CC BY
35
УДК 1:316.3+340.12
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор;
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор
АКСЮЛОГ1ЧНИЙ ВИМ1Р ШФОРМАЦШНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ
Досл1джено цттст аспекты тформацтног безпеки Украгнськог держави. Про-анал1зовано закордонный досв1д стратег1чного планування у сфер1 ¡нформацтног безпеки. Визначено сутшсш характеристики ¡нформацшного суверентету Украгни. Розкрито роль суб'ект1в громадянського сустльства в забезпеченм акаолог1чног тдойми ¡нформацшног безпеки.
Ключовi слова: ¡нформацтна безпека, ц1нност1, державотворення, ¡нформацт-ний суверентет, тформацшний прост1р.
Актуальтсть проблема. В умовах «гибридно! вшни», розв'язаноГ проти УкраГни, важливють змщнення шформащйно'Г безпеки нашоГ держави не викликае сумнiвiв. Як вщомо, шформащйна безпека мае декшька базових вимiрiв, одним iз найважливiших з яких е аксюлопчний. Формування та роз-виток цiннiсного пiдrрунтя шформащйно'Г безпеки нашоГ краГни е необхщною умовою спротиву iнформацiйнiй агресп, що здiйснюеться проти УкраГни.
У нашому дослiдженнi ми зосередимо увагу на ролi та значеннi цiннiсних детермшант у формуваннi соцiокультурних засад шформащйно'Г безпеки УкраГни, що й буде метою ще'Г науковоГ розвiдки.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. У сучасних глобальних процесах шформащя е потужним ресурсом, який сприяе нащональному прогресу. Саме тому набуття яюсно'Г (достовiрноi) шформацп, Г! зберiгання, захист та швидкють оброблення становлять необхщш передумови стабiльного юнуван-ня будь-якоГ держави. У свою чергу, реалiзацiя права людини на достовiрну шформащю е необхiдною складовою демократичного поступу суспiльства.
Очевидно, право людини на шформащю е базовою правовою щншстю, яку мае захищати демократична держава. Як зауважують фахiвцi, право на шформащю - це право особистосп на комушкащю, тобто вираження своеГ iндивiдуальностi в суспiльствi, яке е одним iз найважливiших прав людини. Можна розрiзнити щонайменше три аспекти сучасних шформацшно-комуш-кативних вiдносин:
- щеолопчний - створення, поширення та закршлення в масовiй свщомос-т певних цiннiсних настанов, послань-меседж1в, пояснень та обгрунтувань полiтичних рiшень i дiй влади;
© Мануйлов М., Калиновський Ю. Ю., 2017
13
- шформацшний - процеси обмшу шформащею мiж учасниками кому-ткативних вiдносин;
- технолопчний - регулювання технiко-технологiчних процесiв розвитку рiзних сегментiв шформатйно1 сфери [1, с. 82].
Виходячи з вищезазначеного, можна стверджувати, що забезпечення права на шформатю й гарантування шформатйно1 безпеки людини та суспiльства в уах и вимiрах е надактуальним завданням сьогодення. На думку фахiвцiв, iнформацiйна безпека (як складова натонально1 безпеки) - це захищенiсть життево важливих iнтересiв людини i громадянина, сустльства i держави, за яко'1' забезпечуються сталий розвиток суспiльства, своечасне виявлення, запоб^ання та нейтралiзацiя реальних i потенцiйних загроз нацiональним штересам у сферах науково-техтчно1 та шновацшно'1' полiтики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та шформацшно'1' безпеки, захисту шформацп, зв'язку, iнформацiйних технологш при виникненнi нега-тивних тенденцш до створення потенцiйних або реальних загроз нащональ-ним iнтересам [2, с. 231-232].
Отже, шформащя е стратепчним ресурсом держави, а захист права людини та сустльства на достовiрну шформащю становить щншсний iмператив демократичного державотворення.
З розвитком iнформацiйного сустльства св^ова спiльнота стикнулась з необхщшстю захисту iнформацiйних прав людини, протидп iнформацiйним атакам, формування нацiональних систем шформацшно1 безпеки. Так, у 1986 р. краши Свропи спiльно розробили загальн «Свропейсью критерп безпеки шформацшних технологш», на основi яких були сформульоваш завдання у сферi шформацшно'1 безпеки:
- захист iнформацiйних ресурав вiд несанкцiонованого доступу з метою забезпечення конфщенцшносп;
- забезпечення цшсносп iнформацiйних ресурсiв шляхом 1х захисту вщ несанктоновано1 модифшацп або знищення;
- забезпечення працездатностi систем за допомогою протидп загрозам вiдмови в обслуговуванн [3, с. 390].
Розмiрковуючи над сутнiстю аксiологiчного пiдrрунтя шформацшно1 безпеки, фахiвцi визначають низку аспекпв розгляду щв1 проблеми. Зокрема, науковець I. Зязюн своерiдно штерпретуе вищеозначену проблему, зазначаю-чи, що як тколи постае питання про аксюлопчну безпеку, один iз важливих аспекпв шформацшно1 безпеки - своерщно1 психолопчно1 складово1 так званого «сощального почуття» (за А. Адлером - «ствпричетносп до життя суспiльства, невщчуженосп вiд колективного буття i прагнення до кооперацп та спiвробiтництва iз собi подiбними»). Автор переконаний, що дуже мало
людей реально уявляють справжню небезпеку аксюлопчно' вшни. Лише щн-ност структурно конституюють саму громадянськiсть, саму суб'ектившсть iндивiдуума, а тому 'х зруйнування впливае на всi без винятку напрями життя людини i суспiльства виключно знищуюче [4, с. 11].
Вищеозначений дослiдник переконливо доводить, що основою процв^ан-ня i благополуччя держави мае бути не iнформацiйна агресiя проти iнших кра-'н, а сильна внутрiшня пол^ика, розвиток моральних принципiв i моральних норм, комфортна психологична обстановка в держава Незнання практичних шляхiв вщтворення цiннiсного свiту громадян i ефективного забезпечення ак-сiобезпеки пов'язано з нерозумшням масштабу i причин аксюкатастрофи, що, у свою чергу, визначаеться причиною нерозумшня оргашзуючо', конструю-ючо' i системоутворюючо' ролi цiнностей у внутршньому свiтi людини i в мiжособистiсному просторi спiвтовариств [4, с. 14-15].
