CC BY
71
3. B03ÍaH0Ba Ж.I. Оргашзащя медично! допомоги хворим на BipycHi гепатити, якi вживають наркотики. / Ж.1. B03ÍaH0Ba, П.С. Чуба, Т.Р. Чайковська [та íh.] // Сучасш шфекцп. - 2000. - №4. - С.59-61.
4. Вíeвcький А.М. Нацюнальний звíт щодо наркотично! ситуацп (данí 2010 року) для ввропейського монíтоpингового центру з наpкотикíв та наркотично! залежност! Укра!на. Тенденци розвитку, поглиблений огляд з обраних тем / А.М. BieBCbHtó, М.П. Жданова, С.В. Сидяк [та íh.] // - Ки!в, - 2011. 96 с.
5. Калачев Б.Ф. История развития законодательства России в сфере противодействия незаконному обороту наркотиков и злоупотреблению ими / Б.Ф. Калачев, А.Н. Сергеев // - 2000. - 580 с.
6. Калачев Б. Ф. Новая «опиумная война» в Афганистане / Б.Ф. Калачев // - Наркоконтроль. - 2009. - № 4. - С. 8-14.
7. Калачев Б.Ф. Российская империя против наркотиков / Б. Ф. Калачев // Век глобализации. - 2012. -№1. - С. 161-175.
8. Четли Э. Проблемные лекарства. / Э. Четли // - Riga:Landmark Ltd, - 1998. - 360с.
9. Шаповалов В. Мошторинг режиму контролю трамадолу та проблеми його немедичного вживання хворими на наркоман™ i токсикомашю / В. Шаповалов, В. Шаповалова, В. Кузьмшов [та íh.] // Лжи Укра!ни. - 2000. - №11. - С.18-19.
10. Шаповалов В.В.(мол) Судова фармащя: режим контролю наркотичних заcобiв для фармакокорекцп наркопащенпв з девíантною поведшкою / В.В. Шаповалов (мол) // Укра!нський вюник психоневролоп. - 2011. - Том19, №2(67). - С.97-101.
11. ЮДОНК Всемирный доклад о наркотиках, - 2012 год. - Вена:ООН, - 2012. - 143 с.
12. Anton R.F. Naltrexone for the management of alcohol dependence/R.F Anton//The New England journale of medicine.- 2008.- Vol. 359, №7.- С.715-721.
13. Bhutta T.I. Loperamide poisoning in children / T.I. Bhutta, K.I. Tahir // Lancet. - 1990. - №335. - С.363.
14. BMA and the Royal Pharmaceutical Society of Great Britain / British National Formulary. - London: BMA and The Pharmaceutical Press. -1991. - №22, Sep. - p.161.
15. Booth M. Opium: A History / M. Booth // - London: Simon & Schuster, Ltd.. - 1996. - 381p.
16. Dean L. Flowers in the Blood: The Story of Opium. / L. Dean, J. Goldberg // - New York: Franklin Watts. - 1981. - 306p.
17. Eisenberg E. Efficacy and safety of opioid agonist in the treatment of neuropathic pain of nonmalignant origin / E. Eisenberg, E.D. McNicol, D.B. Carr // JAMA. - 2005. - Vol 293, №24. - С.3043-3052
18. Gartry C.C. NAOMI: The trials and tribulations of implementing a heroin assisted treatment study in North America / C.C Gartry, E.O. Joekes, N. Laliberté [et al.] // Harm Reduction Journal - 2009.
19. Henry J.(ed.) The British Medical Association Guide to Medicines & Drugs / J. Henry // - London: Dorling Kindersley, - 1991. - 456p.
20. Joseph H. Methadone Maintenance Treatment (MMT): A Review of Historical and Clinical Issues / H. Joseph, S. Stancliff, J. Langrod // The Mount Sinai Journal of Medicine. - 2000. - Vol. 67, №5,6. - P.347-364
21. Khight J.R. A 35-years old physician with opioid dependence / R.J. Knight // JAMA. - 2004. - Vol 292, №11. - P.1351-1357
22. Kuehn B.M. Methadone treatment marks 40 years / B.M. Kuehn // JAMA. - 2005. - Vol 294, №8. - P.887-889
23. McCoy AW. The Politics of Heroin: CIA Complicity in the Global Drug Trade. / A.W. McCoy // - New York: Lawrence Hill Books. - 1991. - 634p.
