CC BY
60Адаптаційні засоби фізичного виховання студентів у формуванні культури здоров’я молоді
Куделко В.Е., Яковенко Ю.О., Королінська С.В.
Харківський національний економічний університет
Анотації:
Наведені результати дослідження мотивації до занять фізичним вихованням. Використано результати анкетування 50 студентів І курсу ХНЕУ, які свідчать про недостатню свідомість рівня культури власного здоров'я; проведене експериментальне вивчення рівня мотивації першокурсників до занять фізичним вихованням. Доведено, що мотивація стає більш стійкою, якщо вживати спеціальні заходи, що сприяють адаптаційному процесу.
Ключові слова:
мотивація, адаптація,
студенти-першокурсники, анкетування, здоров’я.
Куделко В.Э., Яковенко Ю.А., Королинская С.В. Адаптационные средства физического воспитания студентов в формировании культуры здоровья молодежи. Приведены результаты исследования мотивации к занятиям физическим воспитанием. Использованы результаты анкетирования 50 студентов I курса ХНЭУ, которые свидетельствуют о недостаточном знании уровня культуры собственного здоровья; проведено экспериментальное изучение уровня мотивации первокурсников к занятиям физическим воспитанием. Доказано, что мотивация становится более устойчивой при использовании специальных средств, которые способствуют адаптационному процессу.
мотивация, адаптация, студенты-первокурсники, анкетирование, здоровье.
Kudelko V.E., Yakovenko Y.O., Koro-linska S.V. Adaptation methods of the students physical education in the forming of young people culture of health. The survey results of motivation to physical education were described. The results of 50 first-year students of KhNUE were used, which indicate the lack of knowledge about level of the self culture of health; experimental research of the first year students motivation level to physical education was made. Was proved, that motivation is becoming more sustainable when use special actions for promoting adaptation process.
motivation, adaptation, the first-year students, questionnaire, health.
Вступ.
Одним із стратегічних завдань національної освіти є виховання молоді у рамках відповідального ставлення до власного здоров’я, як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності [6]. Вирішення цього завдання ускладнюється, у зв’язку з тим, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується в Україні погіршенням стану здоров’я підростаючого покоління, зростанням рівня хронізації захворювань серед дітей та молоді, що створює перешкоди для нормального формування у молодих людей захисних адаптаційних механізмів.
Загальновідомо, що заняття фізичною культурою та спортом здійснюють позитивний вплив на формування у студентської молоді здорового способу життя, їх духовний та фізичний розвиток.
Результати багатьох вітчизняних та зарубіжних досліджень [2,5,11] показують, що фізичні вправи зміцнюють здоров’я, підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтримують високу фізичну та розумову працездатність. Для того, щоб функціональні системи організму відповідали всім вимогам, які їм пред’являє сучасне життя, необхідно своєчасно та систематично розширювати діапазон компенсаторних можливостей організму людини. Найбільш сенситивним періодом для цього є вік 16-20 років, час вступу молодої людини до вищого навчального закладу. В цей період необхідно дозованими фізичними навантаженнями різнонаправленого характеру досягати максимального розвитку (індивідуально для кожного) та удосконалення фізичних якостей, а потім протягом життя підтримувати їх на належному рівні. Необхідно також зауважити, що накопичувати резерви здоров’я необхідно до 25 років, а потім їх підтримувати. При чому, від здобутого у цей час потенціалу здоров’я залежить тривалість та якість життя. Таким чином, багато в чому найбільш сприятливим для заняття фізичною культурою є студентський вік.
© Куделко В.Е., Яковенко Ю.О., Королінська С.В., 2011
Проведений аналіз літературних джерел [1,9,10,11] дозволяє констатувати, що роботах дослідників не було достатньо висвітлено взаємозв’язок процесу середовищної адаптації особистості та її психофізичного стану; питання значення формування культури здоров’я як чинника сприяння соціальній та професійній адаптації майбутніх фахівців також залишилися поза увагою вчених.
