CC BY
26
Список литературы
1. Арендт Н.К., Ржевкин А.А. Субтропические плодовые культуры (инжир, хурма, гранат, фейхоа).-Симферополь, 1949. - 116 с.
2. Витковский В.Л. Фейхоа // Плодовые растения мира. - СПб.: Лань, 2003.- С.498-500.
3. Горгошидзе Г.М. Размножение фейхоа укоренением отводков // Субтропические культуры.-1970.-№4. - С. 105-108.
4. Жуковский П.М. Мировой генофонд растений для селекции (мега- и микрогенцентры) // Генетические основы селекции растений / Под ред. Н.П. Дубинина.- М.: Наука, 1971.- С.33-88.
5. Коваль И.И. Оптимальные сроки укоренения черенков фейхоа // Субтропическое растениеводство на Черноморском побережье.- Сочи, 1982. - Вып. 29.- С.133-142.
6. Кулиев Ф.А. Фейхоа.- Баку: Азернешр, 1985.- 138 с.
7. Ядров А.А., Синько Л.Т., Казас А.Н., Шолохова В.А. Орехоплодные и субтропические плодовые культуры. - Симферополь: Таврия, 1990. - 160 с.
Vegetative propagation of feijoa.
Shishkina E.L.
The experiments on vegetative propagation of feijoa have been carried out in Nikita Botanical Gardens with cuttings in green houses and root scions. Feijoa belongs to difficulty rooted crops. The optimal periods for rooting of feijoa cuttings is autumn. The cuttings need to be processed with the growth stimulators. The best results of rooting were obtained by using the growth stimulator "Fumar, 1% solution".
ЭФИРНОМАСЛИЧНЫЕ И ЛЕКАРСТВЕННЫЕ КУЛЬ ТУРЫ
НОВ1 СОРТИ АРОМАТИЧНИХ, Л1КАРСЬКИХ ТА БАРВНИХ РОСЛИН СЕЛЕКЦП
Н1К1ТСЬКОГО БОТАШЧНОГО САДУ
В.Д. РАБОТЯГОВ, доктор б1олог1чних наук; Г.В. ХОДАКОВ, кандидат хгмгчних наук;
I.G. ЛОГВ1НЕНКО, кандидат бюлог1чних наук; Л.А. ХЛИПЕНКО, кандидат альскогосподарських наук;
В1. МАШАНОВ, доктор альскогосподарських наук Нжгтський боташчний сад - Нацюнальний науковий центр
Вступ
Створення нових сорпв ефiрноолiйних, пряно-ароматичних, лжарських та барвних культур збагачуе асортимент сшьськогосподарських культур для використання !х як сировини в ефiрноолiйнiй, харчовш та фармацевтичнш промисловостг
У шдвищуванш врожайносп та полшшенш якосп врожаю провщна роль належить селекци. Сорт е фактором зб№шення продуктивносп рослин. За 75 рошв юнування В ШАР створено 76 сорпв лжарських i ароматичних культур [4]. У Державний реестр сорпв рослин, придатних для поширення в Укра!ш (ДРУ), включени 22 сорти селекци НБС-ННЦ [2].
У 1996 р. було розпочато конкурсне випробування перспективних сортозразшв ефiрноолiйних, пряно -ароматичних, лжарських та барвних культур. Мета дослщжень - виддшення високопродуктивних сортозразшв нових ефiрноолiйних, пряно - ароматичних, лжарських та барвних культур, як е кращими за попередш сорти, для передачi !х в державне випробування (ДВ) з подальшим районуванням та включенням до ДРУ.
У 1998-2000 рр. конкурсне випробування пройшов 91 сортозразок 29 видiв: 5 сортозразшв цмину iталiйського (Helychrisum italicum (Roth.) Guss.), 4 сортозразки гриндели цiльнолистоi (Grindelia integrifolia DC.), 3 - змiеголовнику молдавського (Dracocephalum moldavica L.), 3 - лофанту ашсового (Lophanthus anisatus Benth.), 4 - ельшольцп Стаунтона (Elsholtzia stauntonii Benth.), 3 - ельшольцп вiйчастоi Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl.), 3 - чабру садового (Satureja hortensis L.), 3 - псопу лжарського (Hyssopus officinalis L.), 3 - фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare Mill.), 4 сортозразки лаванди (Lavandula), 5 - монарди (Monarda) i 3 - чебрецю (Thymus). Було висаджено 4 сортозразки майорану садового (Majorana hortensis Moench), 2 сорти розмарину (Rosmarinus officinalis L.).
