CC BY
30Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 187-192.
УДК 81'373.7:81'42
ДИСКУРСИВНО-РАНГОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ФРАЗЕМ У ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИКАХ: ТИПОЛОГШШ ВИЯВИ ФРАЗЕМНИХ 1ГРОВИХ НАЧАЛ Краснобаева- Чорна Жанна Донецький нащональний ун1верситет, Донецьк, Украша
У статл встановлено вияв моделювально! дшльносп дискурсивно! рефлексп у фразеологп. Окреслено швентар прийотв мовно! гри, репрезентовано! фразеолопзмами, в дискурсг Розглянуто специфiку смислового розгортання деяких тишв фразеологiчних одиниць через дискурсивш структури. Ключовi слова: дискурс, дискурсивна структура, мовна гра, рефлексш, фразеолопчна одиниця, фразеологш.
Сучасш дослщження мовно! гри, що позицюнуеться як маркер виразносп та нетрив!альносп, здшснюються в межах синтаксису, стилютики та комушкативно! лшгвютики. Актуальнють обрано! роботи зумовлена необхвдшстю простеження явищ мовно! гри, репрезентованих фразеолопчними одиницями, в дискурс!.
Мета статл: встановити вияв моделювально! д!яльносп дискурсивно! рефлекс!! у фразеологп.
Об'ектом статт! е мовна гра, репрезентована фразеолог!чними одиницями. Предметом в робот! е типи фразеолопзм!в як вияв моделювально! д!яльносп дискурсивно! рефлекс!!.
Одшею з квал!ф!кац!йних ознак мовно! гри е пол!функцшшсть. У дискурс! мовна гра виконуе так! функци: текстотв!рну функц!ю на формально-структурному р!вш, стилетв!рну функц!ю на жанрово-стил!стичному р!вш, функц!! вираження емоц!йного стану людично! (!грово!) мовно! особистост!, передач! оцшки, зд!йснення емоц!йного впливу на адресата на комушкативно -прагматичному р!вш, а також бере участь у вираженш концептуального змюту на когн!тивному р!вш [7]. Ус! зазначен! функц!! шдпорядковаш основн!й мет! - актуал!зац!! сприйняття.
Мовна гра, репрезентована фразеолог!змами, може реал!зуватися на внутр!шньотекстовому р!вн! фразеолопчною трансформац!ею (подв!йна актуал!зац!я фразеолог!зму, фразеолопчна контамшащя, фразеолог!чна редукц!я), фразеолог!чною тропизащею (фразеолог!чна г!пербол!зац!я, фразеолог!чна персон!ф!кац!я, фразеолопзоване пор!вняння тощо), фразеолог!чною евфем!зац!ею та ш. (див. [1; 2; 8; 15]), де здебшьшого функц!онуе в мшротексп; на зовн!шньотекстовому р!вн! мовна гра представлена фразеолопчною метафоризащею та апелящею до концепт!в у межах усього тексту ! дискурсу.
Мовна гра, репрезентована фразеолопзмами, функцiонуe й на рiвнi дискурсу, виявляючи безпосереднiй зв'язок з моделювальною дiяльнiстю дискурсивно! рефлексп, тобто з дискурсивними структурами. Останнi розглядаються як своерщш «образи свгту», моделi, в яких вщбиваються рiзноманiтнi семантичнi плани, що належать до рiзних рiвнiв i регiстрiв представлення свiту, що здшснюеться рефлексieю [6]. Сьогоднi в науковш лiтературi розрiзняють такi модели модель нульового порядку - диктальну модель, модель першого порядку - модель реальносп, модель другого порядку - квазiреальну модель, модель третього порядку - модель-метаморфозу, або iрреальну модель, модель четвертого порядку -модель-шакомовлення, або алегоричну модель. Найбшьш генералiзованою за змiстом е категоршна модель, що будуеться з матерiалу всiх попереднiх моделей i оперуе винятково абстрактними величинами.
