CC BY
21
Неонатолопя / Neonatology
УДК 616.61:616-001.8]-053.31
ЛОБОАА a.m., маркевич в.е.
Медичний ¡нститут Сумського державного унверситету
НЕЙРОЕНДОКРИННА СТРЕС-В1ДПОВ1ДЬ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ¡3 УРАЖЕННЯМ НИРОК
НА TAi ACOiKCN
Резюме. Мета роботи. Вивчити нейроендокринну стрес-eidnoeidb на ocHoei до^дження динамки штерлейкшу-1$ (1Л-1$) та кортизолу в сироватц Kpoei протягом неонатального пероду у новонаро-джених is ураженням нирок на тлi асфксИ
Матерiали i методи. Обстежено 100 доношених новонароджених is ознаками ушкодження нирок: 50 дтей, як перенесли тяжку асфтст, та 50 дтей is пoмiрнoю асфтаею. Групу пoрiвняння становили 20 малюшв без асфкси. Рiвень ттерлейкту-1$ та кортизолу в сироватц визначали на 1-шу — 2-гу, 7-8-му та 25-30-ту добу життя твердофазовим iмунoферментним аналiзoм.
Результати. У новонароджених iз порушенням функцП нирок на тлi асфшси спостерШли тдвищення рiвня Ы-1$ в сироватщ, посилення кореляцП мiж ним та кортизолом, що викликало зростання рiвня останнього. Найвищий умкт кортизолу в сироватц спостерШли на 1-шу — 2-гу добу життя (505,28 ± 36,96 нмоль/л та 374,4 ± 11,36 нмоль/л у малютв, як перенесли тяжку та пoмiрну асфжст вiдпoвiднo). Тривала цитоктова стимулящя кори надниркових залоз у випадку тяжко'1 асфкси призво-дила до змшихарактеру кореляцП(—0,328, p < 0,05) та виснаження продукцПкортизолу наприкшщ неонатального перюду.
Ключовi слова: асфжая, новонароджеш, штерлейкш-1$, кортизол.
Вступ
Цитокши — гетерогенна група глжопротешв лiмфоцитарно-макрофагального походження, що поеднуе в собi понад два десятки штерлейюшв, ш-терферошв, колошестимулюючих факторiв, факто-рiв некрозу пухлин тощо. Цитокши беруть участь у формувант та регуляци захисних реакцш оргашзму i його гомеостазу. Вони залучет до вах ланок гумо-рально! i клггинно! iмунноI вщповщ, включаючи диференщювання iмунокомпетентних клггин-по-передниюв, презентащю антигену, клггинну акти-ващю та пролiферацiю, експресiю молекул адгезп i гострофазово! вiдповiдi [1].
Одшею з найважливiших функцiй системи ци-токiнiв е забезпечення узгоджено! дл iмунноI, ендо-кринно! та нервово! систем у комплекснiй вщповщ органiзму на стресову ситуацiю. Сильним стресо-вим фактором для новонародженого е навiть фiзiо-логiчнi пологи, ситуацiя значно погiршуеться при виникненш ускладнень [2].
Найбiльш частими ускладненнями вагiтностi i пологiв е хротчна внутрiшньоутробна гiпоксiя плода та асфж^ немовляти, що призводять до уражен-ня багатьох органiв i систем. Морфофункцiональ-
ний розвиток нирок на момент народження дитини ще не завершений, що й обумовлюе високу ймо-вiрнiсть ушкодження нирково! тканини [3]. Нирки досить чутливi до нестачi кисню, тому ниркова дис-функцiя може виникати протягом першо! доби життя на тлi гiпоксичного впливу [4].
Система цитоюшв вiдiграе значну роль у патогенез^ клiнiчному перебiгу й наслщках гшоксич-них захворювань у новонароджених дггей. Вира-женiсть i динамiка цитокшово! вiдповiдi пов'язанi з характером, тривалютю i силою гшоксичного впливу [2].