24. Musto D.F. The American Disease: Origins of Narcotic Control./ D.F. Musto // - New York: Oxford University Press. - 1999. - 417 p.
25. WHO. The rational use of drugs in the management of acute diarrhoea in children / Geneva: WHO. - 1990.- 71p.
ДЕЯК1 АСПЕКТИ 1СТОРП ОП1АТ1В В КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ НАРКОЗАЛЕЖНОСТ1 Логаш М.В., Покотило П.Б.
Проблеми, яю мае сусшльство з ошатами сьогодш, переважно створеш самим людством на piзних етапах кторп, а основними причинами було Ьнорування та зневажливе ставлення до проблеми наркоманй, як тако!, використання ошо1дав без належного вивчення !х дй та можливих ускладнень, а також величезний вплив полгтичних, економiчних та сусшльних чиннигав на суто медичш проблеми.
Ключов1 слова: ошати, ошо!ди, наркомашя, ютс^я ошат!в, замкна терашя.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
SOME ASPECTS OF THE HISTORY OF OPIATES IN THE CONTEXT OF NOWADAYS DRUG ADDICTION PROBLEMS Logash M., Pokotylo P.
Keys problems, which society has today with drug addiction, was made by humanity himself during different historical periods, and main reasons were the disregard and disrespectful to drug addictions problem, and using the opiates without sufficient researching of their action and possible complications, as well as huge political, economic and social influence on purely medical and scientific problems.
Key words: opiates, opioids, drug addiction, history of opiates, maintenance treatment.
УДК 616.125-008.318:616.8]-073.7
МОЖЛИВ1СТЬ ОЦ1НКИ БАЛАНСУ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ПЕРСИСТУЮЧУ ФОРМУ ФТБРИЛЯЦН ПЕРЕДСЕРДЬ
Актуальшсть проблеми вивчення фiбрилящ! передсердь (ФП), насамперед, зумовлена тим, що наявшсть цього порушення ритму серця достстарно шдвищуе вщносний ризик загально! та серцево-судинно! смертности. В даний час ФП розглядаеться як потенцшно летальну аритмш, враховуючи широкий спектр 11 негативних насладив, пов'язаних не тшьки з ютотним попршенням якост! життя, але i значним шдвищенням частоти серйозних ускладнень i смерт! При наявнога у хворого ФП шдвищуеться ризик розвитку шсульту, а смертшсть приблизно в 2 рази вища шж у людей iз синусовим ритмом. Виникнення частих пароксизмiв ФП сприяе електричному i анатс^чному ремоделюванню мюкарда, знижуе скорочувальну функщю серця, збшьшуе частоту розвитку тромбоемболiчних ускладнень, загальну смертшсть i знижуе ягасть життя пащент!в.
Незважаючи на бшьш нiж вкову iсторiю вивчення ФП i великий обсяг накопичених даних багато питань, що стосуються патогенезу ФП, доа залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, це питання, пов'язаш з роллю ВНС у патогенезi дано! аритмi!. Наукова i практична актуальнiсть пошуку вщповщей на цi питання не викликае сумшву, так як бiльш точне знання особливостей патогенезу ФП може вщкрити новi можливостi для !! лiкування. Цим i визначаеться необхщшсть продовження дослiджень у даному напрямку.
Ключов1 слова: ф1бриляц1я передсердь, холтер1вське мон1торування, вегетативна нервова система.
Серйозною 1 невир1шеною проблемою залишаеться д1агностика 1 л1кування ф1бриляцИ передсердь (ФП), що тдштовхуе л1кар1в-практик1в 1 дослщнимв на пошуки нових р1шень у тактищ ведення пац1ент1в з цим захворюванням. Незважаючи на величезний прогрес, у розум1нн1 багатьох електроф1з1олог1чних
MexaHi3MiB формування та тдтримки дано! аритмп, на даний момент не кнуе унiверсального методу лшування ФП [14,21].
