CC BY
22Актуалiзацiя методологiчно-джерелознавчоí бази бЫарних назв Ытродукованих кYльтиварiв з елементами екстраполяцп
Н.В. Лещук, кандидат сльськогосподарських наук Н.П. Костенко, кандидат сльськогосподарських наук Н.В. Павлюк
Укранський нститут експертизи сорлв рослин В.А. Павлюк
Нацюнальний унiверситет бю-pecypciB i природокористування УкраТни
УДК 631.526.31
ЯктуаЩЩя Методолог1чно-джерелознавчог ба%и бтарнщ,
неф штродуко&ашХкЩЛьтива-
рв з шМентШи екстржолящ
Розкрито значення ботан1чно! систематики та висвтлено практичне застосування б'нар-но1 науково! ботан1чно! номенклатури пд час проведення 1дентифкаци сорт1в рослин. Саме бнарна номенклатура нтродукованих культивар1в вимагае наукового п1дходу до структу-ризаци I формування методично-джерелознавчо1 бази ботан1чних назв рослин укра1нською / латинською мовами.
За результатами аналтичного монторингу висвтлено науков1 аспекти диференщаци систематичних одиниць, подано деяк1 правила та рекомендаци стосовно науково обфунто-ваних назв ботан1чних таксон1в укранською / латинською мовами. Науковий пошук гармон-заци дозволить удосконалити практичне застосування методично-лнгвйтичних та орфо-граф1чних вимог / правил правопису назв ботан1чних таксон1в пд час державно1 реестраци сорт1в та прав на них. Гармон1защя правопису за систематикою Лннея (латинською мовою) сприятиме единому п1дходу для актуал1заци методолог'чно-джерелознавчо!бази бнарних назв нтродукованих культивар1в ботан1чних таксон1в.
Ключовi слова:
назви рослин, ботаычна номенклатура, бшарна (бшомшальна) класифка^я, культивар, Мiжнародний кодекс номенклатури для водоростей, грибiв та рослин (1С^, торговельна марка, систематика рослин, екстраполя^я.
Постановка проблеми. 1нтро-дукщя рослин (лат. introducto -уведення) - введення (залучен-ня) видiв або сор^в рослин в мкця, области де вони раыше не зyстрiчалися, перенесення окремих видiв дикорослих рослин за межi Тхнього сучасного природного ареалу. За рiзними джерелами визначень i тлума-чень нтродуковаы культивари (сорти) зазнають переселен-ня (перенесення) окремих ви-дiв, сор^в (порщ) рослин у новi умови з метою Тхнього вирощу-вання, використання чи охоро-ни або навмисне чи випадкове розселення особин будь-якого виду рослин за межi природного ареалу.
Сорт, або культивар (англ. cultivar) - група культурних рослин, яю в результат селекцп отримали певний набiр характеристик, яю вирiзняють цю групу
рослин в1д 1нших рослин того ж виду. Кожен сорт рослин мае ункальне найменування та збе-рiгае своТ властивостi у разi бага-торазового вирощування.
Наразi вiдомо понад 200 тис. видiв рослин, якi умовно поди ляють на вищi i нижчi рослини. Аби розiбратися у всьому цьому рiзноманiттi рослинного св^у, необхiдно класифiкyвати рослини, тобто, об'еднати в певнi систематичнi одиниц на тдста-вi схожостi ознак й однорщност походження.
Саме бнарна номенклатура iнтродyкованих кyльтиварiв у межах найменшого ботанiчного таксону вимагае наукового подходу до структуризацп i формування методично-джерелознавчоТ бази ботаычних назв рослин украТн-ською i латинською мовами.
Науковий пошук гармоыза-цп дасть можливiсть удоско-
налити практичне застосування методично-лнгвктичних та орфографiчних вимог i правил правопису назв ботаычних так-сонiв пщ час державно!' реестра-ц11' сор^в та прав на них.
Метою аналiтичних досли джень е узагальнення методiв наукових пiдходiв щодо назв ботаычних таксонiв, якi сприя-тимуть гармоызацп дiй пiд час проведення державно!' реестраци сор^в та прав на них.
