Научная статья на тему 'Онімна гра як засіб неологізації фразеологізмів у грецькій мові'

Онімна гра як засіб неологізації фразеологізмів у грецькій мові Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
67
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НЕОЛОГіЗМ / ФРАЗЕОЛОГіЧНА ОДИНИЦЯ / ОНіМНИЙ КОМПОНЕНТ / ОКАЗіОНАЛіЗМ / ВЛАСНЕ іМ'Я

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Сагірова Ольга

У статті простежено засоби неологізації грецьких фразеологізмів з онімним компонентом. Встановлено причини формування народних і авторських фразеологічних оказіоналізмів та особливості їх функціонування у грецькій мові.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Онімна гра як засіб неологізації фразеологізмів у грецькій мові»

Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В. I. Вернадського.

Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 218-224.

УДК 811.14'06'373.7(045)

ОН1МНА ГРА ЯК ЗАС1Б НЕОЛОПЗАЦП ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В У ГРЕЦЬКШ МОВ1

Сагiрова Ольга Донецький нащональний утверситет, Донецьк, Украта

У статп простежено засоби неолопзацп грецьких фразеологiзмiв з ошмним компонентом. Встановлено причини формування народних i авторських фразеолопчних оказiоналiзмiв та особливостi 1х функцюнування у грецькш мовi.

Ключов1 слова: неолопзм, фразеологiчна одиниця, онiмний компонент, оказюнатзм, власне iм'я.

У грецькш мов1, як { в бшьшосп шших, юнуе ряд фразеолопчних одиниць (ФО) ¡з нацюнально маркованим компонентом «власне ¡м'я» (В1). Таю одинищ являють собою дуже колоритний шар фразеолопчно! системи, який привертае увагу все бшьшо! кшькосп дослщниюв.

Спроби дослщити фразеолопзми з ошмним компонентом (ФОК) були ще в Х1Х - на поч. ХХ ст. у роботах О. О. Потебш, Ф. I. Буслаева, Ф. I. Сумцова, В. I. Даля та шших. У 1хшх роботах вщзначалася важлива роль власного ¡меш, як яскравого засобу експреси, вщдзеркалення юторичних подш, тощо.

Матер1али останшх ономастичних конференцш та конгрес1в свщчать про певний вщхщ ономаст1в-фразеолопв вщ традицшних розвщок, зв'язаних з генезисом, структурою та семантикою ФОК, акцент дослщжень поступово змщуеться до вивчення таких чинниюв як характер мотивованост фразеолопзм1в з компонентами В1 в схщнослов'янських мовах (Бабич, 1990), функцюнування ФОК у поетичному текст (Марютанов, 1990), пошук конвергентних ФОК на матер1ал1 росшсько1 та укра1нсько1 мов (Алеф1ренко, 1990) [2, с. 413].

Однак, якщо використання власних назв у склад1 ФО було дослщжено в росшськш мов1 (Т. М. Кондратьева, В. Д. Бояркш, К. М. Бетехтша), польськш (А. М. Кравчук), украшськш (О. А. Мороз, А. М. Кравчук), французькш (Н. Р. Фшшпаю), шмецькш, росшськш, англшськш (К. Назаров), у новогрецькш мов1 це питання вивчено не достатньо, оскшьки бшьшють робгт на матер1ал1 новогрецько1 мови висв1тлюють лише загальш питання грецько! фразеологи, або перекладу фразеолопзм1в (А. О. Савченко), тод1 як прошарок ФОК залишаеться поза увагою лшгвют1в. Саме тому вивчення ФО з власними назвами у новогрецькш мов1 та спроба простежити засоби 1х неолопзацп внаслщок змши ошмного компоненту е особливо актуальними сьогодш. Под1бне дослщження дозволить бшьш глибоко зрозум1ти процеси, що вщбуваються у комушкативному процес м1ж адресантом - текстом - адресатом та дасть змогу вивчати людину в мов1.

Наукова новизна роботи полягае у виявленш нацюнально! своерщност ошм1в -

компонеипв грецьких ФО, а також встановленш причин формування народних фразеологiчних оказiоналiзмiв з В1.

Мета роботи - дослщити особливостi використання грецьких фразеологiчних неологiзмiв та оказiоналiзмiв, у яких неологiзацiя вiдбуваeться за рахунок ошмно! гри.

