CC BY
32
7. Владимиров Ю. А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю. А. Владимиров, А. И. Арчаков - М.: Наука, 1972. - 252 с.
References
Karpovskyi, P. V. (2015). Kortyko-vehetatyvni vzaiemyny v rehuliatsii fiziolohichnykh funktsii orhanizmu svynei / [P. V. Karpovskyi, V. V. Karpovskyi, A. V. Trokoz ta in.] // Biolohiia tvaryn. - T. 17. - № 2. - S. 65-73. (in Ukrainian). Karpovskyi, P. V. (2014). Vliyanie tonusa avtonomnoy nervnoy sistemyi na fiziologicheskie pokazateli zhivotnyih pri primenenii «Mikrostimulina» / [Karpovskiy P. V., Krivoruchko D. I., Postoy R. V. i dr.] // Materlali IV MIzhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi molodih vchenih, aspirantiv i studentiv «Naukovi zdobutki molodi u virlshennI aktualnih problem virobnitstva ta pererobki sirovini, standartizatsiyi i bezpeki prodovolstva», 15-16 travnya 2014 roku: tezi dop. - Kiyiv, 51-53. (in Russian). Danchuk, V. V. (2006). Peroksydne okysnennia u silskohospodarskykh tvaryn i ptytsi /
V. V. Danchuk // Kamianets-Podilskyi: Abetka, 192 s. (in Ukrainian). Danchuk, V. V. (2004). Oksydatsiinyi stres - patolohiia chy adaptatsiia? / V. V. Danchuk,
O. V. Danchuk, N. L. Tsepko // Tvarynnytstvo Ukrainy. - 4, 21-23. (in Ukrainian). Mazurkevycha, A. Y. (2015). Fiziolohiia silskohospodarskykh tvaryn. Praktykum. [2-he vyd., pererob. i dopov.] / Za red. A. Y. Mazurkevycha, V. O. Trokoza. - K.: Tsentr uchbovoi literatury, 240 s. (in Ukrainian). У1Ыо, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhennia u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. [Za red. d.vet.n. profesora V. V. Vlizla]. - Lviv: Spolom, 760. (in Ukrainian).
Vladymyrov, Yu. A. (1972). Perekysnoe okyslenye lypydov v byolohycheskykh membranakh / Yu. A. Vladymyrov, A. Y. Archakov - M.: Nauka, 252 s. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 5.04.2016
УДК 619:616.8:636.7 *
Солiмчук В. М., астрант ([email protected])*©
Житомирський нащональний агроекологгчний утеерситет, м. Житомир, Украгна
МОРФОЛОГ1Я ТА Г1СТОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ МОЗОЧКА СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН
Подан результати морфолог1чног характеристики та морфометричш показники мозочка сешських теарин. За результатами органометричних дослгджень естаноелено ргзну абсолютну масу мозочка у дослгдних теарин: найбтьша еона у ееликог рогатог худоби - 72,59 ± 0,94 г, найменша у кролика - 1,54 ±0,07 г. Вгдносна маса органа е прямопропорцтною абсолютной мас мозочка та маа теарин: найбтьша еона у оеець - 0,040 ± 0,0035 % та собак - 0,030 ± 0,0053 %, найменша у сеиней - 0,010 ± 0,0031 % та ееликог рогатог худоби - 0,013 ± 0,0029 %.
Кора мозочка сегйських теарин утеорена егдпоегдними шарами (молекулярним, ганглгонарним, зернистим), ргзног тоещини та характеризуеться неоднакоеою популяцгею нейронге, якг мають обумоелений зе'язок мгж ргенем морфофункцгонального стану нереоеих та тнереоеаних структур залежно егд еиду теарин. За результатами морфометричних дослгджень естаноелено, що молекулярний шар найбгльш еиражений у ееликог рогатог худоби (413,1 ± 15,34 мкм), найменш - у сеиней (250,6 ± 14,52 мкм) та собаки (257,25 ± 7,47 мкм). Зернистий шар найкраще розеинутий у сеиней (373,8 ± 15,76 мкм) та г1рше у оеець (176,05 ± 5,47 мкм). При цьому показник тоещини ганглгонарного шару мае пром1жне значення мгж молекулярним i зернистим шарами та найкраще еиражений у сеиней (63,2 ± 6,34 мкм), менше у оеець (34,3 ± 1,12 мкм).
