CC BY
15
УДК 340.116:316.42 М. М. Орант
доцент кафедри конституцшного та мiжнародного права Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доцент
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЯВ1В ФЕНОМЕН1В ДЕРЖАВИ I ПРАВА В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСПШЬСТВА
© Орант М. М., 2014
Розглянуто аспекти змiни таких феномешв, як держава i влада в умовах глоб&шзащь Особливу увагу присвячено значенню шформацшно!' складово!" у змшних трансформацiях. Визначаються тенденцц розвитку держави i права в умовах шформацшного суспiльства. Вказуеться на складовi трансформащ!" правового простору, особливу увагу присвячено вiртуалiзацil права як новiтнього феномену сучасно!" реальностi.
Ключовi слова: шформацшне суспiльство, науково-технiчний прогрес, держава, право, вiртуальнiсть права, трансформацiя.
М. М. Сирант
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЙ АНАЛИЗ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЯВЛЕНИЙ ФЕНОМЕНОВ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА
Рассмотрены аспекты изменения таких феноменов, как государство и власть в условиях глобализации. Особое внимание посвящено значению информационной составляющей в переменных трансформациях. Определяются тенденции развития государства и права в условиях информационного общества. Указывается на составляющие трансформации правового пространства, особое внимание уделено виртуализации права как нового феномена современной реальности .
Ключевые слова: информационное общество, научно-технический прогресс, государство, право, виртуальность права, трансформация.
М. M. Sirant
LEGAL ANALYSIS OF INNOVATIVE DISPLAYS PHENOMENA OF LAW IN THE INFORMATION SOCIETY
The article discusses the changes of aspects in phenomena of state and power in globalization. Particular attention is paid to the value of the information component of variable transformations. Trends in the development of law in the information society are identified. The components of the transformation of legal space are specified, particular attention is paid to virtualization of law as a modern phenomenon of contemporary reality.
Key words: information society, technological progress, government, law, virtual law, transformation.
Постановка проблеми. Глобалiзацiя багатьох сфер сучасного свпу змiнюе парадигму вЫх ввдносин. Це вимагае змши стратегш екож^чного, полггачного та правового розвитку, породжуе сущльну взаемозалежнiсть свiту, яка становить основу його функщонування. Глобалiзацiйнi змiни в широкому 1х розумшт призводять до рiзкого ускладнення зовтштх та внутрiшнiх вiдносин,
59
сощально! та правово! трансформацп. Виникають модершстсью зв'язки, iнтегральнi правовi залежноста, змiнюють мiжнародш, мiждержавш, соцiальнi та шдиввдуальш зв'язки мiж суб'ектами права. У зв'язку з цим актуальною проблемою сучасност е розумiння сутностi правово! глобалiзацп. Глобалiзацiя породжена багатьма чинниками, серед яких один з найвагомших науково-технiчний прогрес, що е основою шформацшного суспiльства.
Стан дослiдження. Сьогодш значно збiльшився iнтерес науковцiв щодо процесу, ознак, вимiрiв та проблем глобалiзацп загалом. Деякi аспекти розглядали таю науковщ, як Л. Васечко, Н. Ошщенко, Н. Пархоменко, В. Сальникова, О. Скакун, С. Щетинша та ш. Однак розгляд проблеми трансформацп державно-владних явищ е широким полем для наукового аналiзу i певнi особливостi вказаних субстратiв, ще не були предметом теоретико-правового дослвдження.
Пiд час аналiзу iнформацiйного суспшьства велику увагу придiляють технологiчнiй складовш. У роботах вiдомих футурологiв основна увага зосереджена на шформацшно-технолопчних передумовах нового етапу суспiльного устрою. Набагато менше уваги пiд час ощнювання рiвня розвитку iнформацiйного суспшьства поки придiляеться соцiальним, правовим, державно-владним змiнам, а також процесам. Цшлю статтi е аналiз iнновацiйних проявiв держави i права в умовах переходу до iнформацiйного суспiльства.