Серед чшьно! групи секреторних продуктiв ма-крофагiв особливе мюце займае iнтерлейкiн-1 (1Л-1) — бюлопчно активний медiатор, дiя якого спрямована на клггини майже вск органiв i тканин органiзму. Переважаючою формою 1Л-1 е 1Л-1Р — багатофункцюнальний цитокiн, що вiдiграе ключо-ву роль у розвитку i регуляци неспецифiчного захис-ту та специфiчного iмунiтету [1, 5].
© Лобода А.М., Маркевич В.Е., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Встановлений зв'язок мж п1двищенням Ш-1р в сироватц1 периферично! кров1 та розвитком пе-ринатальних г1поксичних уражень ЦНС у новона-роджених вщ матер1в 1з гестозом [6]. У тдвищенш концентраций Ш-1р здатен пошкоджувати кл1тини ендотел1ю, збшьшувати м1кроваскулярну проник-н1сть, викликати активащю системи гемостазу та комплементу, що призводить до активаци нейтро-фшв 1 м1кросудинного тромбоутворення, насл1дком чого можуть бути порушення функцп нирок, розви-ток нирково! недостатност1 [5, 7].
Участь 1Л-1 в реал1зацп стрес-реакцп обумов-лена його впливом на р1вень глюкокортико'щв 1 центральш структури мозку. Зазначений циток1н е одним з головних тригер1в нейроендокринно! стрес-в1дпов1д1 [8]. В1н д1е безпосередньо на нейро-секреторн1 кл1тини гшоталамуса, стимулюючи синтез та вившьнення г1поталам1чних рил1зинг-факто-р1в, головним чином кортикол1берину, що викликае активац1ю гшоталамо-гшоф1зарно-наднирково! ос1. Одним 1з насл1дк1в дисфункцп гшоталамо-гшофь зарно-наднирково! системи е збшьшення секреци кортизолу [9].
В1дсутн1сть дослщжень стрес-шдуковано! нейроендокринно! в1дпов1д1 у новонароджених 1з пору-шенням функцп нирок на тл1 асфжсп свщчить про актуальн1сть теми дослщження.
Мета роботи
Вивчити нейроендокринну стрес-вщповщь на основ1 досл1дження динам1ки штерлейкшу-1р та кортизолу в сироватщ кров1 протягом неонатально-го пер1оду у новонароджених з ураженням нирок на тл1 асфжсп.
Матер\али \ методи
Обстежено 100 доношених новонароджених 1з гестацшним в1ком 38—41 тижд. 1 ознаками ушко-дження нирок. Малюк1в розподшили на 2 групи:
1-ша — 50 дггей, як1 перенесли тяжку асфжсш,
2-га — 50 дггей 1з пом1рною асф1кс1ею. Групу пор1в-
няння становили 20 малюкiв, яю не мали асфжсп при народженш.
Порушення функцГi нирок дiагностували за умови пщвищення рiвня креатинiну KpoBi понад 89 мкмоль/л, сечовини кровi понад 8 ммоль/л, по-казника дiурезу менше 1 мл/кг/год. Дiагноз по-мiрноl та тяжко! асфжси встановлювали згщно з «Протоколом з первинно! реашмацп та шсляреаш-мащйно! допомоги новонародженим» (наказ МОЗ Украши вщ 08.06.2007 № 312). Рiвень штерлейкшу-1р та кортизолу в сироватщ кровi визначали на 1-шу — 2-гу, 7-8-му та 25-30-ту добу життя методом твердофазового iмуноферментного аналiзу на апаратi Stat Fax 303 Plus (США). Використовували набори реактивiв «1ФА-штерлейкш-1р» виробни-цтва «УкрмедДон» (Украша) та «1ФА-кортизол» ви-робництва «НВО 1мунотех» (Росiя).
Статистичну обробку даних виконували за допо-могою програми Statistica 6.1 (StatSoft, США). Оскгль-ки отриманi данi не вщповщали нормальному закону розподглу, застосовували непараметричнi методи статистики, а саме двовибiрковий критерiй Вглкоксона. Для перевiрки зв'язку м1ж перемiнними використовували коефщент рангово! кореляцп Сшрмена. Рiз-ницю вважали вiрогiдною при р < 0,05 [10].
