CC BY
90
© О. О. Савенкова
УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
О. О. Савенкова
МОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ НАНОПРОДУКТІВ НА ОРГАНІЗМ
Державний заклад Дніпропетровська медична академія (м. Дніпропетровськ)
Робота виконана згідно запланованої між кафедральної теми ДЗ ДМА МОЗ України «Розвиток та морфофункціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в нормі, в онтогенезі, під впливом зовнішніх чинників», державний реєстраційний № 0111U009598.
В останні два десятиліття в усьому світі швидкими темпами розвиваються технології спрямованого одержання та використання наночастинок переважно металів. Це «штучні об’єкти», без яких вже неможливо уявити сучасний розвиток науки. Форми нано-часток найрізноманітніші, починаючи від фулеренів, нанотрубок, нанопроводів до квантових точок та квантових коралів. Перед ученими різних спеціальностей стоять завдання всебічного вивчення фізіологічних, біохімічних, фармакологічних властивостей наночастинок та інших продуктів нанотехнологій, визначення їх позитивної дії на організм і можливого негативного впливу як на людину чи тварину, так і на зовнішнє середовище. У багатьох країнах світу починають застосовувати розробки з нанотехнологій у різних галузях народного господарства, зокрема в медицині для синтезу нових лікарських засобів та раціональної фармакотерапії різних захворювань[5, 8, 9, 10, 11]. З’явились перші препарати на основі наночастинок для застосування в онкології, радіології, кардіології, неврології, офтальмології, ортопедії і травматології, дерматології; розробляються методи створення завдяки нанотехнологіям і нових вакцин [40, 41. 42, 44, 45].
Біологічні системи і наноматеріали взаємопов’язані, тому для дослідження впливу останніх на організм людини та довкілля необхідне поєднання зусиль біологів, медиків, токсикологів, патоморфо-логів, ембріологів, екологів.
Серед найпоширеніших нанопродуктів можна виділити такі групи: 1. Ліпосоми - це частинки нано-розмів, вкриті одним чи кількома бішарами ліпідів, подібних до ліпідів біологічних мембран. 2. Емульсії являють собою частинки олії у водній фазі, які стабілізуються сурфактантами для підтримання розміру та форми. 3. Полімери - наночастинки полісахариду хітозану, що також можуть використовуватися як системи для доставки медикаментів до уражених органів. 4. Керамічні наночастинки є неорганічними системами, що можуть застосовуватися в медичній практиці. 5. Наночастинки металів. 6. Наночастинки у золотій оболонці (Gold shell nanoparticles). 7. Вуглецеві наноматеріали об’єднують фулерени та нанотрубки. Останні бувають одностінними та багатостінним, прямими й U-подібними. Карбонові
нанотрубки нині найширше застосовують серед усіх наночастинок - завдяки своїм електричним властивостям та міцності. Фулерени являють собою структури, які містять 60 атомів вуглецю. Такі частинки несуть на своїй поверхні багато точок, які можна функціоналізувати, наприклад, приєднати молекулу лікарського засобу [6, 7, 15, 19, 20, 21, 33, 60, 73].
Найперспективнішими для біології та медицини препаратами є наночастинки металів, а саме: срібла, золота, заліза, міді, цинку, титану розміром 5-60 нм. Вони можуть застосовуватися як окремі засоби, так і покриватися органічними сполуками: дек-странами, фосфоліпідами тощо. В такому вигляді ці частинки інгібують агрегацію та підвищують стабільність колоїдних розчинів, а також використовуються для цільової доставки лікарських засобів до патологічного процесу [16, 18, 35, 36, 43, 46, 49, 50, 51].
