CC BY
28
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ I
CLINICIAL RESEARCHES ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ
УДК 616.12-008.313.2:616.12-008.331.1 DOI: 10.22141/2224-1485.5.55.2017.115336
Cpi6Ha О.В., Сичов О.С., Кваша О.О., Смирнова 1.П.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги ¡мен1 академ1ка М.Д. Стражеска» НАМН Укра1ни», м. Ки!'в, Украина
ApTepi^bHû nnepTeH3iq та фiбриляцiя/трiпотiння передсердь: асощатившсть зв'язку за даними ешдемюлопчного дос^дження
Резюме. Метароботи: провести аналiз асощативного зв'язку артерiальноi гшертензи з фiбри-лящею/тршотшням передсердь на популяцшному рiвнi. Матерiали та методи. Згiдно з даними епiдемiологiчного обстеження 1975 о^б — мешканщв м. Киева, проведеного за утфжованою методикою, визначено силу та напрямок асощативного зв'язку мiж тдвищеним артерiальним тис-ком та порушеннями ритму серця у виглядi фiбриляцii/трiпотiння передсердь згiдно з показниками вiдносного ризику, вiдношення шан^в (ВШ) та популяцшно-атрибутивного ризику. Результати. Встановлено, що наявтсть артерiальноi гтертензи достовiрно тдвищуе вiрогiднiсть фiбриляцii/ тршотшня передсердь у жточш популяци втричi (ВШ = 3,162, р = 0,09), серед чоловшв з артер-альною гтертензiею — майже вдвiчi (ВШ = 1,889, р = 0,121). Позитивний ефект усунення такого фактора, як тдвищений артерiальний тиск, щодо розвитку фiбриляцii/трinотiння передсердь серед жшок становить 50,6 % згiдно з розрахованим показником популяцшно-атрибутивного ризику. Висновки. За даними епiдемiологiчного обстеження встановлено, що артерiальна гiпертензiя — один 1з значущих факторiв ризику щодо розвитку фiбриляцii/трiпотiння передсердь, корекщя якого мае вагоме значення в первиннш профыактищ даних порушень серцевого ритму та запобкант ускладнень у пацiентiв 1з фiбриляцiею/трiпотiнням передсердь.
Ключовi слова: фактори ризику; фiбриляцiя/трiпотiння передсердь; артерiальна гiпертензiя
Вступ
Фiбриляцiя i тршотшня передсердь (ФП/ТП) — одш з найпоширешших порушень ритму серця, за-гальна поширенють яких становить 1—1,5 % [8, 13]. ^iM того, поширенють даних порушень ритму, за висловом John Camm, «драматично зростае» в кожному наступному десятирiччi; протягом 50 роюв очь куеться 2-3-кратне збшьшення хворих i3 ФП/ТП. Загальна прогнозована кшьюсть таких пашенпв до 2050 року в США становитиме 5,6 млн зпдно з до-слщженням ATRIA (AnTicoagulation and Risk Factors In Atrial Fibrillation), за даними ж, отриманими в Mayo Clinic, що базуються на значенш стввщно-шення Poisson, оч^вана кшьюсть пашенпв до того ж перюду становитиме вже 15,9 млн дорослого на-селення США [6, 9].
Занепокоення щодо збшьшення поширеност ФП/ТП зумовлене тим, що щ порушення серцевого ритму асощюються 3i значною захворювашстю та смертнютю, включаючи п'ятикратне збшьшення ризику виникнення шсульту [8, 13], двократне збшьшення ризику розвитку дементного синдрому [9, 10], трикратне — виникнення та прогресування серцево! недостатносп [8]. При дiагностуваннi цих порушень ритму серця вдвiчi бшьшим е ризик ш-фаркту мюкарда [11, 12], на 40—90 % пщвищуеться ризик загально! смертност [5, 8]. Значна щна ль кування пашенпв iз ФП/ТП стимулюе швестицИ у пошук i розвиток бшьш ефективних методик лжу-вання цих порушень ритму i ускладнень, пов'язаних iз ними [8]. Незважаючи на те, що терапш пашен-тiв iз ФП/ТП достатньо вивчена та обГрунтована,
© «Артерiальна riпертензiя», 2017 © «Hypertension», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Cpi6Ha О.В., ДУ «ННЦ «1нститут кардюлогп' iMeHi академiка М.Д. Стражеска» НАМН УкраТни», вул. Народного Ополчення, 5, м. Кш'в, 02000, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: O. Sribna, State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Narodnogo Opolcheniya st., 5, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
у той же час профшактищ даних порушень ритму придшяеться вiдносно мала увага [7]. Але саме про-фiлактичнi заходи мають першочергове значення в запобiганнi смертност та ускладненням, що асо-щюються з цieю аритмieю.