Результати
Вмют 1Л-1 p у новонароджених дггей групи порiв-няння знаходився в межах фiзiологiчних коливань показника (2,17—21,8 пг/мл) [1, 11]. Протягом нео-натального перiоду рiвень 1Л-1Р у здорових дггей був сталим. Слщ вiдзначити, що у 25, 30 та 45 % новонароджених групи порiвняння на 1-шу — 2-гу, 7-8-му та 20-30-ту добу життя вщповщно цитокш у кровi не визначався.
У новонароджених, якi мали порушення функцп нирок, незалежно вiд ступеня тяжкостi асфжсп вщ-значали пщвищення рiвня 1Л-1Р в сироватцi кровi на 1-шу — 2-гу добу життя у 2,5 раза (р < 0,05).
На 7-8-му добу життя у новонароджених, що мали порушення функцп нирок на Mi помiрно! ас-
Таблиця 1. Динамка вмсту нтерлейкну-1р в сироватщ кров1 новонароджених упродовж неонатального перюду (M ± m та дов'рчий ¡нтервал (Д1)), пг/мл
Доба життя Новонароджеш з порушенням функцп нирок на ™i тяжко! асфшсп, n = 50 Новонароджеш з порушенням функцп нирок на тлi помiрноí асфiксií, n = 50 Група порiвняння, n = 20
1-ша — 2-га 29,65 ± 4,68 Д1 20,25-39,05 Р 27,27 ± 2,32 Д1 22,60-31,94 Р 11,33 ± 2,27 Д1 6,58-16,08
7-8-ма 96,36 ± 6,17 Д1 83,96-108,76 Р, Pi, Р2 62,18 ± 2,58 Д1 57,01-67,36 Р, Р2 12,13 ± 2,69 Д1 6,49-17,78
25-30-та 66,66 ± 5,21 Д1 56,19-77,13 Р, P1, Р2, Р3 49,09 ± 3,23 Д1 42,59-55,59 Р, Р2, Р3 9,09 ± 2,47 Д1 3,93-14,26
Примтки: р — в1рогщн1сть показниюв вщносно групи порiвняння; p1 — в1рогщн1сть показниюв вщносно новонароджених '¡з пом'рною асф1кс1ею; р2 — в1рогщн1сть показниюв вдносно 1-2-i доби життя; р3 — в1рогщн1сть показниюв вщносно 7-8-i доби життя.
фжсИ, BMicT Ш-lß в сироватцi досягав максимального piBHH. BiH був вiрогiдно вищим за вiдповiдний показник на 1-шу — 2-гу добу життя та перевищував (р < 0,05) piBeHb у груш порiвняння. Новонародженi з порушенням функцИ нирок на xni тяж^ асфжсИ в цей термш мали найвищий рiвень ЬЛ-lß в сироват-ц1 кров1. в1н в 1,5 раза перевищував концентрацго у дгтей 1з пом1рною асфiксieю (р < 0,05), у 3,3 раза — вмют на 1-шу — 2-гу добу життя (р < 0,05) та майже у 8 раз!в — показник у груш пор!вняння (р < 0,05).
Наприкшщ неонатального перюду вщбувалося в!ропдне зниження р1вня ¡Л-lß в сироватцi кров! в обох групах обстежених дгтей, але все ж його вмют у 5—6 разiв перевищував показник у груш пор1внян-ня. Сл1д зауважити, що р1зниця м1ж групами дiтей з асфiксieю за р1вжм ¡Л-lß зберiгалася i на 25-30-ту добу життя — концентрацiя його була статистично вищою у немовлят ¡з порушенням функцИ нирок унаслщок тяж^ асфжсп.
Iнтерлейкiн-1ß може впливати на вмют кортизолу в сироватщ через гiпоталамо-гiпофiзарно-над-ниркову систему [9]. Для новонароджених, що мали прояви ураження нирок на xni пом1рно! асфжсп, властиве значне зростання концентраций кортизолу в сироватцi вже на 1-шу — 2-гу добу життя (p < 0,001). Наприкшщ 1-го тижня життя вмют гормону перевищував майже в 2 рази рiвень у груш пор1вняння. Зниження до Ф1зюлопчного р1вня вщзначали лише в к1нц1 неонатального перюду.