У сучасних умовах особливу роль у формуванш цiннiсного тдгрунтя сус-пiльного й державного буття вiдiграють мережевi спiльноти та оргашзаци, якi вiдповiдно е суб'ектами шформащйно' безпеки держави.
Узагальнюючи рiзноманiтнi джерела, Т. Кравченко зауважуе, що сьогодш вже iснуе мережева органiзацiя сощального життя, заснована на залученнi багатьох людей до мережевих спшьнот, комушкативною основою яких е 1н-тернет. У мережевих спшьнотах проявляються негативш риси, якi впливають на щншсний свiт людини та суспiльства, що, у свою чергу, вщбиваеться на яюсних показниках шформащйно' безпеки держави. До таких негативних рис фахiвцi вщносять такi:
- невпевненiсть в шформацшнш безпецi особистих даних у мережу
- право державних структур на перегляд шформацп акаунтiв сощальних мереж;
- iнформацiйнi технологii створюють можливють руйнування життевого свiту людей i 'х життевих прiоритетiв i цiнностей, залучення свiдомостi людей в небезпечну для психши вiртуальну реальнiсть, у той час як шформащя набу-вае статусу всезагально' цивiлiзацiйноi щнносп, значного, життево важливого ресурсу суспшьства i держави [5, с. 57].
Таким чином, юнуе нагальна потреба у розповсюдженш та утвердженнi гумашстичних цiнностей серед користувачiв мережi 1нтернет шляхом по-ширення просвiтницького, науково-популярного, релiгiйного, лiтературного, етичного контенту в прийнятнш та привабливiй формi для рiзних груп на-селення. Така дiяльнiсть, безумовно, буде змiцнювати щншсш пiдвалини iнформацiйноi безпеки нашо' кра'ни.
Наступним чинником, що негативно впливае на аксюсферу iнформацiйноi безпеки, е намагання окремих суб'ектiв iнформацiйного простору поставити
власш приватш штереси вище загальнодержавних, бажання використовувати шформацшш технологи для манiпулювання суспiльною свщомютю.
Розмiрковуючи над вищеозначеною проблемою, О. Литвиненко зауважуе, що оскiльки лоб^вання приватних iнтересiв становить загрозу нащональнш iнформацiйнiй безпецi, то потрiбно на державному рiвнi проводити ефективнi та дiевi заходи з метою захисту нацiонального iнформацiйного простору. Це, зокрема, такк
- збiльшення бюджетного фшансування державних iнформацiйних агентств та шших ЗМ1 з метою пiдвищення рiвня стимулювання i мотиву-вання ствроб^ниюв;
- удосконалення законодавства у сферi шформацшноГ дiяльностi, прий-няття закону, за яким лише 20% приватних шформацшних агентств та ЗМ1 мо-жуть належати iноземним громадянам i мiстити у статутному фондi шоземний капiтал, а 80% - громадянам Украши;
- проведення рекламних кампанш для збшьшення престижу державних та власне украГнських iнформацiйних агентств [6, с. 204].
Негативний вплив окремих суб'еклв медiа-простору на iнформацiйну та духовну безпеку нашоГ краГни обумовлений до певноГ мiри несистемним законодавством у цш царинi. У цьому контекст Ю. Дмитерко стверджуе, що шформацшне законодавство Украши й дос значною мiрою залишаеться фрагментарним i несистематизованим, на рiвнi пiдзаконних нормативних акпв е доволi суперечливим. Правовi норми, якi регулюють iнформацiйний проспр, розпорошенi по рiзних законах та пщзаконних нормативних актах, що ускладнюе гх практичне застосування. Iнформацiйне законодавство мютить значний масив протирiч та неузгодженостей, оперуе недосконалим термшоло-пчним апаратом. Неврегульованою з правового боку залишаеться дiяльнiсть iнтернет-видань. Крiм того, потрiбно вiдзначити, що судовi та правоохоронш органи не придiляють достатньо серйозноГ уваги боротьбi з порушеннями iнформацiйного законодавства [7, с. 366].
У стратепчному планi державi варто змшнювати аксiосферу суспiльства шляхом вщтворення цiнностей через освiту та виховання, дбати про iнфор-мацiйну безпеку та захищешсть культурно-iнформацiйного поля краГни вiд зовнiшнiх впливiв. Iнформацiйна стабшьшсть та втiлення чiтких цiннiсних прюрите^в демократичного розвитку держави забезпечуватиме Гй конкурен-тоспроможнiсть у глобальних процесах сучасносп.
Як влучно зауважуе дослщник I. Полiщук, демократiя як споаб прав-лiння е притаманним юторичнш державностi украГнського народу, тому повернення до власноГ демократичноГ суверенноГ державотворчоГ традицii та модернiзацiя полiтичного життя на засадах функщонування сучасних
полiархiй е запорукою нашого прогресу в епоху постмодерну XXI ст. [8, с. 354].
На переконання науковщв, стабшьшсть в^чизняного суспiльства перед-бачае розробку та утвердження стшко" системи демократично орiентованих прiоритетних щнностей. Необхiдно визначити базовi цiнностi, довкола яких згрупуються iншi цiнностi та ще", утворюючи безпечнi умови для юнування людини та суспiльства в щлому. Вiдповiдна новiтня система щнностей спря-мована на об'еднання суспшьств та людей, на забезпечення пдних та без-печних умов життя людини (особи) в сучасному суспшьсга. Зрозумiло, що аналiз цiннiсних основ безпеки особи е основою для формулювання пол^ики регулювання щншсно" системи укра'нського суспiльства, насамперед через пол^ичну дiю особи та суспiльних груп. Синтез процесiв сощокультурно" та нащонально" самощентифшацп укра'нського народу, що здшснюеться в ходi будiвництва незалежно" держави, означае реалiзацiю специфiчного сощокуль-турного проекту, складовими якого слiд вважати в першу чергу вiдродження культурно" юторично" пам'ятi, рефлексiю всього без винятку попереднього культурно-юторичного досвiду та його реконструкщю на основi ново" системи щнностей та орiентацii [9, с. 203].
