Мотиваційна зацікавленість жінок 30-50 річного віку до занять оздоровчими вправами
Сорокіна С.О., Кудряшова Т.І.
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Анотації:
Розглянуто рівень інтересу жінок 30-50-річного віку до оздоровчих, фізичних вправ, а також їхнє ставлення до свого здоров'я та інші аспекти діяльності цього контингенту населення. Причинами недостатньої орієнтації жінок на здоров'я і здоровий спосіб життя являється недостатня мотивація даного виду діяльності. Проаналізовано сучасне становище у цьому питанні, намічені можливі шляхи формування у жінок даної вікової групи стійкої мотивації до рухової активності, яка б зберігалась упродовж життя.
Ключові слова:
мотиви, фізичні вправи, заняття, інтерес, жінки.
Сорокина С.О., Кудряшова Т.И. Мотивационная заинтересованность женщин 30-50-летнего возраста к занятиям оздоровительными упражнениями. Рассмотрен уровень интереса женщин 30-50-летнего возраста к занятиям оздоровительными, физическими упражнениями, а также их отношение к своему здоровью и другие аспекты деятельности этого контингента населения. Причинами недостаточной ориентации женщин на здоровье и здоровый способ жизни является недостаточная мотивация данного вида деятельности. Проанализировано современное положение в этом вопросе, намечены вероятные пути формирования у женщин данной возрастной группы стойкой мотивации к двигательной активности, которая б сохранялась на протяжении жизни.
Sorokina S.O., Kudryashova T.I. Motivational interest of women of 30-50 years old to the studying of healthy exercises. This article shows the actual problem, which is not so frequently in the publications of scientific-methodical literature, namely, the identification of motivations to attend to fitness physical exercises women of 30-50 years old. The article considers the level of interest of women30-50 years old to healthy physical exercises, and their attitude to the health and other aspects of activity. The current situation in this matter was analyzed and was planed the possible ways of formation the women's stable motivations to physical activity which would keep safe during the life.
мотивы, физические упражнения, занятия, интерес, женщины.
motivations, physical exercises, employment, interest and women.
Вступ.
Відомо, що багато захворювань дорослих закладається в дитинстві, а часто ще в утробі матері. Водночас стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості сучасних жінок визначають не тільки теперішнє, а й майбутнє здоров’я нації, його резервні, функціональні можливості та стійкість імунної системи до захворювань. Численні дослідження тривалості пам’яті, уваги тренованих і нетренованих людей дає змогу вченим зробити висновок про пряму залежність розумової діяльності від рівня фізичної підготовки.
Колись уважали, що стареча інволюція людини -неминучий процес, котрий розвивається в міру зносу організму. Однак дослідження показують зворотне. Процеси старіння в людей, які регулярно займаються фізичними вправами, не тільки не прискорюються, а, навпаки - гальмуються. Раціональна організація оздоровчої рухової активності в сучасному суспільстві набула особливої актуальності внаслідок зростання захворюваності серед населення. Кризові явища, які погіршили життя людей країни, призвели до погіршення демографічних процесів, збільшення захворюваності, смертності й зменшення тривалості життя. Велика кількість досліджень підтверджує загальний зв’язок між зайвою масою тіла, гіпертензією, коронарною хворобою серця та діабетом. Малорухливий спосіб життя вдвічі збільшує ризик виникнення коронарної хвороби серця. Установлено, що рухової активності невеликої інтенсивності достатньо для зниження ризику виникнення цього захворювання й зміцнення здоров’я.
Удосконалення наявних і розробка нових педагогічних методик, спрямованих на підвищення фізичної активності людей, приводить до потреби ретельного контролю за станом їхнього здоров’я, функціональної фізичної й розумової працездатності.
Науково-технічний прогрес не в змозі не змінити характеру вимог до рухової підготовленості людини. Навантаження на нервову та сенсорну системи
© Сорокіна С.О., Кудряшова Т.І., 2011
значно збільшується внаслідок автоматизації та комп’ютеризаціїпраці, а серцево-судинній та дихальній системам потрібно забезпечувати “розумову” роботу. Тому в останні роки висуваються нові, сучасні вимоги до фізичної досконалості організму й заняття фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю стають усе більш популярними.
