Научная статья на тему 'Недействительность договора: законодательное регулирование и виды'

Недействительность договора: законодательное регулирование и виды Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
418
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
НіКЧЕМНИЙ ПРАВОЧИН / ОСПОРЮВАНИЙ ПРАВОЧИН / НЕДіЙСНИЙ ДОГОВіР / ДОГОВОР / НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ / НИЧТОЖНАЯ СДЕЛКА / ОСПОРИМАЯ СДЕЛКА / НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЙ ДОГОВОР / NULLITY TRANSACTION / VOIDABLE TRANSACTION / INVALIDITY CONTRACT

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Крат В. И.

Исследуется вопрос недействительности договора. Анализируется проблематика законодательного регулирования и видов недействительности договора сквозь призму судебной практики. Предлагается установить общие правила относительно оспаривания фраудаторных сделок должника

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Invalidity of contract: legislative regulation and types

Invalidity contracts always attracted attention researchers. Without regard to it, in modern conditions there is an enormous layer of the problems related to invalidity contract, that to require a doctrine and utilitarian comprehension. The article is sanctified to research invalidity contract. In the article analyses problems of the legislative regulation and types of invalidity contract through the prism of judicial practice. In the Civil code of Ukraine, a voidable contract sets as a common rule. A voidable of the contract is incarnated in the so-called «virtual» invalidity when only the most typical grounds are enumerated. However, even such approach does not allow to overcome all possible cases that arise up in practice. Such situation touches possibility of voidable contracts concluded with the purpose of to shut out the appeal of claim to the property of the debtor. Therefore it follows to set general rules in relation to voidable contracts of the debtor. A ity of the contract takes place only in the case when there is the direct pointing of law on the qualification of that or another contract as the ity. The ity of contract in the Civil code of Ukraine is constructed by means of «textual» invalidity. There are no single attempts to use the construction of «virtual» invalidity in judicial practice when there is the direct pointing of law on the qualification of that or another contract as the ity, that is impermissible. Methodologically incorrectly to carry out identifying of invalidity contract and obligation with the aim of providing of application of different after the rich in content filling norms

Текст научной работы на тему «Недействительность договора: законодательное регулирование и виды»

ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ЦИВ1ЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Крат Василь 1ванович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивльного права № 1, Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харюв e-mail: 7719925@gmail.com ORCID 0000-0001-6595-1657

doi: 10.21564/2414-990x.138.108853 УДК 347.132.6

НЕД1ЙСН1СТЬ ДОГОВОРУ: ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИДИ

Дослджено питання недшсност1 договору. Проанал1зовано проблематику законодавчого регу-лювання i eudie недшсност1 договору кргзь призму судовог практики. Доведено необхгднгсть уста-новити загальт правила щодо оспорювання фраудаторних правочишв боржника.

Ключовi слова: договiр; недшсшсть; ткчемний правочин; оспорюваний правочин; недшс-ний договiр.

Крат В. И., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков. e-mail: 7719925@gmail.com ; ORCID 0000-0001-6595-1657

Недействительность договора: законодательное регулирование и виды

Исследуется вопрос недействительности договора. Анализируется проблематика законодательного регулирования и видов недействительности договора сквозь призму судебной практики. Предлагается установить общие правила относительно оспаривания фраудаторньх сделок должника.

Ключевые слова: договор; недействительность; ничтожная сделка; оспоримая сделка; недействительный договор.

Постановка проблеми i актуальтсть теми. Недшсноси договор1в завжди придшялася досить велика увага в цивШстищ. Однак у сучасних умовах ¡снуе величезний пласт проблем, пов'язаних з недшсшстю договору, яю вима-гають доктринального й утилггарного осмислення.

Kpam B. I. HediucHicmb договору: 3aK0H0daBHe регупкlванна ma Budu

ÄHam3 ocmaHHix docnidmewb i nyöniKa^ü. neBHi npo6^eMH 3aKoHogaBHoro pery^roBaHHA i BHgiB HegiScHocTi goroBopy po3r.mga.racfl b .iiTepaTypi [1; 2; 3]. npoTe goci BigcyTHe cyHacHe goc^ig^eHHA 3aKoHogaBHoro pery^roBaHHA i BHgiB HegiScHocTi goroBopy 3 orangy Ha cygoBy npaKTHKy. hk Hac^igoK, Memow ^e'i cmammi e aHa^i3 npo6^eMaTHKH 3aKoHogaBHoro pery^roBaHHA i BHgiB HegiScHocTi goroBopy Kpi3b npH3My cygoBoi npaKTHKH.

