CC BY
76
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8311 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:636:611.018
Morphology, histo- and cytomorphometry of ruminants' liver
N.V. Demus
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 11.01.2018 Received in revised form 22.02.2018 Accepted 27.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel.: +38-097-062-22-92. E-mail: demusnlv@gmail. com
Demus, N.V. (2018). Morphology, histo- and cytomorphometry of ruminants' liver. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 56-60. doi: 10.15421/nvlvet8311
In this work, the macro-, microscopic structure and features of morphometric indices of cattle (Bovine Cattle) and sheep on the organ, tissue and cellular levels of a structural organization using anatomical, histological and morphometric methods were determined. Studies have shown that the morphological structure of the liver in the studied animals has a similar structural organization, but differs by certain organo-, histo- and cytomorphometric indices. It was determined, on the basis of organometric, that the absolute mass of the liver in ruminant is variable and to some extent depends on the blood flow of an organ and animal species. Herewith, in cattle, the absolute weight of the liver is 4.07 ± 0.084 kg, relative - 1.12 ± 0.012%, in sheep, respectively, 0.65 ± 0.0065 kg and 1.21 ± 0.014%. Histoarhitectonics of the liver of cattle and sheep is constructed with connective stroma and parenchyma. The stroma of the organ is formed by a capsule, on top of which is a serous membrane. In the area of the gates of the liver, the connective tissue of the capsule penetrates into the organ, branching and dividing the organ into lobes, which have a cut size and polygonal shape. It has been found out that in the microscopic structure of the liver of experimental animals - cattle and sheep, the boundaries between hepatic lobules are not quite clear due to poor development between the segments of the connective tissue. According to microscopic structure, the hepatic lobe in the ruminant is formed by a dense network of epithelial plates, which have a radial direction and are sometimes anastomosed with each other. Each plate is represented by two rows of hepatocytes, between which there are clearly pronounced sinusoid hemocapillars. Between the rows of hepatocytes forming the plates, they appear rather refined (up to 1 mkm), bilious capillaries, the walls of which are a hepatocyte membrane, which are interconnected with dense contacts. According to histomorphometric studies, the average area of the liver lobe in cattle is 0.7852 ± 0.041 mm2, in sheep this figure is 1.28 times smaller and equals 0.6143 ± 0.066 mm2, respectively. The number of lobes per unit area (14 mm2), on the contrary, is greater in sheep - 17.8 ± 2.88 units, and is significantly (Р < 0.01) almost 1.4 times smaller (12.4 ± 1.99 units) than in cattle. Liver hepatocytes of experimental animals have an irregularly multifaceted form with clear contours of the cytoplasm. They are tightly adjacent to each other and contain rounded, centrally or eccentrically spaced and intensely colored nuclei of different diameters. Hepatocytes in the volume of the cytoplasm and nuclei are characterized by different sizes (small, medium, large), and accordingly different nuclear-cytoplasmic ratio (NCR): the highest NCR index is characteristic for small cells, the lowest - for large. In this case, the cytopopulation of the hepatic particles of sheep, relative to that in cattle, is characterized by a greater number of small hepatocytes, as indicated by the increase in the average index of NCR from 0.1020 ± 0.0065 in cattle to 0.1201 ± 0.0573 in sheep.
Key words: morphology, cattle, sheep, liver, microscopic structure, hepatocytes.
