CC BY
30
УДК 616.12-008-053.31:616-003.96-056 ОРТЕМЕНКА е.п.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Черн1вц
ОСОБЛИВОСЛ ПЕРЕБ^У РАННЬОГО ПЕРЮДУ АДАПТАЦИ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ХВОРИХ НА ППОКСИЧНОЧШЕМ|ЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТЮ ЗАЛЕЖНО В|Д МАСИ ПЛА ПРИ НАРОДЖЕНН
Резюме. На базi вiддiлення патологи новонароджених обласноЧ дитячоЧ клтчног лжарт м. Чертвщв обстежено 41 доношену дитину, хвору на гiпоксично-iшемiчну енцефалопатт, з метою вивчення осо-бливостей перебщ раннього перюду X адаптаци залежно вгд маси тыа при народженш. Встановлено, щораннш перод адаптаци доношених новонароджених з гiпоксично-iшемiчною енцефалопатieю та вгд-повiдною до термну гестаци масою тыа характеризувався: патологiчним перебгом пологiв в трети-ш (32,1 %) спостережень i народженням чвертi (25 %) дтей 1з тугим обвиттям пуповини, що втричi частше (22,2 % новонароджених) призводило до тяжко'1 асфшси в пологах, асоцшовано'1 з розвитком полшрганно'1 недостатностi (14,3 % випадшв) i судомного синдрому (17,9 % спостережень). Доношеним дтям 1з гiпоксично-iшемiчною енцефалопатieю та малою до термну гестаци масою тыа притаман-ними е: народження в меншi термни (у 37—39 тижшв) гестаци (84,6 % дтей), що в 15,4 % випадшв асоцтвалося з юним (до 20рошв) вком матерiв та вдвiчi частше (61,5 % дтей) призводило дорестра-торних порушень при народженш, що потребували проведення штучно'1 вентиляци легень. Ключовi слова: доношен новонароджеш, гiпоксично-iшемiчна енцефалопатЬя, низька до гестацшного вку маса тла, раннш адаптацшний перод.
Останшми роками хвороби нервово! системи д^ей посдають друге рангове мюце серед причин швалщносп тсля вроджених аномалш роз-витку. Так, у Чершвецькш област швалщшсть з причин хвороб нервово! системи серед д^ей вжом до 18 роюв (на 1000 дитячого населення) зросла з 3,97 %о у 2010 рощ до 4,31 %о у 2012 рощ при за-гальнодержавному показнику у 2011 рощ 3,78 %% [2]. При цьому вщомо, що в дано! когорти дггей швалщшсть у 70—80 % випадюв спричинена на-слвдками перинатального ураження центрально! нервово! системи (ЦНС) [3], серед яких, у свою чергу, лiдируючi позищ! (47 % випадюв) займае гiпоксично-iшемiчне ураження ЦНС [3, 4].
Гiпоксично-iшемiчна енцефалопа™ (Г1Е) новонароджених може мати полiетiологiчне по-ходження та водночас не завжди призводить до стшких невролопчних порушень [4, 10]. Числен-ш фактори, що сприяють розвитку перинатально! енцефалопатп, класифжують на антенатальш, штранатальш та постнатальш, материнсью та фе-тальш. Проте !х шдивщуальш предикторш чин-
ники i прогноз залишаються суперечливими та дискутабельними [3, 6].
Вважають, що Г1Е у 70 % новонароджених е вторинною щодо патолопчних процеав, яю роз-почалися внутрiшньоутробно [10]. Iншi автори вказують на те, що у 90 % випадюв гшоксично-iшемiчне ураження ЦНС е наслiдком поеднаних (анте- та штранатальних) чинникiв [6, 12]. Водно-час поширенiсть Г1Е, що виникла раптово пiд час полопв, на фонi повного благополуччя (у здоро-вих батькiв та за ввдсутност будь-яко! пренаталь-но! патологи), становить приблизно 1,6 : 10 000 дитячого населення [10].
Хоча ризик виникнення гшоксично-ше-мiчного ураження ЦНС значно вищий у недо-
Адреса для листування з автором:
Ортеменка 6.П.
