CC BY
19
УДК 615.03.541.182.024
Гунчак В.М., д.вет.н. професор, Маслянко Р.П., д.б.н. професор, Стибель В.В., д.вет.н. професор ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини I бютехнологп
Iмет С.З.Гжицъкого
НАНОТЕХНОЛОГ1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ II ВИКОРИСТАННЯ У ВИРОБНИЦТВ1 ФАРМАКОЛОГ1ЧНИХ ПРЕПАРАТ1В
Проанал1зовано дат лтератури з фармаколог1чних / фармацевтичних основ Ha.Honpenapa.mie. Основт вимоги до нанопрепарат1в наступт:
1. Проявляти виражетшу лжувалъну дт пор1вняно з под\бними лжарсъкими засобами, що застосовуютъсяу медичтй практищ.
2. Новый нанопрепарат повинен мати менше побгчних ефектгв /НШ! лгкарсъкг засоби.
3. Нанопрепарати повинт сприяти зменшенню поб1чних ефект1в тших лжарсъких засобгв.
4. Нов/ нанопрепарати не повинт негативно впливати на клтжо-фармаколог1чт властивост1 лжарсъких засобгв, застосованих у медичтй практик для лжування хворих.
5. Одна з вимог до нанопрепарат1в - позитивт фармаколог1чт показники.
6. Лжарсъка форма нанопрепарат1в повинна бути зручною для застосування прир1зних шляхах введения в оргатзм.
7. Технолог1я виробництва нанопрепарат1в доступна, екологгчно чиста. Ключое1 слова: нанотехнолог1я, фармаколог1чт препарати, виробництво.
За останш 25 роюв нанотехнолопя \ нанофармаколопя досягла значних устх1в у напрямку розробки та застосування нових форм лшарських засоб1в, а також сприянш оптим1заци 1х фармакокшетики \ фармакодинамжи [6,7,9,13,18,21,24,40].
У продовж останшх рок1в проведено дослщження з вивчення ф1зичних, ф1зико-х1м1чних, квантово-х1м1чних властивостей найдр1бшших атомних агрегацш, що називаються наноматер1алами, кластерами, ¿зольованими нанокристалами. Ц1 розробки сприяють актившшому впровадженню продукта нанотехнологи \ нанобютехнологп у практичну д1яльшсть людини, створенню ефективних лжарських засоб1в для лжування та профшактики р1зних захворювань людини \ тварин [8,20,23,27,28].
Ф1зико-х1м1чш властивост1 наночастинок зумовлюють можливост1 1х активного дослщження та впровадження в практичну д1яльшсть людини не лише в напрямку медицини, але й в шших сферах науки \ практики. Основна властивють наноматер1ал1в суттево змшюватися внаслщок зменшення 1х розм1р1в вщ одного до ста нанометр ¿в. Поведшка бшьшост1 атом1в, яю знаходяться на поверхш наночастинок змшюють ф1зико-х1м1чш, бюлопчш та
© Гунчак В.М., Маслянко Р.П., Стибель В.В., 2012
38
фармаколопчш властивосп таких наноматер1ал1в. Ущшьнеш в npocTopi електрони атом1в також змшюють властивост1 частинок [2,6,15,26,29]. У ряд1 дослдав показано, що наночастинки легше проникають в оргашзм людини чи тварин пор1вняно з макрочастинками. При таких розм1рах збшьшуеться загальна поверхшсть наночастинок, що сприяе бшьш ефективно взаемод1яти з бюмембранами оргашзму. Встановлено, що золото, шертне у форму звичайного металу, стае високо реакцшно активиим у вигляд1 наночастинок [10,11]. За даними [31,44] найкращим об'ектом для дослщжень властивостей наночастинок е золото i ср1бло.
1з зменшенням розм1ру частинки збшьшуеться поверхнева енерпя [14], та теплоемюсть ix у 3-10 раз1в, шж у цих металах звичайного розм1ру [6,43].
Значний науково-практичний штерес становлять дослщження препарата з оксид1в наноср1бла та наномвд, як1 проводяться в шститут1 епщемюлоги та шфекцшним хвороб ¿м. Л.В. Громашевського АМН Украши (директор - проф.
B.Ф. Мар1евський), разом з лаборатор1ею електронно-променево! технологи неоргашчних матер1ал1в для медицини 1нституту електрозварювання ¿м.