Очевидно, розумшня шформащйно" безпеки мае включати в себе не тшьки захист iнформацiйних ресурав суспiльства, держави та людини, а й збережен-ня цiннiсних аспекпв юторично" пам'ятi, культурних традицiй, специфiчного нацiонально-етнiчного способу життя укра'нського народу. У цьому контек-стi дослщники ведуть мову про захист шформащйного суверенiтету нашо" кра'ни, розумiння якого вбирае в себе правов^ пол^ичш, цiннiсно-культурнi, безпековi й iнформацiйнi процеси в держава Цiлком логiчно, що програми з iнформацiйноi безпеки спрямоваш в першу чергу на захист шформащйного суверештету держави.
Так, О. Олшник, О. Соснiн, Л. Шиманський констатують, що iнформа-цiйний суверештет Укра'нсько" держави - це виключне право Укра'ни вiд-повiдно до Конституцп, законодавства Укра'ни та норм мiжнародного права самостiйно i незалежно з додержанням балансу штереав особи, суспшьства i держави визначати й здшснювати внутрiшнi та геополiтичнi нащональш iн-тереси в iнформацiйнiй сфер^ державну внутрiшню i зовнiшню шформацшну полiтику, розпоряджатися власними iнформацiйними ресурсами, формувати шфраструктуру нацiонального iнформацiйного простору, створювати умови для його штегрування у св^овий iнформацiйний простiр та гарантувати iн-формацiйну безпеку держави [10].
1нформацшний суверенiтет Укра'ни мае забезпечуватися за рахунок:
а) виняткового права власностi Укра'ни на шформацшш ресурси, що фор-муються за рахунок кошпв з державного бюджету;
б) створення вщповщних нащональних систем шформацп;
в) встановлення режиму доступу шших держав до шформацшних ресурав Украши;
г) використання шформацшних ресурав на засадах рiвноправного ств-робiтництва з iншими державами [11, с. 62].
Як справедливо зазначае О. Олшник, система забезпечення шформацшноГ безпеки безпосередньо впливае на забезпечення шформацшного суверештету та е вщповщним комплексом правових механiзмiв реалiзацii конституцiйних принципiв суверенностi i незалежносп Украши. Iнформацiйний суверень тет е важливою умовою забезпечення шформацшноГ безпеки, вони взаемно пов'язаш. 1х взаемозв'язки виявляються в такому:
- головною метою забезпечення як шформацшного суверештету, так i ш-формацшно'Г безпеки е захист нащональних штереав;
- реалiзацiя функцiй держави в цих сферах мае здшснюватися за загаль-ними принципами, визначеними Конституцiею УкраГни i законами УкраГни;
- забезпечення шформацшноГ безпеки безпосередньо пов'язано iз суве-ренним правом держави, що випливае iз засад iнформацiйного суверештету як важливоГ складовоГ державного суверештету;
- державна пол^ика у сферi забезпечення iнформацiйного суверенiтету й шформацшноГ безпеки мае як загальш напрями дiяльностi, так i такi, що реалiзуються на властивих Гм напрямах, ко^ доповнюють один одного та тд-вищують рiвень гарантiй щодо досягнення позитивних результатiв [12, с. 58].
На сьогодшшнш день захист шформацшного суверештету краГни та забезпечення шформацшноГ безпеки е справою не тшьки державних оргашв, але й приватних структур, суб'екпв громадянського суспшьства. Саме останнi в демократичному суспшьсга беруть активну участь у формуванш й по-пуляризацii рiзноманiтних цiнностей, якi е пiдгрунтям розвитку шституту iнформацiйноi безпеки.
На переконання О. Пда, недостатньо активно в кра'Тш формуеться гро-мадська думка про те, що питання шформацшноГ безпеки не можуть забез-печуватись лише на урядовому рiвнi. Тому для ефективного виршення цiеi проблеми необхщно постiйно поглиблювати партнерство держави з приват-ним сектором, оскшьки багато стратегiчних об'ектiв нинi знаходяться в його управлшш. У той же час укра'Тнсью компанii неохоче надають вщомосп про кiлькiсть i характер атак на iхнi iнформацiйно-комунiкацiйнi системи та на-слiдки i збитки вiд Гх впливiв. Вони також не повiдомляють правоохороннi органи про наявш загрози вторгнення в роботу Гхшх об'ектiв iнформацiйноi сфери. Компетентш органи також не володшть даними щодо наявностi на цих об'ектах досконалих систем захисту вщ негативних iнформацiйних i кiберне-
тичних впливiв. У результатi спостер^аеться надвисока латентнiсть порушень в шформацшному просторi, що е одним i3 вагомих факторiв процвiтання кiберзлочинностi в Укрш'ш [13, с. 233].
Практика свщчить, що окремi приватнi компанп, якi навiть мають потужнi ресурси, не можуть комплексно та ефективно протидiяти кiберзлочинностi. Тому iснуе потреба у плщнш спiвпрацi комерцiйних та державних структур у спiльному захисп iнформацiйних iнтересiв держави.
Як доводять фахiвцi, в останнi роки спостер^аеться рiзка активiзацiя дь яльностi рiзного роду органiзованих кримiнальних угруповань, а також екс-тремiстських i терористичних оргашзацш, якi втручаються в шформацшний простiр для реалiзащi сво'1'х, далеких вщ благородних, намiрiв. Це i вчинення злочинiв у рiзних сферах господарювання та управлiння, i хакерсью атаки на урядовi сайти i портали та банкiвськi бази даних, i спроби дестабiлiзувати дiяльнiсть об'екпв критично'1 iнфраструктури та суспiльно-полiтичну обстановку в певному репош чи державi в цiлому тощо. Усе бшьшого поширення набувае кiбершпигунство. У багатьох випадках юбератаки чiтко вмотивоваш. Однi з них переслiдують суто економiчнi чи фiнансовi iнтереси або спрямоваш на завдання людям фiзичноi шкоди, iншi - мають яскраво виражене пол^ичне забарвлення i спрямоваш на посилення деструктивних настро'1'в у суспшьста. Немало випадкiв, коли юберпроспр використовуеться з хулiганських спо-нукань [14, с. 260].
Вщповщно юберзлочини здiйснюють руйнiвний вплив i на аксюлопчне пiдrрунтя шформацшно'1 безпеки держави та суспшьства, порушуючи такi базовi цiнностi, як справедливiсть у користуванш iнформацiйними ресурсами, рiвнiсть у достут до iнформацiйних баз даних, правова захищешсть шдивщуально'1 та авторсько'1 шформацп, пiдмiна правово'1 свободи анархiею в iнформацiйному просторi тощо.