Систематика, або таксономiя рослин ставить сво'м основним завданням Тхню класифiкацiю, тобто розмщення в бiльш або менш близью однорщы групи на основi Т'хньот спорiдненостi. У системi рослин цi групи роз-мiщуються (класифiкуються) в сер^ пiдпорядкованих спорщ-нених таксоыв.
Об'ектом аналiтичних до-слiджень е процес формування
сортовивчення № г 2013
та охорона прав на сорти рослин
Актуалiзацiя методологiчно-джерелознавчоí бази бЫарних назв Ытродукованих культиварiв з елементами екстраполяцм
методолопчно-джерелознавчо' бази б1нарних назв штродуко-ваних культивар1в у час1 й простор! з елементами екстраполя-цмного прогнозування Ухнього правопису латинською I украУн-ською мовами [1].
Методи i методика дост-джень. 1нтродукц1я рослин ко-ристуеться досягненнями ба-гатьох сум1жних, а шод1 й в1д-далених наук, мае свою терм1-нолог1ю, теор1ю, методолопю, методику та методи досл1джень як польов1, так I анал1тичн1 [2, 3]. До основних метод1в штродук-цп рослин належать: еколого-1сторичний, б1отехнолог1чний, ф1логенетичний, флорогенетич-ний, кл1матичних I агрокл1ма-тичних аналог1в; перетворення бюформ, родових комплекс1в, геоботан1чних дом1нант1в тощо.
Велике значення в ¡нтродукцп рослин в1д1грають експедиц1йн1 досл1дження метод1в I канал1в мобш1зац1У вих1дного штродук-ц1йного матер1алу з метою отри-мання обфунтованих висновк1в щодо боташчноУ систематики та бшарноУноменклатуриправопи-су назв боташчних таксон1в. Для цього варто використовувати методолопчно-джерелознавчу базу 1нтродукованих культива-р1в з елементами екстраполяцП' вих1дного матер1алу 1з точною географ1ею походження (кра-Уна, республ1ка, край, область, прська система, висота над р1в-нем моря, експозиц1я, рослинне угруповання, дата збору та тип рослинноот (наприклад, тун-дровий, степовий): формацп, асоц1ац1У), як1 сприятимуть по-ступовому введенню у культуру нових боташчних таксошв.
Результати аналiтичних до-сшджень. Народн1 назви рослин. Екстраполяц1йний мон1торинг показав, що назви рослин належать до найбшьших I найдавш-ших пласт1в лексики украУнськоУ мови [4, 5]. Досить ч1тко вид1-
ляють д1алектн1 та лтературш назви рослин. До групи останшх входять науков1 ботан1чн1 номе-ни, якими користуються фах1вц1-ботан1ки [6].
Рослини в1д1грають важливу роль у житт1 людей, тому в народ! здавна поширена велика к1льк1сть рослинних назв. Р1зн1 Ух форми практично щодня вико-ристовуються людиною в УУ побу-т1. Як, наприклад, назви польових рослин i квтв, овоч1в у крамни-цях i т. д. (тдсшжник - просерень, троянда - ружа, дурман - шмиця, осика - трепета та т.).
Найчастiше використовують побутовi назви, але жорстких правил регламентацй' Ухнього застосування ниш немае. Тому виникають певнi проблеми за використання народних назв. Зокрема, в рiзних краУнах i на iнших мовах одна й та ж рос-лина (особливо широко роз-повсюджена) може мати рiзнi назви. Наприклад, мiсцевi назви чебрецю звичайного (Thymus serpyllum L.) - чепчик, мала ма-теринка, богородська трава, чабер тощо. Або одну й ту ж саму назву можуть застосовувати для деюлькох видiв рослин, наприклад, чабер садовий i чебрець звичайний (Thymus serpyllum i Satureja hortensis). Також трапля-ються альтернативн1 назви ви-die рослин [7, 8, 9] - аУр тростин-ний = татарське зшля; грабельки звичайш = журавлинi носики;
Автор(и) Карл Л1нней
Крана Швещя Мова латинська Тема(и) ботанка ВидавецьЛаврен-тй Сальвй Дата публкацй 1753
Тип нося Print Сторнки xi, 1200, + xxxi ISBN NA
Рис. 1. Загальний вигляд титульно! сторшки.