Слiд зазначити, що даш епiдемiологiчних спо-стережень, отримаш протягом останнiх десятирiч, демонструють чiткий взаемозв'язок м1ж модифжа-щею факторiв ризику (ФР) та ФП/ТП [2, 3, 7]. За умов iмплементaщ! стратеги зниження ФР у профшактищ ФП/ТП, зокрема таких, як ожиршня, артерiальна гiпертензiя (АГ) та синдром обструк-тивного апное, можливий вплив щодо зменшення ескалацп розвитку ФП/ТП у популяцп в цшому та, зрештою, зменшення витрат на л^вання й комор-бiдних сташв, пов'язаних iз цими порушеннями ритму серця [7].
Метою даного огляду е епiдемiологiчний аналiз впливу такого ФР, як АГ, та визначення його асощ-ативного зв'язку з фiбриляцiею/трiпотiнням перед-сердь.
Матерiали та методи
Дослщження проведено в рамках вивчення еш-демюлопчно! ситуацГi щодо профiлю ризику серце-во-судинних захворювань серед мiського населення вiком 18—64 роки на основi сформовано! репрезентативно! вибiрки неоргашзовано! популяцп жт^в м. Киева — 2700 оаб, обстежено 1975 осiб (вiдгук становив 73,2 %).
Методика проведення обстеження та критери оцiнки його результата викладенi у попереднк пу-блжац1ях [1—3].
Усi методи обстеження, як ешдемюлопчш, так i бiохiмiчнi, були ретельно стандартизоваш
Групу осiб з АГ, зпдно з критерiями Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я, становили обстежеш з рiвнем систолiчного артерiального тиску (САТ) 140 мм рт.ст. i бiльше i/або дiастолiчного АТ (ДАТ) 90 мм рт.ст. i бшьше, i/або з нормальним рiвнем АТ при антигшертензивному лiкуваннi протягом останнк 2 тижнiв.
Обробка даних дослщження проведена за спещ-альними програмами, в яких значення окремих ет-демiологiчних показникiв розглядали як компонента вектора у багатомiрному просторi ознак. Перший етап статистично! обробки базувався на методах одномiрного аналiзу. Його метою була оцiнка осно-вних статистичних характеристик показникiв, що ан^зували, у всiй вибiрцi, створенш контрольнiй групi та групi обстежених з ознакою, яку вивчали (хворi з ФП/ТП). Оцiнювали середнi значення (М), стандартне вщхилення (5), помилку середнього (т), квантилi рiзних рiвнiв.
Для перевiрки статистично! гiпотези щодо рiв-ностi середнiх значень показника в двох рiзних пщ-групах з кiлькiсними змiнними використовували ^критерш Стьюдента для 95% довiрчого штервалу i критери Фiшера i %2 — для якiсних змiнних. При
аналiзi показникiв, що мають два або кшька значень, обчислювали частоти !х окремих значень i використовували стандартш критери порiвняння частот. Силу i напрямок асоцiативного зв'язку ощнювали за показниками вiдносного ризику (ВР), який роз-раховували як вщношення м1ж максимальними i мтмальними значеннями поширеностi ФП/ТП в квантилях ряду розподшу цифрових показникiв: ВР = Ртах / Ртт, де Ртах — максимальне значення, Ртт — мшмальне значення.
Для апроксимаци показника ВР використовували поняття вщношення шансiв (ВШ). ВШ — вщ-ношення вiрогiдностi, що подiя вiдбудеться, до вь ропдносп того, що под1я не вщбудеться.
Для оцiнки вкладу окремого ФР у виникненш ФП/ТП з урахуванням поширеносп цього ризик-агента серед обстеженого населення розраховува-ли популяцшний атрибутивний ризик (ПАР) за формулою:
ПАР = Р х (ВР - 1) / {1 + (ВР - 1)},
де ПАР — популящйно-атрибутивний ризик, Р — частка оаб у популяцп, яю мають ФР (пошире-шсть), ВР — вщносний ризик.