Можна констатувати, що щншсна складова е обов'язковим елементом рiзноманiтних рамкових та нормативних докумешйв щодо регулювання дь яльностi суб'ектiв у iнформацiйнiй сфер^ захисту ii вiд кiберзлочинiв. Так, головна зовшшньопол^ична iнiцiатива США щодо перспектив розвитку кь берпростору, яка була оприлюднена 16 травня 2011 р. пщ назвою «Мжнародна стратегия для юберпростору» (International Strategy for Cyberspace), мютить низку «базових принцитв», якi вiдображають цiннiсно-свiтоглядну спрямо-вашсть даного документа. Згiдно iз щею Стратегiею такими принципами е:
- «фундаментальш свободи» (можливiсть шукати, отримувати й передава-ти iнформацiю та ще'1 через будь-якi засоби зв'язку та незважаючи на кордони);
- «прайвеа» (люди мають бути обiзнанi iз загрозами 1'хнш персональнiй шформацп та про можливiсть здiйснення проти них юберзлочишв);
- «вшьш потоки шформаци» (рух шформаци не мае обмежуватися фшьтра-ми, мiжмережевими екранами, оскшьки вони створюють видимiсть безпеки, юберпроспр мае бути мiсцем шновацш та спiвпрацi держави й бiзнесу задля бшьшо'Г безпеки) [15, с. 4-5].
У свою чергу, в Доктриш шформацшно'Г безпеки УкраГни вщ 25 лютого 2017 р. ч^ко визначенi нацiональнi iнтереси УкраГни в шформацшнш сферi, в основу яких покладенi життево важливi цiнностi юнування людини, суспшь-ства та держави. Такими нацюнальними iнтересами в шформацшнш сфер^ зокрема, е:
1) життево важливi штереси особи: забезпечення конституцiйних прав i свобод людини на збирання, зберiгання, використання та поширення шформаци; забезпечення конституцiйних прав людини на захист приватного життя; захищенiсть вщ руйнiвних iнформацiйно-психологiчних впливiв;
2) життево важливi iнтереси суспiльства i держави:
- захист украГнського суспiльства вщ агресивного впливу деструктивно'' пропаганди, передуам з боку РосшськоГ Федераци;
- захист украГнського суспшьства вiд агресивного шформацшного впливу РосшськоГ Федерацii, спрямованого на пропаганду вшни, розпалювання на-цiональноi i релiгiйноi ворожнечi, змiну конституцiйного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенiтету i територiальноi цшсносп УкраГни;
- всебiчне задоволення потреб громадян, пiдприемств, установ i оргашза-цiй усiх форм власностi в достут до достовiрноi та об'ективноГ iнформацii;
- забезпечення вiльного об^у iнформацii, крiм випадкiв, передбачених законом;
- розвиток та захист нацюнально'Т шформацшно'Т шфраструктури;
- збереження i примноження духовних, культурних i моральних цшностей УкраГнського народу;
- забезпечення всебiчного розвитку i функцiонування украГнськоГ мови в уах сферах суспiльного життя на всш територii УкраГни;
- вшьний розвиток, використання i захист мов нацюнальних меншин та сприяння вивченню мов мiжнародного спiлкування;
- змшнення iнформацiйних зв'язкiв з укра'Гнською дiаспорою, сприяння збереженню ГГ етнокультурноГ iдентичностi;
- розвиток медiа-культури суспшьства та сощально вiдповiдального ме-дiа-середовища;
- формування ефективно'Г правово'Г системи захисту особи, суспшьства та держави вщ деструктивних пропагандистських впливiв;
- створення з урахуванням норм мiжнародного права системи i механiз-мiв захисту вiд негативних зовнiшнiх шформацшно-психолопчних впливiв, передусiм пропаганди;
- розвиток шформацшного суспшьства, зокрема його технолопчно" шф-раструктури;
- безпечне функщонування i розвиток нащонального iнформацiйного простору та його штегращя у европейський i св^овий iнформацiйний простiр;
- розвиток системи стратепчних комунiкацiй Укра'ни;
- ефективна взаемодiя органiв державно" влади та шститупв громадян-ського суспiльства тд час формування, реалiзацii державно" пол^ики в ш-формацiйнiй сферi;
- забезпечення розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй та ш-формацiйних ресурсiв Укра'ни;
- захищешсть державно" таемницi та шшо" шформацп, вимоги щодо за-хисту яко" встановленi законом;
- формування позитивного iмiджу Укра'ни у свт, донесення оперативно", достовiрноi i об'ективно" шформацп про поди в Укра"ш до мiжнародноi спiльноти;
- розбудова системи шомовлення Укра'ни та забезпечення наявносп iншомовного укра"'нського каналу в кабельних мережах та в супутниковому мовленш за межами Укра"'ни [16].
Як зазначалося вище, важливу роль у забезпеченш шформацшно" безпеки держави, вщтворення "" цiннiсноi складово" вiдiграють суб'екти громадянсько-го суспшьства - анал^ичш та науковi центри, громадсью органiзацii та рухи.
З цього приводу Ю. Лiсовська стверджуе, що включення шститупв гро-мадянського суспшьства в систему захисту шформацшно" безпеки забезпечуе виршення низки важливих завдань. По-перше, забезпечуеться участь громад-ськост1 у прийняттi рiшень з питань шформацшно" безпеки. По-друге, введен-ня шститупв громадянського суспiльства у мехашзм полiтики iнформацiйноi безпеки забезпечуе процес залучення громадян у розв'язання проблем шформацшно" безпеки, "хню активну позищю з вiдповiдних питань [17, с. 110].