сортовивчення № г 2013
та охорона прав на сорти рослин
6rno3ip болотний = маточник 6i-лий, мудник, царськ 04i; вербо-зшля лучне = вербозшля лучний чай; в'язшь барвистий = куче-рявий горошок; гiрчак звичайний = спориш звичайний; верба тритичинкова - бшолоз; пiдбiл звичайний = мати-й-мачуха; полин кримський = полинок, ев-шан; цикорiй дикий = Петровi батоги та родин - складноцвт = айстровi, хрестоцвiтi = капустяш, зонтичнi = селеровi та ш.
Незважаючи на те, що в бю-логiУ, окрiм рослин, видшя-ють окремо царства вiрусiв, дроб'янок, грибiв, на побутово-му рiвнi бiологiчна класифiкацiя рослин модифiкуеться (спрощу-еться) й усе розмаУття живого свпу зводиться до одного царства - рослин. Саме така класи-фкащя притаманна переачно-му громадянину, не обiзнаному з тонкощами бюлопчноУ науки. Для уникнення вищезазначених проблем використовують нау-ков1 назви рослин.
Науков1 назви рослин. Сучас-на украУнська наукова ботанiчна номенклатура - це систематизо-ванi назви одиниць флори або таксошв (пiдвидiв, видiв, родiв, родин, порядкiв, тдклаав, кла-сiв) рослин. Мiжнародна (латинська) наукова боташчна номенклатура базуеться, переважно, на лшнеевськм системi класифи кацГУ рослин i передбачае назву для кожного ведомого науц виду флори [10]. Вперше латинську бiнарну класифiкацiю боташч-них об'еючв здiйснив Карл Лш-ней у робот Species Plantarum (1753 р.) (рис. 1).
Проте, перше зведення влас-не правил номенклатури боташчних об'еючв було запропо-новано Альфонсом Декандолем 1867 р. Безпосередньо у 1952 р. у Стокгольмi було прийнято перший Мiжнародний кодекс боташчноУ номенклатури (МКБН) -англмською International Code
НAЙAКTУAЛЬНШЕ
Aктyалiзацiя методологiчно-джерелознавчоÏ бази бiнарних назв iнтродyкованих кyльтиварiв з елементами екстраполяцп
of Botanical Nomenclature (ICBN), який неодноразово вдоскона-лювався [11]. На XVIII MixHa-родному ботaнiчному конгре-ci в Mельбурнi було прийня-то нову назву мiжнaродного кодексу - International Code of Nomenclature of algae, fungi, and plants (ICN) («^жнародний кодекс номенклатури водоростей, грибiв i рослин») [12].
МКН - це зiбрaння правил та рекомендацм, що стосуються наукових назв рослин, водоростей, грибiв. Його метою е при-своення певних назв щодо пев-них груп оргaнiзмiв. Цiннicть нау-ковоТ назви полягае в тому, що вона е стабшьною та загально-прийнятою. Вона необов'язково повинна мати описову чи дia-гностичну цнысть. Номенкла-турний кодекс не мае юридич-ного статусу в гaлузi державного та мiжнaродного права.
Нaдaлi вci змiни та доповнен-ня вносилися та вносяться ри шеннями номенклатурних сек-цiй мiжнaродних ботаычних конгреciв (МБК), якi проходять один раз на шicть рокiв. На кожному приймаеться новий кодекс, що змнюе попереднiй. Назва конгресу даеться вщ назви мicтa, де проходив конгрес. Нaрaзi дiе Мельбурнський кодекс (змнив Вiденcький).