Актуальнiсть проблеми вивчення ФП, насамперед, зумовлена тим, що наявшсть цього порушення ритму серця достовiрно пiдвищуе вiдносний ризик загально! та серцево-судинно! смертность В даний час ФП розглядаеться як потенцшно летальну аритмда, враховуючи широкий спектр !! негативних насладив, пов'язаних не тшьки з iстотним попршенням якостi життя, але i значним падвищенням частоти серйозних ускладнень i смертi [14,15]. При наявностi у хворого ФП падвищуеться ризик розвитку шсульту, а смертнiсть приблизно в 2 рази вища нiж у людей iз синусовим ритмом [27].
Виникнення частих пароксизмiв ФП сприяе електричному i анатомiчному ремоделюванню мюкарда, знижуе скорочувальну функцiю серця, збшьшуе частоту розвитку тромбоемболiчних ускладнень, загальну смертшсть i знижуе якiсть життя пащенлв [6,13].
Для вдосконалення методiв лiкування хворих з пароксизмальною формою ФП сьогодш потрiбно бiльш ясне розумшня !! патофiзiологiчних основ. Серед багатьох факторiв, що ведуть до виникнення i пiдтримання пароксизмiв ФП, суттеву роль ввдграють нейровегетативнi впливу на серце. Роль нервово! системи в патогенезi i клiнiчнiй картиш пароксизмально! форми ФП вiдома давно. Так, Coumel Р.Н. et al. описали пацiентiв з вагусною i адренерпчно! формами ФП [20]. Разом з тим, сучасш принципи оцшки стану регуляторних систем органiзму та можливосл !х застосування в аритмологп поки що використовуються недостатньо.
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) - це мшливкть тривалосл iнтервалiв RR послiдовних ци^в серцевих скорочень за певнi промiжки часу [3]. Першi дослiдження варiабельностi серцевого ритму були проведенi в кшщ 50-х рокiв пiд керiвництвом Р. М. Баевського та були пов'язаш з пiдготовкою пiлотiв до космiчних польотiв. Основним завданням була оцшка функцiонального стану здорових суб'еклв [1]. Опублiкованi результати цих досладжень внесли великий вклад у розумшня процеав регуляцп серцево! дiяльностi в рiзних умовах i продемонстрували можливкть оцiнки ступеня напруги регуляторних систем оргашзму в умовах стресу. [2]
Протягом 1970-х р. Ewing et al. запропонували кшька простих теспв, здiйснених бiля лiжка хворого, за допомогою яких виявляли змiну iнтервалiв RR при вегетативнiй нейропатп у хворих на цукровий дiабет [22]. Wolf et al. в 1977 р. виявили взаемозв'язок бшьшого ризику смерп у хворих, яю перенесли шфаркт мiокарда, зi зниженою ВРС [38].
Нервова регулящя серцевого ритму здшснюеться симпатичним i парасимпатичним ваддшами ВНС, мае складну iерархiчну структуру i складаеться з екстракардiальноl i iнтракардiальноl систем [8,10]. Парасимпатична i симпатична нервовi системи знаходяться в певнш взаемодп у регуляцп серцевого ритму. 1снуе так званий вегетативний гомеостаз [4,11].
Найбшьш проста система регулювання серцевого ритму запропонована Баевським Р.М. Це двоконтурна модель [2], що грунтуеться на мбернетичному падход^ при якому система регулювання синусового вузла може бути представлена у виглядi двох взаемопов'язаних контурiв: центрального i автономного, з прямим i зворотним зв'язком.
Дiяльнiсть центрального контуру регулювання, який адентифшуеться з симпатоадреналовими впливами на ритм серця, пов'язана з недихальною синусовою аритмiею i характеризуеться рiзними повiльно хвильовими складовими серцевого ритму. Прямий зв'язок мiж центральним i автономним контурами здiйснюеться через нервовi i гуморальнi зв'язки. Зворотнш зв'язок забезпечуеться аферентною iмпульсацiею з барорецепторiв серця i судин, хеморецепторiв i обширних рецепторних зон рiзних органiв i тканин.