Ключовi слова: мозочок, ара речоеина, бта речоеина, нейрон, аксон, дендрит, морфометричш показники, морфологiя, кролi, собаки, сеит, еiецi, ееликарогата худоба.
*
Науковий кершник - доктор вет. наук, професор Горальський Л. П. © Сол1мчук В. М., 2016
149
УДК 619:616.8:636.7
Солимчук В. М., аспирант
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир,
Украина
МОРФОЛОГИЯ И ГИСТОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ МОЗЖЕЧКА ДОМАШНИХ ЖИВОТНЫХ
Представлены результаты морфологической характеристики и морфометрические показатели мозжечка домашних животных. По результатам органометричних исследований установлено разную абсолютную массу мозжечка у опытных животных: наибольшее она у крупного рогатого скота - 72,59 ± 0,94 г, наименьшая у кролика - 1,54 ± 0,07 г. Относительная масса органа является прямопропорциональной абсолютной массе мозжечка и массе животных: наибольшее она у овец - 0,040 ± 0,0035 % и собак - 0,030 ± 0,0053 %, наименьшая у свиней - 0,010 ± 0,0031 % и крупного рогатого скота - 0,013 ± 0,0029 %.
Кора мозжечка домашних животных образована соответствующими слоями (молекулярным, ганглионарным, зернистым), различной толщины и характеризуется неодинаковой популяцией нейронов, которые имеют обусловленую связь между уровнем морфофункционального состояния нервных и иннервированных структур в зависимости от вида животных. По результатам морфометрических исследований установлено, что молекулярный слой наиболее выраженный у крупного рогатого скота (413,1 ± 15,34 мкм), наименее - в свиней (250,6 ± 14,52 мкм) и собаки (257,25 ± 7,47 мкм). Зернистый слой лучше всего развит у свиней (373,8 ± 15,76 мкм) и хуже у овец (176,05 ± 5,47 мкм). При этом показатель толщины ганглионарного слоя имеет промежуточное значение между молекулярным и зернистым слоями и лучше всего выражен у свиней (63,2 ± 6,34 мкм), меньше у овец (34,3 ± 1,12 мкм).
Ключевые слова: мозжечок, серое вещество, белое вещество, нейрон, аксон, дендрит, морфометрические показатели, морфология, кролики, собаки, свиньи, овцы, крупный рогатый скот.
UDC 619:616.8:636.7
Solimchuk V. M., PhD student
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
MORPHOLOGY AND HISTOMETRIC PARAMETERS OF THE CEREBELLUM OF DOMESTIC ANIMALS
This paper presents the results of the morphological characteristics and morphometric parameters of cerebellum of domestic animals. As a result of orhanometric studies found different absolute mass of the cerebellum in experimental animal, it is the largest cattle -72,59 ± 0,94 g, the smallest rabbit - 1,54 ± 0,07 g. Relative body weight is directly proportional to the absolute weight and the cerebellar mass of animals: the largest it is in sheep - 0,040 ± 0,0035 % and dogs -0,030 ± 0,0053 %>, the least it is in pigs - 0,010 ± 0,0031 %o and cattle (0,013 ± 0,0029%).
The bark of cerebellum of domestic animals is formed respective layers (molecular, ganglionic, grainy), characterized by different thickness and different population of neurons, which are due to the link between the nervous and functional state of nerve structures depending on the type of animal. The results of morphometric studies found that the molecular layer is the most pronounced in cattle (413,1 ± 15,34 mkm), the least - in pigs (250,6 ± 14,52 mkm) and dogs (257,25 ± 7,47 mkm). The granular layer is better developed in pigs (373,8 ± 15,76 mkm) and worse in sheep (176.05 ± 5.47 mkm). This indicator ganglion layer thickness has an intermediate value between molecular and granular layers, and the best expressed in pigs (63,2 ± 6,34 mkm), smaller in sheep (34,3 ± 1,12 mkm).