У дгтей з ушкодженням нирок на xni тяж-raï асфжсп вiдзначали найвище значення кортизолу в сироватщ в шрш1 дв1 доби життя — 505,28 ± 36,96 нмоль/л. До 7—8-ï доби вмют значно знижувався (р < 0,05), але ще перевищував показни-ки в шших групах дiтей. Наприкiнцi неонатального перюду спостерпали пригнiчення продукцП кортизолу. Його рiвень у малюкiв з ушкодженням нирок на тл1 тяж^ асфiксïï був найнижчим серед обстежених груп дiтей.
Обговорення результате
В1домо, що висока концентрацiя LH-1ß в ран-ньому перiодi адаптацИ е несприятливим прогнос-
тичним критерГем розвитку гшоксично-ГшемГчно! енцефалопатГ! та невролопчних порушень [2]. За даними низки дослГдниюв [12, 13], частота ушкодження нирок у разi асфжсп новонароджених пере-вищуе частоту ураження ЦНС, тому зростання рГв-ня 1Л-1 р може бути маркером формування нирково! дисфункцп гГпоксичного генезу.
Нестача кисню може стимулювати видiлення 1Л-1р моноцитами. Останнiй впливае на ендотелiальнi клГтини судинно! стГнки, яю, в свою чергу, проду-кують 1Л-1, -6, -8, фактор некрозу пухлин. Тривала стимуляцгя ендотелiоцитiв призводить до надмГрно! продукцП цитоюшв, вщкладання ЗСх на васкулярно-му ендотелГ! та дисфункцп останнього [6].
Пошкодження ендотелiю зменшуе рiвень про-стациклшу та оксиду азоту, що призводить до су-динного спазму, порушуе мГкроциркуляцГю та ви-кликае шемш нирки. Таким чином, формуеться порочне коло, коли на фот накопичення вГльних радикалiв, продуктГв перекисного окислення лшщв виникае генералГзоване ураження ендотелш судин, ЗСх спазм, ГшемГя нирково! тканини. Отже, високий рГвень 1Л-1р у новонароджених може свГдчити про ушкодження нирок на тлГ асфжсп.
КрГм того, порушення секрецГ! 1Л-1р у малюкГв, якг перенесли асфГксГю, може ГнГцГювати змГни в п-поталамо-гГпофГзарно-наднирковГй системГ та спри-чиняти зростання рГвня кортизолу в сироватщ [8, 9].
У здорових малюкГв при народженш вщзнача-ли наявнють кортизолового сплеску, обумовленого збГльшенням секрецГ! гормону наднирковими за-лозами та зниженням швидкостГ його перетворення на кортизол. Вмют кортизолу вГрогщно знижувався наприкшщ раннього неонатального перюду та в по-дальшому був стабгльним (табл. 2).
Стимуляцгя кори надниркових залоз плода Г ма-терГ е необх1дною для запуску пологово! дГяльностГ та спричиняе значне збГльшення активностГ кортизолу в новонароджених. Подальша адаптацгя дити-ни до позаутробного життя вщбуваеться на тлГ зниження рГвня кортизолу в сироватщ кровГ [14].
Значне збгльшення кортизолу в кровГ дГтей з тяжким ппоксичним ураженням ЦНС протягом пер-
Таблиця 2. Динамка вмсту кортизолу в сироватц кров1 новонароджених упродовж неонатального
перюду (M ± m та дов'рчий нтервал), нмоль/л
Доба життя Новонароджеш з порушенням функцм нирок на m тяжко! асфжсп, n = 50 Новонародженi з порушенням функцм нирок на тлi помiрноï асфiксiï, n = 50 Група порiвняння, n = 20
1-ша — 2-га 505,28 ± 36,96 Д1 430,98-579,57 P, Pi 374,4 ± 11,36 Д1 351,58-397,22 P 207,65 ± 20,23 Д1 165,32-249,98
7-8-ма 341,19 ± 27,76 Д1 285,41-396,97 P, P2 285,16 ± 9,11 Д1 266,86-303,46 P, P2 145,59 ± 12,05 Д1 120,38-170,80 P2
25-30-та 100,74 ± 7,53 Д1 85,59-115,88 P, P1, P2, P3 165,42 ± 10,53 Д1 144,25-186,58 P2, P3 144,55 ± 10,78 Д1 121,99-167,10 P2
Примтки: р — в1рогщн1сть показниюв вщносно групи пор1вняння; p1 — в1рогщн1сть показниюв вщносно новонароджених з пом'рною асф1кс1ею; р2 — в1ропдн1сть показниюв вщносно 1-2-Ï доби життя; р3 — в1ропдн1сть показниюв вдносно 7-8-Ï доби життя.
