CC BY
7
The second language curriculum. Cambridge: Cambridge University Press, 207-221. doi: 10.1017/cbo9781139524520.015
12. Douglas, D.; Paltridge, B., Starfield, S. (Eds.) (2013). Needs Analysis and Curriculum Development. Oxford: Wiley Blackwell, 207-221.
13. Milevica, B. (2006). Teaching Foreign Language for Specific Purposes: Teacher Development. Convention Center Bernardin Portoroz, Slovenia, 487-793. Available at: http://www.pef.uni-lj.si/atee/978-961-6637-06-0/487-493.pdf
Рекомендовано до публжаци д-р пед. наук Ковтун О. В.
Дата надходженнярукопису 17.02.2016
Svitlana Grynyuk, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Foreign Philology, National Aviation University, Kosmonavta Komarova ave., 1, Kyiv, Ukraine, 03058 E-mail: [email protected]
УДК 378.22.016-0-51:78.01(477.53) «1921/1933» DOI: 10.15587/2313-8416.2016.63037
МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПОЛТАВСЬКОМУ 1НСТИТУТ1 НАРОДНО! ОСВ1ТИ (1921-1933)
© Н. Ю. Дем'янко
Розкрито оргатзацшнi засади й особливостг музично-теоретичноi тдготовки майбутнього вчителя в Полтавському iнститутi народно'1' освти в nepiod з 1921 по 1933 piK, висвiтлено diMMbHicmb видатного укра'1'нського педагога i музикознавця В. М. Верховинця, визначено змкт ттегрованого курсу «Мистецтво-знавство (стви i музика)», що забезпечував музично-теоретичну, методичну, практичну тструмент-тальну, вокальну i диригентсько-хорову тдготовку студeнтiв
Ключовi слова: музично-теоретична тдготовка, мистецтвознавство, тeopiя музики, знання, умiння, навички
In the article are considered the organizational grounds and peculiarities of musical and theoretical training of the future teacher in Poltava insitute of national education in the period from 1921 to 1933 year. It was provided by the department of art critisism that was headed in aforesaid period by the prominent Ukrainian teacher, musicologist, ethnographer, choreographer, conductor and composer V. N. Verchovinets. Within his programs of the integrated course „Art criticism (singing and music) " the students of school and pre-school faculties received knowledges on elementary music theory, Ukrainian music history, world music history, harmony, musical education methods and choral singing. The skills and abilities necessary for the future professional activity were acquired at practical and laboratory lessons on solfeggio, play on musical instruments (piano, violin), singing, direction, choral singing. The most talented students took part in exemplary student chorus of Poltava INE where their vocal, choral and direction mastery was formed
Keywords: musical and theoretical training, art critisism, music theory, knowledge, skills, abilities
1. Вступ
Ha сyчaснoмy eтaпi imerpa^ï yKpairn в eвpo-пейський oсвiтнiй ^ocrip, мoдepнiзaцiï системи вищoï oсвiти, peaлiзaцiï oснoвниx нaстaнoв «Haцioнaльнoï дoктpини poзвиткy oсвiти У^шни y XXI столгт» згачю aктyaлiзyються пpoблeми щдвищення ефек-тившсп нaвчaльнo-виxoвнoгo ^o^cy, yдocкoнaлeн-ня пpoфeciйнoï тeopeтичнoï тa пpaктичнoï подготовки мaйбyтньoгo вчителя. ïx усшшюму в^шенню с^ия-тимуть не лише пoлiпшeння нayкoвoгo тa нaвчaльнo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, poзpoбкa й yпpoвaджeння iннoвaцiйниx пeдaгoгiчниx пiдxoдiв i тexнoлoгiй, a й пiзнaння, вceбiчнe ocмиcлeння i paцioнaльнe зacтocy-вaння пpoгpecивнoгo дocвiдy минyлoгo, нaйкpaщиx здoбyткiв вiтчизнянoï пeдaгoгiки.
2. Постановка проблеми
Мyзичнo-тeopeтичнa пiдroтoвкa e ocнoвoю пpoцecy фopмyвaння пpoфeciйниx кoмпeтeнтнocтeй вчителя музичшго миcтeцтвa. Ha piзниx eтaпax po-
звитку вiтчизнянoï системи ocвiти вoнa зaзнaвaлa де-hrhx змiн i вiдзнaчaлacь пeвнoю cпeцифiкoю. Знaчний iнтepec, нa нaш пoгляд, викликaють пeдaгoгiчнi тpa-дици, щo cклaдaлиcь у ^o^ri пiдгoтoвки фaxiвцiв у Пoлтaвcькoмy iнcтитyтi нapoднoï ocвiти, пoчинaючи з MoMerny йoгo yтвopeння (1921 p.), ocoбливocтi змicтy мyзичнo-тeopeтичнoï пiдгoтoвки, мeтoдiв i фopм op-гaнiзaцiï нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy, дiяльнocтi пpoфecopcькo-виклaдaцькoгo cклaдy тoщo.