Усього icнуе ciм принцитв МКН:
- незaлежноcтi номенклатур -ботаычна номенклатура неза-лежна вщ зоологiчноï та бакте-рюлопчноТ;
- типофкацп - назви таксо-номiчних груп застосовуються за допомогою номенклатурних тиыв;
- прiоритету - номенклатура тaкcономiчноï групи заснована на прюритет в оприлюднены;
- унiкaльноcтi назв - визна-чена тaкcономiчнa група може мати лише одну ункальну назву, о^м певних винятюв;
- уыверсальност - HayKOBi назви тaксономiчних груп роз-глядаються як латинсью, неза-лежно вiд походження;
- зворотноТ сили - правила номенклатури, прийнят нинi, розповсюджуються на Bci постанови, прийнятi рaнiше, лише якщо Тх дiя не обмежена;
- незaлежностi вiд таксоно-MiT - правила номенклатури не залежать вiд поглядiв таксоно-мiстiв на класифкащю ^еТ чи iншоT групи.
Основним у ботаычнм номен-клaтyрi е принцип прiоритетy. Це означае, що з кiлькох назв, за-пропонованих для даного таксону, вибираеться нaйстaрiшa, що була оприлюднена. Постае за-кономiрне питання, яка ж дата е вихщною, дaлi вiд якоТ, принцип прiоритетy не поширюеться? МКН приймае за вихщну дату 01 травня 1753 р. - умовну дату по-яви роботи Карла ЛЫнея Species Plantarum (два томи щеТ книги, яю з'явились у трaвнi та серпы 1753 р. вщповщно, розглядають-ся як опублковаы одночасно 01 травня 1753 р.). Ця дата дiе для бшьшост груп рослин.
Ботаычна назва закртлюеть-ся за таксоном за допомогою номенклатурного типу. Для ви-дiв рослин це звичайно висуше-ний мaтерiaл, який збер^аеться в гербарп. Багато типiв колекцм
Habßa ботaнiчного таксона
Рис. 2. Схематична послдовшсть назви бoтанiчнoгo таксона.
зараз доступы в 1нтернет на сайтах великих гербар^'в у ви-глядi високоякiсних зображень гербарних лис^в.
Обидва цi принципи дiють Í3 певними обмеженнями. Щоб запобiгти небажаних ефею1в застосування принципу прюри-тету, назви консервують (пере-лiк законсервованих назв зна-ходиться наприкiнцi Кодексу). Для таксоыв рангом вищих за родину застосовують дуже мало правил.
Зоолопчна та бактерiологiчна номенклатури мають своТ власнi Кодекси.
У бюлогп, бiнарна номенклатура - формальний метод по-значення видiв. Як передбачае слово «бнарний», наукова назва видiв утворюеться комби нащею двох частин: назви роду i дескриптора виду (видового еытета) [5, 6, 10]. Разом вони утворюють назву виду. Напри-клад, назва роду (Cucumis) + видовий еытет (sativus) = назва виду (Cucumis sativus) - опрок поавний. Хоча тонкi деталi щеТ класифкацп вiдрiзняються для рiзних видiв, проте, е певн ас-пекти, яю е унiверсальними.
Перший термiн (назва роду) завжди починаеться з пропис-ноТ лiтери (наприклад, Fragaria), тодi як дескриптор виду - ы, на-вiть коли вiн походить вщ влас-ного iменi. Наприклад, Crocus heuffelianus (шафран Гейфеля), Corydalis halleri Willd (ряст Гал-лера). Раыше допускалося напи-сання видових етте^в з пропис-ноТ лтери в тому випадку, якщо вони утворен вiд iменi або прiз-вища, але зараз усi видовi епи тети пишуть з малоТ (рядковоТ) лiтери.
Потрiбно зазначити, що кож-ний вид рослин мае лише одну правильну наукову назву (рис. 2).
Скорочення «sp.» (або «spec.») використовуеться, коли фактич-
сортовивчення № г 2013
та охорона прав на сорти рослин
HAЙAKTУAЛЬHIШE
Aктyaлiзaцiя мeтoдoлoгiчнo-джepeлoзнaвчoï бaзи бiнapниx нaзв iнтpoдyкoвaниx кyльтивapiв з eлeмeнтaми eкcтpaпoляцГÍ
на назва виду не вщома: наприклад Malus sp. означав «вид роду Malus». Скорочення «spp.» (мно-жина вiд «sp.») вказуе «декiлька невiдомиx видiв». Скорочен-ня «cf.» використовуеться, коли ототожнення не тдтверджене: наприклад Corvus cf. splendens указуе, що класифiкацiя виду знаxодиться пiд сyмнiвом.
