CC BY
14
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 94 - 055.2 (477.8) "19" (092)
Осв^ня та популяризацшна праця О. Левицько! в товарисга «Просвгга»
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарной медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украша
Дане ¡сторичне дослгдження присвячене ргзноплановш культурно-просвтницькш роботг вгдомо! галицькоI громадсько-полтичноI дгячки Ольги ЛевицькоI (Басараб) у товариствг «Просвта» Саме цей аспект и пращ залишаеться малодослг-дженою темою, попри значний масив публжацш втчизняноI та дгаспорно! науковоI лтератури. У бгографгчному кон-текстг тдтмаються також питання формування та змщнення громадянськоI позици О. ЛевицькоI напередоднг ВеликоI вшни 1914-1918 рр., гдейних прюритетгв, суспыьно-полтичних поглядгв. Приклад О. ЛевицькоI демонструе широку залуче-шсть жтоцтва СхгдноI Галичини у товариство «Просвта», що зумовлювалось його свтським характером г прагненням до масовостг. В подальшому громадянськш активностг украток сприяла змгна 1х становища та здобуття нових прав у суспыьствг.
Ключовi слова: Ольга Левицька, товариство «Просвта», Схгдна Галичина, Львгв, громадська праця, книги, бгблготека, курси для неписьменних.
Образовательная и популяризаторская работа О. Левицкой в обществе
«Просвита»
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Данное историческое исследование посвящено разноплановой культурно- просветительской работе известной галицкой общественно-политической деятельницы Ольги Левицкой (Басараб) в обществе «Просвита». Именно этот аспект ее труда остается малоисследованной темой, несмотря на значительный массив публикаций отечественной, а также зарубежной научной литературы. В контексте биографии поднимаются также вопросы формирования и укрепления гражданской позиции О. Левицкий-Басараб накануне Великой войны 1914-1918 гг., ее идейных приоритетов, общественно-политических взглядов. Пример О. Левицкой-Басараб демонстрирует широкую вовлечённость женщин Восточной Галиции в общество «Просвита», что объяснялось его светским характером и стремлением к массовости. В дальнейшем гражданской активности украинок способствовали изменения их положения и получения новых прав в обществе.
Ключевые слова: О. Левицкая, общество «Просвита», Восточная Галиция, Львов, общественная работа, , книги, библиотека, курсы для неграмотных.
Olha Levytska's reserch and popularization work for the «Enlightenment»
society
Citation:
Bezhuk, O. (2017). Olha Levytska's reserch and popularization work for the «Enlightenment» society. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 139-143.
О.М. Бежук omkostiv@ukr.net
ОН. Бежук omkostiv@ukr.net
O. Bezhuk omkostiv@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
This historical research deals with diverse cultural and educational work of Olha Levytska (Basarab), the famous Galician social and political activist of the «Enlightenment» society. This particular aspect of her work remains the underexplored subject, despite numerous publications in native and Diaspora scientific literature. The biographical context discusses the issues of formation and strengthening of Olha Leyitska's civic position on the threshold of World War I (1914—1918) including her ideological priorities, and social and political views. The example of Olha Levytska demonstrates extensive involvement of Eastern Galician women into the «Enlightenment» society that was stipulated by its secularism and pursuit of mass character. Later, civic engagement of Ukrainian women was promoted by changes of their civil condition and gaining new public rights.
Key words: Olha Levytska, «Enlightenment» society, Eastern Galicia, Lviv, social work, books, library, courses for illiterates.