3. Лiтeратурний огляд
Пpoблeми cтaнoвлeння i poзвиткy нaцioнaль-нoï системи ocвiти, мeтoдoлoгiчнi, мeтoдичнi, opгaнi-зaцiйнi зacaди пpoфeciйнoï пiдгoтoвки вчителя, piз-нoмaнiтнi acпeкти миcтeцькoï тa мyзичнo-пeдaгo-гiчнoï ocвiти в Укpaïнi дocлiджyвaлиcь у мoнorpaфiяx Б. Гoдa, О. £pмaкa, П. Киpидoнa (виcвiтлeнo iCTopm Пoлтaвcькoгo нaцioнaльнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcи-тету iмeнi В. Г. Кopoлeнкa, дого видaтнi дocягнeння з мoмeнтy зacнyвaння, нaпpями, yмoви й ocoбливocтi
подготовки педагопчних кадрГв у минулому i сього-деннГ) [1], Н. Дем'яненко (здшснено ретроспективний логiко-системний аналiз процесу становлення 3MiCTy, структури, поеднання теорй' та практики загально-педагопчно! подготовки вчителя в Украíнi XIX -першо! третини XX ст.) [2], Г. Левченка (вщображено результати ретроспективного аналiзy становлення кафедри музики Полтавського нацiонального педаго-гiчного ушверситету iменi В. Г. Короленка, схаракте-ризовано напрями !! полiаспектноí дiяльностi) [3], О. Отич (висвiтлено юторичний досвод використання мистецтва у формуванш особистостi, проаналiзовано методологiчнi подходи до розвитку шдиводуальносп педагога його засобами) [4], Н. Сулаево! (представлено концептуальш засади неформально! мистецько! освГти, умотивовано необхiднiсть конвергентного поеднання формально! педагопчно! освiти з неформальною мистецькою освГтою, висвiтлено i! потенщ-ал у збагаченнi професiйно! компетентносп майбут-нiх yчителiв) [5], Т. Танько (визначено етапи становлення i розвитку мyзично-педагогiчно! освiти в Укра-!нi, обгрунтовано систему музично-педагопчно! тд-готовки вчителiв, проаналiзовано навчально-ви-ховний процес вiтчизняних педагогiчних закладiв у 20-80-тi роки) [6], наукових працях Т. Благово! (розк-рито особливосп розвитку загально! та професшно! мистецько! освiти на Полтавщинi в другш половинi Х1Х - на початку ХХ столгття, схарактеризовано ос-новнi тенденцп розвитку змiстy мистецьких дисцип-лiн у навчальних закладах рiзних типiв) [7], О. Лавршенка (виявлено специфiкy практично! про-фесшно-педагопчно! подготовки вчителя у вищих закладах освгти Укра!ни в 1917-1928 роках) [8], О. Рудницько! (розкрито сучасш досягнення теорй' та практики викладання дисциплш художньо-естетич-ного циклу, методолопчш засади органiзацi! навча-льно-виховного процесу, культуролопчш та психо-лого-педагогiчнi концепци розвитку особис-тосп) [9] та шших вГтчизняних юторишв, педагогiв, мистецт-вознавщв. Водночас бшьш грунтовного вивчення потребуе процес фахово! музично-теоретично! шд-готовки майбутнього вчителя, зокрема в Полтавсь-кому шституп народно! освГти в перюд з 1921 по 1933 рш. Воно здiйснювалося на основГ матерiалiв i докyментiв Центрального державного архiвy вищих органiв влади та управлшня Укра!ни [10, 11], архiвy Полтавського нацiонального педаго-гiчного ушверситету Гмеш В. Г. Короленка [12], архiвy Я. В. Вер-ховинця [13], науково-методичних праць В. М. Вер-ховинця [14].
4. Характеристика особливостей i змгсту му-зично-теоретичноТ пiдготовки майбутнього вчителя в Полтавському шститутг народноТ освгти в перiод з 1921 по 1933 ргк
Музично-теоретичну подготовку майбутнього вчителя в Полтавському шституп народно! освГти здiйснювала кафедра мистецтвознавства з моменту його утворення (1921 р.), тобто об'еднання окремо функцюнуючих у Полтавi Педагогiчного шституту та 1сторико-фшолопчного факультету в один вищий навчальний заклад. Незважаючи на недостатнiсть
примщень, водсутшсть iнвентарю i незадовiльне ма-терiальне забезпечення, за сводченням докуменпв Центрального державного архГву вищих органов влади та управлшня Укра!ни, а саме - доповодного листа професора Харк1вського 1НО £. Кагарова у Вщдш подготовки робгтнишв освгти, воно водбулося 12 квГт-ня 1921 року разом Гз обранням «президи 1НО: ректора В. О. Щепотьева, проректора Н. Ю. МГрза-Авакьянц, секретаря I. Я. Чаленка» [10]. Контингент студентГв на той час становив 706 оаб.