МорфолоНя, псто- та цитоморфометрiя печшки жуйних
Н.В. Демус
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького
У роботi з'ясовано макро-, мжроскотчну будову та особливостi морфометричних показнимв печтки великог рогатог худоби (ВРХ) та овець на органному, тканинному та клШинному рiвнях структурног оргатзацп i3 застосуванням анатомiчних, гктоло-гiчних та морфометричних мeтодiв. Проведен до^дження свiдчать, що морфолог1чна будова печтки у до^джуваних тварин мае подiбну структурну оргатзащю, але вiдрiзняеться певними органо-, гкто- та цитоморфометричними показниками. На осно-вi рeзультатiв органометри встановлено, що абсолютна маса печтки у жуйних м^ива i в певнш мiрi залежить вiд кровонапов-
нення органа та виду тварин. Так у великог рогатог худоби абсолютна маса печтки становить 4,07 ± 0,084 кг, вiдносна - 1,12 ± 0,012%, у овець вiдповiдно 0,65 ± 0,0065 кг та 1,21 ± 0,014%. Пстоархтектонта печтки ВРХта овець побудована iз сполучнот-канинног строми i паренхми. Строма органа сформована капсулою, поверх яког знаходиться серозна оболонка. У дтянщ ворт печтки сполучна тканина капсули проникав всередину органа, розгалужуеться i дтить орган на часточки, як мають рiзi розмiри та пол^ональну форму. З'ясовано, що у мтроскотчнш будовi печтки до^дних тварин - великог рогатог худоби та овець, межi мiж печтковими часточками, не зовсм чШш у зв 'язку з слабким розвитком мiж часточками сполучног тканини. За мтроскотч-ног будови печткова часточка у жуйних сформована щтьною Ыткою епiтелiальних пластинок, як мають радiальний напрямок та тколи анастомозують мiж собою. Кожна пластинка представлена двома рядами гепатоцитiв, мiж якими мктяться чтко виражем синусоЧдт гемокаптяри. Мiж рядами гепатоцитiв, що формують пластинки виявляються досить витончет (розмiром до 1-го мкм) жовчш каптяри, сттками яких е оболонка гепатоцитiв, що з 'еднаш мiж собою щтьними контактами. Згiдно з гктоморфометричними до^дженнями середня площа часточки печтки у великог рогатог худоби становить 0,7852 ± 0,041 мм2, у овець такий показник е у 1,28 рази меншим i дорiвнюе вiдповiдно 0,6143 ± 0,066 мм2. Ктьтсть часточок на одиницю площi (14 мм2), навпаки, е бтьшою у овець - 17,8 ± 2,88 одиниць ^ достовiрно (Р < 0,01) майже у 1,4 раза меншим (12,4 ± 1,99 од.) у ВРХ. Гепатоцити печтки до^дних тварин мають неправильну багатогранну форму з чткими контурами цитоплазми. Вони щтьно прилягають один до одного i мктять округлI центрально чи ексцентрично розмiщенi та нтенсивно забарвлен ядра рiзного дiа-метра. Гепатоцити за об'емом цитоплазми та ядер характеризуются рiзними розмiрами (мал^ середт, велит), а вiдповiдно i рiзним ядерно-цитоплазматичним вiдношенням (ЯЦВ): найвищий тдекс ЯЦВ властивий для малих клтин, найнижчий - для великих. При цьому цитопопулящя часточок печтки овець, порiвняно з такою у ВРХ, характеризуется бтьшою ктьк'стю малих гепатоцитiв, на що вказуе зростання середнього показника тдексу ЯЦВ з 0,1020 ± 0,0065 у ВРХ до 0,1201 ± 0,0573 у овець.
Ключовi слова: морфологiя, велика рогата худоба, вiвцi, печтка, мтроскотчна будова, гепатоцити.
Вступ
Кожний живий оргашзм постшно перебувае в тю-ному зв'язку з навколишшм середовищем, основним проявом життя людини 1 тварин якого е обмш речо-вин, що залежить в!д умов довкшля 1 змшюеться разом з ним. Так1 змши в оргашзм! ввдбуваються за участю оргашв 1 тканин апарату травлення, до складу якого входить 1 найбшьша застшна травна залоза -печшка, яка виконуе важливу роль у травленш, обмш1 речовин, !мунобюлопчних реакц!ях, тощо (Kudrjavcev et а1., 1993; Liman, 1996; Wolf, 1999; ^^Ыпа аЫ Рейепко, 2006; Longo et а1., 2007; Vyshtaka1iuk et а1., 2015; Нат аМ Gutyj, 2016; Маг^ик et а1., 2016).