Key words: cerebellum, gray matter, white matter, neuron, axon, dendrite, morphometric parameters, morphology, rabbits, dogs, pigs, sheep, cattle.
150
Вступ. Важливим актуальним питанням, щoдo зaкoнoмipнoстей poзвиткy, бyдoви i функцюнування opгaнiзмy людини i твapин e yсестopoннe, кoмплексне вивчення склaдy i стpyктypнo-фyнкцioнaльниx oсoбливoстей неpвoвoï системи вищиx opгaнiзмiв [7].
Слад зазначити, щo неpвoвa система пoсiдae нaйвaгoмiше мiсце в pегyляцiï всix пpoцесiв життeдiяльнoстi opгaнiзмy [7, 9, i 5]. Осoбливий iнтеpес дo неpвoвoï системи зyмoвлений ïï piзнoмaнiтними функщями i влaстивoстями: спpийняттям та пpoведенням неpвoвиx iмпyльсiв, тpaнсфopмaцieю, reнеpaцieю, збеpiгaнням piзниx видав енеpгiï й iнфopмaцiï зoвнiшньoгo сеpедoвищa, а таюж ïï здатшстю дo збудження, гальмування, дo пpoцесiв синтетичнoгo та aнaлiтичнoгo пopядкy, тpoфiчнoï' фyнкдiï' [7, 9, 11-м].
Неpвoвa система кoopдинye та pегyлюe кpoвooбiг, лiмфooбiг, метaбoлiчнi npo^OT, яш, y свoю чеpгy, впливають на стан дiяльнoстi неpвoвoï системи. Born спpиймae piзнy iнфopмaцiю, щo нaдxoдить iз нaвкoлишньoгo сеpедoвищa та внyтpiшнix opгaнiв, aнaлiзye ïï та rerapye сигнали, як зaбезпечyють ввддаввдш pеaкдiï, aдеквaтнo дo дiючиx на opгaнiзм пoдpaзникiв.
Аpxiтектoнiкa неpвoвoï системи, в д^му та oкpемиx ïï ввддшв, визнaчaeться мiсцем знaxoдження твapин y фiлoгенетичнoмy pядi та yмoвaми ïx пеpебyвaння y зoвнiшньoмy сеpедoвищi [5]. У пpoцесi евoлюцiï вoнa здiйснюe pегyлювaння та жипвзабезпечення opгaнiзмy: poзвитoк, piст, дифеpендiювaння клiтин i тканин, зaбезпечye взaeмoдiю мiж ними [2-4].
Останшми poкaми e значна кшькють дoслiджень, щoдo бyдoви та стадавлення неpвoвoï системи y xpебетниx твapин i зoкpемa, мoзoчкa в oнтoгенезi, фiлoгенезi та в експеpиментi [2-5, 7, 8, 9]. Пpoте, oсoбливoстi мopфoметpичнoï oщнки гiстo- та цитoстpyктyp мoзoчкa y свiйськиx твapин, ïx пopiвняльнi xapaктеpистики ще недoстaтньo висвiтленi в лiтеpaтypниx джеpелax i мають фpaгментapний xapaктеp.
Саме тому, oдним iз aктyaльниx питань нейpoмopфoлoriï' e вивчення стpyктypнo-фyнкцioнaльниx oсoбливoстей неpвoвoï' системи, у тому чи^ мoзoчкa у свiйськиx твapин, який e центpoм piвнoвaги i RoopAHraitu pyxiв та зaбезпечye тдтримання тонусу м'язiв.
Maтерiaл i методи. Дoслiдження пpoвoдили на кaфедpi aнaтомiï' i riстолoriï' факультету ветеpннapнoï' медицини Жнтомнpськoгo нaдioнaльнoгo aгpoекoлoгiчнoгo yнiвеpснтетy. Об^ктом для дoслiджень був мoзoчoк стaтевoзpiлнx свшськж твapин (кpoлi, ^баки, свит, вiвщ, велика poгaтa xyдoбa (ВРХ). В po6oií викopистовyвaлись aнaтoмiчнi, гiстолoгiчнi, нейporiстолoriчнi та мopфoметpичнi методи дoслiджень [1, 6, 1G].