Виклад основних положень. З появою новггшх iнформацiйних технологiй вiдбулися радикальнi змши, змiст яких полягае в тому, що все вагомше значення мають процеси шновацп. Вони характеризують не тшьки технiчну сферу, але пов'язуються зi всiма сферами життедiяльностi людини. Виникае новий самостiйний вид громадського ресурсу - iнформацiйний ресурс, що дозволяе економити бшьшкть iнших ресурЫв. Бiльше того, життездатнiсть i прогрес суспшьства значною мiрою виявилися в залежност вiд розвитку i вдосконалення шформацшно! iнфраструктури, формування, розмiщення та використання iнформацiйних ресурсiв. Сьогоднi можна вказувати на розвиток нового суспшьного порядку - шформацшного суспшьства.
1нформацшне суспшьство - це суспiльство, в якому бшьшкть працiвникiв зайнятi виробництвом, збертанням, переробкою i реалiзацiею шформацп, особливо вищо! !! форми - знань. До ознак такого суспшьства можна зарахувати: усввдомлення суспшьством прюритетност шформацп над iншим продуктом дiяльностi людини; першоосновою всiх напрямкiв дiяльностi людини е iнформацiя; iнформацiя ж е продуктом дiяльностi сучасно! людини; шформащя в чистому виглядi е предметом кушвльпродажу; рiвнi можливостi у доступ до шформацп всiх верств населення; безпека iнформацiйного суспiльства; захист штелектуально! власностi; взаемодiя всiх структур держави та держав мiж собою на основi iнформацiйних технологiй та управлшня iнформацiйним суспiльством з боку держави, громадських органiзацiй.
Чинне законодавство вказуе, що основними стратегiчними щлями розвитку iнформацiйного суспiльства в Украш е: прискорення розробки та впровадження новiтнiх конкурентоспроможних 1КТ в ум сфери суспiльного життя, зокрема в економжу Укра!ни i в дiяльнiсть органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування; забезпечення комп'ютерно! та шформацшно! грамотностi населення, насамперед створенням системи освiти, орiентованоl на використання новгтшх 1КТ у формуваннi всебiчно розвинено! особистостi; розвиток нацiональноl шформацшно! шфраструктури та !! iнтеграцiя iз свiтовою iнфраструктурою; державна пiдтримка нових "електронних" секторiв економiки (торгiвлi, надання фiнансових i банкiвських послуг тощо); створення загальнодержавних iнформацiйних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освгга, науки, культури, охорони довкшля; збереження культурно! спадщини Укра!ни шляхом !! електронного документування; державна пiдтримка використання новгтшх 1КТ засобами масово! шформацп; використання 1КТ для вдосконалення державного управлшня, ввдносин мiж державою i громадянами, становлення електронних форм взаемодп мiж органами державно! влади та органами мкцевого самоврядування i фiзичними та юридичними особами; досягнення ефективно! участi всiх регiонiв у процесах становлення шформацшного суспшьства шляхом децентралiзацil та тдтримки регiональних i мкцевих iнiцiатив; захист iнформацiйних прав громадян, насамперед щодо
60
доступноста шформацп, захисту шформацп про особу, тдтримки демократичних iнститутiв та мш1шзаци ризику "шформацшно! нерiвноста"; вдосконалення законодавства з регулювання iнформацiйних ввдносин; покращення стану шформацшно! безпеки в умовах використання новiтнiх 1КТ [1].
Досягнення зазначених цiлей можливе з розвитком шформацшних технологiй, як цiннiсну категорж> при удосконаленнi сфери людського ствжиття. Проте технiчний прогрес сучасностi спричинюе деаксiологiчнi фактори, якi впливають на кожного члена суспшьства, на ви сфери людського iснування, зокрема на правовий простар. Суть проблеми полягае в тому, що новi шформацшш та телекомунiкацiйнi технологи стають все значущшим чинником сучасного народного господарства та культури. Бшьше того, шформащя всезростаючою мiрою стае потужним владним ресурсом, концентрацiя якого в одному джерелi може сприяти виникненню нового варiанта тоталитарно! держави.
Насправдi, нормальна життедiяльнiсть суспiльства, виробництво та управлшня, оборона i зв'язок, транспорт та енергетика, фшанси, наука i освгга опиняються в залежностi вiд шформацшного середовища, iнтенсивностi iнформацiйного обмiну, повноти, своечасноста, достовiрностi шформацп. Це цшком природно, якщо врахувати, що знання та новiтнi наукоемнi та шформацшно-технолопчш галузi стають стрижнем сучасно1 полггаки, визначальним фактором економiчного розвитку встановлюють вектори розвитку правово1 полiтики, компонентом шфраструктури безпеки i геополiтичного статусу кра1ни або народу в межах свгтового спiвтовариства.