Початок нового столгття в Схвднш Галичит характерный прискореним зростанням нацюнально! свщо-мосп суспшьства: щея незалежносп Украши, затвер-джена програмами ycix полгтичних партш краю, стала головним завданням нацюнального руху Х1Х - початку ХХ ст. (Hrytsak, 1996; Sukhyi, 1998). Незважаючи на тривале перебування Галичини тд шоземним пануванням, русини краю не пльки зберегли себе як етнос, а й розвивали рiзнi форми свого нацюнального життя, що найбшьше виявлялися в культурно-духовнш сферi. Насамперед, це були церковш братства, згодом школи, а з XIX-XX ст. - громадсько-кyльтyрнi та полiтичнi оргашзаци, що вщграли голо-вну роль у формувант укра1нсько! наци у новгтню добу. Львiв став центром духовного життя украшщв захiдного регiонy, а починаючи з XIX ст. - столицею нацюнального вщродження. Саме тут зосереджувала-ся нацiональна елiта, яка, уособлюючи себе часткою свого народу, могла оцшити його становище i визна-чити перспективи, здiйснювати конкретш кроки, спрямованi на збереження етшчно! самобyтностi та розвиток нацiональних основ, що допомогло тдняти рyсинiв Галичини до рiвня громадян, здатних обсто-ювати сво! права й свободи. Однак полiтичне, еконо-мiчне та культурне вiдродження краю наштовхнулося на запеклий опiр полякiв, що прагнули домiнyвати в Галичинi (Dashkevych, 1993; Malyk and Helei, 2001).
Украшсько-польське протистояння на захвдно-украшських землях наростало i торкалося буквально вах напрямiв сyспiльно-полiтичного життя краю (Partach, 1996). Не знаходячи розyмiння в польсько! сторони, провiдники укранського нацюнального руху обрали тактику посиленого тиску на влади у Львовi й В1дт, влаштовуючи масовi вiча й збори з прийняттям петицiй та заяв. Водночас розпочалася енергшна бо-ротьба за рiвноправнiсть укра1нсько! мови, за украш-ське шк1льництво, а особливо за укранський ушвер-ситет у Львовi (Hunchak, 1993).
Цшеспрямованш асимiляторськiй полiтицi Австри та Польщi була протиставлена нацiональна за змютом праця украшських iнститyцiй, що спиралася на висо-ку iдейнiсть та моральний обов'язок li працiвникiв. Добровшьш громадсьш об'еднання культурно-освiтнього, економiчного та пожежно-спортивного спрямування вiдiграли неоцшенну роль у поширеннi украгнсько! вде!, пiднесеннi нацiонально! свiдомостi й солiдарностi укра1нського народу напередоднi Велико! вiйни 1914-1918 рр. (Savchuk, 1999).
У роботу чисельних громадських та студентських товариств включаеться i Ольга Левицька (Басараб) -вщома в подальшому суспiльно-полiтична дiячка Схвдно! Галичини, учасниця ж1ночих, фiлантропiчних та мштарних органiзацiй, в подальшому зв'язкова Укра!'нсько! вшськово! оргашзаци (УВО). Уродженка с. Шдгороддя на Рогатинщинi, де парохом греко-католицько! церкви служив !! батько о. Михайло Ле-вицький, Ольга пiсля успiшного навчання в Укра!'н-ському Iнститутi для дiвчат у Перемишлi (19031909 рр.) та законченна курсiв у Вщенськш торговiй академп, повертаеться 1910 року у Схщну Галичину.
Починаеться важка праця за шматок хлiба. Диплом Ввденсько! Handelsakademie надае можливiсть моло-дiй абсольвентцi отримати посаду в торговельнш студй' в Тернополi, де вона проживае по вулицi Кос-тюшка, 18 (TODA). Одночасно Ольга практикуе в Укра!'нському кредитному товариств^ але розглядае свою роботу як тимчасову, оскiльки мрiе перебратися до Львова, у вир громадсько-полгшчного життя краю.