Зазначимо, що у вищих закладах освіти найкращі умови для сприяння соціальній адаптації шляхом формування культури здоров’я студентів створюються у процесі засвоєння ними дисциплін валеологічної спрямованості, у позааудиторній роботі, а також на заняттях з фізичного виховання. І, хоча заходи [2,3,10] з формування культури здоров’я студентської молоді мають становити єдину систему, що охоплює увесь час перебування студентів у закладі освіти, засоби фізичного виховання становлять особливий предмет нашої уваги, оскільки дають можливість озброїти молодих людей не тільки знаннями, а й уміннями та позитивним досвідом збереження і відновлення власного здоров’я.
Необхідною умовою успішної соціальної адаптації студентів на заняттях з фізичного виховання стає розвиток у молоді позитивної мотивації щодо засвоєння практичних основ культури здоров’я, що пов'язано з формуванням здоров'язберігаючої компетентності у фізичному самовдосконаленні і здоровому способі життя [4].
Робота виконана за планом НДР Харківського національного економічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета: дослідження мотивації студентів першого курсу ХНЕУ до занять фізичним вихованням. Обґрунтування підвищення мотиваційних потреб засобами соціальної адаптації.
Задачі: - визначити методом анкетування зацікавленість студентів до занять фізичним вихованням;
• експериментальне вивчення рівня мотивації першокурсників до занять фізичним вихованням;
• довести ефективність наданої методики до адаптаційних властивостей студентів.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
80,00%
70,00%
60,00%
50,00%
40,00%
30,00%
20,00%
10,00%
0,00%
14,90%
стимул для
гармонійного
розвитку
43,30%
22,40%
активний підвищення відпочинок загальної працездатності
50,70%
44,80%
компенсація отримання
дефіциту рух. заліку з активності дисципліни
67,20%
оздоровлення і зміцнення здоров'я
Критерії оцінювання
Рис.1. Особисті мотиви студентів до занять фізичною культурою та спортом
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, анкетування, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент.
Результати дослідження.
До експерименту були долучені студенти І курсу ХНЕУ фінансового факультету, яких було поділено на дві групи: експериментальну та контрольну (25 студентів в кожній групі). На протязі І семестру експериментальна група займалась по запропонованій нами методиці, додавши до основних вправ та завдань адаптаційні вправи та ігри, а друга за загальною програмою з фізичного виховання.
Мотивація є одним із основних чинників, що впливають на якість та регулярність занять фізичною культурою та спортом. На думку вчених, мотивація
- це енергетичний заряд, що визначає активність діяльності людини, свідома причина його активності, спрямована на досягнення мети [1,7]. Таким чином, мотив - це складне психічне утворення, що починає формуватися під впливом виникаючої у людини потреби. У свою чергу, потреба - це необхідність чого-небудь, що проявляється у стані напруги психіки та віддзеркалюється у її свідомості у вигляді бажань, схильностей, потягу. Отримуючи інформацію про необхідність правильного рухового режиму, студенти осмислюють її та, в залежності від якості сприйняття почутого, виконують рухові вправи з більшим чи меншим ефектом. Усвідомлюючи мотиви своєї діяльності, вони уважніше слухають викладача, з захопленням повторюють за ним фізичні вправи та виконують їх в оптимальному для себе режимі, відповідальніше підходять до самостійних занять у позанавчальний час, скоріше адаптуються до незвичних нових умов життя. Зважаючи на значення мотивів у формуванні культури здоров’я студентів, нами було проведене анкетування студентів І курсу Харківського національного економічного університету на предмет вивчення їх мотивації до занять фізичним вихованням.
Аналіз відповідей респондентів щодо особистих мотивів, які є для студента 1 курсу стимулом до за-
нять фізичною культурою та спортом, дав можливість виділити з перерахованих в анкеті головні: оздоровлення свого організму та зміцнення здоров’я (67,2 %); отримання заліку з дисципліни «фізичне виховання» (50,7 %); компенсація дефіциту рухової активності (44,8 %); підвищення загальної працездатності (43,3 %). Те, що заняття з фізичного виховання є для респондентів активним відпочинком, відзначили лише 22,4 % першокурсників, стимулом для гармонічного розвитку - 14,9%, (див. Рис.1).
