CC BY
43
УДК 94.(477.8) «1889/1924» (092)
Бежук О. М., старший викладач © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С. З. Гжицького
ЗАКОРДОННА ПРАЦЯ О. ЛЕВИЦЬКОЬБАСАРАБ ПЕР1ОДУ НАЦЮНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАШЦШ 1917-1923 РР.
У статт1 проанал1зоеано працю за кордоном О. Лееицьког-Басараб е контекст1 зоешшньополтичног дгяльностг урядге перюду украгнськог рееолюцп.
Ключо^^ слова: О.Лееицька-Басараб, бухгалтерка, дипломатична д\яльтсть, фемШзм.
У перюд нащонально-визвольних змагань 1917-1923 рр. доля нашо! молодо! держави значною мiрою залежала вщ активност И дипломатичних служб. Попри це, праць, присвячених дипломатичнш дiяльностi украшських урядiв, не так багато. Найвагомшою е юторична розвщка Л. С. Дещинського «Мiжнародш вiдносини в Укрш'ш: iсторiя i сучасшсть», в якiй грунтовно проаналiзовано вихiд на iсторичну арену УНР та ЗУНР й налагодження ними вщносин з iноземними державами. Окремi аспекти ще! проблеми висвiтленi у численних академiчних виданнях, як-от: В. Верига «Визвольш змагання в Укрш'ш 1914-1923.», М. Литвин «Iсторiя ЗУНР», Ю. Павленко i Ю. Храмов «Украшська державнiсть у 1917-1919 рр.», П. Ковалiв «Дипломатична дiяльнiсть за часи Украшсько! держави» та ш.
Дане дослiдження присвячене працi за кордоном О. Левицько1-Басараб, в контекст зовшшньопол^ично! дiяльностi украшських урядiв того перюду -УНР та ЗУНР. Поставивши за мету детально проаналiзувати роботу дiячки в урядi ЗУНР пщ час И перебування у Швеци та Фшлянди, авторка статт сподiваеться зробити свiй внесок у вивчення проблеми нащонально-державного будiвництва в контекстi зовшшньопол^ично! дiяльностi Украши перiоду 1917 - 1923рр.
Перебуваючи у екзилi, уряд С. Петрушевича робив усе можливе, щоб пол^ичш кола Заходу були поiнформованi про поди на захщноукрашських землях, взяли тд дипломатичний захист ЗУНР, визнали незалежнiсть Галицько! республiки, навколо яко! з часом могли об'еднатися вс украшсью землi в едину державу [1, с. 14]. Вщомо, що Украшською Нацiональною Радою ще 1 листопада 1918 року було розiслано ноту про утворення держави на захщноукрашських землях. Згодом налагоджуються дипломатичш вщносини з Киевом та численними захщними партнерами [2, с. 283] 15 дипломатичних осередюв ЗУНР утворила в екзил^ зав'язавши дипломатичнi вщносини з Австрiею, Нiмеччиною, Чехословаччиною, Угорщиною, Югославiею, Iталiею, Ватиканом, США, Канадою, Бразилiею [3, с. 26]. Однак, реальне завдання полягало у визнанш ЗУНР на Паризькiй мирнiй конференци, яка мала
© Бежук О. М., 2011
виршальний вплив на формування кордошв Свропи тсля I св^овоИ вiйни, де домывали iнтереси Великобританп та Францп [4, с. 219].
Безпосередшм свiдком та активним учасником зовшшньопол^ичноИ дiяльностi ЗУНР була Ольга Левицька-Басараб. У вересш 1914 року, внаслiдок наступу росшськоИ армп, вона - працiвниця Ппотетичного банку, змушена покинути Львiв та тсля чисельних поневiрянь i переiздiв зупинитись у Вiднi. В австршськш столицi Ольга залучаеться до роботи багатьох ем^антських органiзацiй. Особливо активною була дiяльнiсть молодо! жiнки у Комлей допомоги раненим украшським жовшрам ("Ukrainisches Damenhilfs komitee fur Verwundete Soldaten")- харитативнш (благодiйнiй) органiзацii та Украшському Жiночому Союзi - мiжнароднiй репрезентацп украшського жiноцтва. Документальним пщтвердженням цього е чисельнi документи фоцщв № 398 та № 391 ТТДТА у Львовi, публiкацii тогочасно! преси, зокрема газети «Наш прапор», мемуарш спогади А. Жук, О. Залiзняк , iнших сучасниць.