ших трьох дiб та вiрогiдне зниження в 6—10 разiв до 5-7-1 доби з подальшим пригнiченням його продук-ци попередньо встановлено iншими дослiдниками [15]. У нашому дослiдженнi зменшення концентра-цп кортизолу на тлi тяжко'1 асфжсп було бiльш по-ступовим, лише наприкшщ 1-го мiсяця життя вщ-значали значний його дефщит.
Для з'ясування питания про наявшсть залежнос-тi м1ж рiвнем кортизолу та 1Л-1Р в сироватцi кровi проведений кореляцiйний аналiз.
Здоровим новонародженим протягом всього неонатального перiоду властивий слабкий пози-тивний зв'язок, що свiдчить про незначний вплив 1Л-1Р на рiвень кортизолу у фiзiологiчних умовах.
У новонароджених дiтей iз порушенням функцй нирок на фош помiрно'1 асфжсп при народженнi та в динамщ раннього неонатального перюду спо-стерiгали статистичне зростання сили кореляцп до помiрно'1 (р < 0,05). Отже, асфж^ при народжен-нi не тшьки сприяе тдвищенню вмiсту 1Л-1Р, але й суттево посилюе його вплив на гшоталамо-гшофь зарно-надниркову вiсь, наслщком чого е активацiя вивiльнения кортизолу та зростання рiвня зазна-ченого стресового гормона в сироватщ. Наприкш-цi неонатального перюду спостерпали зменшення сили зв'язку до рiвня здорових дiтей.
У малююв, якi мали порушення функцй нирок унаслiдок тяжко'1 асфiксГ1, сила кореляцп зростала протягом раннього неонатального перюду вщ по-мiрно'1 до високо'1. Наприкiнцi 1-го мiсяця життя змшювалася не тiльки сила, але й напрям зв'язку на негативний. Тобто висою рiвнi 1Л-1Р в обстежених дггей поеднувалися з низькими показниками кортизолу в сироватщ. Це свщчить, що тривала цито-кiнова стимуляцiя кори надниркових залоз у кшце-вому випадку призводила до виснаження продукци кортизолу.
Глюкокортико'хдш гормони, зокрема кортизол, покликаш забезпечувати стабшьшсть метаболiзму новонароджених [16]. Асфiксiя викликае значне на-пруження адаптацiйних процеав (пiдвищения потреби в глюкозi головного мозку, зростання наван-таження на серцево-судинну систему, нирки тощо), у регуляци яких чшьне мюце належить кортизолу. Виснаження кортизолсинтезувально'1 функцп кори надниркових залоз при тяжкш асфжсп в динамiцi неонатального перюду може призводити до диза-
даптацИ немовлят, схильностi до метаболiчних по-рушень та неадекватно! реакцИ на стрес.
Таким чином, умiст кортизолу в малююв i3 по-рушенням функцп нирок протягом неонатального перюду залежить вiд рiвня 1Л-1Р, що обумовлений тяжистю перенесено! асфжсп Виснаження ппо-таламо-riпофiзарно-наднирково'ï системи у разi тяжко! асфiксïï може порушувати стрес-шдуковану вiдповiдь та адаптацiю новонароджених до поза-утробного життя.
Висновки
1. Надмiрна продукцiя iнтерлейкiну-lp у новонароджених i3 ураженням нирок на rai асфжсИ викликае нейроендокринну стрес-вщповщь унасл1док активацИ riпоталамо-riпофiзарно-наднирково'ï системи та зростання р!вня кортизолу в сироватщ кровь
2. Тривала цитокшова стимуляц!я кори надниркових залоз у раз! тяжко! асфжсИ викликае виснаження продукцïï кортизолу наприкшщ неонатального перюду.
