CC BY
13
УДК 338.43:631.11
Каблак М.1., астрант *® Прикарпатсъкий нацюналъныйутверсытет ¡мет Василя Стефаника,
м. 1вано-Франк\всък
МОН1ТОРИНГ ЗОВН1ШН1Х УМОВ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ шдприемств
Розглянуто роль зовтштх фактор1в, що впливаютъ на розвиток сшъсъкогосподарсъкш тдпрыемств, визначено гх особлывост1. Вивчено погляди науковщв стосовно даногпроблематыкы.
Ключое1 слова: мотторинг, факторы вплыву, зовмшм чынныкы, сглъсъкогосподарсъкг тдпрыемства.
Постановка проблеми. Мошторинг як багатор1внева комплексна система характеризуемся певними цщями, завданнями та принципами, а в його основ! завжди лежить ч1тко сформульована мета, яка визначаеться об'ектною областю. Так, проведения всеб1чного, грунтовного мошторингу розвитку сшьськогосподарських тдприемств 1вано-Франювсько! област1 потребуе дослщження вс1х можливих чинниюв впливу, як1 формують модель господарювання та визначають И результатившсть. Серед таких чинниюв виокремлюють зовшшт та внутршт. Мотторинг цих напрямюв дасть нам можливкть отримати повну та достов1рну шформацш про розвиток сшьськогосподарських тдприемств области
Анал1з останшх дослщжень. Широке коло питань, пов'язаних ¡з дослщженням зовшштх умов розвитку сшьськогосподарських тдприемств, знайшло свое вщображення у працях таких в1тчизняних та заруб1жних учених, як В.Г. Андршчук, 1.Ф. Баланюк, 1.В. Горковенко, Л.1. Дщковська, С.М. Колотуха, М.А. Лендел, Ю.Ф. Мельник, Г.М. Пщлесецький, П.Т. Саблук, М.Г. Саенко, О.В. Тополь, £.А. Ф1рсов, Д.1. Шеленко, В.В. Юрчишин та ш.
Проте, незважаючи на таку увагу до дано! проблематики з боку науковщв, деяю питания, пов'язат з мотторингом зовшштх умов розвитку сшьськогосподарських тдприемств, залишаються недостатньо розглянутими.
Мета статть Стаття мае на мет1 висв1тлення основних зовшштх чинниюв впливу на д1яльшсть сшьськогосподарських тдприемств, 1х оцшку та визначення особливостей.
Виклад основного матер1алу. На розвиток сшьськогосподарського виробництва в умовах ринку значно впливають зовшшт фактори, яю здебшьшого, визначають устх тдприемства. Там знаходяться ресурси, перебувають кл1енти I формуеться певна економ1чна атмосфера б1знесу [1, с. 38]. До таких фактор1в належать: природно-кл1матичш умови регюну, демограф1чна
* Науковий кер1вник -® Каблак М.1., 2011
д.е.н., професор Баланюк 1.Ф.
274
ситуащя, державна аграрна пол1тика, досягнення науково-техшчного прогресу, швестицшний кл1мат, кредитна пол1тика.
Звичайно, запропонований нами перелж зовшшшх чинниюв впливу не е вичерпним, проте ми пропонуемо зосередитися саме на них, з огляду на можливкть !х кшьккного вим!ру.
Природно-клгматичт умови Прикарпаття. 1вано-Франк1вська область розташована на твденному заход1 Украши i займае твшчно-схщну частину Украшських Карпат та частково - Опшля. li' територ1я складае 13,9 тис. км2 i розташована в межах трьох ландшафтних територш - р1внинно! (зона Захщного лкостепу), передпрсько! (Прикарпаття) та ripcbKOi (Карпати) [2, с. 23; 3, с. 5455]. У зв'язку з цим, в облаем спостер^аеться яскраво виражена вертикальна зональшсть кл1мату. Так, у Придшстров'1 i Прикарпагп зима м'яка, л1то тепле, весна дощова. Переачна температура в ci4Hi -5,1 °С, в липш +18,8 °С. Кшьккть опад1в - 500-800 мм на piK. У Карпатах зима довша й бшьш сувора, л1то прохолодне, опад1в - 800-1100 мм на рк [2, с. 24].