Високий рiвень адаптацп ритму серця до потреб оргашзму забезпечуеться ткним зв'язком i взаемодiею мiж двома вiддiлами вегетативно! нервово! системи [30].
Активне вивчення ВСР кардюлогами усього свггу призвело до необхадносп стандартизацп термшологп, розробки оптимальних методiв вимiрювання ВСР, а також опису показнимв ВСР та !х характеристик в нормi i при патологiчних станах. З шею метою в 1996 р. робоча група Свропейського товариства кардюлогп та Швшчноамериканського товариства кардiостимуляцil i електрофiзiологil провела нараду, на якiй була представлена доповщь, що описувала стандарти вимiрiв, фiзiологiчну iнтерпретацiю та клшчне використання варiабельностi серцевого ритму [5,35]. Бшьшкть дослiдникiв користуються запропонованими у 1996 р. Свропейським товариством кардюлогп та Пiвнiчноамериканським електрофiзиологiчним суспiльством стандартами вимiрювань, фiзiологiчноl iнтерпретацil ВСР та рекомендащями щодо клiнiчного застосування цього методу [4].
У даний час визначення варiабельностi серцевого ритму визнане найбшьш шформативним нешвазивним методом кшьмсно! оцiнки вегетативно! регуляцil серцевого ритму. Вважаеться, що зниження показниюв ВСР свщчить про порушення вегетативного контролю серцево! дiяльностi i несприятливе для прогнозу [18,34].
Найвищi показники варiабельностi серцевого ритму ВСР рееструються у здорових оаб молодого вшу, спортсмешв, промiжнi - у хворих з рiзними органiчними захворюваннями серця, в тому чи^ з шлуночковими порушеннями ритму, найнижчi - в оаб, якi перенесли епiзоди фiбриляцil шлуночкiв [12,16].
ВСР може бути оцшена за допомогою рiзних методiв аналiзу: часових, статистичних, автокореляцiйних, геометричних, частотних. ВСР можна вивчати на короткочасних дшянках запису ЕКГ i в
процес тривалого запису ЕКГ [32,35]. У даний час йде активне вивчення хвильово! структури серцевого ритму методами спектрального аналiзу. Показано, що мшливкть ритму серця майже цшком залежить вiд вегетативних впливiв, оскiльки пiсля денервацп серця (хiмiчним впливом або анатомiчно) ритм пейсмекера стае стабшьним [17,28].
У тепершнш час великий iнтерес викликають дослiдження з вивчення вегетативного тонусу у хворих з ФП i уточнення патогенетичного мехашзму розвитку пароксизмiв за допомогою аналiзу варiабельностi серцевого ритму. Переважно роботи стосуються вивчення ВСР безпосередньо перед початком пароксизмiв ФП, зареестрованих при добовому мошторуванш ЕКГ [23].
Дослшження, присвяченi вивченню показникiв ВСР у хворих з персистуючою формою ФП, нечисленнi i переважно стосуються вивчення ВСР у хворих з ФП при проведенш функцюнальних проб, до i тсля проведення радючастотно! абляцп [26], електрично! кардюверсп [37], впливу пароксизму на показники ВСР [25], а також для оцшки ефективносп антиарштшчно! терапп [9].
Lok N.S. i Lau C.P. при проведенш функцюнальних проб хворим з пароксизмально! формою ФП виявили у деяких переважання тонусу вагусного регулювання. [31]. Певну роль у виникненш пароксизмiв та персистуванш ФП вiдiграють нейровегетативнi впливи на серце [7].
Coumel Р.Н. et al. описали пацiентiв iз вагусною i адренергiчною формами ФП. Багато хворих iз вагусною формою ФП мають надлишкову масу тiла, цукровий дiабет або виразкову хворобу шлунку. Пароксизми ФП вагусного типу виникають у вщ вiд 40 до 50 роив i мають сво! характерш ознаки. Напади частiше з'являються вночi пiд час сну, до пробудження хворого. Початку пароксизму ФП вагусного типу зазвичай передуе прогресуюче уповшьнення синусового ритму, при цьому брадикардiя часто поеднуеться з передсердними екстрасистолами [20].
