CC BY
23
Interpretation. Curr Epidemiol Rep. 2017; 4(2):124-32. doi: 10.1007/s40471-017-0105-0.
7. Negrini S, Pappalardo F, Murdaca G, Indiveri F, Puppo F. The antiphospholipid syndrome: from pathophysiology to treatment. Clin Exp Med, 2017; 17 (3): 257267. doi: https://doi.org/10.1007/s10238-016-0430-5
8. Sennström M, Rova K, Hellgren M, Hjertberg R, Nord E, Thurn L, Lindqvist PG. Thromboembolism and
in vitro fertilization - a systematic review. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017; 96(9):1045-52. doi: 10.1111/aogs.
9. Yelnik CM, Kozora E, Appenzeller S. Non-stroke Central Neurologic Manifestations in Antiphospholipid Syndrome. Curr Rheumatol Rep. 2016;18(2):11. doi: 10.1007/s11926-016-0568-x.
Стаття надшшла до редакцп 12.10.2018
УДК 618.132-002-009.7-036.1-085-048.56 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.4.153001
Л.П. Грек МОЖЛИВОСТ1 ПЕРСОШФ1КОВАНО1
ТЕРАПП В ПАЩеНТОК З ХРОН1ЧНИМ ТАЗОВИМ БОЛЕМ, ЗУМОВЛЕНИМ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАН1В МАЛОГО ТАЗА
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши» кафедра акушерства, гiнекологii та перинатологи ФПО (зав. - д. мед. н., проф. Ю.А. Дубоссарська) вул. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: хронiчний тазовий быь, запальнi захворювання оргатв малого таза, iнтерлейкiни, персоналiзована терапiя
Ключевые слова: хроническая тазовая боль, воспалительные заболевания органов малого таза, интерлейкины, персонализированная терапия
Key words: chronic pelvic pain, inflammatory diseases of the pelvic organs, interleukins, personalized therapy
Реферат. Возможности персонализированной терапии у пациенток с хронической тазовой болью, обусловленной воспалительными заболеваниями органов малого таза. Грек Л.П. Целью работы было создание патогенетически обусловленного системного подхода для повышения эффективности лечения и улучшения психоэмоционального состояния женщин с хронической тазовой болью (ХТБ) и воспалительными заболеваниями органов малого таза. Проведена сравнительная оценка цитокинового (IL-10, IL-6, TNF-a) и гормонального профиля (лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола, прогестерона, пролактина, кортизола); мониторинга болевых ощущений и психоэмоциональных нарушений. В динамике наблюдения, после проведенного лечения в течение 6 месяцев было отмечено: уменьшение провоспалительной активности цитокинового профиля: IL-6 на 43,28%, TNF-a на 63,27%; восстановление гормональных соотношений - у 76% пациенток; 88% пациенток определили значительное улучшение общего и психоэмоционального состояния; уменьшение реактивной тревожности и депрессивных расстройств до показателей нормы определены у 84% пациенток, регресс болевого синдрома до минимальных показателей по шкале ВАШ был определен у 96% пациенток, что свидетельствует об эффективности персонализированной терапии и целесообразности расширения лечебно-диагностического алгоритма у больных с хронической тазовой болью.
Abstract. Possibilities of personalized therapy in patients with chronic pelvic pain and inflammatory diseases of the pelvic organs. Grek L.P. The aim of our study was to create a pathogenetically determined systemic approach to improve the treatment and the psycho-emotional state of a woman with chronic pelvic pain and inflammatory diseases of the pelvic organs through the individualization of therapeutic and rehabilitation tactics on the basis of the study of immune-hormonal relations, and psychopersonal characteristics of thematic patients. A comparative evaluation of the cytokine (IL-10, IL-6, TNF-a) and hormonal profile (luteinizing hormone (LH), follicle-stimulating hormone (FSH), estradiol, progesterone, prolactin, cortisol) was carried out as well as; monitoring of pain and psycho-emotional disorders of the dynamics of observation. In the dynamics of observation after the treatment for 6 months it was noted: a decrease in the pro-inflammatory activity of the cytokine profile: IL-6 by 43.28%, TNF-a by 63.27%; recovery of hormonal ratios - in 76% of women; 88% of patients identified a significant improvement in general and psychoemotional state; reduction of reactive anxiety and depressive disorders to normal values was determined in 84% of patients; regression of pain syndrome to the minimum indices according to the VAS scale was determined in 96% of patients. This demonstrates the effectiveness of personalized therapy and the possibility of expanding the therapeutic -diagnostic algorithm in patients with chronic pelvic pain.
