CC BY
18
спертизи проеклв, аудиту, пiд час розроблення еколопчноор!ентованого плану маркетингу, моделювання прогнозних ситуацш i коригування наявних.
Усшх реал!заци планiв з розвитку туризму в регюш мае визначатись спшьними зусиллями державних, мiсцевих органiв управлшня, неурядових органiзацiй, приватного сектору, а також тим, наскшьки цi програми мають пiдтримку i вiдповiдають штересам мiсцевого населення. Контроль за впли-вом рiзних туристичних проектiв на навколишне середовище повинен базува-тись на правових актах, а також на реальному, а не на декларативному, закош про охорону навколишнього середовища. Для координаци зусиль з реал!заци планiв розвитку туризму необхщно створювати координацiйнi органи на р!з-них рiвнях, консультативнi ради та iншi оргашзаци, що представляли б ште-реси рiзних груп населення.
Лггература
1. Лицур 1.М. Теоретико-методолопчш основи еколого-економ!чно1' системи безпеки (на приклад! лiсових ресурсiв Карпат) : монографiя. - К. : Вид-во "Наук. свгт", 2004. - 139 с.
2. Мамутов В.К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты / Мамутов В.К., Амоша М.И., Дементьева Т.Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 142 с.
3. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 236 с.
4. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теор!я, методология, реалп б!знесу : моног-раф!я. - К. : Вид-во Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
Кульчицка Е.А. Эколого-экономические показатели для оценивания рекреационно-туристической деятельности лесных предприятий
Предложены эколого-экономические показатели для оценивания рекреационно-туристической деятельности лесохозяйственных предприятий. На основе представленных показателей разработаны мероприятия по соблюдению эколого-эконо-мической безопасности рекреационно-туристического хозяйства.
Ключевые слова: рекреационно-туристическая деятельность, эколого-экономические показатели, эколого-экономическая безопасность.
Kulchytska E.A. Ecological-economic indicators for recreational and tourism activity assessment of forestry
Ecological-Economic Indicators for Recreational and Tourism Activity Assessment of Forestry are proposed in the article. Actions are suggested to support ecological and economic safety of recreational and tourism activity on the forest areas.
Keywords: recreational and tourism activity, ecological-economic indicators, ecological-economic safety. _
УДК 338.242.4 Acnip. М. Т. Кундрик1 - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНО ОР1СНТОВАНО1 1ННОВАЦ1ЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В УКРА1Н1
1нновацшна шфраструктура волод!е потенщалом щодо змши та вдосконалення нацюнально! шновацшно! системи, зокрема у задоволенш вимог еколопчно збалан-сованого розвитку. Однак формування еколопчно ор!ентовано'1 шновацшно! шфрас-
1 Наук. кер!вник: проф. Л.С. Гришв, д-р екон. наук - Льв!вський НУ 1вана Франка
труктури пoтpебye деpжaвнoгo стимyлювaння. Найефектившшим e ствopення цшс-hoï системи регулювання, яка oхoплювaлa б р1зш етапи та мехашзми poзвиткy в Ук-рш'ш екoлoгiчRO збaлaнсoвaнoï iннoвaцiйнoï дiяльROCтi.
Kлючoвi слова: iннoвaцiйнa шфраструктура, екoлoгiчRO збаланшвана е^^мь ка, iRR0вaцiЙRa та пpиpoдooхopoннa пoлiтикa.
Фopмyвaння екoлoгiчнo збaлaнсoвaнoï е^^мши в Укpaïнi пoтpебye iстoтних змш y системi гoспoдapювaння, зoкpемa виpoбничoгo пpoцесy, oнoвлення кaпiтaльнoï бази пpoмислoвoстi, змiни структури пpoмислoвoстi тoщo. Пoдiбнi змiни мoжyть pеaлiзyвaтися через poзвитoк екoлoгiчнo opieнтoвaнoï iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, важливе мiсце в якoмy пoсiдae шдова-цiйнa iнфpaстpyктypa.
