CC BY
18
УДК 340.12 I. М. Гирила
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, здобувач кафедри теори та гётори держави i права, конституцiйного та мiжнародного права
НАУКОВА СПАДЩИНА ПРИХИЛЬНИК1В ТВОРЧОГО ДОРОБКУ БОРИСА МИКОЛАЙОВИЧА ЧИЧЕР1НА
© Гирила I. М., 2016
У статт з позицш новггшх знань i досягнень науки, передового досв1ду юридично! практики дослiджено фiлософсько-правову та кторичну спадщину ирнхнльннкчв та послiдовникiв видатного науковця як природного права, так i державно-правового дiяча - Бориса Миколайовича Чичерша. У статтi ироаналвовано науковi пращ вггчизняних та заруб1жни\ науковщв, присвяченi науковш спадщиш вщомого фшософа.
Ключов1 слова: фiлософська, правова, кторична спадщина, посл1довники, природне право, Б. М. Чичерш.
И. М. Гирила
НАУЧНОЕ НАСЛЕДИЕ СТОРОННИКОВ ТВОРЧЕСТВА БОРИСА
НИКОЛАЕВИЧА ЧИЧЕРИНА
В статье с позиций новейших знаний и достижений науки, позитивного опыта юридической практики исследуются аспекты философско-правового и исторического наследия сторонников и последователей известного мыслителя - как в сфере естественного права, так и в сфере государственно-правового управления - Бориса Николаевича Чичерина. В статье проанализированы научные труды отечественных и зарубежных ученых, которые посвящены научному наследию известного философа.
Ключевые слова: философское, правовое, историческое наследие, последователи, философия права, Б. Н. Чичерин.
I. М. Gyryla
SCIENTIFIC HERITAGE SUPPORTERS CREATIVE WORKS
OF BORIS CHICHERIN
The article from the standpoint of modern knowledge and science, excellence in legal practice investigates the philosophical and legal and historical heritage supporters and followers as an outstanding scholar of natural law, and state-legal figure - Borisа Nikolayevichа Chi^er^. The article analyzes the scientific work of domestic and foreign scholars dedicated to scientific heritage of the famous philosopher.
Key words: philosophical, legal, historical heritage, followers, natural law, B. M. Chicherin.
Постановка проблеми. Сучаст реалй юридично!' науки все частше вимагають ввд науковщв перегляду та переосмислення спадщини рiзних фiлософiв, теоретиюв та юториюв права. Останшм часом сторшки наукових публшацш все частше звертають нашу увагу на доробки та пращ правознавщв кшця XIX - початку XX ст., зокрема й на пращ Бориса Миколайовича Чичерша, як мютять у ^6i проблемш та актуальш питання для сьогодення, для регулювання суспшьних ввдносин та для науки загалом.
Вщомо, що значна частина наукових робгт та наукових пошуюв, яю створив та здшснював автор, була присвячена природному праву. Але також ввдомо, що в той перюд розвитку
юриспруденцй жоден i3 BeKTopiB школи природного права не був вшьним ввд iснування, у науковому пошуку, ввд тих чи iнших суттевих суперечностей.
В цьому сенсi (щодо суперечностей - О. С.), то Борис Миколайович Чичерш зробив вдалу спробу здолати зазначет суперечносп природно-правово!' школи. Передусiм, це було пов'язано i3 метафiзичним (наукознавчим) створенням само!' вде!' природного права. Фшософською основою для науковця для такого утвердження природного права була гегелiвська дiалектична фшософм [1, с. 56-57].
Визнаючи погляди про iманентнiсть та детермiнанту саморозвитку Абсолютно!' 1де! (в природному правi - О. С.), Б. М. Чичерш дшшов висновку, що единим крш^ем наукового дослiдження у сутносп та визначеностi природного права е метафiзика, якi вiдкривае вiчнi та незмшт закони розвитку Абсолютного Духу [2, с. 17-18].