C.О.Патона (директор - акад. Б.С.Патон), та Нащональним Медичним ушверситетом (ректор - чл. кор. АМН В.Ф. Москаленко) встановлено, що наночастинки оксиду ср1бла та мщ1 виявляють бшьш виражену протимжробну дш щодо широко розповсюдженого мжробу - золотистого стафшококу, шж звичайш препарата ср1бла чи мщ1.
Наночастинки ср1бла значно посилюють бактерицидний ефект проти р1зновидних шфекцшних агенив, завдяки великш питомш поверхш, що збшьшуе дшянку контакту ср1бла i3 збудниками шфекцш. Прямими експериментами in vitro встановлено шпбування Bipycy ¿мунодефщиту людини наночастинками ср1бла розм1рами 1-10 нм. Нанопрепарати ср1бла застосовуються при л1куванш остеом1ел1ту, гншних i ошкових ран, хрошчних запальних процеав. Наночастинки ср1бла активш проти м1крооргашзм1в стшких до антибютимв, що дуже важливо для боротьби з шфекщями [1,22].
У нанорозм1рних металах змшюються також магштш властивосп, яю впливають на iHmi ф1зико-х1м1чш та фармаколопчш характеристики. В дослщженнях А. Фера та П. Грюнберга в 1988 рощ було вщкрите нове ф1зичне явище - ефект пгантського магнетоопору. Суть цього вщкриття полягае в тому, що незначна перемша магштного поля призводить до виражених змш електронного опору Bciei' системи. Практична реал1защя цього явища сприяла розробщ комп'ютерних нанотехнологш, отримання твердих дисюв i3 значним зменшенням ix po3MipiB та збшьшенням емкость Уже невдовз1 на основ! ефекту г1гантського магнетоопору були розроблеш системи зчитування шформаци, як1 стали промисловим стандартом. За вщкриття ефекту пгантського магнето опору цим ученим у 2007 рощ присуджено Нобел1вську премш в галуз1 ф1зики. Дослщження ф1зичних i ф1зико-х1м1чних властивостей наноматер1ал1в устшно продовжуються [36].
У наукових лаборатор1ях: "Електронно-променево! нанотехнологп не оргашчних MarepianiB для медицини " 1нституту електрозварювання ¿м.
39
С.О.Патона та Национального медичного ушверситету розроблено також оригшальну технологш отримання наночастинок мщ1 та ср1бла, а також ix композита, вивчення ix фармаколопчно! активност1 та доступност1 при застосуванш. U,i науков1 розробки проводяться разом з 1нститутом öioxiMii ¿м. О.В. Паладша HAH Украши, 1нститутом ешдемюлоги та шфекцшних хвороб ¿м. Л.В. Громашевського АМН Украши, кафедрами Харювського та Льв1вського нацюнальних медичних ушверситета. Продовження дослщжень з метою розробки нових високоефективних лжарських засоб1в на основ! нанотехнологш молекулярних пучк1в для лжування певних хвороб матиме важливе значения для розвитку медично! науки i практики[13,22].
На кафедр1 фармаколог!! та кл!н!чно! фармакологи Национального медичного ун!верситету розроблено нову л!карську форму - суспенз!ю на основ! нанодисперсного кремнезему. Ця лжарська форма зменшуе токсичн!сть i лжарський вплив на функц!ю печ!нки таких сполук, як натр!ю фтори i натр!ю н!трид, а також протитуберкульозних препарат!в - етамбутолу, ¿зошязиду, шразинам1ду, як! в!др!зняються за механ!змом негативно! ди на орган!зм i особливостями орган!чно! структури. За фармаколог!чною актившстю суспенз!я нанодисперсного кремнезему перевищуе препарата звичайного кремнезему [12].
На кафедр! терапи та кл!н!чно! д!агностики Национального ун!верситету 6iopecypciB i природокористування Укра!ни(ректор - акад. Д.О.Мельничук, сп!вроб!тники - О.М.Якимчук, В.1.Береза, Н.Г.Грушевська, М.1.Цв!л!ховський) вивчали ¿мунобюлопчну реактивн!сть поросних свиноматок при застосуванш препарату CyiMiH П [25].