Однак фopмyвaння вiдпoвiднoï екoлoгiчнo opieнтoвaнoï iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи (EOII) не мoже вiдбyтися евoлюцiйнo. Це зyмoвлюe пoтpебy y деpжaвнoмy регулюванш пpoцесy poзвиткy EOII в Укршт. Державне регулювання poзвиткy екoлoгiчнo opieнтoвaнoï iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи ш-винне сфopмyвaтися y цiлiснy збaлaнсoвaнy систему.
Метою до^дження e фopмyвaння oснoвних нaпpямiв деpжaвнoï ш-лiтики poзвиткy EOII в Укpaïнi на oснoвi aнaлiзy пoтенцiaлy ïï ствopення та нaпpямiв фopмyвaння вiдпoвiднoгo сеpедoвищa.
Вивчали теopетичнi та пpaктичнi засади державшго регулювання íh-нoвaцiйнoï дiяльнoстi видатш вiтчизнянi нayкoвцi, наприклад В. Aлексaндpo-ва, Ю. Бажал, А. Гальчинський, Л. Гpинiв, В. Геeць, В. Гyсeв, С. Iлляшенкo, М. Крупка, О. Лап^, I. Михасюк, М. Мельни^ва, А. Пopyчник, Д. Стечен^, Д. Чеpвaньoв, Н. Чухрай, В. Яцура та íh.
Дoслiдники вщзначають, щo сьoгoднi в Укpaïнi та свт вiдбyвaeться значне пoгipшення стану нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвищa, спричине-не забрудненням, нaдмipним aнтpoпoгенним навантаженням на дoвкiлля та неpaцioнaльним пpиpoдoкopистyвaнням. За приблизними шдрахунками, щo-piчнi збитки вщ дегpaдaцiï пpиpoди y poзвинених кpaïнaх стaнoвлять 0,4-2 % ВВП, y Схщнш Gвpoпi - 3-5 %, y кpaïнaх СНД - б-lS %, i зoкpемa в Украт -l0-l5 % [б]. Зaгaлoм, ситyaцiя щoдo стану нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сере-дoвищa така, шр частка вiднoснo чистих теpитopiй в Украш не бiльше S % територи, мaлoзaбpyднених - l5 %, решта територп iз небезпечними для лю-дини yмoвaми i l,7 % - теpитopiя екoлoгiчнoгo лиха [l, с. Sl-S2].
Ми ввaжaeмo, шo неoбхiднi змiни в гoспoдapськiй системi мoжyть i швинш бути дoсягнyтi через зaпpoвaдження iннoвaцiйнoï мoделi poзвиткy i ствopення пpинципoвo нoвих технoлoгiй та мехaнiзмiв в е^шм^. Однак дoслiдження iннoвaцiйнoï активист в нaцioнaльнiй екoнoмiцi свiдчaть ^o знaчнi негaтивнi тенденцiï. Haйсклaднiшoю пpoблемoю, на думку бaгaтьoх дoслiдникiв, e недoстaтнiй piвень фiнaнсyвaння iннoвaцiйнoï сфери. Так, на-yкoвa сфера Украши y 200S р. фiнaнсyвaлaся на piвнi 0,9 % ВВП (найвищий шказник y 2003 р. - l,24 % ВВП).
Якшo ж poзглядaти екoлoгiчнo спpямoвaнy iннoвaцiйнy дiяльнiсть, тo пpoтягoм 2000-200S pp. частка тшвацт екoлoгiчнoгo спрямування залиша-лася стaлoю в межах 35-40 % вщ зaгaльнoï кiлькoстi нoвих технoлoгiй. Тoбтo
кожна третя запроваджена технолопя була маловiдходною. Даш можна ш-терпретувати так, що лише 4 % iнновацiйних шдприемств запроваджувало екологiчнi iнновацiï. У 2007 р. цей показник зрю до 5 %. Аналопчний показ-ник у крашах Евросоюзу ще у 2004 р. становив у середньому майже 11 % [4].
Як бачимо, на жаль, в Украш сьогодш попршення стану природного довкшля лише незначною мiрою впливае на формування еколопчно орiенто-ваного шновацшного середовища. У цьому контекстi великого значення на-бувае розвиток мережi iнновацiйноï iнфраструктури.