Кафедру мистецтвознавства в перюд з 1921 по 1933 рш очолював В. М. Верховинець, який увшшов до складу ради Гнституту 15 квотня 1921 року [10]. У «Списку професорГв i преподавателГв Укра!нського вищого Гнституту народно! освГти в ПолтавЬ» зазна-чалось, що вш «сшнчив школу Лисенка в КиевГ по курсу теорп музики, гармони та композици. Хормейстер ки!вських укра!нських театрГв. Робив записи тсень i звича!в народних на Кшвщиш, ХерсонщинГ та ПодГллГ. Маються аранжировки цих пГсень. Друко-ванГ пращ: «Веалля в с. ШпичинцГ Ки!всько! гу-берни» / Видання Ки!вського Наукового Товариства» [10]. Отже, на цей час вш був визнаним i авторитет-ним в Укра!ш музикознавцем, етнографом, хормейстером, педагогом, композитором.
За кафедрою закршлювався кабшет мистецтво-знавства, який був навчально-методичною базою для кращого засвоення отриманих на лекцшних заняттях теоретичних знань, здобуття водповодних умГнь i нави-чок, оволодГння музичними Гнструментами (рояль, скрипка), виконання практич-них вправ i завдань Гз сольфеджио, вокалу, диригування хорових i дитячих творГв, читання партитур, транспозицп, вивчення дитячих кор з пГснями, забезпечення концертних висту-пГв тощо. Проте для оргатзацл скрипкового, фортет-анного та шших шструментальних ансамблГв у той час юнувала гостра необходшсть у поповненш матерГаль-ного фонду кафедри музичними Гнструментами.
ОкрГм теоретичного викладення дисциплш серед форм оргашзацп навчального процесу в «СтатутГ Полтавського Гнституту народно! освГти» визнача-лись лабораторш та науково-семшарсьш роботи, на-уковГ спостереження i дослоди, практика навчання, студшвання методик, шдручнишв, науково-навчаль-но! та популярно! лГтератури вГдповодних фахГв, тру-дова практика, проведення студентських конферен-цГй для обговорення результатов практик, науково-дослГдно! роботи тощо [10].
Кафедра забезпечувала викладання майбут-тм педагогам i вихователям передбаченого нав-чальними планами курсу «Мистецтвознавство (ст-ви i музика)», що належав до загальних дисциплш. На початковому етапГ воно здшснювалося двома викладачами - В. М. Верховинцем (лекцп на III кур-сГ) i Ф. М. Попадичем (лекцп на I i II курсах) [11]. До кадрового складу кафедри також входила посада лаборанта, який допомагав студентам у виконанш рГзного типу практичних робот i завдань, надавав необхГдну методичну допомогу. Водночас вГн вико-нував функци акомпанГатора на заняттях з вокалу, хорового ству, диригування, Глюстратора форте-пГанних творГв [12].
В обсязi iнтегрованого курсу «Мистецт-воз-навство (спiви i музика)» В. М. Верховинець читав лекци з елементарно1 теорп музики, штори укрансь-ко1 музики, штори всесвгтньо1 музики, гармони (для бшьш здiбних слухачiв), методик музичного вихо-вання i хорового спiву, проводив практичнi та лабо-раторнi заняття з гри на музичному iнструментi (фо-ртетано, скрипка), сольфеджио, диригування дитя-чими тснями i хоровими творами, хорового сшву тощо. Розробляючи навчально-нормативну докумен-тацiю, методичнi матерiали до викладання теоретич-них i практичних музичних дисциплiн, вiн зважав на те, що «завдання музкерiвника дуже широка, вiн му-сить бути не тшьки музично освiченою людиною, але й освiченим педагогом, який, користуючись рiзними формами музвиховання, мусить навчати молоде по-колiння сприймати i вщтворювати музичнi цiнностi, виховувати новi музичш таланти...» [14].