Хрошчний тазовий бшь посщае особливе мюце серед рiзноманiття ктшчних проявiв гше-колопчних захворювань i розглядасться бшь-шютю дослщниюв як один з провщних симпто-мiв запальних захворювань оргашв малого таза (ЗЗОМТ): хрошчного сальшнпту й оофориту (ХСО), тазових перитонеальних спайок, хрошчного ендометриту [6, 10, 12]. Запальна реакщя в органiзмi нерозривно пов'язана з iмунною вщповщдю, що пояснюе рецидиви ЗЗОМТ [8]. Змши iмунноl реакцп виражаються в пригшченш Т-клггинного iмунiтету й активацп полшло-нальних В-кттин, що шщдають каскад реакцш, в яю залучеш хемокши, цитокши i фактори росту [13, 14]. Загальна схема розвитку цих реакцш полягае в збшьшенш активносп прозапальних цитокшв поряд зi зниженням цитотоксичносп природних кiлерiв й шших, схожих за власти-востями, юлтин, а також збшыленням пролiфе-ративних процешв. У пiдвищеннi синтезу проста-гландинiв, крiм цитокiнiв, беруть участь макрофаги. Надмiрна концентращя простагландинiв, цитокiнiв у тканинах i в системному кровотоцi вiдповiдальна за виникнення болю [18, 19]. Тривалi больовi вiдчуття здатнi викликати незво-ротнi патологiчнi змiни в центральнш нервовiй системi [3, 5, 15]. Хрошчний тазовий бшь мае величезш емоцшш, фiзичнi та сощально-еконо-мiчнi наслiдки як для жшок, так i для 1х сiмей i суспiльства в цiлому [9, 16, 17]. У звязку з цим стае доцшьною цiлеспрямована терапiя пащен-ток з ХТБ, зумовленим запальними захворюван-нями органiв малого таза, з урахуванням патофiзiологiчних механiзмiв болю.
Мета дослщження - створення патогенетично зумовленого системного пiдходу для шдвищення ефективностi лiкування та полiпшення психоемо-цiйного стану жшок з ХТБ, зумовленим ЗЗОМТ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 90 пацiенток iз запальними за-хворюваннями малого таза (хрошчний сальшнпт
та оофорит, хрошчне запальне захворювання матки, Ta30BÍ перитонеальш спайки), якi зна-ходилися на лшуванш в гiнекологiчному вiд-дшенш КЗ «Днiпровське клiнiчне об'еднання
ШВиДК01 медично! ДОПОМОГи» Днiпр0BCЬK01 MiCb-
ко1 ради, що е клiнiчною базою кафедри акушерства, гшекологп i перинатологи ФПО ДЗ «Днiпропетровськa медична aкaдемiя». Першу (I) клiнiчну групу склали 50 пaцiенток з ХТБ, зумовленим ЗЗОМТ, другу (II) групу, порiвнян-ня - 40 жiнок iз ЗЗОМТ без тазового болю (р<0,001). Порiвняний розподiл на клiнiчнi групи показав вщсутнють статистично значущих роз-бiжностей вiдповiдно до нaявностi / вщсутносп хронiчного тазового болю, за репродуктивним анамнезом та наявнютю розбiжностей за вшовими характеристиками, тривaлiстю захворювання (р<0,005). Проведено загально-клiнiчнi дослщження. Для визначення цитокшо-вого профшю в тематичних хворих визначали рiвнi iнтерлейкiнiв (IL) 1Л-10, 1Л-6, туморнекро-тичного фактора-альфа (TNF-a), з викорис-танням наборiв реaгентiв для твердофазного iмуноферментного aнaлiзу закритого aкцiонер-ного товариства «Вектор Бест». З метою визначення показниюв гормонального гомеостазу використовували iмунохiмiчний метод з електро-хемiлюмiнесцентною детекцiею (ECLIA), ана-лiзaтор Cobas 6000 (с 501 модуль) i тест-системи Roche Diagnostics (Швейцaрiя), з визначенням у сировaтцi периферично! кровi рiвня лютеlнi-зуючого гормона (ЛГ), фолiкулостимулюючого гормона (ФСГ), пролактину, естрaдiолу, прогестерону, кортизолу. З метою об,ективiзaцil больового синдрому використовувалася 10-бальна вiзуaльнa аналогова шкала (ВАШ). Для вимiру сенсорно!, емоцшно! i кiлькiсноl скла-дових больового синдрому використовувалася спецiaльнa анкета - больовий опитувальник Мак-Гшла (MPQ), вираховувалися основнi показники: шдекс кiлькостi вибраних дескрипторiв (IКВД),
18/ Том XXIII/ 4
69