О^м зазначених органiзацiй, Ольга Левицька-Басараб у Вщш спiвпрацюе з СВУ, Австршським Червоним Хрестом, товариством укра'нських роб^ниюв «Праця». З 1915 по 1918 рр. перебувае на посащ бухгалтера Комiсii допомоги вдовам i сиротам загиблих на фронтах вояюв з Галичини та Буковини [5, с. 18]. Згодом ii запрошують на посаду бухгалтера посольства ЗУНР у екзил^ де вона працюе з 1918 року по березень 1923 р. Державний архiв Твано-Франкiвськоi областi мiстить документ, що засвщчуе склад бюро емiграцiйного уряду £. Петрушевича у Вiднi, де Ольга Басараб значиться саме як бухгалтерка каси (директором, вщповщно - Мирон Гаврисевич, кааером - Тван Охримович) [6, арк. 1]. Робота Ольги полягала у веденш рахункiв, фшансових звiтiв, переведеннi грошових пожертв, що надсилались галицькому уряду у виглядi позики Нацiональноi Оборони з-за океану [7, с. 87]. Обов'язки бухгалтерки молода жшка виконуе сумлiнно та квалiфiковано.
В установi, а саме в презцщальнш канцелярп, були задiянi такi вiдомi украiнськi дiячi як О. Перфецький, О. Мар^чак, К. Левицький, Г. Макатей та ш. Багато хто iз цих людей тзшше згадували про працю Ольги Басараб в урядi Петрушевича, зокрема Лука Мишуга писав у своИх спогадах: «Була на службi Уряду ЗУНР i перевiрювала рахунки» [7, с. 90]. Трена Вахнянин, яка неодноразово заходила по справах до канцелярп уряду Свгена Петрушевича на Лянгегассе у Вщш також згадувала , що зустрiчала там «пат Басарабову -головну бухгалтерку Державноi Каси ЗУНР», що знаходилась на одному з поверхiв будiвлi [8, с. 98]. Це тдтверджуе й Тза Дольницька - хороша приятелька Ольги, машишстка редакцii «Нашого прапора», яку курували О. Назарук та О. Грицай [6, арк.1].
Переглядаючи справи фонду № 581: «Колекщя документiв про дiяльнiсть урядiв та армш УНР та ЗУНР» Центрального Державного Тсторичного архiву у Львов^ а саме: № 173 - «Вщомост про стягнення податкiв з президiяльноi та вiйськовоi канцелярii диктатора ЗУНР у Вщш. Списки персоналу канцелярп» та № 166 - «Розпорядження диктатора ЗУНР у Вщш про встановлення пенсш службовцям, норми видачi грошовоИ допомоги державною касою», авторка на основi порiвняння почерюв встановила, що деякi з цих паперiв провадила саме Ольга Левицька - Басараб. Особливо характерною для ii
письма е л^ера Д, що однаково окреслена в листах до Д. Басараба та вказаних службових документах ( Ф № 581, оп. 1, спр. 173, арк. 2, 3. та Ф № 3581, оп. 1, спр. 166. арк. 14). Кшьюсть !х обмежена, оскшьки бшьшють паперiв оформлено на друкарськш машинщ. Вщсутш, на жаль, i особист пiдписи Ольги Левицько!-Басараб, котрими завiряються службовi документи, оскiльки маемо справи не з оригшалами, а з котями.
Ольга Левицька-Басараб, як одна з громадсько- та пол^ичноактивних працiвникiв уряду С. Петрушевича в перюд з 1918 по 1920 роки здшснюе низку закордонних по!здок до в столицi Швеци - Стокгольма та столищ Фшлянди -Гельандорфа (Гельсiнкi). Це засвiдчуе i закордонний паспорт дiячки, що знаходиться у Львiвському обласному державному архiвi. У багатьох бiографiчних матерiалах про О. Левицьку-Басараб зазначено дипломатичний характер цих по!здок [9, с. 44]. Зрозумшо, що приписувати суто дипломатичну мiсiю О. Левицькiй-Басараб ми не можемо. Однак, необхщно зазначити, що в силу рiзних обставин жшка була залучена до роботи украшського посольства за кордоном. Окремi документи вказують на те, що якийсь час вона працювала на посадi радника ЗУНР [10, арк.7]. Це стверджуе i Олена Охримович-Залiзняк [11, с. 51]. На фото уряду ЗУНР у екзилi серед представниюв украшського пол^ику му: Свгена Петрушевича, Костя Левицького, Ярослава Селезшки, Семена В^ика, Василя Панейка - бачимо Ольгу Левицьку -Басараб [12, с. 511].