Музично-теоретична подготовка студенпв здш-снювалась зпдно класичних академчних засад. I! змiст чiтко ввдображено, наприклад, в розроблених В. М. Верховинцем «Програмi лекцш з мистецтво-знавства, призначених для 1-го курсу факультету старшого концентру Полтавського 1НО або ж 1-го курсу дошкольного факультету» та «Програм лекцш з ми-стецтвознавства, призначених для 11-го курсу факультету старшого концентру Полтавського 1НО або ж 11-го курсу дошкольного факультету» (оригшали збериають-ся в архiвi Я. В. Верховинця). При 1х укладант вiн спи-рався на основт загальнопедагогiчнi принципи - нау-ковосп, система-тичностi, послвдовносп, доступносп, наочносп, едносп теори та практики тощо.
На першому курсi теорiя музики вивчалась впродовж навчального року 30 тижшв по 1 годинi на тиждень. В авторськ1й програмi В. М. Верховинця темами занять визначеш так (подаеться мовою оригiналу):
«1-й тиждень. О звуковI взагалг. О звуковI му-зичнгм, о тембрг, способI назви звукгв.
2-й тиждень. Октава. Альфавтний спосгб назви звукгв.
3-й тиждень. Споаб накреслення довжини звукгв. Нотоносня.
4-й тиждень. О ключах (ключ «соль»).
5-й тиждень. Ключг «фа», «до». Паузи.
6-й тиждень. 1нтервали. Дгятоничнг г хрома-тичнг пгвтони на простих ступенях. Д1ези й бемолг як знаки повищення г пониження тонгв.
7-й тиждень. Дгятоничнг г хроматичнг пгвтони вгд змгнених ступенгв. Дгятоничнг г хроматичнг цш тони.
8-й тиждень. Назви гнтервалгв. Кглькгсна й як1сна величина гнтервалгв.
9-й тиждень. 1нтервали похгднг (производные). Таблиця гнтервалгв на простих ступенях.
10-й тиждень. Дгятоничнг г хроматичш т-тервали. 1нтервали зложенг. Енгармонгзм гнтервалгв.
11-й тиждень. Обороти гнтервалгв. Консо-нанси I дисонанси.
12-й тиждень. Дгятонгчний звукоряд. Хрома-тичний звукоряд. Тетрахорди. Мажорна гама й и будова.
13-й тиждень. Дгези й бемолг в мажорних га-мах, гх поява.
14-й тиждень. Назви ступенгв гами. Таблиця гнтервалгв на ступенях мажорног гами.
15-й тиждень. Мторний лад. Будування мторног гами. Мторна гама натуральна, гармонгчна й мелодична.
16-й тиждень. Одногменнг гами. Спецгяльнг ттервали мторног гами. Таблиця гнтервалгв мгнор-но '1 гами. Число мажорних г мторних гам.
17-й тиждень. Енгармонгчнг гами.
18-й тиждень. Грецькг лади.
19-й тиждень. Споргднення тональностей.
20-й тиждень. ХроматичнI гами.
21-й тиждень. Транспозицгя.
22-й тиждень. Умовн1 форми дглення нот.
23-й тиждень. О тактах.
24-й тиждень. Головн1 й побгчнг акценти. Такти мгшанг.
25-й тиждень. Групування тактгв.
26-й тиждень. Синкопи.
27-й тиждень. Мел1зми: форшлаг, трель, мордент I тшг.
28-й тиждень. Скорочення нотного письма.
29-й тиждень. Вгдтгнки виконання, знаки ди-нам1чн1.
30-й тиждень. О темпах. Темпи повгльнг, пом1рн1, скорI» [13].
До розгорнутого тематичного плану занять до-даються певш методичш рекомендаци та примгтки («увага») з шести пункпв. У першому з них наголо-шуеться на тому, що вс теоретичш положения i правила мають демонструватись вщповвдними «соль-федж1ями, сольмiзацiею та шснями одно- й двохго-лосними» [13]. Для цього найчастше застосовувався укранський народнотсенний матерiал, здебшьшого записаний, оброблений i систематизований педагогом у попередш часи, як-от: «1ди, щи, дощику», «Го-робейко i сестричка», «Ой ходить 1ванко», «Розлили-ся води», «Ходить гарбуз», «Шумить, гуде сосононь-ка», «Шум», «Мак» тощо.
У другому пункл В. М. Верховинець зазначае, що вс лекци мають бути проведет «методично, отже бути зразком лекцш для дггей у трудшколЬ» [13], що дозволяло майбутшм педагогам поступово ово-лодiвати методикою музично-виховно1 роботи.
На заняттях студенти не подшялись на о60зю-них i необiзнаних з теорiею музики та шшими му-зичними дисциплшами, тому викладачами застосо-вувались так1 засоби i прийоми подання навчального матерiалу, яш були доступними для нешдготовлено1 частини студентсько1 аудиторп.