ранговий вдекс болю (Р1Б), сенсорний 1КВД, афективний (емоцiйний) 1КВД та оцiнка сили болю. Для визначення piBM особистюно! три-вожносп використовували шкалу Дж. Тейлора, рiвень депресп визначали за допомогою шкали Гамiльтона [11]. Для статистично! обробки даних використовувались варiацiйнi методи, пара-метричнi та непараметричнi методи статистики [1, 7]. Статистичну обробку проводили за допомогою лщензшного програмного забезпе-чення STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., сершнш № AGAR909E415822FA) та програмного пакета MedCalc Statistical Software trial version 17.4. (MedCalc Software bvba, Ostend, Belgium; https://www.medcalc. org; 2017)
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Проведений аналiз психоемоцiйного стану хворих визначив середньо / високий рiвень особистюно! тривожностi в 100% пацieнток у I клшчнш групi з ХТБ, який вщповщав 17,88±0,70 бала порiвняно з II групою - 8,23±0,28 бала (р<0,001), що було пов'язано з тривалютю тазового болю та рецидивами захворювання прямим зв'язком середньо! сили (r=0,35; р=0,001 та r=0,28; р=0,003 вiдповiдно), чим довше тривав хронiчний тазовий бiль, тим бшьш вираженi психоемоцiйнi розлади спостерталися. Рiвень депресивних розладiв виходив за рамки норми у 88% пащенток I групи i становив 13,92±0,64 бала порiвняно з II групою - 6,101±0,34 бала (р<0,001).
У нашому дослiдженi було визначено, що тривалий перебк- ХТБ сприяе не тшьки пору-шенню психоемоцiйних характеристик, але й суттевим змiнам в ендокриннш системi, що зумовлюе порушення специфiчних функцiй жiночого органiзму. У жшок I групи був достовiрно, у 2 рази, пiдвищений рiвень пролак-тину проти групи порiвняння, який ми вщ-значали в 42% пащенток основно! групи, 28,41±1,54 нг/мл порiвняно з 12,07±0,64 нг/мл у груш II (р<0,001). Як свщчать отриманi показ-ники, внаслщок хронiчного тазового болю i психоемоцшно! напруги вiдбувалася змiна синтезу нейротрансмiтерiв, наслiдком чого була стрес-шдукована гiперпролактинемiя, що узгод-жуеться з даними шших дослiдникiв [3, 4]. Щд-вищений вмiст пролактину порушував функ-цiонування репродуктивно! системи на рiзних рiвнях, що було зазначено у хворих I групи, не тшьки у зниженш абсолютного рiвня гона-дотропних гормонiв ЛГ i ФСГ порiвняно з II групою, але й порушення сшввщношення рiвнiв ЛГ/ФСГ - до 1,3 при збереженш овуляцп i 1,2 при ановуляторному менструальному цикт, наслiдком чого було зниження рiвня
прогестерону на 21-й день менструального циклу, що свщчило про недостатшсть функцп жовтого тша в пацiенток I-групи 7,37±0,90 нг/мл проти групи порiвняння 10,26±1,28 нг/мл. У 22 % хворих основно! I групи було визначено шд-вищення рiвня кортизолу в сироватщ кровi, середнiй рiвень гормону становив 18,17± 1,13 мкг/дл, проти групи порiвняння -11,03±0,57 мкг/дл (р<0,001), проте в 15% хворих при тривалостi больового анамнезу понад 5 роюв вiдзначено його достовiрне зниження як результат зниження адаптацшних можливостей симпатоадреналово! системи. Аналiз зв'язюв рiвня гонадотропних i стеро!дних гормошв показав достовiрне пiдвищення рiвня пролактину (р=0,41; p<0,05) та зниження рiвня люте!шзую-чого гормона (ЛГ) (р= -0,34; p<0,05), естрадiолу (р= -0,45; p<0,05) та прогестерону (р= -0,33; p<0,05). Мiж ВАШ та рiвнем пролактину вияв-лено прямий, сильний достовiрний зв'язок (р=0,72; p<0,05); прямий середньо! сили зв'язок -з рiвнем кортизолу (р=0,43; p<0,05); зворотнш зв'язок середньо! сили - з рiвнем естрадiолу (р= -0,66; p<0,05) та зворотнiй слабкий зв'язок - з рiвнем прогестерону (р= -0,28; p<0,05). При тривалому хрошчному тазовому болю вщ-буваеться виснаження попередникiв стеро!дних гормонiв для синтезу глюкокортико^дав, що в пiдсумку призводить до зниження синтезу яечниками статевих гормошв, зокрема з роз-витком недостатносп люте!ново! фази [2, 4], з другого боку, функщональна гiперпролактинемiя порушуе функцiонування репродуктивно! системи на рiзних рiвнях.