В Україні 1. 01. 2008 за ініціативи академіка Б. Є. Патона та академіка В. Ф. Москаленка створена спільна лабораторія Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона та Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з нанофармаколо-гії. Розроблена технологія отримання наночастинок срібла, міді, заліза, цирконію, титану, а також вуглецевих наносполук [6, 7, 8]. На сьогоднішній день створені лікарські форми (мазь, гель, суспензія, супозиторії) з наночастинками оксидів срібла та міді. Розробка лікарських засобів відбувається дуже активно в усьому світі. Але суттєвою проблемою постають такі важливі питання як аналіз віддалених результатів впливу того чи іншого нанопродукта на організм. Чи впливають нанопрепарати на репродуктивну функцію, на морфогенез, органогенез? Поодинокі відомості про дослідження, що стосуються токсичності нанометалів пріоритетної групи (золото, срібло, залізо, мідь) на хід ембріогенезу риб не отримали подальшого розвитку. Не зустріли ми відомостей і про вплив наночасток на органогенез.
Метою дослідження було провести аналіз стану сучасних морфологічних досліджень з впливу продуктів нанотехнологій на організм дорослих піддослідних тварин, репродуктивну функцію та на хід ембріогенезу.
У зв’язку з розвитком технологій одержання та використання наноматеріалів, які завдяки особливим фізичним, хімічним, біологічним, фармакологічним та механічним властивостям здатні завдавати непрогнозованого впливу на біологічні об’єкти, в сучасній науці постає проблема оцінки ризику для організму людини і навколишнього середовища при виробництві та застосуванні наноречовин. На
сьогодні існує методологія оцінок ризику, яка базується на повному токсикологічному аналізі конкретної речовини чи сполуки, даних вмісту речовини в об’єктах навколишнього середовища та харчових продуктах [1, 2, 3, 4, 37, 38, 39]. Є певні труднощі у виявленні ступеню токсичності тих чи інших нанопродуктів, а саме - токсичність наночастинок не може бути оцінена порівняно з аналогами у мало-дисперсній формі, бо токсикологічні властивості наноматеріалів є результатом не лише їх хімічного складу, а й розміру, форми, зміни поверхневих характеристик, хімічної реактивності, тощо [13, 29, 30, 71, 73]. Суттєвою проблемою також є недостатність методів виявлення та кількісного визначення наноматеріалів в об’єктах довкілля, харчових продуктах і біосередовищах, що призводить до прийняття державних заходів захисту населення [12].
Сучасні дослідження беззаперечно показали, що найчутливішими до наночастинок є органи, які безпосередньо взаємодіють із зовнішнім середовищем, - дихальна, центральна нервова системи, шлунково-кишковий тракт, шкіра, а також кров. Дихальна система - головний шлях потрапляння наночастинок в організм і основний їх орган-мішень. Адже саме органи дихання серед усіх інших найтісніше контактують із зовнішнім середовищем, а найбільше наночастинок знаходиться у повітрі як компонентів забрудення атмосфери сучасних міст. В експериментах на щурах визначали токсичність на-носрібла при інгаляційному введенні в різних дозах [29, 47, 48, 72]. Наночастини срібла проникають у кров спочатку шляхом аксонального транспорту в нюхову цибулину головного мозку, що в подальшому призводить до накопичення речовини в печінці піддослідних тварин. Результати дослідження виявили проникність наночастинок не тільки по ольфактор-ному тракту, але й через гематоенцефалічний бар’єр [72, 69]. При цьому визначалась висока стабільність наночастинок срібла і їх здатність зберігати токсичну дію довготривало.
Висока біологічна активність мікроелементів-металів в організмі зв’язана, перш за все, з участю їх в синтезі деяких ферментів, вітамінів і гормонів. Загальновідомо, що в добовому раціоні людини в середньому повинно міститися 80 мкг іонів срібла. Встановлено також, що в організмі тварин і людини вміст срібла складає 20 мкг на 100 г сухої речовини. Найбільш багаті сріблом мозок, залози внутрішньої секреції, печінка, нирки і кістки скелета. Іони срібла беруть участь в змінних процесах організму. Залежно від концентрації його катіони можуть як стимулювати, так і пригноблювати активність ряду ферментів. Під впливом срібла в два рази посилюється інтенсивність окислювального фосфорилування в мітохондріях головного мозку, а також збільшується вміст нуклеїнових кислот, що покращує функцію головного мозку [56]. Вивчення антимікробних властивостей наносрібла є сучасною актуальною проблемою дослідників. У всіх випадках при бактерицидному ефекті міра активності срібла тим більше, чим вище концентрація іонів срібла, але це не
єдина позитивна риса наносрібла, яку треба досліджувати [55, 57, 59, 59].