З'ясовано, що в1д народження 1 до двотижневого вшу рют печшки у ссавщв ввдбуваеться за рахунок подшу клггин. Згодом шльшсть клггин залишаеться постшною, а збшьшення !х клпинного 1 ядерного об'ем1в стае пропорцшним логарифму маси печшки. При цьому величина гепатоципв та !х ядер р1зна, 1 тому сшвввдношення ядер 1 цитоплазми у клпинах також р1зне (Loud, 1968; Usha, 1979; Gura1'skaja and Gora1'skij, 2014). Невелик! за розм1ром клиини м1с-тяться, в основному, на периферичних д1лянках часточок печшки, велии - у середшх д1лянках. Найбшь-ший шдекс ядерно-цитоплазматичного вщношення виявлений у гепатоцитах перифершних дшянок, мшь мальний - у гепатоцитах центральних дшянок (Erehina, 1989). Таш результати ствпадають з вимь рами, як1 проведет на !зольованих клпинах печшки (Drochmans et а1., 1975).
Проте така характеристика цитоморфометрп неоднозначна 1 викликае певш суперечносп. Вважають, що поява великих гепатоципв можлива лише при деяких патолопях органа.
Саме тому для уточнения теоретичних аспекпв даного питання метою наших дослщжень було:
1. Провести пстометричний анал1з печшки велико! рогато! худоби та овець у пор!вняльному аспект!.
2. Визначити об'ем цитоплазми гепатоципв, !х ядер та встановити ядерно-цитоплазматичне вщно-шення у р!зних за об'емом клпин.
Матерiал i методи дослвджень
Досл!дження проводили на кафедрах нормально! та патолопчно! морфолог!! ! судово! ветеринар!! Льв!вського нац!онального ушверситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог!й !меш С.З. Гжицького та анатом!! ! г!столог!!' Житомирського нац!онального агроеколог!чного ушверситету. Об'ектом для досль джень була печшка статевозрших, кл!н!чно здорових свшських тварин - ВРХ та овець. В робот! використо-вувались анатом!чш, г!столог!чн! та морфометричн! методи дослвджень (Tashkje, 1980; Avtandi1ov, 1990; Hora1skyi et а1., 2016).
Для г!столог!чного досл!дження шматочки матерь алу фжсували в 10% водному розчин! нейтрального формал!ну та р!дин! Карнуа, з подальшою заливкою в параф!н за схемами, запропонованими у пос!бнику Л.П. Горальського, В.Т. Хомича, О.1. Кононського (Hora1skyi et а1., 2016). Для вивчення морфолог!! кль тин та проведення морфометричних досл!джень печь нки сер!йн! зр!зи фарбували гематоксил!ном та еози-ном (Hora1skyi et а1., 2016).
Морфометричн! досл!дження цито- та пстострук-тур печ!нки зд!йснювали за допомогою мшроскошв «Бюлам-Ломо» та МБС-10, використовуючи рекомен-дац!!, викладен! у поабниках Л.П. Горальського, В.Т. Хомича, О.1. Кононського (Hora1skyi et а1., 2016) та К. Ташке (Tashkje, 1980). Цифровий матер!ал ста-тистично обробляли за допомогою комп'ютерно! програми «Microsoft Ехсе1».
Результати та 1х обговорення
Печ!нка у жуйних вщносно невелика, буро-червоного кольору. Метиться вона в черевн!й порож-ниш у правому п!дреб!р'!. I! маса дуже м!нлива ! над-звичайно залежить в!д кровонаповнення та виду тварин: у ВРХ абсолютна маса печшки становить 4,07 ± 0,084 кг, ввдносна - 1,12 ± 0,012%, у овець ввдповщно 0,65 ± 0,0065 кг та 1,21 ± 0,014%. Це ущшьнений па-ренх!матозний орган, сплющено! форми, кра! якого внизу розс!чен! на частки - праву, л!ву, квадратну ! хвостату, як! у жуйних слабко виражет До того ж
мгж л1вою 1 квадратною частками видшяеться незнач-на вир1зка, а хвостата частка, кр1м хвостатого ввдрост-ка, мае ще сосочкопод1бний ввдросток.
М1кроскошчно печшка побудована з1 сполучнот-канинно! строми 1 паренх1ми. Строма органа сформована капсулою, поверх яко! - серозна оболонка. У д1лянщ воргг печшки сполучна тканина капсули про-никае всередину органа, розгалужуеться 1 д1лить орган на часточки. Проте меж1 м1ж часточками печшки ВРХ та овець не зовс1м чита у зв'язку з наявшстю у нш невелико! шлькосп м1жчасточково! сполучно! тканини (рис. 1). М1ж часточками печшки виявляють-ся чггко виражеш м1жчасточков1 артер1я, вена 1 жовч-на протока, яш формують тр1ади.