Пропрацювавши один шк1льний рш (1910-1911) у Тернополi, Ольга Левицька таки пере1жджае до Львова. Спочатку працюе в товариствi «Днютер» маншу-лянткою, згодом - в Земельному ипотечному банку (TsDIAUL 6). Мюце бухгалтера в цiй установi Ользi надають на прохання посла до Вщенського парламенту Володимира Сингалевича, який сприяв землякам в отриманнi робочих мюць у польському Львовi. Засно-ваний 1910 року як акцшна спiлка, Земельний гшоте-чний банк займався питаннями нерухомостi, видачею заставних лиспв, дисконтуванням вiтчизняних та закордонних векселiв, купiвлею та продажем цшних паперiв, фiнансуванням i органiзацiею рiзних типiв пiдприемств (Вiддiл рукописiв). Робота бухгалтера була трудомюткою, потребувала квалiфiковано! подготовки, i Ольга Левицька, як шхто, вiдповiдала цiй посадг усi ввдзначали li працьовитiсть, професюна-лiзм, почуття громадського обов'язку у виконанш службових функцiй. 3i свое! скромно! платш з першо-го мюяця працi вона допомагае братовi Северину зак1нчити унiверситетськi студи (Levytskyi, 1976). I хоча фаховий труд забирав в Ольги и 8-10 год, у вь льних хвилинах вона ввдживала на громадськ1й пращ. Духовний свiт О. Левицько! вимагав постiйного перебування у вирi останнiх подiй, спiлкування з одноду-мцями. У вiльний час О. Левицька постшае до гро-мадсько! працi, адже нiколи не стояла осторонь подш, що хвилювали укра!нську суспiльнiсть. О. Залiзняк -подруга О. Левицько! так описуе цей перюд i! життя:
«^uga BOHa Togi gy®e iHTeHCHBHO - HeHane b noroHi 3a BigbHora xBHgHHora. Big6yBmu BiciM rogHH 6rapoBoi npam, rpe6a 6ygo 3HaHTH Hac Ha cxogHHH b ToBapucrBi CTygeHToK, Ha nopagKyBaHHa 6i6gioTeKH, Ha BegeHHa KypciB rpaMoTH b «npocBiri», Ha pyxaHKy b «CoKogi». KpiM Toro, Tpe6a 6ygo gopo6uTH rpoma npuBarHHMH geKmaMH hh nepenucyBaHHaM pyKonuciB go gpyKy Ta me h caMin yHHTuca» (Okhrymovych-Zalizniak, 1976). «I y Hac cBoe ®HTTa, po3riH, 6araTo BegHKHx Hagin i cnogi-BaHo, HegocBigHHx mhhx gHiB - «cnpaBa Mupoca», «KyT» - KoMiTeT yKpaiHcbKoi Mogogi, ymBepcmeTcbKa 6opoTb6a»,-3ragye Ogbry riMHa3iHHa nogpyra. - «3aci-gaHHa, 36opu, Hapagu. Bce ue TaKe ih 6gH3bKe, mKaBHTb, 3anMae». Pa3oM 3 6paToM CeBepuHoM Ogbra 6epe ynacTb y cTygeHTcbKux MiTHHrax y .bBoBi, ochobhom BHMorora aKHx 6ygo BigKpuTTa yKpaiHcbKoro yHiBepcHTery, caMa BHcrynae b pogi opaTopa i nponaraHgucTa.
noHHHaMHH 3 1911 poKy, O. .eBHubKa cTae aKTHB-hhm HgeHoM «npocBiTH» - ogHiei 3 HaH6igbm nonygap-hhx rpoMagcbKux opram3amn b raguHHHi (TsDIAUL 4). -3k BigoMo, me 3 cepegHHH XIX cTogirra, BHKopHcroBy-mhh 3aKpingeHi b KoHcTHTymi ABcrpo-yropmHHH ra-pamii, 3oKpeMa Ha 3acHyBaHHa ToBapucTB h opram3amn, npegcTaBHHKH rpoMagcbKo-nogiTHHHoro yrpynoBaHHa -HapogoBm-yKpamo^igu, nocgigoBHHKH «PycbKoi Tpin-ui», nparHygu 3HaHTH ginoBi cnoco6u gga 3a6e3neneHHa HamoHagbHoro nocTyny pycHHiB raguHHHH. BeguKi Hagii bohh noKgagagu Ha mupoKy, MacoBy ocBrrara npa-UM, BBa^aroHH, mo caMe npocBiTa 3Mo®e npo6yguTH Hapog go aKTHBHoro cycnigbHoro ®HTTa i 3 eraocy bht-BopuTH HamoHagbHo-cBigoMHx rpoMagaH. 3HaxoBora cTaga npoMoBa O.3aaHKiBcbKoro Ha BigKpuTTi «npocBi-th» y HbBoBi 1868 poKy: «^,upa oxoTa, - mobhb BHcry-naMHHH - ni3HaTH HecHHx pycHHiB gbBiBcbKux i goKHHy-th gpi6HeHbKy genTy go npocBiTH Hapogy npuBega MeHe go .HbBoBa.... OgHo cgoBo e cgoBo nogaKH gga Bac, na-HoBe, mo b TaK KpacHiM Hucgi 3i6paguca pagHTH o ero (HapogoBin) npocBiTi». (Pashuk, 1998).