Отримані в ході анкетування дані свідчать про відсутність у багатьох першокурсників знань за відповідними розділами таких навчальних дисциплін як «Фізичне виховання» та «Валеологія», хоча останні вже були предметами їх вивчення у загальноосвітніх середніх школах. Це потребує від викладачів кафедри фізичного виховання та спорту перегляду змісту та методики викладання дисципліни з метою формування індивідуально значущих мотивів до занять фізичною культурою та спортом, збагачення їх мотиваційними компонентами, що сприятиме адаптації молодих людей до особливостей навчально-виховного процесу, зміцненню здоров’я, набуття навичок здорового способу життя.
Розробкою різноманітних заходів з соціальної адаптації молоді займалися сучасні дослідники [2,7,8,9]. На основі аналізу їх праць ми запропонували такий традиційний елемент заняття фізичною культурою як вишукування студентів у шеренгу (поряд із викладачем - найвищий, наприкінці шеренги - найнижчий на зріст), перетворити у вишукування у шеренгу за кольором волосся (біля викладача повинен стояти той, хто має найтемніше волосся, на протилежному кінці шеренги - світловолосий), або за датою народження (початок шеренги - той, хто народився 1 січня, кінець
- 31 грудня).
Аналогічно можна вдосконалювати й інші звичні елементи занять фізичною культурою, наприклад ігри з м’ячем. На етапі знайомства, коли не усі студенти готові до участі у серйозних командних іграх з м’ячем (волейбол, баскетбол тощо) було запропоновано про-
Таблиця 1
Зміни мотивації студентів до занять фізичним виховання до та після експерименту
Оздоровлення організму та зміцнення здоров'я Отри- мання заліку Компенсація рухової активності Підвищення загальної працездатності Aктивний відпочинок Г армонійний розвиток
До експерименту % 67,2% 50,7% 44,8% 43,3% 22,4% 14,9%
Після експерименту % 69,85 50,7% 46,1% 44,5% 25,8% 15,5%
водити у студентській групі більш спрощенні ігри. З метою сприяння знайомству, студентам пропонували кидати м'яч один одному у колі зі словами: «Ніхто з вас не знає, що я...» і далі розповідати щось про себе, або кидати один одному м'яч, називаючи будь-який іменник. Той, хто упіймав м'яч, повинен назвати свою асоціацію на цей іменник і кинути м’яч наступному. Той, у свою чергу, має сказати асоціацію та передати м’яч. Можна дещо змінити цю гру, запропонувавши студентам кидаючи один одному м'яч, називати будь-які об'єкти, а тому, хто отримав м'яч, називати країну, яка у нього асоціюється з цими об'єктами.
Для організації адаптаційних заходів на занятті з фізичного виховання проводились рухливі ігри без м’яча. Наприклад, студентам пропонувалось уявити, що вони атоми, які рухаються швидко та безладно. По команді педагога «атоми» мають об’єднатися у «молекули» по три-п'ять чоловік. Для сприяння невербаль-ній адаптації студентів можна провести ще одну гру з нескладними правилами - на рахунок «один» студенти мають знайти собі пару, на рахунок «два» - пара виконує певні однакові рухи, на рахунок «один» треба змінити пару, на рахунок «два» повторити рухи тощо.
Крім наведених вище, на занятті з фізичного виховання в експериментальній групі проводились різноманітні рухливі контактні ігри, ігри з м’ячем, командні конкурси та інші заходи, що забезпечують встановлення невербального контакту між людьми. Усі вони спрямовані на подолання скутості, яка часто виникає у людини у незвичній ситуації, новій компанії, де ще не визначені спільні інтереси та теми для розмов.
