчання дітей дошкільного віку фізичних і танцювальних рухів, які є обов’язковими складовими хороводів, рухливих і музично-дидактичних ігор. Тим більше, що методика інтегрованого заняття може забезпечити діяльність вихователів (музичних керівників, інструкторів фізичної культури) і дітей на рівні суб ’ єктивних відносин, в результаті яких виникає можливість для спільної творчості і саморозвитку учасників освітнього процесу. Крім цього, ми передбачаємо, що завдяки музично-руховій діяльності найбільш інтенсивно здійснюється фізичний розвиток дітей дошкільного віку.
Об’єднання фізичного виховання дітей дошкільного віку з музичним, тобто їх інтеграція, з метою поліпшення фізичного розвитку дітей є найактуальнішою з усіх інших.
Новий тлумачний словник української мови поняття «інтеграція» розглядає як об’єднання чого-небудь у єдине ціле. «Інтегрувати» - знаходити інтеграл даної функції, об’єднувати що-небудь у єдине ціле. Інтеграційний - об’єднувальний, інтеграційні процеси в розвитку мови, рухів, музики.
Отже, проблема інтеграції розглядається як об’єднання в єдине ціле окремих частин знання, збагачення детальним вивченням елементів, що входять до їх складу.
Робота виконана за планом НДР Мелітопольського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета нашої статті - розкрити наукові погляди
українських та зарубіжних учених щодо інтеграції музичного і фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку та її вплив на формування основ фізичного розвитку дошкільників.
Результати дослідження.
Аналіз літературних джерел з дошкільної педагогіки показав, що елементи процесу інтеграції спостерігаються як в теорії, методиці фізичного виховання дітей дошкільного віку, так і музичного виховання.
Основоположними є ідеї російських і українських вчених (Н. Ветлугіної, Е.Вільчковського, Н. Денисенко, Т.Дмитренко, Є.Макшанцевої, О.Шевчук та ін.) про взаємозв’язок (інтеграцію) музики й рухів в деяких формах фізичного та музичного виховання.
Так, наприкінці 80-х років Т.Осокіна доводить, що дітям дошкільного віку подобається займатися ранковою гімнастикою під музику. Музика, - пише вчений, - сприяє емоційному виконанню рухів, підвищує настрій дітей. Однак, застерігає дослідник, постійне виконання вправ із музичним супроводом може призвести до зниження уваги дітей щодо якісної сторони дій, декілька механічному, недостатньо продуманому їх виконанню. Тому, Т.Осокіна рекомендує процес інтегрування музики з рухами на ранковій гімнастиці використовувати епізодично [4, С.44].
Ми поділяємо точку зору вченого, але частково. Вважаємо, що музика може постійно звучати на ранковій гімнастиці, під час виконання дітьми рухів, однак, за умови, якщо вправи добре розучені дітьми на фізкультурних заняттях. Загальновідомо, що методика проведення фізкультурних занять передбачає формування рухових умінь і навичок дітей у за-гальнорозвивальних рухах упродовж 3-х етапів (Е. В-ільчковський, Н. Денисенко) і тільки потім включати вправи в ранкову гігієнічну гімнастику, рухливі ігри тощо. Тому, на нашу думку, як загальнорозвивальні, так і основні й стройові вправи, які винесені у різні форми фізичного виховання, можуть проводитися під музичний супровід.
Наші думки базуються на дослідженнях учених кінця 80-х і початку та середини 90-х років в Україні та Росії (Е. Вільчковського, Н. Ветлугіної, Н. Денисенко, Т.Дмитренко, О.Кириченко та ін.) про взаємозв’язок (інтеграцію) різних видів рухів із музикою.
Т.Дмитренко підкреслює, що на початку проведення фізкультурних свят планують показові виступи з дрібними приладами у музичному супроводі. Наприклад, продемонструвати комплекси вправ із святковим вбранням: з кільцями, прикрашеними кольоровими стрічками, різноколірними м’ячами або повітряними кулями, паперовими ліхтариками. Доцільно також використати індивідуальний або колективний танок, який урізноманітнить програму. Завершити програму фізкультурного свята можуть масові рухливі ігри або танці [5, С.213].