nepeTBopuBmucb HanepegogHi BiHHH Ha gocuTb no-Ty^Hy b cTpyKTypHoMy BigHomeHHi opram3amro, «npocBiTa» 3gincHMBaga 6araTorpaHHy i mgecnpaMoBaHy cycnigbHo-nogiTHHHy, HamoHagbHo-KygbrypHy Ta com-agbHo-eKoHoMiHHy giagbHicTb, mo po6ugo ii Bupa3HH-kom HauioHagbHux nparHeHb yKpaiHuiB (TsDIAUL 4). 3a BigcyTHocTi goKagbHHx nogiTHHHHx opram3amH, Micue-bhx KoMiTeTiB, naprin caMe $igii «npocBiTH» cTaBagu ocepegKaMH HaqioHagbHoro pyxy, a noro HanaKTHBHimi giani, 3a3BHHan, noegHyBagu nogiTHHHy i rpoMagcbKy po6oTy. y^acTb ^iHouTBa b 3acHyBaHHi Ta giagbHocTi ToBapucTBa «npocBiTa» 6yga ogHHM i3 mgaxiB caMoyT-Bepg^eHHa Ta caMopeagi3ami ®1hohoi oco6HcTocri He-pe3 cTBopeHHa HegigbHHx mKig, BHKgagaHHa y cigbcbKHx ocepegKax, npoBegeHHi KygbrypHo-ocBiTHboi po6oTH (Maliuta, 2005).
3i 3MicToM po6oTH «npocBiTH» Ogbra 6yga 3HanoMa 3MageHKy: go Tpbox poKiB BoHa BHxoByBagaca b nigro-poggi, b poguHi cBoro giga, rpeKo-KaToguubKoro napoxa - iBaHa CTpigb6uubKoro, kotphh 6yB noKpoBHTegeM npocBiTHHUbKoi giagbHocTi b cegi Ta 3acHyBaB y TpaBHi 1900 poKy npu ToBapucTBi HHTagbHM. (Levytska, 1976). Ha noro npoxaHHa 12 BepecHa 1900 poKy .bBiBcbKa «npocBira» Hagicgaga b nigropogga 6gu3bKo 200 Han-
MeHyBaHb TaK 3BaHHx «khh^ok gga Hapogy». Cepeg hhx noBicTi 3 HapogHoro ^urra, onoBigaHHa MopagbHo-pegiriHHoro xapaKTepy, icTopuHHi noBicTi, BHgaHHa eKoHoMiHHo-rocnogapcbKoro Ta eTHorpa^inHo-reorpa^inHoro 3MicTy, KageHgapi (TsDIAUL 5). MHTaH-Ha TaKoro pogy giTepaTypu cnpuago nigHeceHHM piBHa ocBiTH Ta po36yg®eHHM HauioHagbHoi cBigoMocri cegaH, Ha Hin BHxoByBagoca He ogHe noKogiHHa yKpaiHuiB Cxi-gHoi raguHHHH.
^ocBig Ta igeagu napoxa IBaHa CTpigb6uubKoro b npocBiTHin giagbHocTi npugaguca Ogb3i, Kogu BoHa BKgMHHgaca b po6oTy rogoBHoro BHgigy (ynpaBH) ToBa-pucTBa y .bBoBi Ta 3aHMagaca ynopagKyBaHHaM noro 6i6gioTeKH. ^ npaua gy^e iMnoHyBaga Ogb3i, ag^e me ToBapumKH no nepeMHmgM Ha3HBagu ii «khh^hhm MogeMo» (Bachynska-Dontsov, 1976). 3aHHTyMHucb yKpaiHcbKoM Ta 3apy6i®HoM Kgacrnora, BoHa pago go-noMaraga nmanaM «npocBiTH» y Bu6opi KHHru, 3aB®gu Morga 3rigHo 3 ynogo6aHHaMH gragHHH nigi6paTH giTe-paTypy - HayKoBy hh xygo^HM. Ha nepmoMy Micm b Ogi .eBHubKoi 6yga nonygaproaqia HayKoBHx 3HaHb, ocKigbKH bohh po3mupMMTb cBiTorgag, BHxoByMTb pucu cnpaB^Hboro rpoMagaHHHa. ToMy BoHa, HacaMne-peg, nponoHye HHTanaM KHHru icTopuHHoro 3MicTy 3 mKaBHM 3o6pa®eHHaM nogin, ix npuHHH Ta HacgigKiB, a TaKo® npam Ha KygbTypHy Ta cycnigbHo-nogiTHHHy TeMaTHKy.