BuKnad oснoeнoгo Mamepiany. 3aKonodaeue peiynmeannu nediucnocmi doio-eopy. Heo6xigHicTb 3BepHyTH yBary Ha цro npo6^eMy 3yMoB^eHa nepegyciM thm, rn;o 3aKoHogaBHe pery^roBaHHA 3giScHroeTbcn Ha piBHi gBox KogH^iKoBaHHx aKTiB (UHBMbHoro KogeKcy YKpaiHH1 i rocnogapcbKoro KogeKcy YKpaiHH2), flKi 3aKpinn^H KapgHHa^bHo pi3Hi nigxogH go HegiScHocTi goroBopy.

y ЦК yTrneHHS nigxig, npH HKoMy no^o^eHHA npo HegiScHi npaBoHHHH (§ 2 raaBH 16) MaroTb 3ara^bHHS xapaKTep, i bohh noBHHHi nomHproBaTHcn hk Ha ogHo-cTopoHHi npaBoHHHH, TaK i Ha goroBopH3. npHHoMy He BHK^HKae cyMHiBiB, rn;o 6i^bmicTb i3 цнх HopM po3paxoBaHa Ha ix 3acTocyBaHHH go HegiScHoro goroBopy (Hanp., a63. 2 h. 1 ct. 216 UK).

y cbom Hepry b oKpeMHX HopMax, npHcBHHeHHx neBHHM goroBopaM (nigpo3grn 1 po3grny Ill khhth 5 ЦК), nepeg6aHeHo nigcTaBH g.m ocnoproBaHHA yMoBH (h. 3 ct. 668), HiKHeMHocTi yMoBH goroBopy (h. 2 ct. 661, h. 4 ct. 698, a63. 2 h. 1 ct. 739, a63. 2 h. 2 ct. 787, h. 2 ct. 867, h. 2 ct. 1008, h. 3 ct. 10561, a63. 2 h. 2 ct. 1060, h. 4 ct. 1061, h. 1 ct. 1080, h. 9 ct. 1109, h. 2 ct. 1111, h. 4 ct. 1112, h. 3 ct. 1113, h. 2 ct. 1122, h. 1 ct. 1136, a63. 2 h. 1 ct. 1137, a63. 2 h. 1 ct. 1139, a63. 2 h. 1 ct. 1142), nigcTaBH ocnoproBaHHA (ct. 998) a6o HiKHeMHocTi goroBopy (h. 3 ct. 719, h. 2 ct. 981, n. 3 h. 1 ct. 993, ct. 1055, ct. 1059, a63. 2 h. 2 ct. 1107, ct. 1118), npaBoBi Hac^igKH HegiScHocTi goroBopy a6o yMoBH (ct. 10571, h. 2 ct. 1111, h. 4 ct. 1119).

OgHaK Ha piBHi TK icHye HegiScHicTb, 3oKpeMa: rocnogapcbKHx yrog (a63. 3 h. 2 ct. 20), rocnogapcbKoro 3o6oB'fl3aHHA (h. 11 ct. 731, h. 5 ct. 732, h. 11 ct. 781, h. 2 ct. 202, ct. 207, ct. 208), yMoBH rocnogapcbKoro 3o6oB'fl3aHHA (h. 3 ct. 178, h. 2 ct. 207), goroBopy (h. 3 ct. 345, h. 1 ct. 367, h. 2 ct. 368, h. 3 ct. 382). HaBiTb noBepxoBHS aHa^i3 cBigHHTb, rn;o Ha BigMiHy Big ЦK b TK npeBa^roe nigxig rnpgo HegiScHocTi rocnogapcbKoro 3o6oB'fl3aHHA.

npo6^eMaTHKa HegiScHocTi 3o6oB'fl3aHHA He Mae cyTo goKTpHHa^bHoro xapaK-Tepy. Oco6^hbo цe oHeBHgHo npH nopiBHHHHi ct. 215 ЦK i ct. 207 TK, rn;o MicTHTb pi3HopigHi кoнcтpyкцií. y cygoBiS пpaктнцi 3 Hacy napa^e^bHoro 3acTocyBaHHH KogeKciB BHgo3MiHHBcn nigxig go cniBBigHomeHHA BKa3aHHx HopM.