Є.Макшанцева акцентує увагу на іграх-заба-вах для дітей дошкільного віку, які по суті, - пише дослідник, - є фізичними вправами, утіленням в ігрову форму з музичним супроводом. Автор пропонує: з
метою ознайомлення дітей з фольклором в якості музичного супроводу в деяких іграх використовувати народні мелодії, які уявляють собою римовані підказки до певних, цілеспрямованих фізичних рухів. «Подібні заняття, - підкреслює Є.Макшанцева, - сприйматимуться дітьми легко та радісно». Ігри з елементами вправ сприяють фізичному розвитку дошкільнят, формуванню постави, нормальному
функціонуванню опорно-рухового апарату та зміцненню фізичного здоров’я [6].
Особливістю інтеграції, за Е.Макшанцевою, є поєднання ігор-забав як одного з найпоширеніших засобів фізичного виховання з музикою як засобу музичного виховання. Головним елементом в цих іграх є всі види рухів (основні, загальнорозвивальні і стройові). Саме їх діти повинні виконувати, закріплювати, формувати, робити розминку, але під певні мелодії і танці.
Аналогічний підхід пропонує дослідник Т.О-сокіна, але інтегрування бачиться нею у взаємозв’язку рухливих ігор, ігор-забав із піснями, хороводами. Вона пропонує закріплювати рухові дії дітей на прогулянках (у лісі, на поляні, хащі, луках) саме в хороводних та імітаційних іграх. Діти імітують рухи птаха, зайця, ведмедя, лисиці, вовка, бджоли тощо, водячи хороводи та приспівуючи.
У такій формі вони швидко застосовують фізичні рухи та танцювальні вправи, запам’ятовують мелодії, слова пісень, хороводів, рухливих ігор.
Отже, об’єднання (інтеграція), що пропонується Т.Осокіною охоплює не тільки засоби музичного та фізичного виховання, але й його зміст, який закладений у різних формах.
Певний внесок у розробку проблеми інтеграції був зроблений українським дослідником Н. Денисенко щодо активізації рухового режиму дітей 5-7 років засобами музичного виховання. Вченим доведено, що використання музичних творів на фізкультурних заняттях, ранковій гімнастиці, фізкультурній хвилинці, спортивних святах, вечорах розвиває у дітей інтерес до рухів, підвищує моторну щільність цих заходів до 20-25%, сприяє інтенсивному фізичному розвитку дітей, їх рухової підготовленості завдяки підвищенню рухової активності вихованців на 25%. Отже, дослідник пропонує взаємодію змісту фізичного виховання у різних його формах з певними засобами музичного виховання (мелодії, елементи танцювальних рухів).
Ми підтримуємо позицію Н. Денисенко щодо даного виду інтеграції, але вважаємо її недостатньо повною. На нашу думку, фізичні вправи можуть також включатися в спортивні танці, аеробіку, а танці -на фізкультурне заняття, що проводиться на прогулянках (фізкультурні комплекси). Окрім того, в старшому дошкільному віці ходьбу можна об’єднувати з піснею під музику.
Найбільш фундаментальний підхід до інтеграції фізичного і музичного виховання був розроблений видатним українським ученим Е.Вільчковсь-ким. Дослідником були виділені, класифіковані за
віковими групами та внесені в програми «Малятко», «Дитина в дошкільні роки», теорію і методику фізичного виховання дітей дошкільного віку танцювальні вправи [7, С.189].
Е.Вільчковський стверджує, що танцювальні вправи і танці мають включатися постійно в заняття з фізичної культури, ранкову гімнастику та в фізкультурні свята. Вони позитивно впливають на формування правильної постави, легкої і невимушеної ходи, виразності і граціозності рухів. За дослідженням вченого та А.Шевчук, танцювальні вправи, які супроводжуються музикою, ритмічним підрахунком або піснею, розвивають у дітей музичний слух, посилюють позитивний емоційний вплив фізичних вправ на виховання естетичних почуттів.
Виконуються танцювальні вправи з вихідного положення стоячи та в русі. Починаються з певних позицій, що фіксують також і закінчення танцювального руху. Однак, танцювальні вправи підбираються із програми музичного виховання дошкільників
Е.Вільчковським пропонується також інтеграція рухливих ігор і музики. Рухлива гра сюжетного характеру, яка проводиться з музичним супроводом, викликає в дітей більшу зацікавленість і проходить значно жвавіше. Музика піднімає настрій дитини, вимагає її рухатися енергійніше, красивіше, відповідно до характеру і форми музичного твору.
