CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 3, ч. 1. 2012 г. С. 326-333.
УДК 811.161.2'373/374
АНАЛ1З СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ФРАЗЕОЛОГ1ЗМАХ (НА МАТЕР1АЛ1 ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНИХ ПРАЦЬ К1Н. XVI - ПОЧ. ХХ СТ.)
Вовк К.В.
Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, г. Симферополь, Украина,
e-mail: [email protected]
Стаття присвячена анатзу семантичних трансформацш у фразеолопчних оди-ницях (далi ФО), яю зафiксованi в мiкроструктурi лексикографiчних праць кiн. XVI - поч. XX ст.
Ключовi слова: аналiз, семантика, трансформащя, фразеологiчна одиниця, лексикографiчна праця.
Вивчення фразеологи украшсько! мови значною мiрою базуеться на результатах опрацювання численних лексикографiчних праць юн. XVI - поч. XX ст. На пiдставi багатьох лiнгвiстичних дослщжень попередникiв та глибокого власного аналiзу професор О. В. Кунiн розробив вщому структурно-семантичну класифiкацiю ФО, з рiвнями подiлу на класи, шдкласи та розряди [1, 312-340], i яка слугувала i нинi слугуе теоретичним фундаментом сотень дослiджень. Проте уже в цш класифшаци вчений звертав особливу увагу на семантичний аспект вивчення фразеолопчного фонду мови [1, 321, 323], що призвело до бшьш шзньо! класифшацп ФО, побудовано! в основному на семантичному принциш. У цiй працi дослщник наголошував на проблемi структурно! складност та рiзноманiтностi ФО, яка переплтаеться з проблемою семантично! ускладненостi: для фразеолопчно! семантики характернi наявшсть образних значень рiзних ступенiв, експлщитних та iмплiцитних значень, фразеологiчно пов'язаних i вiльних значень, наявностi або вщсутност оцiнювальних сем, великого впливу конототивного аспекту, поеднання узуальност та оказюнальность Крiм того, ФО властивi замiннiсть та незамiннiсть компонентiв, що також вщбиваеться на семантицi у процес актуалiзацil ФО [1, 99100]. Цi спостереження мають велике теоретичне значення, що пiдтверджуеться да-ними iнших фразеологiв, зроблених на матерiалi iнших мов [Баран Я. А., Гак В. Г., Моюенко В. М.].
Отже, вивчення семантичного аспекту актуатзацп ФО мае щкаву iсторiю та серйознi теоретичнi обгрунтування. Тому мета даног cmammi - спробувати проанатзувати семантичнi зрушення ФО, зафшсоваш в мiкроструктурi словникiв.
Види семантичних змiн у значеннi ФО на матерiалi лексикографiчних праць кш. XVI - поч. XX ст. вивчалися з рiзних пiдходiв, що вплинуло на особливосп класифiкацiй: розглядався передуем стилiстичний потенцiал таких змш. Проте в низцi дослiджень ус випадки змiн у структурi та семантищ ФО трактуються як про-яв мовленнево! варiативностi або як результат суто оказюнального функцiонування. На жаль, назваш пiдходи не висв^люють вичерпно суть питання.
АНАЛ1З СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ФРАЗЕОЛОГ1ЗМАХ (НА МАТЕР1АЛ1ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНИХ ПРАЦЬ К1Н. XVI - ПОЧ. XX СТ.)
Таким чином, варто запропонувати узагальнену класифшащю семантичних трансформацш ФО:
1. Розширення компонентного складу ФО. Це найбшьш частотний тип семантичних зрушень, який мае на мет уточнення значення ФО, що зумовлене конкретною комушкативною ситуацiею:
а) розширення значення ФО завдяки появп атрибута при iменному компонент ФО. Украшська мова збагатилася ФО-синошмами народного поход-ження, що виражають глузування, кепкування з когось, чогось, iз перевагою ключо-вого компонента вже у формi однини, який паралельно уживаеться з iменниками глум (глузи), кпини. Порiвняемо ФО На cmîx тдшмати (кого); cmîx збити (з чого) [Тр., 4, 158] ^ Шдтмати (тдшмати, зд1ймати, зтмати) на cmîx (кого, що) [СУМ IX, 409]; Брати на глум (на глузи, на кпини, на cmîx) (кого, що) [СУМ II, 87]; Наро-бити см1ху (см1шюв) (з кого, кому) [ФСУМ 533].