Перебуваючи на службi скарбнички галицького уряду у Вiднi, Ольга по-родинному зближуеться з ам'ею Залiзнякiв. Олена Охримович-Залiзняк -галичанка, донька греко-католицького священика Юлiана Охримовича, випускниця фiлософського вiддiлення Львiвського ушверситету була подругою та соратницею Ольги по робой у «Комлей ранених укра!нських жовнiрiв у Вщш», «Укра!нському Жiночому СоюзЬ> [13, арк. 122]. II чоловж Микола Залiзняк - публщист, вiдомий громадський та пол^ичний дiяч, в час Першо1 св^ово! веде у Вiднi активну публщистичну i видавничу дiяльнiсть як представник укра!нських соцiал-революцiонерiв [14, арк. 23]. З 1918 року М.Залiзняк у складi дипломатично! мюп УНР працюе у Стокгольмi. Саме тут подруги перебувають у березнi-червнi 1918 року.
Для Ольги, найiмовiрнiше це був просто вщпочинок, який подружжя Залiзнякiв влаштувало Басарабовiй на знак приязного ставлення до не!, адже у сво!х спогадах Олена Залiзняк неодноразово висловлювала захоплення умiнням подруги оптимютично мислити за найскрутнiших обставин, ненав'язливо дшитися знаннями та життевим досвщом: «Не могла б вона давати другим свое! доброти, знання й досвiду, якби не вмiла сама бачити в житт ясних сторшок, не вмiла сама переживати радюних хвилин» [11, с. 55].
Перебуваючи у Швеци, Ольга вiдвiдуе нащональш музе!, художнi галере!, етнографiчний музей серед природи «Скансен», жваво щкавиться шведським фольклором, народним мистецтвом. Особливо захоплюють И тканини та вишиванки областi Малярне iз надто схожими до втизняних гуцульськими орнаментами. Защкавлення шведським мистецтвом приводить молоду жшку через маляра Майданюка в товариство скандинавських художниюв, з ними вона в подальшому листуеться, обмiнюеться думками на
мистецью та л^ературш теми. Особливо вона щкавиться творчютю скандинавських письменниюв кiнця Х1Х - поч ХХ столiття [15, с. 29].
У Стокгольмi О. Левицька-Басараб знайомиться з iндусом Чато Падая, який походив з вщомого браманського роду Гайдарабад^рендрант i доводився братом вщомш iндiйськiй письменницi Серозш Найду. 1ндус ознайомив Ольгу з працями свого вiтчизняного мислителя Рабiндраната Тагора, викликавши у не! защкавлення фiлософiею буддизму та iсторiею культури давньо! 1нди загалом [11, с. 55 ].
О^м Швеци, Ольга побувала деякий час у Фiнляндil. У спогадi Северина Левицького зазначено : «На запрошення уряду УНР стае вона (О. Б.) секретаркою укра!нського посольства в Фiнляндil, якого керiвником був якийсь час Микола Залiзняк» [15, 16, с. 44]. 1сторик Я. С. Лялька у сво!й фундаментальнiй розвiдцi «Ольга Басараб та И доба» помилково стверджуе, що це було лiтом 1919 р. [5, с. 22]. Однак дипломатичне представництво УНР у Гельсшю за наказом Директора М.Залiзняк очолив 1 серпня 1919 року. До Гельаню вiн прибув у жовтш 1919 року. Дату його при!зду засвiдчуе вiрча грамота, яку М.Залiзняк вручив мiнiстру закордонних справ Фiнляндil Р. Голстi, що й стало початком офщшного виконання послом сво!х обов'язкiв [17, арк. 2]. Отже, О. Левицька-Басараб не могла бути у Фiнляндil 1919 року, а при!хала туди влiтку 1920 року. З шшого боку, Ольга Левицька-Басараб в силу сво!х патрiотичних принцитв та переконань навряд чи могла перебувати на службi вiдразу двох укра!нських урядiв - УНР та ЗУНР. Вiдомо також, що секретарем при посольствi УНР у Фiнляндil 1920 року залишався Петро Сливенко [18, с. 22].