Б-шаИ: [email protected]
© Ортеменка 6.П., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Неонатолопя / Neonatology
ношених дiтей та новонароджених iз малою до гестацшного вiку масою тiла [4, 10, 12], серед доношених дiтей даний стан не е рiдкiсним — у середньому ввд 2 до 9 випадюв на 1000 полопв [6]. Водночас новонародженi з малою до гестацшного вжу масою тша вiдносяться до групи ви-сокого ризику не лише щодо виникнення Г1Е зi значною ймовiрнiстю !! несприятливого перебь гу (шдвищеш ризики смертностi та iнвалiдностi внаслвдок формування тяжких моторних та ш-телектуальних порушень), але й щодо розвитку шших патологiчних коморбiдних сташв (анемп, респiраторних i метаболiчних порушень, шфек-цiй) [11, 12].
Мета дослщження: вивчити особливостi пере-бпу раннього перiоду адаптацп хворих на гшок-сично-iшемiчну енцефалопатiю новонароджених за наявност вщповвдно! або низько! для гестацшного вжу масою тша.
Матер1али та методи
На базi вщдшення патологи новонароджених ОДКЛ м. Чершвщв обстежена 41 доношена ди-тина, госпiталiзована з приводу гшоксично-ше-мiчно! енцефалопатп. До першо! (I) клжчно! групи спостереження увшшли 28 пацiентiв iз Г1Е та нормальною масою тша вщносно термшу гестацп, а другу (II) групу порiвняння сформували 13 новонароджених, яю народилися з низькою для гестацшного в^ масою тша.
Д™ обох груп спостереження госпiталiзованi до вщдшення у середньому на четверту добу жит-тя: середнш вiк новонароджених I клжчно! групи становив 4,5 ± 0,4 доби, а II групи порiвняння — 3,9 ± 0,7 доби (Р > 0,05).
За гендерним складом групи порiвняння не ввд-рiзнялися. Так, у I групi було 16 (57,1 %) хлопчикiв i 12 (42,95 %) дiвчаток, а до II групи спостереження увшшли 9 (69,2 %) новонароджених чоловiчо! стат (Р > 0,05) та 4 (30,8 %) дiвчинки (Р > 0,05). Гендерний розподш груп порiвняння узгоджував-ся iз даними лiтератури [1, 6, 11] щодо чоловiчо! статi як фактора ризику ГШ, оскшьки бiльшiсть (61 %) вiд загально! когорти обстежених станови-ли хлопчики.
У когорт обстежених новонароджених перева-жали мешканцi сшьсько! мюцевостк у I клiнiчнiй групi !х було 82,1 %, а у II груш спостереження — 53,8 % (Р > 0,05), що ввдповвдало профшю облас-но! дитячо! клжчно! лiкарнi. Усi дiти надшшли в гострому перiодi ПЕ, а проввдним неврологiчним синдромом виявився синдром пригшчення ЦНС (92,9 % — у I клжчнш групi, 92,3 % випадюв — у груш порiвняння).
Отриманi данi аналiзувалися методами бю-статистики з використанням параметричних i не-параметричних методiв обчислення. Вiрнiсть ну-льово! гiпотези визначалася з урахуванням рiвня значущостi Р, Рф (методом кутового перетворення Фшера).
Результати
Слiд зазначити, що у бшьшосл випадкiв мате-pi обстежених дггей народжували вперше (53,6 % випадюв — у I клжчнш rpyni та 61,5 % спосте-режень — у II rpyni), що збпаеться з даними до-слiдникiв щодо вiднесення дiтей, яю народилися вiд перших пологiв, до групи ризику розвитку перинатально! патологи, у тому числГ енцефалопатп новонароджених [6, 8, 9].
Зважаючи на те, що юний або старший BiK поpодiль е фактором ризику Г1Е у новонароджених [3, 5, 12], видавалося доцшьним вивчити середнш вж матеpiв дггей, якi yвiйшли в досль дження. Хоча середнш вж матеpiв обстежених д^ей вГропдно не ввдрГзнявся в групах спостереження (26,2 року — у I клшГчнш груш та 25,1 року — у II груш пор1вняння; Р > 0,05), кожна десята породшля вщносилася до незрших (вж до 20 роюв): 10,7 % випадкiв — у I груш та 15,4 % спостережень — у II груш (Рф > 0,05). Частка ма-теpiв вжом 30 роюв та старше становила трети-ну (28,6 %) випадюв у I клшГчнш груш та лише
15.4 % спостережень — у груш маловагових дп"ей ¡з ПЕ (Рф > 0,05).