CnoHaTKy BBa^a^ocn, rn;o ct. 207 TK He MicTHTb oco6^HBocTeS pery^roBaHHA rocnogapcbKHx BigHocHH, a MicTHTb 3ara^bHi npaBH^a npo HegiScHicTb rocnogap-

1 flam - UK.

2 flaai - TK.

3 Cxo^i nigxogH BTmeHi ft b oKpeMHx aKTax Mi^HapogHoi npHBaTHonpaBoBoi yHi^iKa^i npaBa, aae, hk npaBH^o, HopMH po3paxoBaHi Ha ix 3acTocyBaHHH, b nepmy Hepry, go goroBopiB. HanpHK^ag, b ct. II.-7 : 101 BKa3yeTbca, ^o ^ raaBa 3acTocoByeTbca go goroBopiB Ta 3 neoöxidnuMu 3MinaMu do inwux mpuduunux axmie [flHB.: 4].

ських зобов'язань, яы суперечать ЦК як за термшолопею, так i за змктом. Тому ст. 207 ГК ввдповщно до абз. 1 ч. 2 ст. 4 ЦК, абз. 2 ч. 1 ст. 4 ГК застосо-вуватись не може (наприклад, п. 21 оглядового листа Вищого господарського суду УкраТни1 «Про деяы питання практики застосування норм Цивильного та Господарського кодекав УкраТни» вщ 07.04.2008 № 01-8/211).

Уим, згодом ВГСУ розпочав паралельне застосування ст. 215 ЦК та 207 ГК, фактично здшснюючи ототожнення правочину та зобов'язання (наприклад, п. 5.7 постанови пленуму ВГСУ «Про деяю питання практики виршення спорiв, пов'язаних iз захистом прав штелектуально'Т власностЬ» вщ 17.10.2012 № 12, п. 2.12 постанови пленуму ВГСУ «Про деяы питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» ввд 29.05.2013 № 12). При цьому ВГСУ вказуеться, що загальш шдстави i наслiдки недiйсностi правочинiв (гос-подарських договорiв) встановленi статтями 215, 216 ЦК, статтями 207, 208 ГК. Правила, встановлеш цими нормами, повинш застосовуватися господарськими судами в усiх випадках (п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ «Про деяю питання визнання правочишв (господарських договорiв) недшсними» ввд 29.05.2013 № 11).

Навпаки, Верховний Суд УкраТни2 констатував вщмшшсть недшсност договору i зобов'язання, зробивши акцент на допустимостi кнування недiйсностi зобов'язання. При цьому вказав, що визнання недшсним договору та визнання недшсним зобов'язання не е тотожними поняттями, оскшьки в силу прямоТ вказiвки закону договiр, визнаний судом недшсним, е недшсним з моменту його вчинення, а визнання недшсним зобов'язання за цим договором стосуеться насл1дк1в недшсност1 такого договору [5].

Очевидно, що причиною такоТ трансформацп пiдходiв е бажання «поеднати не поеднуване», тобто узгодити розроблеш на вщмшнш концептуальнш основi ЦК та ГК iз констатацiею прюритету тих норм, якi мiстяться в ГК. Хоча навряд чи методолопчно правильно здшснювати ототожнення недiйсностi правочину та зобов'язання з метою забезпечення застосування рiзних за змктовним напов-ненням норм (ст. 215 ЦК та ст. 207 ГК).

При з'ясуванш ж допустимой iснування недшсност зобов'язання слiд ураховувати, що правочин може бути одшею з шдстав для виникнення зобов'язання (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК). У цьому контекст можна навггь стверд-жувати, що кнування недшсноси зобов'язання спричиняе дискусiю щодо впливу такоТ недшсност на правочин, який обумовив виникнення зобов'язання. Тобто чи можлива недшсшсть зобов'язання (по сут^ правового наслвдку правочину) без недшсност шдстави виникнення зобов'язання. Ймовiрно, що ш, оскiльки недiйснiсть договору зазвичай мае мкце на момент його укладення. Зобов'язання ж кнуе, як правило, шсля укладення договору.

Разом з тим не виключаються ситуацГТ, за яких той чи шший договiр не породжуватиме виникнення зобов'язання (наприклад, договiр простого товари-

1 Дал1 - ВГСУ.