До великих ^х1в належить i брехня, яка затемнюе душу та яснють думок, пригшчуе людину. Тому саме компонент душа у рядi ФО староукрашсько1 й сучасно1 мов виступае об'ектом, на який скеровуеться дiя. Наприклад, стукр. На свою душу внесли [Пюк., 103]; суч. укр. Кривити душею у значенш „бути нещирим, лицемiрити" [СУМ II, 447] (вщбуваеться конкретизащя значення, а саме уточнюеться несхвальний учинок); Брати / Взяти гр1х (гр1ха) на душу (на себе) у таких значеннях: 1) „щяти всупереч власнш совюи, загальноприйнятим нормам моралi; щось робити несхвальне"; 2) „чинити злочин, убивати кого-небудь"; 3) „нести моральну вщповщальнють за кого-небудь, за чшсь учинки, ди" [ФСУМ 49]. Отже, у структурi останньо1 ФО простежуеться розвиток полюемп, наявнiсть видових варiантiв дiеслова, морфологiчних варiантiв стрижневого компонента, а також паралельне вживання сполучень на душу // на себе, яю трансформувалися з поеднання на свою душу.
б) розширення ФО завдяки лексичнй конкретизацп ступеню прояву ознаки, вираженоУ адверб1альним компонентом. Високий стутнь експресивносп власти-вий багатьом ФО у дослщжуваних словниках, утворених шляхом гiперболiчного пе-реосмислення. Дуже часто в цих ФО втшено образ проливання, виливання слiз iз очей, тобто сльози порiвнюються зi сильним потоком води, що вказуе на розпач лю-дини, ïï важкий емоцiйний стан. Такi ФО е нолями додатково1 семи „сильно, голосно" (плакати), тобто „ридати". Наприклад: Слезы выливати [Павл., 173]; Плачте жъ ech, слезы выливайте... [Закр., 8]. 1нколи в одному реченш функцiонують двi ФО, якi сконденсовано передають два взаемозумовленi стани людини - страждання i плач, зокрема: Око слезы проливаетъ [Верх., 57]. Аналопчш ФО фшсуються в сучасному фразеологiчному словнику: Виливати / Вилити сльози зi значенням: „гiрко плакати" [ФСУМ 93] iз синонiмiчним вщповщником: Захлинатися плачем [ФСУМ 93].
Наведет приклади доводять, що змша лексичного значення одного з компонент, який усерединi ФО виявляе ознаки слова або фрази з власною семантикою, призводить до певного семантичного зрушення - контекстуальноï конкретизацп - у семантищ ФО в цшому. Прагнення автора максимально уточнити семантичне значення вжитоï ФО особливо яскраво спостер^аеться у представлено-му приклада
327
Як було зазначено вище, даний вид семантичних зрушень е найчастотшшим, проте спроби далi подробити семантичне явище конкретизаци або уточнення, якi пропонуються у дослiдженнi I. О. Новшово! [5, 34-36], вважаемо досить дискусшними у зв'язку з тим, що пропоноване автором подроблення (шдсилення / послаблення значення ФО) вступае у протирiччя з анатзом контекстуальних зв'язкiв деяких аналiзованих ФО: у названш роботi не анатзуються iмплiкативнi особливостi ФО з семантичними зрушеннями.
в) розширенняу вигляд./ синтаксичного розгортання ФО, що також зумов-лене потребою мовця конкретизувати висловлювання. Наприклад, Аш пари з рота в значенш „не обiзвався анi словом" [Чоп., 19]; №мий якриба в значенш „риба не видае нiякого голосу" [Б.-Н., 78]; Решетом воду м!ряти в значенш „робити якусь безплодну роботу" [Пiск., 74]; Золотг слова в значенш „ти говориш святу правду" [А.-Ч., 102].
Приклади подiбного розгортання е проявом протирiччя мiж роздiльнооформленiстю ФО та И семантичною цiлiснiстю, яке реалiзуеться у таких випадках ослабленням спаяностi компонентiв та збшьшенням !х семантично! автономi!, що, у свою чергу, призводить до семантичних зрушень. Проте, як зазна-чав М. В. Нттш, автономно сприйнятий компонент ФО набувае значення тшьки з позицш сприйняття цшого, тобто з позицiй сприйняття значення базово! ФО, як значущий елемент значення ФО [6, 562], тому семантичне значення модифшовано! таким розширенням ФО не втрачаеться, а навпаки, стае конкретшшим та яскравшим.
