CC BY
12
УДК 342.951: 351.82
С. С. €амов
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
доц. кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
ДЕЯК1 АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ В1РТУАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
В УКРА1Н1
© СЫмов С. С., 2014
Порушуються питання удосконалення адмiнiстративно-правового регулювання контролю вiртуального простору в Укра!"ни у контекстi досвiду кра!"н бвропейського Союзу та шляхи п1двищення ефективност дiяльностi органiв виконавчо!" влади у зазначенш сферi. Розглянуто особливостi вiртуального простору у юридичному контекстi, принципи, мету, методи та форми контролю вiртуального простору, суб'екти контрольно!" дiяльностi.
Ключовi слова: вiртуальний простiр, шформацшне право, контроль, суб'екти контрольно! дiяльностi.
С. С. Есимов
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ КОНТРОЛЯ ВИРТУАЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА В УКРАИНЕ
Затрагиваются вопросы совершенствования административно-правового регулирования контроля виртуального пространства в Украине в контексте опыта стран Европейского Союза и пути повышения эффективности деятельности органов исполнительной власти в указанной сфере. Рассмотрены особенности виртуального пространства в юридическом контексте, принципы, цели, методы и формы контроля виртуального пространства, субъекты контрольной деятельности.
Ключевые слова: виртуальное пространство, информационное право, контроль, субъекты контрольной деятельности.
S. S. Yesimov
SOME ASPECTS OF THE CONTROL OF THE VIRTUAL ENVIRONMENT IN UKRAINE
The article raises questions of improvement of administrative regulation control virtual space in Ukraine in the context of the experience of the EU countries and ways of enhancing the effectiveness of the authorities in this area. The features of virtual space in a legal context, principles, objectives, methods and forms of control of virtual space, the subjects of the control activity.
Key words: virtual space, information law, monitoring, control activities of agents.
Постановка проблеми. У крашах Свропейського Союзу дiяльнiсть держави вдаграе виршальну роль для життя суспшьства загалом. Через державну дiяльнiсть здшснюеться безпосередне управлшня суспшьними процесами. Зввдси виникае нагальна потреба наукового формулювання, обгрунтування та реалiзацп тих напрямiв дiяльностi держави, якi сприяють гармошзацп та процвiтанню суспiльства. На сучасному етапi розвитку таким об'ективно необхвдним напрямом дiяльностi е контроль шформащйних вiдносин, що виникають у вiртуальному просторi. У вiтчизнянiй юридичнiй наущ утвердилися два основнi напрями
24
дослвдження вiртуального простору: як елемент шформацшно! системи сустльства; як предмет правового регулювання правозахисно! дiяльностi.
З точки зору штереив шформацшно! безпеки людини та суспiльства необхiдно визнати, що природно-правовий пiдхiд у пiзнаннi вiртуального простору, який охоплюе зазначенi напрями, вiдрiзняеться найбiльшою наукомiсткiстю та практичною значущктю. Концепцiя природно-правового тдходу полягае у фiксуваннi загальноправових закож^рностей i юридичних зв'язкiв, через яю вiдбуваеться реальна взаемодiя природного та позитивного права, що виражаеться у програмуванш сенсу та зтсту дiяльностi законодавчо! влади, застосуваннi законiв виконавчою владою щодо контролю вiртуального простору.
Аналiз дослiджень ще!" проблеми. Рiзнi аспекти iнформацiйного права у контекста вiртуального простору тiею чи шшою мiрою висвiтлювались в роботах укра!нських i зарубiжних учених-адмiнiстративiстiв: В. Б. Авер'янова, С. С. Алексеева, I. Л. Бачило, Ю. П. Битяка, В. М. Брижко, О. А. Банчука, А. М. Гулемша, С. Ф. Гуцу, в. В. Додша, В. Л. Ортинського, О. I. Остапенка, I. М. Пахомова, А. А. Пухтецько!, В. С. Цимбалюка, Ю. С. Шемшученка, Х. П. Ярмаю та iнших.
Вiдсутнiсть комплексних дослiджень ще! сфери, наявнiсть безумовно! тенденци до iнтенсивного поширення шформацшних вiдносин, що виникають у вiртуальному просторi, проникненню !х в ум сфери життедiяльностi, зростання правопорушень у вiртуальному просторi зумовлюють актуальнiсть його вивчення як об'екта контрольно! дiяльностi держави.