3 1913 poKy, Kogu KepiBHHuTBo «npocBiTH» Bupimye cHcTeMaTH3yBaTH KHHrH Ta MaTepiagH, BHgaHi ToBapH-ctbom 3a nonepegHi poKH, Ogbry 3agynaMTb go 6i6gior-pa^iHHoi npaqi. 3a piK gBoMa BugaHHaMH BHxogHTb «IgMcTpoBaHHH KaTagor BHgaHb ToBapucTBa «npocBiTa^» y .bBoBi» (Ivanychuk et al., 1993). CyMgiHHicTb, aKypa-THicTb y po6oTi, npaqboBHTicTb Ogbru Bigirpagu b noaBi KaTagory Hea6uaKy pogb.
Ei6gioTeKa «npocBiTH» gaBaga 3Mory Ogb3i .eBHub-Kin ni3HaTH 6gu®He peBogMuiHHHH pyx Ha cxigHo-yKpaiHcbKHx 3eMgax, no3HanoMHTHca 3 noro igeaMH Ta npoBigHHMH gianaMH. nicga nopa3KH 6yp®ya3Hoi peBo-gMuii 1905-1907 pp. go TagHHHHH 3 Pocii npu6yBaMTb BH3HaHHi yKpaiHcbKi giani. Cepeg hhx ^Mmpo ^ohuob, Chmoh neTgMpa, MuKoga BopoHHH, rHaT XoTKeBHH, GBreH ^HKageHKo, gga aKHx Togi raguHHHa 6yga 3pa3-kom 6opoTb6u 3a HamoHagbHe Bigpog®eHHa, Bipu y Kpame Man6yTHe yKpaiHcbKux 3eMegb (Chykalenko, 1955). Hhmh 3acHoByMTbca nepioguHHi BHgaHHa, ny6gi-KyMTbca peBogMuiHHi cTarri, opraHi3oByMTbca rpoMag-cbKi Ta napTiHHi ocepegKH. nig BngHBoM HaggHinpaHuiB Mogogb gegagi 6igbme ycBigoMgwe igeM M. MixHoBcb-Koro: «...ogHa, egHHa, Hepo3gigbHa, BigbHa i caMocrinHa yKpaiHa Big KapnaT go KaBKa3y» (Doroshenko, 2007).
HegigbHe go3Bigga Ogbra .eBHubKa npucBanyBaga KypcaM gga HerpaMoTHHx, mo giagH npH ToBapHcTBi «npocBiTa» (Vidozva., 1912). 3rogoM y 1913 poui ToBapHcTBoM 6ygo opraHi3oBaHo KypcH BHmoi ocBiTH, mo cTagH nepmHM HapogHHM yHiBepcHTeToM gga cigb-cbKoi Mogogi. TyT npoBogugucb 3aHaTTa 3 yKpaiHcbKoi mobh Ta giTepaTypu, icropii, reorpa^ii, npupogo3HaBcT-Ba, npaBa, HapogHoro rocnogapcTBa Ta iH. (Kovba, 1993). Ogbra .eBHubKa, aK HgeH rogoBHoro BHgigy, oxone npauMe 3 giBHaraMH, mo MacoBo nguBgu 3 o6igHi-goro cega y .bBiB i cTHKaguca i3 Henepeg6anyBaHHMH
реалiями мюта. Навчання не обмежувалося лише ви-вченням лiчби та грамоти: О. Левицька дбала про поглиблення нацiонального свiтогляду та громадян-сько! свiдомостi молодих селянок, своею присутшстю «вносила життя в сухий, монотонний курс для негра-мотних у темних класах школи Шашкевича». Веденi нею курси для «Секци студенток» мали свiй особли-вий характер: «... не було це сухе читання i писання, а наука мови, юторп Укра!ни, географп, пiсень».