Незважаючи на те що представники обох груп спостереження вщносилися до доношених новонароджених, хвор1 II групи вир1знялися в1ропдно меншими теpмiнами гестацп. Так, термш гестацп дiтей I клшГчно! групи становив у середньому
39.5 ± 0,3 тижня (мжмум — 37 i максимум — 41 тиждень), а II групи спостереження — 38,5 ± 0,4 (Р < 0,05) тижня (мжмум — 37 i максимум — 42 тижш). При цьому дгти II групи народжувалися в термш до 40-го тижня гестацп (в термж 37—39 тижшв) удвГчГ частiше (84,6 % випадюв) ввднос-но I клшГчно! групи (42,9 % пащеш1в; Р < 0,03).
Антpопометpичнi показники новонароджених II клшГчно! групи були в1ропдно меншими ввд-носно пащеш1в групи порГвняння, що в цшому вiдповiдало супутньому дiагнозy «маловаговi для термшу гестацп дгш» та тдкреслювало корек-тшсть формування груп пор1вняння. Данi антро-пометричного обстеження д^ей при наpодженнi наведенi у табл. 1.
Зважаючи на даш лиератури щодо асощацп низько! бально! ощнки новонароджених за шкалою Апгар (особливо на 5-й хвилиш життя) ¡з ри-зиком розвитку гiпоксично-iшемiчного ураження ЦНС [5, 6, 8], видавалося доцшьним пpоаналiзy-вати даний показник адаптацп малюкiв у китч-них групах порГвняння (табл. 2).
А^лГз отриманих даних показав, що ввдразу тсля народження стан новонароджених обох груп спостереження був порушений за рахунок пригшчення функцп центрально! нервово! системи та рестраторних порушень, асоцiйованих ¡з гшок-иею рГзного ступеня тяжкосп, що клшГчно про-являлася дГФузним або периферичним щанозом, проте в жодно! дитини не виявлялися ознаки по-рушення роботи серця.
Неонатолопя / Ыеопа1"о!оду
Попри вiдсутнiсть у групах порiвняння вiро-гiдних вщмшностей за показниками шкали Апгар на 1-й хвилиш життя, критично тяжке порушення загального стану частiше виявлялося у новонаро-джених I клжчно! групи порiвняно з маловаго-вими новонародженими. Так, рiвень Апгар-тесту на 1-й хвилиш < 4 балiв зареестрований у кожного п'ятого пащента I клжчно! групи (22,2 %) та лише у 7,7 % випадюв у грут порiвняння (Рф > 0,05).
Помiрну асфiксiю дiагностували у 10,7 % ви-падюв у I групi та у 15,4 % спостережень у II грут (Рф > 0,05), Проте тяжка асфжс1я з розвитком по-люрганно! недостатностi вдвiчi частiше реестру-валася у I групi (14,3 % випадюв) порiвняно з II групою порiвняння (7,7 % дггей; Рф > 0,05).
Тяжкий стутнь порушення загального стану вщразу пiсля народження визначався у чвер-тi (25 %) дiтей I клжчно! групи та лише у 15,4 % спостережень серед маловагових новонароджених (Рф > 0,05), а середньотяжкий мав мюце у 21,4 % новонароджених I групи та у 30,8 % випадюв у II груш порiвняння (Рф > 0,05). При цьому 39,3 % пащенпв I групи та 38,7 % хворим II групи про-водилися заходи первинно! серцево-легенево! ре-ашмацп (зпдно з наказом МОЗ Украши № 312). Ь реашмацшних заходiв киснева пiдтримка новонароджених застосовувалася у половит випадюв (у 57,1 % дггей I групи та у 53,8 % хворих II групи).
Слщ ввдзначити, що у маловагових дiтей на першш хвилинi життя вдвiчi частше траплялися респiраторнi порушення, що потребували прове-дення штучно! вентиляцп легень (у 61,5 % дггей II групи проти 35,7 % новонароджених I клжчно! групи; Рф < 0,05).
Незважаючи на те що в обох клжчних групах констеляцiя балiв за шкалою Апгар на 5-й хвилиш в середньому ввдповщала задовшьному стану новонароджених (табл. 2), у третини дггей (29,2 % випадюв — у I грут та 33,3 % спостережень — у II грут) рееструвався результат Апгар-тесту < 7 ба-лiв, що повсякчас асощюеться з ризиком розвитку ПЕ [7, 8].
Попри те, що до 5-! хвилини життя у новонароджених обох клжчних груп вщбулася стабЫза-цiя дихально! функцп, акроцiаноз ще визначався у половини (50 %) маловагових новонароджених i лише у третини (37,5 %) дггей I клжчно! групи (Рф > 0,05).