Для подготовки до занять та устшного ово-лодшня необходними знаннями, умшнями i навичками студентам рекомендувалась рiзнопланова л1тература:
1) теоретична - музично-теоретичш працi Г. Любомирського, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, А. Казбирюка;
2) сольфеджио - А. Казбирюка, М. Парфшова, С. Дрiмцова;
3) шсенна - авторськi твори та обробки народ-них пiсень М. Лисенка, К. Стеценка, О. Кошиця,
М. Леонтовича, Я. Степового, М. Веришвського, Г. Ве-рьовки, П. Козицького, К. Богуславського, В. Сту-пницького, В. Костенка, В. Верховинця, Ф. По-падича, П. Демуцького, В. Батюка, Ф. Колесси, Л. Ре-вуцького, М. Коляди тощо. Музичш твори i народш nicHi використовувались на заняттях як навчальний, iлюcтративний, виконавський матерiал.
Невiд'eмною складовою музично-теоретично! подготовки майбутнiх педагогiв була ïx обов'язкова участь у курсових хорах, де здобувались вокально-хоровО навички та закрiплювалиcь теоретичнi знання. Найбiльш музично обдароваш студенти з виняткови-ми голосовими даними залучались до експеримен-тального зразкового студентського хору Полтавського 1НО, яким впродовж дослоджуваного перюду ке-рував професор В. М. Верховинець. Техшчно i ху-дожньо досконало подготовлений рОзномаштний репертуар колективу використовувався для:
а) демонстрування його перед студентством, як одна Оз форм музичного виховання студентських мас;
б) демонстраци досягнень хору в стшах 1НО i прилюдних виступах перед широкою громадсьшстю Полтави й периферп;
в) несення музичноï культури в пвдшефш ча-стини Червоноï Арми i пОдшефне село» [13].
За навчальним планом на дисциплшу «Ми-стецтвознавство (стви i музика» на першому кура школьного факультету выводилось 40 лекцш-них годин, з яких 30 годин - на вивчення теорй музики, 10 годин - на методику хорового ству та короткий огляд ютори музики та музичних шструментОв, на першому кура дошкольного факультету - 60 лекцш-них годин, з яких 30 годин - на вивчення теорй музики, 10 годин - на методику одно-, дво- i чотириголос-ного хорового ству, 10 годин - на студшвання новоï xоровоï лтгератури на сучасш теми, 10 годин - на знайомство з роялем, гру на роялО та шумовий оркестр.
Вивчення теорп музики на другому кура та-кож розраховувалось на 30 тижшв по 1 годит на тиждень, проте робота була побудована дещо шакше.
ПершО 15 тижшв вОдбувалось повторення i за-кршлення вивченого на попередньому кура ма-терОалу. Паралельно проводились заняття з оволодш-ня фортешано - знайомства з шструментом, гри ме-лодш одно- i двоголосних шсень, мажорних i мшор-них гам i акордОв. Певний час придшявся вивченню icторiï шструментОв - дерев'яних, мщних, ударних i струнних. Починаючи з шОстнадцятого тижня теми курсу розподшялись так:
«16-й тиждень. Знайомство з гармонгею. Три-звук i його будування.
17-й тиждень. Чотирьохголосе зв'язування тризвуюв.
18-й тиждень. Зв'язування тризвуюв мажорное гами.
19-й тиждень. Зв'язування тризвуюв без спшьних тотв.
20-й тиждень. Секвенцiя мельодична, гар-мотчна.
21-й тиждень. Тризвуччя мторно'1 гами.
22-й тиждень. Гармонiзацiя верхнього голосу основними тризвуччями.
23-й тиждень. Гармотзащя верхнього голосу основними тризвуччями.
24-й тиждень. Гармонiзацiя верхнього голосу основними тризвуччями.
25-й тиждень. Обороти тризвучий.
26-й тиждень. О каден^ях.
27-й тиждень. Гармонiзацiя мельоди основ-ними тризвуччями i 1'х оборотами.
28-й тиждень. Домтант-септ-акорд i його обороти.
29-й тиждень. Септ-акорд 7-оХ ступет мажора i мтора.
30-й тиждень. Нонен-акорд i його обороти. Легю модуляци в близью i дальшi тональностi» [13].
Попередш методичш вказОвки i рекомендаций стосувались i викладання дисциплши на другому кура. До зазначених вище наочних засобОв додавались вщповОдш темО заняття приклади на фортешано, нескладт хоровО зразки. Як один Оз викладачОв, професор В. М. Верховинець завжди прагнув того, щоб навчальний матерОал був зрозумший студентськш аудитори вже на першш лекцп.
НайбОльш здОбним студентам пропонувалось виконання завдань по гармони, але це було одшею з форм позааудиторно1' роботи.