За класифшащею дослщника А. Головка, iнститути громадянського суспшьства, яю виступають суб'ектами забезпечення шформацшно" безпеки Укра"'ни, варто подшити на такi групи:
1) до першо" групи слiд вщнести громадськi об'еднання, тобто рiзного роду оргашзацп, спiлки, асоцiацii та ш. Прикладом тут можуть слугувати ГО «Академiя нацiональноi безпеки», Всеукра"'нська асощащя «Iнформацiйна безпека та iнформацiйнi технологи», Центр вiйськово-полiтичних дослiджень (бiльш ввдома завдяки своему проекту «Iнформацiйний отр»);
2) другу групу складають неурядовi аналiтичнi центри як позадержавнi експертш та науковi установи. До них варто вщнести Укра'нський центр економiчних i полiтичних дослiджень iм. Олександра Разумкова (або просто
Центр Разумкова), Украшський шститут публiчноi пол^ики, Центр пол^ико-правових реформ;
3) третя група об'еднуе Bci недержавнi засоби масово'1 шформацп, що дiють на територп Украши, а саме друкованi джерела (журнали, газети), телевiзiйнi канали, радюстанцп, iнтернет-ресурси. Тут можна згадати газету «1нформацшний бюлетень», iнтернет-видання «Украшська правда», теле-вiзiйнi канали «112.ua», «Перший украшський шформацшний - 5 канал», телевiзiйний канал «24» та ш [18, с. 104].
Залучаючи громадян до заходiв з шформацшно'1 безпеки, громадсью орга-шзаци здiйснюють аксюлопчну та просвiтницько-виховну функци, формують суспшьну думку щодо важливих питань захисту нацiональних iнформацiйних iнтересiв.
Сучаснi демократичш краши демонструють стабiльну практику ствпращ державних та недержавних суб'eктiв шформацшно'1 безпеки, що знайшло свое вщображення i на законодавчому рiвнi. Наприклад, 26 листопада 2003 р. Кон-гресом США ухвалено закон «Про внутршню безпеку» (Home Security Act), вщповщно до якого створено Мшютерство внутршньо'1 безпеки (Department of Homeland Security), на яке покладено координащю дiяльностi державних органiв i вах приватних структур з питань забезпечення шформацшно'1 безпеки. Цим законом передбачено розробку Нащонально'1 стратеги iз забезпечення безпеки у кiберпросторi (National Strategy to Secure Cyberspace) та Нащональ-но'1 стратеги фiзичного захисту об'екпв життезабезпечення населення (The National Strategy for the Physical Protection of Critical Infrastructures). Зазна-ченими документами передбачено створення едино'1 нащонально'1 системи протидп кiбернетичному тероризму, в рамках яко'1 iнiцiйовано створення територiальних, вiдомчих i приватних центрiв протиди, визначено 1'хш функци та порядок взаемоди [19, с. 93-94].
Свропейсью краши рухаються у схожому напрямь Так, у лютому 2011 р. уряд Нiдерландiв ухвалив Нацiональну стратегию кiбербезпеки «Сила через спiвпрацю», якою передбачено створення Нащонально'1 ради з юбербезпеки. Завданням цього органу буде забезпечення реалiзацii пiдходу, в основу якого покладено ствроб^ництво державного та приватного секторiв, а також рiз-ного роду наукових центрiв. Передбачено також створення Нацюнального центру з питань юбербезпеки, завданням якого е виявлення тенденцiй та за-гроз iнформацiйнiй безпецi, а також сприяння подоланню наслiдкiв iнцидентiв i кризових ситуацiй у цiй сферi [20, с. 30-31].
Аналiз нормативно-правово'1 бази, що регламентуе участь недержавних суб'екпв як структурних елементiв системи забезпечення шформацшно'1 безпеки, дае тдстави виокремити такi ii основнi форми:
- участь у робот консультативно-дорадчих оргашв при органах державного управлшня в шформацшнш сферi;
- участь у публiчних громадських обговореннях, що проводяться органами державного управлшня в шформацшнш сферц
- участь у вивченш громадсько" думки, що проводиться органами державного управлшня в шформацшнш сферц
- направлення органам державного управлшня в шформацшнш сферi ш-формацшних запитiв та скарг у ходi громадського контролю за "х дiяльнiстю, а також скарг та заяв про шформацшш правопорушення в процесi громадського контролю за дотриманням законносп в шформацшнш сферц
- направлення органам державного управлшня в шформацшнш сферi заяв (клопотань) про задоволення прав та законних штереав у цш сферi [21, с. 34].
Вищенаведене свщчить, що недержавнi суб'екти шформацшно" безпеки мають можливостi публiчно обговорювати пол^ичш, правовi, моральнi та iншi цiнностi, утверджувати "х значення в суспшьному життi, впливати на формування цшшсно" пiдойми суспшьно" свiдомостi, а, як наслщок, прямо та опосередковано брати участь у захисп шформацшного суверенiтету держави.
Як справедливо стверджуе К. Захаренко, впливовим недержавним суб'ектом шформацшно" безпеки кра"'ни е неурядовi аналiтичнi центри. Роль неурядових анал^ичних центрiв як генераторiв нових щей та альтернатив-них пiдходiв е особливо важливою на перехщних етапах, коли вщбуваються глибокi внутрiшнi трансформацп в усiх сферах суспiльного життя, у сферi шформацшно" безпеки зокрема. Неурядовi аналiтичнi центри е також шстру-ментом громадського контролю, вони впливають i на визначення цшей та цiнностей суспiльства, формують суспшьну думку, яка е основним об'ектом iнформацiйних атак з боку шших держав. 1х потенцiал як посередника та ефективного каналу зв'язку мiж iнтелектуальним середовищем i державними органами та суспшьством важко переоцiнити. Неурядовi аналiтичнi центри -це потужний iнструмент громадського контролю за дiями влади. Важлива "хня роль i у визначеннi цiлей та цiнностей суспiльства, формуваннi громадсько" думки з актуальних для кра'ни питань. Як правило, неурядовi аналiтичнi центри представлеш у медiа-просторi кра'ни: "х спецiалiсти виступають у ЗМ1, фахiвцi аналiтичних центрiв надають коментарi iз суспiльно важливих питань, попереджають про загрози у сферi нацiональноi безпеки, шформацшно" зо-крема [22, с. 59-60].