Наукова назва повинна бути написана повыстю, коли використовуеться вперше, або, коли деюлька видiв такого ж роду вносяться в список, обго-ворюються або згаданi в тiй же роботк Назва роду може бути скорочена до першоТ букви, наприклад M. domestica замiсть Malus domestica Mill. В окремиx випадкаx ця форма скорочен-ня набула бшьшого розповсю-дження, нiж загальна форма, наприклад, бактер^ Escherichia coli часто називають E. coli.
Наyковi назви видiв та родiв звичайно друкують курсивом, як наприклад Viola alba. На-зву, написану вщ руки, пщкрес-люють. Коли використовують украТнську назву, наукову (ла-тинську) пишуть у крyглиx дуж-rax, наприклад, «Зозyлинi черевички справжы» (Cypripedium calceolus L.) - рослина з роди-ни Зозyлинцевиx або Орxiдниx (Orchidaceae).
1м'я автора таксону вказуеть-ся пiсля назви видового таксона. Скорочення прiзвищ авторiв ботанiчниx таксонiв узгоджено з рекомендащею МКН i з поабни-ком «Автори назв рослин» Бра-м^та i Пауелла [13]. Цi авторськ скорочення можна вiдшyкати на 1нтернет-сторнц 1нтерна-цiонального iндексy назв рослин (IPNI) [14]. Наприклад, у на-звi роду Lens Mill. - скорочення «Mill.» стосуеться ботанка РЫ^а Millerа, у назвi виду Lens culinaris Medik. - скорочення «Medik.» стосуеться ботанка Friedrichа Kasimira Medikusа.
У мiжнароднiй практицi для визначення категорп сорту використовують термн культивар. Епiтети, що позначають культи-вари (сорти), пишуться з пропис-ноТ лiтери. Назву сорту пишуть пкля назви таксона (роду, виду, пщвиду). Використовують два варiанти запису назви культи-вару: ця назва може вщдшятися вiд назви таксона позначенням cv., а може братися в одинарн лапки (в ншому випадку скорочення cv. не використовують). Ось приклад запису назви для одного з сор^в терка японсько-го - Forest Flame: Pieris formosa cv. Forest Flame; Pieris formosa 'Forest Flame'.
Комерцiйнi назви i торговель-н'1 марки. Комерцмы назви рослин - назви, як використовують у крамницях, супермаркетах, якщо еттет культивара не походить для цшей реaлiзaцiT. Зазви-чай пишуть малою каттеллю без лапок (наприклад, Choisya ternata 'Lich' SUNDANCE). Ще одыею причиною застосування торговоТ назви е ншомовне по-ходження епiтету культивара (наприклад, Hamamelis х intermedia MAGIC FIRE = Hamamelis х intermedia 'Feuerzauber')
СерiT культивованих рослин -колективна категорiя, яку використовують у маркетинз^ що об'еднуе морфолопчно подiбнi рослини, якi вiдрiзняються оды-ею ознакою (наприклад, забарв-ленням квiток, листкiв) (Impatiens (Paradise Series) PAPETE ('Kipete'), Petunia DOUBLOON BLUE STAR ('Dandbblst') (Doubloon Series)).
Знак для товарiв i послуг (англ. trademark) - позначення, за яким товари та послуги одних оаб вiдрiзняють вiд товaрiв та послуг iнших осiб. Такими по-значеннями можуть бути слова, цифри, зображувальн елемен-ти, комбнацп кольорiв.
У Цивiльному кодексi УкраТ-ни вiдносно знаку для товaрiв i
послуг вживають термн «тор-говельна марка». Термн «торго-вельна марка» е прямим запо-зиченням з англмськоТ мови. По сут термiн «знак для moeapie i послуг» i «торговельна марка» означають одне й те саме понят-тя i тому можуть вживатися як рiвнозначнi. 1х супроводжують знаком ™ або ®. Останнм використовують лише для зареестро-ваних торговельних марок.