Досягнення поставлено! мети визначило необхщшсть вирiшення таких завдань,

як:

1) виявити в грецькш мовi контексти, що мiстять приклади ошмно! гри в межах ФО;

2) дослщити закономiрнiсть використання ошмно! гри у фразеологи на рiзних рiвнях комунiкацi!;

3) встановити семантичш видозмiни власного iменi у фразеологи;

4) розглянути конотаци компонента «власне iм'я» в межах фразеологiчних неологiзмiв i взаемовплив значення В1 та ФО.

Головним об'ектом дослщження е ФОК новогрецько! мови, а предметом -особливосп !х неологiзацi! за рахунок ошмно! гри.

Аналiз утворення та функцiонування в мовi грецьких фразеолопчних неологiзмiв та оказiоналiзмiв, як виникли внаслiдок онiмно! гри, дос не був об'ектом дослiдження в Укра!ш. Проте саме такi фразеолопзми е однiею зi складових, за рахунок яких постшно поповнюеться скарбниця нацiонально! грецько! фразеологi!. Також слщ зазначити, що серед учених немае едино! думки в питанш, чи вважати неологiзм i оказiоналiзм синошмами або розглядати !х як рiзнi поняття. У пропонованiй роботi ми будемо розглядати щ поняття як синонiмiчнi, спираючись на думку Ж. В. Коло!з, яка вважае, що «оказюнальнють розглядаеться як початковий етап «життя» кожного неологiзму: новi явища створюються не всiма носiями мови одночасно, а окремим iндивiдом. Новоутворення, що не виходять за межу конкретно! ситуаци спiлкування, функцiонуе як оказюнальний неологiзм. Новоутворення, що долае межу конкретно! ситуаци спшкування й не виходить за межу пасивносп, квалiфiкуеться як узуальний неологiзм» [1].

Враховуючи той факт, що вщсутшсть змiн у формi органiзацi! мови супроводжуеться низькою iнформативнiстю, для досягнення високо! iнформативностi в текстах потрiбно порушити цю форму органiзацi!. Саме тому в грецькш мовi приств'я, що зазвичай е усталеними виразами як на фонолопчному, так i на синтаксичному та лексичному рiвнях, використовуються з порушеннями цiе! усталеносп. Згiдно з нашим дослiдженням, змши в межах ФОК вiдбуваються в таких випадках:

Фонолопчна змiна

Звукова спорiдненiсть мiж складовим компонентом i зовнiшнiм компонентом1 збшьшуе iнформативнiсть. Згiдно з GrësiПon & Maingueneau [6, с. 116], при^вникове вiдхилення вiдповiдае бiльшою мiрою сво!м цiлям, коли прислiв'я

1 Зовтшнти називаються компоненты, як замтюють складов{ компоненты прысл1в 'я.

зазнае мшмальних змш, тобто коли змшюеться тшьки одна фонема:

Етои [Каоощп] то кефаХг - Етои каатдц то кефаХг (оХог коуот тov коирёа).

Цей ви^в неможливо зрозум^и поза контекстуальним оточенням. Якщо передати буквальне значення вихiдного фразеологiзму отои каотёц то кефаАл, (6Ат к^ош тоv коиреа) - воно означае, що кожен може робити вигляд, що вш гарний перукар, працюючи з лисою головою. Однак використовуеться цей ви^в, коли хтось намагаеться щось зробити, не маючи впевненост в результата Аналог в укр.: не мое - не шкода. Також греки використовують цей ви^в у скороченш формк отои каотёц то квфа^г, що мае те ж саме значення.

Змша слова каотёщ (лисий) на ошм Каот^цд1 надала ФО ще бiльшого пейоративного вщтшку.

Наступне висловлювання було опублiковано в газетнш статтi пiд час передвиборчо! кампанi!, коли баскетболiст П. Фасулас висувався кандидатом у депутати. Замшивши слово уаооЬХг (квасоля) на прiзвище ФааоЬХа, автор домшся гри отв. Полiтична партiя, яка пiдтримувала певного кандидата, поступово поповнювала список кандидат у депутати. Серед iмен було й iм'я баскетболiста.

ФааоЬХа тоv ФааоЬХа уе^г&г п оакоЬХа

ФаооЬХ1 то фаооЬХ1 уе^г&г то оакоЬХ1 - букв.: квасоля до квасол1, наповнюеться кошик. Аналог в укр.: з миру по нитц - голому сорочка.

При подальшому аналiзi ми повинш взяти до уваги той факт, що при^в'я iз ОК використовують як стилютичш засоби, оскшьки вони зазвичай е особливими за своею формою. Збереження ще! форми у свою чергу може вплинути на функцюнальшсть нового речення.