Мета роботи - виробити теоретичш пiдходи до контролю вiртуального простору в Украш.
Виклад основного матерiалу. У сучасних умовах побудови шформащйного сусп1льства широке застосування в уах сферах жигтедiяльностi отримали шформацшт та телекомуткащйт технологи, яю реалзуються у специфiчному середовищi, що отримало назву '^ртуальний простр". Iнстигуг контролю вiртуального простору мщно увiйшов в державне життя багатьох 1ноземних держав. В УкраЫ за вiдсутностi достатньо! юлькосп необхjдних правових норм, що визначають його форми та методи, 1нститут контролю вiртуального простору на деяких р1внях втратив позитивний ефект, став чинником, який переважно негативно формуе громадську думку про вщносини у сферi захисту 1нформащйних прав i свобод людини та громадянина. Через це необхiдне чiтке нормативно-правове регулювання iнституту контролю вiртуального простору на законодавчому рiвнi.
Вiртуальний простар мае низку властивостей, до яких можна зарахувати вiдсутнiсть кордонiв, штерактившсть, анонiмнiсть та надае необмеженi можливост реалiзацil прав i свобод людини та громадянина. У той самий час зазначет властивост створюють можливкть здiйснення неправомiрних дiй. Зростання в Украш злочинностi у сферi шформацшних технологш ставить питання про необхвдшсть контролю вiртуального простору, який у кра!нах ввропейського Союзу перебувае тд ефективним контролем держави. Адаптацiя нацюнального iнформацiйного законодавства до европейських вимог за стрiмких змiн у сферi iнформацiйних технологiй призводять до постшно! потреби внесення змiн до чинно! нормативно-правово! бази, яка регулюе вказаний сегмент сустльних вiдносин.
Вiртуальний простар, на думку В. С. Цимбалюка та шших укра!нських вчених, розглядаеться як сфера сустльних ввдносин, яю виникають у зв'язку з використанням iнформацiйних мереж для iнформацiйного забезпечення суспiльних потреб. Дещо iншi погляди на визначення вiртуального простору з юридично! точки зору мае представник росшсько! школи iнформацiйного права Н. М. Телешша. На !! погляд, вiртуальний простiр - це галузь техшчних, технологiчних i соцiальних ввдносин, що виникають, змiнюються i припиняються у процесi використання комп'ютерно! чи шшо! електронно! технiчноl мережi з приводу шформацп, iнформацiйних ресурсiв, шформацшних послуг i засобiв зв'язку [1].
Вiртуальний простiр як об'ект контрольно! дiяльностi мае низку особливостей, яю визначають специфiку здiйснення контролю.
По-перше, у вiртуальному просторi виникають шформацшш вiдносини, пов'язанi з iнформацiею та шформацшними послугами. Об'ектом зазначених ввдносин виступае iнформацiя,
25
оброблена за допомогою шформацшно-техшчних засобiв шформащйних технологiй, що, своею чергою, включае створення iнформацiйного продукту в електронному виглядi, розмiщеного в iнформацiйнiй мережi за допомогою телекомунiкацiйних пристро1в.
По-друге, шформацшш вiдносини, що iснують у вiртуальному просторi, мають особливий суб'ектний склад, який передбачае обов'язкову участь шформацшного посередника - провайдера.
По-трете, вiртуальний простiр характеризуеться вiдповiдною архитектурою, яка включае програмне забезпечення та комп'ютерне обладнання, особливу будову, яка зумовлена телекомунiкацiйною iнфраструктурою.
По-четверте, вiртуальний простiр мае ознаки штерактивност i анонiмностi, зумовленi особливiстю телекомушкащйно! iнфраструктури.
З погляду Х. П. Ярмаю, контрольну дiяльнiсть, дiяльнiсть держави з контролю вiртуального простору доцшьно розглядати як забезпечення законностi дшльносп суб'ектпв шформащйних суспiльних вщносин, спрямовано! на попередження, виявлення та припинення правопорушень, вжиття передбачених законодавством заходгв вiдповiдальностi i усунення наслiдкiв виявлених правопорушень.