Для гiстoлoгiчнoгo дoслiдження шматочки мaтеpiaлy фiксyвaли в 1G % вoднoмy poзчинi нейтpaльнoгo фopмaлiнy та piдинi Кapнya, з наступдаю зaливкoю в пapaфiн за сxемaми зaпpoпoнoвaними у пoсiбникy Л. П. Гopaльськoгo, В. Т. Хoмичa, О. I. Кoнoнськoгo [1]. Для вивчення мopфoлoгiï клiIин та пpoведення мopфoметpичниx дoслiджень мoзoчкa, сеpiйнi зpiзи фapбyвaли гемaтoкснлiнoм та еoзинoм, а тагаж пpoвoдили нейpoгiстoлoгiчнi методи iмпpегнaдiï неpвoвoï тканини aзoтнoкислим сpiблoм за Бiльшoвським Гpoс та Рaмoн-i-Кaxaлем. Для виявлення xpoмaтoфiльнoï pечoвини у неpвoвнx клпин викopистoвyвaли метод Нiссля [1, 6].
Мopфoметpичнi дoслiдження циш- та гiстoстpyктyp мoзoчкa здiйснювaли за дoпoмoгoю мiкpoскoпiв «Бioлaм-Лoмo» та МБС-iG, викopистoвyючи pекoмендaцiï викладен у пoсiбникy К. Ташке [1G]. Цифpoвий мaтеpiaл стaтистичнo oбpoбляли за дoпoмoгoю кoмп'ютеpнoï пpoгpaми «Microsoft Ехсе1».
Результати доcлiджень. Мoзoчoк свшськж твapин, poзмiщyeться пiд пoтнличнoю частидаю твкуль гoлoвнoгo мoзкy, дopсaльнo ввд вapoлieвoгo мoстy i дoвгaстoгo мoзкy та лежить в заднш чеpепнiй ямщ.
Biн сфopмoвaний oб'eмними бiчними частками, aбo п1вкулями, та poзтaшoвaнoю мiж ними сеpедньoю вyзькoю частидаю - чеpв'ячкoм. На пеpедньoмy ^аю мoзoчкa знaxoднться пеpедня частка, яка oxoплюe пpилеглy частину стoвбypa мoзкy. На зaдньoмy кpaю e бшьш вузька задня частка, щo вiдoкpемлюe пiвкyлi oднy вiд oднoï. Пoвеpxня мoзoчкa зiбpaнa в чисельн1 складчасп часточки та звивини, щo poздiленi мiж сoбoю бopoзнaми.
151
Показники абсолютно! та ввдносно! маси мозочка у дослвдних тварин рiзнi i залежать вiд, виду, вiку, статг, ступеню складностт рухiв тша тварин тощо [8]. Згiдно результатов проведених нами органометричних дослiджень встановлено, що абсолютна маса (АМ) мозочка у дослвдних тварин рiзна (табл.). Найбiльша вона спостер^аеться у велико! рогато! худоби - 72,59±0,94 г, найменша у кролика - 1,54±0,07 г (табл.). Таи неоднозначш параметри АМ мозочка пов'язаш iз положениям тварин у фшогенетичному рядi, i залежать ввд видових особливостей, пов'язаних з масою тша дослiдиих тварин .
Ввдносна маса органа е прямопропорцiйною абсолютнш масi мозочка та масi тварин. У овецъ (0,040±0,0035 %) та собак (0,030±0,0053 %) цей показник найбiлъший, у свинi (0,010±0,0031% ) та ВРХ (0,013±0,0029 %) - найменший, що можливо пов'язано iз ступеню складностi рухiв тша тварин у процеа !х утримання та перебування в тих чи шших умовах середовища (табл.).