Використання музики під час проведення рухливих ігор є одним з активних спілкувань дитини з музикою, при цьому одночасно вирішується завдання фізичного і музичного виховання дошкільників.
Ми поділяємо думку Е.Вільчковського і вважаємо, що кожний рух у грі має своєрідний характер, тому важливо знайти для нього відповідний музичний супровід. Добираючи музику до гри, потрібно враховувати вік дітей, особливості сприйняття, рівень музичної підготовленості, а також ана-томо-фізіологічні можливості рухового апарату.
Отже, вчені доводять, що об’єднання виду рухів (танцювальні вправи) зі змістом заняття, а також засобів фізичного і музичного виховання підвищують якість фізкультурної і музичної освіти.
Нам близька точка зору вищезазначених учених, яку ми поділяємо, однак, на нашу думку, процес такої інтеграції декілька обмежує зв’язки між фізичним і музичним вихованням. Загальновідомо, що як процес фізичного, так і музичного виховання здійснюється всією системою організаційних форм і засобів, які передбачено програмою. Тому процес інтеграції може охоплювати не тільки фізкультурні і музичні заняття, а й інші форми фізичного виховання дітей, які сприяють їх фізичному розвитку.
Саме про інтеграцію музики з фізкультурними паузами пише О.Кириченко. На її думку танці під музичний супровід (на зразок танцю каченят, ніжок, ручок тощо) можуть замінити дітям фізкультурну паузу між заняттями. Кожний рух під музику має бути стимулятором життєдіяльності дітей, відповідати їх віку, можливостям, фізичному розвитку, потребам і
бажанням малюків, стверджує О. Кириченко [8, С.5].
М. Єфименко також досліджував проблему зв’язку музики з фізичним вихованням дітей дошкільного віку. Він наголошував на великому значенні зву-ко-музичного супроводу на заняттях з фізичної культури Це окрема тема, - пише М.Єфименко, - ми лише коротко визначимо основні моменти цього напряму.
Насамперед необхідно відійти від традиційних варіантів музичного супроводу, базованого на гучній маршовій музиці з першої хвилини заняття та жорстких музичних композиціях при виконанні дітьми вправ для загального розвитку. Відповідно до послідовного формування основних рухів повинно добиратись і звукове навантаження на організм і психіку дитини [9, С.26].
Форму музичного супроводу М.Єфименко подає в такому вигляді: від тихої, повільної, прозорої, класичної, ніжної музики на початку заняття (гімнастика пробудження) з поступовим нарощуванням сили звуку та темпо-ритму, динамізму і функціональності до кінця заняття, точніше, до його останньої рухово-ігрової активності дітей, повинна зростати й активність звукомузична, адже це природно!
На думку М.Єфименка, музика не повинна постійно звучати на фізкультурному занятті. Доцільно використовувати музику на далекому плані заняття. А передній план заняття - це педагог-інструктор, його голос, ті рухові й ігрові дії, які він пропонує дітям. Музика, що звучить від початку і до кінця заняття безперервно, стомлює, негативно позначається на стані нервової системи та діяльності мозку.
М.Єфименко вважає, що деякі заняття взагалі можна проводити без музики. Це повинен вирішувати сам вихователь (інструктор фізкультури) у кожному конкретному випадку. І, взагалі, музика повинна бути такою ж різноманітною, як світ, що оточує нас.
Майже з усіма підходами М.Єфименка, стосовно музичного супроводу на фізкультурних заняттях, ми згодні. Однак, вважаємо, що в дошкільному віці, коли закладаються основи естетичних почуттів і чуття руху, музику необхідно включати на фізкультурних заняттях в певних його частинах. Наприклад, під час виконання дітьми ходьби, бігу (у вступній і заключній частинах заняття), коли малюки грають у рухливу гру, виконують загальнорозвивальні вправи. У процесі виконання основних рухів (без елементів танців або ж без танцювальних вправ) музичний супровід не обов’язковий. Ми також вважаємо, що періодично в фізкультурне заняття можна включати хореографічні етюди (5-7 роки життя), які діти виконують під музичний супровід.