1вано-Франк1вщина характеризуемся значною р1зноман1тн1стю грушгв: тут нал1чуеться 22 i'x р1зновиди. Найвища яюсть грунлв Городенювського, Тлумацького та Рогатинського райошв. Дещо ripmoi якост1 грунти Прикарпаття (Тисменицький, Коавський та Рожняивський райони). Найнижча яюсть грунив у Карпатах (Верховинський район) [4, с. 132].
Вищенаведеш даш свщчать про те, що 1вано-Франк1вська область характеризуемся сприятливими природно-кл1матичними умовами та достатньою землезабезпечешстю для сшьськогосподарсько! д1яльност1.
Демограф1чна ситуащя. Демограф1чна ситуащя на сел1 нерозривно пов'язана з розвитком сшьськогосподарського виробництва. На нерозривноси i взаемозв'язку даних понять наголошують дослщники й науковщ. Вивченню демограф1чно! ситуацп та використанню трудового потенщалу сшьських територш присвячеш пращ В.Г. Андршчука, Г.В. Войтенка, 1.Ф. Гнибщенка, B.C. Д1есперова, Г.О. Зелшсько!, М.А. Лендела, М.Й. Малка, Ю.Ф. Мельника, М.Д. Романюка, П.Т. Саблука, О.Г. Шпикуляка, В.В. Юрчишина та шших.
В.В. Юрчишин послщовно вщстоюючи у CBoi'x працях штереси села i селянства, називае сощальну, демограф1чну ситуацш на сел1 найбшьшою украшською трагед1ею. Селянство - основа сшьського й державного розвитку, а його проблеми - першочергов1 для виршення. На думку автора, демограф1чна та сощальна ситуащя на сел1 являють собою нерозривну едшсть i3 виробництвом [7, с. 30-36]. Щ погляди подшяе й В.Г. Андршчук. BiH зазначае, що люди, i'x майстершсть, осв1та е найбшьш важливим складовим елементом продуктивних сил, що визначально впливае на економ1чний розвиток пщприемств та конкурентоспроможшсть продукцп [8, с. 218]. Ю.Ф. Мельник та П.Т. Саблук визначають трудов! ресурси села, як важливий чинник пщвищення прибутковоси та конкурентоспроможноси агропромислового виробництва [9, с. 3]. О.В. Тополь дослщжуючи питания старшня населения, зазначае, що депопулящя характеризуеться абсолютним скороченням робочо! сили, того
275
трудового потенщалу, який суспшьство може використовувати у виробництв1 та економ1чнш активное^ [10, с. 181].
Даш, як! характеризують демограф1чну ситуацш на сел1, наведено у
табл.1.
Таблиця 1
Кшьккний склад населения 1вано-Франк1всько'1 област1*_
Показники Роки 2009 р. до
2005 2006 2007 2008 2009 2005 р., %
Кшьюсть поспйного населения, тис. оаб 1390,9 1386,2 1382,6 1379,9 1378,4 99,1
у т.ч. в сшьськш мюцевосп, тис. оаб 806,6 801,2 797,2 792,9 789,9 97,9
Питома вага сшьського населения, % 58,0 57,8 57,7 57,5 57,3 -
Юльшсть населения у
працездатному вщ1, тис. оаб 817,1 821,0 824,4 827,0 829,5 101,5
Питома вага населения у працездатному вщ1, % 58,7 59,2 59,6 59,9 60,2 -
у т.ч. в сшьськш мюцевосп, тис. оаб 445,7 447,7 450,0 451,6 453,8 101,8
Питома вага сшьського
населения у 54,5 54,5 54,6 54,6 54,7 -
працездатному вщ1, %
*Джерело: [5, с.28] та власт розрахунки автора.
Таким чином можна стверджувати, що населения област1 поступово скорочуеться. У 2009 р. пор1вняно з 2005 р., кшьюсть постшного населения зменшилася на 12,5 тис. ос1б (0,9 %). Так1 ж тенденцп характерш й для сшьського населения, яке скорочуеться ще швидше. За вказаний перюд кшьккть сшьських жител1в област1 зменшилася на 16,7 тис. ос1б (2,1 %). Такадепопулящя особливо загрозлива, оскшьки бшьшу половину населения област1 складають саме сшьсью жител1 (57,3-58,0 %). 3 огляду на загальне скорочення кщькост1 населения, не можна однозначно позитивно оцшити збшьшення кшькост1 населения працездатного вшу (1,5 %), оскшьки воно може бути пов'язане також ¿з скороченням тривалост1 життя та збшьшенням смертности
Наведен! даш ще раз пщтверджують, що демограф1чна ситуащя в облает^ а особливо в сшьськш мюцевост1, дае пщстави для занепокоення й потребуе особливо! уваги з боку не тшьки вчених, але I пол1тик1в та ш.