Цшавими е данш Bertaglia E. et al., яю у своему дослiдженнi показали, що тдвищення вагусного тонусу настае вшразу пiсля електрично! кардиоверсии у пашенпв з раннiми рецидивами аритмп [19].
Адренерпчна форма ФП пов'язана з посиленням активносл симпатично! нервово! системи. Пароксизми виникають часпше вранцi шсля пробудження або протягом дня, провокуються психоемоцiйним або фiзичним стресом. Пароксизми ФП адренерпчно! форми протiкають iз високою ЧСС [24].
Fioranelli M. et al. дослшжували ВСР у 28 пашенпв за 5 хвилин перед початком пароксизму миготливо! аритмп за допомогою Холтерiвського монiторування. Було зареестровано 36 епiзодiв ФП, ям були роздiленi на 2 типи. При першому типi (n=18) було вшзначено збiльшення низьких частот (LF) (p=0,004) i зменшення високих частот (HF) (p=0,004), що розцiнювалося як збшьшення симпатичного тонусу. При другому тит було зменшення показника LF (p<0,001) i збiльшення значення HF (p<0,001), що розцiнювалося як переважання парасимпатичного регулювання [23].
Також юнують пароксизми ФП вагусно-симпатично! природи, при яких спостертаеться синергiчна дiя парасимпатично! i симпатично! нервово! системи. У тих випадках, коли ш клшчно, нi за даними спектрального аналiзу ВСР ФП не вкладаеться ш в вагусну, нi в адренергичну форму, доцшьно видiляти змiшану форму [24].
1снують роботи, в яких оцшювалась змiна вегетативного статусу у хворих з ФП до i шсля виникнення пароксизму ФП. Так, в роботах Tomita Т. et al., автори аналiзували параметри ВСР за годину, за 20 хвилин, безпосередньо до пароксизму, а також тсля нього. Хворим пароксизмальною формою ФП (n=23), середнш вш яких становить 65±2 роки, проводилося 24-годинне мошторування ЕКГ.
Хворi були роздшеш на двi групи по часу виникнення пароксизмiв, переважно в шчний i в денний час доби. В груш хворих з шчними ешзодами ФП зазначалося значне зниження показниюв HF, LF пiсля пароксизму. Змша iндексу LF/HF до i пiсля пароксизму ФП не спостерталась. Однак у групi з денними пароксизмами ФП вшзначалося збiльшення шдексу LF/HF до пароксизму i зменшення LF та шдексу LF/HF тсля пароксизму [36].
Дослшження Купновицько! 1.Г. зi спiвавт., проведене на 120 патентах з тахiаритмiями, резистентними до медикаментозного лшування, показало, що функцюнальний статус ВНС у мiжпароксизмальний перюд характеризувався гiперфункцiею !! симпатичного вшдшу в поеднаннi з неадекватною вегетативною реактившстю [29].
Vikman S. et al. вивчали часовi та спектральш показники ВСР у хворих iз рецидивуючою формою ФП пiсля проведення електрично! кардюверсп.
Хворим iз ФП (n=78) проводилася електрична кардiоверсiя для вшновлення синусового ритму. У 27 (35%) хворих спостертався рецидив ФП протягом одного мкяця. У груш хворих iз рецидивами ФП спостерталися бiльш високi показники SDNN, HF, LF, VLF порiвняно з хворими ФП без рецидивiв. Авторами був зроблений висновок про те, що збшьшення високочастотного компонента спектру е предиктором раннього рецидиву фiбриляцil передсердь тсля електрично! кардюверсп [33].
1. Необхщно враховувати, що пароксизми ФП можуть протшати як з переважанням вагусного, так i симпатичного регулювання. Визначення нейровегетативного варiанту пароксизмiв ФП дае можливкть вибору препарату, оптимального для профшактики рецидивiв аритмп.