Як відомо з наукових джерел (Х. Едвард, Т. Френкс, Б. Дон, 2000), коло нових проблем і питань,стосовно формування різних напрямів оздоровчої гімнастики, аеробіки й фітнесу визначається трьома обставинами: по-перше, постійною зміною характеру тренувального процесу (це стосується не лише обсягу та інтенсивності навантажень, а й основних завдань занять); подруге, залученням у заняття оздоровчою фізичною культурою більшої кількості людей різного віку та з різним станом здоров’я; по-третє, інтенсифікацією розвитку науки і в галузі спортивної педагогіки, і в галузі фізіології, що дає змогу розробляти нові методи визначення стану здоров’я, що значно поглиблює й розширює можливості контролю стану тих, хто займається, індивідуального дозування навантажень.
Фізична пасивність характерна для більшості людей працездатного віку в Україні. Лише кожен п’ятдесятий із наших співгромадян залучається до участі у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах загальнодоступного характеру. За очікуваною тривалістю життя Україна посідає 74-те місце серед 162 країн світу й 37-ме в Європі. Численні дослідження показують, що в більшості населення переважають пасивні стандарти та дозвільні стереотипи.
Але, як свідчать дослідження багатьох авторів, використання різноманітних форм фізичної культури для населення є надзвичайно ефективним для профілактики захворювань, підвищення розумової й фізичної працездатності, збільшення тривалості життя, організації корисного та цікавого дозвілля, боротьби зі шкідливими звичками і їх профілактики, пізнання можливостей власного організму [1; 3; 5; 7].
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Мотив - це побудник до дії, учинку, діяльності. Будучи спонукальною причиною, він додає поведінці людини певний напрямок і змушує діяти - саме так, а не інакше. З проблемою мотиву людина постійно зіштовхується в повсякденному житті, хоча не завжди усвідомлює це. Мотив не тільки визначає її поведінку, але великою мірою обумовлює кінцевий результат діяльності. Мотиваційна людина більш ефективно реалізує свою справу, а головне вона здатна на максимальну віддач) своїх духовних і фізичних сил, якщо цього вимагає досягнення поставленої мети [8]. Намагаючись пояснити те, що детермінує поведінку людей, ми дуже часто піддаємося спокусі звести все до явищ, які лежать на поверхні. Бажання чи небажання, яке переживає людина, автоматично ототожнюються з мотивом.)
Дослідження (С.Ю. Балбенко, 1982; С.В. Затока, 1997; ТЮ. Круцевич, 1999; В.В. Петровського, 1997) свідчать, що потреби, мотиви та інтереси в галузі фізичного виховання мають свої вікові особливості і пов'язані з психологічним розвитком, соціальним формуванням особистості, темпераментом, соціально-економічними умовами життя конкретної сім'ї.
З літературних джерел відомо, мотивація є формуючим і спрямовуючим початком будь-якої діяльності. Мотив не лише визначає поведінку людини, але багато в чому зумовлює кінцевий результат її діяльності. Мотивована людина більш ефективно реалізує будь-яку справу, вона здатна на максимальну віддачу фізичних
і духовних сил, якщо цього дійсно потребує досягнення поставленої мети [1, 6].
Якщо говорити про зв’язок мотивації і здоров’я, то тут спостерігається пряма залежність - чим вищий рівень здоров’я людини, тим більшою є її мотивація. Як правило, мотивація знижується з віком. У людей з віком появляються різні захворювання, вони бояться отримати травму під час занять фізичною культурою [3]. Тому дуже важливо зберегти у них мотивацію до занять фізичними вправами.
В науково-методичній літературі ми не зустріли публікацій щодо визначення мотивацій до занять оздоровчими фізичними вправами у жінок 30-50 річного віку.
Роботу виконано згідно зведеного плану наукових досліджень кафедри фізичного виховання Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою нашої роботи являється вивчення мотивації жінок 30-50 річного віку до занять оздоровчими фізичними вправами .
Задачі дослідження:
1. Вивчити за літературними джерелами мотивацію жінок 30-50 річного віку до занять оздоровчими фізичними вправами .