2 Дал1 - ВСУ.

Kpam B. I. HediucHicmb договору: 3aK0H0daBHe регупкlвaнна ma Budu

cTBa — ct. 1132 UK). 3a TaKHx yMoB BHKaroHaTHMeTbca 3acTocyBaHHH HegiScHocTi 3o6oBH3aHHH.

3o6oB H3aHHH cTaHoBHTb co6oro npaBoBigHomeHHH (h. 1 ct. 509 UK), HKe cKaa-gaeTbcn i3 npaBa KpegHTopa Ta o6oB'H3Ky 6op^HHKa. y цнвMcтнннiS goKTpHHi Tpa-gнцiSнo HegiScHicTb noB'H3yeTbca 3 ropuguHHHM ^ktom (npaBoHHHoM, goroBopoM Torn;o), rn;o 3yMoBaroe HacTaHHH neBHHx npaBoBHx HacaigKiB (BHHHKHeHHH, 3MiHH a6o npHnHHeHHH цнвмbннx npaB Ta o6oBH3KiB). HaBnaKH, eKcTpanoaa^a 3MicTy 3o6oB H3aHHH Kpi3b npH3My HegiScHocTi npH3Bege go HaaBHocTi HegiScHocTi Bcboro a6o HacTHHH npaBa KpegHTopa Ta o6oB'H3Ky 6op^HHKa, rn;o HaBpag hh gonycTHMo.

Budu nediucnocmi doioeopy. Hk y BiTHH3HHHiS goKTpHHi цнвмbнoro npaBa, TaK i Ha piBHi HopM UK Tpagu^SHHM e nogia HegiScHHx npaBoHHHiB Ha HiKHeMHi Ta ocnoproBaHi, rn;o BignoBigHo go3Boaae Soro BHKopucTaTH i b KoHTeKcTi HegiScHocTi goroBopy1.

AHaai3 cTaTeS 2042 i 215 UK cBigHHTb, rn;o 3aKoHogaB^M o6paHuS nigxig, BignoBigHo go HKoro ocnopmeanicmb goroBopy KoHcTpyroeTbca hk 3araabHe npaBHao. HaBnaKH, nmueMmcmb goroBopy Mae Mic^ TiabKH y pa3i, ko^h icHye npuMa BKa-3iBKa 3aKoHy npo KBaai^iKa^ro Toro a6o iHmoro goroBopy hk HiKHeMHoro.

Ocnopmeanicmb doioeopy. OcnoproBaHuS goroBip BH3HaeTbca HegiScHHM cygoM, hk^o ogHa 3i cTopiH a6o iHma 3aiHTepecoBaHa oco6a 3anepeHye Soro giScHicTb Ha nigcTaBax, BcTaHoBaeHHx 3aKoHoM (h. 3 ct. 215 UK). To6to icHyroTb npuHHHH gaa cnopy 3 npHBogy giScHocTi goroBopy, hkhS ocnoproeTbca. Bohh Mo^yTb 6yTH gocHTb pi3HoMaHiTHi: noMH^Ka (ct. 229 UK), o6MaH (ct. 230 UK), HacuabcTBo (ct. 231 UK) Ta iHmi ge^eKTH. y UK oKpeMo peryaroroTbca neBHi nigcTaBH gaa ocnoproBaHHH npaBoHHHiB (cTaTTi 222, 223, 225, 227, 229-233, 234, 235), aae BHHepnHHS nepeaiK nigcTaB He MicTHTbcH. Ue o3HaHae, rn;o 6ygb-HKuS goroBip Mo^Ha ocnopHTH, HKrnp BiH He BignoBigae 3araabHHM BHMoraM HHHHocTi npaBoHHHy (cT. 203 UK).