Одним iз домiнувальних аспектiв у теори дискурсивних структур е спiввiдношення / несшввщношення з реальнiстю. Реальнiсть присутня в ушх моделях, хоча на кожному новому рiвнi стае все бшьш невпiзнаваною. Квазiреальнiсть бере участь у моделях вщ другого до четвертого порядку, готуючи перехiд до iрреальностi та напрацьовуючи можливi засоби вираження неiснуючого в реальностi. Метаморфоза стае базою для алегори, надаючи конкретшсть абсурдним поняттям. Алегорiя заперечуе будь-яку конкретшсть, виражаючи iнакомовно свiй абстрактний реляцшний смисл. У такий спошб, при переходi до моделi кожного нового рiвня вiдбуваеться «шакомовлення».
Моделювальна дiяльнiсть дискурсивно! рефлекси реалiзуеться й у фразеологи, зокрема пiд час опрацювання класифiкацiйних параметрiв фразеологiчних одиниць [8]. Так, iз дискурсивними моделями безпосередньо пов'язана когштивно-генетична класифiкацiя фразеолопчних одиниць М. Жуйково!, згiдно з якою в мовi функцiонують щюми, утворенi на основi вiльних словосполучень, та щюми, утворенi незалежно вщ вiльних словосполучень [4; 5]. Одинищ першого типу можуть утворюватися шляхом фразеолопчно! метафоризащ! (дати гарбуза) або шляхом фразеолопчно! метонiмiзацi! (вивертати кишеш). Одинищ другого типу членуються на двi групи: квазiреальнi iдiоми (поцыувати клямку (замок)) та фантомш щюми (пол1зти чортов1 в зуби). У фразеолопчнш системi також видшено iдiоми промiжного типу (зрибалки носити копчену рибу), як не можна однозначно вщнести анi до квазiреальних, анi до фантомних.
Рiзновидом iрреально! моделi, поряд iз паралопчною (аж голому поза пазухою повно - уживаеться для повного заперечення зм1сту зазначеного речення; мчого [10, с. 526]; як у решет1 води - зовам немае [10, с. 121]), фантасмагоршною (за царя Гороха (Панька, Тимка, Хмеля) - дуже давно, у дуже давш часи [10, с. 756]; стймати жар-птицю (золоту рибку) - стати везучим, досягти чогось значного [10, с. 682]) моделями, виступае абсурдна модель, що являе собою алопзм (твоя хата моги хат1 троюр1дний погр1б - дуже далека р1дня або зовам не родич [10, с. 741]). Модель цього типу будуеться напереюр лопщ реальних вщношень i спрямована на перегортання, пiдмiну й руйнування вщношень мiж вщомими реалiями. Абсурдна модель - це певною мiрою лшгвютичний експеримент з руйнування лопчних i семантичних вщношень, що й породжуе безглуздють,
Дискурсивно-ранговi особливостi фразем у дискурсивних практиках: типологтш вияви фраземних iгрових начал
шсештницю, тому абсурдш модел! 1 сприймаються як свщомо неправдив!. Саме ця щея була покладена в основу видшення лопчних та алопчних фразеолопзм!в Л. Авксентьевим 1 В. Ужченком у ХХ стол!тп [13] (пор., розмахувати кулаками [тсля бтки] - доводити, говорити, вiдстоювати i т. т. що-небудь, коли вже тзно [10, с. 612]; вкритися iржею - довго не використовувати, забутися, застарти [10, с. 116] { сипати зайцям солi на хвiст - марно погрожувати, общяти заподiяти кому-небудь щось неприемне (1); мрiяти про щось нереальне (2) [10, с. 647]; на комариному салi - тсний, немащений [10, с. 628]; хребет чухати через живт -бути дуже худим [10, с. 773]).