З метою вивчення незалежних ФР розвитку ФП/ТП iз загально! сукупностi обстежених сфор-мували репрезентативну за вжом контрольну групу обстежених, у яких не зареестровано будь-яких порушень ритму та провщность До контрольно! групи увшшли 437 чоловЫв (середнш вiк — 51,7 ± ± 0,4 року) та 284 жшки (середнiй вж — 56,6 ± 0,2 року). Середнш вж пацiентiв незалежно вщ форми ФП/ТП — 55,1 ± 1,0 року, середнiй вiк обстежених контрольно! групи — 53,3 ± 0,3 року (р > 0,05).
Обробку одержаних результата проводили тсля створення комп'ютерно! бази даних за допомогою програми Statistica 5.5.
Результати та обговорення
Анaлiз поширеностi ФП/ТП серед обстежених залежно вщ наявносп або вiдсутностi такого чинни-ку ризику, як АГ, наведено на рис. 1.
АГ е одним iз провщних серед ФР щодо ФП/ ТП: в оаб iз пiдвищеним АТ дaнi порушення ритму виявляються на 60 % частше, н1ж у обстежених iз нормальним рiвнем АТ. Особливо! уваги заслуго-вуе факт встановлених статевих розбгжностей щодо aсоцiaтивностi цих сташв. Так, у кожно! сьомо!-восьмо! ж1нки з пiдвищеним АГ дiaгностуеться ФП/ ТП (р < 0,01), у чоловтв поширенiсть ФП/ТП теж бшьша у осiб з АГ, але така ситуaцiя вщзначаеться лише на рiвнi тенденцiй.
Для характеристики вираженост ФР щодо розвитку ФП/ТП використовували поняття вщносно-го ризику. Даш квантильного aнaлiзу значень ВР ФП/ТП у ряду розподшу АТ показав, що, незва-жаючи на вщсутшсть достовiрного aсоцiaтивного зв'язку цих порушень ритму серця з АГ у чоловЫв, при значеннях ДАТ 95 мм рт.ст. й вище (5-й кван-
28
Артер1альна ППертенз1я, р-ВЭИ 2224-1485, е-188И 2307-1095
№ 5 (55), 2017
тиль) вiдносний ризик розвитку ФП/ТП збшьшу-еться майже в 6 рaзiв (рис. 2). Серед обстежено! жшочо! популяцп сила асощативного зв'язку вiро-гiдно та майже лшшно збiльшуеться починаючи з 2-го квантиля ДАТ (80 мм рт.ст. i бшьше). При цьо-
/ 7,4
/
/ 5,7
/
г 3,1
I 2,5 ■ ..... 1,8 —,-
АГ(+) АГ(-)
■ Чолов1ки ■ Жнки □ Обидв1 CTaTi
Рисунок 1. Частота ФП/ТП залежно в'щ наявност ФР (АГ), %
му в кожнш наступнш 20% вщсчщ ВР збгльшуеть-ся на одиницю, досягаючи максимуму (16,4 ум.од.) при значеннях 92 мм рт.ст. i бгльше (5-й квантиль). Зв'язок мiж САТ i ФТ/ТП менш виражений: суттеве зростання ВР вiдзначаеться лише при рiвнях 152 мм рт.ст. i бiльше (5-й квантиль) серед оаб обох статей.
Встановленi наступнi показники валщностк зна-чення чутливостi для АГ щодо розвитку ФП/ТП — 62,1 %, специфiчностi — 71,7 %.
Порiвняльний аналiз таблиць зв'язаност показав, що пщвищений АТ е лщером за силою зв'язку ФР в обстеженш жiночiй популяцп: АГ достовiрно пiдвищуе вiрогiднiсть ФП/ТП серед жшок втри-4i (ВШ = 3,162, х2 = 7,073, р = 0,09), тсда як у чо-ловiкiв з АГ шанс виявлення цих порушень ритму серця збiльшуеться майже вдвiчi (ВШ = 1,889, X2 = 2,414, р = 0,121). Зпдно з даними Фремшгем-ського дослщження, ВШ розвитку ФП/ТП у жшок з АГ становить 1,5, серед чоловтв — 1,4 [5, 13]. Таю ж даш отримаш при проведенш дослiдження Atherosclerotic Risk in Communities Study: шанс щодо виникнення ФП/ТП в 1,5 раза бгльше серед гшерто-нiкiв незалежно вщ статi [4, 7].