Хоча дослідження впливу деяких наноструктур проводиться досить активно [22, 23, 52, 53, 54], існують певні труднощі з прогнозуванням міграції наночастинок у довкіллі, відсутні або недосяжні нові бази даних щодо токсичності окремих наноматеріалів. Деякі дані отримані при довготривалих спостереженнях за станом здоров’я ліквідаторів ЧАЕС [24].
В експериментах на тваринах, які отримували наномідь, спостерігали симптоматику ураження травної системи - зниження апетиту, діарею, нудоту, а також загальну в’ялість, тремор. Наступні дослідження внутрішніх органів піддослідних тварин виявляли некротичні зміни в нирках, селезінці та зміну біохімічних показників крові - азоту сечовини, креа-тиніну, загальних жовчних кислот та ін., які свідчили про ниркову та печінкову дисфункції [37, 50].
Аналіз джерел за визначеною тематикою виявив досить незначну кількість робіт, присвячених дослідженням впливу нанопродуктів на процес запліднення та ембріогенез. Протизаплідні механізми наноміді вивчалися в експерименті на щурах [37]. Дослідники представили результат роботи, в якій вивчали вплив наноміді окремо та в композиції з LDPE (low-density polyethylene) на ендометрій щурів. Препарат наноміді, або наноміді в композиції з LDPE вводився хірургічно однобічно в один матковий ріг Щурам з контрольної групи виконали аналогічну операцію. Результати показали, що ембріони були відсутні в експериментальних маткових рогах всіх щурів, яким вводили лише наномідь. В експерименті з комбінацією де до наноміді додавався LDPE, запліднення відбувалося у лише 7 з 20 щурів в групі. Нормальні ембріони були виявлені у всіх контралатеральных маткових рогах експериментальних груп. Але про-тизапліднююча дія наноміді може розглядатися як наслідок токсичності продукту. Автори пропонують розглядати новий тип сполук (нано-Cu/LDPE) як менш токсичний і такий, що може бути потенційною заміною для звичайних матеріалів в майбутньому із-за його задовільної протизаплідної ефективності і зменшення побічних ефектів [37]. Таким чином, автори довели, що токсичність нанопродуктів може змінюватися, якщо вони використовуються в комбінаціях з іншими продуктами або речовинами.
Дані наукової літератури свідчать про недостатність інформації про вплив наноматеріалів на організм, репродуктивну функцію та ембріогенез, а також відсутні дані щодо конкретних токсичних та терапевтичних доз для вагітних піддослідних тварин. Не зустріли ми і порівнянь впливу наночастинок на хід ембріогенезу та органогенезу у плацентарних та неплацентарних дослідних тварин.
Серед сучасних досліджень з нанобіотехнологій зовсім незначна існує певний дефіцит відомостей про дослідження впливу тих чи інших нанопродуктів на ембріогенез та органогенез. Актуальним постає питання визначення токсичної дози того чи іншого нанопродукту для розвитку організму.
Перспективи подальших досліджень. Не дивлячись на те, що наноматеріали у світі вже використовуються третє десятиліття, жоден з їх різновидів не був у повному обсязі ґрунтовно вивчений щодо впливу на організм, в тому числі і ембріогенез. Отже, слід акцентувати увагу вчених різних спеціальностей
не тільки розробці нових технологій отримання наноматеріалів, а й насамперед поглибленому вивченні фізичних, фізико-хімічних, квантово-хімічних, фізіологічних, біохімічних, фармакотоксичних, молекулярних механізмів дії нових нанопрепаратів і можливого побічного впливу на організм та довкілля.
Список літератури
1. Картель М. Т. Концепція методології ідентифікації та токсикологічних досліджень наноматеріалів і оцінки ризику для людського організму та довкілля при їх виробництві і застосуванні / М. Т. Картель, В. П. Терещенко // Химия, физика и технология поверхности: Межвед. сб. науч. труд. - К.: Наукова Думка, 2008. - Вып. 14. - С. 5б5-583.