Так, у проаналiзованих грецьких ФОК, ми спостершаемо забезпечення ритму завдяки збереженню кшькост складiв компонента, який замщуеться:

Evаg [ВоЬугад] ёе фëpvel п ауог£,ц2

Evаg коЬкод ёе фëpvеl тпу ауог^ц - букв.: одна зозуля не приносить весни. Аналог в укр.: одна ласт1вка весни не робить; одна ласт1вка - то ще не весна; з одного квту в1нка не з1в'еш (не сплетеш).

Змша слова коЬкод на ошм ВоЬугад3, який мае таку ж кшьюсть складiв привертае увагу читача. Автор статп, використовуючи iм'я вщомого пол^ика, намагаеться донести свою головну думку, що одна людина не може змшити пол^ичний стан у кра!ш на краще.

У деяких ФОК вщбуваеться змша одного ошма на шший, при цьому збертаеться однакове закшчення, що надае вислову поетичностк

'Е%ю ¡лкар^ка от^ [Воот^п]

Ехю ¡лкар^ка отпv Кор^п

Як бачимо з прикладу, загальне значення фразеолопзму (мати (десь) свою руку,

1 Касм1с - 6унт1вник, якого було вбито полщею у 1977р.

2 Спочатку наводимо приклад фразеолог1чного оказюнал1зму. У квадратних дужках [] вказуемо складовг компоненти, ят були замтеш на тшг або тг, що додатково використовуються у межах фразеологгзму. Нижче наводиться прислгв 'я у вгдомгй (словниковш) форм1.

3 полтичний д1яч Грецн.

мати тил, зв'язки) залишаеться однаковим. Змша ошма Корош (лиман на швдш Пелопоннесу) на Бостон (мюто США) пов'язано лише ¡з темою статп, у яюй мова йде про Америку.

У деяких випадках збереження ритму, юлькосп складових та однакових заюнчень у ФОК навмисно не вщбуваеться. Таю вислови ще бшьше привертають увагу читача:

О коарод то 'хе1 тоЬржауо[ка1 то Ма^щои] крифо карар1 О коарод то 'х£1 тоЬржауо К1 ере1д крифо карар1

Буквально: у свт про це вс барабанять, а ми гордо це приховуемо. Аналог в укр.: таемниця Полшинеля, тобто така «таемниця», яка й так ус1м вщома.

У грецькому публщистичному текст до цього вислову було додано шший ошм - то Ма^цои, який означае Кабшет Мшютр1в. За рахунок цього додавання тдкреслюеться байдужють влади до проблем народу. Лексична змша

Зпдно ¡з З. Гаврпшду [5], можна вважати, що оказюнальш присл1в'я належать до естетичних неолопзм1в, яю характерш для мови л1тератор1в, що защкавлеш в тому, щоб привернути увагу читача, донести до нього необхвдну шформащю, а не задля збагачення фразеологи грецько! мови. Вони мають таю спшьш риси: 1) мають тенденщю до римування; 2) виражають оригшальним засобом поняття, яю не е новими; 3) е ефемерними, однак 1х кодифшащя не виключаеться, тобто можливе прийняття цих ОФН мовною спшьнотою; 4) пов'язаш особисто з автором; 5) мають часто незвичну форму та побудоваш на прийом1 руйнування очшуваного.

Таким чином, ми можемо констатувати, що фразеолопчш неолопзми шдвищують шформатившсть, осюльки досягають:

- вщхилення вщ очшуваного;

- виокремлення основно! 1де1 контексту;

- передач! повщомлень, яю маються на увазь Граматична змiна

1нод1, коли починаемо читати присл1в'я, замють очшуваного слова на його мющ з'являеться шше слово т1е! само! або шшо! граматично! категори. Найпростша форма замши - це коли замшюеться тшьки один ¿з складових компонентв присл1в'я. Слово, яке замшюеться, може належати до будь-яко! граматично! категори:

загальна назва, яка замшюеться:

- загальною назвою:

Х,щ [ёраац]коХХае1 то Ыберо (браац - дiяльнiсmь),

Ещ [враац коХХа£1 то Ыберо ([враоц - розпал) - куй залiзо, поки гаряче;

- власною назвою:

'Еуад [ВоЬушд] бе фëpvеl тцу ахо^ (Вугьяс - полтичний дiяч Грецп), ,Eva [«Шура»] бе фëpvеl тцу ауо^ц (№гма - назва електронного журналу), 'Еуад ... [ГкаттоЬбцд] бе фëpvеl тцу ахо^ (Гкаmсудiс - олiмпiйський чемтон, метальник спису),