OcnoproBaHicTb goroBopy BTiaroeTbca b TaK 3BaHiS «BipTyaabHiS» HegiScHocTi, ko^h nepeaiHyroTbca TiabKH HaS6i^bm THnoBi nigcTaBH gaa ocnoproBaHocTi

(Hanp., cTaTTi 222, 223, 225, 227, 229-233, 234, 235 UK). npu ^oMy go3BoaHeTbca ocnoproBaHHH goroBopy maHxoM npeg'HBaeHHH no3oBy npo HegiScHicTb Ta Ha rnmux nigcTaBax. iHogi bohh gogaTKoBo BKa3yroTbcH (Hanp., h. 3 ct. 668 UK), aae b ^aoMy gonycKaeTbcH S y pa3i nopymeHHH iMnepaTHBHHx HopM, 3aKpinaeHHx b aKTax цнвмbнoгo 3aKoHogaBcTBa, iHTepeciB gep^aBH i cycniabcTBa, Soro Mopaab-HHx 3acag.

npoTe HaBiTb TaKuS nigxig He go3Boaae oxonHTH Bci Mo^^HBi BHnagKH, rn;o BHHHKaroTb y npaBo3acTocoBHiS пpaктнцi. HanpuKaag, TaKa cHTya^H cTocyeTbcH

1 flaai 6e3 oKpeMoi BKa3iBKH TepMiHH «npaBoHHH» i «goroBip» B^HBaroTbca hk toto:*™.

2 3aKpinaeHHH npe3yMn^i npaBoMipHocTi npaBoHHHy (ct. 204 UK) 6yao po3paxoBaHo Ha Te, ^o BoHa Mo^e 6yTH cnpocToBaHa a6o maaxoM npaMoi BKa3iBKH 3aKoHy npo HiKHeMHicTb npaBoHHHy, a6o « pimeHHHM cygy npo BH3HaHHH npaBoHHHy HegiftcHHM. üpoTe y cygoBift npaKTH^ «npHMygpuauca» po3muproBaabHo po3TayMaHHTH пpeзyмпцiro npaBoMipHocTi npaBoHHHy Ta KoHcTaTyBaTH ii nomu-peHHH i Ha Ti BHnagKH, ko^h cKacoBaHo cygoBe pimeHHH npo po3ipBaHHH goroBopy [flHB.: 6].

можливост оспорювання договору, укладеного з метою не допустити звернення стягнення на майно боржника.

Необхщно шдкреслити, що фраудаторш правочини в чинному законодавствi регулюються тiльки в певних сферах. Зокрема, у банкрутствi (ст. 20 Закону УкраТни «Про вщновлення платоспроможност боржника або визнання його банкротом»), при неплатоспроможност банкiв (ст. 38 Закону УкраТни «Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб»). Зовсiм нещодавно на рiвнi ч. 4 ст. 9 Закону УкраТни «Про виконавче провадження» [7] було передбачено, що укладення правочину щодо майна боржника, який призвiв до неможливост задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, е пщставою для визнання такого правочину недшсним1.

Але кнують численш приклади в судовш практищ, коли кредитор оспорюе певний договiр боржника, щоб мати можливiсть звернути стягнення на те або шше майно, i це не вщноситься до сфери неплатоспроможност або виконавчого провадження.

ВСУ здшснив розширювальне тлумачення ст. 234 ЦК i квалiфiкував договiр дарування, укладений з метою уникнути виконання грошового зобов'язання, як фжтивний [9]. Навряд чи такий шдхщ охоплюе усi можливi ситуацп, особливо ri, коли договiр був виконаний. При фжтивному правочиновi мае бути вщсутшм намiр створити правовi наслiдки на момент його вчинення, i, як насл^ док, неможливе виникнення будь-яких майнових наслвдюв (передача майна), оскшьки такий правочин не може Т'х породжувати2. Напевне тому в окремих кра'Тнах навiть передбачаеться загальне регулювання фраудаторних правочинiв (напр., статт 527-534 Цивiльного кодексу Польшу [12]) за наявностi спещ-ального [13, s. 946-994]. В укра'Тнському законодавств^ ймовiрно, з позицiй de lege ferenda також слщ було б встановити загальш правила щодо оспорювання фраудаторних правочишв боржника.

Шкчемтсть договору. Шкчемним е той договiр, недшсшсть якого встанов-лена законом i для визнання його недшсним не вимагаеться ршення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК). До них, зокрема, ввдносяться договори, вчинеш: з порушенням вимог про нотарiальне посвщчення правочину (ст. 220); малолггньою особою, у разi вiдсутностi подальшого схвалення правочину TT законними представниками (ч. 2 ст. 221); без дозволу органу ошки i ошкування (ч. 1 ст. 224) та iншi (напр., ч. 3 ст. 719, ч. 2 ст. 981, п. 3 ч. 1 ст. 993, ст. 1055, ст. 1059, абз. 2 ч. 2 ст. 1107). Ввдсутшсть необхщност звертатися до суду з позовом про визнання шкчем-ного правочину недшсним повшстю лопчна. Адже в судi шчого доводити або оспорювати, тому що наявшсть порушень недотримання норм закону очевидна,

1 Прообразом такого законодавчого тдходу по суп стала позищя, що сформувалася в судовш практищ. Зокрема, ВГСУ констатував можливкть визнання недшсним договору, якщо вш був укладений з метою уникнути реал1зацп майна при здшснент виконавчого провадження [8].