2. Незважаючи на бшьш нiж вiковy icтоpiю вивчення ФП i великий обсяг накопичених даних багато питань, що стосуються патогенезу ФП, дос залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, це питання, пов'язаш з роллю ВНС у патогенезi дано! аритмп. Наукова i практична актуальшсть пошуку вiдповiдей на щ питання не викликае cyмнiвy, так як бшьш точне знання особливостей патогенезу ФП може вщкрити новi можливоcтi для íí лiкyвання. Цим i визначаеться необхщшсть продовження дослщжень у даному напрямку.
1. Баевский Р. М. Кибернетический анализ процессов управления сердечным ритмом / Р. М. Баевский // Актуальны проблемы физиологии и патологии кровообращения. - М. : Медицина, - 1976. - С. 161-175.
2. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кириллов, C. Э. Клецкин // - М. : Наука, - 1984. - 214 с.
3. Баевский Р. М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика / Р. М. Баевский // Клиническая информатика и телемедицина. - 2004. - № 1. - C. 54-64.
4. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение / А.М. Вейн // - М. : Медицинское информационное агентство, -1998.- 752с.
5. Вариабельность сердечного ритма: Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования / Рабочая группа Европейского кардиологич. об-ва и Северо-Американского об-ва стимуляции и электрофизиологии // Вестник Аритмол. - 1999. -№11. - C. 53-78.
6. Дiагноcтика та лкування фiбpиляцil передсердь. Рекомендацп робочо! групи по порушенням серцевого ритму / Асощащя кардюлопв Укра1ни. - К., 2011. - 159c.
7. Заболотских Т. Е. Особенности функционального состояния больных с пароксизмальной мерцательной аритмией / Т. Е. Заболотских, В. В. Скибицкий // Российский кардиологический журнал. - 1999. - № 4. - С. 50-51.
8. Конради Г. П. Рефлексы на сердце с аортально-каротидной зоны и рецепторов крупных артерий / Г. П. Конради // Физиология кровообращения. Физиология сердца. - Л: Наука, - 1980. - С. 475-485.
9. Корнелюк И. В. Роль анализа параметров вариабельности сердечного ритма для оценки эффективности дифференцированного антиаритмического лечения фибрилляции предсердий / И. В. Корнелюк, Я. Г. Никитин, Т. М. Коптюх [и др.] // Вестник аритмологии. -2004. - № 36. - С. 18-22.
10. Леви М.Н., Мартин П.Ю. Нейрогуморальная регуляция работы сердца // Физиология и патофизиология сердца / М.Н. Леви, П.Ю. Мартин // - М.: Медицина, - 1990. - 624 с.
11. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В. М. Михайлов // - 1ваново : Иван. Гос. Мед. Академия, - 2002. - 290 с.
12. Похачевский А.Л. Функциональное состояние и адаптационные резервы организма / А.Л. Похачевский, В.М. Михайлов, А.А. Груздев [и др.] // Вестник новг. гос. Университета, - 2006. - № 35. - C. 11-15.
13. Сpiбна О.В. Особливост структурно-функцюнального ремоделювання мюкарда у пащенпв з фiбpиляцiею i тршотшням передсердь / О.В. Сpiбна, О.С. Сичов, 1.М. Горбась // Укр. кардюл. журн. - 2008. - № 3. - С. 76-81.
14. Сычев О.С. Фибрилляция предсердий - потенциально летальная аритмия. Распространенность, причины развития и последствия фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, Н.Н. Безюк // Здоров'я Укра1ни. - 2009. - №18. - С. 20-21.
15. Сычев О.С. Фибрилляция предсердий. Современные подходы к лечению и профилактике осложнений у пациентов с сопутствующей патологией сердца / О.С. Сычев // Украшський медичний часопис. - 2011. - №6. - С. 54-58.
16. Яблучанский Н. И. Вариабельность сердечного ритма: в помощь практикующему врачу / Н. И. Яблучанский, А. В. Мартыненко // -Х., - 2010. - 131 с.
17. Akselrod S. Power spectrum analysis of heart rate fluctuation: a quantitative probe of beat to beat cardiovascular control / S. Akselrod, D. Gordon, F. A. Ubel [et al.] // Science. - 1981. - Vol. 213. - P. 220-222.