2. Колесниченко А. В. Токсичность наноматериалов - 15 лет исследований / А. В. Колесниченко, М. А. Тимофеев, М. В. Протопопова // Российские нанотехнологии. - 2008. - Т. 3, № 3-4. - С. 54-б1.
3. Лавриненко В. Є. Тератогенні ефекти різних класів наноматеріалів / В. Є. Лавриненко, с. С. Зінабадінова // Укр. наук. - мед. молодіжний журнал. - 2010. - № 3 (Спец. вип.). - С. 57-58.
4. Лахтин В. М. Нанотехнологии и перспективы их использования в медицине и биотехнологии / В. М. Лахтин, с. С. Афанасьев, М. В. Лахтин [и др.] // Вестн. РАМН. - 2008. - № 4. - С. 50-55.
5. Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації: посібник / За ред. В. П. Терещенко. - К.: Медінформ, 2005. - 1б0 С.
6. Мовчан Б. А. Электронно-лучевая нанотехнология и новые материалы в медицине - первые шаги / Б. А. Мовчан // Вісник фармакології і фармації. - 2007. - № 12. - С. 5-13.
7. Мовчан Б. А. Электронно-лучевая гибридная нанотехнология осаждения неорганических материалов в вакууме / Б. А. Мовчан // Актуальные проблемы современного материаловедения. - 2008. - Т. 1. - С. 227-247.
8. Москаленко В. Ф. Наукові основи наномедицини, нанофармакології та нанофармації / В. Ф. Москаленко, В. М. Лісовий, І. С. Чекман [та ін.] // Вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. - 2009. - № 2. - С. 17-31.
9. Ніцак О. В. Ефектиність суспензії нанодисперсного кремнезему при гепатиті, викликаному ізоніазидом / О. В. Ніцак, Л. І. Казак, І. С. Чекман // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2008. - № 1-3. - С. бб-б9.
10. Патон Б. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти / Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман [та ін.] // Вісн. НАН України. - 2009. - № б. - С. 18-2б.
11. Пиотровский Л. Б., Кузнецов В. Б. Фуллерены: фотодинамические процессы и новые подходы к медицине / Л. Б. Пиотровский, В. Б. Кузнецов. - СПб.: Роза мира, 2005. - 139 С.
12. Постановление Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 31 октября 2007 г. № 79 (г. Москва) «Об утверждении Концепции токсикологических исследований, методологии оценки риска, методов идентификации и количественного определения наноматериалов» // Российская газета. - 2007. - № 90. - С. 12-17.
13. Пул Ч. Нанотехнологии / Ч. Пул, Ф. Оуэнс. - М.: Техносфера, 200б. - ЗЗб С.
14. Раков Э. Г. Химия и применение углеродных нанотрубок / Э. Г. Раков // Успехи химии. - 2001. - Т. 70, № 10. -с. 934 - 973.
15. Розенфельд Л. Г. Биоактивный керамический нанокомпозит синтекость и перспективы его применения для пластики костной ткани / Л. Г. Розенфельд, В. А. Дубок, А. Б. Брик [и др.] // Мистецтво лікування. - 2008 - Т. 50, № 4. - С. б8-71.
16. Сергеев Г. Б. Нанохимия / Г. Б. Сергеев. - М.: Изд-во МГУ, 2007. - ЗЗб С.
17. Трефилов В. И. Фуллерены - основа материалов будущего / В. И. Трефилов. - К.: Изд-во АДЕФ, 2001. - 148 С.
18. Уильямс Л., Адамс У. Нанотехнологии без тайн / Л. Уильямс, У. Адамс. - М.: Эксмо, 2010. - 38б С.
19. Федоров И. Наночастицы серебра / И. Федоров // Вестник инноваций. - 2005. - Т. 1, № 2. - С. 25-31.
20. Фостер Л. Нанотехнологии. Наука, инновации и возможности / Л. Фостер. - М.: Техносфера, 2008. - 352 С.
21. Хромов О. С. Експериментальне обґрунтування застосування фосфатидилхолінових ліпосом у медицині / О. С. Хромов, А. І. Соловйов // Фармакологія і лікарська токсикологія. - 2008. - № 4(5). - С. 88-98.
