CC BY
33
процеив, бо в шшому pa3Í вони втрачали б KOHKypeHTHi переваги i зазнавали eкономiчних втрат. Бiльшe того, структуризащя лiсy за цiльовим призначенням може стати наpiжним каменем пpиватизацiйних процедур i сприятиме 1х виве-денню у прозоре русло та недопущенню хижацького господарювання приватно-промисловими групами.
Л1тература
1. Дейнека А.М. Еколопчний потенщал лгав Льв1всько1 обласп: проблеми його збережен-ня та вщтворення / А.М. Дейнека // Регюнальна економжа. - 2001. - № 4. - С. 222-226.
2. Бондар В.С. Проблеми збалансованого люокористування в систем! сталого розвитку / Бондар В.С., Голуб О.А., Лицар 1.М. та ш / за ред. Я.В. Коваля. - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2005. -211 с.
3. Антоненко 1.Я. Державне управлшня економ1чними вщносинами у люоресурсному комплекс / 1.Я. Антоненко // Економжа природокористування i охорони довкшля: (Зб. наук. Праць). - К. : РВПС Укра1ни; НАН Украни, 2007. - С. 123-131.
Данько Т.И. Структурирование лесов как элемент сбалансирования лесоресурсного потенциала
Освещены основные недостатки современных условий ведения лесного хозяйства. Предложены меры, направленные на непосредственное сбалансирование лесоре-сурсного потенциала путем структуризации лесных насаждений на основании функционального подхода. Приведена структуризация лесов по целевому назначению.
Ключевые слова: лесоресурсный потенциал, структуризация лесов, сбалансирование, лесные ресурсы.
Danko T.I. Structuring the forest as part of balancing the forest resource potential
The basic shortcomings of the current conditions of forest management have been determined. The measures were aimed at balancing the direct forest resource capacity by way of the structuring of forests on the basis of the functional approach. The structuring of forests for their intended purpose has been showed.
Keywords: forest resource potential, the structuring of forests, balancing, forest resources.
УДК581.522.4:582.949:633.88:635.9 Ст. наук. ствроб. М.1. Скибщька,
канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. М.Г. Могиляк, канд. с.-г. наук -Ботатчний сад Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПЕРСПЕКТИВИ ШТРОДУКЦН Л1КАРСЬКИХ ТА ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН З РОДИНИ ЬАММСБАБ У ЗАХ1ДНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати первинно! штродукци 71 таксону лжарських та декоратив-них рослин з родини ЬатЬасгаг у Боташчному саду Львiвського нацюнального ушвер-ситету iменi 1вана Франка. За показниками життевосп оцшено усшшшсть впроваджен-ня видiв у культуру: 86 % штродуценпв вщнесено до групи особливо перспективних для вирощування у Захщному Люостепу Укра!ни; 14 % - до групи перспективних. Ц види можуть становити вагому базу для розширення асортименту корисних рослин у галузi лжарського та декоративного рослинництва.
Ключовг слова: штродукщя, родина ЬатЬасгав, лжарсью та декоративш рослини.
Створення колекцш живих рослин 1 вивчення на 1хнш основ! рослинного р1зномашття з метою впровадження у господарський комплекс нових корисних рослин - важливий прюритет боташчних сад1в. У Боташчному саду Льв1всько-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.10
го нащонального ушверситету iменi 1вана Франка з 90-х роюв минулого столп'-тя тривае випробування та вiдбiр рослин з родини Ьаш1ааеае, що мають ль карсью, пряно-смаков^ ефiро-олшш, медоносш та декоративнi властивостi. Родина натчуе понад 200 родiв i близько 3500 видiв рослин, поширених на усiх континентах. Найбiльша рiзноманiтнiсть видiв спостерiгаеться у Середземно-мор'1 та Захiднiй i Центральнiй Азп. У флорi Укра1ни - понад 230 видiв. Серед Ьаш1ааеае переважають трав'янi рослини, напiвкущi та кущики, е також кущ^ а в тротках - дерева i лiани [1]. Аналiз лiтературних даних щодо використання видiв родини свiдчить про те, що вони е щнними у фармакологи, парфумерп, кулшарп, квiтникарствi [2-5].
Метою нашо1 роботи було проаналiзувати результати первинно1 штро-дукци видiв рослин з родини Ьаш1ааеае та визначити перспективи 1хнього куль-тивування у Захiдному Лiсостепу Укра1ни. Дослiджуванi види експонуються у колекщях "Лiкарськi рослини" та "Малопоширенi декоративш багаторiчники" Ботанiчного саду.