Назви основних с'шьськогос-подарських рослин з точки зору систематики. Систематика рослин - один з роздкшв загальноТ систематики, який вивчае рiз-номаытысть рослин [15]. Голо-вними завданнями систематики рослин е щентифка^я та класи-фiкацiя представникiв рослин-ного св^у.
Нижче наведено латинськi назви ботаычних таксонiв, якi застосовують за державноТ ре-естрацп сортiв рослин i прав на них:
- пшениця (Triticum L.) - най-важливiша продовольча культура, рщ однорiчних трав'янистих рослин родини Тонконогових (Злакових) (Poaceae). Вiдомо 28 видiв. Найпоширенiшими е пшениця тверда (Triticum durum L.) та пшениця м'яка (Triticum aestivum L.);
- жито (Secale L.) - рщ рослин родини Тонконогових (Poaceae), також вщомоТ як Зла-ковi (Gramineae). Рiд об'еднуе близько п'яти ботаычних видiв, серед яких лише один культиву-еться у сiльськомy господарав -жито посiвне (Secale cereale L.). Культивують також мiжродовий пбрид жита з пшеницею - тритикале (xTriticale);
- ячмнь (Hordeum L.). Всього iснyе близько 30 видiв, якi по-ширенi в £вропЬ Азп, Америцi. В УкраТн росте 7 видiв ячменю, з них у кyльтyрi два. Найпошире-нiшим з них е ячмнь посiвний (Hordeum sativum L.);
сортовивчення № i' 2013
та oxoporn пpав на cop™ pоcлин
НAЙAКTУAЛЬНШЕ
Aктyалiзацiя методологiчно-джерелознавчоÏ бази бiнарних назв iнтродyкованих кyльтиварiв з елементами екстраполяцп
- овес (Avena L.). До роду вщ-носять близько 40 видiв, роз-повсюджених переважно в по-мiрних краТнах Старого Св^у. За господарським значенням найважливiшим е овес посiвний (Avena sativa L.);
- горох (Pisum L.) - рщ рослин з родини Бобових (Fabaceae). Горох посiвний (Pisum sativum L.) - найв^омший i найрозпо-всюдженiший;
- картопля (Solanum tuberosum L.) - поширена сшьськогоспо-дарська культура родини Пас-льонових (Solanaceae), яку в народi називають «другим хли бом», одна з найважливших продовольчих, технiчних i кор-мових культур. У побут часто картоплею називають не вид, а лише бульби картопш;
- капуста (Brassica L.) рщ рослин з родини Хрестоцвiтих (Ка-пустяних) (Brassicaceae). Пред-ставники роду походять iз захщ-ноТ £вропи, Середземномор'я та
регюыв Азп з помiрним ктма-том.
За iснyючою клaсифiкaцiею вс форми бyрякiв (дикi й культуры, однорiчнi, дворiчнi та ба-гaторiчнi) об'еднують в один бо-тaнiчний рiд - буряки (Beta L.), який належить до родини Ло-бодових (Chenopodiaceae), i на-лiчyе 14 диких i один культурний вид. У процес еволюцп видiв роду Beta L. утворилися 3 природы групи - секцп: канарськ (3 види), прсью (6 видiв), звичaйнi (6 видiв).
Варто зазначити, що ботаыч-ний таксон, який представлений нтродукованим культиваром може мати декiлькa нaпрямiв використання, але це вже не ботаычна класифка^я, а використання сор^в за вiдповiдними напрямами для задоволення потреб суспшьства.
Результати екстраполяцмного монiторингy показали, що по-шук i мобiлiзaцiя рослин шля-
хом експедицм, безпосередньо-го о6м1ну видами рослин або за делектусом (перелком бота-нiчниx тaкcонiв, сформованим y peзyльтaтi в1д6ору) да£ змогу зберегти та примножити гене-тичне р!зномаыття, створити нов1 сорти з високою продуктивного бiомacи та бюлопчно aктивниx речовин, виявити най-перспективнш зразки для ство-рення пpомиcловиx плaнтaцiй i збагатити асортимент генетич-ниx i cоpтовиx ресурав рослин-ного piзномaнiття.