Разом з тим у робоп анал^ичних центрiв Укра"'ни (як державних, так i недержавних) сьогодш iснуе безлiч проблем, яю негативно впливають на "х можливосп щодо протидii iнформацiйним загрозам перед суспшьством та державою. Перш за все це вщсутшсть бюджетного фшансування анал^ичних
структур (о^м деяких урядових закладiв). Щодо неурядових (яю е найбшьш професiйними аналiтичними структурами в УкраГш), то через вщсутшсть попиту з боку органiв державно'Г влади на послуги незалежних анал^ичних структур Гх фiнансове, органiзацiйне й матерiальне забезпечення беруть на себе зарубiжнi спонсори, а це, у свою чергу, формуе в УкраГш професшне анал^ичне середовище, яке, з одного боку, незалежне вщ д^чо'Т влади, а з iншого - може реалiзовувати цiлi, не завжди прийнятнi для iнтересiв держави. Другою проблемою е неготовшсть органiв державно' влади спiвпрацювати iз зовнiшнiми джерелами шформацп й проектами, а це спричиняе закритють та непрозорiсть процедури пщготовки й ухвалення рiшень вищим пол^ичним ке-рiвництвом держави. Щодо роботи партшних та дiлових структур, то тут також спостер^аеться Гх неготовшсть працювати в режимi прикладних пол^ичних дослiджень, нових дiлових i полiтичних стратегiй, нестандартних рiшень. Проблему складае й кадрове питання через низький рiвень штелектуальноГ пiдготовки пол^ичних аналiтикiв, що не дозволяе укра'Гнським «фабрикам думки» конкурувати iз закордонними аналогами [23, с. 380].
Отже, анал^ичш центри (як урядов^ так i неурядовi) здатнi значно по-силити цiннiсно-знанневi пiдвалини шформацшно'Г безпеки нашо'Г держави, запропонувати науково обгрунтоване вирiшення складних проблем у цш цари-нi, здiйснювати iнтелектуальну тдтримку iнформацiйного спротиву УкраГни у «пбриднш вiйнi». На жаль, можливостi цих структур не завжди рацюнально використовуються державними органами, яю вiдповiдають за шформацшну безпеку, зокрема Гх анал^ичш розробки часто-густо не знаходять свого практичного втшення.
Пiдсумовуючи вищенаведене, варто зауважити, що низка проблем у ш-формацшнш безпецi нашо'Г держави в ГГ аксiологiчному вимiрi обумовлена деформацiями iнформацiйного простору пщ впливом рiзноманiтних чинникiв об'ективного та суб'ективного характеру.
Зокрема, до головних негативних чинникiв, якi зумовлюють сучасний стан украГнського iнформацiйного простору, фахiвцi вiдносять такi:
- вiдсутнiсть ч^ко'Т скоординовано'Г державно' iнформацiйноi полiтики за умов наявносп й активного виконання кшькох, на жаль, недостатньо ско-ординованих державних програм за такими напрямами, як шформатизащя, формування i захист нацiонального iнформацiйного ресурсу i простору тощо;
- iнвестування шформацшних структур (як державних, так i приватних) за «залишковим принципом» унаслщок економiчних причин;
- експансiя в УкраГну зарубiжних виробникiв iнформацiйноi продукцп, що об'ективно переважають нацiональних за якютю продукцГГ, економiчними можливостями, а також застосовують агресивну ринкову стратегию;
- недостатнш професшний рiвень пращвниюв шформацшно" сфери, недо-лiки в^чизняно" системи "хньо" пiдготовки (особливо це стосуеться електрон-них ЗМ1 та нових шформацшних, зокрема глобальних, систем);
- техшчне вiдставання шформацшно" шфраструктури i "'"' повна залежнiсть вщ постачання шоземно" технiки, занепад в^чизняно" телекомушкацшно" промисловостi [24, с. 130].
Висновки. Таким чином, аксюлопчне тдгрунтя шформацшно" безпеки Укра'ни е квштесенщею ментальних, цивiлiзацiйних, полiтичних, право-вих, культурно-юторичних цiнностей та традицiй, яю мають забезпечувати сталiсть суспiльного розвитку й збереження нацюнально-культурно" само-бутност нашого народу. Важливою складовою забезпечення iнформацiйного суверенiтету нашо" держави е вщтворення загальнолюдських та нацiональних цшностей як державними iнститутами, так i суб'ектами громадянського сус-пiльства. Держава мае стимулювати громадянську шщативу щодо змщнення шформацшно" безпеки, створювати належш правовi та економiчнi умови для дiяльностi суб'ектiв громадянського суспiльства в цш царинi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Радченко О. Моделювання державно" комушкативно" полггики в умовах сучасно" Укра'ни / О. Радченко, О. Бухтатий // Публ. упр.: теор1я та практика. - 2014. -Вип. 3. - С. 80-91.
2. Зайцев М. М. Суб'екти забезпечення шформацшно" безпеки Укра'ни / М. М. Зайцев // Форум права. - 2013. - № 3. - С. 231-238.
3. Ч1чановський А. А. 1нформацшш процеси в структур1 св1тових комушкацшних систем : тдручник / А. А. Ч1чановський, О. Г. Старш. - Ки"в : Грамота, 2010. -568 с.
4. Зязюн I. Криза цшностей - катастрофа суспшьств { держав / I. Зязюн // Осв1та дорослих: теор1я, досвщ, перспективи. - 2010. - № 2. - С. 7-19.
5. Кравченко Т. О. Аксюлопчний аспект шформацшно-мережево" парадигми / Т. О. Кравченко // Ф1лософ1я науки: традицп та шновацп. - 2014. - № 1. - С. 53-63.
6. Литвиненко О. Проблема шформацшно" безпеки в контекст сучасного укра'но-знавства / О. Литвиненко // Укра'нознавчий альманах. - 2011. - Вип. 5. - С. 202205.
7. Дмитерко Ю. Ю. Вщображення дшсносп у ЗМ1: державно-правовий аспект журналютики / Ю. Ю. Дмитерко // Ефективнють держ. упр. - 2014. - Вип. 38. -С.361-367.
8. Полщук I. О. Державотворча традищя Укра'ни: полггико-культурний вим1р : наук. монограф1я / I. О. Полщук, В. I. Чигршов. - Харюв : Х1БМ, 2006. - 380 с.
9. Бушман I. О. Цшшсш ор1ентири сучасного сусп1льства / I. О. Бушман // Плея : наук. вюн. - 2015. - Вип. 102. - С. 201-205.
10. Олшник О. В. Полгшко-npaBOBi аспекти формування шформацшного суспшьства суверенно! i незалежно! держави [Електронний ресурс] / О. В. Олшник, О. В. Со-снш, Л. €. Шиманський. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/Sosnin_2. htm.