Вивчення теорп музики на заняттях поеднува-лось Оз засвоенням шших спещальних музичних дисциплш - Остори украшсько1' музики, ОсторОя все-свггаьо1' музики тощо, отже, широко застосовувались мОжпредметнО зв'язки. ПровОдним принципом 1'х викладання був розгляд музичних явищ i форм в Осторй' музичного мистецтва в тюному зв'язку Оз сощально-економОчними процесами. З цього приводу В. М. Верховинець зазначав, що неможна обмежува-тись «викладанням одних лише життепиав композиторОв, самим лише формальним аналОзом х'хнОх творОв, погляд, що завданням Осторика е висвОтлювати лише еволюцш форм незалежно вОд сощально-економОч-ного процесу треба рОшуче вОдкинути» [13].
До списку рекомендовано!' лтгератури входили працО: М. ГрОнченко «Музика в життО людства», Д. Ре-вуцький «Украшсьш думи та шсш ОсторичнО», «ЗолотО ключО», Г. Галаган «Малоруський вертеп», М. Ку-лш «Украшський вертеп», Д. Щербак1вський «Ор-кестри, хори i капели за панщини на Укрш'ш», М. Клименко «Кш'вська мОська капеля в 1-й чвертО Х1Х столОття» тощо. Широко застосовувались ма-терОали перОодичних видань того часу, зокрема журналОв «Музика», «Музика масам».
Значна увага придшялась вивченню методики викладання музичних дисциплш, шдготовщ май-бутнОх педагопв до навчально-виховнох' дОяльностО в школО, в позашк1льний час, в колективах художньо! самодОяльностО тощо. Зразковим проведенням занять викладачО прагнули методично шдготувати, сфор-мувати необхвдш професОйнО компетенцп, передати багатий педагогОчний досвОд студентам.
ОднОею з важливих складових була методика хорового ству, яка знайомила з методами оргашзаци хорових гуртк1в у школах, клубах, будинках культу-ри, особливостями комплектування хорових колек-тивОв i добору голосОв, основами вокально-хорово!
роботи, принципами добору репертуару, специфОкою подготовки до концертних вистутв тощо. Практичною базою для перевiрки i закрiплення теоретичних знань, формуванню вокально-хорових, диригентсь-ких умiнь i навичок були курсовi хори i студентський хор Полтавського 1НО.
За навчальним планом на дисциплiну «Ми-стецтвознавство (спiви i музика» на другому кура шкшьного факультету выводилось 30 лекцiйних годин, з яких 30 годин - на вивчення теорп музики, на другому кура дошкшьного факультету - 60 лек-цiйних годин, з яких 30 годин - на вивчення теорп музики, решта годин - на вивчення методик, юторп музики, оволодшня грою на музичних iнструментах. На третьому курсi навчальний матерiал музичних теоретичних i практичних дисциплiн усклад-нювався.
З метою подвищення якосп музично-педаго-пчно! подготовки, застосування нових подходОв у процесi виховання молодого поколшня В. М. Вер-ховинець рекомендував студентам звертатись до публОкацш сучасних музичних робггаишв i критиюв у журналО «Музика масам» - М. Веришвського, К. Бо-гуславського, М. Ищая, Б. Яновського, М. ГрОнченка, П. Козицького тощо, у яких педагог i керОвник хору завжди може знайти для себе корисш поради.
5. Результата дослщження
Дослщження наукових i архОвних джерел показало, що музично-теоретична шдготовка майбут-нього вчителя в Полтавському шститутО народно! освОти в перюд з 1921 по 1933 рж здшснювалась кафедрою мистецтвознавства. 1нтегрований курс «Мистецтвознавство (сшви i музика)» забезпечував студенлв шкшьного i дошкольного факультетОв знаниями з теорп музики, методики музичного виховання, методики хорового сшву, Осторп укра!нсь-ко! музики, юторп всесвггаьо! музики, гармони. ПрактичнО заняття з гри на музичному шструменл (фортешано, скрипка), сольфедж1о, хорового дири-гування, хорового сшву сприяли формуванню необ-ходних фахових компетенцш.
6. Висновки
Музично-теоретична подготовка майбутнього вчителя в Полтавському шститутО народно! освгги в дослоджуваний перюд здшснювалась на високому науково-методичному рОвн зпдно класичних акаде-мОчних засад, забезпечувалась розробкою вОдповод-них навчально-нормативних документов та охоплю-вала рОзноманОтт аспекти - теоретичш i практичш. Подальшого досладження заслуговують питання ор-гашзаци та навчально-методичного забезпечення музично-теоретично! та диригентсько-хорово! подготовки фахОвщв у педагопчних навчальних закладах у наступш Осторичт перюди.