29 липня 1914 року разом з Ольгою Левицькою ученищ курсiв для неграмотних при школi М. Шашкевича у м. Львовi долучаються до святкування столь тнього ювiлею Т. Г. Шевченка в залi товариства «Сiч» на вулищ Коперника. Здвиг проводився за сприяння секци ювiлейного Шевченкового Комитету при това-риствi «Просвгта» iз залученням молодi «Соколiв», Укра!нського студентського союзу, спортивного товариства «Укра!на» (TsDIAUL 1; TsDIAUL 3). Разом з дiвчатами О. Левицька вщввдуе музе!, залучае селянок до слухання класично! музики в стiнах консерватори iменi М. Лисенка (Zahalni zbory «Sokola-Batka», 1924). Влiтку органiзовуе прогулянки за мiсто, взимку -сходини з культурною програмою й товариськими розвагами. Дiвчата з наставницею вiдвiдують вистав-ки, театральнi постановки, зокрема знаменитого «Гриця» за участю О. Курбаса та Н. Рубчаково!.
На святкових iмпрезах вiдбуваеться знайомство Ольги з Оленою Степашв, яка в цей час проводить просвгтницьку роботу з хлопцями-ремюниками (Savytska, 1976). Спрагла активно! дiяльностi Олена Степанiв знайшла у Львовi найбiльш благодатний грунт для реалiзацi! свое! невгамовно! натури. Не-стримна енергiя, патрiотичний запал Степашвни, !! прагнення служити своему народовi полонили молоду Ольгу Левицьку. Дiвчата стають подругами на довгi роки, в подальшому вони обое вступають в Жночу чоту Легiону УСС (Davyd, 1993).
Ольга Левицька була активна в робот «Просвiти» i в повоенний час. Так, восени 1921 року при головному видш постав «Кружок любителiв Львовао» на зразок польського «Towarzystwo Р^у]ас1д1 Ьм>вм>а». Степан Шах, тодiшнiй секретар головного видшу товариства «Просвiта» i директор канцелярi!, зумiв залучити до сшвпращ в Кружку таких провщних краезнавцiв як 1ван Крип'якевич, 1ван Брик, 1ван Ль щинський, 1ван Куровець. Метою Кружка було плека-ти любов до рiдного мюта, поширювати iнформацiю про його юторш, вiдкриття старовинних пам'яток, публiкувати юторичш розвiдки про Львiв в прес й окремими виданнями. Серед члешв «Кружка любите-лiв Львова» була i Ольга Левицька (Shakh, 1955). Вона, як i решта !! колег, органiзовувала так зваш «проходи мiстом» з метою ознайомлення мешканцiв Львова та гостей з його багатим юторичним надбанням.
Таким чином, товариство «Просвиа» згуртувало довкола сво!х iдей чимало активних дiячок тогочасно-го сусшльно-полггачного, економiчного та нацюналь-но-культурного життя Схщно! Галичини, а серед них i О. Левицьку. Пропаганда укра!нсько! культури здшс-нювалась женками через рiзноманiтнi культурно-освiтнi товариства та клуби. Жшки та дiвчата-просвгтянки, охопленi хвилею духовного й нацюна-
льного тднесення сво!х стввичизнишв, засновували курси для неписьменних, готували концерти, популя-ризували книжки i часописи, оргашзовували самод1я-льш театральнi гуртки в селах, фестини, вiча, ювше!. Це про них писав 1ван Франко в працi «Молода Украша»: «Руська академiчна молодiж, устроюе премiаль-нi мандрiвки по краю, щоб знайомитися з рiзними околицями, з народом... Бачимо тепер оживлений науковий рух: постають спецiальнi кружки, читають-ся ввдчити, ведуться дискусп; давня байдуж1сть та цинiчна скептичшсть уступае мiсце серйозному пог-лядовi на життя i завзяттю до пращ» (Franko, 1910).