Часточки печшки мають р1з1 розм1ри та утворю-ють паренх1му органа. Вони мають пол1гональну фо-
рму та сформован печшковими пластинками, синусо-!дними гемокашлярами та жовчними катлярами. У середиш часточки знаходиться центральна вена (рис. 1).
Печшков1 пластинки, за мшроскошчно! будови мають ращальний напрямок та школи анастомозують м1ж собою. М1ж пластинками, яш утвореш двома рядами гепатоципв, м1стяться чггко виражеш синусо-!дш гемокатляри, а м1ж рядами гепатоципв сформо-ваних пластинок, виявляються досить витончеш (роз-м1ром до 1-го мкм) жовчш кашляри, стшками яких е оболонка гепатоципв, що з'еднаш м1ж собою щшь-ними контактами (рис. 1; 2).
Рис. 1. Мшроскошчна будова печшки ВРХ: а - печшкова часточка; б - центральна вена; в - печшков1 пластинки; г - синусо!дш гемокатляри. Гематоксилш та еозин. Х. 56.
Рис. 2. Фрагмент мшроскошчно! будови часточки печшки ВРХ: а - ne4iHKOBi пластинки; б - гепатоцити; в - ядра гепатоципв; г - синусовдш гемокатляри; д - жовчш кашляри. Гематоксилш та еозин. Х. 400.
Зпдш з прoвeдeними нaми гicтoмoрфoмeтрични-ми дocлiджeннями вcтaнoвлeнo нeзнaчнi змши мoр-фoмeтричниx пaрaмeтрiв пeчiнки y дocлiдниx твaрин. Tax, ceрeдня плoщa чacтoчки пeчiнки y ВРХ craTO-вить 0,7852 ± 0,041 мм2, y oвeць тaкий пoкaзник e y 1,28 рaзa мeншим i дoрiвнюe вiдпoвiднo 0,6143 ± 0,066 мм2. Кшькють чacтoчoк нa oдиницю плoщi (14 мм2), нaвпaки, e бiльшoю y oвeць - 17,8± 2,88 oдиниць i, дocтoвiрнo (Р < 0,01) мaйжe y 1,4 рaзa тa-кий пoкaзник e мeншим (12,4 ± 1,99 oд.) y ВРХ. ,3ia-мeтр пoпeрeчнoгo зрiзy цeнтрaльнoï вeни чacтoчoк псчшки при цьoмy cтaнoвить 80,1 ± 6,4 мкм y ВРХ тa 72,8 ± 5,8 мкм y oвeць.
Гeпaтoцити мэють нeпрaвильнy бaгaтoгрaннy, рщ-кo - oкрyглy фoрмy з чiткими кoнтyрaми цитoплaзми. Вoни щiльнo прилягэють oдин дo oднoгo i мicтять oкрyглi, цeнтрaльнo чи eкcцeнтричнo рoзмiщeнi тa iнтeнcивнo зaбaрвлeнi ядрa рiзнoгo дiaмeтрa (риc. 2). Бaгaтo гeпaтoцитiв (дo 10% i б№1ш) e двox ядсрни-ми, являючтеь тaким чинoм тeтрaплoïдними фoрмa-ми.
Згiднo з aнaлiзoм прoвeдeниx гами цитoмoрфoмe-тричниx дocлiджeнь, гeпaтoцити мaють рiзнi рoзмiри, якi кoливaютьcя y ширoкиx мeжax: вiд мaлиx дo всли-
rhx. Вoни вiдрiзняютьcя зa oб'eмoм цитoплaзми i ядeр, a тaкoж ядeрнo-цитoплaзмaтичним вщшшсн-ням. Ta^ oб'eм вeликиx гeпaтoцитiв пeчiнки ВРХ агатовить 1727,9 ± 101,8 мкм3, ceрeднix -1096,4 ± 42,9 мкм3, мaлиx 658,4 ± 32,6 мкм3, при ^o-му ceрeднiй oб'eм гeпaтoцитiв cтaнoвить 1018,4 ± 73,2 мкм3 (тaбл.). Об^м ядeр гeпaтoцитiв мae вiдпoвiднo 92,9 ± 3,7 мкм3; 88,7 ± 4,0 мкм3; 78,9 ± 4,6 мкм3 тa 84,1 ± 2,7 мкм3. Ядeрнo-цитoплaзмaтичнe вiднoшeння рiзнe: y вeликиx гeпaтoцитiв дoрiвнюe 0,0568 ± 0,0041, y ceрeднix - 0,0880 ± 0,0039, y мaлиx -0,1364 ± 0,0082, a ceрeднe ЯЦВ 0,0900 ±
0,0068 (табл.).
