CC BY
20
УДК 636.03:611.41
Гуральська С.В., кандидат ветеринарних наук, 1 Демус Н.В., асистент ([email protected]) ® Житомирський нацюнальний агроекологгчний утеерситет Льегеський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологгй
ш. С.З. Гжицького
МОРФОЛОГ1Я СЕЛЕЗ1НКИ СВШСЬКИХ ТВАРИН
Поданi результати морфометричних дослгджень селезтки сегйських теарин. Встаноелено, що бгла пульпа селезтки у дослгдних теарин займае поргеняно нееелику частину площг. У ееликог рогатог худоби (21,93±0,92%), потгм у оеець (12,6±3,32%), сеиней (10,58±0,31%), собак (6,83±0,39%) та коней (6,5±0,2%). У курей такий показник станоеить 11,52±0,43%, На долю трабекулярного апарату селезтки ееликог рогатог худоби припадае 4,67±0,36% егд загальног площг паренхгми, у оеець - 5,1±0,9%, у сеиней - 15,33±0,49%, у коней - 11,0±0,4% та у собак 6,62±0,26%. Трабекул у курей немае, лише у напрямку ееликих судин е нееелика кглькгсть еолокнистог сполучног тканини.
Ключовi слова: еелика рогата худоба, егецг, сеинг, конг, собаки, кури, селезгнка, морфометричнг показники.
Вступ. Найбшьш компактним периферичним органом !мунно! системи е селезшка - орган л1мфо!дного кровотворення та бюлопчний фшьтр. Вона побудована i3 !мунокомпетентно! (л1мфо!дно!) тканини [4,5]. Селезшка е пол1функцюнальним органом. В нш фагоцитуються стар1 та пошкоджеш еритроцити й тромбоцити, що закшчили свш життевий цикл. В пренатальний перюд онтогенезу в нш вщбуваеться розвиток майже вах кл1тин кров1 [2].
Одшею i3 головних функцш селезшки е участь у багатьох !мунолопчних процесах, захист оргашзму вщ р1зних шкщливих агенив, в тому числ1 i бластогенних. Вона е вторинним органом л1мфопоезу i единим органом !муногенезу, який забезпечуе !мунний контроль кров1 та виявляе в нш генетично чужерщш агенти, виконуе роль бюлопчного фшьтра [5]. Тому вивчення !! пстоарх1тектошки мае не тшьки теоретичне, але й практичне значення.
Матер1ал i методи. Об'ектом дослщження була селезшка велико! рогато! худоби (ВРХ), овець, свиней, коней, собак та курей. Шматочки матер1алу фжсували у 10-12% водному розчиш нейтрального формалшу i рщиш Карнуа. Парафшов1 зр1зи фарбували гематоксилшом та еозином, азур II - еозином та за методом Браше [3]. Пстометр1я параметр1в проводилась згщно з рекомендащями по бюметри [1,3].
Обробку цифрових даних здшснювали вар1ацшно-статистичниими методами на персональному комп'ютер1 з використанням програми "Microsoft Excel".
® Гуральська С.В., Демус Н.В., 2011
Результати дослщження. Селезшка оточена серозною оболонкою, яка мщно зростаеться iз сполучнотканинною капсулою. Вщ не! всередину органа вiдходять трабекули, що виконують опорну функцiю. Найбшьш масивнi трабекули розмiщуються бiля воргг селезiнки. Сполучнотканнина строма у птищ розвинена дуже слабко. Трабекул немае, лише по ходу великих судин е невелика кiлькiсть волокнисто! сполучно! тканини. На долю трабекулярного апарату селезшки ВРХ припадае 4,67±0,36% вщ загально! площi паренхiми, у овець - 5,1±0,9%, у свиней - 15,33±0,49%, у коней - 11,0±0,4% та у собак 6,62±0,26% (табл.).
Таблиця
Морфометричнi показники структурних компоненте селезiнки
Тварини Площа (%)
Бша пульпа Червона пульпа Сполучнотканинна основа
ВРХ 21,93±0,92 73,43±0,97 4,67±0,36
Кош 6,5±0,2 85,26±0,86 11,0±0,4
Свиш 10,58±0,31 72,41±0,16 15,33±0,49
В1вщ 12,6±3,32 74,01±0,29 5,1±0,97
Собаки 6,83±0,39 85,26±0,86 6,62±0,26
Кури 11,52±0,43 87,27±0,33 1,21±0,45
Капсула i трабекули складаються iз щшьно! сполучно! та гладко! м'язово! тканини, велика кiлькiсть яко! мiститься в селезiнцi депонуючого типу. У сполучнш тканинi капсули i трабекул переважну частину займають еластичш волокна, якi дають змогу селезшщ змiнювати !! розмiри, крiм того мктяться фiбробласти i чисельнi колагеновi волокна. Строму селезiнки також складають ретикулярнi клiтини i волокна, яю знаходяться не лише в червонш i бiлiй пульпi, а й приймають участь в утворенш глибокого шару капсули, трабекул, судинних тхв.
Пульпа селезшки складаеться з ретикулярно! тканини, в якiй розрiзняють бшу та червону пульпу. Бiла пульпа - це комплекс лiмфатичних вузлиюв селезiнки, якi розмiщенi в рiзних мiсцях паренхiми. Залежно вiд фiзiологiчного стану, вузлики часто вiдмежованi або непом^но переходять в червону пульпу. Лiмфатичнi вузлики виконують захисну функцш селезiнки. У молодняка курей бша пульпа мае вигляд характерний для ссавщв. Проте, пiд час статевого дозрiвання лiмфатичнi вузлики поступово зникають i у дорослих курей зустрiчаються рiдко. Лiмфо!дна тканина у них знаходиться дифузно навколо судин, тому немае ч^ко! межi мiж червоною та бшою пульпами.