Глобалiзацiя усiх сфер суспшьного життя, щоправда, у гiперболiзованому розумiннi, руйнуе нацiонально-державнi кордони, роблячи 1х прозорими не тiльки для руху економiки, капiталiв, технологiй, але й тероризму, наркобiзнесу, мiжнародноl оргашзовано! злочинностi. Iнформацiйне суспiльство детермiнуе насамперед поширення у всесвiтньому масштабi нових щей, вдеологш, iнформацiйних потокiв, що ктотно впливають на процеси радикально! змши буттевих основ класичного способу життя народiв. У цьому контекста можна зазначити, що якщо XX ст. було столптям вдеологп i нацiоналiзму, боротьби за розуми людей i цiлих народiв, займали не менш важливе мiсце, нiж збройна боротьба на полях битв, то в XXI ст., яке буде характеризуватися подальшим зближенням i ще бiльшою взаемозалежнiстю народiв, боротьба за розуми людей за допомогою шформацшно-телекомушкацшних технологш набуде якiсно нових параметрiв i змiсту [2, с. 293].
1нформацшний прогрес призводить не тальки до деформування тако! основно! ознаки держави, як територiя, але проявляеться щодо iнших ознак. Особливо активно впливае на державну владу окремо! кра!ни. У сучасних умовах знамените гасло Ф. Бекона "знання - сила" перетворився на максиму "знання - влада". "В iндустрiальнiй економщ, - писав англшський економiст Т. Стоунайр, - господарська дiяльнiсть мала своею метою переважно виробництво товарiв, а обмежувальним фактором - найчасташе був капiтал. В iнформацiйнiй економщ господарська дiяльнiсть - це головним чином виробництво та застосування шформацп з метою зробити вс iншi форми виробництва бiльш ефективними i тим самим створити бiльше матерiальних багатств. Тут лiмiтуючий фактор - наявшсть або вiдсутнiсть знань". Тому, стверджував Стоунайр, у постiндустрiальному, або шформацшному, суспiльствi економiчна i полгшчна влада переходять до виробникiв шформацп [3, р.34]. Проте небезпека полягае в тому, що деформування державно! влади переходить в невизначений напрям, тобто сьогодш часто неввдомо хто реально здшснюе вплив i тому не можна говорити про ввдповвдальшсть суб'ектав влади перед народом, встановлення меж такого впливу вiдповiдно до закону.
1нформацшне суспiльство трансформуе також право. Як вказуе О. Дякович, в умовах загально! кризи правопорядку методолопчне замовлення полягае не в створенш нових оцiночних (абстрактних) визначень права, а у вiдмовi ввд унiверсальноl моделi юридизму; не в акцента на розрiзненнi формального i фактичного в правi , а в шшому розумiннi сутностi юридично! форми, що припускае аналiз змктовно - iндивiдуальних елементiв права, !х юридичного сенсу; не в iзоляцil права вiд "неправа", iнших сощальних iнститутiв за схемою класичного детермшзму, а в пошуку
61
"права" там, де класична юриспруденщя XX ст., що минув пiд знаком позитивiзму, не знаходила свого предмета. XXI столптя i пов'язаний з ним науково-техшчний прогрес, глобальнi виклики людиш ставлять питання про змшу епох юридичного мислення [4, с.12].
Сутнiсть права полягае в регулюванш суспiльних вiдносин, в досягненнi на нормативнш основi тако! стабшьно! оргашзованост суспiльства, за яко! реалiзуються демократая, економiчна свобода, свобода особистостi. Вище призначення права - забезпечувати, гарантувати в нормативному порядку свободи людини i громадянина, утверджувати справедливiсть, створювати оптимальш умови для домiнуючоl ди в суспiльствi економiчних, соцiальних i духовних чинникiв, унеможливлюючи свавiлля в суспшьному життi. При цьому не можна забувати, що шструментом реалiзацil права i правових норм е закони, яю застосовують органи державно! влади, тому трансформащя державно! влади автоматично спричинюе трансформацiю доктринальних засад права. Це виступае вагомою, не единою змiною правового простору в умовах шформацшного суспiльства.