У 2001-2005 рр. об'ектами дослщжень були сортозразки псопу лжарського (Hyssopus officinalis L.), козлятнику лжарського (Galega officinalis L.), козлятнику схвдного (Galega orientalis Lam.), ельшольцп Стаунтона (Elsholtzia stauntonii Benth..), лавандину (Lavandula hybrida Reverchon), лофанту ашсового (Lophanthus anisatus Benth ), майорану садового (Majorana hortensis Moench), котячоi м'яти лимонноi (Nepeta cataria L. var.citriodora Beck.), кореопсюу (Coreopsis L.), полину естрагон (Artemisia dracunculus L.),
п.лимонного (A.balchanorum H.Krasch.), п.волотистого (A.scoparia Waldst. et Kit), п.однорiчного (A.annua L.), п.кримського (A.taurica Willd.), п.лшарського (A.abrotanum L.); рож1 рожево! (Alcea rosea L.), розмарину лiкарського (Rosmarinus officinalis L), чабру прського (Satureja montana L.); ч. садового (Satureja hortensis L.), чебрецю Рiчарда (Thymus richardii Pers. subsp. nitidus (Guss.) Jalas), ч.камфорного (Th. camphoratus Hofm. et.Link.) та ч.борознистого (Th.striatus Vahl.), чисту (Cistus L.), цмину iталiйського (Helychrisum italicum (Roth.) Cuss.), шавли лжарсько! (Salvia officinalisL.), мел1си лжарсько! (Melissa officinalisL.)
Матерiали i методи дослiджень
Кращ сортозразки представлених культур вгдбиралися за допомогою порiвняльного аналiзу головних господарсько цшних ознак: врожайностi, кiлькостi та якосп цiльового продукту (ефГрно! оли та барвника). Кiлькiсть ефГрно! оли визначалася методом пдродистиляци рослинно! сировини за Гiнзбергом [3], з подальшим перерахуванням на суху вагу. Яшсть ефГрно! оли визначалася методом газорщинно! хроматографи [8]. К1льк1сть барвника визначалася екстракцшним методом Лукса-Касперско1 [5], його яшсть -фотометричним методом [7]. Для вщбраних кращих сортозразшв були проведенi фенологiчнi описи за методикою Бейдемана [1] i визначалися параметри рослин. Вивчення сортозразшв проводили за методикою державного випробування [6].
Результати i обговорення
За 2001-2005 рр. в ДРУ занесено дванадцять сортiв ефiрноолiйних культур, два - пряно- ароматичних, по одному - барвних та лжарських культур. Ефiрноолiйнi культури: полин естрагон (Artemisia dracunculus L.) - Смарагд, п.волотистий (A.scoparia Waldst. et Kit) - Плчастий, п. однорiчний (A.annua L.) - Новачок, п.лимонний (A.balchanorum H.Krasch.) - Елада, ельшольщя Стаунтона (Elsholtzia stauntonii Benth.) - Розове облако, лавандин (Lavandula hybrida Reverchon) - Темп, розмарин (Rosmarinus officinalis L) - Горизонт, чист (Cistus L.) - Зенит, псоп лжарський (Hyssopus officinalis L.) - НЫтський бiлий, лофант ашсовий (Lophanthus anisatus Benth.) - Пам'ять Капелева, чабер садовий (Satureja hortensis L.) - Март'ян, чебрець Рiчарда (Thymus richardii Pers. subsp. nitidus (Guss.) Jalas) - ФантазГя. Пряно-ароматичш культури: полин естрагон (Artemisia dracunculus L.) - Травневий, майоран садовий (Majorana hortensis Moench) - Прекрасний. Барвна культура -рожа рожева (Alcea rosea L.) - Укра1ночка. Лжарська культура - козлятник лжарський (Galega officinalis L.) -Лщя.
Зараз на державному випробуванш находяться шГсть ефiрноолiйних культур. Це сортозразки цмину ггалшського, чабру прського, чебрецю камфорного, котячо1 м'яти лимонно1, полину кримського, п.лiкарського. Для цих сортозразшв були проведет порiвняльнi дослщження головних господарско цiнних ознак, фенолопчш спостереження i визначенi бюметричш показники, на основi яких були вщбрани кращi сортозразки, як1 можуть стати претендентами для включения !х до ДРУ. Кожному сортозразку було дано свою назву.
Конкурсне дослщження головних господарсько цшних показнишв двох сортозразшв полину кримського i двох сортозразшв полину лтарського визначило кращ^ Цим сортозразкам були дани назви Алупка та Евксiн вiдповiдно. Щд цими назвами вони надiйшли на державне випробування. Кожен з них перевершуе шший сортозразок за уама показниками: врожаем, вмiстом ефiрноl оли на сиру i суху масу та збором ефiрноl олil. Алупка - перспективний ефiрноолiйний сорт. Його олiя, головним компонентом яко1 е туйон, призначаеться для застосування у парфумернш промисловостi та медицинi. Сорт Евксш призначено для збiльшения асортименту ефiрноолiйних культур. Його олiя, головними компонентами яко1 е 1,8-цинеол i а-туйон, мае гострий, приемний аромат, призначаеться для застосування у гомеопати i в парфумернiй та харчовш промисловостi.