Отже, формування суспшьно-полггачних поглядiв О. Левицько! ввдбулося у роки перебування Галичини в складi Австро-Угорщини. О. Левицька походила зi священичо! родини, що мало виршальний вплив на становления !! свiтогляду. Формування та змiцнення громадянсько! позицй' О. Левицько! продовжилося в Перемишльському Iнститутi та Вiденськiй торговш академи. Активна праця в товарисга «Просвиа» сприяла iнтелектуальному зростанню О. Левицько! та впливала на формування !! суспiльно-полiтичних поглядiв. Незважаючи на задекларований статутом 1870 р. освинш характер оргашзаци, Г! учасники проводили всебiчну дiяльнiсть iз полггачною включно (Chynylo, 1968). Фiлiали товариства стали тим осере-дком, де на цшком легальному грунтi могли об'еднатися уа свiдомi украТнщ, а рiвнiсть обох статей, що проголошувалась статутом товариства еднала ж1нок i чоловiкiв у !хнш спiльнiй пращ. Саме «Просвета» зосередила у сво!х лавах найяскравiшi постатi вдейно! молодi, яка в майбутньому вщграла вирша-льну роль в активiзацi! та здiйсненнi гасла самостiй-но! укра!нсько! держави.
Бiблiографiчнi посилання
Partach, Cz. (1996). Od Badeniego do Potockiego. Sto-sunki polsko-ukrainskie Galicij w latach 1888-1908. -Torun: Adam Marszalek. Bachynska-Dontsov, M. (1976). Romantyka azh do trahichnoi smerti. Nezabutnia Olha Basarab. Vinnipeh, 66-72 (in Ukrainian). Viddil rukopysiv (1910). Viddil rukopysiv ta ukrainiky LNNB. F. 252. Op. 1. Spr. 13. Zemelnyi hipotetychnyi bank u Lvovi. UZE. Lyst do redkolehii UZE pro bank hipotetychnyi u Lvovi, zasnovanyi 1.04.1910 r. 29 ark. (in Ukrainian). Vidozva Holovnoho Vydilu tovarystva «Prosvita»
«Ukrainskyi narode!» (1912) Dilo. 1 (in Ukrainian). Hrytsak, Ya. (1996). Narys istorii Ukrainy. Formuvannia modernoi ukrainskoi natsii KhIKh-KhKh stolit. K.: Heneza (in Ukrainian). Hunchak, T. (1993). Ukraina: persha polovyna KhKh stolittia. Narysy politychnoi istorii. K.: Lybid (in Ukrainian).
Davyd, I. (1993). Olena Stepaniv. Triumf i trahediia. Naukovi zapysky. Lvivskyi istorychnyi muzei. Lviv. 1, 150-155 (in Ukrainian). Dashkevych, Ya. (1993). Ukraina vchora i nyni. Narysy, vystupy. K. (in Ukrainian).
Doroshenko, D. (2007). Moi spomyny pro nedavnie mynule (1914-1920). K.: Tempora (in Ukrainian).
Zahalni zbory «Sokola-Batka» (1924). Dilo. 86, 3 (in Ukrainian).
Kovba, Zh.M. (1993). «Prosvita» - svitlo, znannia, dobro i volia ukrainskoho narodu (do 125-richchia z dnia zasnuvannia). Drohobych: Vidrodzhennia (in Ukrainian).
Levytska, I. (1976). Dytynstvo i yunist Olhy Basarab. Nezabutnia Olha Basarab. Vybrane. Vinnipeh, 17-23 (in Ukrainian).
Levytskyi, S. (1976). Nacherk zhyttiepysu Olhy z Levytskykh Basarabovoi. Nezabutnia Olha Basarab. Vybrane. Vinnipeh, 24-33 (in Ukrainian).
Malyk, Ya. Helei, H.D. (2001). Narysy z istorii suspilnykh rukhiv i politychnykh partii v Ukraini (KhIKh-KhKhst). Lviv: Svit (in Ukrainian).
Maliuta, O. (2005). «Prosvita» u formuvanni derzhavnytskoho potentsialu ukrainskoho narodu (druha polovyna KhIKh - persha chvert KhKh st.): avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ist. nauk: spets. 07.00.01 «Istoriia Ukrainy». K: NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy (in Ukrainian).