Такий підхід до виконання звичної та рутинної процедури дозволив з початку експерименту створити на занятті невимушену атмосферу, активізувати увагу студентів, стимулювати їх інтерес до спільних занять, сприяти найкращому пізнанню один одного, що нами було встановлено після повторного анкетування. Студенти експериментальної групи змінили своє ставлення до занять з фізичного виховання (табл.1). Подібні вправи не потребують багато часу та спеціальної підготовки педагога, але здатні забезпечити значний адаптаційний ефект у студентській групі.
Висновки.
1. Засоби фізичного виховання мають особливе значення у сприянні становленню особистості студентів, сприяють формуванню культури здоров’я, дають можливість озброїти молодих людей не тільки знаннями, а й дієвими уміннями та позитивним досвідом збереження і відновлення власного здоров’я.
2. Більша частина студентів знають про позитивний вплив фізичної культури та спорту на індивідуальне здоров’я та фізичну підготовленість людини.
3. Першокурсники не завжди усвідомлюють свій
низький та середній рівень фізичного розвитку, хоча у багатьох з них відсутні стійкі мотиви до занять тим чи іншим видом фізичної активності, що потребує від викладачів кафедри фізичного виховання вирішення професіональних завдань новими, нестандартними шляхами та методами.
4. Мотивація до занять фізичною культурою стає більш стійкою, якщо на заняттях з фізичного виховання вживати спеціальні заходи, що сприяють адаптаційному процесу, стимулюють ресурси організму, «загартовують» адаптаційні механізми особистості: ігри, вправи, бесіди, тести самодіагностики, ситуаційні технології, творчі завдання тощо.
Подальші дослідження планується провести з до-лученням більшої кількості студентів, а також з використанням окрім анкетування тестових засобів визначення спрямованості фізичного та соціального здоров'я.
Література:
1. Бахчанян ГС. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою та спортом / Г.С. Бахчанян //Педагогіка і психологія. -1997.
- № 4. - С.41-47.
2. Білогур В.Є. Теоретико-методичне забезпечення фізичного виховання у вищих закладах освіти: Aвтореф. дис. канд. наук з фв і с. / В.Є. Білогур. - Рівне, 2002. - 18с.
3. Гализдра A.A. Характеристика факторов, которые влияют на здоровье студентов высших учебных заведений / A.A. Гализдра //Теория и методика физического воспитания. - 2004. - № 3. - С. 41-43.
4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під. заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.І.С.», 2004. - 112 с.
5. Конник EA. Современные тенденции организации физического воспитания студентов / Г. A. Конник, ВА. Темченко, Т.Е. Усова // Физическое воспитание студентов творческих специальностей.
- Х.: ХГДД, 2009. - №4. - С. 68-73.
6. Круцевич Т.Ю. Методи дослідження індивідуального здоров'я дітей та підлітків у процесі фізичного виховання / Т.Ю. Круцевич. - К.: Олімпійська література, 1999. - 230 с.
7. Куделко В.Е. Aналіз соціально-педагогічних основ формування потреб в самостійних заняттях фізичною культурою у студентів НфаУ / В.Е. Куделко, С.В. Королінська //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2006. - № 12. - С. 93-96.
8. Педагогические условия адаптационных процессов в ВУЗе: Межвузовский сб. - Барнаул: AT^ 1998. - 119 с.
9. Стадников Г.К вопросу поиска альтернативных путей усовершенствования физического воспитания студенческой молодежи // В кн.: Молодая спортивная наука Украины / Г.К. Стадников. - Львов: НФМ «Украинские технологии». - 2005. - Вип. 9. - Т. 3. - С. 82-85.
10. Физическая культура и здоровье: Учебник / Под ред. В.В. Пономаревой. - Г.: ГОУ ВУНМЦ, 2001. - 352 с.
11. Pender N.J. Motivation for physical activity among children and adolescents // Rev. Nurs. Res. - 1998. - 16. - Р. 139-172.
Надійшла до редакції 28.01.2011 р.
Куделко Виктория Эдуардовна Яковенко Юлия Ллексеевна Королинска Станислава Владимировна [email protected]
