CC BY
23
Неонатолопя
УДК 616.34-009.7-053.31
БОЯРСЬКА Л.М., КОТЛОВА Ю.В., КУРОЧКИНА Т.1., ГЕРАСИМЧУК Т.С., ПОДЛ1АНОВА О.1., ПЕЧЕРСЬКА £.!., ПОТАПЕНКО С.В. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ДОСВ|Д СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НЕМОВЛЯТАМИ 3 КИШКОВИМИ КОЛЬКАМИ
Резюме. Визначена безпечтсть та ефективтсть селективного М-холЫоблокатора прифтт бромiду ^абал) у комплека протикольковихзаходiву недоношених немовлят.
Ключовi слова: недоношеш немовлята в скоригованому вц 3—20тижшв життя, кишковi кольки, селек-тивний М-холшоблокатор прифтю бромiд ^абал).
Проблема кишкових кольок у дггей першого пiврiччя життя залишаеться актуальною — кожна шоста шм'я звертаеться по допомогу до педiатрiв зi скаргами на штенсивний плач немовляти (17 % ма-люыв) [1], за деякими спостереженнями [2, 3], до 40 % дгтей вшом до 6 мюящв страждають вiд кишкових кольок. Найчастше неспокiй спостерiгають у дией вiком вiд 3 тижшв до 3 мюящв, виникае ввече-рi та вночi частiше шж тричi на тиждень, напади не-вгамовного, пронизливого плачу мають тенденщю до збiльшення iнтенсивностi та тривалост бiльше трьох годин за добу [4], супроводжуються характер-ним для болю у живот виразом обличчя, його по-червонiнням, пожвавленням рухiв нижнiх кiнцiвок, напади плачу частше закiнчуються видiленням калу та газiв з кишечника, що дозволяе бшьшосп спеща-лiстiв таку поведiнку малюшв пов'язувати з ешзода-ми абдомшального болю. Звертае увагу задовiльний стан та фiзичний розвиток дитини поза нападами абдомшального болю.
Кольки спостертються при змшах дiети матерь годувальниш, залежать вiд психологiчного стану матер^ шдвищено! тривожностi членiв родини, доведений вплив палшня матерi. Напади абдомь нального болю можуть супроводжувати аерофапю, лактазну недостатнiсть, кишкову форму алергп до коров'ячого молока, дисбiотичнi змши тонкого та товстого кишечника [5]. Функцюнальш змiни шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з машфесташ-ею абдомiнального болю спостертаються при захво-рюваннях ЦНС у дией. За спостереженнями можуть характеризувати темперамент дитини [6]. Таким чином, дiагноз кишкових кольок у немовлят — дiагноз виключення та диференшального дiагнозу з орга-нiчними/функцiональними ураженнями органiв травлення, нервово! системи.
У зв'язку з такою гетерогеншстю причин кишкових кольок процес лшування мае значну кшьысть методичних пiдходiв. Використовуються лiкування «положенням» дитини та мануальним впливом [7] на не!, пре-, пробiотичнi [8], гомеопатичш та рослиннi препарати [9], корекщя дiети матерi-годувальницi, дiетичне вигодовування безмолочними та пдроль зованими сумшами [10, 11], контролюеться бiль за допомогою сахарози та лшарських препарапв рiз-них груп [11].
Аналiз публiкацiй рандомiзованих клМчних до-слiджень [10, 12, 13] демонструе регюнальш та ет-шчш прiоритети у виборi методiв лшування, доводить значну розбiжнiсть отриманих результапв, що пiдкреслюе гетерогеннiсть явища кишкових кольок у немовля».
Метою роботи стала оцшка ефективностi контролю кишечник кольок у немовлят при комбшова-ному впливi психолопчних, дiетичних та медика-ментозних заходiв лiкування.
Матер\али \ методи досл\дження
Пiд спостереженням з лютого 2009 р. по листопад 2010 р. знаходилась 21 недоношена дитина, яы на-родилися в гестацiйному вщ 33—36 тижнiв iз низь-кою масою тша. Матерi з дгтьми (у скоригованому вiцi 3—20 тижшв) зверталися зi скаргами на кишковi кольки немовлят пiд час вiзитiв для катамнестично-го спостереження. У 15 малюшв (71 %) з 21 дитини шд час виходжування у вщдшенш недоношених но-вонароджених дiагностовано гiпоксично-iшемiчнi ураження ЦНС, перивентрикулярш крововиливи 1-го ступеня. 1з дослщжень вилучалися малюки, якi перенесли меншгоенцефалгт, родову травму центрально! та/або периферично! нервово! системи, якi мали крововиливи 2-3-го ступеня, синдром лшвор-
Неонатологтя
1(28) • 2011
но! гшертензп, вродженi вади серця. У Bcix малюкiв були виключенi rocTpi xipypri4Hi хвороби.