Провiдна роль у хрошзацп тазового болю при ЗЗОМТ i належить запальнiй вiдповiдi iмунно! системи, тому наступним завданням нашого дослiдження було визначення стану гуморального iмунiтету шляхом визначення вмюту про- i протизапальних цитокiнiв у пащенток iз ЗЗОМТ та ХТБ. Оскшьки основним джерелом продукцп цитокшв е макрофаги й моноцити периферично! кровi, нами проведена оцiнка цитокшового балансу в сироватцi кровi у хворих з ХТБ.
Середнш рiвень IL-10, що зменшуе iнтенсив-шсть протизапального каскаду, в сироватцi кровi у жiнок основно! групи становив 4,85±0,42 пг/мл, на вiдмiну вщ групи порiвняння - 7,53±0,50 пг/мл (р<0,001). Рiвень прозапальних цитокiнiв IL-6 та TNF-a був, навпаки, суттево вищим в основнiй групi порiвняно з II групою (р<0,001): IL-6 -7,06±0,56 пг/мл проти 5,43± 1,32 пг/мл; TNF-a -8,0±0,86 пг/мл проти 2,38±0,30 пг/мл у груш без тазового болю. При рецидивi ХТБ, зумовленого ЗЗОМТ, нами була вщзначена тенденщя до
зниження протизапального цитокiну IL-10 i тдвищення IL-6 та TNF-a порiвняно з II групою ф<0,05). Тим самим було визначено одну з основних патофiзiологiчних складових болю, а саме - надмiрну запальну реакцiю, яка супроводжуеться збiльшенням викиду медiаторiв болю. Прозапальш цитокiни TNF-a, IL-6 реалiзують свiй вплив як безпосередньо запальною больовою реакцiею, з проявами ноцицептивного соматичного болю, так i опосередковано - шдвищенням больово! чутливостi клггин нервово! системи, вщпо-вiдальних за прояви невропатичного болю [12]. Середня оцшка iнтенсивностi болю за ВАШ в основнш I групi становила 7,52±0,17 бала порiв-няно зi значно нижними показниками в груш II -3,79±0,08 (р<0,001). Як i РIБ, так i середш показники iндексу кiлькостi вибраних дескрип-торiв (IКВД) сенсорний IКВД, афективний (емоцшний) IКВД та сила болю були значно вищими в основнш груш порiвняно з групою без тазового болю (р<0,001).
З урахуванням патофiзiологiчноl ролi цито-кiнiв у виникненш системних порушень у пащенток iз ЗЗОМТ та ХТБ нами було запропо-новано системний тдхщ до терапи та реабштаци цього контингенту хворих.
