CC BY
11
нено полювання на ратичних. За перюд з 2000 р. по 2004 р. в област на по-рушникiв правил полювання складено понад 1000 протоколiв (рис. 3).
200 -г
<и о о о
150 --
100 --
50
Н Р^
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Рис. 2. Динамжа чисельностi вовка вугiддях Львiвсько'iобластi
Понад 60 % порушень правил полювання виявлено посадовими особами Держкомлюгоспу Украши.
350 т
300 ■ ■
„о 250 +
н о
200 +
Б
150 +
100
ч
р|к
1999
2000
2001
2002
2003
Рис. 3. Динамка протоколiв по Львiвськiй областi
Отже, щшьтсть козулi в упддях Львiвськоl областi за перюд з 1999 р. по 2004 р. перебувала в межах вщ до особин. З 1997 р. спостер^аеться тен-денцiя до збшьшення 11 чисельностi. Для збереження зазначено! тенденци не-обхiднi заходи з охорони поголiв,я вiд браконьерства, регулювання режимiв люогосподарсько! дiяльностi з метою оптимiзацil умов iснування виду.
Лггература
1. Бомдаремко В., Фурдичко О. Люовими стежками Льв1вщини. - Льв1в: Центр Свро-пи, 1995. - 61 с.
2. Хоецький П.Б. Вплив еколопчних та антропогенних фактсрв на чисельтсгь мис-ливських зв1р1в в заповщних екосистемах// Матер. Першого мжнар. семiнару: "Проблеми лан-дшафтно! архiтеркури, урбоекологи та озеленення населених мюць". - Льв1в. - 1998, т. 2. - С. 75-81.
3. Хоецький П.Б. Про загибель зв1р1в за умов багатостжно! зими// Зб. доповщей М1жнарод. наук.-техн. студ. конф. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, т. 1. - С. 21-23.
0
УДК 581.9 (477.74) Мол. наук. ствроб. 1.П. Любинець1 -
ЯворЬвський нащональшй природний парк
НАС1ННА ПРОДУКТИВШСТЬ ДЕКОРАТИВНИХ ЕФЕМЕРОЩВ ЯВОР1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Представлено результати дослщжень насшно! продуктивносп (коефщ1ент на-сшно! продуктивносп, потенцшна 1 фактична насшна продуктившсть) декоративних ефемеровдв Явор1вського нащонального природного парку.
Ключов1 слова: ефемеро!ди, насшна продуктившсть, Укра!нське Розточчя.
1 81070 Льв1вська обл., Явор1вський р-н, смт. 1вано-Франкове, вул. Зелена, 23
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Younger scientific employee I.P. Lyubynets - Yavorivskiy national natural park
Seed production of the decoration ерhеmеrоides of Yavorivskiy national
natural park
Results of investigations of the seed production (coefficient of the seed production, potential and actual seed) of decoration ephemeroides in Yavorivskiy national natural park are presented.
Keywords: ephemeroides, seed production, Ukrainian Roztocha.
Насшне poзмнoжeння nopiBMHO з вeгeтативним мае ряд бюлопчних nepeBar. Вoднoчас, ^ npo^c складний i багатoeтапний, вш визначаеться He тiльки фiзioлoгiчними пoтeнцiями opгaнiзму, ane й pядoм eкoлoгiчних факто-piB. 1з зoвнiшнiх фaктopiв на кiлькiсть нaсiнин нaйiстoтнiшe впливають no-гoднi умoви, щo зб^аються з фeнoфaзaми цвiтiння, фopмувaнням плoдiв i на-сiнин. Вiд них затежить зaпилeння й пpopoстaння пилку, а та^ж зaплiднeння й пepeтвopeння нaсiнних зaчaткiв у нaсiнини. З внутpiшнiх фaктopiв на насш-ну пpoдуктивнiсть, у пepшу 4epry, впливае гештип oсoбини, щo визначае кшьюсть нaсiнних зaчaткiв у гiнeцeï. ïx фopмувaння вiдбувaеться пiд захис-том спeцiaльниx пoкpивiв зaчaткiв i квггки [3] на цi пpoцeси впливае цший кoмплeкс фaктopiв сepeдoвищa юнування пoпуляцiï (aбioтичнi та бioтичнi), а да тiльки випaдкoвi змiни шгоди.