Матер1али 1 методи. Насшня та живi рослини для штродукцшного ек-сперименту зiбрано в природних оселищах на територп Львiвськоl областi й одержанi з обмшних фондiв ботанiчних садiв Укра1ни та свiту. Вирощування здiйснювали шляхом пошву насiння безпосередньо в Грунт або висадженням розсади. Другий споиб сприяв кращому росту i розвитку рослин, вищiй на-сiнневiй продуктивность Рослинам забезпечували агротехнiчний догляд, за-гальноприйнятий для зони Захiдного Люостепу Укра1ни [6, 7]. У робот вико-ристовували методику дослiджень з штродукцп лiкарських рослин та методику вивчення бюлого-господарських властивостей перспективних видiв [8, 9]. В он-тогенезi дослiджуваних рослин вивчали фази фенолопчного розвитку, зокрема цвiтiння. Перiод цвтння визначали вiд початку розгортання перших квггок (початок цвiтiння) до зав'язування плодiв, коли залишаються вщкритими поодино-кi квiтки (кiнець цвтння) [8]. Шд час культивування рослин ощнювали 1хню життевiсть та устшнють штродукцп. Враховували здатнiсть до насшневого та вегетативного розмноження, загальний стан рослин та 1хнш стан тсля зимуван-ня, стiйкiсть до хвороб та шюдниюв. Кожен з цих показниюв оцiнювали за три-бальною шкалою. Здатнiсть до насiнневого розмноження ощнювали одним балом за вщсутносп життездатного насiння (рослини не цвиуть; цвiтуть, але не зав'язують плодiв; або насiння не достигае). Два бали одержували види з обме-женою насiнневою продуктивнiстю, три - види з високою насшневою продук-тивнiстю. Здатнiсть до вегетативного розмноження ощнювалася одним балом, якщо воно було неефективним або його зовшм не було; двома - у випадку задо-вiльного вегетативного розмноження; трьома - у тих випадках, коли рослини вегетативно розмножуються добре. Загальний стан рослин ощнювали одним балом, якщо рослини розвивалися погано i не досягали у культурi властивих 1м розмiрiв, iз недостатшм цвтнням. Якщо рослини за габиусом не вiдрiзнялися вщ природних i рясно цвiли, то загальний стан ощнювали двома балами. Трьома балами ощнювали види, як за габпусом перевершували природш рослини i цвiли активнiше за них. Стшюсть до хвороб та шюдниюв ощнювали одним балом, якщо рослини зазнавали значного пошкодження, двома, коли вони пошко-
джувалися тшьки частково, i трьома, у випадку повного неушкодження рослин. Стан тсля зими оцiнювали таким чином: незадовшьний - один бал (спостерь гаеться значна елiмiнацiя особин); середнiй -два бали (зменшуегься кiлькiсть особин); вщмшний -три бали (повна збереженiсть особин). Устшшсть штро-дукци видiв визначали за сумарною оцiнкою життевостi: малоперспективш для культивування види - 5-8 балiв, перспективнi - 9-12, особливо перспективш ви-ди - 13-15 балiв [9].
Результати та обговорення. Внаслiдок проведено1 роботи було штроду-ковано та дослiджено 71 таксон (61 вид та 10 сорпв) з родини Lamiaceae, що належать до 28 родiв. З них 30 видiв е рослинами природно! флори Укра1ни, 31 вид - елементами шоземно! флори, 10 - селекцшними варiантами видiв. Пере-лiк дослiджених таксонiв, перiод !хнього цвiтiння, оцiнку показниюв життевостi, що характеризуюсь успiшнiсть штродукцп, наведено в табл. Встановлено, що найбшьшу кшьюсть видiв з лiкарськими властивостями мають роди Agastache, Calamintha, Leonurus, Mentha, Nepeta, Origanum, Salvia, Scutellaria, Thymus. Ефь ро-олшш рослини переважають у родах Hyssopus, Lavandula, Mentha, Salvia та ш. [10]. Пряно-смаковi рослини визначеш у родах Origanum, Prunella, Rosmarinus, Satureja та ш. Бшьшють рослин з рясним цвтнням е добрими медоносами. Прь оритетними для збагачення асортименту квггаиково-декоративних рослин е види та сорти Ajuga, Monarda, Physostegia, Stachys. Група рослин е декоративно-листя-ними, що зумовлюе привабливий вигляд упродовж вегетацшного перiоду (рщ Ajuga, Stachys byzantina та ш.). Деякi з них е зимовозеленими.