З метою усунення ноцицептивного болю, як знеболюючий i протизапальний препарат у пацiенток iз ЗЗОМТ та ХТБ використовували мелоксикам 0,015 г у виглядi ректальних супози-торив впродовж 7 дiб. У подальшому призначали ректальнi супозитори, до складу яких входять два компоненти: стрептокиназа (1500 МЕ) i стрептодорназа (1250 МЕ) в оптимальних дозах для максимального протеолггичного i фiбринолi-тичного ефектiв. З метою усунення нейропа-тичного компонента болю в пащенток використовували комплекс (тiамiну дисульфщ 100 мг,
пiридоксину пдрохлорид 200 мг, цианокоба-ламiну 200 мг), який покращував енергетичний обмш в нервових волокнах, синтез нейроме-дiаторiв i мieлiну (по 1 шгулщ 3 рази на добу, курс - 3-4 тижш), у поеднанш з магнiтотерапieю, яка сприяла полiпшенню кровообiгу й обмiну речовин у тканинах, регресу больового синдрому - 15 процедур. Важливим елементом комплексного лшування та реабштаци хворих з ХТБ у подальшому була тератя, спрямована на профшактику спайок оргашв малого таза. З щею метою застосовували фiзiотерапевтичнi методи впливу: електрофорез iз шрчанокислим цинком чи йодистим калiем, який володiе лiзуючою властивiстю стосовно тканин спайок i рубцiв, або електрофорез препаратом «Пелодекс», виготов-леним на основi еталонного багна лиману Куяльник (виробник ТОВ «Далк», Украша), що вiдповiдае свiтовим стандартам, методом екстрагування. З метою профшактики рецидиву ХТБ, дисменоре!, передменструального синдрому, доброяюсних пухлиноподiбних утворень яечникiв рекомендували прийом комбшованих оральних контрацептивiв, що мютять у своему складi дроспиренон 3 мг чи дiеногест 2 мг, протягом 12-24 мiсяцiв, залежно вщ репродук-тивних планiв жiнки. У разi наявностi стрес-шдуковано! гшерпролактинеми лiкування включало призначення агошспв дофамiну (карбеголiн або бромокриптiн) чи рослинних препарапв дофамшерпчно! ди, що мютять стандартизован екстракти прутняка звичайного. З метою усунення нейропсихiчних порушень i зменшення фармакологiчного навантаження рекомендували рослиннi адаптогени, при необхщност пацiентки отримували лiкування в психотерапевта. Терапев-тична ефективнiсть у хворих з ХТБ була вщзна-чена в нормалiзацil гормонального гомеостазу та сшввщношень секрецп гонадотропiнiв (табл. 1).
Таблиця 1
Середиш р1вень гонадотропних i стероУдних гормошв у обстежених жшок i3 ХТБ та ЗЗОМТ на 20 -21 й день менструального циклу до та шсля л1кування
Показники Me (25%; 75%) Група I n=50 Р1зниця мед1анних значень +/- % до Ме початково1 р
до лшування п1сля лшування Ме 95% Д1
ФСГ, мМО/мл 6,04 (4,07; 8,13) 4,80 (4,38; 5,30) -1,29 -0,5 - -2,18 -20,53 0,266
ЛГ, мМО/мл 8,35 (5,1; 10,4) 9,10 (8,20; 9,80) 0,8 -0,1 - 2 +8,98 0,062
Естрадiол, пг/мл 20,85 (17,2; 31,7) 65,80 (57,9; 72,8) 44,2 40,9 - 46,6 +215,59 <0,001
Прогестерон, нг/мл 7,0 (3,2; 16,6) 11,8 (10,2; 16,3) 4,9 3,11 - 6,4 +68,57 0,004
Пролактин, нг/мл 28,31 (21,5; 36,6) 12,4 (10,33; 15,9) -15,31 -19,3 - -11,77 -56,20 <0,001
Кортизол, мкг/дл 17,37 (13,9; 21,32) 13,7 (12,1; 16,08) -3,61 -5,64 - -2,17 -21,13 0,043
Примака. р - статистична достовiрнiсть розбiжностi за критерiем Вшкоксона
18/ Том XXIII/ 4
71
У результат лшування спостерталося шдви-щення концентрацп естрадiолу в 2,2 раза на 44,2 (40,9-46,6) пг/мл (р<0,001) i прогестерону на 4,9 (3,11-6,4) нг/мл, або 68,57% (р=0,004). При цьому вiдзначалося статистично значуще змен-шення рiвня пролактину i кортизолу, вiдповiдно на 56,20% (р<0,001) та 21,13% (р=0,043). Вщ-
новлення гормонального фону супроводжува-лось поновленням овуляторного менструального циклу в динамщ спостереження протягом 6 мюящв у 38 (76%) пащенток, що також вщпо-вiдало профшю про- та протизапальних цитоютв (табл. 2).