22. Чекман І. С. Нанонаука: історичний аспект, перспективи наукових досліджень / І. С. Чекман // Український медичний часопис. - 2009. - № 3. - C. 19-21.
23. Чекман І. С. Нанофармакологія: експериментально-клінічний аспект / І. С. Чекман // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2008. - № 3-4. - С. 104-109.
24. Чернобыльская катастрофа: патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний / под ред. В. П. Терещенко, Л. В. Дегтяревой. - К.: Мединформ, 200б. - 172 С.
25. Чуйко А. А. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния / А. А. Чуйко, В. К. Погорелый, А. А. Пен-тюк. - К.: Наукова думка, 2003. - 415 С.
26. Шпак А. П. Кластерные и наноструктурные материалы / А. П. Шпак, Ю. А. Куницкий, В. Л. Карбовский. - К.: Академпе-риодика, 2001. - 588 С.
27. Anker J. N. Biosensing with plasmonic nanosensors / J. N. Anker, W. P. Hall, O. Lyandres [etal.] // Nat. Mater. - 2008. - Vol. 7, № б. - 442-453.
28. Backes C. Nanotube surfactantdesign: the versatility of water-soluble perylene bisimides / C. Backes, C. D. Schmidt, K. Rosenlehner [etal.] // Adv. Mater. - 2010. - Vol. 22, № 7. - P. 788-802.
29. Bailey M. M. Nanoparticle formulations in pulmonary drug delivery / M. M. Bailey, C. J. Berkland // Med. Res. Rev. - 2009. -Vol. 29, № 1. - Р. 19б-212.
30. Baun A. Ecotoxicity of engineered nanoparticles to aquatic invertebrates: a brief review and recommendations for future toxicity testing / A. Baun, N. B. Hartmann, K. Grieger [etal.] // Ecotoxicology. - 2008. - Vol. 17. - P. 387-395.
31. Bayston R. In vitro antimicrobial activity of silver-processed catheters for neurosurgery / R. Bayston, L. Vera, A. Mills [etal.] // J. Antimicrob. Chemother. - 2010. - Vol. 65, № 2. - P. 258-265.
32. Bhadra D. PEGylated peptide dendrimeric carriers for the delivertof antimalarial drug chloroquine phosphate / D. Bhadra, S. Bhadra, N. K. Jain // Pharm. Res. - 2006. - Vol. 23, № 3. - P. 623-633.
33. Bosi S. Fullerene derivatives: an attractive tool for biological applications / S. Bosi, T. Da Ros, G. Spalluto [etal.] // Eur. J. Med. Chem. - 2003. - Vol. 38, № 11-12. - P. 913-923.
34. Caruthers S. D. Nanotechnological application in medicine / S. D. Caruthers, S. A. Wickline, G. M. Lanza // CurrentOpinion in Biotechnology. - 2007. - Vol. 18. - P. 26-30.
35. Chen D., Xi T., Bai J. Biological effects induced by nanosilver particles: in vivo study / D. Chen, T. Xi, J. Bai // Biomed. Mater. -2007. - Vol. 3, № 2. - P. S126-128.
36. Chen X. Nanosilver: a nanoproductin medical application / X. Chen, H. J. Schluesener // Toxicol. Lett. - 2008. - Vol. 176, № 1. - P. 1-12.
37. Chen Z. Acute toxicological affects of copper nanoparticles in vivo / Z. Chen, H. Meng, G. Xing [etal.] // The journal of physical
chemistry. Toxicology letters. - 2006. - Vol. 218. - P 432-451.
38. Cherian A. K. Self-assembled carbohydratestabilized ceramic nanoparticles for the parenteral delivery of insulin / A. K. Cherian,
A. C. Rana, S. K. Jain // Drug Dev. Ind. Pharm. - 2000. - Vol. 26, № 4. - P. 459-463.
39. Ebessen M. Nanomedicine: techniques, potentials, and ethical implications / M. Ebessen, T. J. Jensen // J. Biomed.
Biotechnol. - 2006. - Vol. 32. - P. 1-11.