Iнновацiйна iнфраструктура, яка, використовуючи важелi та мехашз-ми впливу на шновацшну систему, спрямовуе ïï у напрямi реалiзацiï еколопчно збалансованого розвитку, набувае нових рис та властивостей, як дають змогу визначити ïï як принципово нове утворення, а саме - еколопчно орiентовану шновацшну шфраструктуру (ЕО11). Визначити ЕО11 можна як систему iнновацiйноï iнфраструктури, яка мае мехашзми та потенщал регулювання шновацшного процесу, який обслуговуе, накладаючи на нього еко-лопчш вимоги та обмеження, i спрямовуючи його на реалiзацiю екологiчно збалансованоï моделi розвитку економжи. Однак сьогоднi в Украш сформу-валася iнновацiйна iнфраструктура, еколопчне спрямування якоï е недос-татньо розвиненим. Формування еколопчно орiентованоï iнновацiйноï ш-фраструктури затримуеться через суб'ективш та об,ективнi причини, серед яких надзвичайно важливими е нестача фшансового кашталу, попиту на еко-лопчш iнновацiï, вiдсутнiсть зв,язкiв у нацюнальнш iнновацiйнiй системi та iн. Необхщним е державне стимулювання розвитку ЕО11.
Ефективна система державного регулювання розвитку еколопчно орiентованоï iнновацiйноï iнфраструктури повинна будуватися на змiнах дер-жавноï концепцiï економiчного та соцiального розвитку, об'еднанш держав-них заходiв цiеï сфери у цiлiсний дiевий мехашзм, перетвореннi державного регулювання нацiональним господарством на бшьш бiоцентричний процес, шдвищенш рiвня екологiчноï свiдомостi населення та екологiчноï культури управлiнських структур.
Пропонуемо видшити такi етапи у формуванш системи державного регулювання екологiчно орiентованоï iнновацiйноï iнфраструктури:
1. Органiзацiйне та нормативне забезпечення системи регулювання ЕО11, що передбачае формування вiдповiдного центрального органу управлш-ня та змши у законодавствi.
2. Створення середовища, сприятливого для розвитку ЕО11, зокрема через змши у податковш систем^ фiнансово-кредитнiй полiтицi, вiдповiднi державнi цiльовi програми та iн.
3. Створення об'екив ЕО11, зокрема через формування регiональноï мережi iнновацiйноï iнфраструктури.
4. Розглянемо докладтше запропонованi нами етапи формування системи регулювання ЕО11 та заходи, яю вони повиннi охоплювати.
1. Органiзацiйне та нормативне забезпечення системи регулювання ЕО11. Щодо змiн законодавства, вважаемо за необхщне закрiплення особливого режиму господарювання за шновацшними структурами, якi здiйснюють еколопчно орiентовану дiяльнiсть.
Щодо технолог1чних парюв, на сьогодш особливо важливим е законо-давче закрiплення можливост створення технопаркiв, як пiдприемств чи !хшх об'еднань без складно! процедури реестраци через МОН та вщповщний Закон. Також давно обговорюють в наукових колах розширення iснування рiзних ви-дiв i органiзацiйних форм шновацшних структур. Зокрема наукових парюв, залежно вiд розташування певно! науково! чи промислово! установи. На наш погляд, необхщними е додатковi закони чи змши у чинних, як б роз'ясняли та легiтимували наявшсть iнших органiзацiйних iнновацiйних структур, таких, як технополюи, науково-технологiчнi кластери, науковi мiстечка тощо.