Патофiзiологiчнi мехашзми взаемозв'язку ФП/ТП з АГ реалiзуються через активацiю симпатикотонп, ренш-альдостероново! системи, дилатацш лiвого передсердя, можливо, в тому чи^ внаслiдок фiбро-зу, ремоделювання лiвого шлуночка (ЛШ), включа-ючи розвиток дiастолiчноi дисфунци та гшертрофп ЛШ [7].
CAT
15,0 --
10,0 —
5,0 --
1 -й 2-й 3-й 4-й 5-й Квантиль
-^fc— Чоловюи I Жнки
15,0 -
10,0 -
ДАТ
■ Чоловши ЖЫки
Рисунок 2. ВДносний ризик розвитку ФП/ТП у квантилях розподлу артер'шльного тиску
залежно вД стал, ум.од.
Таблиця 1. Поширенсть АГ серед обстежених з ФП/ТП та без них залежно вд стат та вку (%)
Фактор ризику BiKOBi категори, роки Чоловки Жшки Обидвi стал
З ФП/ТП Без ФП/ТП р З ФП/ТП Без ФП/ТП р З ФП/ТП Без ФП/ТП р
АГ 30-49 36,4 31,0 > 0,2 50,0 20,0 > 0,2 38,5 25,7 > 0,2
50-59 53,8 63,3 > 0,2 92,3 50,8 < 0,001 73,1 56,5 < 0,1
60-64 62,5 68,1 > 0,2 85,7 63,2 < 0,05 77,3 65,9 > 0,2
30-64 50,0 45,3 > 0,2 86,2 35,4 < 0,001 67,2 40,4 < 0,001
Виявлений взаемозв'язок м1ж АГ та порушення-ми ритму у виглядi ФП/ТП дозволяе розрахувати по-зитивний ефект усунення фактора впливу — тдви-щеного АТ — для всього населения при проведенш масових профiлактичних втручань. При розрахунку показникiв ПАР, яю включають як силу зв'язку, так i частоту ФР серед усе! когорти обстежених, вияв-лено, що найбшьший популяцiйно-атрибутивний ризик на рiвнi всього населення визначаеться для АГ серед жшок (50,6 %), тодi як серед чоловiкiв такого сшввщношення не виявлено. За даними Фре-мiнгемського дослiдження, ПАР вщносно АГ щодо ФП визначаеться на рiвнi 14 % [5, 13].
У багатьох дослщженнях показано, що вж — не-залежний ФР розвитку ФП/ТП [4, 9]. Так, зпдно з результатами Framingham Heart Study, ВШ розвитку ФП/ТП становить 2,1 для чоловЫв та 2,2 для ж1-нок на кожш 10 роюв життя [5, 13]. Згщно з даними Rotterdam study, частота розвитку ФП в середньому 9,9 на 1000 людино-роюв спостереження, причому для вжово! групи 55—59 рокiв цей показник 1,1, а для вжу 80—84 роки — 20,7 на 1000 людино-роюв спостереження [10].
З метою швелювання вiку як фактора впливу щодо розвитку ФП/ТП проведено аналiз частоти та рiвнiв АГ у кожному вжовому десятирiччi серед обстежених без даних порушень ритму та виявлених iз ФП/ТП (табл. 1).
Встановлено, що поширешсть АГ у порiвнюва-них групах закономiрно збшьшуеться з вiком. Од-нак у групi обстежених iз ФП/ТП поширенiсть АГ бiльша в уах проаналiзованих вiкових категориях. Так, серед обстежених вжом 30—49 роюв пошире-нiсть АГ у загальнш популяци становить 25,7 %, а серед хворих iз ФП/ТП — 38,5 %. На 16,6 % бшьше гшертонтв серед пацiентiв iз ФП/ТП у 50—59 ро-юв, н1ж серед обстежених ще! вжово! групи без даних порушень серцевого ритму. На 11,4 % часпше рееструеться АГ при наявносп ФП/ТП серед осiб вiком 60—64 роки.