Певний внесок в розробку проблеми інтеграції музичного та фізичного виховання був зроблений вченими Н. Александровою, Т.Бабаджанян, Н.Ветлугіною, Л. Комісаровою та ін. У контексті цього вони наголошують, що в системі дошкільного музичного виховання рух як один із його засобів посів важливе місце. Завдяки йому дитина може особливо активно проявити себе в музичній діяльності. Думка
про використання рухів для музичного розвитку дитини не нова. Вона значно поширилася з ініціативи відомого швейцарського педагога і композитора Ж.Далькроза, який розробив систему ритмічного виховання.
Дослідники теорії радянської педагогіки пе-реддошкільного віку (І .Щелованов, Н. Аксаріна, Т.Бабаджанян) відзначають адекватні рухові реакції дитини на музику різного характеру вже в ранньому віці. Емоції під впливом музики створюють рухову активність, яка поступово набирає дедалі довільного характеру. Через те бажано починати музично-ритмічне виховання якомога раніше [10, С. 119].
В основі такого виховання лежить розвиток у дитини сприймання художніх образів музики та вміння відобразити їх у русі - вміння рухатись відповідно до їх характеру.
На думку Н.Ветлугіної, засвоєння навичок сприймання музики та виразних рухів відбувається в процесі розучування вправ, ігор, хороводів, танців. Загальне в методиці вивчення музично-ритмічних рухів усіх видів є прагнення педагога зацікавити ними дітей, навчити відгукуватися на їх образи певним рухом.
Різне в методиці обумовлюється тим, що ритмічні рухи різних видів відрізняються побудовою, обсягом і характером [10, С. 140].
Отже, в музичному вихованні дітей дошкільного віку теж є необхідність об’єднання (інтеграції) його з рухами, які є засобом фізичного виховання.
Висновки.
Таким чином, можна дійти висновку, що на сучасному етапі розвитку науки і освіти більшість дослідників усвідомлюють необхідність інтеграції. При цьому спостерігаються різні підходи до визначення її сутності та можливостей використання.
Проблема інтеграції фізичного та музичного виховання дітей дошкільного віку досліджена на рівні обох спрямувань, однак, у безсистемному порядку.
Враховуючи вищезазначене, виникла необхідність аналізу сучасних шляхів реалізації інтеграції в процесі навчання дітей з метою побудови її системи у контексті фізичного і музичного виховання як засобу фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Наявними в теорії і в практиці є такі види інтеграції, як-от: інтегровані курси на основі декількох предметів із однієї освітньої галузі на рівнодоле-вих умовах, на підґрунті однієї дисципліни; при сполученні різних, але близьких освітніх галузей в якості рівноправних учасників процесу; предметів освітніх галузей при збереженні специфіки одного, в той час як інші предмети виступають в якості допоміжної основи; об’єднання предметів з віддалених освітніх галузей і блоків; тематична інтеграція - кожна наступна тема логічно будується із попередньої, передбачає планування стратегії навчання з певними видами діяльності і формами навчання; знання інтегруються навколо загальної проблеми, яка характерна для декількох предметів, де останні виступають
як засіб пролонгування інтересів дітей і учнів; загальна проблема (частіше всього соціально значуща) об’ єднує різні дисципліни і курси.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем інтеграції музичного та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку.
Література
1. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей 5-10 років у закладах освіти: навчально-методичний посібник. - Запоріжжя: ЗОІППО, 200б. - 228 с.
2. Вільчковський Е.С. Педагогические основы процесса формирования двигательной подготовленности детей 3-l лет: Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.01., 13.00.04 / Киевск.гос.пед.инст. им. М.Горького. - К., 1989. - 44 с.
3. Мельник Є.Л., Корожнева Л.А. Интегрированное обучение в начальной школе: теория и практика. - СПб.: Каро, 2003. - 192с. (Модернизация общего образования).
4. Осокина ТИ. Физическая культура в детском саду. - М.: Просвещение, 198б. - 304 с.
5. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку. - К.: Вища школа, 19l9. - 253 с.