Спираючись на науковi дослщження в галузi адмiнiстративного права (Х. П. Ярмаю, О. I. Остапенко, М. В. Ковалiв), доцшьно розглядати дiяльнiсть держави з контролю вiртуального простору як складну багаторiвневу систему, що включае в себе цт, принципи, суб'екти, методи та форми контролю, мехашзм реалiзацil ще! дiяльностi.
Цiлi контролю вiртуального простору закроет у мiжнародних i нащональних документах (Окшавсьюй Харти глобального iнформацiйного сустльства, Стратеги нацюнально! безпеки Укра!ни, Стратеги розвитку шформацшного сустльства в Украш, Доктрин шформацшно! безпеки Укра!ни i Основних засадах розвитку iнформацiйного сустльства в Украш на 2007-2015 рр.) i полягають в ефективному управлшш iнформацiйними та iнформацiйно-комунiкацiйними процесами в умх сферах життедiяльностi для забезпечення реалiзацil i охорони приватних i публiчних iнтересiв особи, суспiльства i держави [2-5].
У науковш лгтерат)^ сформульоваш спещальш принципи дiяльностi з контролю вiртуального простору. До них зараховано: поеднання методгв i засобгв правового регулювання, корпоративне та техтчне регулювання; адаптация правових механiзмiв до динамши регульованих вiдносин з урахуванням темпiв розвитку шформащйних i телекомуткащйних технологiй; прiоритетне тдтримання правовими методами гуманiтарно-орiентованих процесiв в шформащйнш сферц припинення у вiртуальному просторi шформащйно! дiяльностi, що завдае шкоди психiчному та фiзичному здоров'ю людей, спрямовано! на пропаганду насильства, розтлiння особистосп, сощальних i моральних основ людсько! комуткащ!; розвиток мехашзмгв виявлення загроз правопорушень у вiртуальному просторi; змшнення правово! основи забезпечення шформащйно! безпеки тощо [1].
Суб'ектами державного контролю вiртуального простору виступають контрольнi органи загально! компетенцй: Президент Укра!ни, Прокуратура Укра!ни, Верховна Рада Укра!ни, Конституцшний Суд Укра!ни, Верховний Суд Укра!ни, уповноваженi органи виконавчо! влади спещально! компетенщ!: Мiнiстерство iнфраструктури Укра!ни, Державна служба штелектуально! власностi Укра!ни, Державне агентство з питань науки, шновацш та iнформацil Укра!ни, Державна служба Укра!ни з питань захисту персональних даних, Державний комiтет телебачення i радiомовлення Укра!ни, Адмiнiстрацiя Державно! служби спещального зв'язку та захисту шформацй Укра!ни та iн.
Дiяльнiсть з контролю вiртуального простору здiйснюеться з використанням iнформацiйних технологiй, тому поряд з ввдомими в адмiнiстративному правi формами та методами iснують специфiчнi методи, зумовленi властивостями вiртуального простору та технолопями, описаними в рекомендацях Х 200 (МККТТ) та ISO 7498 (MOC) [6, с. 11].
Методи контролю вiртуального простору визначаються юридичною предметшстю та регулятивно-функцiональною здаттстю правозахисного ставлення до виконання свого призначення - виступати правовою формою взаемозв'язку особи i держави та у цьому сени позначати себе як розвиток i втшення пов'язаних мiж собою правозахисних суб'ективних прав людини та правозахисних обов'язюв держави. З цих позицiй пiд контролем вiртуального простору необхiдно розумiти правозахисний зв'язок мiж правами i обов'язками суб'еклв iнформацiйних правовiдносин, який здшснюеться у визначених нормативно-правовими актами методах.
26
В адмшстративно-правовому аспекта у вiртуальному простер застосовуються рiзнi методи контролю i !х перелiк постiйно доповнюеться новими, насамперед заснованими на засадах дiяльностi iнститутiв громадянського сустльства.