У квiткoвиx poслин плiднiсть вщшвщае пoтeнцiaльнiй нaсiннiй ^o-дуктивнoстi (ПНП), тобто числу нaсiнниx зaчaткiв, :o утвopюються на пaгiн a6o oсoбину. Пiд фaктичнoю нaсiннoю пpoдуктивнiстю (ФНП) poзумiють кiлькiсть зpiлиx нeпoшкoджeниx насшин на пaгiн a6o oсoбину, (як пpaвилo ФНП стaнoвить нeзнaчну частину ПНП). ^му вiднoшeння фaктичнoï ^o-дуктивнoстi дo пoтeнцiaльнoï, виpaжeнe у вщштках, мoжe бути пoкaзникoм "блaгoпoлуччя" нaсiннoгo poзмнoжeння в пeвниx умoвax. Цeй пoкaзник нази-вають в^шт^м oбнaсiнeння (ВО) a6o кoeфiцiентoм пpoдуктивнoстi (Knp).
Дoслiджeння пpoвoдились на тepитopiï Явopiвськoгo нaцioнaльнoгo пpиpoднoгo пapку. Явopiвський НПП ствopeнo у 1998 po^ з мeтoю вивчeння, збepeжeння та paцioнaльнoгo викopистaння типoвиx та ушкальних пpиpoд-них кoмплeксiв Укpaïнськoгo Рoзтoччя.
Дoслiджувaлись пoтeнцiaльнa i фактична насшна пpoдуктивнiсть eфeмe-poïдiв. Ефeмepoïди (вщ гpeцькoгo ephemeros - кopoткoчaсний, eidos - вид) - ба-гaтopiчнi тpaв,янистi poслини, кpиптoфiти, нaдзeмнi opгaни яких poзвивaються кopoткий пepioд - кв^нуть i плoдoнoсять. Рeшту часу пepeбувaють у стaнi бага-тopiчниx пiдзeмниx opгaнiв - цибулин, бульб, кopeнeвищ. У шиpoкoлистяниx лiсax закшчують вeгeтaцiю дo пoвнoгo poзвитку листюв дepeвнoгo яpусу.
Об,ектoм дoслiджeння oбpaнo дeкopaтивнi eфeмepoïди, пoпуляцiï яких часто тддаються нeгaтивнoму aнтpoпoгeннoму впливу (зб^ання в букeти): aнeмoнa дiбpoвнa (Anemone nemorosa L.), aнeмoнa жoвтeцeвa (Anemone ra-nunculoides L.), pяст ущшьданий (Corydalis solida (L.) Clairv), piвнoплiдник pутвицeлистий (Izopyrum thalictroides L).
Дoслiджeння пpoвoдились на бoтaнiчниx пpoбниx плoщax: • БП 1 (Yp. Гaвpилoвa ropa, гpaбoвa бучина з дoмiшкoю бepeзи, пoвнoтa 0,8,.
стaдiя peRpeaujtooi дигpeсiï - 1, тpaв'янe в^ится - Asarum europaeum L., Ga-
lium odoratum (L.) Scop., Hepatica nobilis Mill., Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Oxalis acetosella L., Carex sp., Polygonatum multiflorum (L.) All., Urtica dioica L., Glechoma hederaceae L.),
• БП 2 (ур. Гаврилова Гора, грабова бучина з домшкою сосни, повнота - 0,4, стадiя рекреацшно!' дигреси - 1, трав'яне вкриття - Asarum europaeum L., Galium odoratum (L.) Scop., Hepatica nobilis Mill., Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Glechoma hederaceae L.),
• БП 3 (ур. Пустельники, грабина з домшкою сосни, повнота 0,7, стадш рекре-ацшно!' дигреси - 2, трав'яне вкриття - Galium odoratum (L.) Scop., Hepatica nobilis Mill., Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Polygonatum multiflorum (L.) All., Urtica dioica L., Dryopteris filix-mas (L.).Schott.)
ПНП та ФНП визначались роздшьним методом: на 50 особинах вста-новлювалось кiлькiсть генеративних пагошв, на 50 генеративних пагонах -кшьюсть квтв, плодiв, а на 100 плодах - кшьюсть насiнних зачатюв, насiнин.
Для Anemone nemorosa i Anemone ranunculoides за елементарну одини-цю насшно! продуктивностi приймали генеративний пагш, а для Izopyrum thalictroides, Corydalis solida - плщ. Для роду Anemone е характерним плщ -багатогорiшок або збiрна Ым'янка, для роду Corydalis - двостулчаста одног-нiзда стручковидна коробочка чи горшок, а для роду Izopyrum - притиснуто-опушена листянка.