2. Скорочення компоненте складу ФО:
а) скорочення у виглядЁ простого вдскання початковоТ або кшцевоТ час-тини ФО. Наприклад: Упрямого могила справить [Б.-Н., 200] - Могила виправить у значенш „хто-небудь залишиться таким, як е, не змшиться" [ФСУМ 500]; Не такий страшний бись, як иого малюють [Б.-Н., 219] - Шякий чорт не страшний у значенш „хто-небудь шкого не бо!ться" [ФСУМ 951]; В такт сороц ходит все ва-точ на стаг [Верх., 34] - Народитися в сорочц в значенш „бути везучим, щасли-вим" [ФСУМ 533].
У цьому фрагмент спостер^аемо вщсшання кшцево! предикативно! частини при^в'я. Таке використання можна прояснити, зробивши семантичний аналiз ско-рочуваного при^в'я та видшивши „архюеми" (методика С. А. Мошiашвiлi), яю вщбивають предметно-логiчний змiст ФО. У даному випадку автор обрав номшативну архюему, з очевидною фразеологiчною образшстю, що забезпечило експресивнiсть контексту.
Тут також спостер^аеться вiдсiкання предикативного компонента при^в'я. Треба зазначити, що такий вид семантичного зрушення виходить за меж оказiонально! змiни ФО: скорочена ФО переходить до узусу як нова, самостшна ФО, що зафшсовано в одному з останшх (за часом укладання) фразеологiчних словникiв.
Аналiз цього виду семантичних зрушень показуе, що вш е характерним саме для при^в'!в та приказок, причому факти утворення ново! ФО не е поодинокими.
328
АНАЛ1З СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ФРАЗЕОЛОГ1ЗМАХ (НА МАТЕР1АЛ1ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНИХ ПРАЦЬ К1Н. XVI - ПОЧ. ХХ СТ.)
б) скороченняу вигляд! стягнення, коли ФО змшюе св/'й мовний статус, а з ним — 1 морфологчну належнсть. Наприклад: Ни в тин ни в ворота - хай ому так
икнецьця як собака с тину ввирвецься [Шейк., 1, 115] - Н туди м сюди в значенш „ш з мюця" [ФСУМ 903], № в тин т в ворота в значенш „не затний виконувати сво! прямi обовя'зки" [ФСУМ 882].
У цьому приклад^ вщбуваеться стягнення значення, що виражений атрибутивною формою. 1ншими словами, спостершаемо змшу понять, що призводить до се-мантичного зрушення.
Отже, стягнення зазнае ФО, яка мае адвербiальну належшсть. Проте тут вона вживаеться в атрибутивнш функци, тобто ФО набувае характеристик ад'ективносп, що також призводить до семантичного зрушення. У випадку аналiзованоl ФО також спостер^аетъся утворення ново! ФО, зафшсовано! словником.
3. Замша одного з компонентов ФО, який сприймаеться як слово з самостшним значенням:
а) замша повнозначного компонента ФО. У дослщженнях попередшх роюв вщзначалися значна частотшсть та експресивнiсть цього виду семантичних зрушень у ФО, а також лексична рiзноманiтнiсть компоненпв-замшниюв.
ФО до складу яко! входить компонент мечь збершае негативну ощнку й не ма-ють високого ступеня експресивностi. Вони представляють i прийменниковi конструкци (Подъ мЬчъ вывести, Презъ мечъ скарати (кого)), i безприйменниковi з паралельним функцiонуванням словотвiрних варiантiв дiеслiв Предати / Поддати (мечу предати / поддати; Мечемъ зголдовати; Мечемъ карати (кого)). Наявшсть таких ФО, на нашу думку, зумовлена тим, що в давш часи, зпдно iз законодавством, поширеним явищем було засудження за злочин та покарання через вiдрубання мечем голови злодiя. Наприклад: Под мЪч вывести [Чоп., 2]; Сказали, абы обое мечемъ были караны [Ум., 187]. За допомогою цих висловiв автори передають факт убивства, iнодi застосовуючи дистанцiйне розташування компонентiв ФО зi вказiвкою на вбивцю або погрозу смертною карою, уживаючи поряд iз ФО для тдсилення та емоцiйного впливу на читача iменник Смерть: положити тд меч (кого) [ФПМЛ 243].
Деяю ФО з iменником мечь мають чимало варiантiв у давнiй росшськш мовi, де прослiдковуеться постпозитивне вживання iменника; пор. стукр. Подъ мЬчъ вывести ^ стр. Положити подъ мечь [СРЯ 9, 138]; стукр. Мечу предати / поддати ^ стр. Предати (предаяти) мечу (въ мечь, на мечь, подъ меч) [СРЯ 9, 137].