Водночас у бгльшосл представниюв I клжч-но! групи через 5 хвилин тсля народження мали мюце ознаки пригнiчення ЦНС. Так, м'язовий тонус та безумовш рефлекси, ощнеш в 1 бал за шкалою Апгар, спостерпалися лише у 60 % маловагових пащенпв та у 81,3 % (Рф > 0,05) i у 93,8 % (Рф < 0,05) новонароджених I клжчно! групи ввд-повщно.
Таблиця 1. Показники антропометра новонароджених кл1н1чних груп порiвняння! М ± т (мН. — макс.)
Показник 1група II група Р
Маса тта, г 3446,1 ± 75,1 (2800-4260) 2566,2 ± 79,5 (1970-2950) < 0,001
Довжина тта, см 53,5 ± 0,5 (50-59) 49,9 ± 0,6 (47-54) < 0,001
Окружнють голови, см 34,7 ± 0,3 (32-38) 33,3 ± 0,5 (30,5-36) < 0,02
Окружшсть грудно! кл^ки, см 33,9 ± 0,3 (31-37) 31,6 ± 0,4 (37-42) < 0,001
Таблиця 2. Бальна оц1нка новонароджених груп порiвняння за шкалою Апгар (на 1-й та 5-й хвилинах),
М ± т (мн. — макс.)
Показники за шкалою Апгар, бали Iгрупа II група Р
Частота серцевих скорочень (ЧСС) на 1-й хв 2,0 ± 0 (2-2) 2,0 ± 0 (2-2) > 0,05
Частота дихання (ЧД) на 1-й хв 1,5 ± 0,2 (0-2) 1,7 ± 0,1 (1-2) > 0,05
Стан шшрних покривiв на 1-й хв 1,2 ± 0,1 (0-2) 1,5 ± 0,2 (1-2) > 0,05
М'язовий тонус на 1-й хв 0,8 ± 0,1 (0-1) 0,7 ± 0,1 (0-1) > 0,05
Рефлекси на 1-й хв 0,9 ± 0,1 (0-2) 1,0 ± 0,1 (0-2) > 0,05
Загальна кшьшсть балiв на 1-й хв 6,3 ± 0,4 (1-8) 6,9 ± 0,4 (4-8) > 0,05
ЧСС на 5-й хв 2,0 ± 0 (2-2) 2,0 ± 0 (2-2) > 0,05
ЧД на 5-й хв 1,9 ± 0,1 (1-2) 1,9 ± 0,1 (1-2) > 0,05
Стан шшрних покривiв на 5-й хв 1,6 ± 0,1 (1-2) 1,5 ± 0,2 (1-2) > 0,05
М'язовий тонус на 5-й хв 1,2 ± 0,1 (1-2) 1,4 ± 0,2 (1-2) > 0,05
Рефлекси на 5-й хв 1,1 ± 0,1 (1-2) 1,4 ± 0,2 (1-2) < 0,05
Загальна кшьшсть балiв на 5-й хв 7,8 ± 0,2 (5-9) 8,0 ± 0,3 (6-10) > 0,05
HeoHaTOëorn I Neonatology
Слiд вiдзначити, що лише у новонароджених I клжчно! групи у перюдГ ранньо! адаптацИ траплявся судомний синдром (17,9 % випадюв) проти жодного випадку у II гpупi спостереження (РФ < 0,05).
Таким чином, аналiз наведених вище даних свiдчить про те, що тяжкий стутнь порушення нeвpологiчного статусу переважав серед дггей I клiнiчноï групи порГвняно з пащентами з озна-ками внутpiшньоутpобноï гшотрофп. Водночас у маловагових дггей частiшe траплялися рестра-торш порушення в ранньому перюдГ новонаро-дженость
Можливо, тяжка асфiксiя в пологах i3 розви-тком сepйознiших невролопчних порушень у дь тей I групи спостережень пов'язана з патолопч-ним перебиом полопв ЗСх матepiв. Так, дгти даноï групи вдвГчГ частiшe (32,1 % спостережень) на-роджувалися вГд патологiчних полопв (шляхом кесарського розтину, з використанням вакуумноï екстракцп або за допомогою мeдикамeнтозноï шдукцп) порГвняно з групою порГвняння (15,4 % осГб, Рф > 0,05). Слад зазначити, що окситоцинову стимулящю полопв, яку вважають одним ¡з штра-натальних чинниюв асфжсИ новонароджених та фактором ризику розвитку ГШ [5—7], застосову-вали лише у матepiв дiтeй I клшГчно'! групи (14,3 % випадкiв), в жодному випадку у II груш спостере-ження ïï не використовували.