Таблиця 2
Середш показники р1вня про- та протизапальних цитокiнiв у обстежених жшок iз ХТБ та ЗЗОМТ до та шсля л1кування
ГрупаI Изниця медаанних
Показники (п=50) значень +/- % до Ме початково!' терапй р
Ме (25%; 75%) до лшування тсля лшування Ме 95% Д1
1Л-10, пг/мл 4,6 (2,6; 6,2) 3,2 (2,2; 3,7) -1,3 -2,4 - -0,6 -30,43 <0,001
1Л-6, пг/мл 6,7 (4,8; 8,9) 3,8 (3,1; 4,8) -2,9 -3,7 - -2,4 -43,28 <0,001
TNF-a, пг/мл 7,35 (3,6; 11,7) 2,7 (2,4; 5,2) -4,2 -5,7 - -2,6 -63,27 <0,001
ТОТ-а/ 1Л-10 1,61 (0,91; 2,64) 1,5 (0,74; 1,91) -0,32 -0,66 - -0,03 -6,83 <0,001
Прим1тка. р - статистична достов1ршсть розб1жносп за критер1ем Вшкоксона
Рiзниця медiанних значень цитокiнiв у дина-мщ лiкування становила для IL-10 —1,3 (95% Д1 -2,4- -0,6); для 1Л-6 - -2,9 (95% Д -3,7 - -2,4); для TNF-a - -4,29 (95% Д -5,7 - -2,6); ЮТ-а/1Л-10 - -0,32 (95% Д1 -0,66 - -0,03). Коефщент ств-вщношення мiж TNF-a/IЛ-10 зменшився в результат лiкування на 6,83% (р<0,001), 1Л-10 на 30,43% (р<0,001), 1Л-6 на 43,28%, ТОТ-а на 63,27% (р<0,001).
Ефективнiсть проведено! терапii оцiнювали в динамщ лiкування через 1, 3 та 6 мюящв за показниками ВАШ та показниками розладiв
депресп та тривоги. Пюля проведеного лiкування через 3 мюящ у всiх жшок I групи - 50 (100%) було визначено середнш рiвень особистюно! тривожностi (р<0,05) порiвняно з вихщним рiвнем. Також спостерiгалися лише легю депре-сивнi розлади в 28 (56,0%) обстежених, яю на початку лшування були зазначенi лише в 15 (30%), третини обстежених (р<0,05). Частка жшок, що належали до категорп норми, становила до лшування 6 (12,0%), а пюля проведено! те-рапп через 3 мiсяцi - 22 (44,0%) (р<0,05) (табл. 3).
Таблиця 3
Середш показники рiвня особистюно!' тривожностi за шкалою Дж. Тейлора та рiвня депресп за шкалою Гамшьтона в обстежених жшок iз ХТБ та ЗЗОМТ до та через 3
мкящ шсля лжування
Показники Група I (п=50) Р1зниця середн1х значень Середнш % змш
М±т до лшування через 3 \iioiiu М 95% Д1 +/- % до М початково!' 95 % Д1
Ивень особистюно! тривожтсп 17,88±0,70 (4,98) 10,18±0,37 (2,62) -7,70 -8,61 - -6,79 -41,67 -44,51 - -38,82
Р1вень депресивних розлад1в 13,92±0,64 (4,51) 7,66±0,31 (2,21) -6,26 -7,19 - -5,33 -42,46 -46,25 - -38,67
Прим1тка: р - статистична достов1ршсть розб1жносп в динамщ за Т-критер1ем Стьюдента для повторних ви]шр1в
р
Динамша регресу больового синдрому через мюяць шсля лшування визначена за ВАШ -4,90±0,13 бала; через 3 мюящ - у 2,76±0,07 бала вщ початкового рiвня (р<0,001).