'Еуаxеfoб6vl бе фëpvеl тцу ахо1£ц (букв.: одналасmiвка не приносить весни), 'Еуад коЬкод бе фëpvеl тцу ахо1£ц (букв.: одна зозуля не приносить весни);

власна назва, яка замшюеться:

- загальною назвою:

'ОХог ог ёро^ог оёщош [ото парко] (букв.: ус дороги ведуть до парку), 'ОХог ог ёро^ог оёщош ощ Рю^п (ус дороги ведуть до Риму) ;

- власною назвою

ОХог ог ёро^ог оёщош отп [OеооаХоviщ](букв.: усг дороги ведуть до Салотк. Замша може бути омонiмiчною, тобто стосуватися двох слiв-омонiмiв: Evаg [КоЬкод] 6а фёрег тпу ахог£п ото ЕХХцугко ФеотфаХ;(букв.: один Дурень може принести весну на Грецький Фестиваль.

'Еуад коЬкод ёе фёрvеl тпу ауог^п. (букв.: одна зозуля не приносить весни. Замша вщбуваеться iз зовшшшми компонентами одше! категорп, але школи вони належать до рiзного роду, числа чи особи:

Ехю р.парр.па ото [Игкауо] (то Егкауо - середтй р1д,) Ехю р.парр.па отпv Коро^п (п Корющ - ж1ночий р1д).

Обидва вислови використовуються в значенш мати (десь) свою руку, мати тил, мати зв'язки.

О^м замши такого роду, спостершаемо додавання у ФО бшьше шж одного ошмного компонента:

МпродМар1а каг тою Ггауупд (букв.: попередуМар1я, а позаду Ятс) МпродМар1а каг тою Р^п кг апо тою Катагрцчп (букв.: попереду Мар1я, позаду РМ, позад нег КатерШ1)

Аналог в укр.: Стояти над душею. Л1зти в оч1. Чтлятися як п'явка, як вош до кожуха, як реп 'ях, як сл1пий до т1ста.

Як ми могли побачити, зовшшш компоненти часто належать до пе! ж граматично! категори, що й компоненти при^в'я. Але можливою е також i замша компонент приств'я шшою категорieю:

Мпрод [ТЕ1] каг тою ...[АЕ1](букв.: попереду техтчт навчальт заклади, а позаду вищ1 навчальн заклади)

Мпрод укрер.од каг тоюрёр.а (букв.: попереду пр1рва, а позадур1чка) Аналог в укр.: м1ж Сцыою та Харибдою.

Бшьшють приств'!в е стверджувальними й можуть бути змшеш на питальш й заперечш речення, але юнують випадки, коли заперечення i питання змшюються на ствердження:

ствердження ^ питання

Ггауупд керvа ...[аХХог vа п^от;] (букв.: Ятс пригощае... гншг п 'ють?), Ггауупд керvа, Гга^пд пгуег (букв.: Ятс пригощае, Ятс п 'е).

У ходi аналiзу ФОК знайдено приклади, де вщбуваеться змша розташування складових ОК вихщного фразеолопзму. Така перестановка ств, на наш погляд, сприяе збшьшенню емотивност ФО.

Охг [Гаууакпд, Па^пд] (букв.: нг Янаюс, а Ятс), Охг Ггауупд, Гга^ащд (букв.: нг Ятс, аЯнаюс). Аналог в укр.: н так нг сяк, г так г перетак.

Слщ зазначити, що в грецькш мовi юнуе дуже велика кшьюсть варiацiй одного й того ж iменi. Так, iм'я ПАМКНЕ е найбшьш поширеним у межах фразеологiзмiв.

Воно може бути представлене i у шших Bapia^Hx, таких як: T^aw^, T^av^, riavvióg, riávvog, náwapog, riawapág, návyKog, riavyKoú^ag, riavváKng, riáyKog.

Okpím змiни чи додавання ошмного компоненту до ФО, ми спостер^аемо i змiни вiдмiнювання дiеслiв, а саме змiнюеться час, спошб дiесловa чи його особа:

О ПАЕ [уеХаое] теАетаюд - (букв.: Всеетрська спортивна асощащя см1ялася останньою),

ГеХаег каАтера ónoiog yeXáei теАеитаюд - добре см1еться той, хто см1еться останнт.