Нашими пстолопчними дослiджеииями встановлено, що мiкроскопiчна будова мозочка дослвдних тварин подiбна i складаетъся з сiро! та бшо! речовин. Його поверхня покрита шаром аро! речовини, яка становитъ кору мозочка, що мютить нервовi клгтини i глiалънi елементи Кора мозочка утворюе вузъкi звивини — листки мозочка. Останш вiдокремленi один ввд одного борознами.
Таблиця
Абсолютна i вiдносна маса мозочка у свiйських тварин (М±т; п=6)_
Вид тварин Маса тварин (кг) Абсолютна маса (г) Вiдиосиа маса (%)
Кролик 6,3±0,3 1,54±0,07 0,024±0,0012
Собака 27,9±4,7 8,38±0,22 0,030±0,0053
Свиня 134,1±16,4 13,45±0,41 0,010±0,0031
В1вц1 37,5±3,4 15,19±0,53 0,040±0,0035
ВРХ 370,3± 25,8 47,59±0,94 0,013±0,0029
Кожна звивина мозочка являе собою тонкий шар бшо! речовини, покрито! корою, у якш видшяеться молекулярний, ганглюнарний та зернистий шари, рiзно! товщину залежно вiд виду тварин (рис. 1).
Кролi Собаки Свинi Вiвцi ВРХ
Молекулярний шар (мкм) Ганглюзний шар (мкм) ■ Зернистий шар (мкм)
Рис. 1. Товщина шарiв кори мозочка свшських тварин
152
Молекулярний шар найбшьш поверхневий. Вш у свшських тварин мютить два основних види нейрошв: кошикоподiбнi - аксони яких охоплюють тша клiтин Пуршнье, i зiрчастi - аксони яких утворюють синапси з дендритами клiтин Пуршнье. Кошикоподiбнi нейрони мiстяться у верхнш третинi молекулярного шару. Це длбш, неправильно! форми клiтини. 1х тони, довп дендрити розгалужуються переважно в площиш, розташованiй перпендикулярно до звивин. Довгi аксони клiтин завжди прямують поперек звивин i паралельно над грушоподiбними нейронами. Вони вiддають колатерал^ що прямують до перикарiонiв грушоподiбних нейронiв i формують навколо них спле^ння, якi нагадують кошики.
Зiрчастi нейрони лежать вище кошикоподiбних. Серед них ми видшили два типи нейронiв: великi i малi. Останш - дрiбнi зiрчастi нейрони, забезпечеш тонкими короткими дендритами i слаборозгалуженими аксонами, що утворюють синапси на дендритах грушоподiбних клiтин. Велик! зiрчастi нейрони на вiдмiну вiд дрiбних мають довгi, сильно розгалуженi дендрити i аксони. Гiлки з аксошв з'еднуються з дендритами грушоподiбних клгтин Пуркiньe i входять до складу так званих „кошишв".
Кошикоподiбнi та зiрчастi нейрони молекулярного шару являють собою едину систему нейронiв, вони передают гальмiвнi нервовi iмпульси на дендрити i тiла грушоподiбних клгтин Пуркшье. Його товщина найбiльш виражена у велико! рогато! худоби i становить 413,01 ± 15,34 мкм, найменш - у свиней - 250,6 ± 14,52 мкм та собак - 257,25±7,47 мкм. У кролiв та овець такi показники займають промiжне значення i, ввдповвдно, становлять 312,2±11,177 та 282,1±7,39 мкм (рис. 1).
Другий, ганглiонарний, шар мозочка утворений одним рядом великих нейрошв грушоподiбно! форми - грушоподiбних нейронiв, або клiтин Пуршнье. Вони характеризуються розвиненим деревом дендрипв, ям вiдходять вiд звужених верхiвок грушоподiбних нейронiв i направляються в молекулярний шар, де розгалужуються кущоподiбно. Розташовуються клiтини перпендикулярно звивинам мозочка. Тому !х форма в площинi, через яку проходять дендрити - грушоподiбна, а в перпендикулярнiй площинi - веретеноподiбна.