2 Проблематика недшсносп правочишв, учинених на шкоду кредиторам, дискутуеться ще з радянських час1в [Див.: 10]. I навиь акцентувалася увага на тому, що фраудаторш правочини не завжди можуть бути квал1ф1коваш як фжтивш, оскшьки ними не вичерпуеться увесь склад фраудаторних правочишв [11, с. 912].

1, як наслвдок, очевидна й шкчемшсть. Наприклад, якщо догов1р дарування нерухомост нотар1ально не посвщчений, то це саме по соб1 свщчить про його шкчемшсть.

Шкчемшсть договору конструюеться за допомогою «текстуально!» недшс-ност1, оскшьки вона кнуе тшьки у раз1 прямог вказ1вки закону. З позицш юридично! техшки така пряма вказ1вка може втшюватися, зокрема, в термшах «шкчемний», «е недшсним». Наприклад, правочин щодо ввдчуження шоте-кодавцем переданого в шотеку майна або його передач! в наступну шотеку, сшльну д1яльшсть, л1зинг, оренду чи користування без згоди шотекодержателя е недшсним (ч. 3 ст. 12 Закону УкраТни «Про шотеку»). Хоча дуже часто в судовш практищ договори, укладеш без згоди шотекодержателя, квал1ф1кувалися як оспорюваш [Див., напр.: 14]1.-

Незважаючи на встановлення на р1вш ЦК текстуально! шкчемносл, у судовш практищ юнують непоодиною спроби використати конструкщю в1ртуаль-ноТ шкчемност1, тобто за в1дсутност1 прямого припису закону про шкчемшсть договору. Наприклад, ВСУ шдкреслив, що «ураховуючи 1мперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК, зазначення в договор! застави шших умов, за яких право застави у раз1 припинення основного зобов'язання залишаеться дшсним, слщ вважати шкчемним» [16].

Хоча шкчемшсть договору пов'язуеться з прямою вказ1вкою т1е! або шшо! норми закону, дуже часто неправильне тлумачення норми ЦК виступае пере-думовою для констатацп шкчемност договору або в1дсутност1 такоТ. Досить яскраво шюструе таку ситуащю практика застосування ч. 2 ст. 799 ЦК, яка передбачае, що догов1р найму транспортного засобу за участю ф1зично! особи шдлягае нотар1альному посвщченню.

У одних випадках вщзначалася вщсутшсть необхщност здшснювати нотар1-альне посвщчення договору найму, якщо ф1зична особа мае статус шдприемця 1, як наслщок, такий догов1р не квал1ф1кувався як шкчемний [18]. Проте переду-мов у ч. 2 ст. 799 ЦК для такого висновку немае. В шших, навпаки, за допомо-гою розширювального тлумачення ч. 2 ст. 799 ЦК застосовувалася до договору л1зингу трактора, внаслщок чого констатувалася його шкчемшсть [18], попри те, що ч. 2 ст. 799 ЦК розмщена в § 5 глав 58 ЦК 1 повинна застосовуватися тшьки до договор1в найму транспортного засобу.

Висновки. Таким чином, на шдстав1 викладеного можна зробити висновок,

1) методолопчно неправильно здшснювати ототожнення недшсност право-чину та зобов'язання з метою забезпечення застосування р1зних за зм1стовним наповненням норм (ст. 215 ЦК та ст. 207 ГК);

2) у ЦК оспорювашсть договору встановлена як загальне правило. Оспо-рювашсть договору втшюеться у так званш «в1ртуальнш» недшсност1, коли перел1чуються тшьки найбшьш типов1 шдстави для оспорюваность Проте

1 Нещодавно ВСУ справедливо констатував, що таю договори ткчемт [Див.: 15].