Лггература
1. Год, Б. Полтавський державний педагогОчний ушверситет ¿мен В. Г. Короленка: гсторОя i сучасшсть [Текст]: монография / Б. Год, О. Срмак, П. Киридон. -Полтава: ПДПУ ¿мет В. Г. Короленка, 2009. - 194 с.
2. Дем'яненко, Н. М. Загальнопедагопчна тдготовка вчителя в УкраМ (Х1Х - перша третина XX ст.) [Текст]: монограф1я / Н. М. Дем'яненко. - К., 1998. - 328 с.
3. Дем'янко, Н. Ю. Кафедра музики Полтавського нацюнального педагопчного университету ¿мен В. Г. Ко-роленка: ретроспективний аналОз [Текст]: монограф1я / Н. Ю. Дем'янко, С. В. Вовченко, В. М. Гайдамака та in; гол. ред. Г. С. Левченко та in; ПНПУ ¿меш В. Г. Королен-ка. - Полтава: ТОВ АСМ1, 2014. - 373 с.
4. Отич, О. М. Мистецтво у розвитку шдивщуа-льносп педагога: гсторичний i методолопчний аспекти [Текст]: монограф1я / О. М. Отич; за ред. I. А. Зязюна. -Чершвцо Зелена Буковина, 2008. - 440 с.
5. Сулаева, Н. В. Подготовка вчителя в педагопчн-ому просторО неформально! мистецько! освоти [Текст]: монографш / Н. В. Сулаева. - Полтава: ПНПУ ¿мет В. Г. Ко-роленка, 2013. - 408 с.
6. Танько, Т. П. Музично-педагопчна освота в Украш [Текст]: монография / Т. П.Танько. - Х.: Основа, 1998. - 192 с.
7. Благова, Т. О. Розвиток школьно! i професшно! мистецько! освоти на Полтавщин (друга половина XIX -початок XX ст.) [Текст]: навч. пос. / Т. О. Благова. - Полтава: Оршна, 2009. - 240 с.
8. Лавршенко, О. А. Практична професшно-педаго-пчна подготовка вчителя у вищих закладах освоти Украши (1917-1928 рр.) [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук / О. А. Лавршенко; 1н-т педагопки i психологи проф. освоти АПН Укра!ни. - Кшв, 1998. - 19 с.
9. Рудницька, О. П. Педагопка: загальна та мистець-ка [Текст]: навч. пос. / О. П. Рудницька. - К.: 1нтерпроф, 2002. - 270 с.
10. Центральний державний архОв вищих органов влади та управляя Украши (ЦДАВОВ Украши). Од. зб. 1101 [Текст]. - Ф. 166. - Оп. 1. - С. 145-167.
11. Центральний державний архОв вищих органов влади та управлоння Украши (ЦДАВОВ Укра!ни). Од. зб. 1123 (МатерОали про стан та навчально-виховну роботу Полтавського 1НО за 1921-1924 н. р.) [Текст]. - Ф. 166. -Оп. 2. - С. 214.
12. Архов Полтавського национального педагопчного ушверситету ¿мет В. Г. Короленка [Текст]. - Записки Полтавського 1НО 1925/26 ак. року. - 390 с.
13. Архов Я. В. Верховинця [Текст]. - Верховинець В. М. Програма лекцой з мистецтвознавства для студентов I та II курсов старшого концентру та дошкшьного факультету Полтавського ЩО на 1930/31 рОк. - 6 с.
14. Верховинець, В. М. Весняночка [Текст] / В. М. Верховинець. - 5-е вид. - К.: Муз. Украша, 1989. - 342 с.
References
1. God, B., Jermak, O., Kyrydon, P. (2009). Poltav-s'kyj derzhavnyj pedagogichnyj universytet imeni V. G. Koro-lenka: istorija i suchasnist'. Poltava: PDPU imeni V. G. Koro-lenka, 194.
2. Dem'janenko, N. M. (1998). Zagal'nopedagogichna pidgotovka vchytelja v Ukrai'ni (HIH - persha tretyna HH st.). Kyiv, 328.
3. Dem'janko, N. Ju., Vovchenko, S. V., Gajdamaka, V. M. et. al; Levchenko, G. S. (Ed.) et. al (2014). Kafedra muzyky Pol-tavs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universytetu imeni V. G. Korolenka: retrospektyvnyj analiz. Poltava: TOV ASMI, 373.
4. Otych, O. M.; Zjazjuna, I. A. (Ed.) (2008). Mystec-tvo u rozvytku indyvidual'nosti pedagoga: istorychnyj i metodologichnyj aspekty. Chernivci: Zelena Bukovyna, 440.