Згiдно морфометричних дослiджень товщина ганглюнарного шару мае промiжне значення мiж молекулярним та зернистим i найбiльше виражена у свиней - 63,2 ± 6,34 мкм, найменше у овець 34,3 ± 1,12 мкм (рис.).
Зернистий шар е найглибшим шаром кори мозочка, який безпосередньо прилягае до бiло! речовини. Вiн утворений нейронами-зернами i зiрчастими нейронами (клiтинами Гольджi). Клiтини-зерна ввдповвдного шару мозочка е одними з найменших за величиною i в той же час найбшьш численними нейронами. 1х аксони пiднiмаються у верхнш молекулярний шар кори мозочка i в ньому Т-подiбно дшяться на 2 гшки, орiентованi паралельно поверхш кори вздовж звивин мозочка. Ц паралельнi волокна перетинають розгалуження дендрипв багатьох клiтин Пуршнье i утворюють з ними i дендритами кошикоподiбнi зiрчастi синапси нейронiв.
Другим типом клгтин зернистого шару мозочка е гальмiвнi велик! зiрчастi нейрони. Розрiзняють два види таких клгтин: з короткими i довгими аксонами. Нейрони з короткими аксонами (клгтини Гольдж^ мiстяться поблизу ганглiонарного шару. 1х розгалуженi дендрити поширюються в молекулярному шарi i утворюють синапси з паралельними волокнами - аксонами клгтин-зерен. Аксони направляються в зернистий шар до клубочшв мозочка i закiнчуються синапсами на шнцевих розгалуженнях дендритiв клiтин-зерен проксимальнiше синапсiв моховидних волокон.
Товщина зернистого шару рiзна: найбiльш виражена вона у свиней 373,8 ± 15,76 мкм i найменша у овець 176,05± 5,47 мкм (рис. 1).
Бша речовина складаеться з аксонiв нервових клгтин, що надходять в мозочок, i аксонiв клiтин Пуркiн'е, що йдуть до глибоких ядер мозочка. Аферентш волокна, що надходять в кору мозочка, представлен двома видами - мохоподiбними i так званими лiаноподiбними волокнами.
Моховиднi волокна прямують ввд ядер варолiевого моста, спинного мозку, вестибулярних ядер i опосередковано через клгтини-зерна направляють збудження на
153
грушоподiбиi клгтини Пуршнье. Вони зашнчуються в клубочках зернистого шару мозочка, де вступають в контакт з дендритами юлтин-зерен. Кожне волокно дае гшки до багатьох клубочшв мозочка, як також отримують гiлки вiд мохоподiбних волокон. Аксони клiтин-зерен по паралельним волокнам молекулярного шару передають iмпулъс дендритам грушеподiбиих, кошикоподiбиих та зiрчастих нейрошв, великих зiрчастих нейрошв зернистого шару. Крiм мохоподiбиих волокон, у кору мозочка нервовi iмпулъси надходять лiаноподiбними волокнами, як зашнчуються на грушоподiбних клiтинах.
Висновки.
1. За результатами органометричних дослiджеиъ, абсолютна маса мозочка у дослвдних тварин рiзна: найбшьша у велико! рогато! худоби - 72,59 ± 0,94 г, найменша у кролика - 1,54 ± 0,07. Вiдносна маса органа е прямопропорщйною абсолютшй масi мозочка та май тварин. У овець (0,040 ± 0,0035 %) та собак (0,030 ± 0,0053 %) такий показник найбiлъший, у свинi (0,010 ± 0,0031%) та ВРХ (0,013 ± 0,0029 %) -найменший.
2. Кора мозочка свшських тварин утворена ввдповвдними шарами (молекулярним, ганглiонариим, зернистим) та характеризуеться рiзною популяцiею нейрошв, як мають обумовлений зв'язок мiж рiвнем морфо-фуикдiоналъного стану нервових та iннервованих структур.