Тому наша увага звернена саме на творчий доробок науковця в площиш природного права, що, своею чергою е також предметом наукових дискусш багатьох сучасних учених. У наш час виникають багатозначнi та рiзнобiчнi погляди й на природне право, й на його сутшсть та призначення, що зумовлюе необхвдшсть грунтовнiшого переосмислення та дослвдження науково!' природно-правово!' спадщини, зокрема дослiджень Б. М. Чичерша.
Аналiз досл1дження проблеми. Науковi пращ та погляди Б. М. Чичерша достатньо схвалеш та широко вiдомi у рiзними колах науковцiв ще за його життя та високо ощнет такими дослiдниками, як: П. I. Новгородцев, Н. О. Лоський, Л. А. Тiхомiров, О. М. Трубецький, В. В. Зеньковский та ш. [3, 4].
Помiж вдей, яю висловлював Б. М. Чичерш, зазначеш однодумцi науковця особливо звертали увагу на визначення людсько!' особистосл як абсолютно!' цiнностi, а також на встановлення нею правових гаранпв й свободи як помiж собi подiбних так i в стосунках iз державою [5, с. 6-7].
Отже, як сввдчить проведений нами ще незначний аналiз, джерелознавча база дослвдження науково! спадщини видатного фшософа права Б. М. Чичерiна не повною мiрою ще опрацьована з боку науки, а саме природного права, i не була предметом окремого наукового вивчення. Проте, в межах фундаментальних наукових правових та фшософських праць означена проблематика була значною та вагомою частиною окремих робгг, серед яких пращ С. М. Трубецького, П. I. Нов-городцева, П. М. Мшюкова, П. Б. Струве, Г. Д. Гурвича, Н. О. Лоського, В. В. Зеньковського, В. Д. Зорькша, Л. I. Новшова, А. В. Полякова, А. I. Нарежного.
Метою стати е визначити, на основi аналiзу наукових праць, основш аспекти науково!' спадщини Б. М. Чичерша та його послвдовниюв й прихильниюв щодо його наукових поглядiв, особливо щодо вдей природного права, його призначення i сутносп та реалiзащi особистосп в такому прав1
Виклад основного матерiалу. Широка творча спадщина Б. М. Чичерша становить, безсумшвно, шгерес i для сучасно!' науки, зокрема для правознавства.
Вш був не тшьки талановитим теоретиком та юториком права, оригiнальним представником неогегельянства в фшософй, але i засновником державно!' школи у вггчизнянш юторюграфи, а також й фахiвцем у галузi природознавства, що свiдчить про рiзностороннiсть та всеобiзнанiсть науковця.
Великий вплив на погляди Б. М. Чичерша мала фшософм Фрiдрiха Вшьгельма Йозефа Шеллшга, який проблему правово! держави i свободи особистостi розглядав в плат формування народно! самосвiдомостi та освгги унiв ер сального правового простору, що багато в чому визначило культурно-нащональний унiверсалiзм фшософи права Б. Н. Чичерша. "Фшософм права" Б. М. Чичерша е своервдним пiдсумком його багаторiчноi науково!' дiяльностi.
Борис Миколайович Чичерш е одним з найбшьш сильних i багатогранних мислителiв друго!' половини XIX ст. Вiн повноправно може вважатися засновником полггично!'та в певнш мiрi фшософсько!' науки. Його "Iсторiя полiтичних навчань" усе ще залишаеться найглибшим
дослвдженням цього питання не тшьки в впчизнянш, але, мабуть, i у свгтовш науцi. Розробцi ключових щей полгтико-фшософського вчення Б. М. Чичерш присвятив сво'' основнi працi, таю як: "Про народне представництво", "Властсть i держава" у двох томах, тритомний "Курс державно!' науки" [6, с. 20].