Репрезентантами алегорично! модел! постають байки, притч! тощо. Значну частину цих моделей утворюють фразеолопчш одинищ б!блшного походження (блудний син - той, хто повертаеться з каяттям, визнанням свогх провин [10, с. 646], вовк в овечт шкурi - лицемiрна людина, яка тд маскою доброзичливостi приховуе злi намiри [10, с. 119]) та переповщш фразеолопзми (прометегв вогонь -незгасне прагнення до досягнення високог та благородной мети [10, с. 120]).
Варто зазначити, що фразеолопзм може народитися в дискурс! !, разом !з тим, може стати смисловою основою шших твор!в. Дискурс породжуе нов! фразеолопзми, що отримують розширене тлумачення ! регулярне вживання. З щею тезою пов'язана класифшащя фразеолопзм!в за деривацшною базою [3; 13] (пор.: фразеолопзм, утворений на баз! казок, анекдо^в, небилиць, нюештниць (не до солi, носитися як дурень зi ступою), фразеолопзм, утворений на баз! приств'!в, приказок, загадок (лякана ворона, дтити шкуру невбитого ведмедя) та систематизащя фразеолопчних одиниць за джерелами походження [8] (пор.: 1) вислови найр!зномаштшшого походження, що являють собою спшьний культурний фонд европейсько! цившзацп (одинищ античного походження (сiзiфова праця, перейти Рубiкон); одинищ релтйного (церковно-книжного) джерела (б!блшш: камть спотикання, обтована земля; евангельсью: блудний син, нести хрест); переклади з художшх, фшософських та шших твор!в багатьох мов, засвоеш в р!зш часи (шмецького походження: договiр iз дияволом (Й.-В. Гете); англшського походження: бути чи не бути (В. Шексшр); одинищ, засвоеш з шших неслов'янських мов: ггалшсью (Дантове пекло), бельгшсью (синт птах)); одинищ !з фразеолопчного фонду схщних народ!в: випустити духа з пляшки, Сади Семiрамiди^; одинищ з росшсько! класики: золота рибка (О. Пушкш), живий труп (Л. Толстой)); 2) вислови давньоруського джерела, засвоеш в основному схщнослов'янськими мовами: криваве вино, розтжатися мислт по древу (по дереву) («Слово о полку 1горев!м»); 3) вислови, що виникли на власне-укра!нському нащональному грунт!: конотопська вiдьма (Г. Квггка-Основ'яненко), баба Палажка i баба Параска (I. Нечуй-Левицький) [12, с. 396-398]).
Зв'язок !з дискурсивними структурами простежуемо ! в концепци М. Демського, в основу яко! покладено поняття деривацшно! бази [3]. Дослщник видшяе р!зномаштш процеси утворення фразеолопзм!в на основ! 6 тишв деривацшних баз у бойювських гов!рках (пор., окрем! слова; вшьш синтаксичш конструкцп; присл!в'я, приказки, загадки; казки, анекдоти, небилиц!, н!сен!тниц!; !снуюч! фразеолог!зми; шшомовш фразеолог!зми): нарощування окремого слова,
фраземна штегращя, фраземна диференщащя, фраземiзацiя, або фраземна транспозищя, модифiкацiя, контамiнацiя, калькування. У межах проблематики статтi нас найбшьше цiкавлять фраземна iнтеграцiя та фраземна диференщащя.
Пщ фраземною штегращею розумiемо один iз процесiв утворення фразеологiзмiв на базi окремого слова, шд час якого всi елементи, що штегруються, беруть активну участь у творенш значення фраземи, чи, точшше, у створеннi образу, який це значення мотивуе: кисла Оришка; Михайло незгадайло; лелека, що л1та далеко; попарити сухим в1ником; тягти арка за хв1ст; чорний як гуси; худенька якр1зницький стовпчик; добре як голому в кропив7 [3, с. 30]. Специфша цих фразеолопчних одиниць полягае в тому, що вони утвореш внаслщок поеднання ств, яю в звичайному мовленш не поеднуються, оскшьки вони е назвами понять, що мають дуже мало спшьного мiж собою. Серед фразем, утворених шляхом фраземно! штеграцп, видшяють: 1) одиницi з парною будовою, що творяться переважно поеднанням за допомогою повторювано! заперечно-тдсилювально! частки ш будь-яких слiв одше! або рiзних частин мови: ш сват т брат, т аль т гречка; 2) тавтолопчш фразеолопзми: рада й порада, марнота марнот.