18. Barron H. V. Lesh Autonomic Nervous System and Sudden Cardiac Death / H. V. Barron // J. Amer. Coll. Cardiol. - 1996. - Vol. 27, №5. - P. 1053-1060.
19. Bertaglia E. Autonomic modulation of the sinus node following electrical cardioversion of persistent atrial fibrillation: relation with early recurrence / E. Bertaglia, F. Zoppo, C. Bonanno [et al.] // Int. J. Cardiol. - 2005. - № 102. - P. 219-223.
20. Coumel P. Paroxysmal atrial fibrillation: role autonomic nervous system / P. Coumel // Arch Mai Coeur Vaiss. - 1994. - № 87. - P. 55-62.
21. Camm A.J. ACC/AHA/ESC 2010 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation-executive summary / A.J. Camm, P. Kirchhof, Y.H. Gregory [et al.] // Eur. Heart J. - 2010. - Vol. 31. - P. 2369-2429.
22. Ewing D. J. The value of cardiovascular autonomic function tests: 10 years experience in diabetes / D. J. Ewing, C. N. Martin, R. J. Young [et al.] // Diabetic Care. - 1985. - № 8. - P. 491-498.
23. Fioranelli M. Analysis of heart rate variability five minutes before the onset of paroxysmal atrial fibrillation / M. Fioranelli, M. Piccoli, G. M. Mileto [et al.] // Pacing-Clin-Electrophysiol. - 1999. - May, № 22(5). - P. 743-749.
24. Gould P. A. Evidence for increased atrial sympathetic innervation in persistent human atrial fibrillation / P. A. Gould, M. Yii, C. McLean [et al.] // Pacing. Clin. Electrophysiol. - 2006. - № 29. - P. 821-829.
25. Herweg B. Power spectral analysis of heart period variability of preceding sinus rhythm before initiation of paroxysmal atrial fibrillation / B. Herweg, P. Dalai, B. Nagy [et al.] // Am. J. Cardiol. - 1998. - № 82. - P. 869-874.
26. Hsieh M. H. Alterations of heart rate variability after radiofrequency catheter ablation of focal atrial fibrillation originating from pulmonary veins / M. H. Hsieh, C. W. Chiou, Z. C. Wen [et al.] // Circulation. - 1999. - № 100. - P. 2237-2243.
27. Independent predictors of stroke in patients with atrial fibrillation: a systematic review / Stroke Risk in Atrial Fibrillation Working Group.// Neurology. — 2007. — 69. — 546-554.
28. Kitney R. I. The study of heart rate variability / R. I. Kitney, O. Rompelman // - Oxford : Clarendon press, - 1980. - 59 p.
29. Kupnovitskaia I. G. Autonomic status and neurohumoral regulation in patients with refractory tachyarrhythmia / I. G. Kupnovitskaia, V. A. Bobrov, V. N. Zalevskii // Lik. Sprava. - 1996. - Jan-Feb., № (1-2). - P. 53-56.
30. Levy M. N. Parodoxal effect of vagus nerve stimulation on heart rate in dog / M. N. Levy, P. J. Martin, T. Jano [et al.] // Circ. Res. - 1969. -Vol. 25. - P. 303-314.
31. Lok N. S. Abnormal vasovagal reaction, autonomic function, and heart rate variability in patients with paroxysmal atrial fibrillation / N. S. Lok, C. P. Lau // Pacing-Clin-Electrophysiol. - 1998. - Feb., № 21(2). - P. 386-395.
32. Malik M. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use / Marek Malik // Europ. Heart J. -1996. - Vol. 17. - P. 354-381.
33. Maruyama T. Augmentation of Pulmonary Vein Backflow Velocity during Left Atrial Contraction: A Novel Phenomenon Responsible for Progression of Atrial Fibrillation in Hypertensive Patients / T. Maruyama, T. Kishikawa, H. Ito [et al.] // Cardiology. - 2008. - Vol. 109. - P. 33-40.