Враховуючи нетривалiсть юнування, законодавче забезпечення дiяльнос-тi системи венчурного фшансування в Укра!ш потребуе докорiнних змiн. На наш розсуд, було б доцшьно, розширити податковi пiльги, як пропонуються у законопроектах (звшьнення iнвесторiв вiд сплати податку на прибуток вiд операцш з належними 1м акцiями, швестицшними сертифiкатами та корпоративними правами) до зниження ставок податку на прибуток та на дивщенди венчурних фон-дiв загалом, натомiсть, вводячи для венчурних фондов вимоги швестування влас-не в iнновацiйну дiяльнiсть, а особливо екологiчно орiентовану. Також необхщ-ним е вiддiлення венчурного фшансування у формi вiд системи шституцшних iнвесторiв, що зумовлено зловживаннями та тiньовими схемами руху кашталу серед iнституцiйних iнвесторiв, яке зазначають укра!нськ дослiдники.
Не менш важливим е розширення джерел венчурного кашталу через каттали страхових та пенсшних фондiв, але iз !х гарантуванням через обме-ження !хньо! частки у венчурних швестищях та створення фондiв гаранту-вання венчурного кашталу. У контекст фшансово! кризи максимальне розширення джерел фiнансування шновацшно! дiяльностi повинно супроводжу-ватися вщповщним захистом капiталу та iнвестицiй. Також, враховуючи значний рiвень ишзаци економжи Укра!ни, i вiдповiдно сфери шновацшно! дiяльностi, пропонуемо формалiзувати схеми фшансування через затвер-дження рiзних видiв капiталу, як джерел венчурного кашталу. Це дасть змогу не лише розширити фшансову базу венчурного шдприемництва, але i детшь зувати прибутки отримаш в iнших сферах, зокрема в шновацшнш.
Вдосконалення системи державних оргамв влади. Вщсутшсть единого органу центрально! виконавчо! влади, який мав би повноваження iз ре-гулювання екологiчно орiентовано! iнновацiйно! дiяльностi, знижуе регуля-тивнi можливостi держави. На наш погляд, необхщним е розширення повно-важень Нацiонального агентства еколопчних iнвестицiй вiд керування зо-бов'язаннями Укра!ни щодо Кiотського протоколу до повного регулювання еколопчно орiентовано! шновацшно! та iнвестицiйно! дiяльностi в Укра!ш. Це зокрема передбачае часткову передачу повноважень щодо розподшу державних швестицш та управлiння програмами вщ Державного агентства з ш-вестицiй та iнновацiй. Також, доцшьним було б введення у структуру цього органу Нацюнального агентства з питань забезпечення ефективного викорис-тання енергетичних ресурЫв.
Формування в укра!нськш виконавчiй владi органу вiдповiдального за еколопчно орiентованi iнновацiйну та швестицшну дiяльностi, та змiни зако-
нодавства, спрямоваш на формування ЕО11, е лише першим кроком на шляху розвитку ЕО11. Необхщним е бiльш цшьовий вплив на екологiчно орiентоване шновацшне середовище, який може здiйснюватися через фюкальну полiтику.
2. Створення середовища, сприятливого для розвитку ЕО11. Формування вщповщного середовища передбачае зокрема вдосконалення подат-ково! системи. Враховуючи вагомий вплив податкових механiзмiв як на створення технолопчних еколопчних iнновацiй, так i на власне активiзацiю шно-вацшно1 дiяльностi, на нашу думку, доцшьними були би таю змши у подат-ковш полтищ.
2.1. Розширення кшцевих утримувачiв пiльг та платникiв плате-жiв i зборiв, зокрема через об'екти шновацшно'Т iнфраструктури. Введен-ня в нащональне законодавство термiна мекологiчно орiентоване iнновацiйне пiдприемство чи установа" потребуе його чiткого визначення. Ми пропо-нуемо вiдносити до цих шдприемств i установ тi, дiяльнiсть яких на 50 % часу ^або бшьше формуеться екологiчно орiентованою дiяльнiстю чи на понад 50 % !хш продукти (товари чи послуги) е еколопчно орiентованими.
Одночасно iз розширенням утримувачiв податкових пшьг, важливо аналогiчно розширити i перелж платникiв екологiчних платежiв та пшьг до ушх пiдприемств та установ, яю виконують екологiчно небезпечну чи неращ-ональну дiяльнiсть, а також споживачiв подiбноl продукци чи послуг.