На державне випробування було наделано два сортозразки цмину ггалшського, як1 порiвнювали з районованим в Украíнi сортом ОсГпГвський. Представлеш сортозразки мГстять менш ефiрноl оли на сиру масу сировини, однак переверщують сорт ОсГпГвський за виходом сиро! маси сировини i, внаслвдок цього, за збором ефiрноl оли. Цим сортозразкам були даш назви В1М i Кристал. Головною складовою ефiрноl олй' першого сортозразку е лшалоол (31%), другого - нершацетат (23%). Вони призначенi для збшьшення асортименту сортГв ефiрноолiйних культур i для застосування у медицинi.
На конкурсне випробування було надюлано сортозразок котячо! м'яти лимонно!, який порiвнювали з районованим в Украíнi сортом Ювшей Вавiлова. Сортозразок перевершуе сорт за уйма показниками, через це йому було дано назву Переможешь-3, пГд якою вГн надiйшов на державне випробування як перспективний для розширення асортименту ефГрноолшних сортГв з цитрусовим ароматом, що особливо щнуеться у парфумерно -косметичнГй i харчовГй промисловостГ.
Чабер гГрський Кримський смарагд призначаеться для застосування у парфумерно -косметичнш i харчовГй промисловосл. Головним компонентом ефГрно! олЛ цього сортозразка е карвакрол.
Таблиця 1
Характеристика сортозразшв ефнриоо. liiiinix i лiкарських культур по головним господарсько щнним показникам за 2003 - 2005 рр.
Культура Сорт Врожай ц/га Масова частка ефiрноl оли ввд сиро! маси (%) Збiр оли, кг/га % до контролю
2003 2004 2005 серед 2003 2004 2005 серед 2003 2004 2005 серед
Полин кримський Алупка 88,56 93,60 90,5 90,89 0,67 0,64 0,9 0,74 59,34 59,90 81,5 66,91 124
Контроль 56,16 75,60 89,4 73,72 0,78 0,67 0,75 0,73 43,80 50,65 67,05 53,83 100
Полин лжарський Евксш 55,08 100,80 90,5 82,13 0,25 0,2 0,38 0,28 13,77 20,16 34,39 22,77 156
Контроль 34,92 97,20 97,20 76,44 0,28 0,10 0,25 0,21 9,78 9,72 24,3 14,6 100
Котяча м'ята лимонна Переможець-3 92,00 65,00 62,5 73,17 0,48 0,52 0,50 0,5 44,16 33,80 31,25 36,40 198
Ювiлей Вавiлова 47,94 67,20 58,42 57,85 0,34 0,25 0,38 0,32 16,30 16,80 22,20 18,40 100
Цмин iталiйський В1М 67,33 79,84 76,9 74,69 0,20 0,15 0,07 0,14 13,50 12,0 5,4 10,3 108
Кристал 102,60 98,71 94,1 98,47 0,22 0,17 0,14 0,18 22,6 16,8 13,2 17,5 183
Осiпiвський 104,76 114,50 72,3 97,19 0,07 0,06 0,2 0,11 7,33 6,87 14,46 9,55 100
Чабер гiрський Кримський смарагд 80,50 90,00 82,0 84,2 0,78 0,44 0,70 0,64 62,80 39,60 57,4 53,27 203
Контроль 51,30 54,00 57,8 54,37 0,45 0,33 0,65 0,48 23,1 17,8 37,6 26,2 100
Чебрець камфорний Свгглячок 34,03 34,43 33,4 34,0 1,30 1,44 1,2 1,31 42,6 49,5 39,4 43,8 129
Контроль 30,29 29,01 31,12 30,14 1,01 1,23 1,14 1.13 30,59 35,68 35,57 33,95 100
3i сорту чебрецю камфорного Свгтлячок одержують ефГрну олш, що е аналогом оли Гз цинеольного евкалшту. Вона збагачена 1,8-цинеолом (80%) i призначаеться для застосування у медицин (табл. 1).
У 2005 р. було отримано першi сезоннi даиi з державних випробувань щодо представлених сортозразк1в. В результат порiвияльного аналГзу встановлено, що господарсько цшш показники для цих сорпв е на рiвнi попереднiх рошв дослвдженнь.
У цей час на конкурсному сортовипробуванш знаходяться сортозразки таких культур: мелки лжарсько! - три сортозразки, кореопсису - три сортозразки, козлятника сходного - один сортозразок, шавли лжарсько! - три сортозразки, чебрецю борознистого - один сортозразок.