Великою постаттю фшософсько'' думки друго'' половини XIX столптя був Борис Миколайович Чичерiн. В основi його полiтико-фiлософського вчення лежить вдея особистостi, й гiдностi i й свободи. Вся складна будiвля суспшьних наук, вчення про державу, вважае Борис Чичерiн, повинна будуватися на цьому фундаментi. Дослiдження його вчення про державу шд цим кутом зору сьогоднi представляеться вкрай важливим i актуальним як для державно!' теорй, так i практики.
До числа кращих дореволюцiйних дослщниюв творчостi Б. М. Чичерiна трнба ввднести його найближчого учня i послiдовника I. В. Михайлiвського. Слвд також вiдзначити роботи С. М. Трубецького, П. I. Новгородцева, П. М. Мшюкова, Б. П. Вишеславцева, i вже пiсля революцii в емкрацй з'явилися роботи П. Б. Струве, Г. Д. Гурвича, Н. О. Лоського, В. В. Зеньковського. Серед вггчизняних дослвдниюв, радянських i пострадянських, слiд вiдзначити В. Д. Зорькша, В. А. Китаева, Р. А. Юрееву, Г. Б. Юзельштейна, В. I. Пршенского, С. С. Секиринського, О. М. Медушевського, В. Ф. Пустарнакова, В. С. Нерсесянца, Л. I. Новшову, I. М. Сземскую, Л. М. Ькру, О. М. Сригша, А. I. Нарежного, А. В. Захарова, А. В. Полякова, А. С. Кокорева, Г. С. Криницьку [7].
Говорячи про Б. М. Чичерша, хочеться згадати про його знайомство з укра'нським гешем -Т. Г. Шевченком, яке вщбулося саме так: 24 березня М. Щепкш влаштував "званий обвд", на який було запрошено й кобзаря укра'нсько'' лгтератури Т. Г. Шевченка.
Пiсля цього в щоденнику Т. Г. Шевченка з'явився запис: "Н[иколай] М[ихалыч] праздновал новоселье своего магазина и по этому случаю задал пир московской учено-литературной знаменитости. И что это за очаровательная знаменитость! Молодая, живая, увлекающаяся, свободная атмосфера! Здесь я встретил Б. Н. Чичерина, и многих других. Я встретился и познакомился с ними, как с давно знакомыми родными людьми" [8, с. 387]. Звичайно, ця зус^ч вразила обох та, безумовно, внесла сво'' корективи на погляди свободи, держави та юнування суспшьства.
Говорячи про учшв Чичерша Б. М., необхвдно згадати Ключевського Василя Йосиповича, який народився 16 шчня 1841 р в сш''' сшьського священика Пензенсько'' епархй. Навчався в Пензенському духовному училищi i Пензенськш духовнш семшарй. Пiд впливом особливо саме природно-правових поглядiв та iдей Б. М. Чичерша визначилися i власт науковi iнтереси В. Й. Ключевського.
Пiд час навчання в ушверситет у лекцмх, яю читав Б. М. Чичерiн, молодого науковця захоплювала стрункiсть i цшстсть наукових побудов. У лекцмх науковця вш пiзнав, за власними його словами, "яка насолода для молодого розуму, що починае наукове вивчення, ввдчувати себе у володiннi цшсним поглядом на науковий предмет" [9, с. 357].
Згодом, залишившись у стшах ушверситету, В. Й. Ключевський обрав для свого спецiального наукового дослiдження широкий рукописний матерiал про життя давньоруських святих, в якому сподiвався знайти "найбшьш рясний i свiжий матерiал для вивчення учасп монастирiв у колонiзацii Пiвнiчно-Схiдноi Русi" [10, с. 34 ].
Наполеглива праця над колосальним, розшяним багатьма книгосховищами рукописним матерiалом, не виправдала первинних наукових надш В. Й. Ключевського. Але все ж таки результатом ще'' науково'' працi була мапстерська дисертацм: "Давньоруськi житя святих як юторичне джерело", написана в Мос^ в 1871 роцi, та присвячена формальнш сторонi буденно'' лiтератури, й джерел, зразкiв, прийомiв i форм [11, с. 115].