Цшком вщкинути твердження багатьох сучасникiв про службу О. Левицько!-Басараб в посольствi ми не можемо. З погляду авторки, перебуваючи у Гельсiндорфi О. Левицька-Басараб могла виконувати роль не стшьки секретаря, скiльки працiвника адмшютративно-господарсько! частини.
Вщомо, що ще до того, як уряд УНР опинився в екзилi (листопад 1920 р.), роль та статус його дипломатичних представництв слабшали. Мюи УНР дедалi частше зводились до мiнiмальних адмiнiстративно-консульських функцш. Проводячи квазiдипломатичну, а головно шформативну дiяльнiсть вони таким чином шукали пщтримки й прихильностi в урядових, журналютських та парламентських колах [19, с. 73].
Фактично всю роботу дипломатичного представництва забезпечував персонал, що подшявся на двi категорil - дипломати i адмiнiстративно-технiчнi працiвники [20, с. 39]. До останньо! належала канцелярiя, бухгалтерiя, господарський пiдроздiли. Вищеназванi функцп виконували одна-двi особи, на яких покладалося доволi широке коло обов'язюв щодо забезпечення роботи канцелярil - прийом i вiдправка дипломатично! пошти, контроль за своечасним виконанням документв, бухгалтерi! (фiнансовi розрахунки по веденню господарства посольства, контроль за дотриманням бюджетно! дисциплiни, за економним i рацiональним використанням коштiв). Тому можна припустити, що Ольга Левицька-Басараб, при!хавши до Фiнляндi! в якостi компаньйонки дружини посла О. Залiзняк консультувала його з приводу ведення бухгалтера, маючи великий досвiд у цш справi.
Вивчивши докладно роботу дипломатичного представництва УНР, Ольга та Олена З^зняк порушують перед послом питання про необхщшсть украшсько! перюдично! преси у Фшлянди. Як вщомо, однiею з важливих форм роботи диппредставництва е розповсюдження в рiзних громадських колах кра!ни iнформацiйних матерiалiв про власну державу [20, с. 39]. На той час важливим укра!нським iнформацiйно-пропагандистським осередком у Сврот була Укра!нська пресова служба у Ввдш, котра намагалась розповiсти усьому свiту про молоду укра!нську республ^ та укра!нську справу [21, с. 13-14]. Та одше! пресово! служби було, на жаль, замало. Саме тому Микола Залiзняк, врахувавши зауваження жшок, звернувся до представникiв Директора про надання спецiальних кур'ерiв для виконання маршруту Берлш - Стокгольм -Гельсшдорф, якi б володiли останньою шформащею про поди в Укрш'ш та розповсюджували перiодичнi вiтчизнянi видання [17, арк. 23]. Ця робота була особливо доцшьною з уваги на наявшсть численних росiйських часопиав, якi подавали iнформацiю про укра!нську справу в особливо ворожому або тенденцшному планах [17, арк. 24].