Друга ознака змш проявляеться в iнновацiйних сферах правового регулювання. Всi процеси та поди, що ввдбуваються в кра!ш, поведiнка людей, взаемовiдносини мiж ними регулюються державними правовими нормами i законами. У цьому аспектi держава, особливо демократична, правова виконуе функщю своервдного арбiтра пiд час виршення проблем, якi виникають у суспшьств^ Можна прогнозувати, що поширення персональних комп'ютерiв i комп'ютерних мереж зумовить масив якiсно нових видiв правоввдносин та правопорушень, а також трансформацп у сферi праворозумiння. Як мшшум, пiдлягае перегляду розумiння сфери предмета правового регулювання. Первинно у впчизнянш теорп права вважалося, що предметом правового регулювання охоплюються суспiльнi ввдносини, пiддаються зовнiшньому контролю. Однак з появою комп'ютерних мереж i комп'ютерних технологш контролювати низку вiдносин ззовш не е можливим. Наприклад, сучасна юриспруденцiя безсила перед поширенням в 1нтернета продукцп, що посягае на суспшьну моральнiсть. Те, що рашше можна було вилучити з цившьного обороту, тепер неможливо заборонити у вiртуальному оборотi. Окрiм того, можна стверджувати, що шформацшне суспiльство змiнюе форму доступу до правово! сфери, регулюе новiтнi iнформацiйнi вiдносини, встановлюе правила !х розвитку так, щоб не зруйнувати iншi загальновизнанi цшноста.
Третьою ознакою трансформацп права в глобалiзацiйному суспiльствi е новiтня правова поттика в iнформацiйнiй сферi. У сучасних реалiях iнформацiйна правова полпика стала однiею iз значущих i найбiльш ефективних владних практик, що впливають на потенцiйний стан шституту виборiв у рiзнi владнi (державш i мунiципальнi) структури, легiтимностi державно! i мунщипально! влади тощо. Крiм того, iнформацiйна правова полiтика пов'язана i з такими негативними в юридичному, моральному та iнших вишрах явищами, як "iнформацiйний екстремiзм", зловживання свободою слова [5, с.328] та шшими негативними явищами.
Наочною трансформащею державно-правових явищ став 1нтернет, як специфiчний iнтерактивний засiб масово! комушкацп. Безпрецедентно збiльшивши радiус комушкацп в реальному чам, вiн створив умови для формування нових вiртуальних защкавлених груп, громадських органiзацiй, коалiцiй, об'еднань, яю охоплюють i окрему кра!ну, i навiть весь свiт. В умовах прискорення темпiв шформатизацп та глобалiзацil 1нтернет, хоча ще i не став всеосяжним, перетворився на феномен, який надае зростаючий вплив на вм аспекти життя людей в уЫх куточках земно! кул^ на правову систему, полiтику держави, владш структури.
Зауважимо, що 1нтернет, зокрема iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологil загалом, сприяють все стрiмкiший вiртуалiзацil сучасного свпу, що передбачае вiдчуження окремого шдиввда вiд традицiйних iнститутiв i перемщення його iнтересiв в сферу вiртуального, де зростаюче значення мае спшкування людини з образами, знаками, стереотипами. Найважлившими якiсними ознаками ново! вiртуальноl реальностi е !! глобальнiсть i iнтерактивнiсть.
Вiртуальний простiр поступово охоплюе дедалi бiльшi сегменти повсякденного життя людей. Вже сьогодш 1нтернет став незамшним iнструментом реалiзацil численних фшансових операцiй, ведення торгiвлi рiзноманiтними товарами, обмшу науково-технiчними досягненнями. 1нтернет вже продемонстрував здiбнiсть чинити безпрецедентний вплив на сввдомкть людей, долаючи державш,
62
нацюнальш, культурш, конфесiйнi та iншi кордони. Глобальний вiртуальний npocTip - 1нтернет -кидае виклик традицiйним шститутам i мехашзмам правового процесу. Якщо традицiйнi ЗМ1 працюють у режим односторонньоï комунiкацiï мiж вiдправником шформацп та ïï отримувачем, то комп'ютерш технологiï, насамперед 1нтернет, дають можливкть для багатосторонньоï комунiкацiï з моментальним зворотним електронним зв'язком у реальному чам. Це глобальна загальнодоступна сфера штелектуального i культурного обмiну.