Майстерне, ктинно наукове дослвдження одного з найбшьших джерел нашо'' давньо'' церковно'' юторй витримано в дусi того суворо критичного напрямку, який у церковно-юторичнш науцi середини минулого столiття далеко ще не був панiвним.
Пвдходячи до вивчення загального ходу кторй держави з точки зору юторика-сощолога i знаходячи загальнонауковий iнтерес цього вивчення "мюцево'' iсторй в розкритп природних та
3aK0H0MipHrn явищ, що виявляють pi3Ho6i4Hy гнучюсть людського суспшьства, його здатнiсть застосовуватися до даних умов", вбачаючи основну природну умову, направляли змшу головних форм нашого життя, у своервдному ставленнi населення до природи краши, В. Й. Ключевський висувае на перший план юторто полiтичного соцiально-економiчного побуту (передуст ïï людську природу ).
При цьому, звертаючи увагу в сво!х дослiдженнях на методологiчне значення вторичного вивчення та закладаючи в подальшому в основу навчального курсу полггичш та iсторичнi факти. Проте, таке класичне iсторичне вивчення, не дае змоги побачити ïx в дшсному значеннi всю сутнiсть вторичного процесу. "Розумова праця i моральний подвиг завжди залишаться кращими будiвельниками суспшьства, найбшьш потужними двигунами людського розвитку" [12].
Прогресивнi погляди та мiркування, якi були закладенi пвд час навчання, дають сво! науковi результати. I в цьому ввдношенш спадщина Чичерiна Б. М. завжди буде привертати увагу не тшьки дослвдниюв, а й тих, хто хоче навчитися мiркувати та морально жити.
Й тому згодом "Фшософ1я права" Б. М. Чичерша також стала початком ввдродження природного права i була високо ощнена сучасниками. Наприклад, I. В. Михайшвський назвав Б. М. Чичерша "найбшьшим представником вдеалктично! фiлософiï права" [13, с. 198], а П. М. Новгородцев зазначав, що Б. М. Чичерш одним iз перших висловив "сучасну точку зору на природне право як на поняття вдеальне, й таке, що розвиваеться" [14, с. 122].
Своею чергою, Е. М. Трубецький вбачав у Б. М. Чичершу одного з найвидатшших "провюниюв вде! природного права" [5, с. 6]. А Н. А. Бердяев, висуваючи теорто природних, не-ввд'емних i абсолютних елементiв у джерелах прав особистосп, визнавав, що Борис Чичерш був "блискучим захисником теори природного права, i новггш iдеалiстичнi течiï у фiлософiï права повинш вшанувати його як самого головного свого попередника" [15, с. 25].
Ще одним вагомим елементом науковоï спадщини прихильниюв Бориса Чичерша е ствввднесення його та К. Д. Кавелша природно-правових та полггичних поглядiв.
Незважаючи на рiзнi погляди певних фшософських позицш, саме з проблеми взаемозв'язку особи-власносп i держави у К. Д. Кавелша i Б. М. Чичерша багато в чому прослвдковуеться едшсть. Для них ставлення особиспсть - суспшьство, особиспсть - держава, право - етика, соцiальна фшософ!я - полiтика стали центральною тематикою у !'хшх дослвдженнях, якi вони намагалися грунтовно та фундаментально виршувати з позици теоретичного лiбералiзму [16, с. 250].
Незважаючи на принциповi розбiжностi позицiй з питання общинного землеволодшня, обидва вони прихильники правового захисту, правового регулювання, взаемно!' рiвноваги осо-бистiсного та державного початку, що протистоять анарxiчному свавшлю особистостi, з одного боку, i деспотизму держави, з шшого.
Метафiзичний сенс свободи вони розумши як можливiсть духовного пiднесення особистост! до безумовноï сутностi, вiд чуттевого до надчуттевого (в Чичергна Б. М. - 1.М.) до визнання вирiшальноï ролi особистостi в загальнолюдському розвитку (у Кавелгна К. Д. - 1.М.).