Фраземна диференщащя розглядаеться як один iз процесiв утворення фразеологiзмiв на базi окремого слова, суть якого полягае в тому, що значення, яке хочуть назвати фраземою, вже позначене словом. Причому повторне називання якогось факту навколишньо! дшсност фраземою спираеться переважно на шш^ шж у словi, часто другорядш, ознаки. У такий спосiб у фразеолопчнш одинищ компоненти поеднуються всупереч здоровому глузду. Ус фраземи, утвореш таким способом належать до парафрастичних виразiв. Серед них видшяються: фраземи-власне парафрази (чужа кустка - зять, нев1стка; чужа мати - свекруха, теща); фраземи-табу (цариця небесна - Богородиця); фраземи-евфемiзми (останне пристановище - могила; хмыьна вода - горыка); фраземи-дисфемiзми (чортове зглля - тютюн); фраземи-парафрази (хапати дрижаки - дрижати; гсти облизн -облизуватися).
Категоршна модель мае на меп виявити абстрактш системш властивосп (немае диму без вогню). Рiзновидом категоршно! моделi е парадоксальна модель. Наявшсть парадокшв - це не лише результат лопчного глухого кута в роздум^ але й свiдчення дiяльностi рефлекси, спрямовано! на вияв протирiч в унiверсумi людсько! свiдомостi. За умови зовшшньо! простоти парадоксальний дискурс вимагае значно! мисленнево! напруги.
Отже, починаючи з рiвня квазiреальностi до рiвня категорiйностi, яскраво реалiзуеться явище мовно! гри фразеолопчними одиницями (пор.: у квазiреальнiй моделi сконструйованим може бути не лише те, чому е вщповщшсть у дшсносп, але й iнше, оскшьки квазiреальна побудова задана моделювальним оператором, незалежним вiд ситуацi! - «оператором вигадки»; вона дае простiр для правдоподiбного вимислу (шукати кгстки в молоцг - вередувати, вимагати чогось неможливого, присктуватись до чогось [10, с. 780]); iрреальна модель мютить i «реали», i «квазiреалi!», але в деформованому вигляд^ оперуе й такими величинами, яю абсолютно абсурдш, виключенi з погляду реальностi (як (мов, тби) сови ночували в голов1 - хто-небудь в1дчувае сильний головний быь [10, с. 675]);
Дискурсивно-ранговг особливостг фразем у дискурсивних практиках: типологтт вияви фраземних ¡грових начал
специфшою алегорично1' моделi е те, що ïï 3mîct заздалегiдь не вщповщае тому, що в нш виражене буквально, вона виражае абстрактне через конкретне (око за око [зуб за зуб] - уживаеться для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедлив1сть, образу i т. т. [10, с. 464])).
Надалi актуальним видаеться опрацювання класифшацп фразеолопчних одиниць на основi дискурсивних структур.
Список лггератури
1. Важенша О. Г. До проблеми розмежування фразеолопчних трансформацш, модифжацш та вар1ацш [Текст] / О. Важенша // Шнгвгстичш студiï: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУ, 2000. -Вип. 6. - С. 310-314.
2. Гнатюк I. С. Явище подвiйноï актуалiзацiï фразеологiзму [Текст] / I. С. Гнатюк // Мовознавство. -1981. - №1. - С. 75-78.
3. Демський М. Т. Украшсью фраземи й особливост ïx творения [Текст] / М. Т. Демський. - Льв1в : Просвгга, 1994. - 62 с.