При проведенш даного субаналiзу збериають-ся й вiдзначенi рашше гендернi особливостi: серед ж1нок iз ФП/ТП поширенiсть АГ бшьша, причому така тенденция виявляеться в уах вiкових групах. Якщо серед чоловЫв 30—49 рокiв iз ФП/ТП АГ констатуеться лише на 5,4 % часпше, то у жшок з даними порушеннями ритму поширешсть АГ в 2,5
раза бшьша, нж серед обстежених оаб жшочо! стап ще! ж вжово! категорп. У пащенпв iз ФП/ТП чо-лов1чо! статi вiком 50—59 рокiв АГ рееструеться на 20 % менше, нж у чоловтв без ФП/ТП, тодi як серед жшок з ФП/ТП у 50—59 роюв оаб з АГ на 80 % бшьше, нж серед обстежених без цих порушень ритму. На 5,6 % менше зареестровано чоловЫв-п-пертонЫв у обстежених iз ФП/ТП вжово! категорП 60—64 роки, тодi як серед пацiенток з ФП/ТП цього ж в^ на 40 % бшьше оаб, у яких дiагностовано АГ.
Висновки
Наведенi даш, отриманi п1д час проведеного по-пуляцiйного аналiзу щодо впливу АГ на ФП/ТП, шдтверджують, що АГ — один iз значущих ФР щодо ФП/ТП, корекц1я якого мае вагоме значення в пер-виннш профiлактицi виникнення даних порушень ритму серця та запобiганнi ускладненням у пащенпв iз ФП/ТП, що, у свою чергу, дозволить змен-шити показники смертностi та швалщизацп, як1 е досить значними у хворих 1з даними порушеннями серцевого ритму.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конФл1кту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Горбась 1.М. ApmepimbHa гinерmензiя в сыьськш по-пуляцН: поширешсть, динамка, контроль// Здоров'я Украг-ни. - 2014. - № 6. - С. 22-23.
2. Сичов О.С., Горбась 1.М., Срiбна О.В. Епiдемiологiчна оцтка поширеностi рiзних форм фiбриляцii/трmотimя пе-редсердь та факторiв ix виникнення в неоргашзованш мсь-кш популяци //Кровообк та гемостаз. — 2005. — № 3—4. — С. 97-104.
3. Шуба О.В. Вивчення поширеностi та оцтка факторiв виникнення рiзниx форм фiбрилящi-трmоттня передсердь в неоргашзованш мкькш популяци за даними клшко-етде-мiологiчного до^дження // Галицький лжарський вкник. — 2005. — № 2. — С. 59-62.
4. Benjamin E.J., Chen P.S., Bild D.E., Mascette A.M., Albert C.M., Alonso A. et al. Prevention of atrial fibrillation: report from a National Heart, Lung and Blood Institute work-shop // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 606-618.
5. Benjamin E.J., WolfP.A, D'Agostino R.B., Silbershatz H., Kannel W.B., Levy D. Impact of atrial fibrillation on the risk of
30 ApTepianbHa rinepTeH3ifl, p-ISSN 2224-1485, e-ISSN 2307-1095 № 5 (55), 2017
death: the Framingham Heart Study // Circulation. — 1998. — Vol. 98. — P. 946-952.
6. Go AS, Hylek E.M, Phillips K.A, Chang Y, Henault L.E., Selby J.V., Singer D.E. Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults: national implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and Risk Factors in Atrial Fibrillation (ATRIA) Study// JAMA.. — 2001. — Vol. 285. — P. 2370-2375.
7. Gorenek B., Pellicia A., Benjamin E.J. et al. European Heart Rhytm Association (EHRA)/European Association of Cardiovascular Prevention and Rehabilitation (EACPR) position paper on how to prevent atrial fibrillation endorset by the Heart Rhytm Society (HRS) and Asia Pacific Heart Rhytm Society (APHRS) // European J. of preventive Cardiology. — 2017. — Vol. 24(1). — P. 4-40.
8. Krahn A.D., Manfreda J., Tate R.B., Mathewson F.A., Cuddy T.E. The natural history of atrial fibrillation: incidence, risk factors and prognosis in the Manitoba Follow-up Study //Am. J. Med. — 1995. — Vol. 98. — P. 476-484.