Родинам рекомендували виконання протиколь-кових заходiв. Матерям-годувальницям запропо-новували дieтичне гiпоалергенне харчування (стiл № 5) з обмеженням використання продукпв, яы викликають метеоризм. Годування дггей продовжу-вали грудним молоком та сумшами для недоноше-них дггей. У групi спостереження (12 дгтей) пiд час нападiв абдомiнального болю рекомендували вико-ристовувати прифiнiю бромщ (Рiабал) — селектив-ний М-холшоблокатор, вибiркова дiя якого полягае у гальмуванш передачi нервового iмпульсу переваж-но в М3-нервово-м'язових синапсах ШКТ, якi шщь юють м'язове скорочення. Таким чином, прифшш бромiд коригуе моторику ШКТ, знижуе тонус гладко! мускулатури, сприяе нормалiзацil перистальтики. За високим профшем безпеки Рiабал у виглядi сиропу (у добовш дозi 1 мг/кг маси тша) дозволений для застосування в новонароджених та немовлят
[14]. Для вмх дггей рекомендували масаж живота за годинниковою стрiлкою, викладання на живи, використання положення дитини на грудях батьыв за «методом кенгуру», спокшна, впевнена взаeмодiя з дитиною пiд час кольок.
Кишковi кольки оцiнювали за модифiкованими критерiями Wessel [4] — тривалiсть перiодiв крику, за даними щоденника сну, плачу, матерi оцiнювали стан дгтей пiд час кольок за модифшованою шкалою болю грудних дгтей за даними спостереження
[15], реестрували наявшсть зригувань, метеоризму, сечовидшення, кiлькiсть та характер випорож-нень.
Статистичний аналiз виконували за допомогою методiв описово! статистики (медiана — штерквар-тильний розмах) та за непараметричним критерieм Wilcoxon (критерiй W) — порiвняння показникiв в однiй груш шсля використання протиколькових заходiв, за непараметричним критерieм Mann — Whitney (критерш U) — при порiвняннi показникiв мiж групами, з використанням статистичного пакету Statistica-6.
Результати досл1дження i ix обговорення
До використання комплексу контролю кишко-вих кольок середня тривалють перiодiв неспокою у немовлят протягом доби становила: в груш спостереження — 175 (160—190) хвилин, у груш порiвнян-ня — 170 (160—180) хвилин, критерш U: Z = 0,68, p = 0,49. Шсля комплексу протиколькових заходiв тривалють неспокою у дггей знизилась до 48 (38—67) та 100 (90—115) хвилин вщповщно в групах спостереження та порiвняння, критерш U: Z = 0,77, p = 0,32.
При ощнщ стану дией шд час кольок за модифшованою шкалою болю грудних дгтей за даними спостереження матерiв було встановлено ста-тистично значуще (критерiй U: Z = 3,84, p = 10-4) утримання бiльш низьких балiв, якi характеризують
вищу iнтенсивнiсть абдомшального болю, у rpyni nopiBHHHHH — 10,0 (9,0—10,0), шж у rpyni спостереження — 15,0 (14,5-16,0).
При аналiзi можливих ro6i4Hrn дш Рiабалy не встановленi змiни у частот та кiлькостi сечовипус-кань у малюыв групи спостереження, сироп Рiабал не провокував у них зригування, змши характеру випорожнень, не викликав алеpгiчних pеакцiй.
Аналогiчний ефект М-холiноблокатоpiв — змен-шення абдомшального болю у немовлят — спосте-рпали F. Savino та сшвавт. [16]. Моторика м'язiв регулюеться периферичними i центральними меха-нiзмами. Через парасимпатичний вщдш вегетативно! нервово! системи безпосередньо pеалiзyеться скорочення м'язового волокна. Вибipково блоку-ючи М-холшорецептори, Рiабал робить !х нечутли-вими до ацетилхолшу, що утворюеться на закшчен-нях постганглiонаpних парасимпатичних неpвiв. Наслiдком цього е зниження тонусу гладких м'язiв ШКТ, зниження секреци гоpмонiв, у тому числi мо-тилiнy, який синтезуеться хpомафiнними клггинами слизово! оболонки тонкого кишечника та викликае !! гiпеpпеpистальтикy [17].
У розвитку больового абдомшального синдрому в дгтей раннього вшу беруть участь порушення центрально! i вегетативно! регуляцп ШКТ, морфо-фyнкцiональна незршсть периферично! iннеpвацi! кишечника, дозpiвання якого вщбуваеться до вiкy 12-18 мю., порушення становлення бiоценозy кишечника, шзнш старт ферментативно! системи. Чинниками ризику кишкових кольок е також три-вала гiпоксiя плода, патолопчний пеpебiг вагiтностi й пологiв. На першому pоцi життя в дией, якi наро-дилися з низькою масою тiла та мали перинатальш ураження ЦНС, фyнкцiональне вiдновлення нервово! системи супроводжуеться проявами синдрому вегетовюцеральних порушень серцево-судинно!, дихально! та найбшьш часто — травно! системи. Оскшьки дифеpенцiацiя ланок ВНС настае в пев-нi пеpiоди антенатального i постнатального розвитку, у недоношених дiтей формування вегетативно! регуляцп оргашв та систем оpганiв мае певш осо-бливостi, обyмовленi морфофункцюнальною не-зpiлiстю, ускладненнями адаптацiйного перюду та тяжкiстю соматичних захворювань, що обумовлюе розвиток абдомiнального болю у недоношених не-мовлят.