4. Жуйкова М. В. Типолопя iдiом у когиiтивио-геиетичиому ключi [Текст] / М. В. Жуйкова // Мовознавство. - 2004. - №4. - С. 72-80.
5. Жуйкова М. В. Дииамiчиi процеси у фразеолопчнш систем схдаослов'янських мов [Текст] : монографш / М. В. Жуйкова. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного утверситету iм. Лесi Украшки, 2007. - 416 с. - Бiблiогр. : С. 369-403.
6. Загнгшо А. Основи дискурсологiï [Текст] : науково-навчальне видання / А. Загштко. - Донецьк : ДонНУ, 2008. - 194 с.
7. Краснобаева-Чорна Ж. В. Дискурсивна практика [Текст]: навчальний посiбник для студеипв вищих навчальних заклад1в / Ж. В. Краснобаева-Чорна. - Донецьк: ДоиНУ, 2008. - 141 с.
8. Краснобаева-Чорна Ж. В. Сучасна фразеолопя: класифжацшш параметри фразеолопчних одиниць. Словник фразеолопчних термшв [Текст] / Ж. В. Краснобаева-Чорна. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - 168 с.
9. Сидоров Е. В. Онтология дискурса [Текст] / Е. В. Сидоров. - М. : URSS, 2008. - 228 с. -Библиогр. : с. 222-228.
10. Словник фразеолопзм1в украшсьюл мови [Текст] / Уклад. В. М. Бшонеженко, I. С. Гнатюк, В. В. Дятчук. - К. : Наукова думка, 2003. - 1104 с.
11. Степанов Ю. С. Альтернативный мир. Дискурс. Факт и Принцип причинности [Текст] / Ю. С. Степанов // Язык и наука конца 20 века. - М. : Ин-т языкознания РАН, 1995. - С. 35-71.
12. Сучасна украшська лггературна мова. Лексика i фразеолопя / I. К. Бшодщ (ред.). - К. : Наук. думка, 1973. - С. 151-158; С. 173-178.
13. Ужченко В. Д., Авксентьев Л. Г. Украшська фразеолопя: Навч. поиб. для фшол. фак.-ib ун-1в / В. Д. Ужченко, Л. Г. Авксентьев. - Харкв : Основа, 1990. - 167 с.
14. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеолопя сучасил украшсьюл мови : навч. поиб. [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - С. 238-262.
15. Щербань Н. П. Редукщя i контамшащя фразеолопзм1в як ститстичш засоби [Текст] / Н. П. Щербань // Мовознавство. - 1980. - №1. - С. 60-63.
Краснобаева-Чёрная Жанна. Дискурсивно-ранговые особенности фразем в дискурсивных практиках: типологические выявления фраземных игровых начал / Жанна Краснобаева-Чёрная // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. - Т. 25 (64), №2 (1). - С. 187-192.
В статье определено выявление моделирующей деятельности дискурсивной рефлексии во фразеологии. Описан инвентарь приёмов языковой игры, представленной фразеологизмами, в дискурсе. Рассмотрено специфику смыслового развёртывания некоторых типов фразеологических единиц через дискурсивные структуры.
Ключевые слова: дискурс, дискурсивная структура, языковая игра, рефлексия, фразеологическая единица, фразеология.
Krasnobayeva-Chorna Zhanna. Discursively-rank Features of Phrases in the Discursive Practices: the Typological of Identification of Phrases Dame Started / Zhanna Krasnobayeva-Chorna // Scientific Notes of V. I Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. -2012. - V. 25 (64), №2 (1). - P. 187-192.
The identification of the modeling activity of discursive reflection in phraseology is defined in the article. The inventory of the techniques of the language game which is presented by phraseological units is described in the discourse. The specific of semantic deployment of some types of phraseological units is considered through discourse structure.
Key words: discourse, discourse structure, language game, reflection, phraseological units, phraseology.
Стаття надШшла до редакци 30 березня 2012 року