Загальнi методи, яю притаманнi усiм видам адмшстративно-правово! дiяльностi, охоплюють: державну реестрацiю мереж електрозв'язку, що входять до мережi зв'язку загального користування; реестрацiю засоб1в зв'язку, iнших радiоелектронних засобiв i високочастотних пристро!в, що е джерелами електромагштного випромiнювання; реестрацiю державних шформацшних ресурсiв та систем; лiцензування та сертифжащю рiзних видiв дiяльностi у сферi iнформацiйних технологiй, ведення вдиного державного реестру сертифiкатiв ключiв шдпис1в засвiдчувальних центрiв тощо. Однак аналiз правозастосовно! практики показуе, що, незважаючи на встановлення низки певних вимог до окремих видiв дiяльностi у сферi iнформацiйних технологiй, вони не завжди забезпечують ефективний контроль вiртуального простору.
Контроль у зазначенiй сферi здiйснюеться переважно за технiчними та програмними засобами з погляду !х вiдповiдностi реестращйним i лiцензiйним вимогам i умовам, сертифiкатам, що зумовлено генетичними причинно-наслiдковими зв'язками, межi кнування та ди яких обмежуються юридичною предметнjстю вiртуального простору.
Досягти позитивного ефекту можна тшьки за допомогою створення механiзму його правового регулювання, що включае визначення: правового статусу суб'ектш зазначено! дiяльностi; змiсту контрольних вiдносин; закрiплення правових форм реалiзапjl суб'ектами контрольно! дiяльностi iнтересiв юридичних i фiзичних осiб; використання встановлених законом способiв i методiв дiяльностi; дотримання заборонних правових норм, що обмежують той чи iнший напрям шформацшно! дiяльностi, включаючи встановлення юридично! вiдповiдальностi; виконання встановлених обов'язкiв тд час здiйснення контрольно! дiяльностi, включаючи реестращю зацiкавлених осiб, розробку системи заходiв (зокрема, санкцiй), яка стимулювала б зазначених осiб дотримуватися встановлених вимог.
У науковш лiтературi з питань iнформацiйного права розглядаються питання покладання контрольних функцш у вiртуальному просторi на провайдер1в доступу, що, на наш погляд, е недоцшьним з правово! i екож^чно! точкок зору, оскiльки значне збшьшення суб'ектiв контролю призведе до створення умов для порушень прав на недоторкантсть приватного життя, таемницю листування та переговорiв. Такий шдхвд передбачае встановлення основних ознак правозахисних статусiв людини та провайдера у площиш !х загально! юридично! залежноста, яка характеризуеться не тiльки юнуванням, а й реалiзацiею спiльних прав i обов'язкiв, що пiдтверджуеться дiями держави щодо офiцiйного визнання рiзних видiв права людини на захист закону, нормативного формулювання правозахисних обов'язюв держави, !! органiв i посадових осiб, встановлення правових основ порядку (процедур i процесiв) розгляду конфлжт1в.
До механiзму дiяльностi держави з контролю вiртуального простору як неввд'емного елемента входять форми !! реалiзацil, якi охоплюють правовi та оргашзацшт аспекти.
Правова форма виражаеться у ввдповвднш правотворчiй, правозастосовнjй та правоохороннш дiяльностi. Правове регулювання вiртуального простору мае здшснюватися за напрямами: визначення юрисдикци вiдносин у вiртуальному просторц встановлення або посилення вiдповiдальностi за правопорушення в iнформацiйнiй сферi; забезпечення шформацшно! безпеки.
Органiзацiйна форма контрольно! дiяльностi у вiртуальному просторi виражаеться у створенш уповноважених державних оргашв спещально! компетенцп у сферi попередження, виявлення, припинення та розслiдування правопорушень у вiртуальному просторi, координацп дiяльностi правоохоронних органiв та суб'ектiв громадянського сустльства; вдосконаленнi механiзмiв пiдготовки фахiвцiв у галузi шформацшно! безпеки; використанш для контролю новiтнiх, ефективнiших технологш.
Контроль вiртуального простору е елементом захисту нацюнального iнформацiйного середовища, що припускае створення глобальних i локальних стратегiй та iнiцiатив з нейтралiзацil та викорiнення джерел загроз шформацшнш безпецi, а також пiдвищення ефективност iснуючих захисних механiзмiв. Контроль е поняття багатовимiрне, що складаеться з широкого комплексу прав людини, гарантованих i охоронюваних на нацiональному рiвнi, водночас вимагае спiльних мiждержавних зусиль.