Державна аграрна полтика. Стратепчне бачення проблем сшьського господарства, села й селянства е основою ефективно! аграрно! пол1тики для будь-яко! краши, а зважаючи на сшьськогосподарське спрямування Украши, щ питания видаються особливо актуальними. Неодноразово до ще! теми звертався
276
В.В. Юрчишин, який стверджуе, що держава несе безпосередню, ш з ким шшим неподшьну вщповщальшсть за сучасне I стратепчне майбутне села й селянства, а И аграрна пол1тика повинна мати ч1тку селянську ор!ентацш та базуватися на штересах I потребах сшьського розвитку [7, с. 35-36]. Проте, незважаючи на таку пильну увагу до дано! проблематики з боку науковщв, у суспшьств!, як I в органах державно! законодавчо! та виконавчо! влади, розумшня важливост! прюритетност! розвитку агропромислового виробництва I сшьських територш утверджуеться надто повшьно [9, с. 5].
Показовим у данш ситуаци е досвщ кра!н Свропейського Союзу, де розм1р фшансово! допомоги сшьськогосподарським виробникам сягае 40 % вартост! вироблено! ними валово! продукц1! [11, с. 27]. Як зазначае £.А. Ф1рсов, державна ф1нансова п1дтримка розвиненими крашами власних с1льськогосподарських п1дприемств мае на мет1 стаб1л1зац1ю та п1двищення 1хшх прибутк1в, компенсац1ю втрат, пов'язаних з1 специф1кою виробництва, а також створюе необх1дн1 передумови для його розширення. На думку, автора така допомога повинна розглядатися як сучасний споЫб в1дродження екв1валентного обм1ну м1ж сшьським господарством та ¿ншими галузями економ1ки [11, с. 28].
Таким чином можна стверджувати, що ефективна державна аграрна пол1тика нерозривно пов'язана з достатн1ми обсягами ф1нансово! допомоги сшьськогосподарським виробникам та селу в цшому.
Науково-техшчний прогрес. 3 огляду на стр1мкий розвиток науки й техшки, сучасн1 нов1тн1 технолог!! дедал! бшьше впливають на вс! сфери суспшьного життя, в тому числ! й на виробнич! процеси. Л.1. Дщковська стверджуе, що впровадження ¿нновац!йних розробок в аграрн!й сфер! - це необх!дн!сть, обумовлена конкурентними умовами виробництва сшьськогосподарсько! продукц!!, а задля !! конкурентоспроможност! сл!д, перш за все, подолати негативну тенденц!ю пог!ршення кщьккних та як!сних показник!в матер!ально-техшчних ресурс!в ! зд!йснити ¿нновац!йне техшко-технолог!чне оновлення нац!онально! агросфери [12]. Тако! ж думки дотримуеться ! Г.М. П!дл!сецький, який вважае, що ефектившсть та конкурентоспроможн!сть аграрного виробництва визначае його матер!ально-техн!чна база, найважлившою складовою яко! е основш виробнич! засоби та !х активна частина-машини та обладнання [13, с. 34]. Забезпечешсть с!льгоспвиробник!в основними видами техшки представлено в табл. 2.
Наведен! в таблиц! дан! свщчать про поступове зменшення кшькост! основних вид!в с!льськогосподарсько! техн!ки на пщприемствах облает!. Так, у пор!внянн! з 2005 р. кшькють трактор!в зменшилася на 39,72 %, трактор!в, на яких змонтован! машини на - 35 %, зернозбиральних комбайн!в на -36,18 %, авалок на - 37,21 %. Так! ж тенденци характерш ! для вс!х шших вцщв техн!ки, що використовуеться в аграрному виробництвг За умов стр!мкого техн!ко-технолог!чного розвитку с!льськогосподарських пщприемств, така ситуащя особливо загрозлива.