11. Кирильчук С. О. Проблеми нацюнально! шформацшно! безпеки Укра!ни в контекст сучасних нацiональних державотворчих процесiв та св^ово! штеграци / С. О. Кирильчук // Наук. пр. МАУП. - 2013. - Вип. 1. - С. 60-63.
12. Олшник О. 1нформацшний суверештет як важлива умова забезпечення шформацшно! безпеки Укра!ни / О. Олшник // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Укра!ни. - 2015. - № 1. - С. 54-59.
13. Пда О. Ф. Фактори, що впливають на формування виклиюв нацюнальним ште-ресам Укра!ни в шформацшному просторi / О. Ф. Пда // Боротьба з оргашз. зло-чиннiстю i корупцieю (теорiя i практика). - 2013. - № 2. - С. 228-236.
14. Пда О. Ф. Мiжнароднi шщативи у сферi посилення шформацшно! безпеки та протидп органiзованiй злочинност / О. Ф. Гiда // Боротьба з оргашз. злочинню-тю i корупцieю (теорiя i практика). - 2012. - Вип. 1. - С. 258-266.
15. Дубов Д. В. Майбутне юберпростору та нацюнальш штереси Укра!ни: новi мiж-народнi iнiцiативи провiдних геополiтичних гравщв : аналiт. доп. / Д. В. Дубов, М. А. Ожеван. - Ки!в : Н1СД, 2012. - 32 с.
16. Доктрина шформацшно! безпеки Укра!ни вщ 25 лютого 2017 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/472017-21374.
17. Люовська Ю. П. Адмшютративно-правова дiяльнiсть недержавних органiв та органiзацiй як структурних елементiв системи забезпечення шформацшно! безпеки / Ю. П. Люовська // Наук. пр. МАУП. - 2014. - Вип. 2 (41). - С. 108-113.
18. Головка А. А. Громадянське суспшьство як суб'ект забезпечення шформацшно! безпеки Укра!ни / А. А. Головка // Укра!на в процесах глобального шформацшного обмшу : матерiали наук.-практ. конф. (м. Львiв, 26-27 трав. 2016 р.). -Львiв : Нац. ун-т «Львiв. полггехшка», 2016. - С. 103-105.
19. Алямкш Р. В. Правове забезпечення нацюнально! шформацшно! безпеки / Р. В. Алямкш, М. П. Федорш // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Украши. - 2013. - № 4. - С. 91-96.
20. Доклад Группы правительственных экспертов по достижениям в сфере информатизации и телекоммуникаций в контексте международной безопасности (A/65/201). - Нью-Йорк : Организация Объединенных Наций, 2012. - 57 с.
21. Бурило Ю. П. Участь недержавних суб'екпв у здшсненш державного управлш-ня шформацшною сферою / Ю. П. Бурило // Прав. шформатика. - 2007. - № 4. -С. 31-41.
22. Захаренко К. Ефективнють використання потенщалу недержавних суб'екпв ш-формацшно! безпеки / К. Захаренко // Мультиверсум : фшос. альманах. - 2016. -Вип. 1-2. - С. 58-70.
23. Лисак В. Ф. Сучасш укра!нсью «мозковi центри» як суб'екти суспшьно-пол^ич-ного процесу в державi / В. Ф. Лисак, О. Л. Агеева // Плея : наук. вюн. - 2015. -Вип. 95. - С. 377-382.
24. Хiмей В. Основш сучасш проблеми шформацшно! безпеки Укра1ни / В. Хiмей // Теле- та радюжурналютика. - 2014. - Вип. 13. - С. 127-132.
REFERENCES
1. Radchenko, O., Bukhtatyy, O. (2014). Modelyuvannya derzhavnoyi komunikatyvnoyi polityky v umovakh suchasnoyi Ukrayiny. Publichne upravlinnya: teoriya tapraktyka -Public administration: theory and practice, issue 3, 80-91 [in Ukrainian].
2. Zaytsev, M. M. (2013). Subyekty zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny. Forumprava -Law forum, 3, 231-238 [in Ukrainian].
3. Informatsiyni protsesy v strukturi svitovykh komunikatsiynykh system. A.A. Chichanovskyy, O. H. Starish (Eds.). (2010). Kyiv: Hramota [in Ukrainian].
4. Zyazyun, I. (2010). Kryza tsinnostey - katastrofa suspilstv i derzhav. Osvita doroslykh: teoriya, dosvid, perspektyvy - Adult education: theory, experience and perspectives, 2, 7-19 [in Ukrainian].
5. Kravchenko, T. O. (2014). Aksiolohichnyy aspekt informatsiyno-merezhevoyi paradyhmy. Filosofiya nauky: tradytsiyi ta innovatsiyi - Philosophy of science: traditions and innovations, 1, 53-63 [in Ukrainian].
6. Lytvynenko, O. (2011). Problema informatsiynoyi bezpeky v konteksti suchasnoho ukrayinoznavstva. Ukrayinoznavchyy al'manakh - Almanac of Ukraine, issue 5, 202-205 [in Ukrainian].
7. Dmyterko, Yu.Yu. (2014). Vidobrazhennya diysnosti u zmi: derzhavno-pravovyy aspekt zhurnalistyky. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya - The effectiveness of public administration, issue 38, 361-367 [in Ukrainian].
8. Polishchuk, I. O., Chyhrinov, V. I. (2006). Derzhavotvorcha tradytsiya Ukrayiny: polityko-kul'turnyy vymir: Naukova monohrafiya. Kharkiv: KhIBM [in Ukrainian].
9. Bushman, I. O. (2015). Tsinnisni oriyentyry suchasnoho suspil'stva. Hileya: naukovyy visnyk - Hilea: scientific journal, issue 102, 201-205 [in Ukrainian].
10. Oliynyk, O. V., Sosnin, O. V., Shymans'kyy, L. Ye. (2010). Polityko-pravovi aspekty formuvannya informatsiynoho suspil'stva suverennoyi i nezalezhnoyi derzhavy. URL: http://www. niss. gov.ua/book/Sosnin_2.htm [in Ukrainian].
11. Kyryl'chuk, Ye. O. (2013). Problemy natsional'noyi informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny v konteksti suchasnykh natsional'nykh derzhavotvorchykh protsesiv ta svitovoyi intehratsiyi. NaukovipratsiMAUP-ProceedingsAIDP, issue 1, 60-63 [in Ukrainian].