Тому неприпустимо поводитися з особою, як з простим засобом осягнення чого-небудь, якихось покладених поза цим цшей. I якщо рiзнi окремi ухвали могли змiнюватися залежно ввд теоретичних уподобань чи полiтичноï ситуаци, то положення про абсолютну щншсть людини завжди залишалося нарiжним каменем у працях цих двох науковщв.
Проведемо ще одне зктавлення природно-правових поглядiв на визначення волi. В такому випадку визначення волi представники лiбералiзму в особi К.Д. Кавелша i Б.М. Чичерша сприйняли не лише захвдш iдеï щодо дослвдженого зiставлення, але вони доповнили його вггчизняною гуманiстичною традицiею, яка поеднувала в собi принципи рiвностi i справедливости, що вносить в громадянське суспшьство (товариство приватних iнтересiв i рiвниx можливостей) високий моральний потенщал.
Обидва науковцi вже в той час прагнули виховувати та готувати народ до сусп1льного представництва, пропонуючи розпочати реформи зi громадянського суспшьства. "Перетворення, що вводять мiцний, розумний i законний порядок в крат замiсть свав1лля i хаосу, за самою суттю справи повиннi передувати полiтичним гарант!ям", - писав К. Д. Кавелш [17, с. 13].
Послвдовно ввдстоюючи прiоритет права, лiберали К. Д. Кавелш i Б. М. Чичерш пов'язували його з вдеею сильно!' правово'' держави, здатно'' проводити необхвдш реформи, забезпечуючи порядок у суспшьствг Згiдно з 'хшм природно-правовим вченням держава за своею природою е сила, що стопь над класами i станами.
Держава створюеться для того, щоб привести ворогуючi сили до згоди, щоб над приватним шгересом взяла гору вдея суспшьного блага, щоб саме устремлшня до приватних природно-правових шгерешв служило досягненню суспшьних цшей. Держава в 'хньому розумiннi е вища форма органiзацiï, своерiдний "страховий полю" наци [18, с. 15].
Але така вища форма оргашзаци, тобто держава, не може пвдмшяти громадянське суспшьство, втручатися в приватне життя громадян, регламентувати ïx економiчну дмльшсть. "Як i будь-яка економiчна дмльшсть, виробництво та накопичення капiталу, - писав Чичерш, - е справа приватна, а не державна" [19, с. 55].
Як охоронець права, держава покликана тшьки встановлювати загальш для вшх умови його придбання i захищати ввд посягання з боку шших.
Отже, погоджуючись iз думкою науковця, держава повинна гарантувати свободу приватно! власностi й умови пвдприемницько!' практики, сприяти гармонiйному природному розвитку ввдносини особистiсть - властсть - держава [20, с. 40]
Хай там як, досить очевидно, що в лiберальноï' думки XIX столптя консервативне начало не тшьки було ïï' оргашчною складовою частиною (що характерно для багатьох подiбниx концепцш i що, врештьрешт, е одним з ютотних ознак лiбералiзму взагалi), але i висунуто на одне з найголовшших мiсць в теори лiбералiзму. Особливо це було помпно на початку XX столптя в сощально-фшософських концепцмх представникiв "нового лiбералiзму" [21, с. 170].
Висновки. Борис Миколайович Чичерш велику увагу в сво'х дослiдженняx придшяв сощально-фшософському та полiтичному аналiзу верховного союзу - держави, формам державного устрою, проблемам ввдносин держави - суспшьства, реалiзацiï' полiтичноï' свободи.
Фiлософськi погляди Чичерша Б. М. - оригшальш i цiкавi для вивчення. Вони i не е виключно перевагою заxiдно! фшософи. Найважливiшi аспекти його природно-правового вчення про релтю та моральнiсть, 'х взаемозв'язку з позици громадсько'' значущосл, про державу загалом, висловлюють нащональш традици фшософи. Наскрiзна тема в природно-правовому вченш Б. М. Чичерша - проблема свободи. Як основна вдея ця тема включае вдею про особу, як нос1я вшьно'' та творчо'' сили, що володiе свободою волi.