40. Elder J. B. Neurosurgery in the realm of 10-9, Part2: application of nanotechnology neurosurgery - presentand future / J. B. Elder, C. Y Liu, M. L. J. Apuzzo [etal.] // Neusurgery. - 2008. - Vol. 62, № 2. - P 269-285.
41. Fayaz A. M. Biogenic synthesis of silver nanoparticles and their synergistic effectwith antibiotics: a study againstgram-positive and gram-negative bacteria / A. M. Fayaz, K. Balaji, M. Girilal [etal.] // Nanomedicine. - 2010. - Vol. 6, № 1. - P. 103-109.
42. Fischer H. C. Nanotoxicity: the growing need for in vivo study / H. C. Fischer, W. C. Chan // Curr. Opin. Biotechnol. - 2007. -Vol. 18, № 6. - P. 565-571.
43. Fonseca C. Paclitaxel-loaded PLGA nanoparticles: preparation, physicochemical characterization and in vitro anti-tumoral activity / C. Fonseca, S. Simoes, R. Gaspar // J. Control. Release. - 2002. - Vol. 83, № 2. - P 273-286.
44. Foster N. Exploiting receptor biology for oral vaccination with biodegradable particulates / N. Foster, B. H. Hirst// Adv. Drug Deliv. Rev. - 2005. - Vol. 57, № 3. - P. 431-450.
45. Gnad-VogtS. U. Pegylated liposomal doxorubicin and mitomycin C in combination with infusional 5-fluorouracil and sodium folinic acid in the treatmentof advanced gastric cancer: results of a phase II trial / S. U. Gnad-Vogt, R. D. Hofheinz, S. Saussele [etal.] // Anticancer Drugs. - 2005. - Vol. 16, № 4. - P. 435-440.
46. Gorelik E. On the role of cell surface carbohydrates and their binding proteins (lectins) in tumor metastasis / Gorelik E., Galili U., Raz A. // Cancer Metastasis Rev. - 2001. - Vol. 20, № 3-4. - P 245-277.
47. Gupta A. K. Synthesis and surface engineering of iron oxide nanoparticles for biomedical applications / A. K. Gupta, M. Gupta // Biomaterials. - 2005. - Vol. 26, № 18. - P. 3995-4021.
48. Hannah W. Nanotechnology, risk and the environment: a review / W. Hannah, P B. Thompson // J. Environ. Monit. - 2008. -Vol. 10, № 3. - P 291-300.
49. Hao R. Synthesis, functionalization, and biomedical applications of multifunctional magnetic nanoparticles / R. Hao, R. Xing, Z. Xu [etal.] // Adv. Mater. - 2010. - Vol. 22, № 25. - P. 2729-2742.
50. Liu H. F. The antifertility effectiveness of copper/low-density polyethylene nanocomposite and its influence on the endometrial environmentin rats / H. F. Liu, Z. L. Liu, C. S. Xie [etal.] // Contraception. - 2007. - № 75. - P. 157-161.
51. Hirsch L. R. Metal Nanoshells / L. R. Hirsch, A. M. Gobin, A. R. Lowery [etal.] // Ann. Biomed. Eng. - 2006. - Vol. 34, № 1. -P 15-22.
52. Hofheinz R. D. Liposomal encapsulated anti-cancer drugs / R. D. Hofheinz, S. U. Gnad-Vogt, U. Beyer [etal.] // Anticancer Drugs. - 2005. - Vol. 16, № 7. - P. 691-707.
53. Holsapple M. P. Research strategies for safety evaluation of nanomaterials curren and data needs / M. P. Holsapple, W. H. Farland, T. D. Landry [etal.] // Toxicol. Sci. - 2005. - Vol. 88, № 1. - P 12-17.
54. Jain K. K. Nanomedicine: application of nanobiotechnology in medical practice / K. K. Jain // Med. Princ. Pract. - 2008. -Vol. 17, № 2. - P 89-101.