Перспективи подальших досл1джень
Перспективним напрямком подальших досль джень е вивчення вмюту !нших циток1н1в (штерлей-к1н-6, штерлейкш-10, iнтерлейкiн-18 тощо) у новонароджених !з порушенням функцИ нирок на фош асфжсИ.
Список л1тератури
1. Рябичева Т.Г. Сравнение наборов реагентов для определения интерлейкина 1-бета и интерлейкина 6 двух различных производителей / Рябичева Т.Г., Вараксин H.A., Тимофеева Н.В. // Цитокины и воспаление. — 2007. — № 2. — С. 38-42.
2. Александрова Ю.Н. Цитокины IL-1a, IL-2, IL-6, ФНО-а у новорожденных детей различного гестационного возраста с гипоксическим поражением ЦНС и менингитом: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.08/ Ю.Н. Александрова; Российский государственный медицинский университет. — Москва, 2011. — 32 с.
3. Баум М. Становление функций почек //Детская нефрология: пер. с англ. / Под ред. Н. Сигела. — М.: Практика, 2006. — С. 21-36.
4. Gupta B.D. Renal Failure in Asphyxiated Neonates / B.D. Gupta, P. Sharma, J. Bagla, M. Parakh, J.P. Soni // Indian Pediatrics. — 2005. — Vol. 42. — P. 928-934.
5. Ветра Я.Я. Цитокины /Ветра Я.Я., Иванова Л.В., Крей-ле И.Э. // Гематология и трансфузиология. — 2000. — Т. 45, № 4. — С. 46-49.
6. Манис С.С. Роль провоспалительного цитокина интерлейкина-1р в патогенезе гестоза: Автореф. дис... канд.
Таблиця 3. Коеф1ц1ент кореляцП' Сп1рмена, розрахований для рiвня кортизолу та Л-ip в сироватщ кров1
протягом неонатального перюду
Доба життя Новонароджеш з порушенням функцй' нирок на m тяжко! асфжсп, n = 50 Новонароджеш з порушенням функцй' нирок на m помiрноï асфжсп, n = 50 Група порiвняння, n = 20
1-ша — 2-га 0,567 р < 0,05 0,409 р < 0,05 0,277
7-8-ма 0,721 р < 0,05 0,504 р < 0,05 0,219
25-30-та -0,328 р < 0,05 0,277 0,315
Примтка: р — в1рогщн1сть показника кореляцП' Стрмена.
мед. наук: 14.00.01, 14.00.36 / С.С. Манис; Иван. НИИ материнства и детства им. В.Н. Городкова. — Иваново, 2006. — 24 с.
7. Галактионов В.Г. Иммунология//Галактионов В.Г. — М.: Академия, 2004. — 520 с.
8. Plotnikoff N.P. Cytokines: Stress and Immunity, Second Edition // Plotnikoff N.P, Faith R..E, Murgo AG, Good R..A.. — CRC, 2006. — 405р.
9. Акмаев И.Г. Нейроиммуноэндокринология гипоталамуса //Акмаев И.Г., Гриневич В.В. — М.: Медицина, 2003. — 168 с.
10. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин — СПб.: Фолиант, 2003. — 432 с.
11. Пат. 2291443 RUРоссийская Федерация, МПК7 G01N 33/68 (2006.01), G01N 33/53 (2006.01). Способ выявления новорожденных, угрожаемых по развитию гипоксически-ише-мической энцефалопатии / Самсонова Е.Г., Герасимова М.М., Гнусаев С.Ф.; заявитель и патентообладатель Тверская гос. мед. академия Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию. — № 2005138808/15; заявл. 14.12.2005; опубл. 10.01.2007.
12. Shah P. Multiorgan dysfunction in infants with post-asphyxial hypoxic-ischaemic encephalopathy/P. Shah, S. Riphagen, J. Beyene,
M. Perlman // Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. — 2004. — Vol. 89. — P.152-155.
13. Соколовская М. А. Факторы риска и профилактики развития синдрома полиорганной недостаточности у новорожденных с первичным поражением центральной нервной системы и легких: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.09 / М.А. Соколовская; Сибирский государственный медицинский университет (Томск). — Томск, 2008. — 21 с.