Семантичною суттю замши е те, що 11 результат визначаеться складною взаемодiею структурно-семантичних особливостей базово! ФО, семантики слова-замшника та контексту. Наприклад: Спасти зь тЪла (зь лиця) [Парт., 15]; Там було народу до бися (до ката, до госпида) [Б.-Н., 119]; СмотрЬть (жити) бирюкомь [Ум., 46].
Тут у ФО спостершаеться замша компоненпв що спричиняе значне семантичне зрушення, оскшьки компонент ФО, що замшюеться, та слово-замшник належать до рiзних семантичних груп.
329
Слово-замшник може бути антонiмiчним по вщношенню до компонента-замшника, наприклад, ФО Крутити нись - Подимать нись [А.-Ч., 126]; Пускатись на удачу - Пускатись на одчай [Ум., 18].
Ц приклади переконливо свщчить про вагомють подiбних семантичних зрушень для актуатзацп смислових зв'язкiв широкого контексту.
б) замша артикля. Артикль е службовим компонентом ФО, проте його замша при реалiзацi! ФО у певнш комушкативнш ситуаци може мати неабияку контексту-альну значущiсть. Так, у ФО На [сесь] свЬтъ прийти / Приходити (показатися, появитися) // Прийти (выйти) на свЬтъ зi значенням „народжуватися / народитися" в укра!нськш мов^ вказуе на важливють не самого процесу, а поди. Iнодi вiн супроводжуеться конкретизатором сесь, тобто цей, що пов'язано з вiруванням про юнування цього, земного, свггу i того, потойбiчного. До того ж у структурi бшьшосп ФО вжито дiеслова в доконаному вид з перевагою компонента прийти, оскшьки душа ще не народжено! дитини вже iснуе, а в призначений Богом час проходить своерщний шлях вiд втiлення у лош матерi до народження. Вони не вщзначаються високим ступенем експресивносп й констатують сам факт народження, появи людини. ФО з iменником свЬтъ активно функцiонують у конфесшному та полемiчному стилях i вимагають суб'ектного оточення - назв ошб (пересiчнi люди або свят). Наприклад: ...котороежъ нас вспоможет посвЬдчит слово жебы тот, который на свЬтЬ показался млк тыж в нбк быти... [Бер., 138]; ...были и иншге воины великге межи жидами и поганами, которге всЬ на свЬт пришедши знеслъ, потлумилъ... [Бер., 161]; На свЬтъ ся появивши, моць свою роз-ширали... [Син., 33].
4. Змша синтаксичноТ функцн використання ФО. Поняття предметносп в базовш ФО можуть трансформуватися в поняття предикативносп або атрибутивность Так, базова ФО використана таким чином:
а) розширення одного компонента ФО та скорочення частини ФО. Наприклад: ФО Свое бремя понесет [Ум., 47], Понеслъ крсть его [Ум., 118]. 1дентичш однозначш ФО зафшсовано в староросшськш та сучаснш укра!нськш мовах, пор. стр. Понести крестъ свой [СРЯ 17, 52]; суч. укр. Нести (носити) / донести [св1й (важкий, тяжкий)] хрест [ФСУМ 548] у значенш: „терпеливо переборювати труднощ^ незгоди, все те, що стало неминучим у чиемусь житп".
Почуття горя, туги, безнади, що супроводжуеться плачем, криком, передае ФО Посыпати голову [свою] попеломъ {...посыпавши голову свою попеломъ [ЛС 261], яка, до реч^ поширена i в сучасних слов'янських мовах. Пор. суч. укр. Посипати (присипати) попелом голову (голови) [ФСУМ 680]. 1снуе припущення, що джерелом походження аналiзовано! ФО е Старий Завщ у якому пошл - символ суму людини, „пригшчено! нещастям". Людина у розпач^ „у час смертельно! небезпеки" посипае голову попелом, щоб „показати стан, до якого вона дшшла" [СББ 603].
Випадки взаемоди рiзних видiв семантичних зрушень е, на наш погляд, пере-конливим свщченням мобшьносп, нестшкост лексичних характеристик ФО [4, 10], яка забезпечуе !! динамiзм, готовшсть до оновлення для досягнення необхiдно! експресивносп та точностi виконання конкретного комушкативного завдання.
330
АНАЛ1З СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ФРАЗЕОЛОПЗМАХ (НА МАТЕР1АЛ1ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНИХ ПРАЦЬ К1Н. XVI - ПОЧ. XX СТ.)