Протягом тривалого часу Б. М. Чичерш був единим видатним ученим, який ввдстоював вдею природного права в наущ. Вш розробив оригiнальну природно-правову концепцiю европейського рiвня. Оригiнальнiсть концепци Чичерiна Б. М. полягае насамперед у системному взаемозв'язку вшх ïï елементiв, у зв'язку з чим усуваються суперечносл мiж позитивним i iдеальним правом. Громадянську свободу i полпичну свободу вш розглядав як двi рiзнi, але взаемообумовленi форми свободи особи, причому полпична свобода оцiнювалася 'м як необxiдний чинник забезпечення шдиввдуально'' свободи особи.
Загалом правове вчення Чичерша Б. М., пiдтримане в подальшому iншими його прихильниками та послвдовниками, е специфiчним рiзновидом консервативного лiбералiзму, особливостями якого, на ввдмшу вiд поглядiв заxiдноевропейськиx лiбералiв, е визнання ^тортно'' та морально'' ролi держави у розвитку та забезпеченш свободи особистостi.
В iсторiю юриспруденци мiцно вписанi iм'я та творча спадщина видатного мислителя, педагога, громадського д1яча, представника вiдомого дворянського роду Бориса Миколайовича Чичерша. Аналiз фшософських, полiтичниx i правових поглядiв Б. М. Чичерша ставав спещальним предметом багатьох дослвджень. Засновник державно'' школи iсторiографi!, оригiнальний
представник неогегельянства в фшософи, найвидатшший представник лiбералiзму - ось деякi характеристики i оцiнки внеску вченого в скарбничку вггчизняно!' науки.
1. Чичерин Б. Н. Воспоминания. М., 1991. - 57 с. 2. Чичерин Б. Н. Положительна философия и единство науки. - М., 1892. - С. 17-18, 28-29, 97. 3. Новгородцев П. И. Об общественном идеале // Об общественном идеале М., 1991. - 566 с. 4. Лоський Н. О. !сторгя фтософи права/Н.О. Лоський. -М., 2009. - № 1. - С. 182-199. 5. Трубецкой Е. Н. Борис Николаевич Чичерин как поборник правды в праве // Вестник права. - СПб, 1994. - № 3. - С. 6-7. 6. Величко А. М. Вчення Б .М. Чичерта про право i державу / А. М. Величко. - СПб.: Санкт-Петербурзький державний утверситет, 1995. -25 с. 7. Валицкий А. Моральтсть i право в теорiях лiбералiв початку XX ст. / А. Валицький // Питання фшософи, 1991. - № 8. - С. 30-38. 8.Шевченко Т. Г. Бiографiя. - К., 1984. - С. 386-396 [Електроннийресурс]: http://litopys.org.ua/shevchenko/bio12.htm 9. Птчук Ю. А. Ключевський Василь Йосипович // Енциклопедiя юторп Укрални : у 10 т./ редкол.: В. А. Смолш (голова) та т. 1нститут ютори Украгни НАН Укрални. - К. : Наук. думка, 2007. - Т.4: Ка - Ком. - 557с. 10. Украгнська радянська енциклопедiя : [у 12-ти т.]/гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та т. - 2-ге вид. - К. : Головна редакщя УРЕ, 1974-1985., Том 5., К., 1980. - 234 с. 11. Електронний ресурс: Вчення про державу: Б. М. Чичерт i К. Д. Кавелт. - Режим доступу: http://ua-referat.com/%D0%92%D1%87%D0/12. Чичерин Б. Н. Политические мыслители древнего и нового мира: учеб. пособие для юрид. спец. вузов. - СПб.: Лань, 1999. - 333 с.13. Бердяев H. A. Чичерин и Михайловский // Sub specie aeternitatis. Опыты философские, социальные и литературные (1900-1906 гг.). СПб., 1997. - 213 с. 14. Новгородцев П. И. Введение в философию права: Кризис современного правосознания. - РАН. Ин-т государства и права. - М.: Наука, 1997. - 269 с. 15. Томсинов В. А. Российские правоведы XVIII - XX веков: Очерки жизни и творчества. В 2-х т. -Т. 1. - М., 2007. - С. 312. 16. Бердяев H. A. Философская истина и интеллигентская правда//В кн.: Вехи. Интеллигенция в России: сборник статей 1909-1910. М. -1991. - С. 24-43. 17. Чижки С. Л. Охоронний лiбералiзм Б. М. Чичерта та проблема спiввiдношення свободи, порядку i права / С. Л. Чижки //Право i полтика, 2008. - № 10. - С. 250-257. 18. Богданова Н. А., Шевердяев С. Н. Наука государственного права и ее преподавание на юридическом факультете Императорского Московского университета (к 250-летию Московского университета) // История, теория, практика российского права. Сб. науч. раб: Вып. 1 / Отв. ред. В. В. Захаров. Курск, 2005. - 313 с.