55. Jong S. Encapsulation in liposomalnanoparticles enhance the immunostimulatory, adjuvantand anti-tumor activity of subcutaneously administered CpG ODN / S. Jong, G. Chikh, S. Sekirov [etal.] // Cancer Immunol. Immunother. - 2007. -Vol. 56, № 8. - P 1251-1264.
56. Jung W. K. Antibacterial activity and mechanism of action of the silver ion in Staphylococcus aureus and Escherichia coli / W. K. Jung, H. C. Koo, K. W. Kim [etal.] // Appl. Environ. Microbiol. - 2008. - Vol. 74, № 7. - P 2171-2178.
57. Lanza G. M. Nanomedicine opportunities for cardiovascular disease with perfluorocarbon nanoparticles / G. M. Lanza, P M. Winter, S. D. Caruthers [etal.] // Nanomedicine (Lond.). - 2006. - Vol. 1, № 3. - P 321-329.
58. LaurentS. Magnetic iron oxide nanoparticles: synthesis, stabilization, vectorization, physicochemical characterizations, and biological applications / S. Laurent, D. Forge, M. Port[etal.] // Chem. Rev. - 2008. - Vol. 108, № 6. - P. 2064-2110.
59. Lee L. J. Polymer nano-engineering for biomedical applications / L. J. Lee // Annual Biomedical Eng. - 2006. - Vol. 34. -P 75-88.
60. Lim I. I. Assembly of gold nanoparticles mediated by multifunctional fullerenes / I. I. Lim, Y Pan, D. Mott[etal.] // Langmuir. -2007. - Vol. 23, № 21. - P. 10715-10724.
61. Mark D. Microfluidic lab-on-chip platforms: requirements, characteristics and applications / D. Mark, S. Haeberle, G. Roth [etal.] // Chem. Soc. Rev. - 2010. - Vol. 39, № 3. - P. 1153-1182.
62. Medina C. Nanoparticles: pharmacological and toxicological significance / C. Medina, M. J. Santos-Martinez, A. Radomski [etal.] // Br. J. Pharmacol. - 2007. - Vol. 150. - P. 552-558.
63. Oberdorster G. Nanotoxicology: An Emerging Discipline Evolving from Studies of Ultrafine Particles / G. Oberdorster, E. Oberdorster, J. Oberdorster // Environmental Health Perspectives. - 2005. - Vol. 7 (113). - P. 823-839.
64. Pagona G. Carbon nanotubes: materials for medicinal chemistry and biotechnological applications / G. Pagona, N. Tagmatarchis // Med. Chem. - 200б. - Vol. 13, № 15. - P. 1789-1798.
65. Pan D. Nanomedicine: perspective and promises with ligand-directed molecular imaging / D. Pan, G. M. Lanza, S. A. Wickline [etal.] // Eur. J. Radiol. - 2009. - Vol. 70, № 2. - Р. 274-285.
66. Sahoo S. K. The presentand future of nanotechnology in human health care / S. K. Sahoo, S. Parveen, J. J. Panda // Nanomedicine: Nanotechnology, Biology and Medicine. - 2007. - Vol. 3. - P. 20 - 31.
67. Sapra P. Ligand-targeted liposomes for cancer treatment/ P. Sapra, P. Tyagi, T. M. Allen // Curr. Drug Deliv. - 2005. - Vol. 2, № 4. - P. 3б9-381.
68. Sarker D. K. Engineering of nanoemulsions for drug delivery / D. K. Sarker // Curr. Drug Deliv. - 2005. - Vol. 2, № 4. -P. 297-310.
69. Shang L. Heteronanostructure of Ag particle on titane nanowire membrane with enhanced photocatalytic properties and bactericidal activities / L. Shang, B. Li, W. Dong [etal.] // J. Hazard. Mater. - 2010. - Vol. 178, № 1-3. - P. 1109-1114.
70. Syed M. A. Antibacterial effects of silver nanoparticles on the bacterial strains isolated from catheterized urinary tractinfection cases / M. A. Syed, S. Babar, A. S. Bhatti [etal.] // J. Biomed. Nanotechnol. - 2009. - Vol. 5, № 2. - P. 209-214.