27
Види контрольно! дiяльностi вiртуального простору можна видiляти за рiзними критер1ями. Найзначущшим е подiл залежно вiд контролюючого суб'екта; об'екта контролю; галузево! належност контрольованих правових вiдносин; змiсту контролю; рiвня контрольно! юридично! д!яльност!, метод!в контролю, етапiв (стадiй) контролю, результату i наслiдкiв контрольно! дiяльностi.
Враховуючи особливостi вiртуального простору, крiм позитивного права, регуляторами шформацшних вiдносин у вiртуальному просторi виступають також корпоративна технiчнi та економiчнi норми. Корпоративний контроль вiртуального простору мае поширюватися на вiдносини, не врегульованi правом. Упровадження норм европейського права, що Грунтуеться на мiжнародних принципах i нормах, приведе до зменшення частки корпоративного регулювання. А частка регулювання вiртуального простору технiчно-юридичними нормами, спрямованими на внутрiшню оргашзащю (архiтектуру, програмне забезпечення, технологiчнi параметри шженерно-техтчне обладнання) буде збiльшуватися.
Наявнiсть у сферi контролю вiртуального простору корпоративних, технiко-юридичних норм сприяють розвитку форм громадського контролю, зокрема з використанням рiзних iнформацiйних засобiв: сайти та портали оргашв державно! влади, форуми та блоги.
Незважаючи на те, що зазначет демократичнi iнструменти активно використовуються громадянським суспiльством, поки що вони не впливають на тдвищення ефективностi правового забезпечення дiяльностi оргашв влади. Проте !х сутнiснi особливост! та тенденцi! сучасного розвитку, на нашу думку, дозволять !м стати дiевим механiзмом ефективно! взаемодi! держави та громадянина i ефективним засобом контролю уих суспiльних вiдносин у держав!, зокрема i iнформацiйних, яю виникають у вiртуальному просторi.
Висновки. Правова неврегульовашсть конкретних соцiальних зв'язюв у сферi iнформацiйних вiдносин може стати i стае причиною багатьох складнощ1в сучасного розвитку. Вiдомо, що факт урегульованост! нормами права означае визнання тих чи iнших сощальних зв'язкiв i вiдносин суспiльно значущими, iстотними з точки зору перспектив розвитку, яю пiдлягають захисту та вимагають пiдтримки. Вiдсутнiсть належного правового регламентування веде до хаотизацi! шформацшних сустльних зв'язкiв i вiдносин, посилення конфлiктностi. Тенденци розвитку iнформацiйно! техшки та технолог!!, потреби забезпечення та захисту у таких умовах прав особистост! та сустльства дають можливкть вважати д!яльшсть держави з контролю в!ртуального простору перспективним напрямом розвитку юридично! науки. Розроблення комплексно! адмшстративно-правово! модел! д!яльност держави щодо контролю в!ртуального простору необхвдне для забезпечення ефективного зворотного зв'язку м!ж правовою державою та громадянським сустльством.
1. Телешина Н. Н. Виртуальное пространство как объект контрольной деятельности государства: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве" / Н. Н. Телешина. — Владимир, 2011. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/virtualnoe-prostranstvo-kak-obekt-kontrolnoi-deyatelnosti-gosudarstva#ixzz2nto9NKBb. 2. Указ Президента Украти вiд 08.06.2012 р. № 389/2012 "Про ршення Ради нацюнальноI безпеки i оборони Украти вiд 8 червня 2012 р. "Про нову редакцю Стратеги нащональноI безпеки Украти". [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/389/2012/ paran5#n5. 3. Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв Украти вiд 15.05.2013 р. № 386-р "Про схвалення Стратеги розвитку тформацтного сустльства в Укратг". [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/386-2013-%D1%80. 4. Указ Президента Украти вiд 08.07.2009 р. № 514/2009 "Про Доктрину тформацтноI безпеки Украти". [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514/2009. 5. Про Основт засади розвитку тформацтного сустльства в Укран на 2007—2015рр.: закон Украти вiд 09.01.2007р. № 537-У// Вiдомостi ВерховноI Ради Украти. — 2007. — № 12. — Ст. 102. 6. Павлиш В. А. Основи тформацтних технологт i систем / В. А. Павлиш, Л. К. Глтенко. — Львiв : Вид—во Львiвськоi полтехтки, 2013, — 500 с.
28