5. Sulajeva, N. V. (2013). Pidgotovka vchytelja v peda-gogichnomu prostori neformal'noi' mystec'koi' osvity. Poltava: PNPU imeni V. G. Korolenka, 408.
6. Tan'ko, T. P. (1998). Muzychno-pedagogichna osvita v Ukrai'ni. Kharkiv: Osnova, 192.
7. Blagova, T. O. (2009). Rozvytok shkil'noi' i profesij-noi' mystec'koi' osvity na Poltavshhyni (druga polovyna XIX -pochatok XX st.). Poltava: Orijana, 240.
8. Lavrinenko, O. A. (1998). Praktychna profesijno-pedagogichna pidgotovka vchytelja u vyshhyh zakladah osvity Ukrai'ny (1917-1928 rr.). Kyiv, 19.
9. Rudnyc'ka, O. P. (2002). Pedagogika: zagal'na ta mystec'ka. Kyiv: Interprof, 270.
10. Central'nyj derzhavnyj arhiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnja Ukrai'ny (CDAVOV Ukrai'ny). Od. zb. 1101. 166 (1), 145-167.
11. Central'nyj derzhavnyj arhiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnja Ukrai'ny (CDAVOV Ukrai'ny). Od. zb. 1123 (Materialy pro stan ta navchal'no-vyhovnu robotu Poltavs'kogo INO za 1921-1924 n. r.). 166 (2), 214.
12. Arhiv Poltavs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo uni-versytetu imeni V. G. Korolenka. Zapysky Poltavs'kogo INO 1925/26 ak. roku, 390.
13. Arhiv Ja. V. Verhovyncja. Verhovynec' V. M. Programa lekcij z mystectvoznavstva dlja studentiv I ta II kursiv star-shogo koncentru ta doshkil'nogo fakul'tetu Poltavs'kogo INO na 1930/31 rik, 6.
14. Verhovynec', V. M. (1989). Vesnjanochka. Kyiv: Muz. Ukrai'na, 342.
Рекомендовано до nублiкaцii д-р пед. наук, профессор Сулаева Н. В.
Дата надходження рукопису 18.02.2016
Дем'янко Нат^я ЮриВна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра музики, Полтавський на-щональний педагогiчний университет iM. В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Укра1на, 36000 E-mail: [email protected]
УДК: 378.937+378.126+378.14+372.22 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.62607
ЗМ1СТОВЕ ЯДРО ВПРОВАДЖЕННЯ ОЩАДЛИВОГО ВИРОБНИЦТВА У НАВЧАЛЬ-НИЙ ПРОЦЕС ВИЩОГО ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
© С. С. брмакова
Актуальтсть дoслiджeння полягае у вивчeннi лiн-тeхнoлoгiй npoфeсiйнoi niдгoтoвки у ВТНЗ згiднo iдei безперервно'1' освти на засадах «ощадного виробництва знань», що спрямована на постшне виявлення та знешкодження oсвiтнiх втрат для розвитку профеаоналгзму й твopчoстi за рахунок «витягуючого» виробництва знань та 1'хнього повсякчасного самовдосконалення
Ключовi слова: монторинг, ощадливе виробництво, лiн-oсвiтa, лiн-тeхнoлoгiя, кайдзен
Problem and topicality of research consist in the study of theoretical and methodological problems at using the base of saving production in the higher educational institutions taking into account the special features of its activity, specificity of problems and tasks.
Aim of the article was the grounding of the system of development of the higher technical education on the principles of economy. The problems consist in disclosure and substantiation of the elements of development of the higher technical education system taking into account the principles of saving production; determination of the possible use of saving production instruments in higher education sphere especially in the modern educational institution.
Methods of research were the following: methods of analysis, prognostication, diagnostics, observation, pedagogical experiment.
The concretized essence of saving use of the higher technical educational institution resources embodied in experimental monitoring technology of professional training of the future specialists in the higher technological educational institution on the base of idea of saving production. There was proved pedagogical expediency of advanced training of the future specialists in the process of their professional training in the higher technical educational institution on the base of saving production at its professional activity. There were substantiated: the lean-technology ofprofessional training in the higher technical educational institution in the context of idea of continuous education based on principles of saving "production of knowledge " is the system of continuous monitoring of educational process effectiveness and of the saving use of its possibilities in the higher technical educational institution as the dominant of the future engineers training that is directed on the permanent revelation and neutralization of educational losses for the development ofprofessionalism and creation at the expense of "retractive" production of knowledge and its permanent self-improvement
Keywords: higher education, higher technical educational institution, monitoring of professional training, lean-education, lean-strategy, kaizen