навггь такий шдхщ не дозволяе охопити всi можливi випадки, що виникають у правозастосовнш практицi. Така ситуащя стосуеться можливостi оспорювання договору, укладеного з метою не допустити звернення стягнення на майно борж-ника. Тому слщ встановити загальнi правила щодо оспорювання фраудаторних правочишв боржника;

3) шкчемшсть договору мае мкце тшьки у разi, коли iснуе пряма вказiвка закону про квалiфiкацiю того або шшого договору як шкчемного. Нiкчемнiсть договору конструюеться за допомогою «текстуально']"» недшсноси, оскiльки вона кнуе тiльки у разi наявностi прямо! вказiвки закону. З позицiй юридично1 технiки така пряма вказiвка може втшюватися, зокрема, в термiнах «шкчемний», «е недiйсним». Незважаючи на встановлення на рiвнi ЦК текстуально!" шкчем-ностi, у судовiй практицi кнують непоодинокi спроби використати конструк-щю вiртуальноï нiкчемностi, тобто за ввдсутност прямого припису закону про шкчемшсть договору, що недопустимо.

Список л^ератури:

1. Дзера О. В. Недшсшсть правочину (угоди) за новим цившьним кодексом. Вибране. Зб1р-ник наукових праць. Ктв: Юршком 1нтер, 2016. С. 440-461.

2. Саватье Р. Теория обязательства. Юридический и экономический очерк. Москва: Прогресс, 1972. 440 с.

3. Спасибо-Фатеева И. В. Категория недействительности в гражданском праве Украины. Гражданское законодательство. Алматы: Раритет, 2012. № 40. С. 189-207.

4. Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. Draft Common Frame of reference (DCFR). URL: http://ec.europa.eu/justice/policies/civil/docs/dcfr_outline_edition_en.pdf (дата звернення: 15.08.2017).

5. Постанова Верховного Суду Украши ввд 19 жовтня 2016 р., судова справа № 3-826гс16. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62226453 (дата звернення: 15.08.2017).

6. Постанова Верховного Суду Украши ввд 22 червня 2016 р., судова справа № 6-1562цс15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58736541 (дата звернення: 15.08.2017).

7. Про виконавче провадження: Закон Украши ввд 02.06.2016 р. № 1404-VIII. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (дата звернення: 15.08.2017).

8. Постанова Вищого господарського суду Украши ввд 16 листопада 2001 р., судова справа № 4/290. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_290600-01 (дата звернення: 15.08.2017).

9. Постанова Верховного Суду Украши ввд 19 жовтня 2016 р., судова справа № 6-1873цс16. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/C42A76FD2FDF2245C225805D0 042E2C7 (дата звернення: 15.08.2017).

10. Ландкоф С. Н. Оспаривание сделок, совершённых должниками во вред кредиторам. Вестник советской юстиции. 1927. № 24 (106). С. 819-820.

11. Ратнер А. С. Оспаривание сделок, совершенных должниками во вред кредиторам. Вестник советской юстиции. 1925. № 23. С. 911-912.

12. Kodeks cywilny (Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r.). URL: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsSe rvlet?id=WDU19640160093 (дата звернення: 15.08.2017).

13. Kodeks cywilny : komentarz Lex. T. 3, Zobowiqzania : czçsc szczegôlna / red. nauk. Andrzej Kidyba. Warszawa: Lex a Wolters Kluwer business, 2014. 1541 s.

14. Постанова Вищого господарського суду Украши ввд 15 грудня 2015 р., судова справа № 905/511/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/54677339 (дата звернення: 15.08.2017).

15. Постанова Верховного Суду Украши ввд 02 березня 2016 р., судова справа № 6-308цс16. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56309775 (дата звернення: 15.08.2017).

16. Постанова Верховного Суду Украши ввд 11 вересня 2013 р., судова справа № 6-52цс13. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33609043 (дата звернення: 15.08.2017).

17. Постанова Верховного Суду Украши ввд 18 грудня 2012 р., судова справа № 3-66гс12. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/28332558 (дата звернення: 15.08.2017).

18. Постанова Верховного Суду Украши ввд 18 грудня 2012 р., судова справа № 3-66гс12. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/28332558 (дата звернення: 15.08.2017).

19. Постанова Верховного Суду Украши ввд 16 грудня 2015 р., судова справа № 6-2766цс15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/54513238 (дата звернення: 15.08.2017).