14. Неонатология. Национальное руководство / Антонов А.Г., Арестова Н.Н., Байбарина Е.Н. / Под ред. Володина H.H. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 749 с.
15. Громада Н.Е. Иммунологические и структурно-метаболические нарушения у доношенных детей с гипоксическим перинатальным поражением центральной нервной системы, прогнозирование исходов, оптимизация лечения: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.09/Н.Е. Громада; Уральская государственная медицинская академия. — Екатеринбург, 2009. — 54 с.
16. NgP.C. Effect of stress on thehypothalamic-pituitary-adrenal axis in the fetus and newborn / P.C. Ng // J. Pediatr. — 2011. — Vol. 158, № 2. — Р. 41-43.
Отримано 26.02.13 □
Аобода А.Н., Маркевич В.Э.
Медицинский институт Сумского государственного университета
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЙ СТРЕСС-ОТВЕТ У НОВОРОЖДЕННЫХ С ПОРАЖЕНИЕМ ПОЧЕК НА ФОНЕ АСФИКСИИ
Резюме. Цель работы. Изучить нейроэндокрин-ный стресс-ответ на основе исследования динамики интерлейкина-1р (ИЛ-1р) и кортизола в сыворотке крови в течение неонатального периода у новорожденных с поражением почек на фоне асфиксии.
Материалы и методы. Обследовано 100 доношенных новорожденных с признаками поражения почек: 50 детей, которые перенесли тяжелую асфиксию, и 50 детей с умеренной асфиксией. Группу сравнения составили 20 малышей без асфиксии. Уровень интерлейкина-1р и кортизола в сыворотке определяли на 1—2, 7—8 и 25-30-е сутки жизни методом твердофазного иммуноферментного анализа.
Результаты. У новорожденных с нарушением функции почек на фоне асфиксии наблюдали повышение уровня ИЛ-1р в сыворотке, усиление корреляции между ним и кортизолом, что вызвало рост уровня последнего. Наивысшее содержание кортизола в сыворотке наблюдали на 1-2-е сутки жизни (505,28 ± 36,96 нмоль/л и 374,4 ± 11,36 нмоль/л у детей, перенесших тяжелую и умеренную асфиксию соответственно). Длительная цитоки-новая стимуляция коры надпочечников в случае тяжелой асфиксии приводила к изменению характера корреляции (-0,328, р < 0,05) и истощению продукции кортизола к концу неонатального периода.
Ключевые слова: асфиксия, новорожденные, интерлейкин-1р, кортизол.
Loboda A.M., Markevich V.Ye.
Medical Institute of Sumy State Medical University, Sumy, Ukraine
NEUROENDOCRINE STRESS RESPONSE IN NEONATES WITH KIDNEY DISEASES AGAINST ASPHYXIA
Summary. Objective. To examine the neuroendocrine stress response on the basis of study of the dynamics of interleukin-1|3 (IL-1and Cortisol in blood serum during the neonatal period in newborns with kidney diseases against asphyxia.
Materials and Methods. The study involved 100 full-term infants with signs of kidney disease: 50 children who had severe asphyxia, and 50 children with moderate asphyxia. Comparison group included 20 children without asphyxia. The level of interleukin-1| and cortisol in blood serum were determined at 1-2, 7-8 and 25-30* days of life by ELISA technique.
Results. In neonates with impaired renal function against asphyxia there were observed increase in IL-1| level in serum, enhancing of correlation between IL-1| and cortisol, which cause an increase in cortisol level. The highest content of serum cortisol observed at 1-2nd days of life (505.28 ± 36.96 nmol/l and 374.40 ± 11.36 nmol/l in children which suffered from severe and moderate asphyxia, respectively). Continuous stimulation of the adrenal cortex by cytokine in case of severe asphyxia leads to a change in the correlation's character (-0.328, p < 0.05) and inhibition of cortisol production by the end of the neonatal period.
Key words: asphyxia, newborns, interleukin-1|, cortisol.