Перебуваючи у Гельсшдорф^ Ольга Левицька-Басараб разом з Оленою Залiзняк включилися у iнформацiйно-роз'яснювальну роботу серед мюцевого населення, яка е важливою частиною дипломатично! пол^ики [20, с. 110]. Вони постшно зустрiчалися з громадсько активними жiнками серед яких - голова фшсько! оргашзаци М^жнародного жшочого союзу п. Клара Земтрем, перша фшська жiнка-лiкар д-р Маiнi Фрiберг, провiдниця робiтниць - Мiiна Сепеле, фшсью письменницi [22, с. 37]. Жшки дiлилися досвiдом у справi дiяльностi жiночих харитативних органiзацiй, фемшютичних мiжнародних союзiв тощо. В процес спiлкування укра!нки давали зваженi вщповвд на рiзноманiтнi запитання стосовно ютори та культури Укра!ни, обговорювали проблеми двостороннiх взаемин. Такi зустрiчi, зазвичай, вщбувалися в атмосферi доброзичливостi i взаеморозумiння. Згодом О. Залiзняк згадувала: «З пошаною i прихильнiстю ставилися фши до украIнськоI держави як до свого союзника, мктили у сво!й пресi багато iнформацiI про Укра!ну - iсторiю, культуру, тодшне полiтичне становище.» Доброзичливо налаштованих до украшсько! держави фшв передовсiм щкавили позитивнi приклади спiвпрацi мiж кра!нами як в iсторичному, так i в сучасному аспектах. Це потребувало вiд жiнок-укра!нок серйозно! теоретично! пщготовки i глибокого знання пол^ично! ситуацiI в регiонi [22, с. 37]. Тож Ольга продовжувала наполегливо вчитися, тзнаючи мову, iсторiю, культуру чужо! кра!ни. Досвiд фiнок, ко^ першими в Свропi отримали право голосування в урядових установах, був належно оцiнений Ольгою Левицькою-Басараб i використаний нею у подальшiй громадськш дiяльностi, зокрема в «Укра!нському Жшочому Союзi» у Вiднi та «Союзi Укра!нок» у Львовi. Ольга активно спшкуеться не лише з фшськими громадсько-полiтичними та культурними дiячами, але й простими фiнами, зокрема жителями мюта Вiпурi чи села Грануля коло Гельсiндорфу. Цiкавиться !х побутом, вивчае звича! i традицiI, захоплюеться умшням фiнiв використовувати народне мистецтво для окраси помешкань [23, с.4]. У нечаст хвилини дозвшля Ольга подорожувала, пiзнаючи природу пiвнiчноI кра!ни. Так, подорожуючи кораблем разом з Залiзняками, об'!хала фiнсько-шведське
узбережжя, вщвщала водоспад 1матра. З шшо! сторони, Ольга Левицька-Басараб завше пропагувала серед мiсцевого населення звича! рщного краю, укра!нську пiсню, iсторiю, укра!нський стрiй з елементами вишивки.
Отже, праця Ольги Левицько!-Басараб у Стокгольмi та Гельсiндорфi була пiдпорядкована перш за все проблемi пiднесення укра!нського питання за кордоном. 1! надзвичайна енергiя i професiоналiзм проявилися у веденш фiнансових справ дипломатичного корпусу УНР, шформацшно-роз'яснювальнiй роботi серед мюцевого населення, спiвпрацi з фшськими колегами - представницями першо! хвилi жiночого руху в Свропi. Такого роду дiяльнiсть формувала характер Ольги, яка безперечно входить у плеяду жшок-особистостей свого часу. Найкраще про них сказала З. М^рна: «Це були жшки високих духовних якостей, що проводили свою громадську працю не з персональних мотивiв - зробити на цьому кар'еру, прославити або рекламувати себе. Навпаки, робили вони свою громадську працю як обов' язок, як завдання перед нашою Батьювщиною. Це були укра!нськi фемшютки у найвищому значеннi слова» [24, с. 3].
Лггература
1. Лозинський М. Галичина в роках 1918-1920. /М. Лозинський. -Вiдень, 1922. -38 с.
2. Субтельний О. Укра!на. Iсторiя. / О. Субтельний. - К.1991. - с. 325.
3. Дещинський Л. М1жнародш вщносини Укра!ни. Iсторiя i сучаснiсть / Л. Дещинський. - Львiв: Бескиди Бщ 2004. - 320 с.
4. Нариси кторп дипломатi! Укра!ни / За ред.В.Смолiя //- К.: Видавничий Дiм «Альтернативи», 2001.-706 с.
5. Л^опис нескорено! Укра!ни. Ольга Басараб та !! доба / [пщ ред. Я. Ляльки]. - Львiв: Галицька видавнича спiлка, 2007. - Кн. 5. - 2007. - 1248 с.
6. ДА1ФО. - Ф. 68. - Оп. 2. - Спр. 48. - Директивш вказiвки мшютерства шоземних справ i переписка з повiтами. Накази держслужби про встановлення бiографi! члешв укра!нського нацiонального емiграцiйного уряду Петрушевича в м. Вщш. (1921-1923рр.). - 7 арк.
7. Мишуга Л. Ольга Басараб / Л. Мишуга // Незабутня Ольга Басараб. Вибране. / [Пщ ред. I. Книш]. - Вшншег, 1976. - С. 89-91.- с. 90.