Туге обвиття пуповиною в пологах ¡з розви-тком дистресу новонародженого спостерГгалось у чвepтi (25 %) дп"ей I клГнГчно! групи i лише в одного пащента (7,7 %) з внутршньоутробною ri-потpофiею (Рф < 0,05). При цьому у дгтей з оптимальною ввдносно до гестацшного вГку масою тша при народженш частше реестрували щгльш (забруднеш) навколоплодш води, що вважаеться фактором ризику асфжсп в пологах та розвитку ГШ [1, 5, 8]. Так, при народженш дггей I клшГчно'! групи патолопчш (мутш, мекошальш, геморапч-ш) навколоплщш води зареестроваш в третиш ви-падюв (32,1 %) проти 7,7 % спостережень у грут порГвняння (Рф < 0,05).
Таким чином, у доношених новонароджених ¡з вщповвдною до гестацшного вжу масою тша при народженш ввдмГчалася бгльш тяжка асфжсГя в пологах, що асощювалася в третини дггей ¡з па-толопчним перебГгом полопв та тугим обвиттям пуповиною тд час полопв.
Висновки
1. Раннш перюд адаптацИ доношених новонароджених ¡з гшоксично-шемГчною енцефалопа-тГею та ввдповщною до термшу гестацГ! масою тгла характеризувався: патолопчним перебГгом полопв в третиш (32,1 %) спостережень та народжен-ням чверт (25 %) дгтей ¡з тугим обвиттям пупови-ни, що втричГ частше (22,2 % новонароджених) призводило до тяжко! асфжсИ в пологах, асощ-йовано! з розвитком полюрганно'1 недостатност
(14,3 % випадкiв) та судомного синдрому (17,9 % спостережень).
2. Доношеним дггям Í3 гiпоксично-iшемiчним ураженням центрально! нервово! системи та малою для термшу гестаци масою тiла притаманни-ми е: народження в меншi термiни (у 37—39 тижшв) гестащ! (84,6 % дггей), що в 15,4 % випадюв асощювалося Í3 юним (до 20 рокiв) вiком матерiв та вдвiчi частiше (61,5 % дггей) призводило до рес-траторних порушень при народженнi, що вима-гали проведення рестраторно! пiдтримки шляхом протезування функцп дихання.
Список л1тератури
1. Клинико-морфологические параллели при асфиксии плода и новорожденного с позиций судебной медицины / В.В. Качер, Д.В. Богомолов, И.Н. Богомолова, М.Я. Баранова // Судебно-медицинская экспертиза. — 2011. — №. 4. — C. 51-54.
2. Основт показники дiяльностi педiатричноi служби в ЧертвецькШ областi: статистично-аналтичний довiдник (2010—2012рр.) «Станздоров 'я дтей татдлтювв ЧертвецькШ областi за 2011—2012рр.» /[Вiдповiд. за випуск Чепыь М.1.]. — Чертвщ: Орг.-метод. вiддiл ОДКЛ, 2013. — 706 с.
3. Пальчик А.Б. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных/А.Б. Пальчик, Н.П. Шабалов. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: МЕДпресс-информ, 2013. — 288 с.
4. Последствия перинатальных поражений центральной нервной системы: дискуссионные вопросы / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, И.А. Логинова, М.А. Шакотько // Здоровье ребенка. — 2008. — № 4(13). — С. 101-106.
5. Antepartum and Intrapartum Factors Preceding Neonatal Hypoxic-Ischemic Encephalopathy / M. Martinez-Biarge, J. Diez,-Sebastian, C.J. Wusthoff[et al.]//Pediatrics. — 2013. — Vol. 132. — P. 952-960.
6. Futrakul S. Risk factors for hypoxic-ischaemic encephalopathy in asphyxiated newborn infants / S. Futrakul, P. Praisuwanna, P. Thaitumyanon// J. Med. Assoc. Thai. — 2006. — Vol. 89, № 3. — P. 322-326.
7. Incidence and prediction of outcome in hypoxic-ischaemic encephalopathy in Japan / M. Hayakawa, Y. Ito, S. Saito, N. Mitsuda, H. Yoda [et al.] // Pediatrics International. — 2014. — Vol. 56. — P. 215-221.
8. Perinatal morbidity and risk of hypoxic-ischaemic encephalopathy assotiated with intrapartum sentinel events / M. Martinez-Bi-arge, R. Madero, A. Gonzalez,, J. Quero [et al.]//Am. J. Obstetr. аnd Ginecol. — 2012. — Vol. 206. — P. 148-154.