Висновки. Hayковe екстра-поляцiйнe обфунтування ¡н-тродукцп рослин ¡з подальшим введенням ïx у культуру i гар-монiзaцiя ïxнього правопису за систематикою Лiннeя (латин-ською мовою) сприятимуть единому п^оду для aктyaлiзaцiï мeтодологiчно-джepeлознaвчоï бази б¡ном¡нaльниx назв нтро-дyковaниx культиварт ботаыч-ниx тaкcонiв.
ВИКОРИСТАНА Л^ЕРАТУРА
1. Барабаш, О.Ю. Бюлопчы основи овочiвництва: Навч. пос. / О.Ю. Барабаш, Л.К. Тараненко, З.Д. Сич. - К.: Арктей, 2005. - С. 119-120.
2. Скура, Й.Й. 1нтродук^я рослин (и значення для розвитку цивЫзацм, ботаычноТ науки та збере-ження рiзноманiття рослинного свку) / Й.Й. Сiкура, В.В. Капустян. - К.: Фкосоцюцентр, 2003. - 280 с.
3. Соболевская, К.А. Интродукция растений как путь сохранения и воспроизводства полезных видов природной флоры / К.А. Соболевская // Актуальные вопросы современной ботаники. -Бюл. Главного Ботанического Сада АН ССР. -1975. - Вып. 95. - С. 29-34.
4. Сабадош, 1.В. Народы назви рослин i наукова ботаычна номенклатура / 1.В. Сабадош/Д^: 1пНр:// kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine28-6.pdf.: (дата звернення 10.10.2012).
5. Кобiв, Ю. Словник укра'нських наукових i народ-них назв судинних рослин / Ю. Кобiв. - К.: Наукова думка, 2004. - 800 с.
6. Прокудин, Ю.Н. Определитель высших растений Украины / Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха [и др.] - Изд. второе, стереотип., с незначительными доп. и испр. - К.: Фитосоцио-центр, 1999. - 548 с.
7. елн, Ю.Я. Дари лiсiв / Ю.Я. £лн, М.Я. Зерова,
В.1. Лушпа, С.1. Шаброва. - К.: «Урожай», 1979. - 440 с.
8. Чопик, В.И. Дикорастущие полезные растения Украины: Справочник / В.И. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.Н. Краснова. - К.: Наук. думка, 1983. - 400 с.
9. Антонюк, Н.е. Рщюсы рослини флори УкраТни в кулы^ / Н.е. Антонюк, Р.М. Бородна, В.Г. Собко, Л.С. Скворцова. - К.: Наук. думка, 1982. - 212 с.
10. Джеффри, Ч. Биологическая номенклатура / Ч. Джеффри // Пер. с англ. - М.: Свит, 1980. - 120 с.
11. Miжнaродний кодекс ботаычноТ номенклатури // URL: http://ibot.sav.sk/icbn/main.htm: (дата звернення 11.10.2012).
12. Miller, J. Outcomes of the 2011 Botanical Nomenclature Section at the XVIII International Botanical Congress / J. Miller, V. Funk, W. Wagner, F. Barrie, P. Hoch, P. Herendeen // URL: http://www. pensoft.net/journals/phytokeys/article/1850: (дата звернення 14.02.2013).
13. Brummitt, R.K. Authors of Plant Names / R.K. Brummitt and C.E. Powell. - Royal Botanic Gardens, Kew. - 1992. - 736 s. ISBN 1-84246-085-4.
14. 1нтернацюнальний ндекс назв рослин // URL: http://www.ipni.org/ipni/authorsearchpage.do.: (дата звернення 10.10.2012).
15. Глущенко, В.И. Основы общей систематики: учеб. пос. / В.И. Глущенко, А.Ю. Акулов, Д.В. Леонтьев, С.Ю. Утевский. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2004. - 111 с.
сортовивчення № г 2013
та охорона прав на гарти роздин