В шститут1 медицини прац! АМН Украши (директор - академж Ю.1.Кунд!ев, сп!вроб!тники шституту - Т.К. Кучерук, I.A.Стежка) вивчали токсиколопчш властивост1 нанокремнезему при шгаляцшному застосуванш. На основ! результати дослщжень доведено, що при шгаляцп наночастинки кремнезему негативно впливають на легеш та iHmi органи (печшка, мюкард, нирки, селезшка). Встановлено, що токсиколопчна актившсть залежить вщ po3Mipiß наночастинок. Найбшьш виражеш токсиколопчш змши виникають при ди наночастинок розм1ром 6-7 нм. При збшьшеш po3Mipiß наночастинок до 55 нм токсиколопчш змши зменшуються [47].
Новим напрямком розробки нанопрепарата е утворення комплекав вщомих лшарських засоб1в i наночастинок, що сприяе таким процесам:
1.Бшьш глибокому проникненню таких засоб1в до патолопчного процесу, що сприяе ефективност1 фармакотерапи. Першими сполуками, що використовуються з щею метою е лшосоми. Лшосомальш форми р1зних препарата дозволен! для л1кування р1зних патологш (саркома Kanomi, рак грудно! залози, яечника та ш.)[33,39].
2.Наночастинки можуть виступати переносниками цшьово! доставки лжарських засоб1в до патолопчного вогнища. Частше застосовують таю наночастинки: лшосоми, альбумши, фулерени, ДНК, РНК, х1тозан тощо. Застосування бюзон'югованих наночастинок сприяе селективному впливу на
40
пухлинш кл1тини, вившьняти та накопичувати лжарсью засоби в потр1бних мкцяхоргашзму [3,5,17,34].
3.3астосування наночастинок для зменшення токсичност1 лжарських засоб1в. Наприклад, препарат лшодокс мштить лшосоми, до яких включено протипухлинний препарат доксорубщан. При такш комбшаци знижуеться токсичшсть токсорубщину [29,30,34,35].
Слщ зазначити, що фармаколопчш нанопрепарати застосовуються пор1вняно недавно, проте перспективи ix застосування у медичнш практищ значш. Останшм часом застосовуються розроблеш вченими на основ! нанотехнологи, кр1м оксид1в нонаметал1в i лшосом, емульси, що е частинами оли у воднш фаз1, як стабшзуються сурфактантами для пщтримки розм1ру та форми. Емульси, як i лшосоми, використовуються для пщвищення ефективност1 та безпечност1 доставки лжарських засоб1в [46]. Як надшш системи для доставки лжарських засоб1в до патолопчного вогнища можуть бути використаш наночастинки полюахариду х1тозану [25].
У медичнш практищ починають застосовуватися керам1чш наночастинки р1знихрозм1р1в [7,16].
Особливу групу становлять так зваш наночастинки у золотш мушл1 (gold shell nanoparticles). TaKi структури представляють собою сферичш утворення нанорозм!р!в, яю складаються з д1електричного ядра, критого тонким шаром металу (наче мушлею) частше нанозолото. Завдяки cboim оптичним та х!м!чним властивостям щ наночастинки у перспектив! можна використовувати у бюмедичнш в1зуал1заци, а також з терапевтичною метою [27,41].
На завершения необхщно пщкреслити що грунтовних результата експериментальних дослщжень з фармакодинамжи та фармакокшетики наночастинок в оргашзм1, а також перспектив ix використання та впливу на зовшшне середовище недостатньо. Узагальнюючи наявну л1тературу та результати проведених дослщжень е пщстави визначити перспективи наукових розробок з нанонауки, нанотехнологш, наномедецини, нанофармакологи та нанофармаци. Щ розробки стосуються таких питань:
1. Створення на основ! сучасних нанотехнологш нових лжарських засоб1в та ix лжарських форм для зовшшнього(маз1,гел1,суспензп), внутршнього (таблетки, драже, розчини, суппозиторп), парентерального (розчини, суспензи), шгаляцшного застосування (cnpei).
2. Науково-обгрунтоваш мехашзми лжувально! та профшактично! дп нанопрепарата, особливост1 взаемоди з компонентами бюмембрани (амшокислоти, бшки, лшщи, вуглеводи).
3. Особливу увагу зосередити на розробщ композита оргашчного походження. TaKi композита будуть мати бшьш виражену фармаколопчну актившсть будуть безпечними при застосуванш.