Одержат результата опрацьоваш статистичними методами, для кожного середнього арифметичного М визначали стандартну похибку середнього арифметичного - m, коефщент варiацii' - V, %, ймовiрнiсть дослiду - Р, %. Вiдношенням фактично! насшно! продуктивностi до потенщально!, вираже-ного у вщсотках, визначали коефiцiент продуктивност (КПр).
Табл. 0. Насшнева продуктивтсть декоративних ефемероШв Яворiвського НПП
Вид БП № ФНП ПНГ КПр, %
M m V P min max M m V P min max
A. ranunculoides 1 9.9 0.71 39 7.12 3 17 15.7 0.61 21. 3.87 10 23 63
2 10.2 0.61 31.4 5.94 5 18 18.07 0.93 27.36 5.1 9 28 56.5
3 8.57 0.51 32.5 5.7 4 14 16.03 0.78 26.5 4.8 9 25 53.5
A. nemorosa 1 15.64 0.78 35 4,95 9 41 21.24 0.84 28 3,97 13 44 73.6
2 16.2 0.97 39.8 6 4 33 21.73 0.9 27.5 4 10 35 74.6
3 17.46 0.7 28,3 4 9 34 21.74 0.81 26,4 3,74 12 39 80.3
I. thalictroides 1 1.57 0.09 87.8 5.7 0 5 3.08 0.075 37.6 2.4 0 13 50.9
2 1.61 .0.08 87.6 5.3 0 6 3.19 0.057 29.6 1.8 2 6 50.4
3 1.29 0.056 92.3 4.34 0 4 2.91 0.046 33.88 1.6 1 6 44
C. solida 1 4.82 0.17 51.72 3.56 0 10 7.29 0.12 24.07 1.64 1 16 66.1
За кшьюстю насшних 3a4aTKÍB на особину дослщжуваш рослини мож-на вщнести до трьох груп:
• види з малою кшьшстто нашнних зачатшв (у середньому до 25) - Anemone ranunculoides;
• види з середньою кшьшстю насшних зачатшв (ввд 26 до 100) - Anemone nemorosa., Izopyrum thalictroides;
• види з великою кшькктю насшних зачатшв (бшьше 100) - Corydalis solida. Аналiз даних таблиць дае можливiсть виявити деякi закономiрностi
спiввiдношення насiнних зачаткiв i насшин у плодах. Данi, що стосуються на-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
сiнних зачатюв менш мiнливi, на що показуе коефщент варiаци ПНП, який для вшх дослiджених видав менший, шж коефщент варiащl ФНП.
Табл. 1. Насшна продуктившсть Anemone петоюа Ь.
БП ФНП ПНП КПр, %
№ м т V Р тт тах м т V Р тт тах
1 15.64 0.78 35 4,95 9 41 21.24 0.84 28 3,97 13 44 73.6
2 16.2 0.97 39.8 6 4 33 21.73 0.9 27.5 4 10 35 74.6
3 17.46 0.7 28,3 4 9 34 21.74 0.81 26,4 3,74 12 39 80.3
Табл. 2. Насшнева продуктившсть Апетопе ranunculoides Ь.
БП ФНП ПНП КПр, %
№ м т V Р тт тах м т V Р тт тах
1 9.9 0.71 39 7.12 3 17 15.7 0.61 21. 3.87 10 23 63
2 10.2 0.607 31.4 5.94 5 18 18.07 0.93 27.36 5.1 9 28 56.5
3 8.57 0.508 32.5 5.7 4 14 16.03 0.78 26.5 4.8 9 25 53.5
Табл. 3. Насшнева продуктившсть Норугит thalictroides Ь.