34. Papaioannou V.E.. Heart Rate Variability, Baroreflex Function and Heart Rate Turbulence: Possible Origin and Implications Hellenic / Vasilios E. Papaioannou // J. Cardiol. - 2007. - № 48. - Р. 278-289.
35. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurement, Physiological Interpretation and Clinical Use // Circulation. — 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
36. Tomita T. Role of autonomic tone in the inintiation and termination of paroxysmal atrial fibrillation in patients without structural heart disease / T. Tomita, M. Takei, Y. Saikawa [et al.] // J. Cardiovasc. Electrophysiol. - 2003. - № 14(6). - P. 559-564.
37. Vikman S. Heart rate variability and recurrence of atrial fibrillation after electrical cardioversion / S. Vikman, T. H. Makikallio, S. Yli-Mayry [et al.] // Ann. Med. - 2003. - № 35(1). - P. 36-42.
38. Wolf P. A. Atrial fibrillation as in independent risk factor for stroke: The Framingham study / P. A. Wolf, R. D. Abbott, W. B. Kannel // Stroke. - 1991. - Vol. 22. - P. 983-938.
ВОЗМОЖНОСТИ ОЦЕНКИ БАЛАНСА ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ У БОЛЬНЫХ С ПЕРСИСТИРУЮЩЕЙ ФОРМОЙ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ Соловьёв А.В.
Актуальность проблемы изучения фибрилляции предсердий (ФП), прежде всего, обусловлена тем, что наличие этого нарушения ритма сердца достоверно повышает относительный риск общей и сердечно - сосудистой смертности. В настоящее время ФП рассматривается как потенциально летальную аритмию, учитывая широкий спектр ее негативных последствий, связанных не только с существенным ухудшением качества жизни, но и значительным повышением частоты серьезных осложнений и смерти. При наличии у больного ФП повышается риск развития инсульта, а смертность примерно в 2 раза выше, чем у людей с синусовым ритмом. Возникновение частых пароксизмов ФП способствует электрическому и анатомическому ремоделированию миокарда, снижает сократительную функцию сердца, увеличивает частоту развития тромбоэмболических осложнений, общую смертность и снижает качество жизни пациентов.
Несмотря на более чем вековую историю изучения ФП и большой объем накопленных данных многие вопросы, касающиеся патогенеза ФП, до сих пор остаются недостаточно изученными. В частности, это вопросы, связанные с ролью ВНС в патогенезе данной аритмии. Научная и практическая актуальность поиска ответов на эти вопросы не вызывает сомнения, так как более точное знание особенностей патогенеза ФП может открыть новые возможности для ее лечения. Этим и определяется необходимость продолжения исследований в данном направлении.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, холтеровское мониторирование, вегетативная нервная система.
Стаття надшшла 14.11.2013 р.
THE POSSIBILITY OF ASSESSING BALANCE THE AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM IN PATIENTS WITH PERSISTENT ATRIAL FIBRILLATION Soloviov O.V.
The relevance of the study of atrial fibrillation (AF), primarily due to the fact that the presence of cardiac arrhythmias significantly increases the relative risk of total and cardio - vascular mortality. Currently AF is considered as a potentially lethal arrhythmia, given the wide range of its negative consequences associated not only with a significant deterioration in the quality of life, but also a significant increase in the frequency of serious complications and death. When a patient with AF increased risk of stroke, and mortality is approximately 2 times higher than individuals with sinus rhythm. The occurrence of frequent paroxysms of AF contributes to the electrical and anatomical remodeling of the myocardium and reduces the contractile function of the heart, increases the incidence of thromboembolic complications, overall mortality and reduces the quality of life for patients.
Despite more than a century of study of phase transitions and a large amount of accumulated data, many questions regarding the pathogenesis of AF are still poorly understood. In particular, the issues related to the role of ANS in the pathogenesis of this arrhythmia. Scientific and practical relevance of the search for answers to these questions is no doubt, as a more precise knowledge of the characteristics of the pathogenesis of AF may open new avenues to treat it. This determines the need for further research in this area.
Key words: atrial fibrillation, Holter monitoring, autonomic nervous system.