277
Таблиця 2
Забезпечешсть сшьськогосподарських внробннкчв _основними видами обладнання *_
Показники Роки 2009 р. до 2005 р., %
2005 2006 2007 2008 2009
Трактори вах марок (без трактор1в, на яких змонтоваш машини) 2525 2206 1910 1711 1522 60,28
Тракторн, на яких змонтоваш машини 260 246 218 191 169 65,00
Зернозбиральш комбайни 666 602 523 478 425 63,82
Овалки 1005 909 773 707 631 62,79
*Джерело: [ 6, с.228] та власш розрахунки автора.
Така ситуащя потребуе негайного розв'язання, оскшьки сучасш реали Украши, И вступ до Свп-ово! Оргашзаци Торпвл1 передбачають подальше зростання вимог до якост1 сшьськогосподарсько! продукцп, а отже, \ до матер1ально-техшчно! бази, що забезпечуе процес виробництва.
1неестицШний кл1мат. Розвиток сшьського господарства, як \ будь-яко! шшо1 галуз1 економжи, залежить вщ обсяпв вкладених у нього швестицш. Активна швестицшна д1яльшсть пщприемств аграрного сектора е запорукою !хнього стабшьного розвитку та досягнення високих результат.
Вщ обсяпв швестицш залежать матер1ально-техшчний стан пщприемств, забезпечешсть ресурсами, яккний склад трудових ресурЫв, кшьккть продукцп, а також р1вень прибутковост1 [14, с. 86]. Даш щодо обсяпв швестицш в основний каштал сшьського господарства, мисливства та пов'язаних ¿з ними послуг наведено у табл. 3.
Вони свщчать про те, що впродовж дослщжуваного перюду, спостер1гаеться поступове збшьшення швестицш в економжу област1 (бшьше шж удв1ч1), проте обсяг швестицш саме в сшьське господарство, мисливство та пов'язаш з ними послуги суттево не змшився. Впродовж п'яти роюв вони зросли тшьки на 27,26 %. Про недостатню швестицшну привабливють аграрного сектора свщчить також поступове зменшення його частки в загальнообласних швестицшних надходженнях (2006 р. - 4,49 %, 2009 р. - 2,36 %).
Дещо шшою е ситуащя з шоземним швестуванням. Так, обсяги кошт1в, вкладених в сшьське господарство, мисливство та пов'язаш з ними послуги у вщсотковому вщношенш нав1ть перевищили загальнообласне швестування. Це свщчить про важливкть \ перспектившсть розвитку аграрного виробництва област1 та його значний потенщал.
Кредитна полтика. До актуальних проблем, пов'язаних ¿з кредитуванням аграрного виробництва, зверталося у сво!х працях чимало науковщв. УЫ вони наголошують на !х важливост1 та безпосередньому вплив1 на ефективну д1яльшсть аграрних пщприемств. Проте, незважаючи на нагальну потребу, мехашзму довгострокового банювського кредитування сшьгоспвиробниюв в Укра!ш сьогодш практично не кнуе.
278
Таблиця 3
1нвестищ*1 в основннй каштал сшьськогосиодарського виробництва _за видами економ1чио1 д1яльносп*_
Показники Оди-ниц1 вим1-РУ Роки 2009 р. до 2005 р., %
2005 2006 2007 2008 2009
Усього млн. грн. 1683,43 2619,95 4006,26 5949,61 3446,96 204,76
в т.ч. сшьське господарство, мисливство та пов'язан1 з ними послуги млн. грн. 63,87 117,73 157,78 212,35 81,28 127,26
% 3,79 4,49 3,94 3,57 2,36 -
Прям1 шоземш 1нвестиц11 млн. ДОЛ. США 136,67 183,46 385,14 480,78 615,89 бшьш шж у 4,5 раза
в т.ч. с1льське господарство мисливство та пов'язаш з ними послуги млн. ДОЛ. США 12,65 17,82 46,23 61,31 66,27 бшьш шж у 5 раз1в
% 9,26 9,71 12,00 12,75 10,76 -
* Джерело: [ 2, с.216; 6, с.216] та власш розрахунки автора.