Okhrymovych-Zalizniak, O. (1976). Momenty z zhyttia Olhy Basarab. Nezabutnia Olha Basarab. Vybrane. / [Pid red. I. Knysh]. Vinnipeh, 44-61 (in Ukrainian).
Pashuk, V. (1998). Statuty «Prosvity». «Prosvita»: istoriia ta suchasnist (1868-1998): Zbirnyk materialiv ta dokumentiv, prysviachenykh 130-richchiu VUT «Prosvita» im. Tarasa Shevchenka. K., 17-20 (in Ukrainian).
Savytska, S. (1976). Olia. Nezabutnia Olha Basarab. Vybrane. [Pid red. I. Knysh]. Vinnipeh, 61-65 (in Ukrainian).
Savchuk, B. (1999). Prosvitnytska ta sotsialno-ekonomichna diialnist ukrainskykh hromadskykh tovarystv u Halychyni (ostannia tretyna KhIKh st. -kinets 30-kh rokiv KhKh st.). Ivano-Frankivsk (in Ukrainian).
Ivanychuk, R., Komarynets, T., Melnyk, I., Serediak, A. (1993). Diialnist tovarystva «Prosvity» v 1868-1914 rr. Narys istorii «Prosvity». Lviv - Krakiv - Paryzh: Prosvita, 18-22 (in Ukrainian).
Z zhyttia tsiloi liudyny (1929). Nova khata. 3, 3 (in Ukrainian).
Sukhyi, O. (1998). Natsionalna ideia v prohramakh ta diialnosti ukrainskykh politychnykh partii Halychyny (kinets KhIKh - poch. KhKh stolittia). Lviv: Kameniar (in Ukrainian).
TODA. Ternopilskyi Oblasnyi Derzhavnyi Arkhiv. F. 40. Op. 1. Spr.1135. Protokoly ekzamenatsiinoi komisii shchodo zdachi ekzameniv u pryvatnykh osib. (19111918 rr.). 295 ark. (in Ukrainian).
Franko, I. (1910). Moloda Ukraina. Chast persha: Providni idei y epizody. Lviv: Nakladom Ukrainsko-ruskoi vydavnychoi spilky (in Ukrainian).
TsDIAUL 1. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi (TsDIUAL) F. 312. Op. 1. Spr. 424. Zvity, protokoly, inshi materialy pro diialnist filialu v mistsevosti Lysynychi. (1903-1938 rr.). 47 ark. (in Ukrainian).
TsDIAUL 2. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi (TsDIUAL) F. 348. Op. 1. Spr. 3. Statut tovarystva. (1913-1916 rr.). 64 ark. (in Ukrainian).
TsDIAUL 3. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi (TsDIUAL) F. 348. Op. 1. Spr. 62. Zvernennia Holovnoi Upravy tovarystva do inshykh tovarystv i orhanizatsii Pivdenno-Zakhidnoi Ukrainy v zviazku z vidznachenniam 100-richchia z dnia narodzhennia Shevchenka Tarasa. (1914r.). 2 ark. (in Ukrainian).
TsDIAUL 4. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi(TsDIUAL) F. 348. Op. 1. Spr. 777. Holovna knyha reiestratsii chleniv tovarystva. (1908-1924 rr.). 197 ark. (in Ukrainian).
TsDIAUL 5. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi(TsDIUAL) F. 348. Op. 1. Spr. 4398. Zvity ta lystuvannia pro diialnist chytalni v s. Pidhoroddia, ta spysky chleniv chytalni. (1901-1939 rr.) 128 ark. (in Ukrainian).
TsDIAUL 6. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Lvovi(TsDIUAL) F. 866. Op. 1. Spr. 8. Lysty ta poshtivky Venhzhyn M. (1911-1913 rr.). 16 ark. (in Ukrainian).
Chykalenko, Ye. (1955). Spohady (1861-1907). Niu-York (in Ukrainian).
Chynylo, M. (1968). Stolittia «Prosvity». Almanakh «Homonu Ukrainy». 9, 110 (in Ukrainian).
Shakh, S. (1955). Lviv - misto moiei molodosty. Spo-myn, prysviachenyi tiniam zabutykh Lvivian (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцИ' 10.02.2017