References:

1. Dzera, O.V. (2016). Nedijsnist' pravochynu (uhody) za novym tsyvil'nym kodeksom. Vybrane. Zbirnyk naukovykh prats'. Kyiv: Yurinkom Inter, 2016. [in Ukrainian].

2. Savat'e, R. (1972). Teoryia obiazatel'stva. Yurydycheskyj y ekonomycheskyj ocherk. Moscow: Prohress [in Russian].

3. Spasybo-Fateeva, I.V. (2012). Katehoryia nedejstvytel'nosty v hrazhdanskom prave Ukrayny. Hrazhdanskoe zakonodatel'stvo. Almaty: Rarytet, 40, 189-207 [in Russian].

4. Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. Draft Common Frame of reference (DCFR). URL: http://ec.europa.eu/justice/policies/civil/docs/dcfr_outline_edition_ en.pdf.

5. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 19 zhovtnia 2016 r., sudova sprava № 3-826hs16. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62226453.

6. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 22 chervnia 2016 r., sudova sprava № 6-1562tss15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58736541.

7. Pro vykonavche provadzhennia: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1404-VIII. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19.

8. Postanova Vyschoho hospodars'koho sudu Ukrainy vid 16 lystopada 2001 r., sudova sprava № 4/290. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_290600-01.

9. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 19 zhovtnia 2016 r., sudova sprava № 6-1873tss16. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/C42A76FD2FDF2245C225805D0 042E2C7.

10. Landkof, S.N. (1927) Osparyvanye sdelok, sovershionnykh dolzhnykamy vo vred kredytoram. Vestnyk sovetskoj iustytsyy - Announcer of soviet justice. 24 (106), 819-820 [in Russian].

11. Ratner, A.S. (1925) Osparyvanye sdelok, sovershennykh dolzhnykamy vo vred kredytoram. Vestnyk sovetskoj iustytsyy - Announcer of soviet justice. 23, 911-912 [in Russian].

12. Kodeks cywilny (Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r.). URL: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsSe rvlet?id=WDU19640160093.

13. Kodeks cywilny (2014) : komentarz Lex. T. 3, Zobowiqzania : cz^sc szczegölna / red. nauk. Andrzej Kidyba. Warszawa : Lex a Wolters Kluwer business.

14. Postanova Vyschoho hospodars'koho sudu Ukrainy vid 15 hrudnia 2015 r., sudova sprava № 905/511/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/54677339.

15. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 02 bereznia 2016 r., sudova sprava № 6-308tss16. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56309775.

16. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 11 veresnia 2013 r., sudova sprava № 6-52tss13. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33609043.

17. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 18 hrudnia 2012 r., sudova sprava № 3-66hs12. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/28332558.

18. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 18 hrudnia 2012 r., sudova sprava № 3-66hs12. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/28332558.

19. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 16 hrudnia 2015 r., sudova sprava № 6-2766tss15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/54513238.

Krat V. I., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of Civil Law Department № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

e-mail: 7719925@gmail.com ; ORCID 0000-0001-6595-1657

Invalidity of contract: legislative regulation and types

Invalidity contracts always attracted attention researchers. Without regard to it, in modern conditions there is an enormous layer of the problems related to invalidity contract, that to require a doctrine and utilitarian comprehension. The article is sanctified to research invalidity contract. In the article analyses problems of the legislative regulation and types of invalidity contract through the prism of judicial practice. In the Civil code of Ukraine, a voidable contract sets as a common rule. A voidable of the contract is incarnated in the so-called «virtual» invalidity when only the most typical grounds are enumerated. However, even such approach does not allow to overcome all possible cases that arise up in practice. Such situation touches possibility of voidable contracts concluded with the purpose of to shut out the appeal of claim to the property of the debtor. Therefore it follows to set general rules in relation to voidable contracts of the debtor. A nullity of the contract takes place only in the case when there is the direct pointing of law on the qualification of that or another contract as the nullity. The nullity of contract in the Civil code of Ukraine is constructed by means of «textual» invalidity. There are no single attempts to use the construction of «virtual» invalidity in judicial practice when there is the direct pointing of law on the qualification of that or another contract as the nullity, that is impermissible. Methodologically incorrectly to carry out identifying of invalidity contract and obligation with the aim of providing of application of different after the rich in content filling norms.

Keywords: contract, invalidity; nullity transaction; voidable transaction; invalidity contract.

Hadiuwna do pedKomzii 18.08.2017 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.