4. Дослщити токсикологш наноматер1ал1в, нанопрепарата, вивчати не лише медичш аспекти роботи з цими матер1алами, але й ix вплив на оргашзм людини i тварин, а також навколишне середовище.
41
5. Встановити основш аспекта взаемоди наноструктур з компонентами бюмембран, структурами кл1тин, гормонами, мед1аторами та ф1зюлопчно активними речовинами.
6. На ochobî розроблених нанотехнологш впровадити в клмчну практику не тшьки оригшальш лшарсью засоби, але й hobî методи ранньо! д1агностики, л1кування таких тяжких захворювань, як злояюсш пухлини, rocTpi та хрошчш запальш процеси, хвороби генетичного та авто1мунного походження.
На даний час важко передбачати, в якому напрям1 найб1льш ефективно будуть проводитися досл1дження з неонауки та як змшять ïxhî результата життед1яльшсть людини, тварин, розвиток народного господарства, у сусп1льств1. На жаль, вже склалися neBHi негативн1 стереотипи щодо цих прогресивних напрямк1в науки. Це безперечно, позначаеться на медико-соц1альних аспектах нанонауки, що стримуе науковий прогрес. Вже 1снують вщповщш наноприлади, нанопрепарати для Tepaniï р1зних хвороб людини i тварин, нанореактиви, нанотехнолог11, що за невеликий перюд розвитку нанонауки е вагомим результатом.
Л1тература
1. Борисович В.Б. Нанотехнолопя у ветеринарн1 медицин! (впровадження шновацшних технолог1й)/ В.Б.Борисович, В.Г.Каплушенко i îh.// К.,ТОВ «Наноматер1али i нанотехнолог11»,-2009,-232с.
2. Валков C.B. Нанох1м1я Наносистеми Наноматер1али/ С.В.Валков, е.П.Ковальчук, В.М.Огенко// К.-Наук.думка,-2008,-423с.
3. Головенко М. Адресна доставка наносистеми лжарських засоб1в до головного мозку/ М.Головенко, В.Лар1онов// BicH. Фармакол. Та фармацп.-2008.-№4.-с.8-16.
4. Горбик П.П. Физико-химические и медико-биологические аспекты создания полифункциональных нанокомпозитов и нанонаборов/ П.П. Горбик, В.Ф. Чехун, А.П. Шпак// Тез.доп.комф. «Нанорозм1рн1 системи. Будова-властивостьтехнологи// К.-2007.-С.422.
5. Григорева Г.С. Реальна нанотехнолопя: становления, м1фи та ycnix л1посомофармаколог11'/ Г.С. Григорева// Фармаколог1я 1л1карська токсиколог1я.-2008.-№4(5).-с.83-88.
6. Гусев А.И. Наноматериалы, наноструктура, нанотехнология/ А.И.Гусев// М.-ФИЗ-МАТЛИТ.-2007.-416.
7. Дубок В.А. Классификация биологических свойств неорганических биоматериалов как основа их усовершенствования и применения/ В.А.Дубок, А.В.Шинкарук// Тез.доп.конф. «Нанорозм1рн1 системи. Будова-властивость технолог!!// К.-2007.-С.24.
8. Лахтий В.М. нанотехнологии и перспектив! их использования в медицине и биотехнологии/ В.М.Лахтий, С.С.Афанасьев, М.В.Лахтин// Вестн. РАМН.-2008.-№4.-с.50-55.
42
9. Мовчан Б.А. Электронно-лучевая гибридная нанотехнология осаждения неорганических материалов в вакууме/ Б.А.Мовчан// Актуаль. пробл. соврем. материаловедения// К.-Академпериодика.-2008.-т.1.-с.227-247.
10. Морохов И.Д. Физические явления в ультрадисперсных середах/ И.Д.Морохов, Л.И.Трусов, В.Н.Лаповок// М.: Энергоатомиздат.-1984.-224с.
11. Непийко С.А. Физические свойства малих металлических частиц/ С.А. Непийко// К.: Наук.думка.-1985,-248с.
12. Нщак О.В. Ефектившсть cycnemii' нанодисперсного кремнезему при гепатит^ викликаному ¿зошязидом/ О.В.Нщик, Л.1.Козак, 1.С.Чекман// Фармаколопя тал1кув. токсиколопя.-2008.-№1-3.-с.66-69.