При прoвeдeннi цитoмoрфoмeтричниx дocлiджeнь шчшки oвeць вcтaнoвлeнa пoдiбнa тeндeнцiя - вияв-лeнi гeпaтoцити рiзнoгo рoзмiрy, якi мaють рiзнe ЯЦВ (табл.). При цьoмy aнaлiз цитoмoрфoмeтричниx шта-зникiв cвiдчить, щo oб'eми гeпaтoцитiв тa oб'eми ïxнix ядeр y дocлiдниx твaрин прaктичнo збiгaютьcя. Прoтe цитoпoпyляцiя чacтoчoк пeчiнки oвeць xaрaк-тeризyeтьcя бiльшoю кiлькicтю мaлиx гeпaтoцитiв, нa щo вкaзye збiльшeння ceрeдньoгo знaчeння пoкaзникa iндeкcy ЯЦВ з 0,0900 ± 0,0068 y ВРХ дo 0,1024 ± 0,0498 y oвeць (риc. 3).
Таблиця
Дaнi мoрфoмeтрiï гeпaтoцитiв пeчiнки y жyйниx (M ± m, n = 5)
Всличит гeпaтoцитiв
Об'см гспaтoцитiв, мкм3
Об'см ядср гспaтoцитiв,
ЯЦВ
ВРХ
BiBЦi
ВРХ
BiBЦi
ВРХ
BiBЦi
Всликi
Cсрсднi
Mani
ССРСДНС знaчсння
1727,9 ± 101,8 1096,4 ± 42,9 658,4 ± 32,6 1018,4 ± 73,2
1842,2 ± 216,2 1072,4 ± 120,8 612,4 ± 186,0 902,3 ± 162,6
92,9 ± 3,7 88,7 ± 4,0 78,9 ± 4,6 84,1 ± 2,7
91,1 ± 12,2 87,9 ± 17,3 68,4 ± 18,9 83,8 ± 22,4
0,0568 ± 0,0041 0,0880 ± 0,0039 0,1364 ± 0,0082 0,0900 ± 0,0068
0,0520 ± 0,0078 0,0893 ± 0,0183 0,1257 ± 0,0286 0,1024 ± 0,0498
0,1426
0,14 0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0
0,1257
ЯЦВ Bern^x клгтин_ЯП ПВ ceрeднix клiтин_ЯЦВ м^^ клiтин_Ceрeднiй пoкaзник ЯЦВ
□ ВРХ
I Вiвцi
Рис. 3. Пoкaзники ЯЦВ гeпaтoцитiв пeчiнки y жуйнт
мкм
Висновки
Пeчiнкa вeликoï рoгaтoï xyдoби i oвeць мae пoдiбнy бyдoвy, прoтe вiдрiзняeтьcя oргaнo- тa гicтoмoрфoмeтричними пoкaзникaми, a caмe:
пeчiнкoвi чacтoчки бiльш рoзвинyтi y ВРХ, ^o щo cвiдчить збiльшeння плoщi чacтoчoк пeчiнки тa вiдпoвiднo змсншсння ïx кiлькocтi нa oдиницю плoщi.
Гeпaтoцити чacтoчoк пeчiнки дocлiдниx твaрин мaють рiзнi рoзмiри (мaлi, ^рсдю, вeликi) i
вiдрiзняються за об'емом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цитоплазматичним вщношенням; найвищий 1ндекс ЯЦВ у малих клгтинах, найнижчий - у великих. При цьому цитопопуляшя часточок печшки овець характеризуеться бшьшою кшьшстю малих гепатоципв, на що вказуе зростання середнього показника щдексу ЯЦВ з 0,1020 ± 0,0065 у ВРХ до 0,1201 ± 0,0573 у овець.