5. Контекстуальне переосмислення ФО на баз1 семантичних зрушень р1зного ступеня складност:
а) змна семантики одного з компонентв ФО в межах базовоУ структури, детермнованоУ широким контекстом. ФО зi значенням „низько вклонятися (кому); просити (кого); скаржитися (кому)" характеризуються полiсемiею. Показовим прикладом служить ФО Бити (бивати) чоломъ (челомъ) // Чоломъ бити / Ударити зi значенням, якш, ^м прихильносп, е засвщчення шани: Чолом бьет [Зиз., 47]; Чоломъ ударити... [Ум., 1121]. Звернемо увагу, що значення "скаржитися на ко-гось" е омонiмiчним до двох попереднiх, тобто вщдаленим вiд них, i не виявляе ви-разного зв'язку з ними.
ФО Преклонивши колЬна [Б.-Н., 19]. Вщмгтимо, що в сучасному фразеолопчному складi функцiонують багатозначнi синонiмiчнi ФО зi соматизмами колта, ноги, у яких переважають дiеслова падати / упасти, наприклад: Падати (кидатися, припадати) / Упасти (припасти, кинутися) в ноги (тд ноги, до тг, до стт); Падати / Упасти на кол1на (навколШки, ниць) у значенш: 1) „стаючи на колша, принижуючись, просити пощади, помилування"; 2) „виявляти до кого-небудь почуття велико! вдячностi"; 3) „шдкорятися чиш-небудь волi, чиемусь впли-ву"; 4) „вияляти кому-небудь велику шану" [ФСУМ 602].
Цiлком очевидно, що розумшня модифшовано! ФО у даному випадку можливе лише з опорою на весь попереднш контекст та на численш смисловi зв'язки усьго тексту.
б) видлення одного з компонентв ФО та функцонування його як самостйУного слова на фон./ актуалЁзаци базовоУ ФО. Мовленнева дiяльнiсть лю-дини виявляеться саме в метонiмiчних ФО зi соматизмами губа, уста та перевагою дiеслова выпускати / пустити, стутнь експресивносп яких залежить вiд специфiки внутршньо! форми та конотативно! модальностi.
Вщтшок грубостi, негативну оцiнку завдяки розмовному предикату несе в собi ФО Губу роззЬвити, яка вимагае об'ектного оточення у формi родового вщмшка: Не смЬете анЬ губы роззЬвити [Жел., 148]. 1з часом ця ФО набула структурного розширення (уживання предиката недоконаного й доконаного виду), багатозначносп. Крiм того, можлива вщсутнють додатка i в ролi суб'екта може вис-тупати особа / неособа. Пор. суч.укр. Роззявляти /Роззявити рот (рота) зi значенням: 1) „говорити, казати що-небудь, починати говорити щось"; 2) „слухати дуже уважно, захоплено"; 3) „бути дуже враженим чимось"; 4) „бути неуважним" 5) (на що) „посягати, зазiхати на що-небудь чуже"; 6) „просити !сти"; 7) „рватися, зношу-ватися" [ФСУМ 750].
Тут спостер^аеться семантичне зрушення, яке надае вузькому контексту бшьшо! експресивностi завдяки iмплiцитнiй грi слiв, побудованiй на багатозначносп слова, що пiдсилюеться використанням ФО та слова-е^валента компонента ФО в межах одного речення.
в) семантична концентращя образност, яка виникае при використанн деклькох ФО у вузькому контекст. Наприклад: Надривать животики - кишки рвати (жартивливе), За боки братися, качатися в1д см1ху [Ум., 472]; В1н сгв дол1,
331
поневолг в Кузю зогнувшись (в насмЬшку). В кузю iзогнути - свернуть в бараний рогь [nicK., 118].
Концентращя образност в цьому фрагмент детермшована наявшстю cпiльноï семи у 3Ha4eHHi ycix трьох використаних ФО - ршучють. При cприйманнi фрагмента читачем ця сема штуГтивно сприймаеться як повторюване поняття, вiд чого шформативна екcпреcивнicть фрагменту зростае.
г) семантична контамЁнащя, яка спостергаеться при зливанн двох ФО в одну. Наприклад: Вiн ему не в 4iM не йме, баки ему заб 'е (в насмешку) [Пюк., 11]. У цьому фрагмент при повторенш ФО вона фактично злита 3i скороченою ФО Бити баки. Розумшня цього фрагменту реатзуеться на численних текстових iмплiкативних зв'язках.