13. Патон Б. Нанонаука i нанотехнологи, техшчний, медичний та сощальш аспекти/ Б.Патон, В.Москаленко, 1.Чекман, Б.Мовчан// BicH.HAA Укра1ни.-2009.-№6.-с.18-26.
14. Петров Ю.Н. Кластеры и малые частицы/ Ю.Н.Петров// М.:Наука-1982.-362с.
15. Пул Ч. Нанотехнологии/ Ч.Пул// Пер.с англ..-М.Техносфера.-2006.-
336с.
16. Розенфельд Л. Д. Биореактивный керимический нанокомпозит синтекость и перпективы его применения для пластики костной ткани/ Л.Д.Розенфельд, В.А.Дубок, А.Б.Брик, А.ВШинкарук// Мистецтво лкування.-2008.-т.50.-ч.4.-с.68-71.
17. Ткаченко М.Л. Лекарственные эвтектики как перспективные материалы для фармацевтической технологии/ М.Л.Ткаченко, Л.Е.Жиякина, Ю.В.Мошенский// Тез. доп. конф. «Нанорозм1рш системи. Будова -властивость технологп». -К.:2007.-с.440.
18. Трефилов В.И. Фуллерены - основа материалов будущего/ В.И.Трефилов//К.: АДЕФ-Украъна.-2001.-148с.
19. Хромов О.С. Експериментальне обгрунтування застосування фосфатидил-холшових л1посом у медицин!/ О.С.Хромов, А.Соловйов// Фармакол. ¿л1к. токсикол.-2008.-№4(5).-с.88-98.
20. Цвшховський M.I. Ветеринарна наномедицина: перспективи застосування у д1агностиц1 i профшактищ хвороб та л1кування тварин/М.1.Цв1л1ховський, ВТБереза, П.Г.Дульнев та ¿н.// Наук.в1сник ЛНУВМ таБТ.-2010..-т.12.-(45).-с.296-299.
21. Чекман I.C. Квантов1 м1тки: Кл1н1чн1 та фармаколог1чн1 аспекти/ Чекман I.C.// Мистецтво л1кування.-2008.№4.-с.72-74.
22. Чекман I.C. Нанофармаколог1я: експериментально-кл1н1чний аспектЛ.С.Чекман//Лк. справа. Врач. дело.-2008.-№3-4.-с.104-109.
23. Чекман I.C. Наносеребро Технология получения, фармакологические свойства, показания к применению/ Ы.С.Чекман, Б.А.Мовчан, М.И.Загородный и др.// Мистецтво лкування.-2008.-№5(51).-с.32-34.
24. Чуйко A.A. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния/ А.А.Чуйко, В.Г.Погорелый, А.А.Пеншюк и др.// Мед. химия и клин. Применение диоксида кремния. -К.: Наукова думка.-2003.-415с.
43
25. Шпак А.П. Зв1т про д1яльшсть Нацюнально! академп наук Украши у 2008 рощ/ А.ПШпак// К.-2009.-298с.
26. Agrihotri S.A. Recent advances on chirosan - based micro- and nanoparticles in drug delivery/ S.A.Agrihotri, N.N.Mallicarjuna, T.M.Aminalhari// J.Control. Release.-2004.-v.100.-p.5-28.
27. Caruthers S.D. Nanotechnological application in medicine/ S.D.Caruthers, S.A.Wickline, G.N.Lanza// Ciorr. Opin. In Biotechnology.-2007.-v.18.-p.26-30.
28. Cherian A.K. Sell assembled carbohydrate stabilized ceramic nanoparticles for the parentcral delivery of insulin/ A.K.Cherian, A.C.Bona, S.K.Jain// Drug Develop. Industry and Pharmacol.-2000.-v.26.-p.1309-1316.
29. Cho K. Therapeutic nanoparticles for drug delivery in cancer/ K.Cho, X.Wang, S.Nieatal// Clin.Cancer Res.-2008.-v.145.-p.1309-1316.
30. Christian P. Nanoparticles: structure, properties, preparation and behavior in environmental media/ P.Christian// Ecotoxicology.-2008.-v.17.-p.326-343.