ЩДСУМОК
Таким чином, запропонована цiлеспрямована тератя з урахуванням патогенетичних передумов хрошчного тазового болю, в динамiцi спостере-ження протягом 6 мiсяцiв, сприяла зменшенню прозапально! активностi цитокiнового каскаду ^-6 на 43,28%, TNF-a на 63,27% (р<0,001); ид-
новлення гормональних спiввiдношень визна-чено в 76% пащенток. Значне полшшення загального, психоемоцшного стану та норма-лiзацiю сну визначили 44 (88%) жшки; зниження реактивно! тривожностi i депресивних розладiв до нормальних показникiв визначено в 42 (84%) пащенток, регрес больового синдрому до мш> мальних показниюв за ВАШ було визначено в 48 (96%) хворих, що свщчить про ефективнють запропонованого лiкувально-дiагностичного алгоритму у хворих з хрошчним тазовим болем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бюстатистика / В.Ф. Москаленко, О.П. Гульчш, М.В. Голубчиков [та ш.].- Ки!в: Книга плюс, 2009.- 184с.
2. Гиперпролактинемия в генезе стресс-инду-цированного бесплодия. Возможности фитотерапии / Т.Ф. Татарчук, Н.В. Косей, С.И. Регеда, Н.В. Яроцкая [и др.] // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 28-37.
3. Данилов А. Б. Биопсихосоциальная концепция боли / А.Б. Данилов, А.Б. Данилов // Manage pain. -2013. - N 1. - Р. 7-11.
4. Жук С.И. Синдром хрошчного тазового болю в генез1 стрес-шдуковано! неплщносл в жшок репродуктивного вшу / С.1. Жук, О.А. Ночвша, А.В. Ка-мшський // Репродуктивна ендокринолопя. - 2015. -Т. 26, № 6. - С. 12-17.
5. Крыжановский Г.Н. Нейроиммуноэндокрин-ные взаимодействия в норме и патологии / Г.Н. Кры-жановский. - Москва : Медкнига, 2010. - 287с.
6. Неймарк А.И. Роль воспалительных заболеваний гениталий и нижних мочевых путей в развитии синдрома хронической тазовой боли у женщин / А.И. Неймарк, Н.В. Шелковникова // Проблемы клинической медицины. - 2011. - Т. 25, № 3/4. - С. 56-58.
7. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - Москва : Медиа-Сфера, 2006. - 312 с.
8. Современный взгляд на проблему воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин / З.М. Дубоссарская, Ю.А. Дубоссарская, Л.П. Грек, Т.Б. Ушакова // Здоровье женщины. - 2017. - Т. 122, № 6. - С. 58-62.
9. Стеняева Н.Н. Хроническая тазовая боль: психосоматические аспекты / Н.Н. Стеняева, И.А. Апо-лихина // Consilium Medicum. - 2012. - N 6. - Р. 19-20.
10. Терашя хрошчного тазового болю у жшок, яш вперше звернулися по медичну допомогу. Кер1в-
ництво Королiвського коледжу акушерства i пнеко-логп Великобритани // Жшочий лшар. - 2016. - № 6. -С. 49-56.
11. Харченко Ю.А. Адекватная оценка боли -залог её успешного лечения / Ю.А. Харченко // Universum: Медицина и фармакология. - 2014. url: http ://7universum. com/ru/med/arhive/item/3 966
12. Хроническая тазовая боль: руководство для врачей / под ред. А.Н. Беловой, В.Н. Крупина. -Москва: Антидор, 2007. - 572 с.
13. Altered cytokine gene expression in peripheral blood monocytes across the menstrual cycle in primary dysmenorrhea: a case-control study / H. Ma, M. Hong, J. Duan [et al.] // PLoS One. - 2013. - Vol. 8, N 2. -P. e55200.
14. Cheong Y. Chronic pelvic pain: aetiology and therapy / Y. Cheong, R. William Stones// Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. - 2006. - Vol. 20, N 5. - Р. 695-711.
15. Depressive symptoms, pain, chronic medical morbidity, and interleukin-6 among primary care patients / E.L. Poleshuck, N.L. Talbot, J.A. Moynihan, B.P. Chapman [et al.] // Pain Med. - 2013. - N 14. - P. 686-691.
16. Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. In: Chronic Pelvic Pain, ed. P.Vercellini; London, UK: Blackwell Publishing, 2011: 1-6.
17. Meta-Analysis of Cytokines in Major Depression / Y. Dowlati, N. Herrmann, W. Swardfager, H. Liu // Biol. Psychiatry. - 2010. - Vol. 67. - Р. 446-457.