Бiла пульпа займае порiвняно невелику частину площi та найбiльш розвинена у ВРХ (21,93±0,92%). У курей цей показник становить 11,52±0,43%, у овець 12,6±3,32%, у свиней 10,58±0,31%, у собак 6,83±0,39% та у коней 6,5±0,2% вiдповiдно (табл.).
Червона пульпа селезшки розташована мiж бiлою, заповнена великою кшькктю еритроцитiв, що надае !й червоного кольору. Cелезiнка е мкцем фiзiологiчного руйнування еритроцитiв, що е наслщком активно! функцi! ретикулярних кл^ин та макрофагiв.
Червона пульпа селезшки, за даними багатьох науковщв, становить близько 70% [2,4]. Це пов'язано iз великою кшькктю артерюл, капiлярiв, венозних синуЫв, яю виконують найважлившу функцiю, що проявляеться в накопиченш формених елементiв кровi та в процесах, пов'язаних з метаболiзмом з^зовмкних речовин. Потрiбно вiдмiтити, що при вилупленш курчат червона пульпа селезшки складае 100%. Нами встановлено, що площа червоно! пульпи селезiнки курей до 20-добового вiку становила 100%. Починаючи з 20-добового вжу, проходять змiни !! величини, за рахунок збiльшення бiло! пульпи. Так, у курчат в 40-добовому вщ площа червоно! пульпи становить 98,5%, у 90-добовому вiцi вiдповiдно 97% а в 110-добовому цей показник становив 94,5 %. У дорослих курей цей показник становив 87,27±0,33%
За нашими даними площа червоно! пульпи становить: 85,26±0,86% у собак, 82,5±0,35% у коней, 82,3±3,35% у овець, 74,01±0,29% у свиней та 73,43±0,97% у ВРХ (табл.).
Цитопопулящя лiмфатичних вузлиюв селезiнки представлена рiзними формами клггин: середнiми i малими лiмфоцитами, бластами, ретикулярними кл^инами, макрофагами та великими лiмфоцитами.
Найбiльш чисельними клiтинними елементами реактивних центрiв i маргiнально! зони лiмфатичних вузликiв селезiнки е малi лiмфоцити, кiлькiсть яких у ВРХ у середньому досягае в реактивних центрах 60,0±2,13%, в маргiнальнiй зош - 66,4±2,72%. На другому мющ - середнi i ретикулярнi кл^ини. На долю бластних форм i великих лiмфоцитiв у реактиних центрах припадае 7,2±0,33%, макрофагiв - 0,8±0,25%, зруйнованих клiтин - 1,4±0,34% та на долю !х в маргшальнш зонi вiдповiдно - 1,0±0,26%; 0,4±0,22%; 0,9±0,28%.
Майже подiбнi результати розподшу клiтинних елементiв у реактивних центрах та маргшальнш зош лiмфатичних вузлиюв селезiнки спостерiгали i в шших тварин.
Висновки
1.Гiстоструктура селезiнки свшських тварин мае подiбну будову, але рiзниться морфометричними показниками: бiла пульпа бшьш розвинута у ВРХ (21,93±0,92%), червона - у курей (87,27±0,33%), що можливо пов'язано з бюлопчними особливостями органiзму та формуванням власно! iмунно! системи.
2.У реактивному цен^ та маргiнальнiй зонi лiмфатичних вузлиюв селезшки найбшьшу частку займають мал^ середнi лiмфоцити i ретикулярнi кл^ини, меншу - бластнi форми, велик лiмфоцити та макрофаги.
Перспективи подальших дослiджень. Напрям подальших дослiджень мае бути зосереджений на бiльш детальному вивченш паренхiматозних органiв у курей та шших свшських птахiв.
Л^ература
1.Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
2.Горальський Л.П. Пстоморфолопя та морфометричнi показники iмунних органiв овець та велико! рогато! худоби / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський, О.М. Клименко // Науковi статтi мiжнар. наук.-виробн. конф.:
«Проблеми екологи ветеринарно! медицини Житомирщини». - Житомир, 2005. -С. 83 - 87.
3.Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцiональнi методи дослiдження у нормi та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т.Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полкся, 2005. - 288 с.
4.Комахидзе М.Э. Селезёнка / М.Э. Комахидзе. - М.: Наука, 1971. - 254 с.
5.Петров Р.В. Иммунология / Р.В. Петров. - М.: Медицина, 1987. - 356 с.
Summary Gyralskaya S.V., Demus N.V.
MORPHOLOGY OF SPLEEN OF DOMESTIC ANIMALS
The paper presents the results of morphometric researches of spleen of domestic animals. It is established that the white pulp of a spleen occupies rather small part of the area. Among mammals the white pulp of a spleen is well marked at cattle (21,93±0,92%), then at sheep (12,6±3,32%), pigs (10,58±0,31%), dogs (6,83±0,39%) and horses (6,5±0,2%). This index at hens is 11,52±0,43%. The part of trabecular apparatus of a spleen of cattle consists 4,67±0,36% from a total area ofparenchyma, of sheep - 5,1±0,9%, of pigs - 15,33±0,49%, of horses - 11±0,4%, of dogs - 6,62±0,26%. The spleen of hens has no trabecules. Only on a course of the big vessels there is a small amount of a fibrous fabric.
Key words: cattle, sheep, pigs, dogs, horses, hens, spleen, morphometric results.
Рецензент - д.вет.н., проф. Коцюмбас Г.1.