8. Вахнянин-Льонер I. Ольга Басараб уьмо!й пам'ят //Незабутня Ольга Басараб. Вибране. / [Пщ ред. I. Книш]. - Вшншег, 1976. -с. 90.
9. ДА1ФО. - Ф. 68. - Оп. 2. - Спр. 48. - Директивш вказiвки мшютерства шоземних справ i переписка з пов^ами. Накази держслужби про встановлення бюграфи члешв укра!нського нацюнального емiграцiйного уряду Петрушевича в м. Вщш.(1921-1923 рр.). - 7 арк.
10. Цвик О. 100^ччя народин i 65-рiччя мученичо! смерти Ольги Басараб-патронки ОУК / О. Цвик // Жшочий свт - 1989. - травень. - С. 4.
11. ЦД1АЛ, Ф № 205, Оп. 1, спр. 920, арк. 7.
12. Охримович-Залiзняк О. Моменти з життя Ольги Басараб// Незабутня Ольга Басараб. Вибране. /Пщ ред. 1рени Книш.// -Вшншег, 1976. -с. 51.
13. Верига В. Уряд ЗУНР на ем^раци. / В. Верига. // Визвольш змагання в Укра!ш 1914-1923р. - У 2-х томах. / [Пщ ред. Ю. Сливки] - Жовква, вид-во Отщв Ва^ан «Мiссiонер», 1998. - Т. 1. - С. 510-518.
14. ЦД1АУЛ. - Ф. 174. - Оп. 1. - Спр. 750. - Статт та документа О. З^зняк .1912-193 9 рр. - 274 арк.
15. Вщдш рукопиав та укршшки ЛННБ. - Ф. 57. - Спр. 359. -Публжаци М. З^зняка. 1909-1920 рр. - 56 арк.
16. Левицький С. Начерк життепису Ольги з Левицьких Басарабово! / С. Левицький // Незабутня Ольга Басараб. Вибране. / [Пщ ред. I. Книш]. -Вшншег, 1976. - С. 24-33.
17. З штори нащонально-визвольно! боротьби 1929-1956рр.// -Л., Державшсть, №4, 1992р. - с. 44
18. ЦДАВО Укра1ни. - Ф. 3512. - Оп. 2. - Спр. 2. - Закони Украшсько! держави про створення консульських установ по рiзних кра1нах та штатах. 16.11.1918-24.02.1919 рр. - 72 арк.
19. Гуммерус Г. Украша в переломш часи: шють мюящв на чолi посольства у Киевi / Г. Гуммерус. - К., 2004. - 188 с.
20. Маркусь В. Екзильний уряд УНР в мiжвоенний перiод / В. Маркусь // Сучаснiсть. - 1986. - Ч. 12 (308). - С. 72-75.
21. Сардачук П. Дипломатичне представництво: оргашзащя i форми роботи / П. Сардачук, О. Кулик. - К.: Украша, 2001. - 174 с.
22. Шелухш С. Варшавський договiр iз поляками i С.Петлюрою 21 квiтня 1929р. / С.Шелухш . - Прага, 1926. -45 с.
23. ЦДАВО Украши. - Ф. 3512. - Оп. 2. - Спр. 2. - Закони Укра1нсько1 держави про створення консульських установ по рiзних крашах та штатах. 16.11.1918-24.02.1919 рр. - 72 арк.
24. Бурачинська Л. Олена З^зняк. Монографiя / Л. Бурачинська. -Торонто: Св^ова федеращя украшських жшочих оргашзацш, 1987. - 183 с.
25. З^зняк О. Л^о у Скандинава // Наше життя . -1952. - Ч. 2. -С. 4
26. М^рна З . Жшочий рух на Укра1ш.// Жшка. - 1937.- Ч .6. -С. 3.
Summary Olha Bezhuk
O. BASARAB'S ACTIVITIES ABROAD DURING A PERIOD OF NATIONAL LIBERATION STRUGGLE OF UKRAINIANS. 1917-1923.
The article analyzes O. Basarab's activities abroad in the context of foreign policy of the governments during a period of the Ukrainian revolution.
Keywords: O. Levytska-Basarab, accountant, diplomacy, feminism.
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2011