2.2. Змши ставок та форм нарахування пшьг. Сьогодш податковi пшьги лише незначною мiрою стимулюють шновацшну дiяльнiсть, також i в технолопчних парках, що можна побачити на рис.
Рис. Структура державноIтдтримки дiяльностi технопаршву розрЫ хнх часток вiд загальноI суми витрат на виконання шновацшних та швестицшних
проектiв в УкраИту 2007р.
Тому доцшьно збшьшувати ставки податкових пшьг i встановлювати !х пропорцшно еколопчнш вигодi вiдповiдних iнновацiй.
2.3. Синергетичний ефект податкових шльг. Вважаемо, що загальна величина податкових пiльг, якi отримуе пiдприемство чи органiзацiя, що роз-робляе, запроваджуе чи реалiзуе еколопчш шноваци, повинна бути вищою за податковi пiльги вiд окремо шновацшно! та екологiчно орiентованоl дiяльностi.
Пропонуемо використовувати кумулятивш коефiцiенти для власне еколопчно орiентованоl шновацшно1 дiяльностi. Особливi пiльги потрiбно
застосувати для об'екпв iнновацiйноï iнфраструктури, а саме технолопчних парюв та венчурних шдприемств, якi фiнансують екологiчнi iнновацiï.
Вдосконалення системи державного програмування. На наш погляд, найефектившшою, особливо в умовах сучасноï центр^заци державного уп-равлшня, е iерархiчна органiзацiя виконання державних цшьових програм.
3. Створення об'екпв ЕО11, зокрема через формування регтналь-но1 мережi точково1 екологiчно орieнтованоl iнновацiйноl шфраструкту-ри. Розвиток мережi екологiчно орiентованоï iнновацiйноï iнфраструктури повинен вiдбуватися на уЫх рiвнях нацiональноï економiки, зокрема на локальному, регюнальному та державному. Важливим е також формування та змщнення зв'язюв мiж шновацшними структурами рiзних рiвнiв.
Особливу роль в мережi iнновацiйноï iнфраструктури повинш вщгра-вати локальнi мточковiм системи еколопчно орiентованоï iнновацiйноï ш-фраструктури. Така система повинна враховувати специфшу господарського та наукового потенцiалiв регюну та його екологiчнi проблеми, як теж безу-мовно стосуються конкретних територш.
Запропонуемо таку структуру регюнально1' мережi ЕО11. Центром ме-режi можуть бути технопарки чи технополюи iз розвиненим промисловим чи науковий ядром. Навколо них можуть формуватися центри науково!" та тех-шчно!' iнформацiï, бiзнес-iнкубатори, центри передачi технологш, експертнi та консалтинговi пiдприемства, венчурш фонди та пiдприемства. Особливи-ми структурами в еколопчно орiенованiй шновацшнш iнфраструктурi е центри мошторингу стану довкiлля та екологiчноï експертизи шновацш.
Цi об'екти iнновацiйноï шфраструктури, об'еднуючись у систему, фор-мують у регiонi, галузi та тд час iнновацiйного процесу - так звану "точку розвитку", яка мае переваги зниження трансакцшних витрат, синергетичного ефекту взаемоди, штенсифжаци зв,язкiв, шдвищення та поширення ефектiв дiяльностi (сощального, екологiчного економiчних тощо).
Особливий режим оподаткування та функцюнування екологiчно орiентованих об,ектiв iнновацiйноï iнфраструктури потребуе обов'язкового контролю щодо попередження та усунення можливих зловживань. Для цього повинш юнувати спiльнi органiзацiï iз представниками державно1' влади, гро-мадських оргашзацш та пiдприемницького середовища, основною функщею яких був би нагляд щодо дотримання вимог законодавства. При чому йдеться не лише про цшьове використання звшьнених вiд оподаткування коштв чи зловживання у цьому контекст^ важливим е пiдтвердження вiдповiдноï якос-тi екологiчно орiентованоï iнновацiйноï дiяльностi та ïï результатiв.