9. Miyasaka Y., Barnes M.E., Gersh B.J., Cha S.S., Bailey K.R., Abhayaratna W.P., Seward J.B., Tsang T.S. Secular trends in incidence of atrial fibrillation in Olmsted County, Min-
nesota, 1980 to 2000, and implications on the projections for future prevalence //Circulation. — 2006. — Vol. 114. — P. 119-125.
10. OttA., BretelerM.M., deBruyneM.C., vanHarskampF., Grobbee D.E., Hofman A. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study: the Rotterdam Study // Stroke. — 1997. — Vol. 28. — P. 316-321.
11. Soliman E.Z., Lopez F., O 'Neal W.T., Chen L.Y., Bengt-son L., Zhang Z.M. et al. Atrial fibrillation and risk of ST-seg-ment-elevation versus non-ST-segment-elevation myocardial infarction: the Atherosclerosis Riskin Communities (ARIC) study // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — P. 1843-1850.
12. Soliman E.Z., Safford M.M., Munter P., Khodneva Y., Dawood F.Z., Zakai N.A et al. Atrial fibrillation and the risk of myocardial infarction // JAMA Intern. Med. — 2014. — Vol. 174. — P. 107-114.
13. Wolf P.A., Dawber T.R.. Thomas H.E., Kannel W.B. Epidemiologic assessment of cronic atrial fibrillation and risk of stroke: the Framingham Study // Neurology. — 1978. — Vol. 28. — P. 973-977.
OTpuMaHO 20.09.2017 ■
Срибная О.В., Сычев О.С., Кваша Е.А., Смирнова И.П.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина
Артериальная гипертензия и фибрилляция/трепетание предсердий: ассоциативность связи по данным эпидемиологического исследования
Резюме. Цель работы: провести анализ ассоциативной связи артериальной гипертензии с фибрилляцией/трепетанием предсердий на популяционном уровне. Материалы и методы. Согласно данным эпидемиологического обследования 1975 человек-жителей г. Киева, проведенного по унифицированной методике, определены сила и направление ассоциативной связи между повышенным артериальным давлением и нарушениями ритма сердца в виде фибрилляции/трепетания предсердий согласно показателям относительного риска, отношения шансов (ОШ) и популяционно-атрибутивного риска. Результаты. Установлено, что наличие артериальной гипертен-зии достоверно повышает вероятность фибрилляции/ трепетания предсердий в женской популяции втрое (ОШ = 3,162, р = 0,09), среди мужчин с артериальной ги-
пертензией — почти вдвое (ОШ = 1,889, р = 0,121). Положительный эффект устранения такого фактора, как повышенное артериальное давление, при развитии фибрилляции/трепетания предсердий среди женщин составляет 50,6 % согласно рассчитанному показателю популяцион-но-атрибутивного риска. Выводы. По данным эпидемиологического обследования установлено, что артериальная гипертензия — один из значимых факторов риска развития фибрилляции/трепетания предсердий, коррекция которого имеет большое значение в первичной профилактике данных нарушений сердечного ритма и предупреждении осложнений у пациентов с фибрилляцией/трепетанием предсердий.
Ключевые слова: факторы риска; фибрилляция/трепетание предсердий; артериальная гипертензия
O.V. Sribna, O.S. Sychov, O.O. Kvasha, I.P. Smyrnova
State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Hypertension and atrial fibrillation/flutter: associativeness of relationship according to the data
of epidemiological research
Abstract. Background. The purpose of the study was to conduct the analysis of associative connection of hypertension with atrial fibrillation/flutter at population level. Materials and methods. According to the data of the epidemiological survey of 1975 persons of both sexes — residents of Kyiv conducted by a unified methodology, we have determined the strength and direction of the associative connection between arterial hypertension and atrial fibrillation/flutter in obedience to the indexes of relative risk, odds ratio and population-attributive risk. Results. It was found that the presence of arterial hypertension significantly increases the risk of atrial fibrillation/flutter in a woman population threefold, among
men with a hypertension — almost twice. Positive effect of eliminating such factor as hypertension in terms of the development of atrial fibrillation/flutter among women is 50.6 % according to the estimated index of population-attributive risk. Conclusions. The data of epidemiological study indicate that arterial hypertension — one of the main risk factors for the development of atrial fibrillation/flutter, whose correction has a significant value in the primary prevention of these heart rhythm disturbances and complications in patients with atrial fibrillation/flutter.
Keywords: risk factors; atrial fibrillation/flutter; arterial hypertension