19. Евлампиев И. И. Философские и социально-политические взгляды Б. Н. Чичерина. - В кн.: Чичерин Б. Н. Собственность и государство. - СПб.: Издательство РХГА, 2005. - С. 3-30.
20. Чичерин, Б. Н. Собственность и государство. - СПб.: Изд-во Русской Христианской Гуманитарной Академии, 2005. - 824 с. 21. Чижки С. Л. Вчення Чичерта про особистють та свободу / С. Л. Чижки // Полкнозю, 2008. - № 3. - С. 37-49. 22. Бабицкий Б. Е. Чичерин Б. Н. как буржуазно-либеральный историк государства и права // Ученые записки / Белорусский государственный университет. 1997. - Вып. 34. - С. 168-196.
REFERENCES
1. Chycheryn B. N. Vospomynanyya [Memories] Moscow, 1991. 57 p. 2. Chycheryn B. N. Polozhytel'na fylosofyyay edynstvo nauky [Positive Philosophy and the Unity of Science ] Moscow, 1892., pp. 17-18, 28-29, 97. 3. Novhorodtsev P. Y. Ob obshchestvennom ydeale // Ob obshchestvennom ydeale [On the social ideals ] Moscow, 1991. 566 p. 4. Los'kyy N. O. Istoriya filosofiyi prava [History of Philosophy of Law] Moscow, 2009. Vol. 1., pp. 182-199. 5. Trubetskoy E. N. Borys Nykolaevych Chycheryn kak pobornyk pravdbi v prave // Vestnyk prava [Boris Chicherin as a champion of the right to truth] St. Petersburg. 1904. Vol. 3., pp. 6-7. 6. Velychko A. M. Vchennya B. M. Chycherina pro pravo i derzhavu [Vchennya B. M. Chicherina about right i Power] Sankt-Peterbur,Publ., Sankt-Peterburz'kyy derzhavnyy universytet, 1995. 25 p. 7. Valytskyy A. Moral'nist' i pravo v teoriyakh liberaliv pochatku XX st. /[Moralnist i right in teoriyah liberaliv cob XXcentury.] Kiev., Publ., Pytannya filosofiyi, 1991. Vol. 8., pp. 30-38. 8. Shevchenko T. H. Biohrafiya [Biography] Kiev., 1984. pp. 386-396
http://litopys.org.ua/shevchenko/biol2.htm 9. Pinchuk Yu. A. Klyuchevs'kyy Vasyl' Yosypovych // Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny : u 10 t. / redkol.: V. A. Smoliy (holova) ta in. Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny. [Klyuchevsky Vasil Josipovic ]Kiev., Publ., Nauk. dumka, 2007. - Vol. 4: Ka - Kom. -557p. 10. Ukrayins'ka radyans'ka entsyklopediya : [u 12-ty t.] / hol. red. M. P. Bazhan ; redkol.: O. K. Antonov ta in. - 2-he vyd. [Ukrainian Soviet Encyclopedia ]Kiev., Publ.,Holovna redaktsiya URE, 1974-1985., Vol 5., 1980. - 234 p. 11. Elektronnyy resurs: Vchennya pro derzhavu: B. M. Chycherin i K. D. Kavelin [The doctrine of state: B. M. Chicherin and K. D. Cavelin] http://ua-referat.com/%D0%92%D1%87%D0/ 12. Chycheryn B. N. Polytycheskye muslytely drevneho y novoho myra[Political thinkers drevneho a new world.]