Табл. Усп 'шшкть ттродукци eudie родини Lamiaceae
Оцшка показникiв
« життeвостi (бали) а к ■5-р цс оо в a s С
Ha3Ba TaKCOHy 5 'ш a ч о и С Насшневе роз-множення Вегетативне роз-множення Загальний стан рослин ¿ ш 3 и * S он й '3 ё а 2 йб 'В 0 Стан шсля зиму-вання hQ .2 и ну а ч .Э о § ^
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Agastache foeniculum (Pursh) O. Kuntze VI-VII 3 1 2 2 2 10 П
Agastache rugosa (Fisch. et C.A. Mey.) O. Kuntze VI-VII 3 1 2 2 2 10 П
Ajuga reptans L. IV-V 3 3 3 3 3 15 ОП
Ajuga reptans L. 'Atropurpúrea' IV-V 1 3 3 3 3 13 ОП
Ajuga reptans L. 'Burgundia' IV-V 1 3 3 3 3 13 ОП
Ajuga reptans L. 'Multicolor' IV-V 1 3 3 3 3 13 ОП
Betonica grandiflora Willd. VI-VII 3 3 3 3 3 15 ОП
Calamintha adscendens Jord. VII-X 3 3 3 3 3 15 ОП
Calamintha grandiflora (L.) Moench VI-VII 3 2 2 3 2 12 П
Calamintha macra Klok. VII-X 3 3 3 3 3 15 ОП
Dracocephalum austriacum L. V-VII 3 1 3 3 3 13 ОП
Galeobdolon luteum Huds. V-VI 2 3 2 2 3 12 П
Horminum pyrenaicum L. V-VI 2 2 3 3 3 13 ОП
Hyssopus officinalis L. VII-VIII 3 3 3 3 3 15 ОП
Hyssopus officinalis L. 'Roseus' VII-VIII 3 3 3 3 3 15 ОП
Hyssopus officinalis L.'Albus' VII-VIII 3 3 3 3 3 15 ОП
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Lavandula angustifolia Mill. VI-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Lavandula angustifolia Mill. 'Hidcote Blue' VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Lavandula x hybrida Hort. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Lavandula latifolia Medicus VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Leonurus cardiaca L. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Leonurus quinquelobatus Gilib. VI-X 3 1 3 3 3 13 on
Lycopus europaeus L. VII-IX 2 3 3 3 3 14 on
Marrubium vulgare L. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Melissa officinalis L. VI-VIII 3 3 3 2 3 14 on
Melittis sarmatica Klok. V-VI 3 1 3 3 3 13 on
Mentha longifolia (L.) Huds. VII-VIII 2 3 3 3 3 14 on
Mentha x piperita L. VI-VII 1 3 3 3 3 14 on
Mentha ucrainica Klok. VII-VIII 2 3 3 3 3 14 on
Monarda didyma L. VII 2 2 2 2 2 10 n
Monarda fistulosa L. VI-VIII 3 3 2 2 2 12 n
Nepeta grandiflora M. Bieb. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Nepeta manchuriensis S. Moore VII-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Nepeta mussinii Spreng. V-VI 3 3 3 3 3 15 on
Nepeta sibirica L. VII-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Origanum laevigatum Waldst. et Kit. VI-IX 3 3 3 3 3 15 on
Origanum tyttantum Gontsch. VI-IX 3 3 3 3 3 15 on
Origanum vulgare L. VII-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Origanum vulgare L. 'Compactum' VI-VII 3 2 3 2 3 13 on
Origanum vulgare L. 'Album' VII-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Phlomis fruticosa L. VI-VII 2 1 3 2 2 10 n
Phlomis taurica Hartwiss ex Bunge VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Phlomis tuberosa L. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Physostegia virginiana (L.) Benth. VII-VIII 2 2 3 3 2 12 n
Physostegia virginiana (L.) Benth. 'Alba' VII-VIII 2 2 3 3 2 12 n
Prunella hyssopifolia L. VI-IX 3 3 3 3 3 15 on
Prunella vulgaris L. VI-IX 3 3 3 3 3 15 on
Rosmarinus officinalis L. - 3 3 2 3 1 12 n
Salvia aethiopis L. V-VII 3 1 3 3 3 13 on
Salvia argentea L. VI-VII 3 2 3 3 3 14 on
Salvia grandiflora Etl. VI-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Salvia officinalis L. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Salvia officinalis L.'Albiflora' VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Salvia pratensis L. V-VII 3 1 3 3 3 13 on
Salvia sclarea L. VI-VIII 3 1 3 3 3 13 on
Salvia verticillata L. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Satureja hortensis L. VII-IX 3 1 3 3 3 13 on