71. Teli M. K. Nanotechnology and nanomedicine: going small means aiming big / M. K. Teli, S. Mutalik, G. K. Rajanikant// Curr. Pharm. Des. - 2010. - Vol. 1б, № 1б. - P. 1882-1892.
72. Tereschenko V. Nanoparticles and Prions - “a Dangerous Duet”? / V. Tereschenko, М. Bezugla // Virchows Arch. - 2009. -Vol. 455, Sappl. 1. - P. 419-420.
73. Tsuchiya T. Novel harmful effects of fullerene on mouse embryos invitro and in vivo / T. Tsuchiya, I. Oguri, Y N. Yamakoshi [etal.] // FEBS Lett. - 199б. - Vol. 44, № б. - P. 139-145.
74. Vaidyanathan R. Enhanced silver nanoparticle synthesis by optimization of nitrate reductase activity / R. Vaidyanathan,
S. Gopalram, K. Kalishwaralal [etal.] // Colloids Surf. B Biointerfaces. - 2010. - Vol. 75, № 1. - P. 335-341.
75. Welsher K., Liu Z., Sherlock S. [etal.] A route to brightly fluorescentcarbon nanotubes for near-infrared imaging in mice / K. Welsher, Z. Liu, S. Sherlock [etal.] // Nature Nanotechnology 4. - 2009. - P. 773 - 780.
76. Zhang L. Nanoparticles in medicine: therapeutic applications and developments / L. Zhang, F. X. Gu, J. M. Chan [etal.] // Clin. Pharmacol. Ther. - 2008. - Vol. 83, № 5. - P. 7б1-7б9.
УДК б11. 12-034:591. 33-092. 9
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЛИЯНИЯ НАНОПРОДУКТОВ НА ОРГАНИЗМ Савенкова Е. А.
Резюме. В обзорной статье обобщены данные литературы по научным основам нанотехнологий и наномедицины. Современные нанотехнологии создают условия для разработки новых высокоэффективных препаратов для лечения различных заболеваний. Обращено внимание на необходимость углубленного изучения механизмов проникновения и их побочного действия. По данным Интернет и научных публикаций проанализировано состояние исследований, касающихся влияния нанопродуктов на репродуктивную функцию и эмбриогенез. Намечены перспективы исследований по наноморфологии, в частности изучение влияния наночастиц на эмбриогенез, морфологическую структуру паренхиматозных органов.
Ключевые слова: наночастицы, эмбриогенез, морфологическая структура паренхиматозных органов.
УДК б11. 12-034:591. 33-092. 9
МОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ НАНОПРОДУКТІВ НА ОРГАНІЗМ Савенкова О. О.
Резюме. В оглядовій статті узагальнені дані літератури з наукових основ нанотехнологій і наномедицини. Сучасні нанотехнології створюють умови для розробки нових високоефективних препаратів для лікування різних захворювань. Звернуто увагу на необхідність поглибленого вивчення механізмів проникнення і їх побічної дії. За даними Інтернет і наукових публікацій проаналізовано стан досліджень, що стосуються впливу нанопродуктів на репродуктивну функцію і ембріогенез. Намічені перспективи досліджень з наноморфологіі, зокрема вивчення впливу наночастинок на ембріогенез, морфологічну структуру паренхіматозних органів. Ключові слова: наночастинки, ембріогенез, морфологічна структура паренхіматозних органів.
UDС б11. 12-034:591. 33-092. 9
Morphological Aspects Of The ImpactOn The Body NanoproduktSavenkova O. O.
Summary. In a review article summarizes the literature on the scientific basis of nanotechnology and nanomedicine. Modern nanotechnology create conditions for the developmentof new high-performance products for the treatmentof various diseases. Attention is drawn to the need for in-depth study of the mechanisms of penetration and their side effects. According to the Internetand scientific publications analyzed the state of research on the im-pactof nanoproducts on reproduction and embryology. The prospects of research on nanomorfologii, in particular to study the influence of nanoparticles on embryogenesis, morphological structure of the parenchymal organs. Key words: nanoparticles, embryogenesis, morphological structure of the parenchymal organs.
Стаття надійшла 9. 07. 2012 р.
Рецензент - проф. Шерстюк О. О.