. Ucheb. posobye dlya yuryd. spets. vuzov. - Kiev., Publ. Lan', 1999. 333 p. 13. Berdyaev H. A. Chycheryn y Mykhaylovskyy // Sub specie aeternitatis. Oputu fylosofskye, sotsyal'nue y lyteraturnue (1900-1906 hh.) [Chicherina and Michael], 1997. 213 p. 14.Novhorodtsev P. Y. Vvedenye v fylosofyyu prava: Kryzys sovremennoho pravosoznanyya [Introduction to philosophy of law: Crisis sovremennoho justice.] RAN. Yn-t hosudarstva y prava. Moscow. Publ. Nauka, 1997. 269 p. 15.Tomsynov V. A. Rossyyskye pravovedu XVIII - XX vekov: Ocherky zhyzny y tvorchestva. [Rossyyskye pravovedy XVIII - XX centuries: Essays life and creativity.] V 2-kh t. -Moscow, 2007., Vol. 1. - 312 p. 16. Berdyaev H. A. Fylosofskaya ystyna y yntellyhent-skaya Pravda [Fylosofskaya truth is the truth and yntellyhentskaya] V kn.: Vekhy. Yntellyhentsyya v Rossyy: sbornyk statey 1909-1910. Moscow. 1991. pp. 24-43. 17. Chyzhky S. L. Okhoronnyy liberalizm B.M. Chycherina ta problema spivvidnoshennya svobody, poryadku i prava [Security liberalism BM Chicherina problem of balance and freedom, law and order] Moscow. Publ. Pravo i polityka, 2008., Vol. 10. pp. 250-257. 18. Bohdanova N. A., Sheverdyaev S. N. Nauka hosudarstvennoho prava y ee prepodavanye na yurydycheskom fakul'tete Ymperatorskoho Moskovskoho unyversyteta (k 250-letyyu Moskovskoho unyversyteta) [Science and state-owned ee prepodavanye right to juridical fakultete the Moscow Imperial University] // Ystoryya, teoryya, praktyka rossyyskoho prava. Sb. nauch. rab: Vol. 1 / Otv. red. V. V. Zakharov. Kursk, 2005. 313 p. 19. Evlampyev Y. Y. Fylosofskye y sotsyal'no-polytycheskye vz-hlyady B. N. Chycheryna. [Philosophical and socio-Political vzhlyady BN Chicherina] - V kn.: Chycheryn B. N. Sobstvennost' y hosudarstvo. Moscow, Publ.Yzdatel'stvo RKhHA, 2005., pp 3-30. 20. Chycheryn B. N. Sobstvennost' y hosudarstvo. [Property and STATE]: St. Petersburg. Publ.Yzd-vo Russkoy Khrystyanskoy Humanytarnoy Akademyy, 2005. - 824 p. 21. Chyzhky S. L. Vchennya Chycherina pro osobystist' ta svobodu [Teaching Chicherina of the individual and freedom] Publ.Polihnozis, 2008., Vol. 3.pp. 37-49. 22. Babytskyy B. E. Chycheryn B. N. kak burzhuazno-lyberal'nyy ystoryk hosudarstva y prava [Chicherina B. N As the bourgeois historian lyberalnyy State and law] Minsk. Publ.Uchenye zapysky /Belorusskyy hosudarstvennyy unyversytet. 1997. - Vol. 34. -pp. 168-196.