Отже, четвертою ознакою трансформацп права е його вiртуалiзацiя. Вiртуалiзацiя права передбачае взаемодж людини не з духовно-моральними принципами та правовими нормами, а з законодавчими, вiдомчими та судовими симуляцiями. Пiд вiртуальними нормами права можна розумгги масив юридичних правил поведшки, що мають спекулятивне джерело походження, вiдiрванi вiд реальних суспшьних вiдносин i не переслiдують мету впорядкування суспiльного життя. В епоху глобалiзацiï свiту людина занурюеться у вiртуальну реальнiсть симуляцiй i все бшьшою мiрою сприймае право як ^ову сферу, усвiдомлюючи ïï умовшсть, керованiсть ïï параметрiв i можливкть виходу з неï. Розрiзнення традицшного i нового типiв правопорядку за допомогою дихотомп "реальне/ вiртуальне" дозволяе ввести поняття вiртуалiзацiï права як процесу замщення iнституцiоналiзованих практик симулящями [6, с. 87].
Висновки. З юнця минулого сторiччя в центрi пильжи уваги представникiв рiзних галузей науки е проблема глобалiзацiï та формування iнформацiйного суспiльства. Цi процеси стали реальшстю правовоï сфери незалежно ввд того, усвiдомили ми це чи ще нi, а це означае змшу всiеï парадигми життя: людства загалом i кожноï окремоï людини.
Аксюлопчними проявами трансформацiï держави i права в умовах iнформацiйного суспшьства е те, що розвиток науково-техшчних ресурсiв стае визначальним фактором екож^чного розвитку, встановлюе вектори правовоï полггики, е компонентом iнфраструктури безпеки i геополгшчного статусу краïни або народу в межах свгтового спiвтовариства. Проте трансформащя державно-правових явищ спричинюе також антищншсш чинники змiни правовоï реальности Глобалiзацiйнi проблеми та iнформатизацiя суспшьства деформують сталi феноменологiчнi категорiï. Вони спричиняють змiну держави через штенцп кризи нацiонального суверенiтету, руйнацiю державних кордонiв та деформацiю державноï влади. Трансформащя феномена права проявляеться в аспектах видозмши доктринальних засад права, появи шновацшних сфер правового регулювання та праворозумiння, оновлення правовоï полггаки в iнформацiйнiй сферi та вiртуалiзацiя права як процесу замiщення iнституцiоналiзованих практик симуляцiями.
Перспективами подальших дослвджень у цiй сферi вважаемо аналiз особливостей трансформацiï вiтчизняноï правовоï та державжи владноï сфери в умовах переходу до шформацшного суспiльства.
1. Про Основт засади розвитку шформацшного сустльства в УкраШ на 2007-2015 роки: Закон Украши eid 09.01.2007№ 537-V//Вiдомостi ВерховноïРади Украши. — 2007. — № 12. — ст.102 2. Шамхалов Ф. Собственность и власть / Ф. Шамхалов. — М.: ЗАО "Издательство "Экономика", 2007. — 412 с. 3. Stonier Т. The Wealth of information: profile of a postindustrial economy / Т. Stonier. — London, 1983. 4. Дякович О. В. 1нновацштсть правовоï глобалiстики / О. В. Дякович // "Законодавство Украши: iсторiя розвитку, сощальна обумовлетсть, яюсть, застосування та вдосконалення ": Мiжнародна науково-практична конференщя, м. Донецьк, 20-21 грудня 2013 р. — Д.: Схiдноукраïнська юридична оргатзащя, 2013. — С. 11—13. 5. Государственная власть: парадигма, методология и типология: [монография] / В. Я. Любашиц, А. Ю. Мордовцев, А. Ю. Мамычев. — Ч. II. — М.: Юрлигинформ, 2013. — 384 с. 6. Сорокин В. В. Юридическая глобалистика: [учебник] /В. В. Сорокин. — Барнаул: Изд-во "Азбука ", 2009. — 700 с.
63