3. Молекулярний шар найбшьш виражений у велико! рогато! худоби (413,1 ± 15,34 мкм), найменш - у свиней (250,6 ± 14,52 мкм) та собаки (257,25 ± 7,47 мкм). Зернистий шар найкраще розвинутий у свиней (373,8 ± 15,76 мкм) та прше у овець (176,05 ± 5,47 мкм). При цьому показник товщини ганглiонарного шару мае промiжне значення мiж молекулярним i зернистим шарами та найкраще виражений у свиней (63,2 ± 6,34 мкм), менше у овець (34,3 ± 1,12 мкм).
Перспективи подальших дослщжень. Подальший напрямок дослiджеиъ спрямований на проведення гiстохiмiчних дослiджеиъ мозочка свшських тварин у видовому аспект!
Лггература
1. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техиiки i морфофункцюнальш методи дослвджень у иормi та при патологи: Навчальний посiбиик. -Житомир: «Полюся», 2005. - 288 с.
2. Жеребцов Н. А. Общие закономерности постнатального морфогенеза нейроцитов и нервных волокон у домашних животных / Н. А. Жеребцов // Морфо-экологические проблемы в животноводстве и ветеринарии: материалы докл. республ. науч. конф. морфологов. - К., 1991. - С. 35-36.
3. Жеребцов Н. А. О некоторых результатах и задачах изучения постнатального морфогенеза нейроцитов / Н. А. Жеребцов // Новое в морфологии, физиологии и биохимии домашних животных в условиях крупных ферм : сб. науч. тр. - Ульяновск, 1983. - С. 3-11.
4. Ильин И. И. Изучение приспособительных реакций в центральной нервной системе при адаптации / И. И. Ильин, А. Г. Попов // Вопросы морфологии центральной нервной системы, посвященной 150-летию со дня рождения В.А. Беца : тезисы докл. - К., 1984. - С. 47.
5. Кононский А. И. Гистохимическая характеристика нервной системы позвоночных / А. И. Кононский // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. / Министерство здравоохранения СССР, Ин-т хирургии им. А. В. Вишневского АМН СССР. - Москва, 1987. - С. 71-72.
6. Меркулов Г. А. Курс патологической техники / Г. А Меркулов - Л. : Медицина, 1969. - 423 с.
7. Назарчук Г. О. Пстоморфолопя спинномозкових вузлiв хребетних тварин : дис. ... канд. вет. наук: 16.00.02 / Г.О. Назарчук ; ЖНАЕУ. - Житомир, 2010. - 189 с.
8. Смолянинов В. В. О некоторых особенностях организации коры мозжечка / В. В. Смолянинов // Модели структурно-функциональной организации некоторых биологических систем. - М., 1966. - С. 68.
154
9. Сокульський I. М. Морфолопя грудного вщщлу спинного мозку хребетних тварин: дис. ... канд. вет. наук: 16.00.02 / I. М. Сокульський. -ЖНАЕУ. - Житомир, 2010. -160 с.
10. Ташкэ К. Введение в количественную цито-гистологическую морфологию / К. Ташкэ; [пер. с рум. И. Пятницкого]. - Будапешт : Из-во АН СРР, 1980. - 191 с.
11. Хамори Й. Долгий путь к мозгу человека / Й. Хамори. - М. : Мир, 1985. - 150 с.
12. Шаде Дж. Основы неврологии / Дж. Шаде, Д. Форд. - пер. с англ. Н. Д. Викторовой. - М. : Мир, 1979. - 350 с.
13. Шеперд Г. Нейробиология: в 2-х т. : пер. с англ. / Г. Шеперд. - М. : Мир, 1987. -Т.1. - 454 с.
14. Шмидт Р. Физиология человека / Р. Шмидт, Г. Тевс. - М. : Мир, 1996. - Т. 2. - 313 с.
15. Hamburger V. Differentiation of spinal ganglia / Hamburger V., Levi-Montalcini R. // J. Exp. Zoon. - 1949. - Vol. 111, № 8. - P. 457-502.