18. Sommer C. Recent findings on how proinflam-matory cytokines cause pain: peripheral mechanism in inflammatory and neuropathic hyperalgesia / C. Sommer, M. Kress // Neurosci. Lett. - 2004. - Vol. 361. - Р. 184-187.
19. Wiech K. Influence of negative emotions on pain: behavioral effects and neural mechanisms / K. Wiech, I. Tracey // Neuroimage. - 2009. - Vol. 47. - P. 947-987.
REFERENCES
1. Moskalenko VF, Gulchly OP, Golubchikov MV. 2. Tatarchuk TF, Kosey NV, Regeda SI, Yarotskaya [Biostatistika]. Kyiv, Knigaplyus. 2009;184. Ukrainian. NV. [Hyperprolactinemia in the genesis of stress-induced
18/ Том XXIII/ 4
73
infertility. Phytotherapy opportunities]. Zdorove zhen-shchiny. 2017;3:28-37. Russian.
3. Danilov AB, Danilov AB. [Biopsychosocial concept of pain]. Manage pain. 2013;1:7-11. Russian.
4. Zhuk SI, Nochvina OA, Kaminskyi AV. [Chronic pelvic pain syndrome in the genesis of stress-induced infertility in women of reproductive age]. Reproduktyvna endokrinologiia. 2015;6(26):12-17. Ukrainian.
5. Kryizhanovskiy GN. [Neuroimmune-endocrine interactions in health and disease]. Moskva, Medkniga. 2010;287. Russian.
6. Neimark AI, Shelkovnikova NV. [The role of inflammatory diseases of the genitals and lower urinary tract in the development of chronic pelvic pain syndrome in women]. Problemy klinicheskoi meditsiny. 2011;25(3/4):56-58. Russian.
7. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application package STATISTICA]. Moskva, Media-Sfera. 2006;312. Russian.
8. Dubossarskaya ZM, Dubossarskaya YuA, Grek LP, Ushakova TB. [Modern view on the problem of inflammatory diseases of the pelvic organs in women]. Zdorove zhenschiny. 2017;6(122):58-62. Russian.
9. Stenyaeva NN, Apolihina IA. [Chronic pelvic pain: psychosomatic aspects]. Consilium Medicum. 2012;6:19-12. Russian.
10. [Therapy of chronic pelvic pain in women who first applied for medical assistance. Management of the Royal College of Obstetrics and Gynecology of Great Britain]. Zhinochyi likar. 2016;6:49-56. Ukrainian.
11. Harchenko YuA. [An adequate assessment of pain is a pledge of its successful treatment]. Universum,
Meditsina i farmakologiya. 2014;4(5). Available from:
http://7universum.com/ru/med/archive/item/1229.
Ukrainian.
12. Belova AN, Krupina VN. edit. [Chronic pelvic pain: a guide for doctors]. Moskva, Antidor. 2007;572. Russian.
13. Ma H, Hong M, Duan J. Altered cytokine gene expression in peripheral blood monocytes across the menstrual cycle in primary dysmenorrhea: a case-control study. PLoS One. 2013;8(2):e55200.
14. Cheong Y, William Stones Y. Chronic pelvic pain: aetiology and therapy. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2006;20(5):695-711.
15. Poleshuck EL, Talbot NL, Moynihan JA, Chapman BP. Depressive symptoms, pain, chronic medical morbidity, and interleukin-6 among primary care patients. Pain Med. 2013;14:686-91.
16. Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. Chronic Pelvic Pain. P. Vercellini. London, UK: Blackwell Publishing. 2011;1-6.
17. Dowlati Y, Herrmann N, Swardfager W, Liu H. Meta-Analysis of Cytokines in Major Depression. Biol. Psychiatry. 2010;67:446-57.
18. Sommer C, Kress M. Recent findings on how proinflammatory cytokines cause pain: peripheral mechanism in inflammatory and neuropathic hyperalgesia. Neurosci. Lett. 2004;361:184-7.
19. Wiech K, Tracey I. Influence of negative emotions on pain: behavioral effects and neural mechanisms. Neuroimage. 2009;47:987-97.
Стаття надшшла до редакцп 30.10.2018
♦