Для сортозразшв шавли лжарсько! та чебрецю борознистого були отримаш перш1 сезонш дат про фенолопчш спостереження i конкурсне дослщження головних господарсько цшних показник1в. Вихгд сухо! рослинно! маси шавли лжарсько! у сортозразка 04 перевищив контроль на 21% i складав 44,06 ц/га. Збiр ефiрно! оли чебрецю борознистого перевищив контроль на 61% (27 кг/га).
Одержано дворiчнi дат з врожаю перспективних сортозразк1в козлятника сходного. Середнш вихщ рослинно! маси цього сортозразку сягае 118,15 ц/га, що перевищуе контроль на 17%.
Були одержани п'ятирiчнi даиi конкурсного сортовипробування трьох сортозразк1в кореопсису. Також вивчали вихвд рослинно! маси мелГси лжарсько! i врожай квiток кореопсису у фазГ масового цвiтiния. В результатi порiвняльного аналГзу видшився сортозразок шд номером 02 з врожайшстю 17,23 ц/га, що становить 132% вщ контролю.
У результат порiвияльного дослiджения господарско цшних показнишв були вiдiбраиi перспективш сортозразки - кандидати в сорти.
Висновки
1. За 2001-2005 рр. проведено конкурсне випробування 14 сортозразшв ефГрноолшних культур, з них видшено 7 кращх i матерГали надюлано до Держсортослужби: полин кримський (A.taurica Willd.) - Алупка, п. лжарський (A.abrotanum L.) — Евксш, чебрець камфорний (Thymus camphoratus Hoffm. et. Link) - Свгтлячок, чабер прський (Satureja montana L.) - Кримський смарагд, цмин ггалшський (Helychrisum italicum (Roth.) Guss.) - В1М та Кристал, котяча м'ята лимонна (Nepeta cataria L.var.citriodora Beck.) - Переможець-3.
2. 3а 2001-2005 рр. до конкурсного випробування прийнят сортозразки наступних культур: мелка лжарська (Melissa officinalis L.), кореопсис (Coreopsis L.), козлятник схвдний (Galega orientalis Lam.), шавлiя лiкарська (Salvia officinalis L.), чебрець борознистий (Thymus striatus Vahl.), за якими було проведено фенологiчнi спостереження i одержано дат щодо основних господарско цшних показнишв. Створення високопродуктивних сортГв цих культур актуально у зв'язку зГ зростаннням попиту на сировину для харчово! промисловостГ.
Список л^ератури
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ. - Новосибирск: Наука, 1974. - 156 с.
2. Державний реестр сортГв рослин, придатних для поширення в Укра!ш у 2001-2004 рр. (витяг). - Ки!в: Вид.Держ.служби з охорони прав на сорти рослин, 2001-2004. - 230 с.
3. Ермаков А.Е. и др. Методы биохимического исследования растений. - М.: Наука, 1952. - С.438-439.
4. Конон Н.Т., Морозов В.И., Кирцова Н.В. Итоги селекции и семеноводства лекарственных и ароматических растений. // Труды Международ.конф.«Лекарственное растениеводство».- М.: ВИЛАР, 2006. - С. 269-274.
5. Лукс Ю.А., Касперская Т.В. Желтый пищевой краситель из кореопсиса //Растительные ресурсы. - 1971. - Том 7. - Вып. 4. - С.592-597.
6. Методика державного випробування сортГв рослин на придатшсть до поширення в Укра!ш. Загальна частина. - Ки!в. - 2003. - 297 с.
7. Спектрофотометрический метод количественной оценки содержания полифенолов в сухом экстракте из надземной части Melilotus officinalis (L.) Pall. и в его лекарственной форме (таблетках)/ Чемесова И.И., Чубарова С.Л., Саканян Е.И., Котовский Б.К., Чижов Д.В. // Растительные ресурсы. - 2000. - Том 36. -Вып.1. - С.86-90.
8. Jennings W., Shibamoto T. Qualitative analysis of flavor and fragrance volatites by glass capillary gas chromatography. - New-York: Academie Press, 1980. - 400 р.
New varieties of aromatic, medical and dyeing plants of the Nikita Botanical Gardens selection
Rabotyagov V.D., Khodakov G.V., Logvinenko I.E., Khlypenko L.A., Mashanov V.I.
Cultivars of twenty seven cultures of new aromatic and medicinal cultures department of Nikita Botanical Gardens selection have been in competitive and State tests (2001-2005). Six cultures were included in State test for studying the basic economical - valuable parameters. Productivity of plants and quantity of main products in them (dry vegetative mass, dry leaves, essential oil, dyeing etc.) are belonged to the main economical - valuable parameters.