6. Максимова В.Н. Интеграция образования как научнопедагогическая проблема // Проблемы интеграции в естественнонаучном образовании. Ч.2 СПб., 1994. с.9-
11.
l. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного вихо-
вання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. -Львів: ВНТЛ, 1998. - 334 с.
8. Кириченко О.М. Малі форми активного відпочинку дошкільників: Методичні рекомендації. - К.: РМКДВ, 1992. - 9б с.
9. Єфименко М.М. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят: Авторський стиль роботи. - К.: ІСДО, 1995. - 40 с.
10. Ветлугина Н. Воспитание и обучение детей б года жизни. - М.: Просвещение, 1983.
Надійшла до редакції 12.10.2001р.
ВОЗРАСТНАЯ ДИНАМИКА СПОРТИВНЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ ШКОЛЬНИКОВ В РАЗНЫХ ВИДАХ ЛЕГКОЙ АТЛЕТИКИ
Щелкунов А. А.
Славянский государственный педагогический университет
Аннотация. Представлен анализ возрастной динамики результатов в разных видах легкой атлетики, который позволяет определить различия в стабильности показателей. Возрастные особенности влияния антропометрических показателей мальчиков и девочек в различных видах легкой атлетике не совпадают, более того в отдельные возрастные периоды носят противоречивый характер. Показано, что спортивные достижения и их рост в процессе многолетних занятий служат интегральным показателем физической, технической и тактической подготовленности школьников.
Ключевые слова: стабильность, динамика, интегральный показатель, физическая, техническая, тактическая подготовленность, критерий, прогнозирование. Анотація. Щелкунов А.О. Вікова динаміка спортивних результатів школярів у різних видах легкої атлетики. Представлено аналіз вікової динаміки результатів у різних видах легкої атлетики, який дозволяє
визначити відмінності в стабільності показників. Вікові особливості впливу антропометричних показників хлопчиків і дівчаток в різних видах легкої атлетики не співпадають, більш того, в окремі вікові періоди носять суперечливий характер. Показано, що спортивні досягнення і їх зростання в процесі багаторічних занять служать інтегральним показником фізичної, технічної і тактичної підготовленості школярів.
Ключові слова: стабільність, динаміка, інтегральний показник, фізична, технічна, тактична підготовленість, критерій, прогнозування.
Annotation. Schelkunov A.A. The age dynamics of schoolchildren’s sport results in various kinds of track and field athletics. The article dives the analysis of age dynamics of results in various kinds of track and field athletics”. Which permits to define the differences in stability of indices. It has been shased that sport achievements and their development in the process of several years’ training serve the integral index of, technical and tactical puparation of schoolchildren. The given analysis indicates the possibility of prognosticating schoolchildren’s results, treating conditions for further individualization of teaching process and correct planning of many years work.
Key words: stability, integral index, physical, technical, tactical puparation, criterion, prognostication.
Введение.
Анализ теоретических и практических аспектов школьной программы физического воспитания вскрывает целый ряд трудностей и проблем. При выполнении программного материала не учитывается индивидуальность и интерес обучаемого, отсутствует деятельное и заинтересованное участие детей в процессе обучения [1; 3; б; 8].
В настоящее время физическая нагрузка, двигательная подготовленность и моторная плотность остаются основными показателями работы преподавателя на уроке [2; 3; 1]. Выявление эффективных форм, средств и методов подготовки позволит с минимальными затратами энергии и времени решить поставленные задачи [4; 5].
Данные прироста спортивных результатов по легкой атлетике показывают, что в период обучения в школе имеются наиболее благоприятные предпосылки для направленного развития физических качеств, определяющих результативность легкоатлетических упражнений. Однако при планировании многолетнего учебного процесса этот фактор зачастую не учитывается [1-9].
Работа выполнена по плану НИР Славянского государственного педагогического университета. Тема 3.1.1 “Теоретико-методические и программнонормативные основы физического воспитания школьников и студентов”.
Формулирование целей работы.
Цель работы - выявление закономерностей изменения темпов прироста показателей, характеризующих уровень развития физических качеств.
Результаты исследования.
Анализ возрастной динамики результатов в разных видах легкой атлетики позволяет определить различия в стабильности показателей. На основе сравнения взаимосвязи между ювенильными и дефини-