Satureja montana L. VI-VIII 3 3 3 3 15 on
Scutellaria albida L. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Scutellaria altissima L. VI-VII 3 1 3 3 3 13 on
Scutellaria baicalensis Georgi VI-IX 3 3 3 3 3 15 on
Scutellaria galericulata L. VI-IX 2 3 3 3 3 14 on
Stachys aspera Michx VI-IX 2 3 3 3 3 14 on
Stachys betoniciflora Rupr. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Stachys byzantina C. Koch VI-VII 2 3 3 3 3 14 on
Stachys zieboldii L. VI-VII 2 3 2 3 2 12 n
Teucrium chamaedrys L. VI-VIII 3 3 3 3 3 15 on
Thymus callieri Borb. ex Velen. V-VII 3 3 3 3 3 15 on
Thymus camphoratus Hoffm. et Link. VII-IX 3 3 3 3 3 15 on
Thymus serpyllum L. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
Thymus vulgaris L. VI-VII 3 3 3 3 3 15 on
1. ^ícoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBO
43
Дiапазон цвтння видiв родини Lamiaceae охоплюе перюд вiд кв^тая до жовтня (див. табл.). Першими зацвггають вид та сорти Ajuga reptans (квггень -травень). Весняно-лiтне цвiтiння характерне для Dracocephalum austriacum, Hor-minum pyrenaicum, Melittis sarmatica, Nepeta mussinii, Thymus callieri, деяких ви-дiв Salvia. На лита мiсяцi припадае цвтння бшьшосп дослiджених таксошв, зок-рема з родiв Agastache, Hyssopus, Lavandula, Mentha, Monarda, Nepeta, Phlomis, Physostegia, бшьшосп видiв Salvia, Stachys та Thymus. Дзньолггаьо-осшнш тер-мiн цвтння, що охоплюе лiтнi мiсяцi та продовжуеться до заморозков, вщзначе-но у деяких видiв Calamintha, Leonurus та ш. Повторне цвiтiння спостериаеться у Nepeta mussinii, Nepeta grandiflora, Thymus serpyllum (вересень - жовтень).
У табл. наведено бальну оцшку показникiв життевостi, що характеризу-ють успiшнiсть iнтродукцiï видiв Lamiaceae. Особливо перспективними (13-15 батв) для культивування ex situe 60 таксонiв (86 %). До них належать роди Hyssopus, Nepeta, Origanum, Phlomis, Scutellaria, Thymus. До групи "перспек-тивш" (9-12 балiв) вiднесено види Agastache, Monarda, вид i сорт Physostegia, а також Calamintha grandiflora, Galeobdolon luteum, Phlomis fruticosa, Rosmarinus officinalis, Stachys sieboldii. Найвищого рiвня усшшносп штродукцп вони не до-сягли з рiзних причин: через низьку зимостiйкiсть (Agastache rugosa, Rosmarinus officinalis), незадовшьне генеративне (Phlomis fruticosa) та вегетативне (рщ Agastache) розмноження, знижеш показники одночасно з декшькох позицiй (рiд Monarda, вид i сорт Physostegia, Calamintha grandiflora, Galeobdolon luteum, Stachys sieboldii). Показники загального стану та стшкосп до хвороб i шюдни-юв виявились позитивними для ушх штродукованих рослин.
Таким чином, результати штродукцп видiв рослин з родини Lamiaceae свщчать, що ïх можна успiшно вирощувати в умовах ex situ. За показниками життевосп 71 таксон дослщжених рослин успiшно впроваджено у культуру: група особливо перспективних налiчуe 60 таксошв (86 °%), група перспективних - 11 таксошв (14 °%). 1нтродуковаш рослини можуть стати вагомою базою для розширення асортименту лжарських, ефiро-олiйних, пряно-смакових, медо-носних, квиниково-декоративних рослин i заслуговують широкого впрова-дження у промислову культуру Захщного Лiсостепу Украïни.
Л1тература
1. Мшарченко В.М. Медична боташка : тдручник / В.М. Мшарченко, Л.М. Махиня, П.1. Середа. - К. : Вид-во "Медицина", 2009. - 328 с.
2. Мшарченко В.М. Лжарсьга судинш рослини Украши (медичне та ресурсне значення). -К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 2005. - 324 с.
3. Декоративные растения открытого и закрытого грунта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 669 с.
4. Бобкова I.A. Фармакогноз1я : тдручник / I.A. Бобкова, Л.В Варлахова, М.М. Маньковсь-ка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Изд-во "Медицина", 2010. - 512 с.
5. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование: СемействаHippuridaceae - Lobeliaceae. - СПб. : Изд-во "Наука", 1991. - 215 с.
6. Влох В.Г. Рослинництво : тдручник / В.Г. Влох, С.В. Дубковецький, Г.С. Кияк, Д.М. Онищук / за ред. В.Г. Влоха. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2005. - 382 с.
7. Лихочвор В.В. Лжарсьга рослини. Значення, боташчш i бюлопчш особливосп, техноло-пя вирощування, загсшвля / В.В. Лихочвор, В.С. Борисюк, С.В. Дубковецький, Д.М. Онищук. -Льв1в : НВС "Украшсьга технологи", 2003. - 272 с.
Науковий eicHHK Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.10
8. Методика исследований при интродукции лекарственных растений. - Сер.: Лекарственное растениеводство. - М. : Изд-во ЦБНТИ мед. пром. - 1984. - Вып. 3. - 33 с.
9. Былов В.Н. Методика изучения биолого-хозяйственных свойств перспективных видов / В.Н. Былов, А.А. Карписонова // Бюллетень Главного ботанического сада РАН. - 1978. - Вып. 107. - С. 77-82.
10. Скибщька М.1. Оцшка усшшносп штродукцп еф1роолшних рослин у Боташчному саду ЛНУ ¡м. 1вана Франка / М.1. Скибщька, Л.М. Борсукевич, М.Г. Могиляк, М.О. Щербина, О.Б. Щерба, В.П. Свтух // Биологический вестник. - Т. 12. - № 1. - С. 24-29.
Скибицкая М.И., Могиляк М.Г. Перспективы интродукции лекарственных и декоративных растений из семейства Lamiaceae в Западной Лесостепи Украины
Приведены результаты первичной интродукции 71 таксона лекарственных и декоративных растений из семейства Lamiaceae в Ботаническом саду Львовского национального университета имени Ивана Франко. По показателям жизненности оценена успешность введения видов в культуру: 86 % интродуцентов отнесено к группе особо перспективных для выращивания в Западной Лесостепи Украины; 14 % - к группе перспективных. Данные виды могут составлять весомую базу для расширения ассортимента полезных растений в области лекарственного и декоративного растениеводства.
Ключевые слова: интродукция, семейство Lamiaceae, лекарственные и декоративные растения.
Skybitska M.I., MohylyakM.G. Prospects for the introduction of medicinal and ornamental plants in the family Lamiaceae in the Western Steppe of Ukraine
The results of the primary introduction of 71 taxa of medicinal and ornamental plants in the family Lamiaceae in the Botanical Garden of Ivan Franko Lviv National University have been presented. In terms of viability assessed the success of the introduction of species in culture: 86 % of exotic species is related to a group of particularly promising for cultivation in the Western Steppe of Ukraine, 14 % - to a group perspective. These species can be a weighty base for expanding the range of useful plants in the field of medicinal and ornamental plant production.
Keywords: introduction, the family Lamiaceae, medicinal and ornamental plants.
УДК 631.43 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шпаквська, канд. бюл. наук;
асптр. 1.М. Сторожук - 1нститут екологи Карпат НАН Украти, м. Львiв
ПОСТАГРОГЕННА ТРАНСФОРМАЦИЯ Ф1ЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТ1В СИЛЬВАТИЗАЦ1ЙНО1 СЕРН НА ТЕРИТОРН ВЕРХНЬОДН1СТРОВСЬКИХ БЕСКИД1В
Наведено результати дослщження постагрогенно! трансформаци фiзичних власти-востей буроземних Грушгв на територи Верхньодшстровських Бескидiв. Встановлено, що тривала вщсутшсть мехашзованого оброб™у орних земель зумовлюе процеси спонтанно! сильватизаци та зм^ гранулометричних, фiзичних i водно^зичних властивос-тей, зокрема зменшення кшькосп фракцш шску, збшьшення фракцш пилу та мулу, зменшення щшьност будови та збшьшення шпаруватост аераци в шарi Грунту 0-20 см.
Ключовг слова: Украшсьга Карпати, Верхньодшстровсьга Бескиди, Грунти, пос-тагрогенна трансформащя, сильватизащя, фiзичнi властивостг
Постановка проблеми та п значення. Зменшення площ орних земель у структур! сшьськогосподарських упдь е глобальною тенденщею змши землеко-ристування вщ середини ХХ ст. За перюд вщ 1961 р. до 2005 р. з активного