2. Провести анкетування серед жінок, які хотіли б займатися оздоровчими фізичними вправами.
Для вирішення поставлених задач ми використовували педагогічні методи: вивчення літературних джерел, бесіди, спостереження, опитування, анкетування.
Анкетування. Мета анкетування - довідатися про відношення жінок 30-50 річного віку до фізичної культури, зокрема до оздоровчих фізичних , вивчити мотивацію до занять фізичними вправами, з’ясувати розуміння здорового способу життя.
Результати дослідження.
Головна мета кожної людини - збереження здоров’я й профілактика захворювань для подовження життя. Важливим для збереження здоров’я є здоровий спосіб життя, який охоплює систематичне фізичне навантаження, збалансоване харчування, здоровий та достатній сон, релаксацію й подолання стресу, відмову від куріння, алкоголю та наркотиків, і є динамічним, багатомірним станом, який пов’язаний з умовами навколишнього середовища та індивідуальними інтересами [2; 6; 7].
Кожний віковий період характеризується визначеними змінами в організмі. Першому періоду зрілого віку притаманні найвищі значення фізичної працездатності й підготовленості, оптимальна адаптація до несприятливих факторів зовнішнього середовища, найменші показники захворюваності.
Однак, уже починаючи із 30 років, відбувається зниження рівня фізичної працездатності. Так, ерго-метричні й метаболічні показники фізичної працездатності в 30-39 років становлять 85-90 %, у 40-49 років - 75-80 %, у 50-59 років - 65-70 %, у 60-69 років - 55-60% рівня 20-29-річних. У наш час у галузі оздоровчої фізичної культури відбувається активне впровадження в практику інноваційних технологій із метою досягнення й підтримання оптимального фізичного стану людини відповідно до її мотивації та індивідуальних особливостей [1; 4].
Мотивацію жінок почати або продовжувати заняття фізичними вправами можна значно збільшити, якщо враховувати їх особисті характеристики та психологічний стан. Мотивація також збільшується, якщо оздоровча програма має збалансоване співвідношення ігрових й інших видів занять. Окрім того, потрібно враховувати вплив засобів масової інформації на бажання займатися фітнесом. Саме тому слід значну увагу приділяти пропаганді та популяризації оздоровчого фітнесу на телебаченні, радіо й інших засобах масової інформації. Також велике значення мають державні законодавчі програми, які сприяють розвитку оздоровчих методик в Україні.
Завдання залучення жіночого населення до регулярних занять фізичними вправами стало дуже актуальним питанням. Рішення даного завдання неможливе без знань мотивів до занять фізичними вправами зі сторони жінок. З метою вивчення мотивів до оздоровчих занять було проведене опитування 70 жінок віком 30-50 років. Результати опитування дали можливість визначити ряд пріоритетних положень, а саме: - соціальне положення досліджуваного контингенту; -основні мотиви відвідувань занять.
Аналіз отриманих результатів дав можливість зробити ряд висновків. Жінки, які прийняли участь у дослідженні в основному мають вищу освіту 70 % (п = 49), менша частина 20% (п = 14) незакінчену вищу освіту, 10% (п = 7) повну середню освіту. Більшість жінок 80% (п = 56) у шлюбі,10% (п = 14) розлучені,10% (п = 7) не були в шлюбі. По соціальному положенню 40% (п=28) відносяться до робітників, 50% (п=35) - до службовців і 10% (п=7) - домогосподарки. Оцінюючи своє матеріальне положення 20% (п=14) вважають, що знаходяться на низькому рівні,70% (п = 49) - середній рівень і тільки 10% (п = 7) - повністю забезпеченні.
Рис.1 - Співвідношення груп мотивів, щодо занять фізичними вправами (мотиви занять: 1 - оздоровчий;
2 - естетичний; 3 - розважальний;
4 - соціальний; 5 - особистий;
6 - пізнавальний).