Зпдно 3i стандартним значенням пареми, будь-яке при^в'я використовуеться у визначений момент для досягнення яко!сь конкретно! мети. Склaдовi елементи фразеолопчного неолопзму, який утворюеться за допомогою нового онiмa, не мають потpiбного семантичного зв'язку з шшими елементами пapемi! та його використання залежить вiд контексту. Таке спостереження може бути продемонстроване в такому текста

Mia [РоЬАа] rqv црера rqv коиАтоЬра Kávei пера - (букв.: Одна Рула1 у день i культура нам не потрiбна),

'Eva рцАо ztfv прера то yiarpó tov Kávei пера - хто яблуко у день з 'гдае - той у лтаря не бувае.

Ми побачили, що тут збереглися i синтаксична форма, i ритм, а також основш змютовш склaдовi при^в'я: x^v пцера (у день) Kávsi пера (покласти край).

Пщсумовуючи, ми можемо констатувати, що штерес до використання фразеолопчних окaзiонaлiзмiв у мовi грецько! преси зумовлений багатьма факторами, серед яких головним е намагання привернути увагу читача, оскшьки змша ошма в межах ФО надае йому неординарность Використання ФОК зi змшним компонентом у мовленш руйнують стереотипи сприйняття, оскшьки вони е не лише незвичними за структурою, але й за семантикою.

Анaлiз ФОК розмовно-побутового мовлення та тих, яю ми знайшли в публщистичних текстах меpежi internet, дозволив нам встановити, що ошмна гра виконуе стильотворчу функщю, а також бере учать у творенш тексту та вираженш його концептуального змюту. Розумшня бiльшостi новостворених фpaзеологiзмiв потребуе не лише знання мови, але й знання лшгвокра!нознавства, iстоpi!, культури, звича!в грецького народу тощо. Також pозумiння цих мовних одиниць ускладнюе той факт, що вони не е зафшсованими в жодних словниках, тому перспективою дослщження може стати складання новогрецько-укра!нського словника з фразеолопчними окaзiонaлiзмaми з ошмним компонентом.

1РОУЛА КОРОМНЛА (Рула Коромта) - ведуча грецького телебачення.

Список лггератури

1. Колоïз Ж. В., До питання про диференщацгю основних понять неологп [електронний ресурс] / Ж. В. Колоïз // Вiсник Зап^зького державного унгверситету - 2002. - № 3. - Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/articles/2776.pdf

2. Луговий В. С. Нацюнально-культурш особливосп ономастикону творiв П.Загребельного / В. С. Луговий // Науюж записки. Серiя: Фшолопя. Випуск 13. Мiжкульрурна комунiкацiя: мова -культура - особиспсть. - Острог, 2010. - С. 412-416

3. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику / В. А. Маслова. - М. : Флинта: Наука, 2004. - 272 с.

4. Намитокова Р. Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект / Р. Ю. Намитокова -Ростов-на-Дону, 1986. - 198 с.

5. Gavriilidou. Z. Etude comparative des suites binominales NN métaphoriques en français et en grec./ Z. Gavriilidou. Метапти%1ак^ spyaaia уга t^v апоктпап ^етапти%1акой SinXro^axoç siSteuanç (D.E.A) atiç Eniatrç^sç tnç rMiaaaç тои navsmatn^tou, Laboratoire de Linguistique Informatique, navsmatrç^io Paris, 1995. - 68 a.

6. Gresillon A. Polyphonie, proverbe et détournement, ou: unproverbe peut en cacher un autre. / А. Gresillon, D. Maingueneau. Langages, 73, 1984. - p. 112-125.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Сагирова Ольга. Онимная игра как способ неологизации фразеологизмов в греческом языке / Ольга Сагирова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. - Т. 25 (64), №2 (1). - С. 218-224.

В статье изучены способы неологизации греческих фразеологизмов с онимным компонентом. Установлены причины появления народных и авторских фразеологических окказионализмов и особенности их функционирования в греческом языке.

Ключевые слова: неологизм, фразеологическая единица, онимный компонент, окказионализм, имя собственное.

Sagirova Olga. Onym play as a Means of Nelogisation of Phraseological Units in the Greek Language / Olga Sagirova // Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. - 2012. - V. 25 (64), №2 (1). - P. 218-224.

The article attempts to keep track of means of neologisation of Greek phraseological units with onym component. The reasons of formation of folk and author's phraseological occasionalisms and the peculiarities of their functioning in the Greek language are determined.

Key words: neologism, phraseological unit, onym component, occasionalism, proper name.

Стаття надШшла до редакци 2 червня 2012 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.