12. Oliynyk, O. (2015). Informatsiynyy suverenitet yak vazhlyva umova zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. -Scientific notes the Institute of Legislation Verkhovna Rada of Ukraine, 1, 54-59 [in Ukrainian].
13. Hida, O. F. (2013). Faktory, shcho vplyvayut' na formuvannya vyklykiv natsional'nym interesam Ukrayiny v informatsiynomu prostori. Borot'ba z orhanizovanoyu zlochynnistyu i koruptsiyeyu (teoriya i praktyka) - The fight against organized crime and corruption (theory and practice), 2, 228-236 [in Ukrainian].
14. Hida, O. F. (2012). Mizhnarodni initsiatyvy u sferi posylennyainformatsiynoyi bezpeky ta protydiyi orhanizovaniy zlochynnosti. Borot'ba z orhanizovanoyu zlochynnistyu
i koruptsiyeyu (teoriya i praktyka) - The fight against organized crime and corruption (theory and practice), issue 1, 258-266 [in Ukrainian].
15. Dubov, D. V., Ozhevan M.A. (2012). Maybutnye kiberprostoru ta natsional'ni interesy Ukrayiny: novi mizhnarodni initsiatyvy providnykh heopolitychnykh hravtsiv : analit. dop. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
16. Doktryna informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny vid 25 lyutoho 2017. URL: http://www.president.gov.ua/documents/472017-21374
17. Lisovs'ka, Yu.P. (2014). Administratyvno-pravova diyal'nist' nederzhavnykh orhaniv ta orhanizatsiy yak strukturnykh elementiv systemy zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky. NaukovipratsiMAUP - Scientific works IAPM, issue 2 (№41), 108-113 [in Ukrainian].
18. Holovka, A. A. (2016). Hromadyans'ke suspil'stvo yak sub»yekt zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny. Ukrayina v protsesakh hlobal'noho informatsiynoho obminu : proceedings of the Scientifik and Practical Conference. L'viv: Natsional'nyy universytet «L'vivs'ka politekhnika», 103-105 [in Ukrainian].
19. Alyamkin, R. V., Fedorin, M. P. (2013). Pravove zabezpechennya natsional'noyi informatsiynoyi bezpeky. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Scientific notes of the Institute of Legislation of Supreme Council of Ukraine, 4, 91-96 [in Ukrainian].
20. Doklad Hruppu pravytel'stvennukh ekspertov po dostyzhenyyam v sfere ynformatyzatsyy y telekommunykatsyy v kontekste mezhdunarodnoy bezopasnosty (A/65/201). (2012). N'yu-York, Orhanyzatsyya Obedynennukh Natsyy.
21. Burylo, Yu.P. (2007). Uchast' nederzhavnykh sub»yektiv u zdiysnenni derzhavnoho upravlinnya informatsiynoyu sferoyu. Pravova informatyka - Law informatics, 4, 31-41 [in Ukrainian].
22. Zakharenko, K. (2016). Efektyvnist' vykorystannya potentsialu nederzhavnykh sub»yektiv informatsiynoyi bezpeky. Mul'tyversum. Filosofs'kyy al'manakh -Multiverse. Philosophical almanac, issue 1-2, 58-70 [in Ukrainian].
23. Lysak, V. F. Ahyeyeva, O. L. (2015). Suchasni ukrayins'ki «mozkovi tsentry» yak sub»yekty suspil'no-politychnoho protsesu v derzhavi. Hileya: naukovyy visnyk -Hilea: scientific journal, issue 95, 377-382 [in Ukrainian].
24. Khimey, V. (2014). Osnovni suchasni problemy informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny. Tele- ta radiozhurnalistyka - Tele- and radio journalism, issue 13, 127-132 [in Ukrainian].
АКСИОЛОГИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНСКОГО ГОСУДАРСТВА
Мануйлов Е. Н., Калиновский Ю. Ю.
Исследованы ценностные аспекты информационной безопасности Украинского государства. Проанализирован зарубежный опыт стратегического планиро-
вания в сфере информационной безопасности. Определены сущностные характеристики информационного суверенитета Украины. Раскрыта роль субъектов гражданского общества в обеспечении аксиологической основы информационной безопасности.
Ключевые слова: информационная безопасность, ценности, государственное строительство, информационный суверенитет, информационное пространство.
AXIOLOGICAL DIMENSION OF UKRAINIAN INFORMATION
SECURITY
ManuylovE. M., Kalinowski Y Y
Investigated the value of information security aspects of the Ukrainian state. It is alleged that in today's global processes, information is a powerful resource that contributes to national progress. Therefore, acquiring accurate information, storage, protection and processing speed are prerequisites of stable existence of any state. In turn, the realization of the human right to get an accurate information is a necessary part of the democratic development of society. Today there is an urgent need for consolidation and dissemination of humanistic values through various communication media, particularly among Internet users by promoting educational, scientific, popular, religious, literary, ethical content in an affordable and compelling form for different population groups. Such activities will surely enhance the value of information security foundations of our country.
Determined intrinsic characteristics of information sovereignty of Ukraine. Proved that an understanding of information security should include not only the protection of information resources of society, the state and the person, but also preserving of valuable aspects of historical memory, cultural traditions, and specific national and ethnic lifestyle of Ukrainian people. In this context, researchers are talking about the protection of information sovereignty of our country which understanding includes legal, political, and cultural values, security and information processes in the country.
Revealed the role of subjects of civil society in providing of axiological levers of information security. Research shows that non-subject of information security have the opportunity to publicly discuss the political, legal, moral and other values, to assert their importance in public life, to influence the value levers of social consciousness and as a result directly or indirectly participate in the protection of information sovereignty state. Specifically, analytical centers (both governmental and non-governmental) can greatly enhance the value and knowledge of information security foundations of our state, to offer scientifically grounded solutions to complex problems in this area, to make information supporting the intellectual opposition of our country in «hybrid warfare». Unfortunately, the possibilities of these structures are not always used efficiently by authorities that in charge of information security, in particular their analytical development often do notfind their practical implementation.
Proved that the state should strategically strengthen the axio-sphere of society by playing values through education and training and take care of information security and protection of cultural and information fields of the country from external influences. Information stability and implementing clear value priorities of democratic state will ensure competitiveness in the current global processes.
Key words: information security, values, state-building, information sovereignty, information space.