Слід зазначити що проблеми матеріальної нестабільності, необхідність мати високий соціальний статус, працевлаштування, бажання влаштувати особисте життя зміщують здоров’я та фізичне вдосконалення на другий план. В результаті анкетування було визначено співвідношення 6 основних груп мотивів (рис. 1):
• Оздоровчий - 30% (п=21) (прагнення покращити стан здоров’я, попередити та позбутися від хвороб, схуднути);
• естетичний - 25 % (п=17,5) (навчитися гарно рухатись, покращити поставу, зовнішній вигляд, удосконалення форми тіла);
• розважальний - 10% (п=7) (розважитись, позбутися нудьги, отримати позитивний емоціональний заряд);
• соціальний - 12 % (п=8,4) (познайомитись з новими людьми, спілкування з друзями);
• особисті - 5% (п=10,5) (подобається викладач-тренер, любов до руху, музики, звичка);
• пізнавальні - 8 % (п=5,6) (цікавість, бажання навчитися новому).
У жінок 30-50 років на першому місці стоять оздоровчі (30%), естетичні (25%), особисті (15 %) та соціальні (12 %) мотиви. Жінки у віці 30-50 років пов’язують покращення здоров’я з профілактикою захворювань і з зниженням ваги, із зняттям нервово-психічної напруги. Досліджувані вважають, що особливу увагу заслуговує друга група-естетичні мотиви, бажання вдосконалити фігуру, краса рухів. Важливу роль для жінок цього віку мають особисті та соціальні мотиви.
Висновки.
Як наслідок, причинами недостатньої орієнтації жінок на здоров’я і здоровий спосіб життя являється недостатня мотивація даного виду діяльності. Формування мотивацій до оздоровчих занять потребує використання сучасних видів рухової активності з урахуванням індивідуальних потреб. Для вдосконалення системи оздоровлення дорослого населення засобами фізичного виховання, зокрема жінок 30-50 річного віку, потрібно визначити особливості мотивів
та інтересів жінок цієї вікової групи до різних видів рухової активності, виявити ступінь впливу соціальних, економічних, психологічних та інших чинників на фізичну підготовленість та здоров’я жінок, обґрунтувати систему педагогічного контролю за фізичним станом жінок зрілого віку в системі оздоровчих фізичних тренувань.
У подальших дослідженнях, розвиваючи дану тему, планується вивчити, яка необхідна спрямованість системи фізичного виховання на формування у жінок 30-50 річного віку мотивації до занять фізичними вправами та культури здоров’я.
Література:
1. Андреева О. Аналіз мотиваційних теорій у сфері оздоровчої фізичної культури та рекреації / О. Андреева //Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2004. - № 2. - С. 81-84.
2. Бондаренко ТВ. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания / ТВ. Бондаренко, Г.Т. Головченко. - Харьков: ИВМО „ХК”, 2001. - 153 с.
3. Ван Сюе Мань Отношение населения к некоторым аспектам физкультурно-оздоровительной деятельности / Ван Сюе Мань // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 3. - С. 14-17.
4. Державна програма розвитку фізичної культури //Наука в олимпийском спорте. - 2007. - № 1. - С. 122 - 130.
5. Дутчак М.В. Спорт для всіх у світовому контексті / М.В. Дутчак. - Київ: НУФВСУ. - 2007. - 112 с.
6. Лихачев О.Е. Мотивы занятий оздоровительной физической культурой женщин 35-45 лет / О.Е. Лихачев, И.М. Лавриненко //Научно-теоретический журнал «Ученые записки», № 11(45) -2008. - С. 56-59.
7. Ріпак І.М. Методика визначення рухової активності дорослого населення: Метод. Рекомендації / І.М. Ріпак. - Львів, 2002 - 42 с.
8. Сологубова С.В. Вплив занять фітнесом на рівень фізичного розвитку та стану організму жінок зрілого віку / С.В. Сологубо-ва //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту. - 2005. - № 14. - С. 57-64.
9. Теория и методика физического воспитания / Учебник под ред. ТЮ. Круцевич. Том 1. - Киев: „Олимпийская литература”, 2003. -354 с.
10. Учебник инструктора групповых фитнес-занятий. - М.: Коммерческие технологии, 2001. - 316 с.
Надійшла до редакції 15.04.2011 р.
Сорокіна Світлана Олександрівна Кудряшова Тетяна Іванівна [email protected]