ПередуЫм це пов'язано з проблемами формування довгострокових кредитних ресурав, низькою каттал1защею, високими розм1рами вщсоткових ставок I складними умовами та процедурами надання кредит1в, як1 значно ускладнюють доступ великш кшькост1 пщприемств галуз1 на ринок позичкових каттал1в [9, с. 181]. Окр1м зазначених проблем, С.М. Колотуха звертае увагу також на те, що швестування та кредитування сшьськогосподарських товаровиробниюв сьогодш досить ризикова справа, а аграрний сектор -швестицшно-непривабливий. Основними причинами тако! ситуац11 в1н вважае сезонн1 особливост1 с1льськогосподарського виробництва, його значну залежн1сть в1д природно-кл1матичних умов, проблеми, пов'язан1 з реал1зац1ею продукцп, ф1нансову нестаб1льн1сть аграрних п1дприемств, в1дсутн1сть у них л1кв1дного забезпечення кредит1в, а також нев1дпов1дн1сть кредитних потреб сшьгоспвиробниюв I бажань та можливостей банк1вських установ та ¿нвестор1в [17, с. 90].
Таким чином, очевидно, що процедура кредитування аграрного виробництва потребуе суттевого вдосконалення, зокрема диференщаци умов 1хнього кредитування та вщсоткових ставок, подальшого розвитку ¿потеки. Банювське кредитування, яке сьогодн1 практично вщсутне, може стати одним ¿з
279
основних швестицшних джерел для сшьського господарства, значно збшьшити його фшансов1 можливост1 та сприяти зростанню ефективност1 сшьськогосподарського виробництва в цшому.
Л1тература
1. СаенкоМ.Г. Стратепя пщприемства / СаенкоМ.Г. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2006. - 390 с.
2. Статистичний щор1чник 1вано-Франк1всько! област1 за 2009 р1к. -1вано-Франк1вськ: Головне управлшня статистики в 1вано-Франк1вськш областг 2010. - 530 с.
3. ШеленкоД.1. Сшьськогосподарсью пщприемства 1вано-Франк1вського Прикарпаття теля реформи / Шеленко Д.1. - 1вано-Франк1вськ: Видавничо-дизайнерський вщдщ Ц1Т, 2007. - 180 с.
4. Баланюк 1.Ф. Реформування в аграрному сектор! рег1ону / Баланюк 1.Ф. - К.: 1АЕ, 1999. - 270 с.
5. С1льське господарство 1вано-Франк1вщини: Стат. зб. - 1вано-Франк1вськ: Головне управлшня статистики в 1вано-Франк1вськ1й облает^ 2009. -255 с.
6. Сшьське господарство 1вано-Франк1вщини: Стат. зб. - 1вано-Франк1вськ: Головне управлшня статистики в 1вано-Франк1вськш област1, 2010. -332 с.
7. ЮрчишинВ.В. Рясше Укра1на цвинтарями свое! ктори / Юрчишин В.В. - К.: ННЦ1АЕ, 2008. - 40 с.
8. АндршчукВ.Г. Економ1ка аграрних п1дприемств / Андр1йчукВ.Г. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
9. Мельник Ю.Ф. Агропромислове виробництво Укра1ни: уроки 2008 року 1 шляхи забезпечення ¿нновац1йного розвитку / Мельник Ю.Ф., СаблукП.Т. // Економ1ка АПК. - 2009. - № 1. - С. 3-15.
10. Тополь О.В. Старшня населения як сощально-демограф1чна проблема / Тополь О.В. // Гшея. - К., 2007. - Вип. 9. - С. 176-185.
11. ФирсовЕ.А. Об экономических основах аграрной политики / Фирсов Е.А. // Економ1ка АПК. - 2008. - № 3. - С. 24-38.
12. Дщковська Л.1. Модершзащя матер1ально-техн1чного забезпечення с1льського господарства. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/ 14_КРКТ_2010/Есопошк8/66044.аос.^ш.
13. ПщлюецькийГ.М. Матер1ально-техн1чна база аграрного виробництва: стан та проблеми вщтворення / П1дл1сецький Г.М., Товстопят В.Л., Бурилко А.В. // Агрошком. - 2008. - № 5-6. - С. 34-39.
14. Колотуха С.М. Кредитування с1льськогосподарських п1дприемств як ефективне джерело ¿нвестиц1йно1 д1яльност1 / Колотуха С.М., Борейко 1.П. // Економ1ка АПК. - 2009. - № 1. - С. 89-96.
280
Summary Kablak M.I.
Precarpathian national University named after Stephanyk
MONITORING OF EXTERNAL CONDITIONS OF AGRICULTURAL
ENTERPRISES
The role of external factors that influenced on the development of agricultural enterprises is looked out. Their main features are determined. The scientists' views of these questions are studied.
CmammH nadiüMßa dopeda^i'i 08.04.2011 p.
281