Перспективы подальших дослгджень. Подальш1 дослвдження будуть спрямоваш на проведення мтро-скотчних досл1джень печшки жуйних тварин на уль-трамтроскошчному р1вш
References
Avtandilov, G.G. (1990). Medicinskaja morfometrija. M.:
Medicina (in Russian). Cherkashina, D.V., & Petrenko, A.Y. (2006). Hepatopro-tective effect of fetal tissue cytosol and its thermostable fraction in rats with carbon tetrachloride-induced hepatitis. B. Exp. Biol. Med. 141(4), 544-547. doi:10.1007/s10517-006-0216-y Drochmans, P., Wanson, J.C., & Mosselmfns, R. (1975). Isolation and subfactionation on ficoll gradients of adult rat hepatocites. The Journal of Cell Biology. 66, 22.
Erehina, G.N. (1989). Osobennosti mikromorfologii pecheni nekotoryh predstavitelej kuroobraznyh. Jekologo-jeksperimental'nye aspekty funkcional'noj, porodnoj i vozrastnoj morfologii domashnih ptic. Mezhvuzovskij sb. nauch. trudov. Voronezh, 64-67 (in Russian).
Gural'skaja, S.V., & Goral'skij, L.P. (2014). Gistomorfologija i morfometricheskie parametry pecheni domashnih zhivotnyh. Nauch.-prak. Zhurnal «Uchjonye zapiski». Vitebskaja gosudarstvennaja akademija veterinarnoj mediciny. 50(2), 1, 144-148 (in Russian).
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Vplyv liposomalnoho preparatu Butaintervit na proteinsyntezuvalnu funktsi-iu pechinky shchuriv za otruiennia tetrakhlormetanom [Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622 (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2016). Osnovy histolohichnoi tekhniky i mor-fofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian). Kudrjavcev, B.N., Kudrjavceva, M.V., & Sakuta, G.A. (1993). Issledovanie poliploidizacii gepatocitov pri nekotoryh hronicheskih zabolevanijah pecheni u che-loveka. Citologija. 35(5), 70-82 (in Russian). Longo, V., Chirulli, V., Gervasi, P.G., Nencioni, S., & Pellegrini, M. (2007). Lisosan G, a powder of grain, does not interfer with the drug metabolizing enzymes and has a protective role on carbon tetrachloride-induced hepatotoxicity. Biotechnol. Lett. 29(8), 11551159. doi:10.1007/s10529-007-9378-6 Loud, A.V. (1968). Qvantitative stereological description of the ultrastructure of normal rat liver parenchymai. The Journal of Cell Biology. 37, 27-46. Liman, N. (1996). Quantitative Histomorphology of Liver Growth in Sheep at Prenatal and Postnatal Stages. Anatomia, Histologia, Embryologia.25(1), 43-48. doi: 10.1111/j. 1439-0264.1996.tb00058.x Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (2), 22-27. doi: 10.15421/ 201631 Tashkje, K. (1980). Vvedenie v kolichestvennuju cito-gistologicheskuju morfologiju. Buharest: Izd-vo AN SRR (in Russian). Usha, B.V. (1979). Vereninarnaja gepatologija. M.: Kolos (in Russian).
Vyshtakaliuk, A.B., Nazarov, N.G., Porfiriev, A.G., Zueva, I.V., Minnechanova, O.A., Mayatina, O.V., Reznik, V.S., Zobov, V.V., & Nicolskyi, E.E. (2015). The influence of the Xymedon preparation (Hydroxyethyl-dimethyldihydropyrimidine) on the rat liver recovery under toxic damage induced by carbon tetrachloride. Biochemistry, Biophysics and Molecular Bi-ology 462(1), 143-146. doi: 10.1134/S1607672915030011 " Wolf, P.L. (1999). Biochemical diagnosis of liver disease. Indian J. Clinical Biochem. 14(1), 59-90. doi:10.1007/BF02869152