Слщ зазначити, що випадки контекстуального переосмислення ФО важко шддаються моделюванню у зв'язку з ушкальшстю кожного комyнiкативного зав-дання. Уci випадки семантичного зрушення цього виду характеризуються високим ступенем експресивносп й тому заслуговують на подальше вивчення з точки зору Гх комушкативно-прагматичного потенцiалy.
Видiленi види семантичних зрушень у ФО шюструють значний потенщал активноcтi фразеологiчного шару лексики в процес реалiзацiï Гх значень у контекcтi та здатшсть фразеологiчного значення до гнyчкоcтi, мотивованоГ особливостями комyнiкативного завдання.
Список л1тератури:
1. Кунин А.В. Английская фразеология (теоретический курс). - М.: Высшая школа. - 1970. - 343 с.
2. Баран Я.А. Фразеологш у систем! мови : Автореф. дис...докт. филолог. наук. - К., 1999. - 32 с.
3. Гак В.Г. Фразеологические единицы в свете асимметрии языкового знака // Труды Самарканд. гос. ун-та им. А. Навои. Вып. №277. Вопросы фразеологии. - Самарканд, 1976. - С.15-27.
4. Мокиенко В.М. Противоречия фразеологии и её динамика / Автореф. дис...докт. филолог. наук. - Ленинград, 1976. - 32 с.
5. Новикова И.А. Некоторые окказиональные изменения фразеологических единиц со структурой предложения / Вопросы фразеологии и фразеоматики. - М., 1983. - С. 33-39.
6. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. - Ст.-П., 1997. - 754 с.
Список джерел:
А.-Ч. - А.С. Афанасьев-Чужбинский Словарь малорусского наречия // Собр. соч.: В 9 т. - СПб., 1890-1893. Т.9. - С. 289-464.
Б.-Н. - П. П. Бшецький-Носенко Словник украГнськоГ мови / Шдгот. До друку В. В. Шмчук. - К.: Наук. думка, 1966. - 423 с.
Верх. - 1в. Верхратський Знадоби до словаря южноруского / Написав Иван Верхратский. Т.1. -Львш, 1877. - 88 с.
Жел. - С. Желехшський i С. Недшьський Малоруско-шмецкий словар. - Льв1в, 1882.
Пск - Ф. Шскунов Словник живо1 Народней ПисьменноГ i АктовоГ мови Руських Юпвщань Россшсьюл i Австршсько-Венгерсько1 Цесари. - К., 1882. - 307 с.
СУМ - Словник украГнськоГ мови: В 11 т. - К.: Наук. думка, 1970. - Т. I (А-В); 1971. - Т. II (Г-Ж); 1973. - Т. IV (I-М); 1974. - Т. V (Н-О); 1976. - Т. VII (ПоГхати-Приробляти); 1978. - Т. IX (С); 1979. -Т. Х (Т-Ф); 1980. - Т. XI (Х-Ь).
Ум. - М. Уманець i А. Спшка. Словарь росшсько-украшський / З1бр. i впорядк. М. Уманець i А. Спшка. - Берлш: Державне вид-во УкраГни, 1925. - 1149 с.
ФСУМ - Фразеолопчний словник украГнськоГ мови: У 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993. - Кн.. 1-2.
332
АНАЛ1З СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ФРАЗЕОЛОГ1ЗМАХ (НА МАТЕР1АЛ1ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНИХ ПРАЦЬ К1Н. XVI - ПОЧ. ХХ СТ.)
Вовк К.В. Анализ семантических трансформаций в фразеологизмах (на материале лексикографических робот кон. XVI - нач. ХХ в.) / К.В. Вовк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. -Т. 25 (64), № 3, ч. 1. - С. 326-333.
Статья посвящена анализу семантических трансформаций в фразеологических единицах (дальше ФЕ), которые зафиксированы в микроструктуре лексикографических робот кон. XVI - нач. ХХ в.
Ключевые слова: анализ, семантика, трансформация, фразеологическая единица, лексикографическая робота.
Vovk K.V. Analysis of semantic transformations in phraseological units (of the lexicographical work
of XVI c. - the beginning of XX c.) / K.V. Vovk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 3, part 1. - P. 326-333.
The article is devoted to analysis of semantic transformations in phraseological units that are fixed in microstructures of lexicons of the lexicographical work of XVI c. - the beginning of XX c.
Key words: analys, semantics, transformations, phraseologicаl unit, lexicographical work.
Поступила в редакцию 03.09.2012 г.
333