Таким чином, еколопчно орiентована iнновацiйна iнфраструктура пос-тае як система зв,язкiв мiж об'ектами iнновацiйноï системи, i найефектившше цi зв'язки можуть функцiонувати лише в межах регюнально1' системи. Потрiб-но пам'ятати, що регiональна система не може гарантувати виконання страте-пчних завдань розвитку i е по сут обмежена в ресурсах та можливостях.
Л1тература
1. Вшенчук О. Гармонiзацiя единого еколого-економiчного простору Украши / О. Bi-ленчук // Економка Украши. - 2009. - № 3 (568). - С. 80-91.
2. Гришв Л.С. Еколопчна економка : навч. поабник / Л.С. Гришв. - Льв!в : Вид-во "Магноля 2006", 2010. - 259 с.
3. Гришв Л.С. 1нноваци у дослщженнях економ!чно'1 теори сталого розвитку / Л.С. Гришв // Сощально-економ1чш дослщження у перехщний перюд. Проблеми управлшня шнова-цшною д!яльн!стю : зб. наук. праць 1РД НАН Украши. - Льв!в, 2001. - Вип. 4 (XXXV). -С. 27-36.
4. Даш СвропейськоТ служби статистики (Eurostat). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu. - Назва з екрану.
5. Мщенко В. Фшансування природоохоронно'1 сфери (чи е критерш достатносп) / В. Мщенко // Економка Украши. - 2008. - № 8 (561). - С. 46-55.
6. Павлов В.1. 1нновацшний потенщал регюну: д!агностика та реал!зац!я : монограф!я / В.1. Павлов, Ю.М. Корецький; [Ред. кол.: Дотшшй М.1. (вщп. ред.), Юрш С.1., Панчи-шин В.Г.]. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2004. - 244 с.
7. Руденко Л.Г. Укра'на: основш тенденци взаемоди суспшьства i природи в XX ст.: (Географ!чний аспект) / Леонщ Григорович Руденко та ш; НАН Украши, 1н-т географи. - К., 2005. - 317 с.
8. Соколов М. Сучасш тенденци у полчищ оподаткування юридичних i ф1зачних оаб / М. Соколов // Економка Украши. - 2009. - № 8 (573). - С. 30-41.
9. Environmental Innovation: A Dialogue on the Role of Government, Law and Regulatory Approaches (Multi-State Working Group on Environmental Performance University of Massachusetts, Lowell Regulatory Policy Program, Mossavar-Rahmani Center for Business and Government, John F. Kennedy School of Government, Harvard University). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.mswg.org. - Назва з екрану.
Кундрык М. Т. Направления государственной регуляции развития экологически ориентированной инновационной инфраструктуры в Украине
Инновационная инфраструктура владеет потенциалом относительно изменения и совершенствования национальной инновационной системы, в частности в удовлетворении требований экологически сбалансированного развития. Однако формирование экологически ориентированной инновационной инфраструктуры нуждается в государственном стимулировании. Самым эффективным является создание целостной системы регуляции, которая охватывала бы разные этапы и механизмы развития в Украине экологически сбалансированной инновационной деятельности.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, экологически сбалансированная экономика, инновационная и природоохранная политика.
Kundryk M.T. Directions of the state regulation of ecologic pointed innovation infrastructure development in Ukraine
Innovation infrastructure possesses potential of nation innovation system change and improvement, particularly in meeting of the ecologic balanced development requirements. But ecologic pointed innovation infrastructure forming request state stimulation. The most effective is comprehensive regulation system creation, which would include different stages and mechanisms of the development in Ukraine ecologic pointed innovation activity.
Keywords: innovation infrastructure ecologic balanced economics, innovation and ecological policy. _
УДК 35.073.515+628.4.032:047 Асист. Ю.В. Кушмр - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ ЗАРУБ1ЖНИХ KPAÏH В УПРАВЛ1НН1 В1ДХОДАМИ
Проанал1зовано системи управлшня вщходами в р1зних крашах. Особливу ува-гу зосереджено на розподш повноважень щодо управлшня вщходами м1ж органами нащонального, регионального та мюцевого р1вшв. Встановлено, що вс наведен системи управлшня вщходами е актуальними й ефективно працюють за вщповщних