31. Gnad-Vogt S.U. Regulated liposomal doxorubicin and mitomycin C in combination with infusional 5-fluorouracil and sodium fooling acid in the treatment of advanced gastric cancer: results of a phase II trial/ S.U.Gnad-Vogt, RD.Hofheinz, S.Sausele et all.// Anticancer Drugs.-2005.-v.16.-p.435-440.
32. Grungvist C. Optical properties of ultrafine gold particles/ C.Grundvist, O.Hunderi// Phys. Rev. B.-1977.-v.16.-p.3513-3534.
33. Hirsch L R. Metal nanoshells/ L.R.Hirsch, A.M.Gobin, A.R.Lovery et all// Ann. Biomedical Eng.-2006.-v.34.-p.15-22.
34. Hofheinz R.D. Liposomal encapsulated anti-cancer drags/ R.D.Hofheinz// Anticaner Drugs.-2005.-v.16.-p.691-707.
35. Howard K.A. Delivery of RNA interference therapeutic using polycation-based nanoparticles/ K.A.Howard// Advanced Drug Delivery Rev.-2009.-v.61.-p.710-720.
36. Jain K.K. Nanomedicine: application of nanobiotehnology in medical practice/ K.K.Jain// Med. Princ. Pract.-2008.v.17.-p.89-101.
37. Laurent S. Magnetic iron oxide nanoparticles synthesis, stabilization, vectorization, physic-chemical characterization and biological applications/ S.Laurent, D.Forge, M.Port et all// Chem.Rev.-2008.-v.108.-p.2064-2109.
38. Lee L. Polymer nano-engineering for biomedical applications/ L.Lee// Ann. Biomed. Eng.-2006.-v.34.-p.75-88.
39. Lim J. Assambly of gold nanoparticles mediated by multifunctional fullerenes/ J.Lim, V.Pan, D.Mott et all// Langmuir.-2007.-v.23.-p.10715-10724.
40. Mansour A.M. A new approach for the treatment of malignant melanoma/ A.M.Mansour// Cancer Res.-2003.-v.63.-p.4062-4066.
41. Medina C. Nanoparticles pharmacological and toxicological significance/ C.Medina, A.Radomsky// Brit. J. Pharmacol.-2007.-v.150.-p.552-558.
42. Ngiam M. The fabrication of nano-hydroxyapatite on PLGA and HLGA collagen nanofibrouns composites affords and their effects and their effects in osteoblastic behavior tissue engineering / M.Ngiam, S.Liao, Patil et all// Bone.-2009.-v.45.-p.4-16.
44
43. Oberdorster G. Nanotechnology: emerging discipline evolving from studies of ultrafine particles/ G. Oberdorster, E. Oberdorster, J. Oberdorster// Environmental and Health Perspectives.-2005..-v.113.
44. Rieder K.H. Observation of vibrational surface modes in the acousto-optical bulk gap of tin/ K.H.Rieder, W.Dresler// Phys. Rev. Lett.-1975.-v.34.-p.148-151.
45. Saija R. Optical trapping calculations for metal nanoparticles. Comparison with experimental data for AU and Ag spheres/ R. Saija, P.Denti// Optical Soc. America.-2009.-v.17.-p.10231-10241.
46. Sapra P. Ligand - targeted liposome's for cancer treatment/ P.Sapra, P.Tyagi, T.M.Alen// Cuzz. Drug Delivery.-2005.-v.2.-p.369-381.
47. Sarcer D.K. Engineering of nanoemulsions for drug delivery/ D.K.Sarker// Cuzz. Drug Delivery.-2005.-v.2.-p.297-310.
48. Yang W. Inhaled nanoparticles review/ W.Yang, J.Peters, R.Williams// Int. J. Pharmacol.-2008.-v.356.-p.239-247.
Summary
Literature data about pharmacological and pharmaceutical grounds of nanodrugs are analyzed in the article. Main requirements to nanodrugs are summarized:
1. To have much more expressed effects in comparison with drugs used in a medicinal practice.
2. New nanodrugs mustn't have adverse reactions.
3. Nanodrugs must decrease adverse effects of other drugs.
4. Nanodrugs mustn't negatively influence on clinical-pharmacological properties of drugs used in medical practice for treatment of different disorders.
5. One of the requirements to nanodrugs is positive pharmacoeconomic parameters.
6. Medical form of nanodrugs must be usable for different ways of drug administration.
7. Technology of drug production should be inexpensive, without negative influence on ecology.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
45