ФНП ПНП КПр, %
БП 1 м т V Р тт тах м т V Р тт тах
на ос. 14.8 1.64 55.7 11.1 1 38 29 2.63 43.6 8.7 12 68 51
на кв. 3.05 0.24 87 7.9 0 12 5.98 0.22 41 6.5 0 13 51
на пл. 1.57 0.09 87.8 5.7 0 5 3.08 0.075 37.6 2.4 0 13 50.9
БП 2
на ос. 17.36 2.1 60.9 12.1 3 44 34.44 3.15 45.7 9.2 13 80 50.4
на кв... 3.26 0.25 91.5 7.9 0 12 6.47 0.21 37.8 3.28 2 13 50.4
на пл. 1.61 0.08 87.6 5.3 0 6 3.19 0.057 29.6 1.8 2 6 50.4
БП 3
на ос. 11.68 0.99 60 8.51 0 34 26.34 1.62 43.5 6.16 8 75 44
на кв. 2.93 0.25 87 8.7 0 11 5.86 0.24 41.9 4.19 2 12 50
на пл. 1.29 0.056 92.3 4.34 0 4 2.91 0.046 33.88 1.6 1 6 44
Табл. 4. Насшнева продуктившсть Corydalis solida БП1
ФНП ПНП КПр, %
м т V Р тт тах м т V Р тт тах
на ос. 33.75 3.56 57.85 10.5 6 82 51.55 4.63 49.4 8.97 11 113 65.5
на пл. 4.82 0.17 51.72 3.56 0 10 7.29 0.12 24.07 1.64 1 16 66.1
Як результат, точшсть дослщження (Р) для насшних зачатюв вища шж для насшин. Майже вс даш стосовно насiнних зачатюв вщповщають рiв-ню значення менше 5 %. Для бiльшостi даних стосовно кшькосп насiнин рь вень значення бшьше 5 %. Така невщповщшсть зумовлена тим, що в бшь-шостi випадкiв виявлено плоди, в яких були неповнощнш насшини, або не утворились насiнини взагаль
Для всiх дослiджуваних видiв спостер^ався високий коефщент про-дуктивностi. Отже, можна зробити висновок: при вивченш потенщально! i
фактично! насшно! продуктивностi ефемерощв встановлено, що в бшьшосл видiв розвиваються в насшини 50 % насшних зачатюв i це е одшею з переду-мов високо! пристосованостi дослщжених рослин до умов iснування.
Лггература
1. Бейли Н. Статистические методы в биологии. - М.: Наука, 1962. - 164 с.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1968. - 240 с.
3. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Ботанический журнал. - К., - 1974, т. 59, № 10. - С. 1439-1450.
4. Вайнагий И.В. Методы статистической обработки материала по семенной продуктивности растений на примере Potenthilla aurea L. - 1973 - Растительные ресурсы, 9. - С. 287-296.
5. Генс1рук С.А., Горошко М.П., Гродзшський Д.М та ш. Украшська енциклопедiя лiсiвництва. - Львiв: НАН Укра!ни, 1999 - С. 253
6. Кр1чфалушш В.В., Мезеф-Кр1чфалушш 1.М. Популяцiйна бiологiя рослин: Навч-метод. посiбник. - Ужгород: вид-во УжДУ - 1994. - 80 с.
УДК 630 *5 Acnip. Р.Р. Вицега;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ТАКСАЦ1ЙНА БУДОВА СМЕРЕКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
ЗА Д1АМЕТРОМ
Розглянуто питання, пов'язаш з будовою смерекових деревосташв за дiаметром у рiзних вшових категорiях. За допомогою функцп Вейбула пораховаш теоретичнi чисельностi за вщносними ступенями товщини. Обчислено основнi бюметричш по-казники смерекових деревостанiв
Doctorate R.R Vytseha; doc. H.H. Hrynyk - USUFWT The taxation structure of spruce forest stands on diameter
Questions which concern a structure of spruces forest stands on diameter in different age categories are considered. By means of Wejbul's function are counted theoretical number on relative degrees of thickness. The basic biometric parameters of spruces forest stands are calculated.
У природних умовах дерева постшно взаемоддать м1ж собою. Це вщ-биваеться на особливостях росту та розвитку люових асощацш. Р1вень взаемовпливу дерев можна вивчати на основ! дослщження будови насаджень за таксацшними ознаками.
Пщ таксацшною будовою однорщного деревостану розумшть: особ-ливост просторового взаеморозмщення дерев по плошд люонасаджень; зако-ном1рносп розподшв (диференцiацii) юлькост дерев за таксацшним ознаками; статистики мшливост таксацiйних ознак; характер, величину та тюноту кореляцiйних взаемозв'язкiв мiж таксацшними ознаками [5]. У процес тз-нання та вивчення структури деревостану значне мюце вiдводиться аналiзу його таксацiйноi будови за дiаметром.
Iсторiя дослiдження таксацiйноi будови насаджень бере початок з XIX ст. Першi дослщження з будови насаджень були здшснеш в Нiмеччинi проф. Вейзе й опублжоваш ним в 1880 р. Великий доробок у вивченш будови насаджень внесли Кунце, Шуберг, Шлффель, Н.С. Нестеров, Г.Р. Ейтин-ген, А.В. Тюрiн, 1.А. Кiшенко, Н.В. Третьяков [6].