Таким чином, використання селективного М-холшоблокатора пpифiнiю бромщу (Рiабал) е безпечним та шдвищуе ефективнiсть протиколькових заходiв у немовлят.
Список л1тератури
1. Lucassen P.L. Infantile colic // Clin. Evid. (Online). — 2007. — Jul 1. — 2007. — Р. 0309.
2. Lucassen P.L., Assendelft E.J., Van Eijk J.T. et al. Systematic review of the occurrence of infantile colic in the community // Archives of Disease in Childhood. — 2001. — Vol. 84(5) — P. 398-403.
3. Soltis J. The signalfunctions ofearly infant crying// Behavioral and Brain Sciences. — 2004. — Vol. 27. — Р. 443-458.
1(28) • 2011
Неонатолог!'я
4. Wessel M.A., Cobb J.C., Jackson E.B. et al. Paroxysmal fussing in infancy, sometimes called «colic» // Pediatrics. — 1954. — Vol. 14 (5). — P. 421-433.
5. Rhoads J.M., Fatheree N.Y., Norori J. et al. Altered fecal microflora and increased fecal calprotectin in infants with colic // The Journal of Pediatrics. — 2009. — Vol. 155 (6). — P. 823828.
6. Canivet C., Jakobsson I., Hagander B. Infantile colic. Follow-up at four years of age: still more «emotional» // Acta Paedi-atrica. — 2000. — Vol. 89, issue 1. — P. 13-17.
7. Ernst E. Chiropractic spinal manipulation for infant colic: a systematic review of randomised clinical trials // Int. J. Clin. Pract. — 2009. — Vol. 63 (9). — P. 1351-1353.
8. Klein K., Stevens R. The clinical use of probiotics for young children // J. Fam. Health Care. — 2008. — Vol. 18 (2). — P. 66-68.
9. Dugoua J.J., Mills E., Perri D., Koren G. Safety and efficacy of St. John's wort (hypericum) during pregnancy and lactation // Can. J. Clin. Pharmacol. — 2006. — Vol. 13 (3). — P. 268-276.
10. Lucassen P.L., Assendelft W.J., Gubbels J.W., van Eijk J.T. Effectiveness of treatments for infantile colic: systematic review // BMJ. — 1998. — Vol. 316 (7144). — P. 1563-1569.
БоярскаяА.Н., Котлова Ю.В., Курочкина Т.И., Герасимчук Т.С., Подлианова Е.И., Печерская Е.И., Потапенко С.В. Запорожский государственный медицинский университет
ОПЫТ НАБЛЮДЕНИЯ ЗА МЛАДЕНЦАМИ С КИШЕЧНЫМИ КОЛИКАМИ
Резюме. Определена безопасность и эффективность селективного М-холиноблокатора прифиния бромида (Риа-бал) в комплексном лечении кишечных колик у недоношенных младенцев.
Ключевые слова: недоношенные младенцы в скоррегиро-ванном возрасте 3—20 недель жизнь, кишечная колика, селективный М-холиноблокатор прифиния бромид (Риабал).
11. Savino F., Palumeri E., Castagno E. et al. Reduction of crying episodes owing to infantile colic: A randomized controlled study on the efficacy of a new infant formula // Eur. J. Clin. Nutr. - 2006. - Vol. 60 (11). - Р. 1304-1310.
12. Rogovik A.L., Goldman R.D. Treating infants' colic // Can. Fam. Physician. - 2005. - Vol. 51. - Р. 1209-1211.
13. Garrison M.M., Christakis D.A. A systematic review of treatments for infant colic // Pediatrics. - 2000. - Vol. 106, Pt 2. - Р. 184-190.
14. Компендиум, 2010 - лекарственные препараты/ Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. - К., 2010.
15. Barrier G., Attia J., Mayer M.N. et al. Measurement of post-operative pain and narcotic administration in infants using a new clinical scoring system // Intensive Care Med. - 1989. -Vol. 15, Suppl. 1. - Р. 37-39.
16. Savino F., Brondello C., Cresi F. et al. Cimetropium bromide in the treatment of crisis in infantile colic // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. - 2002. - Vol. 34 (4). - Р. 417-419.
17. Donna M. Roberts, Ostapchuk M., O'Brien J.G. Infantile Colic // Am. Fam. Physician. - 2004. - Vol. 15, 70 (4). -Р. 735-740.
Отримано 12.12.10 □
Boyarskaya L.M., Kotlova Yu.V., Kurochkina T.I., GerasimchukT.S., Podlianova O.I., Pecherska Ye.I., Potapenko S.V. Zaporizhya State Medical University, Ukraine
EXPERIENCE OF INFANT INTESTINAL COLIC TREATMENT
Summary. Selective M- anticholinergic agent prifinium bromide (Riabal) is $ safety and efficiency drug in a complex treatment of intestinal colic in premature infants.
Key words: premature infants with corrected age 3—20 weeks old, intestinal colic, selective M-anticholinergic agent prifinium bromide (Riabal).