References
Horal's'kyy, L. P., Khomych, V. T., Konons'kyy, O. I. (2005). Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsional'ni metody doslidzhen' u normi ta pry patolohiyi: Navchal'nyy posibnyk. -Zhytomyr : «Polissya», 288 s. (in Ukrainian). Zherebtsov, N. A. (1991). Obschie zakonomernosti postnatalnogo morfogeneza neyrotsitov i nervnyih volokon u domashnih zhivotnyih / N. A. Zherebtsov // Morfo-ekologicheskie problemyi v zhivotnovodstve i veterinarii : materialyi dokl. respubl. nauch. konf. morfologov. - K., 35-36. (in Russian). Zherebtsov, N. A. (1983). O nekotoryih rezultatah i zadachah izucheniya postnatalnogo morfogeneza neyrotsitov / N. A. Zherebtsov // Novoe v morfologii, fiziologii i biohimii domashnih zhivotnyih v usloviyah krupnyih ferm: sb. nauch. tr. - Ulyanovsk, 1983. - S. 311. (in Russian).
Ilin, I. I. (1984). Izuchenie prisposobitelnyih reaktsiy v tsentralnoy nervnoy sisteme pri adaptatsii / I. I. Ilin, A. G. Popov // Voprosyi morfologii tsentralnoy nervnoy sistemyi, posvyaschennoy 150-letiyu so dnya rozhdeniya V. A. Betsa : tezisyi dokl. - K., 47. (in Russian). Kononskiy, A. I. (1987). Gistohimicheskaya harakteristika nervnoy sistemyi pozvonochnyih / A. I. Kononskiy // Metodologicheskie, teoreticheskie i metodicheskie aspektyi sovremennoy neyromorfologii : sb. nauch. tr. / Ministerstvo zdravoohraneniya SSSR, In-t hirurgii im. A. V. Vishnevskogo AMN SSSR. - Moskva, 71-72. (in Russian). Merkulov, G. A. (1969). Kurs patologicheskoy tehniki / G. A Merkulov - L. : Meditsina, 1969. -423 s. (in Russian).
Nazarchuk, H.O. Histomorfolohiya spynnomozkovykh vuzliv khrebetnykh tvaryn: dys. ... kand.
vet. nauk: 16.00.02 / H.O. Nazarchuk ; ZhNAEU. - Zhytomyr, 189 s. (in Ukrainian). Smolyaninov, V. V. (1966). O nekotoryih osobennostyah organizatsii koryi mozzhechka / V. V. Smolyaninov // Modeli strukturno-funktsionalnoy organizatsii nekotoryih biologicheskih sistem. - M., 68. (in Russian). Sokul's'kyy, I. M. (2010). Morfolohiya hrudnoho viddilu spynnoho mozku khrebetnykh tvaryn: dys. ... kand. vet. nauk: 16.00.02 / I. M. Sokul's'kyy. - ZhNAEU. - Zhytomyr, 160 s. (in Ukrainian).
Tashkэ, K. (1980). Vvedenye v kolychestvennuyu tsyto-hystolohycheskuyu morfolohyyu / K.
Tashkэ; [per. s rum. Y. Pyatnytskoho]. - Budapesht: Yz-vo AN SRR, 191 s. (in Russian). Hamori, Y. (1985). Dolgiy put k mozgu cheloveka / Y. Hamori. - M. : Mir, 150 s. (in Russian). Shade, Dzh. (1979). Osnovyi nevrologii / Dzh. Shade, D. Ford. - per. s angl. N. D. Viktorovoy. -
M. : Mir, 1979. - 350 s. (in Russian). Sheperd, G. (1987). Neyrobiologiya: v 2-h t. : per. s angl. / G. Sheperd. - M.: Mir, T.1. - 454 s. (in Russian).
Shmidt, R. (1996). Fiziologiya cheloveka / R. Shmidt, G. Tevs. - M. : Mir, - T. 2. - 313 s. (in Russian). Hamburger, V. (1949). Differentiation of spinal ganglia / Hamburger V., Levi-Montalcini R. // J. Exp. Zoon. - Vol. 111, № 8. - P. 457-502.
Стаття надшшла до редакцп 24.03.2016
155