9. Prediction of perinatal hypoxic encephalopathy: proximal risk factors and short-term complications / T.Y.Y. Zamz,ami, S.A. Al-Saedi, A.M. Marzouki, H.A. Nasrat // J. Clin. Gynecol. Obstet. — 2014. — Vol. 3(3). — P. 97-104.
10. Queensland Maternity and Neonatal Clinical Guideline: Hypoxic-ischaemic encephalopathy [Електронний ресурс] // Queensland Maternity and Neonatal Clinical Guideline: Hypoxic-ischaemic encephalopathy, рublication date: May 2010; document number: MN10.11-V4-R15. — Режим доступу: http://www.health. qld.gov.au/qcg/documents/g_hie5-1.pdf
11. Qureshi A.M. Hypoxic-ischaemic encephalopathy in neonates /A.M. Qureshi, A. Rehman, T.S. Siddiqi// J. Ayub. Med. Coll. Abbottabad. — 2010. — Vol. 22(4). — P. 190-193. — http://www. ayubmed.edu.pk/JAMC/PAST/22-4/Azhar.pdf
12. Urinary lactate/creatinine ratio as early predictor of hypoxic ischaemic encephalopathy in term neonates admitted to NICU, Za-gazing University hospitals / M.A. Badr, Y.F. Ali, M.A. Abdelhady [et al.] // Res. J. Medicine and Med. Sci. — 2011. — Vol. 6(2). — P. 54-61.
Отримано 21.12.14 ■
Неонатолопя / Neonatology
Ортеменка Е.П.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ РАННЕГО ПЕРИОДА АДАПТАЦИИ НОВОРОЖДЕННЫХ, БОЛЬНЫХ ГИПОКСИЧЕСКИ-ИШЕМИЧЕСКОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИЕЙ,
В ЗАВИСИМОСТИ ОТ МАССЫ ТЕЛА ПРИ РОЖДЕНИИ
Резюме. На базе отделения патологии новорожденных областной детской клинической больницы г. Черновцов обследован 41 доношенный ребенок, страдающий гипок-сически-ишемической энцефалопатией, с целью изучения особенностей течения раннего периода их адаптации в зависимости от массы тела при рождении. Установлено, что ранний период адаптации доношенных новрожден-ных с гипоксически-ишемической энцефалопатией и массой тела, соответствующей сроку гестации, характеризовался: патологическим течением родов у трети (32,1 %) и рождением четверти (25 %) детей с тугим обвитием пуповины, что втрое чаще способствовало развитию тяжелой асфиксии в родах, ассоциированной с развитием полиорганной недостаточности (14,3 % случаев) и судорожного синдрома (17,9 % наблюдений). Доношенным детям с гипоксически-ишемической энцефалопатией и низкой относительно срока гестации массой тела свойственно: рождение в меньшие сроки (на 37-39-й неделе) гестации (84,6 % детей), что ассоциировалось в 15,4 % случаев с юным (до 20 лет) возрастом матерей и вдвое чаще (61,5 % новорожденных) приводило к респираторным нарушениям, требующим проведения искусственной вентиляции легких.
Ключевые слова: доношенные новорожденные, гипок-сически-ишемическая энцефалопатия, низкая относительно срока гестации масса тела, период ранней адаптации.
Ortemenka Ye.P.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF THE EARLY ADAPTATION PERIOD OF NEWBORNS WITH HYPOXIC-ISCHEMIC ENCEPHALOPATHY DEPENDING ON BIRTH WEIGHT
Summary. In the department of neonatal pathology of Chernivtsi regional children's clinical hospital, 41 full-term newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy have been examined in order to study the features of early period of their adaptation depending on birth weight. It was found that the early adaptation period of full-term newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy and body weight adequate in terms of gestational age was characterized by: pathological delivery in one third (32.1 %) of cases and the birth of one fourth (25 %) of infants with tight nuchal cord that three times more often (22.2 % of neonates) led to severe asphyxia, associated with the development of the multiple organ failure (14.3 % of cases) and seizures (17.9 % of observations). Full-term children with hy-poxic-ischemic encephalopathy and body weight low in terms of gestational age are characterized by: lower gestational age (37—39 weeks) at birth (84.6 % of children), which has been associated with young (under 20 years) age of mothers in 15.4 % of cases, and twice as likely (61.5 % of children) led to respiratory disorders at birth, requiring artificial lung ventilation.
Key words: full-term newborns, hypoxic-ischemic encephalopathy, body weight low in terms of gestational age, early adaptation period.
